Бюджетні витрати на публічне телебачення США (Пі-Бі-Ес) у 2006 році можуть бути обрізані на 92 мільйони доларів. Так записано у проекті федерального бюджету США на наступний рік, що надійшов до Конгресу на початку лютого. Причина у бюджетному дефіциті, через який скорочуються витрати не лише на публічне мовлення, а й на Пентагон і новий Офіс внутрішньої безпеки. Левова частка „обрізаної” суми (82 млн. дол.) призначалася на переведення публічних станцій на „цифру”, а на виробництво програм Пі-Бі-Ес не дорахується 10 мільйонів доларів. Крім цього, у проекті федерального бюджету обмежено і фінансування в частині спільних проектів публічного телерадіомовлення з Міністерством агрополітики і Міністерством комерції.

Зараз, коли 85% американців передплачують комерційне кабельне чи комерційне супутникове телебачення, дитячі програми, історичні кінофільми і програми про природу від Пі-Бі-Ес не можуть конкурувати з комерційними „Хісторі ченнел”, каналом „Діскавері”, каналом „Нешнл джіогрефік”, каналом британського суспільного мовника „Бі-Бі-Сі Америка”, дитячим „Нікельодеон” та освітнім „Льонін ченнел”. Публічний мовник Сполучених Штатів змушений вступати в альянси з комерційними каналами, як наприклад – показ телесеріалів Ейч-Бі-Оу.

Публічному мовнику також дуже складно підняти популярність своїх новинних програм. Останній рік представники консервативних політичних кіл критикували інформаційну програму Білла Моєрса, і як наслідок – він нещодавно звільнився. Резонанс викликали і дитячі передачі Пі-Бі-Ес, де в одній з останніх кролик Бастер ходив у гості до сім’ї лесбіянок. Обурення громадськості, політиків і комерційної преси було настільки потужним, що скандал охрестили „Бастергейтом”. І як тільки міністр освіти США Маргарет Спеллінг заявила про намір обрізати фінансування подібних дитячих програм, авторка сценарію кролячих серій 62-річна міс Мітчелл мерщій відмовилася від подальшого виробництва. Щоправда, в інтерв’ю журналістам вона сказала, що на неї не чинили жодного тиску, це було винятково її рішення.

Спонсори з року в рік дедалі менше фінансують Пі-Бі-Ес, агентам з пошуку спонсорів дедалі рідше вдається вибити гроші на програми, через що публічний мовник потрапляє в сильнішу залежність від офіційного Вашингтона (фінансування з федерального бюджету), а там члени республіканської партії критикують програми публічного телебаченні за елітарність і лібералізм.

"Найбільша проблема – наша структура", – заявив нещодавно профільному виданню „Бродкастінг і кейбл тудей” Альберто Ібаркен, голова правління Пі-Бі-Ес і одночасно видавець газети „Маямі геральд”. "Ми маємо велике бюджетне фінансування, багато витрачаємо на піар і ні з ким не конкуруємо. Та зараз фінансування скорочується, обрізаються витрати на піар – і в цьому велика проблема...” Згідно з фінансовими звітами Пі-Бі-Ес, виробникам програм платили – а це фінансують з бюджету безпосередньо і цифри враховуються в фінансових документах Пі-Бі-Ес – у 2001 році $221.9 мільйона (найбільше за останні 5 років), у 2003 р. менше – $179.4 мільйона, і торік усього $184.3 мільйона.

Зараз представники Пі-Бі-Ес оббивають пороги Конгресу і Білого Дому, домагаючись збільшення бюджетних асигнувань на 2006 рік. Щоб відшукати альтернативні шляхи фінансування, Пі-Бі-Ес висунула ідею виставити на продаж свій аналоговий частотний ресурс, щоб його купили комунікаційні компанії для безпровідної передачі даних. Частину із зароблених таким чином мільярдів доларів можна накопичити у якомусь Фонді публічного телерадіомовлення, ухваливши окремий закон про цей фонд. На думку ідеологів проекту – двох сенаторів-демократів Крістофера Додда і Олімпії Сноув – фондом має опікуватися незалежне агентство на кшталт агентств, що адмініструють Національну наукову фундацію чи Національний інститут охорони здоров’я США. Та деякі критики з консервативних кіл, такі як Тім Грехем з Центру медіа-досліджень, проти надання Пі-Бі-Ес незалежного фінансування. „Це буде імперія, непідзвітна ні Конгресу, ні народу. Консервативні кола не хочуть виділяти додаткові гроші платників податків публічному мовнику, який критикує їхню ідеологію”, – заявив він.

Минулого тижня у Вашингтоні відбулось засідання круглого столу, зібране таким собі громадським комітетом „Ініціатива цифрового майбутнього”. Там якраз обговорювали, як має бути організовано Фонд публічного телерадіомовлення. Член цього комітету і член наглядової ради Пі-Бі-Ес Норман Оренштайн вважає, що такий фонд може оплачувати соціально-корисні телепрограми, хоча зібрати туди кошти буде непросто.

17-го лютого в газеті „Нью-Йорк Таймз” вийшла стаття під назвою „Консерватори і прихильники тиснуть на бідне публічне телерадіомовлення”. Автори Джон Тьєрні і Жак Штейнберг. Вони пишуть: „Публічний мовник (Пі-Бі-Ес) переживає глибоку кризу і її спричинила далеко не лише заява його президента Пета Мітчелла про намір наступного року піти у відставку. Нові керівники Пі-Бі-Ес – яких призначили за згоди Білого Дому – кажуть, що публічний мовник займається невдячною справою і управління підрозділами в регіонах далеке від ідеалу. Кажуть, що хто б не очолив Пі-Бі-Ес, йому не вдасться конкурувати з кабельною і супутниковою телеіндустрією, що працює за передплатою”.

Пі-Бі-Ес, у новому керівництві якого є призначенці з Білого Дому, хоче запустити нові програми, серед яких ток-шоу із консервативним коментатором Такером Карлсоном. Кажуть, що це винятково для того, щоб збалансувати сітку мовлення. Один з менеджерів Пі-Бі-Ес на умовах анонімності пояснив газеті „Нью-Йорк таймз”, що нове керівництво має на меті покінчити з ліберальною програмною політикою і таким чином подолати кризу бюджетного недофінансування. "Річ, яку слід запам’ятати щодо публічного телерадіомовлення США, – ним керують гроші”, – зізнався анонімний менеджер Пі-Бі-Ес. "Такого ніколи не було, та зараз, в умовах жорсткої конкуренції, так є”.

Для довідки: У Сполучених Штатах налічується 356 публічних телестанцій. Станом на кінець січня 2005 р. 100 з них ведуть цифрове мовлення у кабельних мережах. Для цього публічні мовники на початку року уклали відповідну угоду з кабельниками. Такого рішення досягли з огляду на непевні обіцянки уряду надати публічним станціям ліцензії на власні цифрові частоти і профінансувати їхній перехід на цифру.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МВФ „Відродження”