Є конкретна пропозиція до майбутніх круглих столів і слухань, які планує чи організовуватиме Коаліція «Суспільне мовлення». Щоб виходити на конкретні напрацювання, слід набагато ретельніше готувати ці обговорення. Це стосується і складу учасників, і модерації, і схеми проведення. Тому що все, що я досі бачив або про що читав розширені звіти, - це просто “застільні бесіди”. Можна скільки завгодно втішатися з того, які розумні люди зібралися і скільки розумних речей вони сказали. А що в “сухому залишку”? Як правило, нічого. У кращому разі, вибране публікується на “Телекритиці” або ж видається у вигляді чергового бюлетеня, який найчастіше – давайте віддавати собі в цьому звіт, колеги, - майже ніхто не читає.

Для того, щоб круглий стіл мав бодай якийсь ефект, на який саме сподівається й шановна Наталя Лигачова, слід як мінімум чітко регламентувати виступи і жорстко припиняти все, що говориться не за темою. По-друге, слід дробити загальну велику проблему на конкретні її складові, щодо кожної з яких лаконічно висловлювали б свою точку зору лише ті учасники, які володіють питанням, а не ті, кому просто заманулося показати, що й їм у борщ не плюнеш. По-третє, виступи повинні бути конкретними. Є в тебе бачення – запропонував і аргументував. Але коротко, без великих періодів. Наприклад: “Вважаю, що Наглядова рада має складатися з 10-12 осіб, яких пропонуватиме Президент, а затверджуватиме парламент, тому що ets.” По-четверте, всі конкретні пропозиції мають фіксуватися. І по-п’яте, резюмуватися. І лише тоді можна переходити до наступного питання. Наскільки можу бачити зі статті, Наталя казала про щось схоже. Тому не розумію, чому вона не сприйняла моє невдоволення тим, як проходить оце “широке громадське обговорення”. Яке, на мій хлопський розум, практично не “аккумулирует ВСЕ возможные предложения”.

P.S. - Ну а суть моєї статті полягала лише в простій думці: поки говорили-балакали, воювали між собою, наші славні політики тишком-нишком все “подєлалі”. Тому що, треба було, колеги, поменше говорити, а швидше діяти. Чим – при всіх недоліках – і імпонував особисто мені підхід Ткаченка. Що ж, тепер можемо обговорювати далі. До кінця світу – мільярд років.

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ „Детектор медіа” публікує за підтримки МВФ „Відродження”