Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

Цього тижня країна мала дізнатися офіційні результати місцевих вибрів. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Без нових доріг, нормальної роботи лікарень чи дитсадків милою українцям не буде жодна влада. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Гість студії Олексій Плотніков, народний депутат від Партії регіонів. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Щонайменше 15 млрд. доларів інвестицій планує отримати Україна в найближчі 5 років. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Цього тижня Україна разом із Росією попрощалися з Віктором Черномирдіном. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Підсумки тижня продовжують вивчати, як працюють корупційні схеми всеукраїнського масштабу. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Коло стискається довкола Тимошенко. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

Українська влада, яка декларує боротьбу з корупцією, сама порушує Конституцію. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

П'ята міжнародна виставка «АртКиїв Контемпорарі 2010» займе 12,5 тис. квадратних метрів. УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

До Києва приїздили гурти «Скорпіонс» і «Ахха". УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

Знову вийшли на барикади прихильники двох революцій - комуністи, які святкували 93-ю річницю жовтневої революції і представники комітету революції помаранчевої. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

І ще тривають бої місцевого рівня за результати голосування 31-го жовтня. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Американський уряд заявив, що українські місцеві вибори не відповідали рівню відкритості і чесності минулих президентських. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Вивернути кишені перед виборцями намагалися цього тижня депутати Верховної Ради а чолі із провладною коаліцією. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Ще один виходець із Донеччини очолив цього тижня Генеральну прокуратуру. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Софія Київська і Києво-Печерська лавра, одні із найбільших перлин в архітектурній короні України, знову на порозі вилучення зі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

На місті Херсонесу хочуть спорудити чоловічий монастир. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Концерн «Єдапс» єдиний в Україні друкує голограми. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Гурт «Віагра» святкує десятиріччя. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Україна нарешті визначилася який хоче мати образ у світі -сонях із надписом Ukraine. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)

Інтер випуск 20:00

Україна в ожидании окончательных результатов народного волеизъявления на местных выборах-2010. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Местные выборы прошли без системных нарушений, - уверен Виктор Янукович. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Готовность помочь Украине усовершенствовать избирательное законодательство уже высказало правительство США. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Следить за соблюдением законов в Украине теперь будет новый генпрокурор. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

В пятницу в Москве попрощались с Виктором Черномырдиным. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Почтовая доставка в Украине готова к проискам террористов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Пять человек задержаны, против двоих составлены админпротоколы - так закончился митинг по случаю годовщины Октябрьской революции. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Доступное жилье», «Новое качество жизни», «Чистый город» - эти и другие амбициозные программы стартовали в Украине в рамках национальных проектов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Государство хочет эффективнее использовать бюджетные деньги, пытаясь выстроить новую систему оказания медицинской помощи. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Тысячи молодых и перспективных, получив образование и известность в Украине, уезжают в другие страны. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Сегодня - 155 лет со дня рождения главного писаря казацкой истории, Дмитрик Яворницкого. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

Лідером перегонів на місцевих виборах стала Партія регіонів. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Масових порушень на місцевих виборах не було. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Ціни садять українців на вимушені дієту. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Віктор Черномирдін помер на 73-му році життя. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

В Україні знову спіймали педофілів. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Брати Клички беруться допомогти спортивним школам та секціям матеріально. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

На каналі «ICTV» стартує нове масштабне шоу «Українська мрія". ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00

На пострадянському просторі сьогодні відзначають День Великої Жовтневої соціалістичної революції. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Одеські кардіохірурги успішно ліквідували вроджену ваду на серці дитини, ускладнену інфекцією. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Для участі в антитерористичній операції «Активні зусилля» із Севастополя до Середземного моря вирушив корвет ВМС України «Тернопіль". 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Боротися зі свавіллям «ДАІшників» навчали водіїв у Києві. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

Більш як 800 учасників військово-історичних клубів відтворили атмосферу визволення Києва від фашистських загарбників. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Столичным коммунистам празднование Октября подпортили националисты. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Около тысячи симферопольцев прошли колонной по центру столицы полуострова. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Единственные в Украине перевыборы Центризбирком назначил в маленьком селе под Черниговом. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Жители Херсона встали на защиту Днепровского парка. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Первым ребенком, которому украинские кардиологи остановили кровообращение, стала 10-летняя Маша Карасева из Одессы. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

5 канал випуск 19:00

День Великой Октябрьской социалистической революции отмечают сегодня на постсоветском пространстве. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)

Для участия в антитеррористической операции «Активные усилия» из Севастополя в Средиземное море отправился корвет «Тернополь". 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)

Повторную экспертизу крови Виктора Ющенко хочет провести новый генпрокурор Виктор Пшонка. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)

67-ю годовщину освобождения украинской столицы от немецко-фашистских оккупантов отмели масштабной реконструкцией. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №1
21:01:10-21:09:03 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Отже, цього тижня країна мала дізнатися офіційні результати місцевих вибрів. За законом порахувати голоси комісії мали ще до п'ятниці і, хоча в багатьох регіонах результати будуть оголошені лише після розгляду судових позовів, вцілому, картина зрозуміла. Перемогу очікувано здобула Партія регіонів. Її вплив поширився і на захід України. Несподіванкою став прихід біло-блакитних до Івано-Франківської облради. До цього регіоналів там не було взагалі. Натомість, серед традиційно свого електорату: у Харківській, Запорізькій і Одеській областях регіонали дещо втратили. Друге місце отримала Батьківщина, для якої ця кампанія видалася надзвичайно складною. Білосередчені, хоч подекуди і отримали перемогу, суттєво втратили позиції на заході. Гіршими виявились результати і в центрі. Натомість посилила представництво у місцевій раді Радикальна свобода, особливо це стосується західної України. Недоліків в цієї виборчої кампанії багато, чи не найбільшим і вітчизняні і закордонні спостерігачі називають недосконале законодавство. Проблеми тут визнала і влада, пообіцявши покращити виборчі правила. Багатьом ці вибори запам'ятаються великими чергами на дільницях і поганою організацією. Далася в знаки і відсутність чіткої процедури голосів. Що ж обрали українців, підсумовувала Тетяна Кухоцька.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Сьогодні картина уподобання для українців виглядає приблизно так: Партія регіонів в середньому по Україні отримала близько 30%, далі йде Батьківщина Юлії Тимошенко, Фронт Змін Арсенія Яценюка, Комуністи, Свобода Олега Тягнибока та Сильна Україна Сергія Тігіпка. За останній рік Партія регіонів зміцнила свою позицію в центрі країни, але дещо поступилася в своїх традиційних областях на півдні. Для регіоналів головною інтригою було чи зможуть вони отримати абсолютну більшість по Україні. Заради цього відмовилися від будь-яких блоків з колегами по коаліції.

Володимир РИБАК, Перший заступник голови Партії регіонів: «Итог, мы считаем, что прошедшие выборы политические завершили формирование вертикали исполнительной власти."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Під час перегорів регіонали з комуністами, литвинівцями та Сильною Україною конкурували не менш запекло, ніж з опозиціонерами. Підтвердження цьому вибори мера Луганська. Народний депутат комуніст Спірідон Кілінкаров тут боровся з регіоналом Сергієм Кравченком. За останнього проголосувало лише на 21 людину більше. Це й дало підстави комуністам підозрювати підтасовку голосів.

Затримані: «Милиция!"

Міліціонери: «Покажите, что у вас в руках, что вы здесь делаете?

Затримані: «Не выдергивай!"

Міліціонери: «Покажите что у вас, что за протоколы? Чьи это протоколы?"

Затримані: «Чистые протоколы."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Загалом, результатами виборів комуністи мають бути задоволені. Вони набрали навіть більше голосів, ніж їм прогнозували експерти. Партія Леніна довела: всі розмови про те, що її електорат вимирає безпідставні. Більше того, цей саме електорат вони здатні відібрати у своїх головних друзів - з більшості. Не по-осінньому гаряче в Одесі. Тут за право бути обраним змагалися фронтовик Едуард Гурвіц та регіонал Олексій Костусєв. В голосуванні переміг останній, але Гурвіц поразки не визнає і теж подав до суду. Поки служителі Феміди розбиратимуться, містом керуватиме Костусєв, якому вже вручили посвідчення мера Одеси.

Олексій КОСТУСЄВ, мер міста Одеси: «Тот отрыв, который есть: более 20%, конечно, он сводит на нет все надежды фальсифицировать, ревизировать результаты волеизлияния Одесситов."

Едуард ГУРВІЦ, колишній міський голова Одеси: «Сколько бы фальсификаторы пыжились, не пыжились, они всегда несли наказание. Так было у нас на выборах 98-го года, в конце-концов, 2002-го, так будет и сейчас."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Але найбільш скандальними можна назвати вибори мера Харкова. Тут підрахунок голосів навіть у прямому ефірі транслювали. Ініціатором підрахунку голосів у прямому ефірі став штаб Партії регіонів. Дані протоколів з усіх виборчих дільниць міста привселюдно вносять у комп'ютери. Так регіонали вирішили довести: мером Харкова став Генадій Кернес, набравши на 2,5 тис. голосів більше, ніж його основний конкурент Арсен Аваков з Батьківщини.

Михайло ДОБКІН, голова Харківської облдержадміністрації: «Если есть основания для пересчета, я думаю, что абсолютно нормально все к этому отнесутся, если будут пересчитывать голоса. Ничего в этом страшного нет. Мы уверены абсолютно, во всех протоколах, которые есть."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: У штабі Батьківщини запевняють: з математикою у них теж усе гаразд. Їхній підрахунок свідчить, що Аваков переміг Кернеса, а розбіжності даних внаслідок фальсифікацій, тому вимагають перерахувати голоси на 56-ти дільницях.

Віталій МАЛЯРЕНКО, голова Харківського обласного виборчого штабу ВО «Батьківщина»: «Уже имеются значительные разногласия, расхождения в ряде протоколов по отдельным участкам, которые позволят нашим юристам подготовить материалы для подачи на рассмотрение требовать пересчеты голосов."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Бютівці переконані, що їхню Батьківщину на цих виборах взагалі зацькували. Отримані відсотки не йдуть в жодне порівняння з підтримкою Тимошенко ще рік тому. Біло сердечні суттєво втратили в центрі країни, хоча й традиційно перемогли на заході. Головною причиною обвалу називають кілька обставин: в Київській та Львівській областях, у Луганську, Тернополі та Кіровограді зареєстровані списки кандидатів від партії, Тимошенко не визнає своїми. Називає фальшованими. Щоправда, сама Тимошенко і її партійці цю кампанію проводили дуже мляво, але судитися вони теж збираються.

Микола ТОМЕНКО, народний депутат, БЮТ: «Ми маємо достатньо переконливих аргументів, щоб відкрити не одну кримінальну справу стосовно передусім керівників ТВК і ДВК."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Невдоволені і результатами виборів і в Сильній Україні. Ще за тиждень до голосування тут планували бути третіми і набрати щонайменше 13-15% голосів вцілому по Україні, а стали шостими. Сергій Тігіпко нарікає на свою теперішню посаду.

Сергій ТІГІПКО, голова Партії «Сильна Україна»: «Є причина в тому, що я працюю в уряді і те, що всі проблемні питання, які були пов'язані з тими чи іншими кроками уряду вдалося всім асоціювати зі мною і думаю, що це теж є ну, така сама серйозна причина."

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Очікуваним переможцем цієї кампанії можна назвати партію Свобода. Раніше про них чули лише на західній Україні. Тепер за свободівців проголосували і в центрі і на Київщині, яка традиційно була областю прихильно до Тимошенко. Поки що говорити про результати виборів рано. По-перше, після судів, можливо в деяких містах можуть змінитися розклади в радах. По-друге, ще необхідно порахувати депутатів, обраних за мажоритарною системою. Усіх депутатів у цій раді обирали за списками політичних партій. Так само раніше обирали депутатів міських, обласних і районних рад. На цих виборах половину депутатів обрали так само. А ось за половину голосувало особисто: по мажоритарній системі. Переможці волевиявлення відсотки голосів виборів перетворювали на більшість крісел у сесійній залі. Тепер же остаточних переможців ми побачимо після сесій місцевих рад, коли до фракцій політичних партій додадуться мажоритарники.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №2
21:09:04-21:13:39 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Якими б не були остаточні результати виборів, ефективно керувати місцевій, як і будь-якій іншій владі, потрібні гроші, себто податки. Без нових доріг, нормальної роботи лікарень чи дитсадків милою українцям не буде жодна влада. Тому не дивно, що довкола проекту Податкового кодексу точаться запеклі суперечки. Це найбільший в історії Парламенту документ. Ось він, рівно 503 сторінки. А тепер ще додайте сюди близько 4,5 тис. пропозицій від депутатів. Навіть прочитати, не те, щоб корегувати такий талмуд - справа не з легких. Тож, розгляд знову відклали, тепер на 16 листопада. Але у четвер, коли Парламент мав взятися за Податковий кодекс, під стінами Ради зібралися 2 тис. підприємців з усієї України. Що саме їм не подобається, з'ясовував Маркіян Перетятко.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Зазвичай на ринку вихідний день - понеділок. Цього тижня в великих містах України чимало базарів були безлюдні ще й у четвер у Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Полтаві, Чернігові, Харкові, а також у деяких райцентрах торгівці та інші малі підприємці влаштували страйк.

Оксана БІЛАЙ, підприємець, (м. Полтава): «Цей Податковий кодекс повинен мати громадське слухання. Повинні бути представники народу, які стоять. А ні - ми доб'ємося того, щоб той самий депутат прийшов поторгував в малому бізнесі і на оці копійки, які він заробить, прокормив свою сім'ю.

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Під Верховною Радою підприємці озброїлися гучномовцями та відрами, щоб хоч так докричатися до високопосадовців.

Віталій ДЕМИДЕНКО, підприємець (м. Донецьк): «Податкові повноваження зростають неймовірно. Вона може до суду без слідства прийти до вас до приміщення, зробити у вас обшук.»

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Саме в четвер депутати планували розглянути проект податкового кодексу в другому читанні. Однак, обговорення відклали на 2 тижні, адже від самих депутатів надійшло понад 4 тис. пропозицій до документу.

Віталій ХОПУТИННІК, голова комітету ВР з питань податкової політики: «Комітет багато питань вже врахував і те, що сьогодні проходять мітинги, я думаю, що багато залежить від політичної ситуації тих людей, хто стимулює ці мітинги."

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Чи справді це політичні ігри. Щоб з'ясувати це, ми вирушили на ринок. Пані Ірина вже 20 років торгує фруктами. Поки що сплачує державі податків та зборів по пів тисячі гривень щомісяця. Жінка скаржиться, що і за таких умов оподаткування ледве вистачає на життя.

Ірина ВОВЧУК, підприємець (м. Київ): «На сегодняшний день они хотят сделать нам налог 1,5 тысячи. Ну это будет, получается, 18 тыс. в год, плюс Пенсионный фонд, который заберет 4,5 тыс. это получается уже почти 23 тыс. А если у меня за год доход идет всего лишь 20, 15 тыс., в зависимости от того, какая торговля у нас идее, то откуда мы должны брать эти деньги."

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: Є ще витрати, про які не кожен підприємець скаже. Скасування податкових пільг може завдати серйозному удару малому бізнесу. Окрім офіційних податків існують ще й високі неофіційні, - переконаний економіст Олександр Пасхавер.

Олександр ПАСХАВЕР, економіст: «Это коррупционный налог, каждый предприниматель платит за это. Это административный налог. Это значит, что любой предприниматель должен тратить времени и денег для того, чтобы легально осуществлять свое предпринимательство. Это инфраструктурный налог. У нас нет ничего, что помогло бы ему дешево вести бизнес. Чем меньше бизнес, тем тяжелее ему платить эти 3 налога."

Маркіян ПЕРЕТЯТКО, кореспондент: На акції протесту відреагував голова держкомпідприємництва Михайло Бродський і зробив це у своїй сторінці в Інтернеті. «У нас говорят: «Ой-ой-ой, какая у нас маленькая пенсия в стране - 700 гривень» или «Ой-ой-ой, какая маленькая зарплата - 1200 гривень». Так, господа, а за счет чего она будет больше, если у нас предприниматели отдают 200 грн. и не хотят платить даже в Пенсионный вонд. Хоть, по сути, этого тоже мало.» Підприємці не обмежилися лише мітингами на знак протесту проти ухвалення Податкового кодексу. Найактивніші з них вирішили оселитися під стінами Верховної Ради. Зараз у цьому наметовому містечку мешкають близько 10 людей. Вони агітують своїх колег підприємців прийти на нову акцію протесту, коли кодекс таки винесуть на друге читання.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №3
21:13:40-21:20:31 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Загалом, підприємці упевнені, що після запровадження нових правил оподаткування, багатьом з них доведеться закривати свою справу. Чи дійсно так погано буде з новими податками для бізнесу, чи може люди за українською традицією прибідняються? Це питання до нашого гостя, народного депутата від Партії регіонів, члена Парламентського комітету з питань економічної політики Олексія Плотнікова. Вітаю вас.

Олексій ПЛОТНІКОВ, народний депутат від Партії регіонів: «Доброго вечора."

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Олексію, так що, люди прибідняються чи справді так погано все?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Ну, я не став би так, давати такі оцінки, чи то прибідняються, чи то погано, але я наведу лише один приклад, якщо зараз за новою схемою буде 600 грн. єдиний податок сплачуватись, але, ну давайте подивимось, зараз зросли ціни, зараз інші прибутки і багато чого іншого. Тобто, навіть ті, хто торгують на базарі овочами та фруктами, вони мають на день десь 40-60 грн. прибутку. Тобто, 600 грн. на рік сплатити цей єдиний податок, ну це абсолютно нормальна сума. Дійсно, коли у нас були умови інші, коли були інші ціни, інші речі, то 200 це було оптимально, але я думаю, що це підвищення, воно абсолютно нормальне. Питання в іншому. Питання в тому, що, можливо, хтось раніше був на єдиному податку, зараз він не зможе працювати на єдиному податку. Мова йде про і оптовий обмін іноземної валюти, і торгівля горілчаними виробами, і там, вивіз за кордон ешелонами металобрухту. Тобто, ті речі, які раніше підпадали під єдиний податок, зараз такого не буде. Можливо, комусь це не подобається, але, з точки зору, інтересів і держави, інтересів суспільства і реальної економіки, я не бачу, чому той, хто продає ешелонами металобрухт за кордон, повинен сплачувати єдиний податок раз на рік."

Андрій СМІЯН, ведучий: Все таки, якщо говорити не про людей, які продають ешелонами металобрухт, от, героїня нашого попереднього сюжету, саме продавець на ринку, вона каже, що порахувала, за умови нових податків, вона просто змушена буде закрити свій бізнес. Держава піде їй на поступки, чи все таки цей Податковий кодекс - це його остання редакція.

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Ну, по-перше, робота над Податковим кодексом триває. Якщо ви знаєте, що ми пропонували, чи планували, спочатку на 4 листопада розгляд. Зараз це перенесено на тиждень, який починається з 16-го листопада, тобто, і зараз, і сьогодні, і завтра, буде тривати робота, відповідні робочі групи, які опрацьовують ці пропозиції. Що стосується і конкретно громадянки, і вцілому, я думаю, що скоріше вона дезінформована. Вона не знає, скільки вона буде сплачувати. Їй сказали, що це буде багато, чи це буде непід'ємно. Ну ми починали з того, що якщо раніше це було 200 грн., зараз буде 600, я думаю, що це, принаймні, абсолютно спокійні цифри, які можна пережити."

Андрій СМІЯН, ведучий: Ці люди, які виходять на чисельні акції протесту, це теж люди дезінформовані просто? Чому збираються ці акції?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Я не хочу давати оцінку, але я дивився 4 листопада цю акцію, вона мені сподобалася своєю організованістю. Тобто, якщо її розглядати, як дії опозиції, то це можливо було єдине, що таке найбільше яскраве і організоване після президентських виборів. Тобто, абсолютно в мене немає бажання казати, хто за цим стоїть, як, чому. Але, в принципі, там якоїсь такої стихійності, відвертості, щирості цієї акції я не побачив."

Андрій СМІЯН, ведучий: Тобто, представники влади не будуть зважати на цю акцію протесту?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Представники влади радились з підприємцями, представники влади збирали народне обговорення і багато чого іншого. Давайте не будемо казати, що влада не радиться з народом, що влада там ізолювала ізолювалась від народу. Влада як завжди спирається на думку народу і думку народу вони враховують."

Андрій СМІЯН, ведучий: Все таки, про всенародне обговорення, підприємці заявили, що з цих 5 тис. пропозицій, які, поправок, які надійшли до Податкового кодексу, держава врахувала там, близько десятка, і то, косметичних. Прокоментуйте будь ласка.

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Ну, вони не мають підстав цього казати, тому що вони не знають, що зараз відбувається, в якому стані відбувається врахування цих поправок. Дійсно, у нас до останнього часу було десь приблизно півтори тисячі, чомусь за тиждень до вересня до сесійної зали надійшло ще майже 3 тисячі поправок. Тобто тут, це скоріше не обговорення, це скоріше така технологічна спроба загальмувати обговорення податкового кодексу."

Андрій СМІЯН, ведучий: Все таки, підприємці говорять про те, що з новим Податковим кодексом, багато з них змушена буде піти в тінь або закритися, чи готова держава до цього, чи вона не розглядає такої можливості?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Я не думаю, що будуть йти в тінь, ну в тінь, тінізація це інші проблеми, це не лише Податковий кодекс, це й кодекс, це питання взагалі дозвільної системи. Я хочу навести ще такий аргумент. Наприклад, ми працюємо з Міжнародним валютним фондом, ми працюємо зі Світовим банком і жодних зауважень збоку цих поважних інституцій до Податкового кодексу в такому руслі, що з прийняттям кодексу будуть там закриватися чи це є там писком на малий, середній бізнес не було такого."

Андрій СМІЯН, ведучий: А взагалі, на вашу думку, чи є вади у цьому Податковому кодексу, чи він ідеальний?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Він не є ідеальним, я абсолютно це не приховую. Як будь-який кодекс."

Андрій СМІЯН, ведучий: Який недолік?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Розумієте, як будь-яка, навіть, Конституція, передбачає, що до неї можна вносити зміни. Коли доопрацюють цей кодекс, ми будемо вносити зміни до цього кодексу, тому що там певні речі, які підуть на практику можливо, будуть визнані такими, що потребують корекцію. Ми можемо наводити приклад запропонованого податку на квартири. Тобто, якщо раніше передбачалось там, вище 80 метрів, якщо житло має громадянин, то обкладається, потім 100. зараз у нас позиція, що це буде 120 квадратних метрів. Але найбільш такий вагомий податок це на житло вище 300 метрів. Тобто, це те, що зветься податок на розкіш. Якщо квартира вище 300 метрів на одного громадянина, то він сплачує, все що вище, по 10 грн. за додатковий квадратний метр на рік."

Андрій СМІЯН, ведучий: За яхти, дорогі машини?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «За яхти, дорогі машини також будуть. Нас колись звинувачували, що там було прописано в проекті, що там якісь копійки, зараз, ну, власник вертоліта буде сплачувати десь приблизно до 100 тис. грн. на рік податок. Тобто, це абсолютно нормально, якщо громадянин може мати такий засіб пересування, то він буде сплачувати великі податки."

Андрій СМІЯН, ведучий: Існують різні версії з приводу того, коли почне діяти новий Податковий кодекс?

Олексій ПЛОТНІКОВ: «Податковий кодекс почне діяти з 1 січня 2011 року. Це дещо відходить від традиції, тому що зміни у податковому законодавстві за тим самим законодавстві повинні бути до 1 липня попереднього року, але, я думаю, Верховна Рада в цьому випадку проголосує і з 1 січня запрацює Податковий кодекс, і бюджет, який і також буде вноситись до Верховної Ради, він вже розробляється, виходячи з критеріїв нового Податкового кодексу."

Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую вам, пане Олексію. До побачення. Про новий Податковий кодекс ми говорили з членом Партії регіонів, членом Парламентського комітету з питань економічної політики Олексієм Плотніковим.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №4
21:20:32-21:22:11 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Власне, не одними податками живиться державний механізм. Щонайменше 15 млрд. доларів інвестицій планує отримати Україна в найближчі 5 років. Це обговорювали на засіданні Комітету з економічних реформ. Гроші залучать для реалізації національних проектів, зокрема, на будівництво терміналу скрапленого газу. Це дасть змогу постачати газ з узбережжя Чорного моря і зменшити залежність України від російської труби. Ця програма має розвивати альтернативні енергії з вітру, води та сонця. Один з національних проектів, а саме будівництво швидкісної колії Київ - аеропорт «Бориспіль» може розпочатися уже цього року. На його реалізацію 950 млн. доларів кредиту виділить китайський Банк розвитку. Гроші підуть ще й на нову смугу для найбільших пасажирських літаків у світі класу Аеробус 380. Наразі є 11 національних проектів, за якими під держгарантії будуть залучатися мільярди доларів. Подібна система національних пріоритетів уже діє у Росії. Віктор Янукович взяв національні проекти під свій патронат. Міністрам дав доручення до завтра затвердити їх повний перелік для реалізації.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ніхто нікого, як кажуть, палкою бити не буде по голові. Всі свідомо роблять цю роботу. Є такі, в кого є сумніви, скажіть, будь ласка, шановні колеги? Немає? Я бачу посмішки. Ви задоволені й щасливі, від того, що ви робите цю роботу. Так чи ні? Так."

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №5
21:22:12-21:26:45 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня Україна разом із Росією попрощалися з Віктором Черномирдіном, відомим російським політиком ще команди Бориса Єльцина. У кризові 90-і Черномирдін 6 років очолював російський уряд, а у 2000-х 8 років був послом Росії в Україні. Позаочі його називали ЧВС, одні захоплювались, інші критикували, але цитували усі. В Росії навіть видали збірку його афоризмів, які прозвали «Черномирдінками». Серед них і так, що вже стали крилатими: «Хотіли як краще, а вийшло, як завжди», «Виконали усі пункти від А до Б», «Краще не буду нічого говорити, бо зараз знову щось скажу».

Кореспондент: З життя пішов ще один представник новітньої історії Росії. Його поважали і боялися, над ним кепкували і гостро критикували, але до його думки завжди дослухалися. Непересічна особистість Віктора Черномирдіна запам'ятається громадянам колишнього Радянського Союзу відкритістю та відвертістю. Він не любив ховатися за дверима кабінетів. Завжди йшов на контакт, навіть якщо той міг спричинити конфлікт. Кар'єра Черномирдіна зростала від слюсаря до Прем'єр-міністра. Починав на нафтопереробному заводі в Оренбурзі. Був і директором підприємства, і міністром нафтової та газової промисловості Росії. Його вважають одним із засновників «Газпрому».

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Это в естественных монополиях раритет российской экономики. Этот предмет мы будем беречь."

Кореспондент: Главою уряду Черномирдін став 92-го. У прем'єрському кріслі він мав допомогти Росії впоратися з наслідками шокових економічних реформ після розпаду СРСР. Посаду обіймав майже 6 років, найдовше в історії пострадянської Росії. Саме його кандидатуру розглядали як найймовірнішого наступника Президента Бориса Єльцина.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Это тяжелое время, но не мы выбираем, время, видно нас выбирает. Ну не я, кто-то другой был бы на моем месте. Но это было самое трудное, самое ответственное, когда решалось по сути дела судьба страны."

Кореспондент: Черномирдін не боявся брати на себе відповідальність у найскладніших ситуаціях, коли у 95-му чеченські бойовики захопили лікарню в місті Будьонівську, особисто він вів з ними переговори. Утім успішними їх назвати важко, в результаті теракту загинуло 129 людей та 415 поранені.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Статус определен, республика Чечня в составе Российской Федерации. Відставка Віктора Черномирдіна була для нього самого такою ж несподіванкою, як і призначення. З посади глави уряду він згідно з наказом Бориса Єльцина пішов у 98-му. А після того, як за два роки Президентом став Володимир Путін, Черномирдін залишив публічну політику. Він був призначений послом Росії в Україні. На дипломатичній службі пропрацював понад 8 років. Вірчі грамоти від Черномирдіна приймав Леонід Кучма. Каже, внесок послав в російсько-українські відносини неоціненний.

Леонід КУЧМА, Президент України (1994-2005 рр.): «Ну я думаю, что всем нам, украинцам, запомнился мужиком, простым, открытым, доступным, невысокопарным."

Олександр МОРОЗ, голова Верховної Ради (1994-1998 рр., 2005-2007 рр.): «Це був чоловік в міру прямолінійним, але притому він мав свою думку, з якою потрібно було рахуватися."

Кореспондент: Утім, за президентства Віктора Ющенка відносини Черномирдіна з українською владою не склалися. Російський посол дозволяв собі провокаційні, анти націоналістичні заяви. Аналітики припускають, що саме через це, а також через різку критику офіційного Києва, його і відсторонили від дипломатичної роботи у червні 2009 року.

Леонід КРАВЧУК, Президент України (1991-1994 рр.): «То, что даже во время президентства Виктора Андреевича Ющенко, когда наши отношения были очень напряжены и то, что они остались в корректном состоянии и в политической целесообразности, в этом большая заслуга Черномырдина Виктора Степановича."

Кореспондент: Окрім політичних справ, Черномирдін постійно привертав увагу своїми афоризмами, які стали по-справжньому крилатими висловами. У Росії їх тепер називають «Черномирдінками».

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «У кого руки чешутся, у кого чешутся, чешите в другом месте!"

Кореспондент: Ось таким усміхненим Віктор Черномирдін був ще у 2009-му. А це кадри останніх днів політика. За попереднім і неофіційним висновком лікарів, причиною смерті став інфаркт-міокарда, який стався на фоні тяжкого онкологічного захворювання та гострої ниркової недостатності. По собі Віктор Черномирдін залишив слід яскравого політика, який звик доводити все до кінця, незважаючи на перешкоди. Від свого життєвого правила він не відступав до останніх днів.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №6
21:26:46-21:34:10 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Гроші з цукру, землі і навіть з повітря. Підсумки тижня продовжують вивчати, як працюють корупційні схеми всеукраїнського масштабу. Їх викрили закордонні аудитори. Вони приїхали на запрошення уряду, що вирішив перевірити, як розпоряджалися державними грошима попередники. Куди можуть подітися гроші, які за Кіотським протоколом Україна мала б вкласти у захист екології, куди можуть зникати запаси держрезерву, з'ясовувала Ксенія Поважна.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Ось вони, державні засіки. Аби країна могла спати спокійно, тут зберігається недоторканий запас провіанту. За цим парканом находитися не можна, стороннім вхід заборонено. Утім, на подібних вкладах загадковим чином постійно зникають резервні харчі держави. У постійній нестачі продуктів звинувачували навіть мишей та голубів. Без них не обійшлося, але з'їсти 80% матеріального резерву країни могли хіба що мутанти. Державні м'ясо, крупи та зерно постійна спокуса для нечистих на руку чиновників. Все це можна дешево продати дружнім структурам, які потім продадуть товар за ринковою ціною, а різницею поділяться із чиновниками. Інший варіант: купівля продовольства в резерв за ціною завищеною. Так, наприклад, у 2009 році було з цукром. Цукор із держрезерву продали по 3600 грн. за тону. Потім підприємство «Укрресурси» мало б відновити запаси. В лютому цього року держрезерв законтрактував понад 22 тис. 150 тон цукру по 11 тис. грн. за тону при ринковій ціні 8,5 тис. і зробив повну передоплату. 243 млн. грн. отримала компанія «Гермес-трейд», яка за тиждень до цього через власну британську структуру домовилась купити бразильський тростинний цукор, менш ніж по 4 тис. 800 грн. за тону. Поставка повинна була відбутися в березні. Утім, на серпень цього року «Держкомрезерв» отримав тільки 5 тис. тон цукру. Сума недопоставки становить майже 190 млн. грн. «Землю селянам!» - гасло з більшовицькою агітки не вмирає. Ним не гребують і в новому тисячолітті. Напередодні президентських виборів 5 серпня 2009 року уряд ухвалив постанову, якою закріпив безкоштовне оформлення прав власності на земельні ділянки. Оформленням зайнявся «Держкомзем». Гроші на процедуру надійшли зі стабілізаційного фонду, який створювався для боротьби з кризою. На земельну кампанію виділили 508 млн. грн. 8 грудня 2009 року Держказначейство отримало наказ зробити відповідні перерахування. На 1 січня 2010 року були оформлені тільки 620 тис. держаків на 298 млн. грн. Спочатку планувалося, що з серпня по грудень будуть оформлені понад 6 млн. державних актів. Таким чином виконано лише 10% робіт, але на них витрачено 60% необхідної суми.

Володимир ДЕГТЯРЬОВ, директор департаменту контролю в агропромисловому комплексі КРУ: «Складалися реєстри договорів, під які закладались ці гроші, але не було, будемо так казать, самих договорів, тому це є порушенням бюджетного законодавства."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Порушено близько 10-ти кримінальних справ та звільнено голову Держкомзему. І це не всі наслідки земельного атракціону. Гроші, які мали піти на підтримку держбанків та економіки, витратили на сумнівні подарунки.

Володимир ДЕГТЯРЬОВ, директор департаменту контролю в агропромисловому комплексі КРУ: «Без виходу на місто, без прив'язки до фактичного розташування земельної ділянки, виготовлялась така технічна документація. Я так думаю, що в нас дуже будуть багато проблем попереду, коли вже дійсно буде по факту винесено натурі земельної ділянки, де не будуть накладатися одна на одну."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Стільки роботи, як наприкінці минулого року в геовдивістів ніколи ще не було. Щоб розібратися із кожним шматочком землі, слід щоразу їхати на місце та робити заміри, інакше - чекай сюрпризів.

Ігор ШВЕЦЬ, заступник директора державного інституту проектування та землеустрою: «Граница просто передвигается, были в практике такие, за 14 лет граница изменилась на 14 метров."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Після замірів в інституті 6 місяців готують проектну документацію, а потім іще 4 місяці потрібно на реєстрацію акту та приватизації землі. Утім, тоді уряд поквапився повідомити громадянам про право на землю. На листи щастя не пошкодували 10 млн. грн. На рахунки державного казначейства гроші з неба впали, а потім наче розчинилися. Найбільший фінансовий фокус, який розхитали закордонні аудитори: нецільове використання грошей, отриманих в рамках Кіотського протоколу. Україна продала Японії квоти на викиди вуглекислого газу. За шматочок чистого неба отримала 320 млн. євро. Екологічні гроші лежали на рахунках Укрексімбанку. У липні 2009 року 180 млн. євро з Кіотських рахунків були перенесені до держказначейства, а звідти до Пенсійного фонду. Потім дав гроші МВФ. Екологічні кошти повернули. 10 вересня до Пенсійного фонду за розпорядженням прем'єра надійшло ще 200 млн. євро. Ці кошти так і не повернулися. Куди ділися 200 млн. євро конвертованих в національну валюту загадка навіть для контрольно-ревізійних органів.

Ігор НІКОЛА, директор департаменту контролю інспектування органів державної влади КРУ: «Не может ни Юлия Владимировна, ни мы, сказать, что эти деньги точно ушли на Пенсионный фонд, потому что специфика Киотского счета такова, что вы не можете до конца проследить, как в котел, попадает туда, а дальше уже пошла расходы."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Гроші з Кіотських рахунків мали йти виключно на екологію. Такі чуткі вимоги міжнародного договору.

Іван ВАРГА, перший заступник голови Національного агентства екологічних інвестицій: «В економічному плані це могло бути те, що Україна повинна була повернути всі ці кошти японській стороні. Японська сторона повинна була повернути в одинці, які ми їх продали обратно, ну а в політичному плані навіть тяжко передавати, що було."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Звинувачення найбільш загрозливе для екс-прем'єра її права рука, колишній віце-прем'єр Олександр Турчинов відкидає.

Олександр ТУРЧИНОВ, перший віце-прем'єр-міністр України (2007-2010 рр.): «Дійсно, слухаєш, і коли б голосу в мене не було б, вони б мабуть піднялись, тому що 53 млрд. неправильно використаних коштів. Але ж починають аналізувати, а де ж ці мільярди? І в результатів мільярдів то нема. Половина цих коштів, це 36 млрд. це ресурси, які ми скривали бюджет, отримавши кредити Міжнародного валютного фонду."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Полювання на відьом та політична репресія. Невтомно кажуть одне й те ж саме в команді екс-прем'єра. Бютівці цього тижня навіть звернулися до міжнародної спільноти з проханням дати оцінку діям нової влади та припинити терор проти них. Утім, залишати країну колишні керманичі уряду поки що не планують.

Олександр ТУРЧИНОВ, перший віце-прем'єр-міністр України (2007-2010 рр.): «Поїхати дуже легко, але ж шкода країну."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Чому ж в країні, де весь час крали, саме тепер почали активно боротися з корупцією та казнотратством. І чи стануть після цього чиновники більш чесними - питання. Загальну тенденцію експерти оцінюють позитивно.

Олег УСТЕНКО, економіст, виконавчий директор фонду Блейзера: «Сингапур в свое время смог ликвидировать коррупцию буквально за пол года-год, когда были введены первое: система общественного контроля за органами государственной власти, второе: было изменено наказание за действие коррупционеров."

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Економісти підрахували: боротьба з корупцією здатна додати 2-3% ВВП протягом лише одного року. Поки, через корупцію приблизно 20% ВВП Україна втрачає.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №7
21:34:11-21:35:55 (час ефіру)

Андрій СМІЯН, ведучий: Коло стискається довкола Тимошенко. Шахрайські схеми, які викрили запрошені урядом закордонні аудитори не єдиний нині корупційний скандал, де фігурує екс-прем'єр. Несподіване продовження отримала історія 8-ми річної давності. Колишній російський генерал Георгій Олейник звинуватив Юлію Тимошенко у тому, що саме через неї він позбувся волі. У 2002-му цю справу називали найбільшою корупційною справою в історії Росії. За грати потрапив керівник управління військового бюджету Міноборони Росії. Генерала Олейника звинуватили у розтраті 323 млн. доларів. Ці гроші російському оборонному відомству не заплатила корпорації Єдині енергетичні системи України, яку очолювала Юлія Тимошенко. Згідно з міжурядовою угодою за газ Україна мала тоді розрахуватися будматеріалами для російської Міноборони. Однак, їх міністерство так і не отримали. Олейник, який провів за гратами понад 3 роки і втратив звання, пенсію і бойові нагороди, вважає, що його зробили стрілочником. Колишнього генерала звільнили умовно достроково у 2005-му році, а свої викривальні заяви він зробив на прес-конференції минулого тижня. Каже, для того, щоб у цій справі було поставлено крапку.

Георгій ОЛЕЙНИК, колишній генерал Російської армії: «Должен сказать одно, что должны быть приняты все меры к тому, чтобы Юлия Владимировна Тимошенко с Министерство обороны Российской Федерации рассчиталась. Если бы Юлия Владимировна выполнила полностью государств свои обязательства и ее организация выполнила полностью свои обязательства и Министерству обороны поступили полностью материальные средства, то вопрос о привлечении кого-то к уголовной ответственности вообще не стоял бы."

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №8
21:35:56-21:36:53 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Тим часом, українська влада, яка декларує боротьбу з корупцією, сама порушує Конституцію. У її 78-й статті чітко написано: народні депутати не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі. Утім, цього тижня Верховна Рада не звільнила депутатів сумісників. Цей пункт у п'ятницю поставили останнім у порядку денного і до нього знову не дійшли руки. Хоча, Регламентний комітет Парламенту уже заяви семи сумісників і виніс постанови про припинення їхніх депутатських повноважень. Але цей перелік сумісників неповний. Наприклад, щодо ще трьох не сказав свого слова навіть Регламентний комітет. Якщо урахувати, що народний депутат отримує в середньому 14 тис. грн., то лише на зарплати цим десятьом обранцям щомісяця усупереч закону з бюджету витрачається 140 тис. грн. А дехто з депутатів працює на службі, не склавши мандата уже сьомий місяць.

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №9
21:36:54-21:38:11 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Модерне мистецтво у старих стінах. П'ята міжнародна виставка «АртКиїв Контемпорарі 2010» займе 12,5 тис. квадратних метрів. Завтра о 19 годині відкриття виставки у мистецькому арсеналі глядачів Першого національного зможуть побачити у прямому ефірі. На церемонію приїхали керівники провідних музеїв світу. Зокрема, музею сучасного мистецтва Гуггенхайма у Нью-Йорку, королівського коледжу мистецтв у Лондоні, Музею прикладного мистецтва у Відні. На відкритті виставки уперше Україні покаже свій перфоменс основоположник стріт-арту Херальд Негела, і відомий французький художник Зевс. 14 приватних колекціонерів з України вперше представлять живопис та скульптуру, які раніше біли недоступні широкому глядачеві.

Наталія ЗАБОЛОТНА, директор Національного комплексу «Мистецький арсенал»: «Під цю виставку «АртКиїв Контемпорарі», в рамках якого відбудеться тиждень презентації відкритих дверей мистецького арсеналу і до нас приїде дуже багато іноземних гостей. Це майже 12 тис. кв. метрів живого мистецтва тих художників, які ходять порід з нами, п'ють з нами каву. Я думаю, це чудово: мати можливість, підтримувати своїх сучасників, а не бідкатися, що так недооцінили тих, хто пішов з життя."

УТ-1 : Програма «Підсумки тижня» (випуск 21:00:00)
07.11.2010 5:30:25

Сюжет №10
21:38:12-21:46:55 (час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Багатим на мистецькі події видався і тиждень, що минає. Українці мали змогу почути одразу двох світових музичних (НРЗБ). До Києва приїздили гурти «Скорпіонс» і «Ахха», щоб попрощатися назавжди. На їх музиці виросло не одне покоління меломанів в усьому світі. Однак, для громадян колишнього союзу, музику цих закордонних гуртів була ще й знаковою. Сьогодні стиль, у якому вони грають, назвати роком складно. Однак, колись вони увірвались у спокійне радянське життя саме як рок-виконавці. Тоді у це слово вкладали дещо інше значення. Рок за залізною завісою асоціювався з вільним життям. Усе, що з ним було пов'язане забороняли. За платівку могли навіть посадити. Та у цій лінії музика все таки перемогла. Як усе було, згадувала Тетяна Мельниченко.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Вітром змін у Радянському Союзі повіяло наприкінці 80-х. «Скорпіонс» став одним із перших, хто прорвався крізь залізну завісу. Рокерів на найвищому рівні в Кремлі приймав сам Горбачов.

Клаус МАЙНЕ, лідер гурту «Скорпіонс»: «Потрапивши у Радянський Союз у 88 році, ми наче опинилися в іншому світі. Але це був неабиякий досвід: грати перед молодими радянськими фанами, які з'їжджалися із найвіддаленіших куточків союзу. 20 годин у поїзді із Сибіру в Ленінград, щоб побачити «Скорпіонс». Ми тоді казали: ми німецька група. Наші діди прийшли до вас зі зброєю, а ми прийшли з гітарами."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Музичний критик Юрко Зелений чужинецьку музику колекціонує змалку. Спершу збирав на вінілах, але, йдучи в ногу з технологіями, вже давно оцифрував усі раритети. Каже, в совку дозволяли переважно італійську естраду, а до року як протестної музики ставилися з пересторогою.

Юрко ЗЕЛЕНИЙ, музичний критик: «Кисс» був заборонений насамперед через те, що в них були букви S написані іронічним шрифтом. Відповідно німці взяли цей шрифт для позначення своїх підрозділів СС. AC-DC - вхидній струм, вихідний струм, але там був значок оцей блискавки, тоже було пропаганда нацизму і відповідно все це заборонялося. Це все було здебільшого контрабанда. Так, і на той час, наприклад, контрабандний диск, вініл, коштувало порядка 100 рублів, що це було, середньостатистична платня якогось службовця чи інженера."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Але прогресивна молодь того часу будь-що діставала заборонені записи. Музика, яка потрапляла крізь завісу, робила переворот в радянській свідомості і давала поштовх до творчості. Перший кліп ВВ у 88-му зруйнував усі шаблони. Це була пародія на західне. Лідер гурту Олег Скрипка і не приховує, що сам виріс на рок-музиці з під-поли.

Олег СКРИПКА, лідер гурту «ВВ»: «При Андропові вийшла така директива заборонити цю всю музику і ходили дільничні міліціонери і вилучали бабіни, вініли і тому подібне. Ми це все ховали і слухали."

Кузьма, лідер гурту «Скрябін»: «Мені було легше, бо я жив біля Польщі і в нас тягнуло польське радіо, і то було основне джерело музичної інформації. Ми в школі навіть сиділи з радіоприйомниками в запханим навушником, одним вухом слухав вчительку, а другим слухав, які там альбоми будуть сьогодні поляки давати."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Зараз битківські мотиви не переспівують лише ліниві, а коли світ шаленів від битків, у Радянському Союзі їх співали тишком-нишком, на кухні, а записи передавались з рук в руки.

Кирило СТЕЦЕНКО, заслужений артист України: «Бітлз» - «лав сонгс» виданий Болгарією в 77 році. Це надзвичайний раритет. Я купив зразу, здається, 10. Всі гроші на це потрапив."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Заслуженого артиста Україна Кирила Стеценка звикли бачити на сцені зі Скрипкою, але мало хто знає, що понад 40 років тому він теж грав рок по клубах. Гурт «Еней» з'явився наприкінці 60-х. Це українська відповідь легендарній Ліверпульській четвірці.

Кирило СТЕЦЕНКО, заслужений артист України: «Я в групі «Еней» грав роль, скажімо так, Джорджа Гарісона, який грав на соло-гітарі і мав окремі пісні, а Маккартні, це був Тарас Петриненко і Микола Кирилєв."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Музикант зізнається: гітару в руки не брав понад 30 років, відколи у 77 КДБ заборонило «Енея», звинувативши його учасників у буржуазному націоналізмі. Тоді ж усі записи гурту безслідно щезли. Хоча, насправді ті твори не були антирадянськими, просто занадто вирізнялися на тлі дозволеної естради.

Кирило СТЕЦЕНКО, заслужений артист України: «Ми співали українською мовою, до речі, чому нас не любили КДБісти, але через те, що це був рок-н-рол, любили комуністи, а те, що це була така музика, далека, від такої традиційної української естради, нас не любили і письменники, і композитори."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Композитори та письменники мали тоді вагоме слово у вирішенні долі музичних творів. Бути, чи не бути. Таким пісням у телерадіоефірі зазвичай вирішували художні ради. Це святе із святих українського радіо: аудіофонди. Сюди потрапляли лише ті записи, які проходили Художню раду і мали високу музичну цінність. Те, що відсіювали, могло ще потрапити в обмежений фонд на кілька років, або використовуватися як разовий запис. Як каже теперішній керівник Художньої ради Микола Амосов, вибираючи твори, вони й досі керуються формулою Раймонда Паулза.

Микола АМОСОВ, керівник Художньої ради: «Чи можу я, Раймонд Паулз, той чи інший твір, презентувати як власний доробок, скажімо там, в Нью-Йорку, в Лондоні, в Парижі, в будь-якій країні світу, якщо я собі кажу так після прослухування, то це безумовно фонд."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Музика із заходу сюди теж потрапляла на платівках, а потім її переписували на бабіни. Микола Амосов зізнається: за Радянських часів були чорні списки виконавців.

Микола АМОСОВ, керівник Художньої ради: «КГБ спускало списки виконавців і авторів звучання яких було небажане."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Коли Радянський Союз уже тріщав по швах, протестний рух проривався на телебачення і радіо крізь усі шпарки. У повен голос про нього заговорили після Червоної рути 89-го. З'явилися брати Гадюкіни, ВВ, Кому вниз, та Вій.

Співак: «Ну, по-перше, тоді дуже совок розвалювався, перестройка, так звана буде вже і тому влада, вона так дивилася вже крізь пальці і грайте собі, що хочете, тільки нас не чіпайте."

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: З таким стартом у 90-х українські рокери вже давно мали б заробляти тисячі доларів, гастролюючи, як їхні закордонні колеги, але українського рок-прориву так і не сталося. Вижили одиниці. Решта тихо згасли, або пішли у підпілля. Тим часом пенсіонери-рокери з Європи вписалися у закони світового шоу-бізнесу і заробляють на прощальних дисках і турах. От тільки достойного прощання з Україною у них не вийшло. Підвела організація. Виявилося, що у нас немає залу, який може прийняти легендарних рокерів, тому їхні голоси зі сцени мало чим відрізнялися від старих бабінних записів, переписаних десятки разів.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №1
19:30:43-19:31:23 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Знову вийшли на барикади прихильники двох революцій - комуністи, які святкували 93-ю річницю жовтневої революції і представники комітету революції помаранчевої. Незважаючи на заборону суду понад дві тисячі прихильників компартії зібралися у центрі столиці біля пам'ятника Володимиру Леніну. Після мітингу вони рушили на Майдан Незалежності. Слухати святковий концерт. На зустріч комуністам вийшли представники комітету помаранчевої революції і з гаслом революція одна - помаранчева, скандуючи «ні комуністичній партії». Зустріч ідеологічних супротивників завершилася бійкою. Але затримала міліція лише 6-х антикомуністів.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №2
19:31:24-19:37:55 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: І ще тривають бої місцевого рівня за результати голосування 31-го жовтня. Порахувати всі голоси до 5-го листопада, як передбачає закон, змогли далеко не всі тервиборчкоми. Десь оприлюднювати результати заборонив суд, як у Луганську, чи Трускавці, отримавши надто велику купу скарг. Десь вибори у кількох округах вирішили взагалі провести повторно, як у Черкасах, не пояснивши причин. У Сумах досі рахують голоси виборців на 4-х дільницях. І через це не оголошують підсумку загалом. Опозиція заявляє про фальсифікації. Ну а офіційні результати наразі свідчать про тотальну перевагу Партії регіонів та її просування на захід країни. Порівняно із парламентськими виборами суттєво втратила «Батьківщина», яка веде вперед лише в чотирьох областях на півночі. Натомість на заході відчутно укріпилася позиція партії «Свобода». Владний дисонанс на Вінниччині, Рівненщині, Хмельниччині, Чернігівщині і в Запоріжжі. У цих регіонах більшість облрад пануватиме Партія регіонів. А от міська влада різномаста. Позиції партії Тігіпка «Сильна Україна» на цих виборах значно послабшали порівняно із президентською кампанією. І ще одна помітна особливість цих пропорційно-мажоритарних виборів - рекордно велика кількість тих, хто проти. Що ж так вплинуло на настрої містян і селян?

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: У квартирі холодно, у під'їзді сморід, а на дворі шалені наслідки ЖЕКівської ефективності. Саме час звільнити його начальника. Утім місцеві вибори в українському варіантів дивні. Політики ігнорують зруйноване господарство і злодійкуватих місцевих князьків. І замість вирішення комунальних проблем грають у великі політику. Те, що місцеві вибори відрізняються від парламентських політична еліта вперто не помічає. Як результат - все глибший розкол між тими кого обирають і тими, хто мав би за них голосувати.

Віталій БАЛА, політолог: «Пророкували «Батьківщині» перемогу, «Свободі», ніби зберегла позиції Партія регіонів. По великому рахунку весь український політикум програв».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Підміну місцевих проблем партійними українці зустріли бойкотом. До дільниць не доходять 60% виборців, а з тих, хто бюлетені таки заповнив, більше 7% висловлюються проти всіх. Не голосують навіть за своїх.

Євген КОПАТЬКО, соціолог: «Такой явки наверное не было низкой не было. Никогда не было чтобы местные выборы проходили отдельно».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Юлія Тимошенко і досі прописана в Дніпропетровську. У цьому зеленому будинку в самісінькому центрі. Але вибирати собі мера лідерка БЮТ так і не приїхала. Це місто і ця жінка ніколи не були на короткій нозі. Київські пробки давно дошкуляють їй більше, ніж дніпропетровські зсуви. Не мало і нервів землячці попсувало виключення Дніпропетровська із «Євро-2012».

Жінка: «Конечно она слишком много обещает, но фактически ничего не сделала. Говорила одно, а делала другое».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Місцевий осередок «Батьківщини» очолює рідна тітка колишньої прем'єрки. Навіть не дивлячись на це, агітаційної кампанії в місті та області ця партія уникає. Як результат, у місцевій раді трохи більше 10-ти багнетів. У решті регіонів «Батьківщина» набирає ледь за 12% голосів. Хоружівка. Мала батьківщина Президента Ющенка. Весь час його правління селом керувала президентська троюрідна сестра. Сам Віктор Андрійович любив приїздити сюди у важкі моменти. Поправити енергетику і встановити черговий хрест. Сьогодні президентська сестра не в гуморі і просить її не знімати. Зазвичай у помаранчевому селі сенсація. Новий голова - регіонал. Місцевий вчитель фізкультури, колись за Ющенка на Майдані стояв, сьогодні за нього 283 голоси.

Микола КЛИМЕНО, сільський голова: «Коли я став членом Партії регіонів, я не посинішав, не покраснішав, я простий сільський хлопець».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Новий голова села обіцяє хоружівцям відкрити клуб і повернути в село аптеку, яку закрили за попереднього правління. На батьківщині Володимира Литвина в селі Слобода Романівська, що на Житомирщині, люд не надто балакучий. Село і досі ведмежий кут. Світло сюди провели лише 1974-го року. А до школи маленький Володя Литвин взагалі ходив у сусіднє село. Босий, як і решта учнів, він мив ноги біля школи і лише потім одягав взуття. Тепер він збудував у рідному селі школу, церкву та амбулаторію. Тож за народну партію тут більшість - близько 272-х виборців.

Жінка: «Ну за цю «Нашу Україну», за Литвина. Я уже і не помню».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Слобода Романівська - чи не єдиний переможний бастіон команди Литвина. Попередні результати Народної партії менше 2% у місцевих радах. Так недалеко і до повного зникнення з партійної еліти. Автономна республіка Крим, вотчина комуністів. Місцевий червоний Леонід Грач агітує своїх адептів улаштувати супротивникам кримський Сталінград. Однак сьогодні тут зовсім не червоні дні календаря.

Чоловік: «Много разговаривают, но ничего не делают. За вот эти 5 лет, которые они сидели в Верховной Раде, а что они сделали для народа?"

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Втім криза жанру не завадила комуністам набрати близько 6% голосів. Їхній електорат має радянський гарт. Напруження на дільницях для бабусь і дідусів радше розвага. Єнакієве. Хто сьогодні не знає цього міста? Гостей зустрічає усміхнений металург, але міськрадою під українським прапором величезний бронзовий герб держави, яка давно зникла. Оголошення на стовпі - на шахту потрібні забійники. Якщо на батьківщині Януковича і є його опоненти, то вони просто не ходять на вибори. А ті 40%, які прийшли на дільниці, здебільшого за регіоналів.

Чоловік: «Вы бы голосовали за того, которого знаете? Это как минимум. А как максимум - кому доверяете. Вот народ и пошел. То что низкая явка была, тут уже просто народ сам устал от этого всего, знаете».

Станіслав ЯСИНСЬКИЙ, кореспондент: Від цього всього втомилися і у Львові. Тільки галицька втома цього разу дістала свій діагноз. «Свобода» та Олег Тягнибок. Проте виборці «Свободи» в західних областях не тільки і не стільки націоналісти, вони звичайні українці, вони не голосують за регіоналів і комуністів. Вони розчаровані у націонал-демократичному таборі. За «Свободу» маже те саме, що і проти всіх. Проти всіх, хто набрид.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №3
19:37:56-19:44:05 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Що українські місцеві вибори не відповідали рівню відкритості і чесності минулих президентських на підставі вражень своїх спостерігачів заявив американський уряд. Удосконалити виборче законодавство закликала Україну і Рада Європи. Бо довіра до політичної системи, за її враженням, в Україні знову постраждала. Президент Янукович визнав недоліки в організації і закликав порадників допомогти в поліпшенні виборчих законів. Чому ж у нас містами керують більше політики ніж господарники?

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Восьма година ранку, соні одесити повзуть на роботу до центру міста. Офісні місця роботодавці традиційно розташовують не за зручністю, а за престижністю. Харків, по обіді, головна вулиця міста. Затор через ремонт на дорозі. Шоста вечора. У Львові та сама картина - вузькі вулички будували тоді, коли такий колапс і не снився. 19:00 у Дніпропетровську на вечерю не встигають тисячі водіїв з пасажирами. Із вузької головної вулиці автовласнки витісняють маршрутки. Рекордсмен в усі години, дні та в усіх напрямках - Київ. Пропускна спроможність тут у 4 рази менша, ніж в інших столицях Європи. 45 робочих днів українець просиджує у пробці. Це йому вартує мінімум 12 тисяч гривень за марно втрачений бензин, перегрітий двигун, ремонт після аварії та зірвані контракти. Попри це кількість авто невпинно зростає.

Волт ДІСНЕЙ, художник-аніматор: «У нашому місті король - це пішохід. Під нього всі підлаштовуються. Транспортні розв'язки будуємо у кілька ярусів. На третьому можна їздити вантажівками. На другому - легковим авто. На першому ходитимуть люди».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Збудувати у Флориді місто своєї мрії Волт Дисней за життя не встиг. Але справу його на свій лад продовжили фахівці урбаністи. На відміну від архітекторів ці спеціалісти проектують не будинки, а цілі міста. Куритиба - нині це взірець світової урбаністики. Тут живуть два мільйони бразильців. У них 620 автомобілів на тисячу жителів. І ніяких транспортних проблем. Для порівняння, авто у Києві менше - 319 на тисячу. А проблем удесятеро більше. Наприкінці 60-х років Куритиба теж задихалася в заторах та диму, але мером обрали інженера-урбаніста і він буквально перекроїв місто. Реалізував найсміливіші наукові розробки. На місці майже безнадійного мільйонника виріс мегаполіс майбутнього. Бізнес розквітає, а люди прогулюються колишньою центральною магістраллю. Урбаністики в Україні навчає єдина кафедра в Харківському університеті. Щороку вони випускають трохи більше 10-ти фахівців. Загалом це звичайні архітектори. Теоретично ознайомлені із сучасною урбаністикою. Їхні педагоги готують до друку тільки перший фаховий український підручник.

Владислав КАМІНСЬКИЙ, заступник завідувача кафедри урбаністики: «Кафедра тільки підійшла до глобального теоретичного обгрунтування життя наших міст».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Професор Гук найініціативніший із когорти вчених. Його обурює, що країну найбільшою площею в Європі псують припарковані машини. Утім його рецепт боротьби з ними дещо фантастичний. Показує нам на мапі розмічені лінії потягу, що мчить на висоті 9 метрів над землею.

Професор: «Проходит он над землей в прозрачных таких оболочках, в трубах. Чтобы была хорошая обзорность. И скорость 100 километров, 150 скорость движения».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Гука вважають утопістом. Його колегу з Києва, вченого-практика теж 7 років ігнорували. Та днями його проект затвердила столична містобудівна рада. Гривні пропонує ті, хто гроші рахувати вміє і фантазію свою не стримує. Архітектори запропонували збудувати на ось цих в'їздах до столиці величезні паркінги. Залишити машину тут буде набагато дешевше ніж кидати її на вулицях столиці. За лондонським прикладом архітектор вигадав паркуватися на вході, а містом пересуватися метро. Поки йому дозволили збудувати величезний офіс-кулю та паркінги біля станції «Житомирська». Гроші мають змусити водіїв лишати машини тут.

Олег СЛЄПЦОВ, творчий керівник науково-проектного бюро: «Чем ближе к центру, тем дороже, дороже. Поэтому получается экономически невыгодно выезжать на личном транспорте в самый центр».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Проект чекає на інвестора. Держава ще не збудувала жодної стоянки. Паркуватися у приватних дорого. Машини на тротуарах витісняють пішоходів. На узбіччі блокують рух. Але нові будинки та офісні центри і далі ігнорують транспортну експертизу. Від перспективи похизуватися найвищим у Києві будинком у 43 поверхи експерти чекають довжелезних проблем.

Володимир ВОРОБЙОВ, директор Київдормістпроекту: «Кловский спуск может принять такое количество? Не может. Вот мы получим еще одну пробочную ситуацию. На каждый объект должна быть транспортная экспертиза».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Наразі така експертиза - справа добровільна. Змінити становище має новий генеральний план. На 15 років. Працюють 22 проектних інститути.

Сергій БРОНВИЦЬКИЙ, керівник КП «Інститут генерального плану м. Києва»: «Спробуємо скажімо знівелювати той дисбаланс між кількість жителів на лівому березі, нового офісного будівництва в центральній частині міста Києва».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Тромби міських артерій лікуватимуть розумними світлофорами, новим метро, збільшенням ліній швидкісного трамваю та міської електрички. У планах - 5 нових переходів через Дніпро. Із них три ймовірно будуть під річкою.

Володимир ВОРОБЙОВ, директор Київдормістпроекту: «Двухъярусный тоннель. То есть в одну сторону мы едем по низу, в другую сторону по верху. Этажерка так называемая. Строительство такого тоннеля даст возможность нам на 15% разгрузить центральную часть».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Наразі це лише проекти. Українські міста не живуть по науці. Принаймні жоден генплан Києва не виконаний на 100%. Науку, яка робить щасливими жителів вишуканих закордонних мегаполісів представляють інженери-урбаністи при владі. Ми ж до керуванням містом чомусь завжди допускаємо колишніх політиків, банкірів, прокурорів. Але не фахівців із містобудування.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №4
19:44:06-19:49:06 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: І про зусилля не менш фантастичні. Вивернути кишені перед виборцями намагалися цього тижня депутати Верховної Ради а чолі із провладною коаліцією. Цілком серйозно обговорювали законопроекти, що мають зробити прибутки та витрати чиновників та депутатів прозорими, а інформацію про їхню роботу відкритою. Проте з першого разу відкритість не вдалася. Над нею ще вирішили подумати. Зате на ура прийняли тендер на закупівлю для Верховної Ради 17-ти престижних авто.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Депутати, чиновники і їхні найближчі родичі. Україні селебрітіс найвищого ґатунку. Найбільша концентрація люксових авто на узбіччі перед Верховною Радою. Тут парад світового автопрому. Та й в самій Раді свято гламуру і шику. Звідки гроші на люксове життя? Ми докладно проаналізували декларації чиновників українського Кабміну за минулий рік. І дійшли висновку - середній прибуток українського держслужбовця категорії ВІП становить - 200-250 тисяч гривень на рік. Додатково до цього більшість народних обранців і чиновників має матеріальну допомогу від 9-ти до 40-ка тисяч гривень. За такими розрахунками, автомобіль середнього класу вартістю у 150-200 тисяч чиновник зможе собі заробити за рік роботи. Це якщо складати у скарбничку більшу частину зарплати і дуже суворо економити на розвагах і відпочинку. Будинок у Конча-Заспі змагається за ціною з будинком на найкращих курортах світу. За нього чиновнику доведеться викласти 1,5-2 мільйони доларів. Якщо забути про машини, ресторани, брендів одяг і дорогі годинники, нашкребти таку суму український службовець в принципі може за 30-40 років непосильної роботи. Виходить перші мешканці елітних поселень політиків у передмісті Києва могли б з'явитися ще років за 20. У реальності простим людям сюди навіть не потрапити. За високими парканами височіють замки і палаци слуг народу.

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат України: «Гляньте що відбувається. В середньому доходи одного державного службовця складають 300 тисяч гривень на рік. І витрати складають також 300 тисяч гривень тільки на день».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Відтак нова ідея - звітувати не тільки скільки заробили, а скільки витратили. Одразу дві групи депутатів цього тижня вимагали від колег вивернути кишені. Скільки витрачає на день пан Яценюк сам депутат відповіді не дав. Однак і сам не цурається розкошів. Каже: заміський будиночок придбав давно і ще за божою ціною. Співавтор одного із законопроектів Сергій Власенко. За задумом, всі публічні службовці від депутата до чиновника середньої ланки а також їхні найближчі родичі мають показати гаманці.

Сергій ВЛАСЕНКО, народний депутат України: «Ми хотіли вирішити цим законом ситуацію коли чиновник бідний, як церковна миша, при цьому живе в особняку 4-поверховом у Конча-Заспі і їздить на «Мерседесі». Але при цьому говорить, що це все належить його мамі, яка все життя пропрацювала вчителькою».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Серед інших авторів законопроектів і провладні партії, і опозиціонери. Втім ініціатива провалилася.

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, народний депутат України: «Я виступав публічно з трибуни Верховної Ради і сказав, що це барахло».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Опонент доповідачів Олег Зарубінський показує висновок науково-експертного управління. Аналіз радить депутатам закон відхилити. Мовляв багато суперечностей, мало конкретики.

Олег ЗАРУБІНСЬКЙ, народний депутат України: «Законопроект зроблений для того, щоб за нього не проголосували. А говорити про те, що ті хто не проголосував - корупціонери. Щось тут незрозуміло».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Тепер народні обранці обіцяють законопроект доопрацювати.

Ярослав СУХИЙ, народний депутат України: «Для того, щоб цей законопроект був комплексний, а не якимось ринковим, ми його відправили на доопрацювання. Ми за нього обов'язково проголосуємо».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Натомість відзвітувати добровільно про свої витрати добровільно поки що не зголошується ніхто, всі тільки обіцяють - скоро закон ухвалять і звітуватимуть обов'язково. Ініціативи в Україні вже не перші, вочевидь не останні. Як каже відомий економіст Олександр Пасхавер, навряд чи дієві.

Олександр ПАСХАВЕР, економіст: «У нас все структуры государства уже больны, уже искажены. А люди сильнее законов. Они создадут и исказят все эти законы в нужном им направлении».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Додатковим антикорупційним механізмом мав стати ще один обіцяний цього тижня закон. Про публічну інформацію. За нього депутати так і не взялися. Фотоапарат і камера - ворог темних прибутків. Саме журналісти у Великобританії розпалили великий корупційний скандал. Вони з'ясували - члени парламенту використовували бюджетні гроші, тобто гроші звичайних британців, на особисті цілі. Загалом лорди витратили трохи більше трьох мільйонів фунтів стерлінгів. Цікаво, що цих грошей англійцям не вистачило аби придбати заміський будинок під Києвом.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №5
19:49:07-19:50:01 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Тим часом ще один виходець із Донеччини очолив цього тижня Генеральну прокуратуру України. Із новим її керівником у Президента взагалі майже родинні зв'язки. Віктор Янукович хрестив сина Віктора Пшонки. Артем Пшонка також працював у прокуратурі. Нині він народний депутат. А батько прийшов на посаду генпрокурора з місця його першого заступника. Вирішальну роль у його призначенні, - кажуть у парламентських кулуарах, - зіграла незалежність Віктора Пшонки від різних груп впливу у самій партії влади. Сам він називає себе членом команди Януковича і не приховує, що прислухатиметься лише до побажань Президента. Особливих змін у діяльності відомства за нового генпрокурора не передбачають. Однак він вже виявив бажання переглянути результати слідства щодо отруєння Ющенка. Будь що до січня закінчити скандальну справу вбивства Гонгадзе і провести ексгумацію тіла та відновити слідство щодо загибелі Чорновола.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №6
19:50:02-19:56:19 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Ревізор приїхав, - метушилися цього тижня охоронці унікальних культурних пам'яток столиці України. Софія Київська і Києво-Печерська лавра, одні із найбільших перлин в архітектурній короні України, знову на порозі вилучення зі всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Наступ бетонних монстрів в охоронній зоні вбиває шедеври давноруського зодчества, - кажуть експерти. Однак кожного нового ревізора із ЮНЕСКО ретельно оберігають із спілкування з журналістами і шукають аргументи фінансового штибу. Чи вистоїть тисячолітня культура перед наступом бетону і грошей розвідував Борис Іванов.

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Зі своєю родиною від останній бастіон на захисті старого Києва. Рік тому його будинок поблизу Майдану Незалежності справив 100-річчя.

Чоловік: «Привикаю до спартанських умов».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Бо модерн початку 20-го сторіччя тепер не в моді. У будинку немає опалення, ремонту не було. А після відселення звідси передостанньої родини навколишні споруди раптом почали горіти.

Олександр ГЛУХОВ, житель Історичного центру Києва, кандидат фізико-математичних наук: «Вже вогонь йшов по садибі Мурашка. Садиба Мурашка - це те, що з вузькими вікнами між цими двома будинками».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Садиба українського художника Мурашка - це вже пізній класицизм. Настільки пізній, що і впізнати щось у цій споруді важко. Хоча маєток - передостаннє нагадування українців про всесвітньовідомого земляка, чиї картини на міжнародних аукціонах стартують від півмільйони гривень. Утім у Києві садибу разом із прилеглими історичними пам'ятками та останнім мешканцями теж пустили з молотка.

Олександр ГЛУХОВ, житель Історичного центру Києва, кандидат фізико-математичних наук: «Через два роки дізнався, що мій будинок разом зі мною продали. Ви впевнені, що у вас такого немає?"

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Але їхати звідси він не хоче. Мовляв одразу все знесуть. Хоча вся ця територія в буферній зоні, тобто під захистом. І не будь-кого, а святої Софії. Так звана буферна зона - це досить велика територія навколо архітектурної пам'ятки. Однак в Україні за 20 років так і не спромоглися встановити чіткі закони стосовно забудови в цій буферній зоні. Тож спритні ділки з легкістю знаходять шпарини в законодавстві для того, щоб встановити - в охоронній зоні Софії Київської такий підйомний кран для того, щоб звести чергову багатоповерхівку. Будинки доводять до аварійного стану. Та на їх місці зводять сучасні. Як ось цей готель теж в охоронній зоні Софії Київської. Очі заплющили на невідповідність стилю українцям було легко, якби не світова спільнота.

Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, колишній директор Національного Києво-Печерського заповідника: «Можуть вилучити об'єкт зі списку всесвітньої культурної спадщини».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Україна 20 років тому попросилася у ЮНЕСКО. Тепер утримує імідж і дивіденди, консультації. А іноді і гроші.

Ольга САМОЙЛЕНКО, головний архітектор заповідника «Софія Київська»: «Если грамотно попросить, то ЮНЕСКО дает».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: У списку ЮНЕСКО 4 українських об'єкти. Серед яких Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центр Львова та карпатські ліси. До прикладу, Великобританія має у переліку ЮНЕСКО 28 об'єктів. Тим часом українська Софія та Лавра йдуть під одним номером. Тож якщо вилучають один об'єкт, викреслять і інший.

Марина ГРОМОВА, генеральний директор Національного Києво-Печерського заповідника: «На сьогоднішній день питання ще є чомусь дуже гостро обговорюється в мас-медіа про якесь виключення. Це питання не стоїть».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Центр Дрездена, долину Ельби торік викреслили зі списку світової спадщини. Новий міст вирішив проблему закоркованості, але переміг вимоги ЮНЕСКО до автентичності.

Сергій КРОЛЕВЕЦЬ, колишній директор Національного Києво-Печерського заповідника: «Ми вже втратили велику кількість пам'яток. Тут ворота втрачені. Ті ворота, які збудовані, знаєте, такий силіконовий імплантат, це не автентичні, не справжні ворота. Лаврська брама пропускає «Мерседеси», але зачинена для преси. Причини затримки знімальної групи заступник директора ЮНЕСКО. Вітчизняне чиновництво ретельно оберігало закордонного гостя від зайвої інформації. Будівля, яку зводять у буферній зоні Софії Київської частково перекриє хрести святої Софії. Це і є прямим порушенням і підставою для запису України до червоної книги ЮНЕСКО. Але директор заповідника демонструє лояльність до забудовника.

Неля КУКОВАЛЬСЬКА, генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська»: «В зоні можна будувати і потрібно будувати. Але є певні обмеження. Я впевнена, що він би прийняв правильне рішення з самого початку будівництва».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Отож і виходить, що в охоронній території Софії близько 10-ти ділянок під будівництво. Привід для комерційного будівництва для забудовника не аби який. Адже і семінар ЮНЕСКО, який відбувся цього тижня в Україні, сплатив саме він - забудовник охоронної зони.

Ігор ЛУЦЕНКО, громадський активіст: «Я б назвав це корпоративним хабарем. Тобто це не є кримінальною якоюсь діяльністю, але все-таки спробою задобрити за допомогою матеріальних благ».

Олександр ДУБРОВ, представник фірми-забудовниці: «Я не бачу ніякого конфлікту інтересів. Який конфлікт інтересів? Ми ж не тільки будуємо, ми на себе повісили реконструкцію цілого куска вулиці Гончара».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Комерційний лобізм йде на заміну звичайним хабарам. А от чи тільки проросте його насіння в іноземному грунті - невідомо. Поки що Франческо Бандарин назвав архітектурні новації в буферній зоні дуже поганими.

Франческо БАНДАРИН, заступник генерального директора ЮНЕСКО з культурних питань: «Деякі забудови вочевидь невдалі. Через це, на мою думку, є потреба у програмі так званої урбаністичної реабілітації. Чимало об'єктів, які я бачив у буферній зоні, є насправді дуже поганою».

Борис ІВАНОВ, кореспондент: Але цей візит був радше дипломатичний. Справжні експерти копатимуть уже з понеділка. Остаточний висновок ЮНЕСКО обіцяє зробити ще до червня наступного року. Та вже сьогодні іноземці визнали: заморозити будівництво деяких об'єктів неможливо. Тож тисячолітнім стінам українських пам'яток все важче витримати суміші бетону і грошей.

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №7
19:56:20-19:56:49 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Можуть не побачити наші діти і руську Помпею. Як іще минулого століття величали руїни древнього Херсонеса. На місті, де за літописом хрестився справді князь Володимир хочуть спорудити чоловічий монастир. Чи закриє Московський патріархат від ока людського унікальний заповідник із пам'ятками, грецької, римської і візантійської епохи одночасно і чи виживе акрополь давнього міста під наступом монастиря дивіться наступної неділі в «ТСН-тижні».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №8
19:56:50-20:01:19 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Далі секрети «Єдапсу». Саме це приватне підприємство із складною абревіатурою є всемогутнім власником голограм. Схема для чиновника - ти придумай де наліпити марочку, а доходи якось поділимо, виявилася більш ніж привабливою. Тепер голограми ліплять ледь не на кожний документ в Україні. Кабмін ці шалені прибутки порахував і пішов у наступ на монополію.

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Парадокс українського документування. У корови Майки, ось вона корова Майка, паспорт захищений голограмою, а в мене, громадянина України такого захисту немає. Мало того, на коров'ячому паспорті аж дві голограмі - з кожного боку. І такі самі на ветеринарній картці. На цій фермі на Київщині - 800 корів. І кожна щороку народжує теля і кожному власник оплачує метрику.

Оксана КОТ, зоотехнік: «Близько 30-ти гривень коштує. В нас кожен місяць наприклад народжується відповідна кількість телят - це 50-60. Ну і кожен місяць ми платимо гроші за цю кількість паспортів щоб отримати на поголів'я».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: У сільському господарстві більше сотні документів з голограмами. Доходило до того, що курка коштувала менше, ніж довідка про її здоров'я. Що за маячня, - подумали у Міністерстві сільського господарства і відмовилися від голограм?

Чоловік: «Ми відмінили голографічні захисні елементи на всіх бланках Міністерства. Економія бюджету, пов'язана з цим, біля 20 мільйонів в рік».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: У Міністерстві кажуть: бланки суворої звітності і без голограм добряче захищені. Водяними знаками та тангерною сіткою. Документи настільки суворі, що міністр продемонструвати наскільки їх здорожує голограма тільки в електронному вигляді.

Ігор ЯКУБОВИЧ, завідувач міністра аграрної політики України: «Це свідоцтво, яке коштувало раніше 12 гривень, сьогодні буде коштувати майже 3 гривні».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Скільки виходить по країні підсумував голова комітету з підприємництва. Це він закликав Кабінет міністрів скасувати все.

Михайло БРОДСЬКИЙ: «Сумарна вартість - це 8 мільярдів. Ми це все відмінимо».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Ось вони - голограми. На конвеєрі концерну «Єдапс». Тепер уже тут вимовляють слово маячня. І 8 мільярдів і те, що «Єдапс» забирає собі різницю в ціні.

Олександр ДРАНІКОВ, речник ЄДАПСУ: «Они говорят, та вот «Едапс» по 10 копеек продает, а выдают по 65 гривен. Так простите, да, «Едапс» продает по 10 копеек, но «Едапс» и получает по 10 копеек. А остальные 64,90 получает соответствующее государственное ведомство».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Захист «Єдапсу» від нападок схоже друковані ним документи у кілька ступенів. Перший - апелювання до міжнародної практики.

Олександр ДРАНІКОВ, речник ЄДАПСУ: «Берем мобильный телефон, открываем, тут голограмма».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Чи має «Єдапс» рацію «ТСН» перевіряла у Німеччині. Віднедавна тутешні громадяни платять по 28 євро за паспорт. Раніше платити вдвічі менше. Але тепер німці захищені краще аніж українці. Ба навіть ліпше, ніж українські корови.

Андреас РАЙЗЕН, референт МВС Німеччини: «Це ідентифікаційна картка людини. Це не тільки відбитки пальців і голограма, а навіть мініатюрна мапа Німеччини. Це стандартний набір захисту всіх наших документів. Німецькі - найзахищеніші у світі».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Утім німецький досвід урядовців не вразив. Ось стандартний набір того куди ліплять голограми в Україні. Водійське посвідчення, диплом і навіть нотаріальне доручення. Частина цього може позбутися голограм вже найближчим часом. 26-го жовтня віце-прем'єр Борис Колесников наказав міністрам здихатися голограм всіх, де можна. Недоторканими залишаться поки що голограми на алкогольних акцизних марках. «Єдапс» це не може не тішити, бо це справжній фінансовий горілкопад.

Олександр ДРАНІКОВ, речник ЄДАПСУ: «Чоловік: «Прикладываем вот к голограмме и сразу получаем результат. Если горит зеленый, акцизная марка настоящая. Я в частном порядке, чтобы не покупать какое-то низкопробное пойло, а покупать настоящее».

Станіслав ФЕЩЕНКО, кореспондент: Однак знову повзуть чутки, що в «Єдапсу» можуть відібрати якщо не закордонні паспорти, то принаймні центр персоналізації документів МВС, який невідомо як опинився у складі приватного консорціуму. Торік уряд Тимошенко робив невдалі спроби демонополізувати паспортний ринок, коли виник дефіцит бланків і шалені черги за ними. Чи буде атака чинної влади на паспорти у МВС наразі воліють не відповідати. Чекають реакції Кабміну. Уряд має визначити, що таке голограми від «Єдапс» - захист від фальсифікацій, чи оптичний обман, що змушує платити всю країну?

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №9
20:01:20-20:06:30 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: І ще один бізнес, теж певною мірою оптичний обман, святкує цього тижня 10-річчя свого успішного завоювання публіки і нових територій. Вони шокували, оголошували розлучення і поверталися знову. Троє красунь - неодмінно білявка, чорненька і руденька стали справжнім збудником глядацького інтересу, майже як аналог аптечний. Але розмова не про довгі ноги та про стрункі фігури, а про тих, хто змін створити цей феномен на суворому грунті українського шоу-бізу. І зараз замахнувся навіть на друге десятиліття.

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: 2000-й рік, вибух в українському шоу-бізі. Це сексуальна революція і суцільний шок, шок уже від самої назви колективу «Віагра».

Коментар: «Це комерційна назва препарату, розробленого американською компанією, який підвищує сексуальну потенцію у чоловіків».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Відверті костюми, сексуальні форми та надзвичайна харизма. Отримати таку пігулку віагри захотіли мільйони українців. У чому феномен? Адже таких довгоногих гуртів було чимало. Натомість вибухнути змогли лише вони.

Дмитро КОСТЮК, продюсер гурту «ВІА ГРА»: «Идея, можно сказать, исходила от меня. И по началу много лет назад, такая шутка-эксперимент был».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Продюсер Дмитро Котсюк та композитор Костянтин Меладзе беруться за створення «Віагри» нового покоління. Дівочого поп-тріо. Алену Вінницьку, на той час телеведучу запрошують у проект. Другою учасницею стає Надія Грановська. Проста дівчина з Хмельницького, яка захоплюється балетом. Вони злетіли на вершину хіт-парадів. Після «Попытка №5» стає візитівкою «Віагри».

Олена ВІННИЦЬКА, солістка гурту «ВІА ГРА» (2000-2003 оо): «Только мы вдвоем знаем те моменты когда люди говорили: мы не знаем что такое группа «Виагра», откуда вы?"

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Дебютний концерт у Дніпропетровську «Віагра» привезла репертуар лише з 7-ми пісень. Натомість зібрала 4 тисячі прихильників. Ось так, із шаленою швидкістю змінювалися обличчя у «Віагрі». За 10 років існування колективі встигли поспівати 12 дівчат. Емоції часто зашкалювали. А вимоги продюсерів іноді нагадували кріпацтво. Дисципліна передусім. Ані кроку без відома. За поступки - штрафи.

Дмитро КОСТЮК, продюсер гурту «ВІА ГРА»: «Ну были у нас штрафы какие-то. Это был некий какой-то кодекс людей, которые собрались в одной компании, кодекс именно. Первым пунктом, я кстати нашел его недавно, взаимное уважение друг к другу».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Скандальна Світлана Лобода за одну з витівок поплатилася штрафом у 500 доларів. У гурті вона протрималася тільки 4 місяці.

Костянтин МЕЛАДЗЕ, композитор, продюсер гурту «ВІА ГРА»: «Ей здесь было не комфортно. И мне работалось тяжело, то они тут же покидали наш коллектив. Скажем те девушки, которые по параметражу у нас преобладали, с теми было тяжелее всех».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Таких було чимало. Тетяна Нейнік, 7 місяців, Христина Коц-Готліб, 3 місяці, Ольга Корягіна, рік, Моседе Багоудінова та Тетяна Котова - близько 2 років.

Костянтин МЕЛАДЗЕ, композитор, продюсер гурту «ВІА ГРА»: «Много людей мне сказали, что со сменой состава коллектив что-то терял. Потом я понял, что нет, что коллектив приобретает какие-то новые краски, новый стиль».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Золотим тріо назвали, коли до складу увійшли Надія Грановська, Ганна Сєдакова та Віра Брежнєва.

Віра БРЕЖНЄВА, солістка гурту «ВІА ГРА» (2003-2007 рр): «Это было очень смешно. Я чувствовала себя очень неловко. В смысле, что я не знала, что мне делать. Мне говорят: ну встань, танцуй, пой. Но с другой стороны я была почему-то крайне уверена в том что я - это именно тот человек, который нужен в группе».

Ганна СЄДОКОВА, солістка гурту «ВІА ГРА» (2002-2004 рр): «У нас была потрясающая блондинка Вера. Брюнетка в самом соке Надя и я. И я, просто я не доходила тогда с возрастом. Мне казалось, что я просто хорошо пою и все. Это моя задача была».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Щоправда за цю руденьку красунею гурт поплатився збитками у 10 мільйонів доларів. Ганна Завагітніла і пішла з колективу. За 10 років вони записали 5 альбомів. Випустили 28 відеокліпів. Із гастрольними турне об'їздили півсвіту. Та чи була б «Віагра» такою без головного натхненника Костянтина Меладзе? Саме він створює образи, підбирає костюми, пише тексти та музику. До сексуальності дівчат він зміг додати сенсу та глибини.

Володимир БЕБЕШКО, записував перший альбом гурту «ВІА ГРА»: «В першу чергу це стратегія продюсера, який прагнув, створював певні образи, знімали не дешеві, але хороші кліпи».

Костянтин МЕЛАДЗЕ, композитор, продюсер гурту «ВІА ГРА»: «Это не конец десятилетия. Скорее мы празднуем начало второго десятка».

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:42)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №10
20:06:31-20:07:36 (час ефіру)
Алла МАЗУР, ведуча: Україна нарешті визначилася який хоче мати образ у світі - ось такий сонях із надписом Ukraine через букву ї затвердили логотип держави до футбольного «Євро-2012». Малювати його, до речі, дозволено на всій місцевій продукції. А в додаток - 90 секунд рекламного відеокліпу. Подорож німецького режисера від «Донбас-арени» до Львівського оперного і від Криму до Києва. Слоган реклами «Увімкни Україну» увімкнув три європейські телеканали «Євроньюз», «Євроспорт» та «ВВС». Промо-ролик почнуть транслювати із середини листопада.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №1
20:01:35-20:10:35 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Україна в ожидании окончательных результатов народного волеизъявления на местных выборах-2010. Ровно неделя прошла со дня голосования, но кому отдали предпочтение украинцы, пока окончательно не известно. На подсчет бюллетеней у территориальных избирательных комиссий было пять дней, после чего в течение еще пяти дней они обязаны огласить результаты выборов. А пока, по предварительным данным, больше всего кресел в областных советах займут депутаты от Партии регионов, на втором месте - с солидным отставанием - «Батьківщина», и замыкает тройку лидеров «Фронт перемен». Что же касается мэров областных центров, то больше всего своих представителей - 11 - получила Партия регионов, преимущественно на востоке, юге и в центре страны. Запорожьем и Хмельницким будут руководить мэры от «Батьківщины». Также два кресла городского головы - у партии «Совесть Украины», по одному - у «Сильной Украины», «Свободы», УНП, Республиканской христианской партии, Всеукраинского патриотического союза, «Эко+25%», Партии вольных демократов, «Рідного міста» и «Єдності». Показательны выборы мэров в Харькове и Одессе. Было очевидно, что результаты станут предметом судебных разбирательств. А в Луганске апелляционный суд пока вообще запретил оглашать результаты голосования. О том, как изменили выборы цвет местной власти - Анастасия Даугуле.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Хоружевка: знаменитое «президентское село» отсюда - почти как на ладони. Вон высится красивая церковь, построена братьями Ющенко. Чуть правее - новое здание специализированного детского інтерната, тоже дело рук экс-президента. Между ними - общеобразовательная школа, в которой учился Виктор Ющенко. И кто бы мог подумать, что в 2010-м один из учителей «президентской школы» вступит в Партию регионов и выиграет здесь, в Хоружевке, местные выборы. Многие годы Хоружевка была верна «Нашей Украине», сельсовет уверенно возглавляла троюродная сестра Виктора Ющенко, она же баллотировалась снова и... с треском проиграла. Теперь общаться с прессой не хочет, на работу не ходит - взяла отпуск. Впрочем, как только комиссия огласит результаты, этот кабинет займет новый хозяин.

Николай КЛИМЕНКО, кандидат на пост председателя Хоружевского сельсовета: «Жалко мені вас сьогодні покидати. Але життя бере своє, і так склалося, що люди довірили мені очолювати нашу сільську раду».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Школьный учитель меняет профессию. Это его последний урок. Кстати, в том самом классе, где находится почетная парта Виктора Ющенко. С бывшим президентом новый глава села в детстве играл в хоккей. Теперь они - в разных командах.

Николай КЛИМЕНКО, кандидат на пост председателя Хоружевского сельсовета: «Я обійшов майже 400 дворів - ніхто з односільцев ні разу не поцікавився, яку я партію представляю. Да, я сьогодні йду від Партії регіонів. Я не посинів, як став від «регіонів». Як був, такий і залишився».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Тем временем в Партии регионов подводят итоги: они взяли власть не только в Хоружевке, но и во всей некогда традиционно «оранжевой» Сумской области. Закрепились в центре страны и успешно «форсировали» Днепр. Хотя и несколько потеряли в своих «базовых» регионах - если сравнивать с президентскими выборами.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Если сравнивать с выборами 2006 года, то мы нигде не потеряли, мы только приобрели. И то, что сегодня при проведении выборов в местные советы Партия регионов имеет представительство во всех областях, чего раньше не было, безусловно, нас это радует».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Нет поводов для радости у «Батьківщины». Заняв второе общеукраинское место, партия, тем не менее, показала самый низкий свой результат. Юлия Тимошенко впервые не появилась во время выборов ни на участке, ни в избирательном штабе. Заболела, - объяснил Александр Турчинов, который и считал «стрелы», пробивавшие «бело-сердечных».

Александр ТУРЧИНОВ, первый зампредседателя партии «Батьківщина»: «Ви бачите, скільки районів і міст, скільки областей, де нашу політичну силу, я вважаю, одну з потужних політичних сил, позбавили права приймати участь у виборах. Питання: можна визнавати в цих регіонах вибори? Ні, не можна».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Его обвиняли в том, что отбирает голоса у Тимошенко. Если и отбираю, то в конкурентной борьбе, - отвечает Арсений Яценюк. Показав третий результат по стране, его «Фронт перемен» впервые вплотную приблизился к категории политических тяжеловесов.

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт перемен»: «Дуже багато було дзвінків. Знаєте, що мені прикро було, - що колеги з демократичного табору практично не вітали. Це завжди так відбувається. Як правло, вітали політичні опоненти, словами: «Ну, ми не чекали! Ми не чекали!».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Но главным сюрпризом местных выборов стали фееерические показатели «Свободы». В трех галицких областях у Тягнибока - весомый перевес. И впервые - свои люди глубоко в тылу Партии регионов.

Олег ТЯГНИБОК, лидер всеукраинского объединения «Свобода»: «Це тільки початок! Порівнюючи вибори 2006-2010 років, показують щоразу зростання популярності «Свободи». Причому не тільки в Західній Україні - ми заледь не попали до Харківської обласної і Харківської міської рад».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Главный провал кампании - это результаты Сергея Тигипко. По сравнению с президентским рывком, рейтинг упал втрое. «Сильная Україна» показала явную слабость. Лидер не скрывает разочарования:

Сергей ТИГИПКО, лидер партии «Сильная Україна»: «Є причина в тому, що я працюю в уряді. І те, що всі проблемні питання, які були пов'язані з тими чи іншими кроками уряду, вдалося всім асоціювати зі мною».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Работу над ошибками намерены проделать во всех штабах. Есть о чем подумать и фаворитам - Партия регионов получила ряд пощечин на выборах мэров. Во-первых, отдала оппонентам Запорожье, где безусловным победителем стал «бютовец» Александр Син. Он пока не сделал ни одного публичного заявления, хотя политологи прочат ему неизбежный компромисс с «бело-голубой» силой горсовета. Второй горячей точкой выступил Луганск, где наравне с «регионалом» Кравченко идет коммунист Килинкаров. Теризбирком огласил победу «регионала» с перевесом в 21 голос. Коммунист не спешит признавать поражение: апелляционный суд пока запретил обнародовать результаты голосования.

Александр ЗАЙЦЕВ, пресс-секретарь прокурора Луганской области: «Сейчас работники прокуратуры опрашивают свидетелй».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Не получилось чистой и красивой победы и в Харькове. После серии скандалов комиссия объявила мэром - с превосходством чуть более чем в полпроцента - «регионала» Геннадия Кернеса. Его соперник, «бютовец» Арсен Аваков, не сдается и продолжает судиться. Это уже Одесса, где настоящий детектив разворачивался всю неделю, дошло до захвата кабинета городского головы. Силовики объясняют: искали взрывчатку. В единоборстве «Гурвиц - Костусев» победителем оглашен представитель Партии регионов. Не затягивать с ликованием на местах и быстрее приступать к работе - прямое приглашение центральной власти.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Поодинокі випадки суперечок не повинні загальмувати процес формування влади на місцях. Це повинно відбутись у найкоротший термін. Україна знаходиться не на екваторі. Попереду зима, треба приймати бюджети всіх рівнів».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Формирование так называемых «коалиций на местах» - это новая интрига отечественного политикума.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Пока есть еще некоторые проблемы, может быть, по Ивано-Франковской области, а так практически по всем регионам у нас есть достаточное количество партнеров, с которыми мы можем кооперироваться, создавать большинство в том или ином органе, и конструктивно работать. Я говорю так: из 27 территорий в 26 практически сегодня уже решены вопросы».

Олег ТЯГНИБОК, лидер всеукраинского объединения «Свобода»: «Яка може бути з ними співпраця? Якщо в нас немає ні ідеологічних співпадінь, якщо в нас бачення розвитку держави і територій абсолютно не співпадає?"

Сергей ТИГИПКО, лидер партии «Сильная Україна»: «Я буду залишатись працювати в уряді. Більше того, сразу можу сказати: зміни риторики не буде».

Александр ТУРЧИНОВ, первый зампредседателя партии «Батьківщина»: «Ми будемо робити на місцях коаліції, об'єднання з тими політичними силами, які чітко позиціонують свою діяльність як опозиція до чинної влади».

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт перемен»: «Я би не хотів, щоби це був політичний колгосп, чи «УкрКоопПолітСпілка». Моя позиція дуже чітка: сьогодні партія в опозиції, і ніякої більшості з Партією регіонів не буде. Щодо того, які можливі і вірогідні конструкції всередині, - по-перше, побачимо, проте, хто що пропонує».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В Хоружевке коалиция будет одна: «Наша Україна» плюс Партия регионов. Больше в сельсовет никто не прошел. Новый его председатель готовится выполнять главное предвыборное обещание - возродить сельский клуб. А местные жители привыкают к мысли о переходе села под власть «регионала».

Житель села Хоружевка: «Хай керує. Хоть при «регіонах» побудемо. То були при «Нашій Україні», а тепер от - Партія регіонів. Щось, може, якісь зміни будуть».

Житель села Хоружевка: «Побачимо, що «регіони»... Не покажуть - будемо обирати ще якусь другу партію».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Тем временем новый голова подумывает о пополнении сельского бюджета за счет усовершенствования и возрождения туристического маршрута под названием «Малая родина Виктора Ющенко». Здесь готовы показать и дом экс-президента, и школу. Даром, что оппоненты - главное, на благо села.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №2
20:10:36-20:11:30 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Местные выборы прошли без системных нарушений, - уверен Виктор Янукович. Об этом он заявил во время поездки в Донецкую область. Однако нынешняя кампания продемонстрировала несовершенство избирательного законодательства. В связи с этим Виктор Янукович распорядился создать рабочую группу, которая до мая следующего года должна подать свои предложения, дабы устранить недостатки в избирательном законодательстве. Соответствующий указ президент подписал на этой неделе.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Я вже доручив почати роботу над змінами нашого виборчого законодавства. Ми будемо співпрацювати з міжнародною спільнотою та кращими українськими експертами у цій галузі. Моя мета - мати ефективне та прозоре виборче законодавство. У ньому мають бути врегульовані усі питання виборчого процесу, незалежно від того, яку владу будуть обирати - центральну чи місцеву».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №3
20:11:31-20:12:25 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Готовность помочь Украине усовершенствовать избирательное законодательство уже высказало правительство США. Международные наблюдатели единогласно объявили: выборы состоялись, а нарушения, которые были зафиксированы, на результаты голосования повлиять не могут.

Найджел МЕРМАГЕН, официальный представитель делегации конгресса Совета Европы: «На многих участках не хватало кабинок для голосования - из-за этого перед ними была очередь, в которой люди держали в руках бюллетени. И понятно, что люди заполняли эти бюллетени где попало, вместо того, чтобы делать это в кабинке».

Алексей КОЧЕТКОВ, генеральный директор миссии CIS-EMO: «Недостатки в подготовке реестра избирателей носят в Украине хронический характер».

Иван ПОПЕСКУ, вице-президент Парламентской ассамблеи Совета Европы: «Якщо у когось є ще сумніви, мають докази і право звертатися до судів. На данним момент ми можемо констатувати: вибори пройшли, пройшли демократично, абсолютна більшість спостерігачів визнали цей факт».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №4
20:12:26-20:14:05 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Следить за соблюдением законов в Украине теперь будет новый генпрокурор. На этом посту Александра Медведько - после окончания срока его полномочий - сменил Виктор Пшонка. Кандидатуру, предложенную президентом страны, парламент поддержал почти конституционным большинством - 292 депутата. За Виктора Пшонку свои голоса отдали не только фракции большинства, но и часть оппозиции. 56-летний генпрокурор - уроженец Донецкой области, свою карьеру 30 лет назад начинал простым следователем. Сразу же после назначения Пшонка занялся формированием своей команды: его заместителями стали Ренат Кузьмин и Михаил Гаврилюк. Виктор Пшонка получил в наследство несколько нераскрытых резонансных дел. В частности относительно отравления Виктора Ющенко следствие намерено провести повторный анализ его крови. Об этом и других делах генпрокурор рассказал в эксклюзивном інтервью «Інтеру».

Виктор ПШОНКА, генеральный прокурор Украины: «По Вячеславу Чорновилу - вот на днях мы, то есть следователи получили добро от Тараса Чорновила на проведение эксгумации. То есть, будет комплексная комиссионная судебно-медицинская экспертиза. В части Гонгадзе - большого секрета нет, 7 декабря, не позднее, должно быть предъявлены все материалы, окончание следствия, это уголовное дело, конечно, мы должны в январе месяце направить в суд. Если в суд не будут направлены материалы этого уголовного дела, то необходимо изменить меру пресечения - содержание под стражей - Пукачу».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №5
20:14:06-20:19:40 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: В пятницу в Москве попрощались с Виктором Черномырдиным. Человек-эпоха, его жизнь тесно была связана с Украиной - и в бытность премьер-министром России, и когда Виктор Степанович восемь лет руководил российской дипмиссией в Киеве. Жесткий управленец и человек, полный афоризмов, он говорил о том, что Украину невозможно вырвать из его сердца. Как и невозможно стереть воспоминания о Викторе Черномырдине из памяти тех, кто был ему признателен.

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Его назначение послом в Украину называли «ссылкой» и «почетной пенсией». Но оказалось, политический тяжеловес опять попал на передовую. На рекордный для дипломата восьмилетний срок.

Виктор ЧЕРНОМЫРДИН: «Я с волнением сегодня ступил на эту землю».

Владимир ПУТИН, премьер-министр России: «Никогда не забуду разговор перед его отъездом в Киев. Когда я предложил поехать туда послом, он сказал: «Если бы ты мне в Америку предложил или министром, я бы отказался. Но Україна очень важна для России».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Он быстро освоился в непривычном для себя амплуа дипломата. Только за первый год его работы послом в Украине товарооборот между странами вырос в два раза. И, кажется, нет задач, которых он бы не мог решить. Сам откровенничает, что мог почти все.

Виктор ЧЕРНОМЫРДИН: «Я не рисую, не могу рисовать. Если что-то нарисую - мало не покажется».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Во многом благодаря посредничеству Виктора Черномырдина в газовых переговорах с 2002-го по 2005-й годы Україна получает контракт, выгодней которого не было ни у кого из покупателей российского газа. И это далеко не первый дружественный жест в адрес соседей.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Я помню тяжелые годы для Донбасса - в то время, когда я работал здесь, а он был премьер-министром России. У нас был такой случай, когда у нас практически не было газа, не было давления, я обратился к премьер-министру России, и он дал команду, и из Уренгоя, из подземных хранилищ, был открыт газ. Он очень любил Украину».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Черномырдин был вхож в любые кабинеты, его дружеские отношения с украинской политэлитой трудно переоценить. На праздновании дня России у Черномырдина собирался весь политический бомонд. В день смерти его украинские друзья пишут прощальные послания в российском посольстве. Вспоминают, каким он был.

Леонид КУЧМА, президент Украины (1994-2005): «Простым, открытым, доступным, не высокопарным. И многие противоречия за годы его работы в Украине удавалось снять за счет его харизмы».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Переломный момент в украинско-российских отношениях - осень 2004-го, оранжевый Майдан. Черномырдин сохраняет нейтралитет. Потом в Москве скажут, что посольство в Киеве проспало «оранжевую» революцию. А Виктор Степанович ответит: «Буду работать с тем, кого выбрали».

Владимир КОРНИЛОВ, политолог Института стран СНГ: «Он умел находить общий язык с теми, кто был при власти. Ющенко, Тимошенко, Кучма к его мнению прислушивались, не потому что это был представитель России, а потому, что это был Черномырдин».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Январь 2009-го - еще одно обострение украинско-российских отношений за время каденции Черномырдина в Киеве. Газовые переговоры зашли в тупик. Европа замерзает. Черномырдин тогда сказал: «Мозгов не хватает», - не уточняя кого именно он имел ввиду. Его юмор нейтрализовал не одну вспышку между Украиной и Россией».

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Сделал все, чтобы в непростые моменты удавалось сглаживать противоречия, которые возникали между государствами, тушил пожары, которые возникали между политиками.
Правда, он и сам нередко становился причиной дипломатических ЧП. То Черномырдин заявляет, что российский флот стоял в Севастополе и стоять будет, то говорит, что Україна всегда во что-нибудь вступает, комментируя стремление Киева в НАТО».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: А ироничная риторика российского посла в адрес украинского президента становится причиной дипломатического скандала. Юмор Виктора Черномырдина едва не стал причиной объявления его персоной нон грата.

Сергей ТОЛСТОЙ, ведущий научный сотрудник ИМЭМО РАН: «С виду нормальный мужик, - говорит Черномырдин о Ющенко, - а может вокруг пенька часа три ходить, черепки собирать». Если бы украинский посол стал так характеризовать российское руководство, он бы через 10 минут был уже в Киеве».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: То, что похоронило бы карьеру любого другого дипломата, Черномырдину сошло с рук. Тогда скандал отдали на откуп истории. Сегодня Ющенко уверен: Черномырдин ценил украинские традиции и культуру во многом благодаря своей жене-украинке.

Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины (2005-2010): «Часто ми поверталися до того, що привнесла в його світогляд дружина-українка. Це істория, традиції і кухня. Він шанував це, але він був типовим російським політиком. Він щиро працював на україно-російські стосунки, як він їх розумів».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Накануне отставки с должности посла в июне 2009-го он сказал, что уезжает в Москву «с Украиной в сердце».

Виктор ЧЕРНОМЫРДИН: «Украину не вырвешь отсюда, это навсегда».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Тогда зал стоя провожал аплодисментами самого недипломатичного дипломата, который умел решать любые вопросы в своем неповторимом -"черномырдинском» - стиле.

Виктор ЧЕРНОМЫРДИН: «Нормально будет все. Без драки».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №6
20:19:41-20:26:10 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Из Греции - со взрывчаткой. Именно такие посылки в начале недели ушли в европейские офисы президентов и премьеров. Своеобразный привет от анархистов был отправлен в адрес Ангелы Меркель, Николя Саркози, Сильвио Берлускони. Большинство «адских машинок» службы безопасности обнаружили еще до получения их адресатами. Как в Украине отслеживают содержимое отправленных корреспонденций, возможно ли в нашей стране получить по почте «пламенный подарок"? Об этом - материал Андрея Цаплиенко.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В Украине, как утверждают специалисты, еще не было таких случаев, чтобы потенциальные террористы пользовались услугами почтовой доставки. Но, впрочем, если в вашей посылке что-то подозрительно тикает, лучше все же вызвать взрывотехников. На всякий случай. Упаковщик принимает посылку и, как обычно, осматривает ее содержимое. Внимание журналистов его нисколько не удивляет.

Упаковщик: «Это что, из-за греков вы к нам в гости ходите, что они поподрывали там посылочки?"

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: На главном почтамте страны посылок с опасной начинкой, похоже, не боятся. Перед тем, как принять груз, оператор связи обязан его проверить.

Виталий САВЧЕНКО, оператор почтовой связи: «у, естественно, смотрится, чтобы не было посторонних предметов, запрещенных к пересылке».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: А были ли случаи, когда запрещенные предметы, не обязательно взрывчатые вещества?

Виталий САВЧЕНКО: «Нет, не было».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Что же касается посылок, которые приходят в Украину из-за рубежа, успокаивают нас в «Укрпочте», то все они проходят рентген-контроль. Дирекция обработки и перевозки почты. Здесь корреспонденция официально пересекает границу. Сотрудники таможни каждую картонку видят насквозь - конечно, с помощью рентген-аппарата. А вот здесь, что, что это такое?

Работник: «По изображению на экране видно, что это емкости для каких-то сыпучих продуктов».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Что-то типа стаканов?

Работник: «Совершенно верно».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Подозрительные посылки вскрывают - как правило, в том случае, если внутри видят то, что не указано в декларации.

Людмила ЯНОВСКАЯ, старший инспектор Киевской региональной таможни: «Нет, нет, зажигалки, таки зажигалки. В общем, их не будем лучше трогать».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Часовым механизмом в посылке инспектора сложно напугать.

Людмила ЯНОВСКАЯ, старший инспектор Киевской региональной таможни: «Ну, тикает много, особенно игрушки - они на батарейках. Ну, по поводу взрывоопасных веществ в моей практике такого не случалось, но с наркотическими веществами встречаемся довольно-таки часто».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Впрочем, в начале девяностых, в период раздела Советской Армии, сюда попадали и более опасные посылки.

Николай СИДАКОВ, главный инспектор Киевской региональной таможни: «Отправителями являлись офицеры, потому что патроны пересылались к табельному оружию, сигнальные ракеты - вот такое всякое было в подобных почтовых отправлениях. И части к оружию тоже были».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Но внутри страны далеко не вся корреспонденция попадает под всевидящее око рентгена. В распоряжении почтового ведомства пятнадцать тысяч отделений, значительная часть которых разбросана по городам и весям украинской глубинки. А в глубинке говорить о рентген-контроле не приходится, особенно в том случае, если, добираясь до адресата, посылка минует Киев. В 2001-м, когда Соединенные Штаты объявили войну терроризму, сотни адресатов за океаном получили конверты с белым порошком, внутри которых находился возбудитель сибирской язвы. Были случаи, когда корреспонденции с похожим веществом получали и в Украине.

Начальник подразделения СБУ по борьбе с терроризмом: «Они были единичные, порядка двух-трех случаев, не более того. В основном в конвертах почтовых, с кристаллообразным веществом. Было установлено, что вещество это не взрывоопасное, не отравленное, обычно это был мел или порошок. Но такие действия можно квалифицировать, как хулиганские, не более».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Почтовое ведомство - не единственный перевозчик корреспонденции. Это склад посылок одной из частных транспортных компаний, которая занимается перевозкой багажа. Кинологи проводят здесь операцию по поиску наркотиков. В МВД стало известно: услугами компании пользовались наркодилеры. И нет стопроцентной гарантии, что их опыт не попытаются перенять террористы.

Анатолий СЕРДЮК, заместитель директора по вопросам безопасности: «Нет такой уверенности. У нас в день десятки грузов отправляются. Невозможно каждую коробочку проверить».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Впрочем, возможностями таких компаний інтересуется разнообразный криминалитет. Любая посылка может оказаться «троянским конем».

Анатолий СЕРДЮК, заместитель директора по вопросам безопасности: «Был случай, когда в Виннице преступники посадили в коробку из-под холодильника своего подельника, на табуреточку, и сдали, как багаж. Ночью он из этой коробочки выбрался, украл, что смог украсть на складе, и покинул территорию склада».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Но террористов эта компания вряд ли заінтересует. Ведь сначала посылка попадает на склад, а не к получателю. Кроме того, адресату о ней сообщает именно отправитель.

Анна НЕЧИПОРУК, оператор-кассир: «Получатель знает, кто ему отправляет и что ему отправляется. Бывают случаи, когда мы просим показать багаж, а они очень нервничают. Вызываем начальство, и они должны проверить багаж».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Рентген-аппараты для перевозок внутри страны - слишком дорогая роскошь. Их отсутствие заменяет разве что интуиция приемщика.

Татьяна ЧЕРНЯВСКАЯ, менеджер организации приема и оценки багажа: «У нас, в принципе, глаз наметан. Если клиент перевозит что-то не то, он сразу начинает как-то съеживаться, начинает дергаться, и мы сразу раскрываем коробку и смотрим».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Этот человек вызвал подозрение Татьяны. Она вежливо просит открыть посылку. Таня, ну что, ничего там не тикает?

Татьяна ЧЕРНЯВСКАЯ, менеджер организации приема и оценки багажа: «Нет, но мы проверяем, потому что на коробке одна надпись, а в коробке может быть другое, поэтому мы проверяем.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Наметанный глаз, похоже, подвел Татьяну. Но отправитель не в обиде. У каждого своя работа. Ничего личного. Клиент принял извинения. В обмен на уверенность приемщика, что в этот раз обошлось без «троянского коня».

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №7
Олег ПАНЮТА, ведущий: Пять человек задержаны, против двоих составлены админпротоколы - так закончился митинг по случаю годовщины Октябрьской революции. Несмотря на запрет суда, в центре Киева собралось около двух тысяч сторонников Коммунистической партии. Туда же пришли представители Комитета оранжевой революции.Между непримиримыми оппонентами едва не произошла потасовка, которую предотвратила милиция. В результате задержаны сторонники оранжевой революции, а против организаторов митинга от КПУ составили административные протоколы - за проведение акции вопреки решению суда.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №8
20:27:05-20:28:00 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Доступное жилье», «Новое качество жизни», «Чистый город» - эти и другие амбициозные программы стартовали в Украине в рамках национальных проектов. Предполагается, что их бюджет составит 15 миллиардов долларов. И это деньги не из государственной казны, а инвестиционные. Во вторник во главе с президентом состоялось первое заседание рабочей группы по реализации программы. Проект «Доступное жилье» - среди первоочередных, он рассчитан на 5 лет. В течение этого времени государство предоставит земельные участки и технические условия для строительства. Ожидаемая стоимость квадратного метра в таком жилье - до четырех тысяч гривен. Реализовывать задуманное начнут в Киеве, Одессе, Донецке, Львове и Харькове. После успешного запуска - очередь за другими городами. Национальные проекты включают в себя еще один стратегически важный аспект - строительство терминала по переработке сжиженного газа, что позволит уменьшить зависимость страны от российского голубого топлива.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №9
20:28:01-20:35:25 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Но эти проекты могут запоздать, если уже сегодня не начать реформировать систему здравоохранения. Цифры - вещь упрямая: украинцы чаще болеют и раньше умирают, чем в тех же европейских странах. Государство хочет эффективнее использовать бюджетные деньги, пытаясь выстроить новую систему оказания медицинской помощи. Начнут в Донецке, Днепропетровске, Виннице и Полтаве. Эксперимент рассчитан на три года, и должен показать, во что могут превратиться привычные нам поликлиники и сельские амбулатории. Об этом - Алла Щелычева.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Их осталось всего семеро - медсестры и врач. Единственный, «семейный» и он же - главный. Владимир Кавун дозором обходит пустые палаты бывшего стационарного отделения.

Владимир КАВУН, заведующий врачебной амбулаторией села Ковалёвка: «Пусто. Є і кроваті, є і матраси - в даній палаті їх немає, їх забрали - є матраси, є тумбочки, і стільчики, є медичний персонал. Тільки дайте хворих, хворих, будь ласка!"

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Отделение на тридцать коек в селе Ковалевка закрыли два года назад. Отрезали свет, тепло. Сокращение медики переживали, словно личное горе. Боялись, что и вовсе останутся без работы. А ведь здесь можно было бы открыть хоспис, почти шепотом говорит Владимир Кавун.

Владимир КАВУН, заведующий врачебной амбулаторией села Ковалёвка: «Таке віділення, така база - це навіть гріх було б оставити її в такому вигляді, як воно єсть».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Надежда на стабильную работу в Ковалевке появилась недавно, как только здесь услышали о реформе. Ведь Винницкий регион - один из четырех пилотных, где начнутся изменения. Предполагается два основных принципа. Первый: область делят на так называемые «госпитальные округи». По площади - это два или три района. Население - 150 тысяч человек. Из существующих райбольниц выбирают более подходящую и делают из нее окружную, стягивая туда все лучшие умы, руки и оборудование. В итоге должна получиться многопрофильная клиника.

Ирина АКИМОВА, первый заместитель главы Администрации президента Украины: «Для нас сейчас задача - убрать те медицинские учреждения, которые не могут по своему функционалу, не могут предоставлять качественные услуги. Объединить их - речь не идет об увольнении врачей - речь идет о перестройке системы. Сократить количество неэффективных больниц, слив их в единые мощные центры».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: «Убрать» - значит перепрофилировать, поясняют в Винницкой обладминистрации. Любовь Спиридонова - одна из кураторов проекта - показывает несколько вариантов создания округов. В регионе почти закончили инвентаризацию больниц и поликлиник. Теперь решают, что с ними делать.

Любовь СПИРИДОНОВА, заместитель главы Винницкой обладминистрации: «Ось з тих лікарень, які ми будемо реорганізовувати, ми маємо подивитися, яка база якої лікарні найкраще підходить, щоб ми її визначили як лікарню для хронічно хворих. Це може бути заклад реабілітаційного характеру, це може бути хоспіс».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Вариантов несколько. Выбор определит оборудование, которое уже есть в медучреждении, и квалификация врачей. Но выполнить все требования реформы для чиновников пока очень сложно. Ведь остается полная неясность с транспортным сообщением. Самое главное, по мнению авторов реформы, чтобы в госпитальном округе работал принцип «20 минут». То есть за это время - не позже - скорая должна доставить больного в медучреждение. Даже из самого отдаленного села или хутора. И теперь при делении на округи местные чиновники должны учитывать еще и эту проблему. Выбоины и ямы - в пору подумать о вертолете, считают в обладминистрации. Но пока только подумывают. Это корпуса немировской больницы. Поликлиника, роддом, операционные. Главврач Александр Конотоп надеется, что его районная лечебница превратится в окружную.

Олександр КОНОТОП, главврач: «Тут оббито, тут уже снято, тут подготовлено тоже, здесь все, проводка меняется».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Это будущее отделение гемодиализа. Его начали строить задолго до реформы. Закончить планируют через три месяца. И позвать на работу почти тридцать сотрудников. Если больница станет центральной в округе, то медработников нужно будет еще больше.

Александр КОНОТОП, главный врач Немировской районной больницы: «Новые рабочие места обязательно будут. Хотим мы этого или нет, но это хорошо для района и для любой госпитальной базы. Потому что там, где будет идти укрупнение, там будет и дополнительное количество людей, которые должны будут работать».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Персонал придется набирать и в другие отделения, например в родильное. Здесь готовы принимать и больше. Есть и палаты, и оборудование. По планам реформирования, роддом останется только в окружной больнице, чтобы принимать не меньше 400 родов в год. То же самое и с обычными операциями: все будут делать в центре, около четырех тысяч ежегодно. Это, на языке чиновников, «оптимизация» - и сил, и средств. Поскольку, например, новое операционное оборудование закупать будут уже не в три районные больницы, а одну - окружную. Самих эскулапов авторы реформы хотят переучить.

Ирина АКИМОВА, первый заместитель главы Администрации президента Украины: «Люди не теряют работу. Просто в рамках сети новых мед учреждений они перепрофилируются. Нам нужно больше семейных врачей. Они появятся не только из людей, которые придут со студенческой скамьи, они появятся из тех специалистов, которые сейчас работают в больницах и которые перепрофилируются на такую нужную специальность».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: То есть, если тот же окулист из райбольницы не попадает по специальности в окружную, то ему, скорее всего, придется переквалицироваться в семейного врача. Тамила Рубаник закончила такие курсы три года назад. До этого проработала терапевтом более двадцати лет. Теперь лечит всех - и стариков, и младенцев. Но перед детскими болезнями пасует до сих пор.

Тамила РУБАНИК, семейный врач: «Человек - он не может быть всесторонне знающим, как, я не знаю, как Эйнштейн. Потому что каждый, конечно, захочет привести своего ребенка к тому, кто раньше был педиатром. А папу и маму привести к тому, кто раньше был терапевтом».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Слишком высокие требования, слишком большая ответственность и слишком мало времени - это пугает врачей со стажем. Но таков второй принцип реформы: поделить систему медпомощи на три уровня. Итак, семейные врачи - это так называемый первичный уровень. То есть пациенты со всеми своими недугами в первую очередь пойдут на прием к ним. Врач ставит диагноз и решает, нужно ли дальнейшее лечение. Если да - то направляет в окружную больницу. Если случай очень сложный, больной едет уже в областную клинику. Но помочь всем тяжелым пациентам в областном центре не всегда могут. Старая техническая база не позволяет делать сложнейшие операции.

Александр ЖУПАНОВ, главный врач Винницкой областной больницы имени Николая Пирогова: «То, что мы не можем сегодня делать - не потому, что у нас нет рук или нет специалистов. Просто у нас нет оборудования и даже возможности его установить в тех старых корпусах, которым уже много лет».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Инженерные сети столетних зданий уже не выдерживают напряжения. А новый хирургический корпус строят больше 10 лет. И если государство не поможет, говорят местные чиновники, то до конца реформы его и не построят. А значит, пилотный проект может провалиться.

Александр ЖУПАНДОВ, главный врач Винницкой областной больницы имени Николая Пирогова: «Мы не можем загружать столичные клиники своими пациентам, если мы можем все сделать здесь».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Сейчас в Виннице ждут закон, который закрепит основы медицинской реформы. Тогда с первого января начнется полномасштабная работа. Результаты пилотных регионов - а это Винница, Донецк, Днепропетровск и Полтава - в Киеве оценят только через три года. И только после этого реформу начнут внедрять по всей стране.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №10
20:35:26-20:41:35 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Те, кто молод и полон сил, знаний и уверенности в себе, ищут счастья за границей. Тысячи молодых и перспективных, получив образование и известность в Украине, уезжают в другие страны. Получить опыт - возможно. Заработать денег и потратить их дома - бывало и такое. Но все чаще мы видим, что домом им становится некогда чужая земля. Почему Україна не заботится о своем завтрашнем дне, и долго ли мы будем готовить специалистов для других - выяснял Максим Драбок.

Максим ДРАБОК, кореспондент: Середина девяностых. Киев встречает первую олимпийскую чемпионку независимой Украины. Фигуристка Оксана Баюл принимает поздравления после триумфа в норвежском Лиллехаммере.

Оксана БАЮЛ, олимпийская чемпионка в женском одиночном катании (1994): «Я просто не могла этому поверить».

Максим ДРАБОК, кореспондент: Оксана, а где вы будете тренироваться в будущем?

Оксана БАЮЛ, олимпийская чемпионка в женском одиночном катании (1994): «Ну, если каток наш не закроют... Я не знаю, с катком очень трудно, конечно».

Максим ДРАБОК, кореспондент: С катком действительно оказалось трудно. В 16 она стала чемпионкой и затем на 16 лет покинула родину. Оксана жила и выступала в Америке и по всему миру. И вот - возвращение «лебедя». Оксана решила возрождать фигурное катание в Украине. Прилетела в Днепропетровск. Хочет открыть свою школу и запустить линию одежды. Стала студенткой педагогического университета.

Оксана БАЮЛ, олимпийская чемпионка в женском одиночном катании (1994): «Я уже вернулась. Я уже приехала и здесь нахожусь 5 месяцев».

Максим ДРАБОК, кореспондент: А вот землячка Оксаны, четырехкратная чемпионка Украины, фигуристка Татьяна Волосожар покинула родной Днепропетровск и страну. Ей надоели на тренировочных катках первенства Украины, медали за свой счет и невнимание государства. В Украине уже практически нет парного катания, найти партнера нереально, говорит тренер Татьяны Нина Мозер. Фигуристка переехала в Москву.

Нина МОЗЕР, тренер Татьяны Волосожар: «В России партнеров больше. В России больше спортсменов, которые катаются, и она поэтому выбрала, в общем-то, более для себя вариант профессиональный и попросилась сюда. Через месяц Татьяна уже будет полноправной гражданкой России и получит паспорт. Україна продолжает терять таланты. Спортсмены, артисты, ученые как и в 90-е годы, они познают «науку уезжать». Многие мечтают вернуться на родину, но не могут себе этого позволить. В гостях хорошо, а дома негде - тренироваться, творить, изобретать. Киев. Так выглядит украинская наука. Исследования проводят... в кастрюлях. Хочешь изобретать - неси из дому подручные материалы и мастери приборы. Люди работают на голом энтузиазме, одержимые идеей. Директор Института биоорганической химии показывает буклет о былых успехах. Благодаря технологиям института удалось ограничить распространение радионуклидов после аварии на ЧАЭС - побороли «рыжий» лес и радиоактивный песок. Теперь сами борются за выживание.

Валерий КУХАРЬ, директор Института биоорганической химии и нефтехимии: «У нас порядка 80-85% бюджета уходит на зарплату - прямая зарплата плюс начисления. Таким образом, собственно на работу остается мало средств».

Максим ДРАБОК, кореспондент: В 90-е Україна ежегодно недосчитывалась до пятидесяти тысяч ученых. Ныне каждый год страну покидают от двух до шести тысяч. Это данные Национальной академии наук по докторам и кандидатам. Уверяют: за 15 лет отток существенно уменьшился, но проблема осталась.

Анатолий ЗАГОРОДНИЙ, академик, главный ученый секретарь НАН Украины: «Байдуже, якщо не зневажливе ставлення суспільства зараз до науки. Лише один відсоток населення ставиться з повагою до професії наукового працівника. Для порівняння, у Сполучених Штатах - 56%».

Максим ДРАБОК, кореспондент: Мобильность ученых в 21-м веке - уже обычное явление. Они легко пересекают океаны, обмениваются опытом и затем возвращаются на родину. В западных странах это «оборот мозгов». В Украине же - «утечка мозгов», движение в одну сторону. Причем эмиграция молодеет. Одаренные студенты стараются выиграть грант, поступить в аспирантуру за границей и затем там остаться. Возвращаются единицы. Юрию Карпенко - 25. Он получил звание доктора в университете Нанта. Исследует данные коллайдера и свойства материй. Молодой ученый решил поработать в Украине. Но боится, что надолго его не хватит.

Юрий КАРПЕНКО, младший научный сотрудник Института теоретической физики: «У меня сейчас зарплата 1300 гривен в месяц. Она на самом деле меньше, чем зарплата уборщицы. Это базовая зарплата, мы еще получаем некоторые гранты, но, тем не менее, денег мало».

Максим ДРАБОК, кореспондент: Две тысячи гривен - зарплата музыканта в Харьковской филармонии. Таланты покидают коллектив «на раз-два». Музыкантов среднего и старшего возраста остались единицы - в основном молодежь после вузов. Они набираются опыта и тоже уезжают. Нарушается цепочка, преемственность поколений, жалуется главный дирижер. Он предлагает ввести обязательную отработку на государство после учебы или контракт, разорвав который придется платить неустойку.

Юрий ЯНКО, главный дирижер Харьковской филармонии: «Получается, мы все налогоплательщики, мы все работаем. Мы платим налоги. Этот человек за наш счет учится, а потом уезжает. Нельзя ущемлять права человека, все должны свободно передвигаться. Но у каждого человека должны быть какие-то обязательства. И почему одни обязаны на него работать, а другой просто уезжает».

Максим ДРАБОК, кореспондент: Артем Хоманько - первый украинец, который работает в Лас-Вегасе со своим сольным номером. Этот уникальный номер принес ему звание лучшего жонглера в мире. Перед каждым выходом на сцену - без пафоса - искренне подбадривает себя:

Артём ХОМАНЬКО, победитель всемирного фестиваля Международной ассоциации жонглеров: «Україна - вперед!"

Максим ДРАБОК, кореспондент: Артем жонглирует кольцами, мячом, кеглями, а также флагами. Одно из условий, поставленных перед заокеанским цирком - чтобы в каждом шоу обязательно был украинский флаг и зрители знали, откуда артист.

Артём ХОМАНЬКО, победитель всемирного фестиваля Международной ассоциации жонглеров: «Я не хочу быть ни на кого похожим. А это самое трудное в искусстве. Иметь свое лицо, не копировать ничего».

Максим ДРАБОК, кореспондент: Он не хочет, чтобы его называли «украинским Копперфильдом», но собирается совместить свое умение жонглировать с иллюзией и театром, чтобы создать собственное шоу. И здесь, в Лас-Вегасе, либо в любой другой точке мира гордо заявлять, что он родом из Украины.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
07.11.2010 3:00:19

Сюжет №11
20:41:36-20:47:25 (час ефіру)
Олег ПАНЮТА, ведущий: «Ти, султан, чорт турецький, и проклятого чорта брат и товарищ» - так начинается известное письмо запорожских казаков турецкому султану. Текст этого ироничного послания знаком нам благодаря Дмитрию Яворницкому. Всю свою жизнь он посвятил исследованию и популяризации казачества, что никогда не нравилось ни имперской, ни революционной власти. Несмотря на немилость, Яворницкому все же удалось записать множество народных песен и казацких дум, составить словарь украинского языка и создать музей. Сегодня - 155 лет со дня рождения главного писаря казацкой истории.

Кореспондент: История Тараса Бульбы, услышанная от папы, до слез растрогала шестилетнего Дмитрия Яворницкого. С тех пор он стал жить запорожцами - на нем оборвалась династия священников.

Ангелина ПЕРКОВА, заведующая экспозицией мемориального дома-музея Д.И.Яворницкого: «Він мандрував по козацьких землях, збираючи матеріально-духовну культуру козацтва. І часто повертався з тих мандр, як він згадував, і холодний, і голодний».

Кореспондент: «Ваши запорожцы нам не нужны, пишите о Финляндии», - так говорили студенту Яворницкому. Его труды на тему казачества расценили как украинофильство и запретили преподавать в Украине. Но даже переехав в Петербург, Яворницкий не прекратил исследований. Своей любовью к казачеству он заражал окружающих. Яворницкий вдохновляет Репина на написание самого известного его полотна. Одежду, сбрую, музыкальные инструменты, предметы быта, изображенные на картине - все эти казацкие реликвии историк предоставил художнику из своей богатой коллекции. Даже натурщиков подбирал сам, по типажам запорожцев. Репин в долгу не остался. Яворницкий предстал на картине в образе писаря - центральным персонажем полотна.

Женщина: «Вот, написано: Дорошенко Галина, 4 года».

Кореспондент: Галина Анненкова - в девичестве Дорошенко - потомок того самого гетмана Петра Дорошенко. Сегодня она единственный человек, кто был лично знаком с Яворницким.

Галина АННЕНКОВА, потомок гетмана Петра Дорошенко: «С папой моим он вел разговоры только о казачестве: как, что, как выглядели, какие братья у него были».

Кореспондент: Маленькой девочкой вместе с родителями Галина часто гостила у выдающегося ученого.

Галина АННЕНКОВА, потомок гетмана Петра Дорошенко: «Галюня, Галюня - він же по-українськи балакав. Он был замечательный человек, весельчак, всегда любил петь украинские песни, любил рассказывать анекдоты».

Кореспондент: Музей - еще одна большая страсть Яворницкого. Он жил музеем, говорит нынешний директор Надежда Капустина. С тех пор, как музей возглавил Яворницкий, небольшое собрание в три сотни предметов разрослось почти до 10-тысячного. Историк сам участвовал в экспедициях, и сам же вешал музейные бирки на свои археологические находки.

Надежда КАПУСТИНА, директор Днепропетровского исторического музея имени Д.И.Яворницкого: «Він був небагатою людиною, але він настільки любив свою справу, що навіть свої кошти вкладав, щоб добути для музею експонати. І от цей пістолет був безпосередньо придбаний Дмитром Івановичем Яворницьким».

Кореспондент: В тревожные годы гражданской войны и безвластия Яворницкий опасался, что уникальная коллекция может быть разграблена. Сотрудники музея до сих пор удивляются, как историку удалось очаровать лихого атамана Махно рассказами о казачестве.

Надежда КАПУСТИНА, директор Днепропетровского исторического музея имени Д.И.Яворницкого: «Махно дав Яворницькому охоронну записку, яка сьогодні експонується в залі. В ній написано, що вона дана директорові музею Яворницькому і що ніхто не має права без будь-яких причин брати, конфісковувати з музею речі. Крім того, Махно навіть дав музеєві дрова, щоб музей отоплювали».

Кореспондент: Дом историка тоже напоминал музей Запорожской Сечи, вспоминает Галина Анненкова. На стенах - картинки из казацкой жизни и изображения самого Тараса Бульбы с сыновьями.

Галина АННЕНКОВА, потомок гетмана Петра Дорошенко: «В квартире, когда поднимаешься по лестничке, и там была такая у них прихожая, и там стоял казак - чучело сделано - и я страшно боялась туда идти, я этого казака боялась».

Кореспондент: В этом доме все было пропитано любовью к украинской старине.

Кореспондент: Сосна, тополь, калина, васильки, лютики, мята - даже растения в усадьбе Яворницкого подобраны не случайно. Историк хотел видеть в своем саду те деревья и цветы, которые упоминались в украинских думах и песнях. Даже воссоздал здесь фрагмент дикой степи. Говорил, что она его вдохновляет.

Галина АННЕНКОВА, потомок гетмана Петра Дорошенко: «От Дмитрия Ивановича у меня осталась память. Я вам могу показать. Он подарил мне вот эти вот фотографии - это старейшие фотографии, которые у меня чудом сохранились».

Кореспондент: Рассматривая этот подарок, она вспоминает, как Дмитрий Иванович возил их всей семьей к Днепровским порогам. Ему было уже за семьдесят, когда началось строительство ДнепроГЭС. Понимая, что уникальные памятники окажутся под водой, Яворницкий, несмотря на возраст, снова отправляется в археологическую экспедицию - спасти хоть что-то. «Почему воспевается Запорожская Сечь, а не ДнепроГЭС?! Почему есть запорожцы, но нет ударников Днепрельстана?!» - гласит статья газеты «Заря».

Надежда КАПУСТИНА, директор Днепропетровского исторического музея имени Д.И.Яворницкого: «В цій статті сказано, що Яворницький перетворив музей в націоналістичне, контрреволюуційне кубло, що він займається націоналістичною пропагандою, тому що він займається історією запорізького козацтва.

Кореспондент: 1933 год. У историка забирают его детище. Изгнание - ни зарплаты, ни академической пенсии. Чтобы как-то прожить, известный ученый продает на рынке личные вещи. В музей, который был смыслом его жизни, Яворницкий вернуться так и не смог.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №1
18:47:19-18:56:12 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Перемога Партії регіонів, прорив «Свободи», втрата позицій партії «Батьківщина» та «Сильною Україною». Так коротко можна підсумувати нинішні місцеві вибори. Уперше формування місцевої влади було таким напруженим. Під посиленою увагою преси, політиків та спостерігачів досі триває підрахунок голосів. Офіційні результати оголосять лише наступного тижня. Утім, виходячи з даних екзит-полів і попереднього підрахунку бюлетенів, експерти вже роблять перші висновки. Згідно із ними, за партійними списками найбільше по країні набрала Партія регіонів - понад 36%, в обласних радах найбільше голосів «біло-блакитні» отримали у абсолютній більшості регіонів України. Партія «Батьківщина» показала найкращий результат лише у трьох обласних радах - Чернігівській, Рівненській, Волинській. Загалом по Україні за партійними списками Партія Тимошенко набрала трохи більше 13%. Решта партій в половину відстають. Але приміром «Свобода» Олега Тягнибока, хоча і не має загальної підтримки по країні, зате отримала половину... повну перемогу у трьох західних областях - Львівській, Тернопільській і Івано-Франківській. «Фронт змін» Арсенія Яценюка по країні підтримали 6,8% виборців. А от у рідній Чернівецькій облраді цій партії віддано найбільше голосів. Так само закарпатці традиційно підтримали «Єдиний Центр» Віктора Балоги. Ну, але все це лише попередні результати по виборах до обласних рад. В радах місцевих свої інтриги. Особливо навколо посад мера. Найгарячіше було в Харкові, де кандидати Кернес і Авакова по черзі випереджали один-одного, і їх результат розходився лише у кілька голосів. Усі подробиці перегонів знає Володимир Соколов.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Місцеві вибори завершено. Голоси майже пораховано. Лідером перегонів, як і прогнозували соціологи, стала Партія регіонів. Вона взяла під контроль 17 областей. Традиційно перемогла на сході, підкорила центр, а також завоювала півострів Крим. Із 50 мажоритарних округів, лише в двох перемогли опоненти. А загалом в українському парламенті регіонали отримали 80 мандатів зі ста.

Василь ДЖАРТИ, прем'єр-міністр автономної республіки Крим: «Что касается совместной работы, я хочу сказать, что коалиции не будет, как коалиции, а будет представлено большинство в парламенте».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але найсолодша перемога для регіонів на Київщині, яка вважалася вотчиною БЮТ. Тоді, як західна Україна не підкорилася. Втішає регіоналів лише те, що й «Батьківщина» там понесла суттєві втрати.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, заступник голови фракції Партії регіонів: «Мы знали, что мы сильные, но мы никогда не думали, что оппозиция такая слабая. Но если они в западной Украине проиграли. Это равносильно, что мы проиграли в Донбассе. Тогда (НРЗБ) надо распускать, если мы в Донбассе проиграли».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Тим не менш, Партія Юлії Тимошенко прийшла на фініш другою. «Батьківщина» набрала понад 13%. Але перемогу здобула лише в 3-х областях - Волинській, Рівненській та Чернігівській. Тоді в центрі і на півночі позиції не зберегла.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Ми боролися не за відсотки, а за право брати участь в виборах. На жаль, ми цю боротьбу програли. Я не вважаю, що це занадто якісь плачевні результати. Оскільки «Батьківщина» залишається першою серед опозиційних політичних сил, і якби другою в країні».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Приємною ж сенсацією для «Батьківщини» стала перемога на полі регіоналів - у Запоріжжі. А от для сенсації в Харкові не вистачило піввідсотка. ТВК визнала переможцем кандидата від влади - Геннадія Кернеса. Його суперник Арсен Аваков не здався, і пішов до суду. Тоді, як Микола Томенко закликає колег вже думати про парламентські вибори.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Мінімально «Батьківщина» повинна набрати 151. Це реальне завдання, і над ним потрібно працювати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Не менш амбітні плани на парламентські вибори і в Арсенія Яценюка. Його «Фронт Змін» став бронзовим призером місцевих перегонів. Хоча соціологи віддавали бронзу партії Сергія Тігіпка.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Бронза і третє місце - це добре, але зараз найскладніше - це безпосередньо дієва робота. Я розраховує на другу за чисельністю парламентську фракцію».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: «Фронт Змін» здобув майже 7%. І хоча переміг лише в Буковині, проте довів, що має стабільних прихильників, як на заході, так і в центрі, і на сході. Головне тепер для Яценюка не допустити, щоб парламентські вибори пройшли за сценарієм місцевих. Адже на мажоритарні позиції фронтовиків не дуже міцні.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»: «Я вважаю, що всі партії, всі, ну, крім звичайно Партії регіонів, повинні заблокувати процес виборів до Верховної Ради України до того моменту, доки не буде прийнятий нормальний закон, а не правила гри від Партії регіонів».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Однак навряд чи прислухається до таких порад Володимир Литвин. Його «Народна партія» аутсайдер місцевої кампанії. А тому мажоритарна для народників чи не єдина можливість потрапити до Ради. От тільки з кріслом спікера доведеться розлучитися.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор інституту Горшеніна: «Майбутні парламентські вибори, скоріше за все, відбудуться за змішаною виборчою системою. І в цьому шанс для Литвина. І тому, мені здається, і сам Володимир Михайлович, і деякі його соратники вже починають відновлювати свої колишні виборчі округи, і будуть шукати мандатів саме в мажоритарних округах».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Нормальних цього разу обійшли «сильні». Але результат партії Тігіпка все ж став розчаруванням виборів. У порівнянні з президентськими перегонами, «Сильна Україна» втратила 8%.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Причина в тому, що я працюю в уряді, і те, що всі проблемні питання, які були пов'язані з тими чи іншими кроками уряду, вдалося всім асоціювати зі мною».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Що правда, «Сильна Україна» отримала 13 мерів міст, серед яких навіть Горлівка на Донеччині. Тож до парламентських виборів «сильні» сподіваються відновити свою силу.

Костянтин БОНДАРЕНКО, заступник голови партії «Сильна Україна»: «Якщо ви зараз проведете соціологічні дослідження, вони покажуть ті ж самі 10-13%, покажуть. Я можу з ким-завгодно сперечатися, що насправді результат, який показаний на місцевих виборах, він абсолютно не корелює із тим результатом, який покаже соціологічне дослідження».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Наперекір усім песимістам свою життєздатність підтвердила Компартія Петра Симоненка. Вона фінішувала четвертою. Але сюрпризом місцевої кампанії стала не КПУ, а радикальна «Свобода» Олега Тягнибока.

Олег ТЯГНИБОК, лідер Всеукраїнського об'єднання «Свобода»: «Слава Україні».

Люди: «Героям Слава».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Перемогу свободівців на Галичині експерти передбачали, але не з таким приголомшливим результатом. Від 20 до 30 і більше% у трьох західних областях. Крім Тернопілля, «Свобода» взяла в облогу Франківщину і Львівщину. І вже готує гарбуза львівському меру-переможцю.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор інституту Горшеніна: «Свобода» зараз стане таким гемороєм і для влади. Тому, що і Києву, і губернаторам доведеться з цим працювати якось».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Співпрацювати чи то з владою, чи то з опозицією свободівці не збираються. Принаймні до парламентських виборів.

Андрій МОХНИК, заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода»: «Там, де ми маємо тотальну більшість, як наприклад, в міських радах Франківська, Львова, Тернополя, в Луцьку і так далі - ми не будемо ні з ким створювати, тому що ми там маємо більшість».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Своє повернення у велику політику готує і Віктор Балога. На цих виборах він вкотре довів, що Закарпаття - його вотчина. «Єдиний Центр» тут переміг, як за партійними списками, так і в мажоритарних округах. Але на відміну від «Свободи», виключає, що більшість формуватиме з регіоналами.

Вадим КАРАСЬОВ, один із лідерів партії «Єдиний Центр»: «Ну, а якщо не буде виходити конфігурацію в обласних радах, конфігурація більшості без Партії регіонів. Що, перевибори нові? Я вважаю, що це вже питання не політичне, а питання прагматичне. І з цієї точки зору можливі будь-які альянси».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Хто здивував на виборах - так це Віталій Кличко. Його молода партія «УДАР» отримала майже 2% авансу від виборців, і увійшла в місцеві ради Київщини та більшості центральних областей. Такий феномен експерти пояснюють пошуком нової опозиції. Чи відбудуться після місцевих ще й парламентські вибори - найбільша інтрига цього місяця. У Партії регіонів думки розділилися. Одні вважають, що на переможній хвилі треба якнайшвидше переобрати Раду. Інші, як скажімо Сергій Ківалов, заявляють, що нинішній парламент має дожити до 2012-го року. А от в опозиції майже не сумніваються, що парламентські вибори відбудуться вже наступного року. Хоча своє слово ще має сказати Конституцій суд. Чекати лишилося менше місяця. Та й на вулиці Банковій, схоже, поки не визначилися з датою виборів.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №2
18:56:13-18:57:01 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Масових порушень на місцевих виборах не було. Органи прокуратури отримали окремі скарги на основі яких порушено 10 кримінальних справ за фактами підкупу виборців або членів комісій, підробки та викрадення виборчих документів. Так відзвітував новий генеральний прокурор України. Цього тижня цю посаду обійняв Віктор Пшонка. Повноваження Олександра Медведька скінчилися 3-го листопада. Він чи не перший генеральний прокурор, якому вдалося протриматися на посаді увесь 5-річний термін. Медведько навіть заявляв, що планує залишитися на другий термін. Але у Президента Януковича була інша позиція, і він подав до Верховної Ради кандидатуру заступника Медведька - Віктора Пшонку. «За» проголосували майже 300 народних обранців.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №3
18:57:02-19:04:00 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Розглянути депутати цього тижня і питання цін. Уряд подав законопроект, який передбачав здешевлення деяких імпортних продуктів харчування. Тобто, скасування на півроку в'їзного мита. Це мало б зняти дефіцитний ажіотаж, і сприяти зниженню ціни, найперше, на молочні продукти. Вони останнім часом стрімко здорожчали. Утім, депутати сказали імпорту «ні». Бо це зашкодить вітчизняним виробникам. То, що ж власне тепер буде з цінами? Розбиралася Христина Коціра.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ціни садять українців на вимушені дієту. Вартість найпопулярніших продуктів досягла критичної межі.

Жінка: «Конечно все подорожало. Через день прейдешь - опять поднялась цена. Не на много, Но поднялась, и поднялась».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Гречка, хоч як не обіцяв уряд, так і не повернулася до старих 8 гривень. Тримає стабільно ціну - 15. Люди купують за такою ціною?

Продавчиня: «Купують! Хочуть їсти - купують. Кілограм, півкіло».

Христина КОЦІРА, кореспондент: До наших внутрішніх проблем додався і зовнішній чинник.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «У світі тенденція на зростання цін на продовольства зберігається. Середнє річне зростання цін складає 7%-8%».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Збити ціни Кабмін вирішив імпортом. І подав до Ради законопроект про скасування мита на гречку, молочну продукцію, жито та картоплю.

Володимир ЛАПА, генеральний директор українського клубу аграрного бізнесу: «Буквально кожного тижня ціни зростали, і не було видно кінця і краю. І уряд намагався убезпечити тут споживача від подальшого зростання цін. Інша справа, що зараз вже зростання цін зупинилося по більшості видів тієї продукції, яка підлягала зниженню ставок імпортного мита».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Пропозиція не лише застаріла, а й шкідлива, - стверджують в Українській аграрній конфедерації.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «Якщо ми будемо завозити, субсидувати імпорт, знімати мито, та ще не сплачувати ПДВ при перетині кордону, то ми ніколи на Україні гречку взагалі не будемо сіяти, її не побачимо».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Але не всі експерти погоджуються з такою позицію.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Це, напевно, єдине, що уряд зробив саме ринковими методами. І це було дійсно доречно його прийняти саме за рахунок того, що в Україні є нестача цих товарів в натуральному виразі».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Рада, в якій завжди було потужне лобі виробників аграрної продукції, на пропозицію уряду не пристала. І народні депутати несподівано провалили прохання Миколи Азарова.

Катерина ВАЩУК, народний депутат України, фракція Блоку Литвина: «Найпростіше вирішити - відкрити кордони, зняти мито до нуля, і наводнити ринок. Чим? - Не важливо. Сухе молоко, порошкове молоко, яке тут буде розводитися і давати на стіл наших громадян».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Навіть не всі регіонали голосували за законопроект свого Прем'єра.

Володимир ОЛІЙНИК, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Є бажання уряду дати такий, якби вікно для інтервенції, щоб поповнити ринок, знизити ввізне мито. Але в той же час, Ми знаємо, що як тільки це вікно відкриють, зразу хлине така кількість, можливо, товару, яка безперечно вдарить по товаровиробнику. Тому, що той, хто виробляє, - він не може інколи скласти конкуренцію тим, хто завозить, та ще й інколи контрабанда - гріха, що тут таїти».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Виробникам уже не солодко. Торгові мережі молочних продуктів підбивають невтішну для себе арифметику - продажу суттєво впали.

Жінка: «Люди менше купують. Купують тільки те, що їм необхідно - молоко, сметана, сир. Масло дуже дороге, не кожен собі може позволити зараз».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Незароблені гроші рахують і молокопереробні підприємства.

Сергій ВОВЧЕНКО, генеральний директор групи молокопереробних компаній: «Жовтень порівнянні до вересня - падіння продає по (НРЗБ) молочній продукції на 18%. Це, ну, такого в історії останніх років не було. Завжди жовтень приростав по продажам до вересня, листопад до жовтня».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Не в змозі порятувати наших молочників навіть росіяни, які ще недавно активно купували українські тверді сири. Їхня кишеня нинішніх цін також не витримує.

Сергій ВОВЧЕНКО, генеральний директор групи молокопереробних компаній: «Ми є експортерами на російський ринок твердих сирів. У порівняння з минулим роком, ми продаємо на 20% менше».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Переробники обіцяють більше не піднімати цін, принаймні найближчим часом. Але знизити також не можуть, бо купують дороге молоко.

Ігор ДЕРГАЧОВ, власник фермерського господарства: «У меня сегодня молоко забирают с места по 4,70. Да, это меня вполне устраивает. Это очень серьезная цена».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ціна серйозна, бо молоко вищого ґатунку. Та й витрати на утримання корови зросли у кілька разів.

Ігор ДЕРГАЧОВ, власник фермерського господарства: «Затратная часть выросла в три раза. Молоко выросло в цене где-то процентов на 30».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ігор Дергачов гроші заробив у будівельному бізнесі і за них побудував рай для корів.

Ігор ДЕРГАЧОВ, власник фермерського господарства: «Получается, жизнь, как на воле. Но немножко лучше. Там не нужно корм добывать. Это все есть в наличии».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Від держави жодних дотацій. Тож єдине прохання - принаймні не шкодити - бізнес рентабельний, бо кожна корова дає 25 літрів молока. Але подібних ферм - катма. Більшість українців годують корови сільських бабусь. Поголів'я худоби в Україні щороку зменшується. Та поки що українські корови майже на 100% здатні забезпечити наш попит на молоко, і не потребують допомоги закордонних «Мілок».

Сергій ВОВЧЕНКО, генеральний директор групи молокопереробних компаній: «Початок листопада, а надходження молока, як сировини, свіжого молока, для всіх підприємств сьогодні достатньо».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Переробники також проти заморського молока. Якби його завезли, - кажуть, - ціни на прилавках навряд чи суттєво впали б.

Марія, продавець: «Сметана - 30 літр. Молоко, скільки там, - 10 літр. Сир - 35-40».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Скільки нині коштує домашня молочка. Продавці зізнаються - продукція здорожчала. Але постійні клієнти не розбіглися.

Жінка: «Вже 8 років купляю. Так оце й кажу: Маша, привези мені молоко від моєї корови».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Якщо молочні продукти хоча й дорогі, і нікуди не подінуться, то з гречкою все інакше, бо зібрали менше ніж звикли їсти.

Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Її невистачить до нового врожаю. Ну, напевно, треба її завести за для того, щоб не було якихось спекуляцій, щоб населення було задовільнено цією гречкою. Ми не зможемо її виростити в січні місяці або там в лютому місяці».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Утім, інший аграрний аналітик заспокоює - від паніки й порожніх прилавків рятує висока ціна.

Володимир ЛАПА, генеральний директор українського клубу аграрного бізнесу: «Внутрішнє споживання при ціні гречки для споживачів на рівні 7-8 гривень - це один показник. А внутрішнє споживання при ціні гречці 12-14 гривень, - це інший показник. Тобто, далеко не всі споживачі готові платити за гречку на 50%-70% більше».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Картопля чи не єдина може порадувати і шлунок, і гаманець. Експерти прогнозують зниження ціни. От тільки селяни не підтримують таких пророцтв. 6 гривень за кілограм, і не менше.

Продавець: «6 гривень - це нормальна ціна. Тому, що все піднімається в ціні. Ціна йде. Це не від нас залежить. Ми ж тоже все купляємо. Так само заправляємо машини, так само закупляємо запчастини, так само оремо город, обробляємо. Все стоїть денег».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За таких умов залишається тішити себе, що дієта - це корисно для організму, навіть якщо вона й вимушена.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №4
19:04:01-19:11:00 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цього тижня пішов з життя один з важковаговиків політичного світу. Віктор Черномирдін помер на 73-му році життя після тривалої хвороби. Яскравий політик, впливовий ПРем'єр-міністр, засновник «Газпрому», посол в Україні, і по суті один з творців сучасної Росії. В останню путь його проводжала вся російська еліта. З такими почестями востаннє ховали Бориса Єльцина. Труну політика покрито прапором Росії. На лафеті привезли до Успенського собору, а потім почесна варта на руках віднесла її до могили на Новодєвічому цвинтарі. Віктора Степановича поховали поруч із дружиною. Вона пішла із життя на початку цього року. І саме це остаточно підкосило Черномирдіна, - кажуть друзі. Утім, до останнього його не полишала бадьорість духу. І для нас він назавжди залишиться сильним, незламним, сповненим оптимізму і неперевершеного почуття гумору.

Кореспондент: Він ніколи не боявся відповідальності, і завжди говорив те, що думав. Його «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди» - стало народним прислів'ям. А афоризми, які журналісти називали «черномирдінками», вистачило б не на одну книжку.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Мы научились говорить - мы это умеем. Помогите материально».

Кореспондент: Його любили журналісти за прямоту, неординарність і народний гумор.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Отот лохматый, да?"

Чоловік: «Да».

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Лохматый, я имел... лохматая труба».

Кореспондент: А колеги-політики називали Чорномором, Степаничем і справжнім мужиком. Він створив найпотужнішу промислову імперію в світі - «Газпром», очолював уряд Росії в найтяжчі часи, і врятував країну від прірви. Під час операції на серці Бориса Єльцина, 23 години виконував обов'язки Президента. Став найповажнішим чиновником в історії, який особисто вів переговори з терористами.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Алло, это Черномырдин. Добрый день, но добрый день зависит сегодня от вас, будет ли он добрым или недобрым».

Кореспондент: Його критикували за те, що він не пішов на штурм захопленої бойовиками лікарні у Будьонівську. Але результатом перегорів стали сотні врятованих заручників.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Отпускаете сто детей, сразу. Я не сторонник, как говорят, оглядываться назад, и это не мой принцип. Но когда приходит это все, я не могу и сейчас не переживать».

Кореспондент: Не просто було Віктору Степановичу після такої біографії погодитися і на дипломатичну роботу, і поїхати на 8 років у відрядження в Україну.

Леонід КУЧМА, Президент України у 1994-2005 рр.: «В машине... - звонок,- Путин звонит. Может хочет поздравить с Днем победы, так сказать. Но я остановился, взял трубку. Говорит: Леонидович, вот тут мы сидим с Виктором Степановичем, и обсуждаем одну проблему. Говорю: какую проблему? - Ну, как ты смотришь на то, чтобы Виктор Степанович Черномырдин приехал послом к тебе».

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Російської Федерації: «Я помню как он мне сказал: если б ты мне в Америку предложил поехать, или министром - конечно я бы отказался. Но Україна очень важна для России, - я поеду».

Леонід КУЧМА, Президент України у 1994-2005 рр.: «Я никогда не мог подумать, что вчерашний Премьер-министр согласиться поехать послом в Украину».

Кореспондент: Він поїхав до друга. Подружилися політики ще тоді, коли Леонід Данилович працював Прем'єр-міністром. У них було багато спільного. Сільська глибинка, робоча біографія, керівництво потужними Радянськими підприємствами. Їхні особливі відносини впливає і на відносини держав. І на знакову подію у стосунках Росії і України - підписання 97-го року Великого договору.

Леонід КУЧМА, Президент України у 1994-2005 рр.: «Для нас это был, можно сказать, прорыв украинско-российских отношений. Потому, что Россия признала де-факто украинское государство. И я очень счастлив, что (НРЗБ) был человек, как Виктор Степанович. Ну, это действительно мой был другом, останется, как говорят, на всю оставшуюся жизнь».

Кореспондент: Другом називає Віктора Степановича і Президент України Віктор Янукович. І згадує, як ЧВС врятував Донбас від замерзання.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Я обратился к Премьер-министру России, и он дал команду из Уренгоя с резервных хранилищ был открыт газ, и мы зимой, на кануне Нового года, спасли нашу промышленность, наше жилье от размораживании, от остановки заводов».

Кореспондент: Дешевий газ для України почався і закінчився за Черномирдіна Прем'єра. Останні роки, коли енергетична рука Москви намагалися перекрити вентиль Європі, Віктор Степанович кілька разів виступав посередником-миротворцем, дивним чином відстоюючи інтереси і Росії, і України.

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Есть возможность построить «Набукко» - стройте. Ну, постройте, если у вас есть газ, есть откуда качать его».

Чиновник: «Як на мене, єдина причина, через яку російські представники так емоційно реагують, - полягають у тому, що ви справді мрієте про монополію поставок газу в Європу».

Віктор ЧЕРНОМИРДІН: «Та не будем мы возражать, та не надо нам этого, ради Бога - помогите Украине».

Кореспондент: Він все життя був бійцем. Не здавався на миль і страшній хворобі. І лише після смерті дружини, з якою був разом півстоліття - помітно здав.

Леонід КУЧМА, Президент України у 1994-2005 рр.: «Вы знаете, какой он сильны человек? Во-первых, он 5 лет выхаживал жену свою Валентину Федеровну, в которой было тоже онкологическое заболевания, 5 лет. Сказали, несколько месяцев. 5 лет - говорит, - я ей дал жизни дополнительной. Так, что... ну, и сам он держался до последних».

Кореспондент: До останнього ходив на роботу. З'являвся на публіці. Приїздив в, або ж на Україну. Вже не Прем'єр і не посол, просто людина, яка завжди хотіла, як краще.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №6
19:11:43-19:17:44 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: В Україні ж знову спіймали педофілів, просто на гарячому. Двоє чоловіків 54-х та 49-ти років розважалися з малолітніми дівчатами у власному нічному клубі Маріуполя. Правоохоронці твердять, що це відбувалося протягом двох останніх років. Крізь руки ґвалтівників пройшло близько 200 неповнолітніх дівчат. При цьому, обидва чоловіки були відомими в місті бізнесменами. Шокуючу історію розслідував Мирослав Ганущак.

Михайло УЗУН, начальник Маріупольського міського управління міліції: «У них был такой VIP-кабинет, откуда они видели, как дети танцуют на танцплощадке. Вот ,и показывали, кто им более или менее понравился. Узнавали, что это за дети. Их проститутки, которые выполняли данную роль. После чего их приглашали».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Чоловіків затримали на гарячому. Вони саме розважалися з черговими обдуреними дівчатками. Ті погоджувалися на запрошення відвідати кабінет та випити з власниками і гостями нічного клубу в замін на безплатний вхід на дискотеку. Повії за звідництво з кожною новою незайманою дівчиною заробляли від 300 гривень.

Михайло УЗУН, начальник Маріупольського міського управління міліції: «Оценка была подбора, именно должны были быть девственницы. Это был основный критерий. Требования было такое. Девочкам предлагалось спиртное, и как правило, подливали в спиртное клофелин. После чего малолетние попадали в такое состоянии, где с ними делали то, что хотели».

Чоловік: «Не докажут, этого небыло».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Директор нічного клубу у звинувачення проти свого шефа не вірить. Він нарікає на міліцію, яка начебто сфабрикувала справу, і завдала шкоди іміджу дискотеки.

Чоловік: «Здесь дискотека отдельно от входа. Учредительский кабинет вы видели. Тут вообще ничего общего нету. У нас ограниченный фейс-контроль строго после 18 лет. У нас здесь нет малолетней публики».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Директор називає розважальний комплекс ласим шматком для конкурентів. І впевнений, що затримання власника було зроблено на замовлення. А розважалися бізнесмени з підставними дівчатами.

Чоловік: «С этой стороны достаточно нажать кнопку. Вот кнопочка, это как подъездный замок, грубо говоря. Девочка спустилась, открыла - все, ребята побежали. Что еще доказывать. Вот тебе, пожалуйста, сразу малолетние и несовершеннолетние. Это девочки, которые не из этой области. Что они здесь забыли? Вот конкретный вопрос».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Правоохоронці впевнені - через руки педофілів пройшло не менше двох сотень неповнолітніх дівчат. Та число може ще зрости. Адже після затримання любителів дітей - у міліцію буквально за кілька днів надійшло півсотні заяв від постраждалих. Раніше не скаржилися, бо боялися.

Михайло УЗУН, начальник Маріупольського міського управління міліції: «Они поясняли, что вам никто не поверит так, как мы обеспеченные, взрослые мужчины, женатые, у нас есть семьи. А если же вы это сделаете - то у нас есть возможность, и вас выловят где-нибудь в Азовском море».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Хоча міліція поки що не називає імен педофілів - весь Маріуполь добре знає хто ці люди. Одного з них впізнавали за жовтим «Хамером», єдиним таким у місті. В достатках начебто значився і непоганий дім на узбережжі моря. Бізнесмен крім нічного клубу та кінотеатру отримував прибутки з ринку та мережі магазинів розливного пива. І раніше вже мав проблеми з законом.

Микола ТОКАРСЬКИЙ, головний редактор газети «Приазовский рабочий»: «Этот желты «Хамер», он как бельмо было у всех на глазу. И все знали, кто хозяин этого «Хамера», кто катается на нем».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Журналісти місцевої газети «Приазовский рабочий» за кар'єрою затриманого стежили з 2004 року. Кілька років тому у нього вже була кримінальна історія. У магазинах міста під маркою якісного молдовського вина людям продавали небезпечний для здоров'я фальсифікат.

Микола ТОКАРСЬКИЙ, головний редактор газети «Приазовский рабочий»: «К сожалению ему удалось, можно сказать, выйти сухим из воды. Он получил всего там 5 лет условно. Вернули ему этот «Хамер». И он вскоре снова объявился в городе».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Тепер він знову загримів за грати. Цього разу за значно серйознішими звинуваченнями. Так легко бізнесмен вже не відбудеться - обіцяють в міліції.

Михайло УЗУН, начальник Маріупольського міського управління міліції: «Фигурантов еще будет не менее, думаю, 5-7-8 статей. Почему? Потому, что во время обыска изъято и оружия, изъяты пистолеты, изъята граната боевая».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Ще одна деталь справи маріупольських педофілів не те, що вражає - шокує. В одного із затриманих виявили небезпечну хворобу, що може передаватися статевим шляхом - гепатит С. Чоловік свідомо заражав дітей.

Михайло УЗУН, начальник Маріупольського міського управління міліції: «Он с ними вступал в половую связь без применения контрацептивов. Но, наверное, и он это подтверждает, это была такая вот акция возмездия, отмщения за то, что он болеет этой смертельной болезнью».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: У Маріуполі вже ґвалтували дітей. Влітку невідомий чоловік серед білого дня заманив 4-річну дівчинку у під'їзд. Не зважаючи на її крики, ніхто з сусідів не вийшов на порятунок. Ще одна історія сталася у санаторії біля міст, куди педофіл навідувався, начебто, за сприяння вихователів.

Олена, мати потерпілого хлопчика: «Я у него спрашиваю - что случилось, что у тебя с попкой? Он говорит: та это, мама, дядя так пошутил. Та это он мне массаж делал».

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: Лікарі виявили сліди зґвалтування. Дитина досі не може відійти від пережитого.

Олена, мати потерпілого хлопчика: «Я его утром отвожу в садик, он говорит: мам, когда уже этого дядю найдут. Я хочу его так иголками заколоть, чтобы он умер, можно?"

Мирослав ГАНУЩАК, кореспондент: У міліції обіцяють: після викриття притону в нічному клубі, арешт цього педофіла теж не забариться, а історії зі зґвалтуванням дітей в Маріуполі більше не повторяться.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №7
19:17:45-19:18:44 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Забрати дітей з вулиць, захопити їх цікавою справою, - це могли б зробити спортивні школи і секції. Втім, за відсутності державного фінансування, вони знаходяться в жалюгідному стані. Допомогти їм беруться брати Клички. Цього тижня вперше їхній благодійний фонд провів масштабний аукціон, кошти від якого підуть на потреби дитячих спортивних шкіл. На заклик Володимира і Віталія відгукнулися вітчизняні бізнесмени, меценати, а також зірки першої величини. До Києва прибув Всесвітньо відомий тенісист Борис Беккер, зірка футболу Андрій Шевченко, і навіть легендарний гурт «Скорпіонс». Музиканти виставили на торги гітару, під яку виконали три своїх безсмертних хіти. А Володимир Кличко спеціально для аукціону навіть створив картину боксерськими рукавичками. Загалом на потреби спортивних шкіл вдалося зібрати понад 800 тисяч євро.

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
07.11.2010 3:00:18

Сюжет №8
19:18:45-19:24:41 (час ефіру)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Допомогу для кожного, хто хоче здобути особисту незалежність і почати власну справу - пропонує «ICTV». Сьогодні о 10-й вечора в ефірі нашого каналу стартує нове масштабне шоу, в якому справжні українські мільйонери інвестуватимуть реальні гроші в бізнес-проекти початківців. В «Українській мрії» побував Павло Мельник.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Таке буває тільки в «Українській мрії». Телевізійна студія «ICTV» перетворюється на робочий кабінет для 8-ми українських мільйонерів. Кожен з них символізує успіх у бізнесу. Але сьогодні вони підставляють плече тим, хто ще лише мріє про мільйони, і видають реальні гроші під реальні бізнес-ідеї початківців.

Олександр БОГУЦЬКИЙ, директор-президент МК ТРК ICTV, ведучий проекту «Українська мрія»: «Кожен з них є таким яскравим символом того, що ким би вони були, якби вони не стали бізнесменами. А так вони реально лідери».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Шанс отримати стартовий капітал на власну справу захопив всю Україну. До участі у проекті надійшло дві тисячі заявок.

Чоловік: «Я хочу открыть свой проект».

Чоловік: «Это автомойка».

Жінка: «Женский клуб».

Чоловік: «С креативом связанно».

Чоловік: «Денег заработать».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: бізнес-ідеї пропонувалися найрізноманітніші. Від екстравагантної служби вибачень по телефону та революційного методу штукатурки.

Чоловік: «Выходим на идеально ровную поверхность».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: До ідеї, які могли б зробити незалежними і успішними ледь не кожного другого українця. Відкриття свого магазину.

Жінка: «У нас это уже просто глобальное желание работать».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ательє.

Жінка: «Це моя мрія створювати красу».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Чи ресторану.

Чоловік: «Я живу цією ідеєю вже два роки».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Усі неймовірні пропозиції, зухвалі ідеї та ґрунтовані бізнес-плани ретельно перевірялися бізнес-експертами.

Володимир МАТВЄЄВ, керуючий партнер української Вищої школи бізнесу: «Были даже такие проекты, после просмотра которых у меня была реакция - ух ты, здорово. Реально классный бизнес-проект. Я бы даже сам хотел в такой бизнес-проект инвестировать».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: В результаті було відібрано лише 24 кращих проекти. Автор кожного рвався до бою, і вважав себе найсильнішим.

Станіслав НІКОЛЕНКО, учасник «Української мрії»: «Моя компания будет известнее чем «Киевси» или «Акабанкс». Не только на территории Украины, а и по миру».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Втім, аби отримати гроші, треба ще переконати інвесторів - людей з холодним розумом і видатною здатністю рахувати.

Ігор МАЗЕПА, інвестор «Української мрії»: «Ну, понятное дело, что реальные цифры, наверное, в миллионы раз больше мы имеем дело. Но это очень живо, увлекательно, познавательно. Потому, что ты входишь в ситуацию вот этих людей, начинающих инвесторов, інтерпринеров, и это совершенно другой мир, и он не менее увлекательный, познавателен чем мир больших цифр».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Вистояти під агресивним пресом акціонерів учасникам будуть допомагати потужні адвокати. Виступити у цій несподіваній для себе ролі погодитися справжні акули бізнесу.

Чоловік: «Это уже работает, работает сейчас, работает во всем мире. Ты знаешь специфику этого бизнеса. Ты добьешься всего, потому что тебе очень нужны деньги».

Андрій ЗАДОРОЖНИЙ, експерт «Української мрії»: «На эту программу были отобраны проекты не по полтора миллиона долларов, а были отобраны проекты по 100 тысяч гривен, по 300 тысяч гривен, по 50 тысяч гривен. Разные. То есть, проекты достаточно приземленные, реальные. Вот, и мы добьемся того, чтобы эти проекты были реализованы».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Вже за кілька годин зйомок акули бізнесу так захопилися, що почали щиро переживати за кожного з учасників, і битися за їхні ідеї, як за власні.

Вікторія ТІГІПКО, експерт «Української мрії»: «Переживали, как за свое. Потому, что люди с харизмой, были люди с потенциалом. Им не хватало возможности подать себя правильно. Может быть где-то образование. Это все то, чему им еще предстоит научиться. Это мы пытались им подсказать во время этой передачи».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Розтопити вдалося навіть серця холодних інвесторів. Кожен з них пригадав і власні перші кроки у бізнесі.

Борис ЛОЖКІН, інвестор «Української мрії»: «Вы знаете, я начинал с нескольких лотков, которые торговали газетами и журналами в 89-м году. И для меня то, с чего начинают эти люди, совершенно понятно. У меня стартового капитала такового не было. И конечно же мы живем уже немножко в другом мире. Но очень важно, что без исключения участники программы, очень хорошо понимают, как этим людям даются первые шаги в бизнесе».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Але попри гаряче серце, розум цих людей завжди залишається холодним. На кожній програмі «Українська мрія» з трьох яскравих бізнес-проектів вони обиратимуть лише одного переможця. І видаватимуть від 30 до 600 тисяч гривень. Для кожного з учасників-початківців це величезна сума.

Андрій МАДЖАРА, учасник «Української мрії»: «400 тисяч - це мені би прийшлось працювати 100 років. Люди навіть в сьогоднішній час стільки не живуть. Це просто неймовірно».

Олександр БОГУЦЬКИЙ, директор-президент МК ТРК ICTV, ведучий проекту «Українська мрія»: «Хто ці люди, які хочуть почати працювати самі на себе? Може вони мають якусь там дивовижну освіту або якісь надзвичайні вміння? - Ні! По факту, це такі самі люди. Просто вони змінили своє уявлення про життя. Вони вирішили бути незалежними».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Ось Ольга Шевчук уважно слухає пораду на мільйон від відомого бізнесмена Андрія Пальчевського.

Андрій ПАЛЬЧЕВСЬКИЙ, бізнесмен: «И не говорите с инвестиционными банкирами. Они не понимают. Они мыслят категориями. Вот они сидят, они мыслят категориями, условно говоря, 25 миллионов долларов. Понимаете, а все, что ниже 5 миллионов - они вообще не поймут о чем речь».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: А потім одразу до гримерки, де її чекає ще один проект, який співпав з «Українською мрією».

Ольга ШЕВЧУК, учасниця «Української мрії»: «Почувствовала, что мама пришла».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Доки мама готувалася до доленосної зустрічі з інвесторами - народилася Вікуся. Такий собі приклад безстрашного бізнесу нон-стоп, який розпочинається на «ICTV».

Ольга ШЕВЧУК, учасниця «Української мрії»: «Если боятся и начинать - то ничего не получится - это однозначно. Самое главное, не боятся быть уверенным в себе, и тогда все получится обязательно. І тоді їх «Українська мрія» дійсно здійсниться».

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
07.11.2010 3:00:20

Сюжет №1
18:00:58-18:02:01 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: На пострадянському просторі сьогодні відзначають День Великої Жовтневої соціалістичної революції. До української столиці з'їхалися прибічники Компартії з Київщини, Сумщини, Житомирщини та Вінниччини. Як повідомляють організатори, у середмістя столиці прийшли близько 5 тисяч людей. А от за оцінками міліції, зібралося їх там у два рази менше. Вони традиційно поклали квіти до пам'ятника Леніну. А згодом рушили на Майдан Незалежності. Там відбувся мітинг і концерт, попри заборону Окружного адмінсуду столиці. Як повідомили «5 каналу» у столичній міліції, на двох представників КПУ, які організували похід колони на Майдан, склали адмінпротоколи. Днями має відбутися засідання суду із цього приводу. Крім того, адмінпротоколи склали ще щодо п'ятьох представників «Комітету помаранчевої революції». Вони влаштували сутичку із комуністами на початку цієї акції. Молодиків затримали правоохоронці. Однак за кілька годин вже відпустили. Найближчими днями вони також мають постати перед судом.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
07.11.2010 3:00:20

Сюжет №4
18:03:36-18:05:30 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Понад шість годин в операційній. Одеські кардіохірурги успішно ліквідували вроджену ваду на серці дитини, ускладнену інфекцією. Подібне хірургічне втручання медики провели в Україні вперше.

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Сьогодні 10-річна Марійка вже самостійно ходить, читає книжки та спілкується з рідними. Дитина тішиться, що операція вже у минулому. Каже, хірургічного втручання не боялася.

Марійка КАРАСЬОВА: «Наверное, страшное самое было вот то, что я сейчас... сначала думала о швах, вот как будут снимать швы и такое. А именно об операции - нет. Я знала, что я засну, и все. Чувствую себя так, ну, нормально, я считаю. Думаю, все будет хорошо».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: У Маші була вроджена вада серця - різке звуження над клапаном аорти. Через це лівий шлуночок працював інтенсивніше ніж потрібно. Місяць тому хворобу ускладнила інфекція й утворилися тромби. За словами кардіохірурга Романа Лекана, складність операції була в тому, що одночасно необхідно було прибрати згустки та ліквідувати звуження.

Роман ЛЕКН, завідувач відділення кардіохірургії дитячої лікарні: «Унікальність, що при цій ваді, напевно, дуже рідко буває інфекційний ендокардит. І при цій ваді рідко в такому віці приходить протезувати висхідну аорту після пластики корені аорти».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Після операції минуло трохи більше тижня. Медики кажуть: дівчинка одужує.

Ірина БУРЯЧЕНКО, кардіолог: «На данный момент состояние соответствует перенесенному вмешательству. Общее состояние с каждым днем улучшается, давление нормализуется. Иногда бывают головные боли, связанные с подъемом артериального давления. Но, в общем, с каждым днем лучше».

Марина ШЕВЧЕНКО, кореспондент: Марія вже мріє повернутися додому, а ще хоче якнайшвидше сісти за підручники і піти в школу. Вже днями медики планують виписати її з лікарні.

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
07.11.2010 3:00:20

Сюжет №5
18:05:31-18:06:36 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Для участі в антитерористичній операції «Активні зусилля» із Севастополя до Середземного моря вирушив корвет ВМС України «Тернопіль». Судно нестиме патрулювання в районі острова Крит. Упродовж 45 діб його екіпаж здійснюватиме моніторинг цивільних суден задля запобіганню переміщенню зброї, наркотиків та торгівлі людьми. Також корвет візьме участь в антитерористичних тренінгах. Україна після Російської Федерації стала другою країною-нечленом НАТО, яка долучилася до операції Альянсу «Активні зусилля». До України корабель повернеться вже 22 грудня.

Юрій ІЛЬЇН, перший заступник командувача ВМС України: «Корабель буде виконувати завдання участі в антипіратських діях. З 13 листопада починається перше патрулювання. Патрулювання протягом бойової служби буде здійснюватися чотири рази в двох районах Середземного моря. З 12 листопада корабель перейде в оперативне підпорядкування морського компонента об'єднаних збройних сил НАТО».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
07.11.2010 3:00:20

Сюжет №6
18:06:37-18:07:35 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Боротися зі свавіллям «ДАІшників» навчали водіїв у Києві. Активісти організації «Дорожній контроль» їздили колонною машин столицею та роздавали автолюбителям листівки. Водіїв закликали вивчати свої права та фіксувати спілкування з «ДАІшниками» на камеру. Тільки за таких умов у подальшому можна виграти суд, - впевнені активісти. Окрім того, наголошують вони: кількох працівників ДАІ звільнили з органів саме після того, як в Інтернеті оприлюднили відео, де були зафіксовані їхні незаконні дії. Також автолюбителям радять: під час зустрічі з інспекторами одразу дізнаватися їхні прізвища та посаду.

Ростислав ШАПОШНИКОВ, голова організації Дорожній контроль: «Я советую фиксировать все беседы с «гаишником». Да, то есть если есть какие-то нарушения, то нужно, естественно, обращаться в суды, прокуратуру и так далее, не бояться это делать. Как правило, если гражданин начинает активно бороться за свои права, то со стороны милиции, ГАИ меньше таких нарушений присутствует на дорогах».

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 18:00:00)
07.11.2010 3:00:20

Сюжет №8
18:07:36-18:13:30 (час ефіру)
Артем ОВДІЄНКО, ведучий: Більш як 800 учасників військово-історичних клубів та понад 30 одиниць техніки відтворили атмосферу визволення Києва від фашистських загарбників. Реконструкцією подій 43-го року відзначили 67-му річницю визволення столиці. Відтворювали бої у Пирогові, що під Києвом. Організатори запевняють: це найбільший з таких заходів на теренах пострадянських республік.

Роман СУХАН, кореспондент: Останні приготування перед боєм. Радянські солдати ретельно протирають зброю - щоб не було соромно перед німцями.

Учасники реконструкції: «Це для німців. Вони считають, что вони хорошо виглядять. А ми покажемо, що ми лучше виглядемо всєгда. Це з кіностудії кулемет. Ми його зараз перечистили, склали, забили лєнту холостими патронами, і винесемо його на поле, будемо стріляти».

Роман СУХАН, кореспондент: Перевірка засвідчила: патрони хоч і холості, але за гучністю не відрізняються від справжніх. Можна займати позицію.

Учасник реконструкції: «Чаще всего, с танкового пулемета занимают статическую позицию. То есть, раз стал на позицию - они ее уже, как правило, не меняют. Однако в особо напряженные моменты боя либо острой необходимости можно было продвигаться либо вперед, либо назад. Но назад нам продвинуться уже не с руки. А вот вперед - с удовольствием».

Роман СУХАН, кореспондент: Останній штрих перед боєм - перевірка власної амуніції: автентичні зброя, одяг і обов'язково ранець на плечі.

Учасник реконструкції: «В ранце, как всегда, что должно быть у солдата - там должна быть фляжка... вернее, фляжка у меня на ремне, котелок, ложка, кружка. Ну и какое-нибудь там дополнительное, что нужно, еда».

Олексій ШЕРЕМЕТЬЄВ, співорганізатор реконструкції: «Используется подлинная боевая техника, униформа, вооружение. То есть попадание стопроцентное».

Учасник реконструкції: «Это копия 222-го бронетранспортера немецкого. База ходовая «УАЗика». Метал настоящий, не фанера».

Роман СУХАН, кореспондент: Точна копія техніки - і у таборі противника. Однак німці, окрім кулеметів і автоматів, взяли на озброєння засоби пропаганди.

Голос: «Не сопротивляйтесь. Сложите оружие и подойдите к ближайшему немецкому патрулю с поднятыми руками в знак того, что хотите сдаться в плен. Вы получите горячую еду, питье и медицинскую помощь».

Роман СУХАН, кореспондент: За лічені хвилини до бою німецькі офіцери дають настанови своїм бійцям.

Учасник реконструкції: «Отто, Крафт і Аксель контратакуєте, падаєте. Ви підтримуєте їх вогнем, відтягуєте як поранених. Потім знову по моїй команді - друга контратака. Ви йдете, падаєте, вас знову відтягують. І так три рази».

Роман СУХАН, кореспондент: У таборі німців - свій польовий шпиталь. Санітарки наповнюють фляги водою. Хоч наперед знають: живильна волога не допоможе.

Учасниця акції: «Будемо намагатися їх евакуювати з місця подій. Але все одно всі загинуть».

Роман СУХАН, кореспондент: Літаки в небі, танки на землі, навкруги свист і гамір. Саме такий вигляд мала київська земля у 43 році, упевнені організатори реконструкції. Радянські війська визволяли столицю Української РСР від німецьких окупантів.

Олекса РУДЕНКО, співорганізатор реконструкції: «Сама ця битва називається «битва за Дніпро». І київська наступальна операція - лише частина грандіозного загального наступу Червоної армії 43 року. Фактично радянські війська вийшла в 20-ти місцях до Дніпра, створили декілька серйозних плацдармів, і жорстокими боями оволоділи столицею України, містом Київ, і відкинули ворога в західному напрямку».

Роман СУХАН, кореспондент: Якоїсь несподіванки на реконструкції не сталося. Згідно за сценарієм, радянські війська перемогли. Але одразу після того потрапили у полон - глядачів.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 5:30:24

Сюжет №1
19:01:20-19:04:30 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Потасовка революционеров. Столичным коммунистам празднование Октября подпортили националисты. И те и другие сегодня вышли в центр Киева вопреки запрету суда на проведение акций. О 7 ноября в столице - Андрей Кузаков.

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Оркестр, красные флаги и цветы к памятнику Ленину. Коммунисты празднуют День Октябрьской революции. Ольга Яковна родилась еще при жизни вождя мирового пролетариата, приходит сюда каждый год. У монумента крестится.

Ольга ЯКОВНА: «Прости, Господи, его! И прости всех нас, что такое натворили! А Бендера, вместе с бандиткой Юлькой и Ющенко, разграбили Украину нашу, стали миллиардерами, а нас старцами стали. Колгоспы развалили».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Здесь же собирают пожертвования для политзаключенных комсомольцев. Люди дают деньги, но для кого - не знают. Кому помощь, все-таки?

Женщина: «Ну, помощь нашим, которые боролись за правду, за справедливость. Ну, те заключенные».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Вы знаете, кого заключили?

Женщина: «Я не знаю, но знаю, что комсомольцев».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Руководители партийных ячеек тоже не знают, о ком речь.

Руководитель: «В нас були збори на відновлення пам'ятника, це все офіційно. Потому що зараз можуть люди приспособиться і заніматься попрошайством».

Мужчина: «Пусть человек себе думает, что хочет. Это его личное мнение».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Возле памятника торгуют коммунистической атрибутикой. Говорят, что собирают на ремонт школы.

Женщина: «Фантік, що! Хай всі побачать, що у комуністичній партії! Я нікого не боюся! Бо друге є, що бояться».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Сегодня коммунисты пополняют свои ряды: вручают партбилеты, принимают в комсомол и пионеры. Вадик рассказывает, что значит - носить красный галстук.

Вадик: «Це гаряче любити свою вітчизну і жити, і боротися за справу трудового народу».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Колонна коммунистов во главе со своим лидером двигается по Крещатику, им навстречу выходят представители националистических сил, в явном в меньшинстве, им удается затоптать один красный флаг. Оппоненты уверены: проводить подобные празднования - позор для современной Украины.

Александр МИСЮРА, представитель комитета Оранжевой революции : «Вони святкують найчорніший день в історії Української держави. В цей день велика Російська Імперія отримала найзлочиннішу владу в історії людства, яка знищила сотні мільйонів людей. Загинули мої родичі, загинули родичі моїх близьких».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Шестерых националистов забирает милиция, протестующим грозит штраф. Коммунистам тоже. Накануне окружной суд Киева запретил им шагать по Крещатику и проводить торжества на Майдане Незалежности.

Владимир ПОЛИЩУК, начальник пресс-службы ГУ МВД в г. Киеве: «Повістки будуть їм сьогодні вручені, завтра вони відповідатимуть перед судом. Ну, за ці адміністративні правопорушення».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: А сегодня «левых» нарушителей милиция не трогает - коммунисты оставались на Майдане еще несколько часов.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 5:30:24

Сюжет №2
19:04:31-19:05:15 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Мирно, массово и с духовым оркестром. Около тысячи симферопольцев прошли колонной по центру столицы полуострова. Ради демонстрации - ГАИ на полчаса перекрыло дороги. Если власти Республики не пересчитают голоса на местных выборах, коммунисты перекроют дороги, - об этом предупредил Леонид Грач. Лидера КПУ не устраивают результаты выборов: в Верховном Совете Крыма Компартия получила всего 5 мест из 100.

Леонид ГРАЧ, народный депутат Украины, первый секретарь крымского республиканского комитета КПУ: «Пойдем и в суды. Мы будем одного требовать - пересчета повсеместного голосов. Повсеместно. И второе- мы будем организовывать протестные акции широкого плана. Самые различные - до забастовок, перекрытия дорог».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 5:30:24

Сюжет №3
19:05:16-19:09:27 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Второй тур через неделю. Единственные в Украине перевыборы Центризбирком назначил в маленьком селе под Черниговом. Кандидаты от Партии регионов и «Украинской народной партии» набрали там одинаковое количество голосов - по 172. Расстановку сил изучала Александра Митина.

Александра МИТИНА, корреспондент: На улицах никакой агитации и политических плакатов, но выборы для жителей села Рутка под Черниговом еще не закончились. Через две недели им придется снова прийти на избирательный участок. У двух главных кандидатов в депутаты районного совета - ничья.

Женщина: «Перший раз - наче свято. А другий раз - наче повторюється свято».

Александра МИТИНА, корреспондент: На единственном избирательном участке в Рутке все, как и неделю назад: кабинки для голосования с розовыми шторками, и праздничные рушники на стенах.

Женщина: «Люби Іванівни тоже, ото мій рушник. У нас воно вже роками, так заведено. Когда вибори - завжди ходимо, в людей питаємо, або люди самі приносять, і ми вкрашаємо свою дільницю. І всі довольні, і гарно. Правда, гарно, да?"

Александра МИТИНА, корреспондент: С тем, на что избиркомам соседних городов понадобилась целая ночь, рутковцы справились за пару часов. Голоса посчитали быстро, вышло 172 у «регионала» и 172 - у «народницы». В агитлистовке Надежды Галковской творчество на первом месте. Отдельный абзац в биографии - авторство песни «Козачка». Основная работа кандидата в депутаты райсовета - учитель литературы в рутковской школе.

Надежда ГАЛКОВСКАЯ, кандидат в депутаты райсовета: «Я абсолютно не соромлюсь говорити про свої досягнення, власне, і в моїй листівці це записано, і люди про це знають».

Александра МИТИНА, корреспондент: За оппонента Галковской - «регионала» и главного налоговика Черниговского района, агитирует замглавы Рутковского избиркома Татьяна Потерегер.

Татьяна ПОТЕРЕГЕР, заместитель главы Рутковского избиркома: «Єслі людина достойна, я завжди агітірую. Я хочу сказати, що, даже коли йдеш по ринку, так, то дивишся на людину, от хочеш у неї щось купити. Іменно у неї, хоч стоїть рядом таке, ще й лучше. Так і це: дивишся і хочеться спілкуватись».

Александра МИТИНА, корреспондент: Пообщаться на тему достижений Яковенка Татьяна идет к соседям. Любовь Ильнична убежать не успевает.

Женщина: «Я не знаю, кому вірить, що тут, як. Якби щось робилось, так потом уже ж вірю, правильно?"

Александра МИТИНА, корреспондент: На улицу Первомайскую агитаторы еще не заходили. Неделю назад политические взгляды здесь разделились по половому признаку. Соседи - были за Галковскую, соседки - за Яковенка. За кого голосовать в следующее воскресенье, рутковцы пока думают.

Мужчина: «Яка разніца, за кого голосувать? Чи будєш голосувать за Гітлера, чи за Сталіна - разніца є?"

Александра МИТИНА, корреспондент: О том, что он упомянул Сталина, дядя Миша жалеет. Теперь последствия інтервью «Событиям» беспокоят его намного больше, чем грядущие перевыборы.

Мужчина: «Не посадят, не?"

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 5:30:24

Сюжет №4
19:09:28-19:12:45 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Жители Херсона встали на защиту Днепровского парка: установили круглосуточное дежурство, перекрыли дорогу строительной технике, а на месте спиленных деревьев посадили саженцы. Активистов с полсотни, все - жители одного переулка, их окна выходят на парк. Как выяснила корреспондент «Событий» Анжела Слободян, разрешения на вырубку деревьев и стройку районные власти еще не давали.

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Леша, Стасик и Сережа сидят на бывшем дереве из Днепровского парка. Там они играют на детской площадке. Мальчишки преградили путь экскаватору, который приехал готовить место под новую стройку. Ребят прикрывает с тыла Олег Леонидович на самосвале. Он тоже живет возле парка. Говорит, что там будут строить частные дома.

Олег ДОВНАРЬ, местный житель: «Этот парк уже разделен полностью, все участки выкуплены, значит, и этот парк должны полностью... уничтожен быть. Ждали, покамест закончатся выборы. Закончились, еще бумага не просохла от печатей мокрых - уже начали резать деревья».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Водитель экскаватора и сам не назвался, и работодателей своих не выдает. А вы не можете позвонить начальнику, что хотят с телевидения пообщаться?

Мужчина: «Нет. Не знаю, сказали - приедет. Там тебе и объяснят. Вот, куда я смог доехать, доехал, дальше я стал. Я людей давить не собираюсь»,

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Милиция, которую местные жители не вызывали, осмотревшись на месте, уезжает без объяснений. Эту площадку местные жители строили сами, за собственный счет. Прошли ни одну инстанцию, чтобы взять разрешение. Чиновники говорили: парковая зона, строительство запрещено. Теперь у этой земли другой статус - коммунальная зона зеленых насаждений. Значит, строить разрешено. Бывший херсонский депутат Сергей Осолодкин голосовал против застройки Днепровского парка. Говорит, что горсовет принял это решение с третьего раза - не хватало голосов. Однако назвать фамилии заінтересованных в строительстве Осолодкин затрудняется.

Сергей ОСОЛОДКИН, бывший депутат Херсонского горсовета: «39 рук поднялось - или сосчитали. Сегодня сказать уже очень сложно. Сегодня есть система электронного голосования, можно посмотреть электронный протокол. Тогда системы электронного голосования в городском совете города Херсона не было, и было ли там 39 рук, или было только 38 рук, а посчитали так, как нужно, 39, - то сегодня сказать об этом практически невозможно».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Районный архитектор утверждает, что стройку в Днепровском парке не разрешала.

Людмила КИРИЧЕНКО, зав. сектором управления архитектуры и градостроительства Днепровского района: «Проектную документацию я не рассматривала, не согласовывала. Поскольку они не получили разрешения на проведение строительных работ, то они, конечно, не имели права вырубать деревья».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Экологический инспектор Александр Бабенко подсчитывает срезанные в парке деревья и убытки. Кто ведет вырубку - не знает.

Александр БАБЕНКО, экологический госинспектор: «Если он просто «громадянин» - штраф незначительный, 51 гривна - человека не испугаешь».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Жители переулка дежурят возле парка круглосуточно. В 5 утра мужчин сменяют женщины. Греются чаем с конфетами и печеньем, которое приносят с собой. И поджидают строителей.

Женщина: «Каждого шороха уже боишься. Где машина загудит - уже кажется, что едут».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: На оставшиеся деревья люди повесили ленты с надписью «Хочу жить». Рядом с пеньками - высадили саженцы. Обещают дежурить, пока не получат ответ от прокуратуры, куда уже направили письмо.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 5:30:24

Сюжет №5
19:12:46-19:15:00 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Клиническая смерть ради жизни. Первым ребенком, которому украинские кардиологи остановили кровообращение, стала 10-летняя Маша Карасева из Одессы. Девочки удалили редкий порок сердца, операцию делали 8 хирургов. Как сегодня себя чувствует их пациентка, узнавали одесские корреспонденты «Событий».

Корреспондент: Как ты себя чувствуешь?

Мария КАРАСЕВА, пациент: «Нормально».

Корреспондент: Маша - первый ребенок, которого кардиологи ввели в состояние клинической смерти на полчаса. Хирурги удалили инфекцию в сердце девочки и заменили аорту имплантантом. Он должен прослужить Марии всю оставшуюся жизнь.

Мария КАРАСЕВА, пациент: «Давно хотели сделать операцию, но не могли. Теперь вот появился аппарат, ну, который, и вот сделали эту операцию. Правда, говорят, что она была очень сложная. Я уже рада, что уже все позади. Как раз швы сегодня сняли, самое тяжелое уже позади, страшное».

Корреспондент: В Украине подобные операции раньше не проводили. Маша родилась с очень редким диагнозом, в ее сердце прогрессировала инфекция.

Ирина БУРЯЧЕНКО, лечащий врач: «Послеоперационный период протекал нормально, на данный момент состояние соответствует перенесенному вмешательству. Общее состояние с каждым днем улучшается. Давление нормализуется. Иногда бывают головные боли, связанные с падением артериального давления, но в общем с каждым днем лучше».

Корреспондент: 6 часов на операционном столе, 10 дней под наблюдением врачей - и сегодня 10-летняя одесситка уже готовится к выписке.

Роман ЛЕКАН, зав. кардиологическим отделением Одесской областной детской больницы: «Дуже рідко буває інфекційний індокардит. І при цій ваді рідко в такому віці приходиться протезувати висхідну аорту після пластики кореня аорти. Рахую, що це досить складна операція, але все було відпрацьовано до операції, тобто ми всю цю патологію обговорювали, опрацьовували літературу, і ми зробили цю операцію з добрими результатами».

Корреспондент: О своем достижении одесские хирурги заявлять не спешили, потому что ждали, пока состояние девочки стабилизируется. Теперь кардиологи говорят с уверенностью, что могут исцелять редкие пороки детского сердца. Для пациентов возрастом до 18 лет операции проводят бесплатно.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 3:00:20

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 3:00:20

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 3:00:21

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 19:00:00)
07.11.2010 3:00:21