Поки українські користувачі інтернету з нетерпінням очікують на нові серії «Доктора Хауса», які викладають у мережі в аматорському, але якісному українському дубляжі з дводенною затримкою, телеканал СТБ примудряється не лише показати чотири серії попереднього, шостого, сезону по буднях, але й повторити всі ці серії поспіль у неділю ввечері. Такими є суперечності вертикальної сітки американського каналу Fox і горизонтальної, звичної для українського глядача.  

Цього року вітчизняні канали взялися руйнувати стереотип, згідно з яким вертикальне програмування у праймі не спроможне витримати конкуренцію з традиційними лінійками. «1+1» поставив свої шоу в будні на 20.10, Новий канал - на 22.00, СТБ продовжив вертикальну лінійку о 19.10.

Тепер на черзі замовлення й створення вертикальних серіалів. Від традиційних горизонтальних, себто розрахованих на щоденний показ, вони відрізняються тим, що кожна серія є окремою історією зі своєю зав'язкою, кульмінацією та розв'язкою, хоча всі епізоди серіалу об'єднує наскрізна сюжетна лінія. Такими є вже демонстровані в Україні «Доктор Хаус», «Анатомія Ґрей», «Теорія брехні», «Загублені» тощо. За таким самим принципом, зрештою, створюються й російські серіали, наприклад, про життя і взаємодію правоохоронців та бандитів. Однак, по-перше, вони суттєво відрізняються від якісних західних аналогів, а по-друге - їх усе одно показують горизонтально - щодня.

Горизонтальна вертикаль

Здебільшого основні тренди в наповненні ефіру й програмуванні українського телебачення є дещо запізнілою реакцією на аналогічні нововведення російського ринку. Якраз рік тому, восени 2009-го, «Первый канал» почав будувати вертикальну лінійку з власних проектів о 20.00 («Давай поженимся», «Жди меня», «Модный приговор» та «Судите сами»).

У нинішньому сезоні російський центральний телеканал, згідно з канонами американського телебачення, запропонував чотири різножанрові серіали о 21.30 упродовж тижня: у понеділок - драма «Побіг», у вівторок - комедія «Гаражи», в середу - містика «Голоса», у четвер - екшн «Банды» (останній уже показав наш «1+1», а «Побег» зараз виходить на ТРК «Україна»). Згідно з TNS, яка проводить телевізійні дослідження в Росії, найвищі показники поки що має «Побег», але загалом «Первый канал» програє цей слот НТВ («Глухарь», «Менты-10») та «России» («Інститут благородных девиц»).

Отже, миттєвого позитивного результату перехід на вертикальне програмування каналу не дав. Характерно, що у вертикальних лінійках опинилися серіали почасти горизонтального типу: кожна серія «Банд» або «Побега» є не завершеною історією, а продовженням подій попередньої. Таким чином «Первый», скоріш за все, спантеличив свого не дуже молодого глядача, запропонувавши йому стежити відразу за чотирма сюжетними лініями. Закономірно, що один із серіалів захопив аудиторію, а інші, навпаки, розсіяли її на користь більш передбачуваних конкурентів.

Вертикальні вихідні

Практика вертикального серіального програмування для українських каналів не нова, але дотепер вона стосувалася тільки вихідних. Яскравим прикладом є ТРК «Україна», яка ставить на суботу й неділю «сімейні саги». Свого часу досить добрі результати каналові дали «Райські яблучка», а нещодавно завершився показ «Віри, Надії та Любові», на місце якого, власне, став російський «Побег». До цієї ж схеми раніше вдавався «Інтер», але переважно в денних слотах, і «1+1», що навесні 2010-го транслював у неділю «Вольфа Мессінга».

Інколи, за наявності успішного продукту, канали можуть демонструвати всі його серії чи випуски поспіль протягом одного або декількох днів. Зазвичай таке трапляється на свята, особливо в ефірі СТБ. «Інтер» свого часу по півдня крутив нову версію «Війни і миру» та інших стрічок.

Трапляються в сітках вихідних днів і суто вертикальні серіали, здебільшого ситкоми - універсальний і дуже економічний жанр. Саме так свого часу вперше пройшли «Моя прекрасная няня», «Папины дочки» (на «1+1», а потім на Новому) та «Леся+Рома» (ICTV).

Пошуки продакшнів

Попри те, що вертикальних серіалів телебаченню і Росії, й України гостро бракує, основні зусилля продакшн-компаній традиційно спрямовано на виготовлення класичних довгих серіалів «на щодень». Останнім часом увага до нескінченних теленовел дещо знижується. Хіба що «Інтер» і ТРК «Україна» через специфіку своєї аудиторії не може від них відмовитись: «Обручка» та «Маруся» мають у їхньому ефірі досить високі показники. Натомість інші канали вже мали достатньо нагод, щоби переконатися: ці жанри працюють не завжди і їх доцільно замінювати ситкомами, екшнами чи драмеді. Отже, виробництво якісних історій із великим бюджетом, доброю драматургією та елітарним акторським складом пожвавлюється.

Звісно, з телевиробничих конвеєрів продовжують сходити нові «Мухтари», «Менти», «По закону» або «Кулагіни», однак для вертикального програмування продюсери й режисери хочуть чогось зовсім іншого. 2007 року, коли російська «Амедиа» зняла свій перший вертикальний серіал «Судебная колонка», режисер-постановник цього фільму Артем Антонов характеризував його так: «Він відрізняється від павільйонних серіалів так, як музичний кліп від кіно». Творці так хотіли побачити в кожному епізоді завершений твір, що запросили для кожної пари серій різних режисерів.

Зараз, за словами голови правління групи компаній Star media Влада Ряшина, головною проблемою у створенні вертикальних серіалів є пошук оригінального, харизматичного героя: «Канали шукають різних можливостей використовувати і горизонтальні, і вертикальні серіали як кіно вихідного і буднього дня. Але серіали бувають різні. Одна справа, коли це просто детективний серіал, де кожна серія - нова історія, як "Тайны следствия". Ми ж піднімаємо питання пошуку нового героя та розкриття його характеру. Щоб глядач сказав: "Ух, ну нічого собі!", але в той самий час не відчував роздратування та чекав на нові серії, співчував героєві й розумів, що такого він раніше не бачив». До цього Star media прагне, працюючи над серіалами «Манипулятор» (попередня робоча назва - «Оратор») та «Метод Фрейда». Обидва придбав для показу «Первый канал», а переговори з українськими каналами ще тривають. 

Інші великі українські продакшни також прагнуть розвивати цей напрямок виробництва. За словами генерального продюсера Film.ua Group Віктора Мирського, на сьогодні його компанія працює над кількома проектами, запуск яких планується в 2011 році. «Ми, перш за все, орієнтуємось не на форму, а на зміст. Тому в пріоритеті - хороші ідеї, незалежно від того, "вертикальні" вони чи "горизонтальні". Авжеж, ми усвідомлюємо, що з часом провідні українські канали дійдуть до вертикального серіального програмування, бо воно довело свою ефективність в усьому світі», - каже він. Та при цьому, на його думку, процес переходу до вертикального програмування є досить складним і тривалим, адже обумовлений він не лише звичками телеперегляду, а й комплексом економічних чинників.

А ось на думку продюсера серіалу «Доктор Тырса» (в Україні демонструється на «1+1») Арама Мовсесяна, у зв'язку з переходом на вертикальне програмування час трансляції серіалів значно подовжиться (традиційно серіальний сезон розрахований на 23-25 тижнів), що створить проблеми з виходом DVD на російському ринку. «З продажами дисків доведеться чекати рік: жоден канал не купить серіал, якщо на другому тижні показу всі серії з'являться в магазинах. А саме так зараз роблять телепродюсери, економлячи на рекламі. Напевно, мають бути додаткові бонуси на телевізійні рейтинги, щоб стимулювати продюсерів чекати рік із випуском дисків», - каже він.

Компанія PRO.TV, яка знімає вже сьомий сезон «Повернення Мухтара», також готується створювати нові вертикальні серіали. Її генеральний директор Віктор Приходько переконаний, що на ринку приживеться будь-яка форма чи жанр, аби якість продукту була відповідна. Prima-film, за словами генерального продюсера компанії Юрія Морозова, у наступному році теж планує низку вертикальних проектів.

Як перемогти звичку?

Питання риторичне, бо навряд чи якийсь із українських комерційних каналів погодиться терпіти збитки кілька років, чекаючи, поки глядач змінить свій розпорядок дозвілля та відвикне від щоденного перегляду улюблених серіалів, погодившись чекати на нові епізоди цілий тиждень. Вітчизняні телеменеджери не поспішають брати участь у подібних експериментах. Навіть за наявності якісного продукту сподіватися на негайний позитивний ефект було б наївно. Перекроїти звичку глядача, додати динаміки ритму його життя за короткий час дуже важко, особливо тоді, коли глядач має альтернативу - інші телеканали, які продовжують задовольняти його «горизонтальні» потреби.

Однак на сьогодні вертикальні серіали можуть мати зовсім інше завдання. Адже схема щотижневого показу розрахована саме на ту аудиторію, яка не дивиться телевізор постійно. А зараз усі мовники тільки й думають про те, щоб привернути увагу успішного, забезпеченого глядача з різноманітними захопленнями, вимогливого до якості телепродукту, який уже відвик проводити вечори біля телевізійного екрану. Той канал, який зважиться на вертикальний експеримент, отримає шанс підвищити якість своєї аудиторії.

Ілюстрація - http://www.cgtalk.ru