Стан свободи слова в Україні журналісти оцінили на 4,3 бали за 10-бальною шкалою. Таким є результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», представлені на круглому столі ««10 років після смерті Георгія Гонгадзе: чи виборола Україна свободу слова?».
«Це значно гірша оцінка, ніж була у березні 2005-го року (7 балів), але все ж краща, ніж у березні 2004-го року (2,4 бали)», - зауважила голова фонду Ірина Бекешкіна, презентуючи результати дослідження.
Опитування проводилося у зв'язку із 10-річчям з дня зникнення Георгія Гонгадзе. Було опитано 29 журналістів.
Майже усі опитані вважають, що події, пов'язані із загибеллю Гонгадзе, вплинули на подальшу ситуацію із станом свободи слова в Україні. Найістотнішим наслідком подій стала консолідація частини журналістів, яка об'єдналася проти цензури та тиску влади на ЗМІ. Вбивство Гонгадзе сколхнуло українське суспільство, стало каталізатором протестних рухів, привернуло увагу світової громадськості.
Опитані журналісти солідарні в тому, що хоч цензури і немає, але реально вона існує. Головну відповідальність за здійснення цензури журналісти покладають насамперед на власників ЗМІ (23 журналісти).
В оцінках різних складових свободи слова за 5-бальною шкалою задовільне «3» отримали лише «законодавче забезпечення свободи слова і незалежності медіа» та «запит у суспільстві на вільні незалежні ЗМІ». Решту складових свободи ЗМІ журналісти оцінили незадовільно: дотримання журналістами професійних стандартів (2.6), відсутність репресій та фізичного насильства стосовно медіа та журналістів (2.5), відсутність використання кримінальних методів (вбивства, зникнення журналістів тощо) для контролю над ЗМІ (2.5), відсутність перешкод у здійсненні журналістської діяльності (2.4), відсутність цензури (2.3), ефективність громадських організацій журналістів (2.3), економічна самодостатність медіа (2.3), незалежність медіа від тиску державних органів влади та інституцій (2.2), доступ журналістів до джерел інформації у органах влади та державних інституціях (2.2), незалежність медіа від політичного тиску (2.1), розуміння органами влади та політичними силами важливості місії медіа у суспільстві (2.1), можливість медіа та журналістів захистити свої права у суді (2.0), прозорість власності на медіа (2.0). Найгірше (нижче за 2 бали) були оцінені незалежність діяльності журналіста від тиску власників (1.8) та незалежність медіа від важелів економічного тиску (1.4).
Повністю із результатами опитування можна ознайомитися тут.
«Детектор медіа»