detector.media
26.10.2010 15:41
У співпраці «влада – медіа» в боротьбі з корупцією, третій (сектор) не зайвий

Якщо незалежні медіа в Україні й існують, то,здебільшого, серед «жовтої преси». А вона аж ніяк не може виступати гарантієютого, що влада в державі буде підзвітною та здатною ефективно протидіятикорупції. Такого висновку дійшли учасники відкритої дискусії «Для чогоукраїнським медіа незалежність? Запитання, породжене українською корупцією», щовідбулася 20 жовтня цього року у Києві. Дискусію організувало Творче об'єднання«ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) в партнерстві зІнститутом розвитку регіональної преси (ІРРП) та за участі провіднихвітчизняних медіа-експертів.

 

Обговорення «гарячих» для України питань проходило жвавоі невимушено: свобода ж бо слова починається зі свободи думок, якими і ділилися учасники дискусії, маючиза плечима чималий досвід роботи в інформаційному просторі.

 

Як зазначила шеф-редактор Детектор медіа Наталія Лігачова,якщо раніше владна корупція виражалася здебільшого в «джинсі» та існувала рівність корупційнихможливостей, то сьогодні слід говорити про монолітну централізовану корупцію, щовтілюється в масовій лояльності ЗМІ до влади. Корупція ж, що існує в самих ЗМІ,принципово заважає боротьбі з нею у всіх сферах суспільства. Президент Академії української преси Валерій Іванов звернувувагу на те, що саме непрофесійність журналістів убиває професію, а прихованареклама, на жаль, стала стандартом журналістики. Попри це, як іскрометно підмітив відомий телеведучий ‑ модератор дискусіїАндрій Куликов, вУкраїні діє парадокс: людидовіряють медіа і не довіряють журналістам. «... Саме тому Україні потрібне суспільнемовлення як зразок незалежної і професійноїжурналістики», - резюмував Роман Головенко, юрист Інституту масової інформації.

 

Своїми дослідженнями та професійними прикладами стосовнотакого жанру, як журналістські розслідування, поділилася медіа-тренер ЛюдмилаПанкратова, юрист Інституту розвитку регіональної преси. «Реальним механізмом налагодженнявзаємодії між медіа та владою в жанрі журналістських розслідувань є громадська організація. Вона методологічносупроводжує медіаі ведедіалог з владою», - підкреслила Л. Панкратова.Таку ж позицію висловив і президент Творчого об'єднання «ТОРО» ‑ Контактної групи в Україні TransparencyInternational Олексій Хмара. Підсумовуючи виступи, він наголосив, що сьогодні,на жаль, боротьба з корупцією стала способом розправи з політичними опонентамиі медіа в цьому процесі відводиться роль хроникерів. І допоки державні посадовціреагують виключно на міжнародні рейтинги або на телекамери, громадськість тамедіа мають виступати єдиним фронтом у подоланні проявів корупції. І їм дляуспішної роботи вкрай потрібне нове законодавство про доступ до інформації.

 

Якою ж є справжня позиція влади щодо реалізації правагромадян (а передусім медіа) на інформацію, зрозуміти нескладно. Для цьогодостатньо згадати події 21 жовтня цього року по розгляду законопроекту «Про доступдо публічної інформації». Верховна Рада в чергове не змогла ухвалити цейдовгоочікуваний громадськістю законопроект, перенісши його розгляд на 2листопада. І це незважаючи на вимогу схвалити законопроект від 150 громадськихорганізацій та 450 журналістів. «За» закон голосували 251 із 429 народнихдепутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

 

А от, чи справляться побоювання українського спікераВолодимира Литвина, що українським високопосадовцям незабаром може доведеться «позичатиочі в Сірка перед європейськими структурами», покаже 2 листопада ‑ найближче голосуванняза багатостраждальний законопроект.

 

В дискусії брали участь:

 

 

Контакт для медіа:

 

Наталія Андрусенко
PR-служба,Творче об'єднання «ТОРО»
м.т. 0 99 648 01 72, р.т. 052227 27 54
факс: 0522 22 82 91, e-mail: media@toro.org.ua
http://www.toro.org.ua/

Прес-реліз, Творче об'єднання «ТОРО»

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY