detector.media
17.06.2003 15:55
Дітмар Штюдеманн: „Зростання німецьких інвестицій є знаком довіри до стабільного розвитку України. Це не можна підривати якимись політичними рішеннями”
Запропонована тема розмови з німецьким послом: „Роль українських медіа в інтеграції України в Європу”, - учасниками сьогоднішньої чат-конференції в "Телекритиці" була розширена до обговорення більш широкого кола питань. Сьогодні в „Телекритиці” відбулася чат-конференція з Надзвичайним і Повноважним Послом ФРН в Україні Дітмаром Штюдеманном.
Запропонована тема розмови з німецьким послом: „Роль українських медіа в інтеграції України в Європу”, - учасниками сьогоднішньої чат-конференції в "Телекритиці" була розширена до обговорення більш широкого кола питань. Сьогодні в „Телекритиці” відбулася чат-конференція з Надзвичайним і Повноважним Послом ФРН в Україні Дітмаром Штюдеманном.

Запропонована тема розмови: „Роль українських медіа в інтеграції України в Європу”, - учасниками чат-конференції була розширена до обговорення більш широкого кола питань. Виклад конференції пропонуємо читачам „Детектор медіа”.

- Ще рік тому будь-які порушення свободи слова в Україні мали більш гучний резонанс на Заході, ніж зараз, чи не так? Чи не тому, що під час війни в Іраку Україна проявила ініціативу про направлення свого хімбатальйону до сусіднього з Іраком Кувейту, а зараз – в Ірак, тому загострювати стосунки з українською владою тепер недоречно? Чи не вважаєте Ви, що це подвійні стандарти?

Дітмар Штюдеманн: Ні, вважаю, що тут ідеться не про подвійні стандарти. Питання свободи преси та інформації відіграють велику роль - як і раніше - для майбутнього України як демократичної держави.

- За роки своєї дипломатичної кар’єри в Москві та Києві Ви мали змогу порівняти журналістську культуру пострадянських країн із стандартами західної журналістики. В чому, на Ваш погляд, все ще контрастують українські та західні ЗМІ? Ви помічаєте, якісь демократичні досягнення в українській журналістиці?

Дітмар Штюдеманн: Бракує, як і раніше, необхідного плюралізму, щоб люди могли скласти собі незалежне та різнобічне враження.

- Як Ви ставитеся до того, що про расизм німецьких ЗМІ пишуть навіть швейцарські газети? А Ви – держчиновник – навіщось коментуєте ситуацію, що виникла навколо премії В.Мостовому від Недержавного німецького фонду?! ("Детектор медіа". - Автор запитання, вочевидь, має на увазі публікації у останньому номері газети "2000". Де поряд зі статтею "Паскуаля заменит Штюдеманн" була також передрукована стаття швейцарської газети "Нойе цюрхер цайтунг" під назвою "Расизм германских СМИ").

Дітмар Штюдеманн: Расизм у Німеччині та й у всьому світі - це одна справа. А погана журналістська робота - зовсім інше. Хотів би додати, що різні речі не слід змішувати.

- Як ви вважаєте, навіщо Кучмі треба було реагувати на вручення премії В.Мостовому?

Дітмар Штюдеманн: Вважаю, що Президентові треба радіти, що відомий український журналіст був нагороджений у Німеччині.

- Ваш колега – посол США Карлос Паскуаль – у чаті „Детектор медіа” відзначив певний поступ України в розвитку громадянського суспільства в порівнянні з минулими роками. Чи Ви теж бачите ці „грандіозні успіхи” України?

Дітмар Штюдеманн: Важливо, щоб ця тема обговорювалася широко. Бо (дійсно) є багато ініціатив окремих людей або груп, але немає поєднання ініціатив чи зв’язків між ними.

- Захід дуже швидко забув і про "касетний скандал", і про "Кольчуги", і про адмінресурс, задіяний нашою владою на парламентських виборах. Чи не здається Вам, пане Штюдеманн, що зараз, підтримуючи контакти з президентом Кучмою, приймаючи його на вищому рівні, Захід (і ваша держава, зокрема) допомагає Україні виростити такий собі тоталітаризм?

Дітмар Штюдеманн: Україна має вирішувати свої проблеми сама. Дотримання європейських цінностей та взятих на себе зобов’язань є постійною темою розмов на всіх рівнях між обома країнами.

- Про свободу слова говорилося і говориться чимало. На які практичні кроки готове піти Посольство Німеччини, зокрема, щоб спробувати покращити ситуацію. Що робиться зараз у цьому напрямку?

Дітмар Штюдеманн: Посольство Німеччини разом зі своїми європейськими та трансатлантичними партнерами, в тісному контакті з українською стороною, бере участь у програмах та проектах, спрямованих на поліпшення ситуації. Наше завдання в тому, щоб ситуація та розвиток подій у ЗМІ спостерігалися та ми інформували відповідним чином наші уряди. ЗМІ є важливим фактором демократичного розвитку України - і тим самим суттєвим фактором наших партнерських стосунків.

- - Ви не раз спілкувалися із представниками Адміністрації Президента України, які відповідають за інформацій політику. Зокрема, з С.Васильєвим, Г.Почепцовим та іншими. На Ваш погляд, чи переконливі вони в своїй позиції? На які теми Ви дискутуєте з ними? Чим вони пояснюють ту ситуацію з медіа, яку вони ж і створюють і Україні. Я маю на увазі цензуру, тиск, у тому числі й на рекламодавців, і под.?

Дітмар Штюдеманн: Переговори з тими, хто приймає рішення, необхідні, хоч вони інколи й складні. Проте ми розмовляємо не тільки з ними, але й з усіма, хто має дотичність до питання, зокрема і з представниками мас-медіа.

- Як Ви оцінюєте ініціативу журналістів Андрія Шевченка та Романа Скрипіна і олігарха Петра Порошенка про відкриту редакційну політику каналів „НБМ” та "Експрес-інформ"? Чи заявляють відкрито свою редакційну політику німецькі ЗМІ?

Дітмар Штюдеманн: Треба зачекати, як розвиватиметься „НБМ”. І в Німеччині є статути редакцій. Вони підлягають громадському контролю.

- Чи стикалися Ви коли-небудь з цензурою в українських медіа? А в німецьких? Як саме редакційні статути контролює громадськість в Німеччині? Які механізми?

Дітмар Штюдеманн: В Україні - так, (стикався), в Німеччині - ні. Щодо статутів редакцій (в Німеччині) - вони публікуються і обговорюються відкрито.

- Пане Посол, чи має в мас-медіа існувати цензура, ну, приміром, етична? Чи врегульовано в Німеччині поняття "цензура"? Чи вважаєте Ви справді дієвим українські законодавчі ініціативи в галузі медіа? Чи справді таким чином можна створити поле вільної преси?

Дітмар Штюдеманн: Ні, у нас не існує цензури. Але є чіткі юридичні межі для кожного виду повідомлень: зокрема, забороняється прославляти насильство, (ЗМІ) зобов’язані захищати дітей, а також існують кримінально-правові межі.

- І щодо взаємин податкової системи і мас-медіа у Німеччині? Чи є пільги для ЗМІ? Чи вони працюють так само, як і інші підприємства? Отже, цікаво дізнатися про податковий аспект медіа-питання.

Дітмар Штюдеманн: ЗМІ - підприємства-господарники. Вони підлягають не лише законам економіки, але й громадському контролю, бо вони виконують громадське завдання. Про деталі поговоріть із відділом преси Посольства Німеччини.

- Як ви оцінюєте неупередженість і об’єктивність німецьких і світових ЗМІ у висвітленні війни в Іраку?

Дітмар Штюдеманн: Німецькі ЗМІ повідомляли широко про війну в Іраку. При цьому вони завжди давали слово самим джерелам інформації.

- Пане Штюдеманн, як в Німеччині ставляться до участі України в окупації Іраку?

Дітмар Штюдеманн: Мирне врегулювання післявоєнної ситуації в Іраку та стабільний, демократичний Ірак становлять нашу всезагальну зацікавленість. Якщо Україна може зробити власний внесок у цю справу - добре.

- Як Ви поставилися до того, що вас в одній з газет вже назвали другим Карлосом Паскуалем? Чи будете ви реагувати на антинімецьку - після антиамериканської - істерії в українських ЗМІ?

Дітмар Штюдеманн: На істерику я реагую спокоєм. Я не дозволю втягувати себе в якісь кампанії. Німеччину та Україну пов’язують тісні партнерські стосунки. Вони є також важливим фактором для європейських перспектив України - і ми повинні орієнтуватися на це.

- Що Ви думаєте про статтю Ральфа Петерса у Frankfurter Allgemeine Zeitung, яку потім передрукувало Дзеркало Тижня - "...Америка-Європа: кінець роману". Там німців практично знову звинувачують у фашизмі, лицемірстві, антисемітизмі і т.п. Мовляв саме звідси несприйняття дій США в Іраку.

Дітмар Штюдеманн: Все, що треба сказати щодо статті Петерса, можете прочитати в моєму інтерв’ю у тому ж випуску "Дзеркала тижня".

- Щоб увійти в світовий інформаційний простір, Україна має визнати загальноєвропейські норми. Але ще й досі в Україні не визначено правового статусу програм іноземних інформслужб, таких як Бі-Бі-Сі, “Німецька Хвиля” тощо. В одному зі своїх рішень Нацрада вважає, що діяльність „голосів” має ліцензуватися і врегульовує порядок “ретрансляції”. Але в чинному законодавстві немає визначення поняття ”ретрансляція”. Яке , на Вашу думку, вирішення цієї проблеми ?

Дітмар Штюдеманн: Україні слід дотримуватися правил, що діють в Європі. Все інше було б кроком назад. Кожне обмеження або ускладнення ретрансляції зарубіжних програм було б помилкою і віддалило б Україну від Європи.

- Ваш прогноз стосовно ратифікації Конвенції про транскордонне ТБ в Верховній Раді.

Дітмар Штюдеманн: Конвенцію треба ратифікувати якомога швидше.

Чи багато журналістів з України стажувалися в Німеччині? Що потрібно зробити, аби потрапити на таке стажування? Чи є програми для тих, хто не розмовляє німецькою?

- Дітмар Штюдеманн: Вся важлива інформація на сторінці Посольства Німеччини в Україні: http://www.deutsche-botschaft.kiev.ua.

- Чи задоволена німецька сторона кваліфікацією українських журналістів, які повертаються після стажування у Німеччині, щоб далі працювати в українських ЗМІ?

Дітмар Штюдеманн: Зарубіжна практика українських журналістів показала себе корисною і знайшла відображення в подальшій роботі. Важливим фактором при цьому є численні контакти, що виникають при цьому.

- Як ви особисто оцінюєте професіоналізм радіо „Німецької хвилі”, що нещодавно відзначило 10-ліття свого мовлення в Україні, у порівнянні з іншими західними „голосами”— радіо „Свобода”, Бі-Бі-Сі тощо? Чого в цих „голосах” більше – об’єктивної інформації чи нав’язування західних уявлень про світ?

Дітмар Штюдеманн: Ми вважаємо роботу „Німецької хвилі” за важливий внесок у багатоманітність українських медіа. Україна була і є дуже зацікавлена в українській програмі „Німецької хвилі”. Тому ми намагаємося розширити цю програму.

- Пане Штюдеманн, яким саме чином планується розширення роботи „Німецька хвиля” в Україні, адже зараз цих програм недостатньо?

Дітмар Штюдеманн: Досі „Німецька хвиля” транслює програми протягом півгодини щодня. Тому вже зараз бажано розширити трансляцію, але знайти бюджетні кошти для цього нелегко.

- Що, на вашу думку, перш за все, характеризує зараз відносини ФРН та України? Чи є в них дуже складні для вирішення проблеми?

Дітмар Штюдеманн: Обидві країни - важливі партнери одна для одної, в політичному, економічному та культурному сенсі. Наші відносини дуже інтенсивні. І всі проблеми вирішуються в діалозі.

- Пане Посол, яка позиція Німеччини щодо здачі українських газопроводів у концесію міжнародному консорціуму? Наскільки негативні відгуки Кучми вплинуть на україно-німецькі стосунки. І чи можна вважати, що така заява зроблена на користь Росії?

Дітмар Штюдеманн: Вважаю створення міжнародного консорціуму розумною справою: виробник, постачальник і покупець мають співпрацювати - лише тоді забезпечені їхні інтереси.

- Пане Посол, скажіть, чи не є для ФРН питання участі в українсько-російському нафтогазовому консорціумі проблемним? Як Ви ставитеся до того, що Німеччина фактично відсторонена від переговорів?

Дітмар Штюдеманн: На рівні комерційних учасників ведуться переговори. Принципово позитивна позиція політичного керівництва трьох країн підтверджена всіма трьома знову.

- Тоді що заважає співпраці виробника-постачальника-покупця у справі міжнародного консорціуму?

Дітмар Штюдеманн: Запрошую Вас обговорити це зі мною докладніше.

- Як ви вважаєте, чи сприйме Захід політичну реформу, яку ініціював Кучма? На вашу думку - навіщо Кучмі ця реформа?

Дітмар Штюдеманн: Подальший розвиток політичних установ/інституцій України є важливим завданням. Необхідно, щоб усі три гілки влади перебували між собою у врівноважених відносинах. Checks and balances мають співпадати. Треба створювати контрольні механізми, що функціонують. Контролер і той, кого контролюють, не може бути однією і тією ж особою.

- Пане Посол, НАТО обрало літаки "Руслан" для перевезень. При цьому країни ЄС вирішили розробляти "європейський літак середньої дальності" на противагу АН-70. Німеччина назавжди відмовилася використовувати цей українській літак?

Дітмар Штюдеманн: Рішення щодо „Аеробусу” вже прийняте. На основі загальноєвропейської згоди.

- Пане Посол, майбутні члени ЄС мають намір лібералізувати візовий режим з Україною. Німеччина розглядає таку можливість по відношенню до України? Чи може бути візовий режим спрощений подібно до "польського варіанту": безвізовий для поляків і безкоштовні візи для українців?

Дітмар Штюдеманн: Німеччина - член Шенгенської угоди. Рішення про більшу міру гнучкості в цьому питанні мають прийматися всіма членами.

- Які перспективи справи В.Жердицького у Німеччині? Тарас Стецьків – народний депутат – стверджує у минулому „Дзеркалі тижня”, що справу про 86 мільйонів закрито. Чи так це? Хто в Україні лобіював інтереси Lafarze? Чи справді тільки С.Тігіпко?

Дітмар Штюдеманн: Йдеться про процес, який триває, а я як стороння особа не маю права робити якісь заяви.

- Чому канцлер Німеччини вже другий рік підряд приходить 9-го травня до пам’ятника радянським солдатам в Берліні, і про це пишуть німецькі газети, а Ви як Посол не приходите цього дня до могили Невідомого солдата в Києві?

Дітмар Штюдеманн: Я покладав вінок 9-го травня, як і кожного року. В Німеччині день закінчення війни святкується централізовано. У цій урочистості бере участь Федеральний канцлер.

- Чи має Німеччина зацікавленість вкладати інвестиції в Україну? Якщо так - в які галузі конкретно і за яких умов ви готові це робити?

Дітмар Штюдеманн: На відміну від ще й досі застиглих інших інвестицій, німецькі інвестиції зростають. Це є знаком довіри до стабільного розвитку України. Це не можна підривати якимись політичними рішеннями.

- Чи збирається хтось з німецьких медіа-магнатів інвестувати в українські медіа? В Польщі їх багато...

Дітмар Штюдеманн: Німецькі ЗМІ перебувають на порозі важливих (внутрішніх) структурних рішень. Тому їхній погляд не спрямований переважно на закордонні інвестиції.

- Пане Штюдеманн, німецькі донорські організації допомагають Україні у вирішенні проблеми репатріації кримських татар і німців. Чи планується розширення цих програм, зокрема, в частині допомоги кримськотатарським та німецьким етнічним засобам масової інформації? По-друге, Сімферополь є спорідненим містом з німецьким Гейдельбергом і німецькі гості часто бувають у нас в Криму, зокрема недавно тут був глава парламенту Німеччини та ви разом з ним. Які ваші враження від стану етнічних проблем та проблем ЗМІ в Криму? Що на ваш погляд треба зробити нам, а також може зробити Німеччина для їх більш активного розв’язання?

Дітмар Штюдеманн: Всі етноси мають право на власні джерела інформації, на їхнє створення. Щодо етнічних проблем: їх треба, в першу чергу, вирішувати в Україні. Ми лише можемо допомогти в підтримці діалогу та добросусідства.

- Що ви можете сказати про українські інтернет-видання, на одному з яких ви зараз в чаті? Чи користуєтесь ви їхньою інформацією? Яка їх роль у демократизації життя в Україні, на вашу думку?

Дітмар Штюдеманн: Інтернет-видання відіграють для нас важливу роль. Вони швидкі, інформативні. Хороший додаток до традиційних медіа-засобів.

Велика подяка всім учасникам за ваш інтерес до чат-конференції. Цей жвавий обмін думками мені дуже сподобався. "Детектор медіа" знову показала себе як важливий голос в царині українських ЗМІ. Як завжди, часу бракує, але сподіваюся на продовження (розмови) в майбутньому. Я готовий до цього. Мене та всіх моїх співробітників можна завжди знайти.

Підготувала Оксана Лисенко, „Детектор медіа”

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY