Ми вийшли на пікет у Берліні під час візиту Віктора Януковича, щоб дати знати світу, що Україна стрімко виганяється теперішньою владою - на чолі з президентом - з кола навіть умовно демократичних країн. У нас знову тхне тоталітарним Совєцьким Союзом: «стаханівськими темпами» ліквідується свобода слова, позбавляють ліцензій опозиційні телеканали, знову пропадають журналісти, на кремлівський лад переписуються шкільні підручники з історії, ставлять монументи Сталіну, а тим часом українську культуру знову заганяють у «шароварно-музейне гетто».
Пікетувала президента-візитера головно інтелігенція: професори україністики, перекладачі, магістранти, українофіли німецького походження, двійко українських письменників та їхні родини (включно з моєю 13-денною дочкою). Загалом учасників було небагато, але місце вигідне - біля бранденбурзьких воріт. Ми голосно кричали «Ганьба» (на пологах я навчилась ду-у-уже голосно кричати).
Біля входу в пафосний готель «Авалон» було багато фотографів і просто зівак - подивитися на приїжджого «мущіну з красівой жизні». Водночас численні туристи цікавилися, читали наші гасла й летючки, розпитували, впізнавали український прапор.
Висвітлювали наш пікет різні ЗМІ - від українського «1+1», до британської ВВС. Але не всі українські канали його показували...
Янукович сам перед народом не оприлюднився, послав Тігіпка. Чи, може, той за власною ініціативою вийшов? І повів мову за податковий кодекс і газ. Я це не могла вже слухати. Хоча Тігіпкові треба віддати належне - не забоявся, без охоронців прийшов. Видно, заробляє бали на наступні місцеві вибори...
Наша акція була акцією протесту. Гасла, під якими ми вийшли до
гламурного готелю, де виступав межигірський гість, можна прочитати в прес-релізі й побачити на плакатах, які ми тримали в руках (дивіться фото). Але ми наголошуємо на тому, що ми не проти, а ЗА: за демократію, за свободу слова і зібрань, за життя і працю журналістів без страху, за ліквідацію повсюдного смороду совка в нашій незалежній державі. За вільну від тоталітаризму Україну... А щодо актуальних цін на газ, то безплатний він буває тільки для насельців концтабру, і раби ніколи не заморочуються податками.
Мені сподобалося, як сказав Сергій Жадан:
- Наша влада традиційно поводиться за кордоном, мов на курорті - розслаблено й самовпевнено, привозячи туди експортний, підчищений варіант своїх політичних проектів. Тому дуже важливо, аби вони відчували, що за будь-яких обставин доведеться відповідати на незручні запитання й мати справу з опонентами. У цьому випадку надзвичайно важливими є всі можливі пікети й протести, усі питання й закиди від німецьких журналістів, усі відгуки в Інтернеті й питання від перехожих. Усе лише починається. Найцікавіше буде в Україні.
Р.S. Візит президента України в Німеччину не висвітлив жоден рейтинговий громадський телеканал Німеччини. Повідомлень не було навіть у «телетекстах».
Ірена Карпа, письменниця, для інформаційного агентства УНІАН
Фото - УНІАН та Яни Новосьолової
