Основні теми:


УТ-1 випуск 21:00

 На Дніпропетровщині вигоріло майже 350 гектарів лісу. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

Україна виявилася неготовою до рекордної спеки. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

В Україні розпочалося всенародне обговорення нового Податкового кодексу. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

У політиці не вщухають пристрасті навколо столичної влади. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

Гість програми - Дольф Лундгрен, актор. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

В Україні відкрили шлюбну агенцію для тварин. УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)

1+1 випуск 19:30

Потерпати від високих температур українці будуть принаймні до середини серпня. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Інспектори ДАІ Одещини стежитимуть за станом здоров'я водіїв. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У столиці перевіряють магазини з продажу феєрверків. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Рятувальники продовжують пошуки третього гірника на шахті імені Рум'янцева. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

В Україні досі не знають, що робити з «хрущовками». 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

В Івано-Франківську активізувалися крадії комунального майна з багатоповерхівок. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У Донецьку з хабарем затримали керівника підрозділу Рахункової палати України. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У Чехії закінчився судовий процес над українцями, що силою примушували до роботи більше двох десятків людей. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У селищі Іванків на Чернігівщині цілий тиждень люди полювали на вовка. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

На Львівщині вчені насичують йодом прісноводну рибу. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Хакери Кривого Рогу пішли в наступ на наркотики. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Розвалюється музей «Україна в мініатюрі». 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Тилігульський лиман на Миколаївщині опинився в зоні ризику. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

У Києві пройшла вечірка зі збору коштів для центрів реабілітації дітей, хворих на ДЦП. 1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)

Лемки із Сербії, Словаччини, Польщі та України зібралися на Тернопільщині. 1+1 : Програма ТСН

(випуск 19:30)

Інтер випуск 20:00

В Горловке нашли тела двух горняков, которые попали под обвал породы вчера утром. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Жители Макеевки в Донецкой области могут оказаться погребенными под одним из терриконов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

В Украине стартовала гражданская акция «Я против насилия". Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

Вчера в центре Киева провожали молодых украинских спортсменов в Сингапур. Iнтер : Програма

«Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45

На шахті імені Рум'янцева знайдено тіла двох гірників. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Потужні дощі з грозами і градом знеструмили 90 міст і сіл у Рівненській, Тернопільській, Волинській та Івано-Франківській областях. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Українці прожили цілий тиждень у страху перед великим вогнем. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Українські митники в часи фінансової кризи і дефіциту бюджету оголосили нещадну війну контрабанді. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Будівельна галузь України поволі оговтується від кризи. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Київ і Бровари не можуть поділити острів Муромець. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

«Марш життя» крокує Україною. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

Під Луцьком вчетверте вшановують та згадують історію УПА. ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

До Києва прибули учасники проекту «Євро-вікінги». ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)

5 канал випуск 18:00

Тіла двох гірників знайшли під завалами шахти імені Румянцева на Донеччині. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

На озброєнні Донецького водоканалу з'явився новий прилад для визначення рівня забруднення стічних вод. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Українські митці беруться врятувати столітній будинок на Європейській площі. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

На Тернопільщині провели традиційний фестиваль «Дзвони Лемківщини». 5-й канал : Програма

Час новин (випуск 18:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Первые результаты спасательной операции на горловской шахте имени Румянцева оказались трагическими. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Эксперты МЧС пытаются установить причину, по которой накануне вечером сгорел один из крупнейших в Донецкой области развлекательных комплексов «Шоколад Проект» в Макеевке. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В Луганске коммунальных должников оставляют без канализации. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Жара сузила рацион украинского руководства. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В центре Киева молодые художники обустроились в здании под снос. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Правительство увеличило сумму расходов на строительство столичного стадиона «Олимпийский". ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

«Автоэкзотику» впервые проводят за пределами России. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Вторая двойня за год. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

5 канал випуск 19:00

Тела двух горняков нашли под завалами шахты имени Румянцева в Донецкой области. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Непогода прокатилось Украиной. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

Бессрочную акцию по спасению столетнего здания объявили украинские художники. 5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 2
21:05:53-21:06:37(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Потерпала цього тижня від пожеж і Україна, і теж є уже кримінальні справи. Найгучніша - стосовно директора Новомосковського військового лісництва на Дніпропетровщині. Йому інкримінують службову недбалість. Через це вигоріло майже 350 гектарів лісу. Вогонь загрожував підібратися до військових складів. Пожежу локалізували, але остаточно її не загасили і досі. Заважає сильний вітер. Шостого серпня у Запоріжжі горіло два гектара заповідної території острова Хортиця. Щодня надходять повідомлення про кілька сотень нових займань. Лише за минулу добу вогонь завдав збитків на вісім мільйонів гривень. Найвищий, п'ятий клас пожежонебезпеки присвоїли усім східним, південним і більшості центральних областей України.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 3
21:06:38-21:11:53(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Спекотно в Україні буде ще принаймні півтора тижня. Особливо на сході. Жарке літо останніми роками стало майже нормою. Температурою за 30 вже давно нікого не здивуєш. Здавалося б, українці мали б підлаштуватися під зміни клімату, живуть же якось за такої температури у південних країнах. А ми чомусь виживаємо. То як подолати спеку? А усе просто. Перші кондиціонери у світі почали випускати майже сто років тому. Однак винахід з минулого століття чомусь досі не дійшов ані до українських лікарень чи шкіл, ані до вітчизняного громадського транспорту.

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: 130 років в Україні спостерігають за погодою науковці. Але такої спеки вони ще не бачили. Температурні рекорди вже подолано в Луганській, Сумській, Полтавській та Харківській областях. Решта на черзі. Ось цьому чоловікові стало зле в потязі. Лікар на київському вокзалі констатує перегрів. Перше, що необхідно зробити при перегріві - це забезпечити доступ холодного повітря до людини, яка постраждала. До прикладу, у столиці України ані в кабінеті медсестри, ані в «швидкій», ані в лікарні людина з тепловим ударом ніде не знайде прохолоди. Спочатку за нею приїде «швидка» навіть і без натяку на кондиціонер.

Андрій СІКОРСЬКИЙ, лікар швидкої допомоги: «Получается, есть окно, пытаемся, чтобы на них хотя бы немножко воздух был и всё. Вот, и в принципе, всех довезли пока».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Головному лікареві станції «швидкої допомоги» пощастило. Ще за часів розпаду Радянського Союзу він зумів за безцінь придбати кондиціонери, які виробляли для підводних човнів. Тому в приміщеннях прохолодно. Принаймні диспетчери можуть спокійно відповідати на дзвінки. А грошей на придбання нових авто чи переобладнання старих міська рада не дає. Значно гірша ситуація у решті лікарень столиці. Тут немає навіть кондиціонерів з 20-річним стажем. Лікарі намагаються рятувати хворих ось так. Цій жінці на другий тиждень перебування в лікарні вже здається, що вдома прохолодніше. Днями її мають виписати. А добиратися додому їй доведеться у громадському транспорті. Там на неї чекатиме справжнє пекло. В Україні громадський транспорт перетворився на безкоштовні сауни. Водіям у «Київпастрансі» на маршрут у 40-градусну спеку видають півлітрову пляшечку води. Пасажири часто проїжджають свої зупинки і непритомніють. Весь громадський транспорт країни - хоч державний, хоч приватний - до цьогорічного літа виявився зовсім не готовим.

Пасажирка: «Здесь окна, вон посмотрите в окно, там камушек ветром дунет в голову кому-то. Какие кондиционеры?»

Водій маршрутки: «Люди тормозят из-за такой температуры, я так думаю. Потому что забывают, проезжают остановки мимо».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Міські чиновники через три тижні панування в країні неймовірної спеки у прохолодних кабінетах київської мерії взялися щось робити, аби полегшити життя киянам. Про купівлю кондиціонерів для лікарень не йдеться. Вирішили людям, які працюють на вулиці, до обіду додати ще принаймні годину. Поки що сієстою (саме так у південних країнах називається обідній відпочинок) скористалися лише у «Київзеленбуді».

Руслан МАКАРЧУК, генеральний директор «Київзеленбуду»: «Це даже була, скажем так, не так наша ініціатива, як побажання самих працівників і людей, що краще працювати там, наприклад, із 6-7-ї години ранку там до 10-11-ї, хто як спланував свій робочий час, і десь після 4-ї, після 5-ї, коли сонячна загрузка менша стає».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: Простих киян це мало рятує.

Працівник «Київзеленбуду»: «Та що одягнеш, як сонце таке? Одягай, не одяга, всьо равно не спасає нічого».

Тетяна КУХОЦЬКА, кореспондент: У Міністерстві охорони здоров'я навіть вирішили, що за недотримання в приміщеннях температурного режиму, а це більше як 25 градусів за Цельсієм, будуть штрафувати приватних власників. Поки що не покарали нікого. А до державних установ руки навряд чи коли-небудь дійдуть. Тим часом, синоптики просять українців набратися терпіння. Спекотно буде ще принаймні до 20 серпня.

Микола КУЛЬБІДА, начальник українського Гідрометцентру: «Отут розташована територія України, тут чітко половина території України підпадає під температуру, що наближається до 40 градусів, а на сході і в центральній частині України навіть перевищує відмітку в 40 градусів».

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 4
21:11:54-21:12:58(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Цього тижня в Україні розпочалося всенародне обговорення нового Податкового кодексу, який розробив Кабмін. Проект документа винесли на громадські слухання, щоб потім доопрацювати, врахувавши зауваження платників податків. Третього серпня проект кодексу надрукували в газеті «Урядовий кур'єр», ви можете з ним там ознайомитися. Також у кожній області створили call-центр, куди можна подавати свої пропозиції. Перше публічне обговорення відбулося минулої п'ятниці у Харкові. Наступного тижня будуть ще у Києві, Львові, Донецьку і Сімферополі. Розробники нового Податкового кодексу пояснюють, що хочуть створити справедливі умови і для платників податків, і для держави. А ще спонукати підприємців-тіньовиків, яких за оцінкою Мінфіну сорок відсотків, перейти на легальне становище.

Тетяна ЄФИМЕНКО, заступник міністра фінансів України: «Працює дуже багато експертних груп, які в рамках, межах цього громадського обговорення дають пропозиції, і всі ці пропозиції будуть узагальнені на засіданні Кабінету міністрів, яке відбудеться наприкінці серпня».

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 5
21:12:59-21:17:52(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Попри сезон відпусток і затишшя, у політиці не вщухають пристрасті навколо столичної влади. Минулого тижня у Києві активно обговорювали тему дострокових виборів мера. Бажання обрати нового градоначальника разом із місцевою владою наприкінці жовтня висловила опозиція. Не визначилися щодо дострокових виборів пропрезидентські сили. Фактично вони взяли Київ під контроль і без виборів. А молода команда Леоніда Черновецького і він сам із Києва зникли. Але наші журналісти спробували відшукати столичного мера.

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Будинок на березі річки в Конча-Заспі осиротів. Вже не перший тиждень ані київського мера, ані родичів Черновецького тут не бачать. Двері зачинені, вікна зашторені, у дворі тиша. Місцеві жителі сусіда мера, кажуть, давно не бачили. Зазвичай сидить на балконі зранку та медитує, але не зараз.

Місцевий житель: «Видел там пару месяцев назад, а так вообще давно не видел уже его».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: У Київській міській державній адміністрації на відсутність мера не зважають. Усі обов'язки виконує перший заступник Олександр Попов. Його призначили в червні замість Анатолія Голубченка. Відтоді робота в столиці кипить без Черновецького та вже майже без його молодої команди. Кияни забули, як він виглядає. На роботі його немає, вдома - теж. Куди подівся Леонід Черновецький - неясно. Чи то у відпустці, чи то на лікарняному. Столичний мер наче в повітрі розчинився. Кажуть, до вересня на роботу не повернеться. Але де саме перебуває зараз, чому навіть не намагався захистити своїх же підлеглих і чи готуватиме свою політичну силу до виборів у районні ради восени - відповіді на всі ці запитання цікаво почути від самого мера або хоча б від його помічників. З цією метою зв'язались з його радником Мартою Гринською.

Марта ГРИНСЬКА, радник київського міського голови Леоніда Черновецького (телефоном): «Я до нього два дні стараюся додзвонитися, він не на зв'язку. Перетелефонуйте мені завтра в 12 годин, добре?»

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Наступного дня, як і було домовлено, знову телефонуємо до Марти Гринської, радниці Черновецького.

Марта ГРИНСЬКА, радник київського міського голови Леоніда Черновецького (телефоном): «Дивіться, ніяких коментарів з нашої сторони не буде».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: «А в чому причина?»

Марта ГРИНСЬКА, радник київського міського голови Леоніда Черновецького (телефоном): «Я не маю права це робити, тобто у мене там, скажем так, мої повноваження закінчились».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Де шукати мера, не знають навіть його родичі.

Телефоном: «Невідомо. Навіть сам не досить добре знаю, де я перебуваю».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Для цих людей Леонід Черновецький - брат церкви «Посольства Божого». Тут часто бачили його дружину й тещу. Сам мер раніше навіть виступав на сцені. Всередину намету нашу знімальну групу не пустили. Знімати заборонили. А от інші брати і сестри «Посольства Божого» охоче розповіли, що мера давно не бачили. Утім переконані: він обов'язково повернеться.

Мирослав БОНДАРЕНКО, член церкви Посольства Божого: «Прийде час, він приїде, щоби нести відповідальність, яку він взяв за Київ, він буде нести цю відповідальність, ми в це вірим».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Натомість опоненти мера припускають: може й повернеться, утім працювати вже не буде. Про його подорожі знають більше. Мовляв, Черновецький у позаплановій відпустці, яка, швидше за все, переривається лікарняним. Кажуть: певний час можливо був у Криму, але потім відбув за кордон лікуватись. На що хворіє - загадка. Адже країна пам'ятає, як у недалекому минулому Леонід Михайлович хизувався міцним здоров'ям. Тривала відсутність мера та самоусунення від справ його молодої команди - це фактично піднятий білий прапор, - переконані опоненти мера у КМДА. Президентська команда знайшла законний спосіб зміни влади у столиці без проведення виборів.

Дмитро АНДРІЄВСЬКИЙ, депутат Київради, Блок Віталія Кличка: «Реально влада знаходиться сьогодні у Олександра Павловича Попова, який є першим заступником, і фактично сьогодні роль мера виконує саме Попов».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Можливість усунення Леоніда Черновецького з посади та проведення позачергових виборів мера і депутатів Київради перший заступник міського голови Олександр Попов категорично відкидає.

Олександр ПОПОВ, перший заступник київського міського голови: «Ви ж знаєте, що згідно з законом і Конституцією вибори міського голови, як, до речі, і міської ради, - це 2012 рік».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Уся історія з Черновецьким та кадровими змінами в КМДА - результат домовленостей мера і президентської команди, - переконані у Блоці Віталія Кличка.

Дмитро АНДРІЄВСЬКИЙ, депутат Київради, Блок Віталія Кличка: «Якщо б Леонід Михайлович поклав би сьогодні заяву про свою відставку, то згідно з процедурою були б призначені позачергові вибори. Це треба було об'являти, тому що це вимога закону. А так зараз він нібито є, але насправді його нема».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: «Бютівці», тим часом, готують пропозиції щодо проведення дострокових виборів київського міського голови та депутатів КМДА 31 жовтня. Разом з іншими виборами.

Сергій МЕЛЬНИК, депутат Київради, БЮТ: «Є висновки комісії Верховної Ради, де чітко вказано, що є численні порушення, тобто це вже є підставою для проведення виборів позачергових».

Ксенія ПОВАЖНА, кореспондент: Обіцяють одразу після канікул внести таку законодавчу ініціативу на розгляд парламенту.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 6
21:17:53-21:22:01(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Наприкінці тижня до Києва приїхали відразу троє голлівудських важковаговиків: Сильвестр Сталлоне, Джексон Стетхем і Дольф Лундгрен. Зірки світового масштабу презентували українським глядачам новий фільм за їхньої участі - пригодницький бойовик «Нестримні». Нестримні пробули у Києві лише один день, але нам вдалося з ними трохи поспілкуватися. Зокрема Дольф Лундгрен знайшов кілька хвилин для розмови. Прихильники жанру добре знають його за фільмами «Роккі-4», «Універсальний солдат», «Миротворець» і багатьма іншими.

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Лундгрен, як вам київська спека? В Україні це зараз одна з найобговорюваніших тем.

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «А наскільки сьогодні жарко, яка температура?»

Андрій СМІЯН, ведучий: Температура понад 40 градусів.

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Справді? Дуже жарко. Але мені сподобався Київ. Я тут дуже багато побачив. А також мені сподобались моя кімната, мій спортзал, гарні дівчата і готель».

Андрій СМІЯН, ведучий: Розкажіть, будь ласка, кількома словами, про що ваш фільм, який ви привезли в Україну?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Це класичний екшн. Він про друзів, які мають завдання врятувати дівчину і врешті цілу країну».

Андрій СМІЯН, ведучий: Пане Лундгрен, як так сталося, що зірки світової величини, такі як Арнольд Шварценегер, такі як ви, такі як Сильвестр Сталлоне, зібралися в одному фільмі? Чи тяжко вам було працювати разом на знімальному майданчику?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «У Сталлоне з'явилася ідея. Я думаю, що почалось усе з двох-трьох головних персонажів. І тоді він подумав: «Може мені запросити більше зірок у це кіно?» І він узяв всіх, кого зміг запросити».

Андрій СМІЯН, ведучий: Чи легко вам працювалося разом?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Працювати в кіно завжди важко. І зі Сталлоне працювати дуже важко, бо це людина-перфекціоніст. З іншого боку, ти хвилюєшся, тому що ти знаєш, що працюєш над чимось дуже особливим».

Андрій СМІЯН, ведучий: Скажіть, будь ласка, чи стежите ви за розвитком кіно, і на вашу думку, чи могли би нові центри виробництва кіно, такі як Росія, конкурувати з Голівудом?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Ви знаєте, кіно змінюється. Усе більше використовується комп'ютерних технологій. Великі фільми зараз мають дуже багато комп'ютерних ефектів. А щодо центрів, то я думаю, що Голівуд усе ще буде в лідерах, але можливо такі кіноцентри скоро з'являться десь в Азії».

Андрій СМІЯН, ведучий: До речі, про спец ефекти, ви напевно дивилися «Аватар» Джеймса Камерона... І багато з кінокритиків кажуть про те, що цей фільм - вбивця кіно, тому що за спецефектами там губиться акторська гра, губиться драматургія. На вашу думку, чи так?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Я погоджуюсь, бо я не люблю спецефекти. Я люблю кіно, де грають живі люди».

Андрій СМІЯН, ведучий: Тому ви знімалися в фільмі, який фактично є поверненням у 80-ті?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «Справді, цей фільм може стати тим трендом, який задасть напрямок повернення кінематографу у 80-ті. І можливо він поверне увагу режисерів саме до того періоду».

Андрій СМІЯН, ведучий: Я знаю, що ви не просто знімаєтесь в кіно, ви ще й робите кіно. Чи не плануєте ви щось робити в Україні з кіно, чи не плануєте знімати в Україні, зніматись в Україні?

Дольф ЛУНДГРЕН, актор: «А чому ні? Я знімав в Росії, в Болгарії, от у Москві був, в Санкт-Петербурзі. Україна, чому б ні? Я ось маю сценарій, там події відбуваються в Нью-Йорку, але можливо будуть відбуватись і в Україні».

Андрій СМІЯН, ведучий: Дякую вам дуже.

УТ-1 : Програма Підсумки тижня (випуск 21:00)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 7
21:22:02-21:29:48(час ефіру)
Андрій СМІЯН, ведучий: Дійшла цього тижня до України і ще одна світова дивина. Тут відкрили шлюбну агенцію для тварин. Песики, котики і інші звірята можуть будь-якою лапою підписати шлюбний контракт. Урочисто і зі свідками. Якщо, звісно, господарі досить заможні, щоб за таке заплатити. Одні тварини уже користуються практично усіма людськими благами, а інші від людей лише страждають.

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Сьогодні Ляля теж готується до першого в житті весілля. Як і належить нареченій, перед церемонією - обов'язковий візит у салон краси. Тетяна Герос - професійний грумер, або просто - собачо-котячий перукар. Вже десять років вона стриже тварин. Хоча починала з людей.

Перукар: «С собаками інтересней работать, они адекватней, чем люди. Собаки чище приходят даже немытые, чем люди».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Каже: для людей стрижка - швидше примха моди та спосіб вирізнитися. Для собак, особливо патлатих, - необхідність. Головна увага - до вух, очей і лап.

Перукар: «Какая у нас невеста красивая получилась».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Шеррі на весіллі за свідка. Як і будь-яка леді без гарного манікюру не обійдеться. Краса вимагає жертв - це про неї. На столі у майстра Шеррі тремить, наче це їй іти під вінець.

Ванда ОРЛОВА, власниця весільної агенції для тварин: «Задача-то наша - создать праздник для животного, а не поиздеваться над ним в свое удовольствие».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Колись європейську церемонію для тварин Ванда Орлова побачила по телевізору. І загорілася влаштувати весілля по-українськи. Сама готує арочку, стелить весільний рушничок і вдягає молодят.

Ванда ОРЛОВА, власниця весільної агенції для тварин: «Жених, например, может быть нетерпеливый и не ждать всего процесса, а он просто, значит, снимает с нее платье и всё, и вперёд, и ничего ждать не хочет».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Таке свято для тварин коштуватиме господарям від сотні до тисячі доларів. В агенції можуть не лише підібрати пару, а й перевірити її на сумісність в астролога. А ще подбати про весільний кабріолет або карету, святковий торт і шлюбний контракт. Все як у людей, але є й свої собачі нюанси: замість обручок - підвіски, замість підписів - відбитки лап.

Ванда ОРЛОВА, власниця весільної агенції для тварин: «Давай мне лапочку. Так... Невеста. И жених. Поздравляем вас, теперь вы муж и жена».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Коли свідоцтво про шлюб у лапах, можна влаштувати і святковий бенкет.

Кореспондент: «Ви би своїх отак поженили?»

Жінка: «Нє, канєшно».

Кореспондент: «Чого?»

Жінка: «Ну того шо благосостояніє у нас не таке, як у цих собак».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: В селі з весільної церемонії сміються. Кажуть, кішка їм справно приносить байстрюків.

Жінка: «Кажи, пізно. Я ж уже з дітками, да?»

Літня жінка: «Я видумки такі не признаю. Треба, шоб воно було все таке, як природою создано, як Господом Богом».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: А от Наталія Тройнівська надивившись весільного відео готова навіть гусей поженити.

Жінка: «Давайте гусей поженим. Ото пара? Ну а то пара, нє?»

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Тож і ті від свого сімейного щастя втікають. У Європі весільні церемонії для тварин - не дивина. Тут навіть могли б їх обвінчати. Приміром, у Франції є церква, яка проводить меси для братів наших менших. А ще є спеціальний магазин, в якому випічка для вуханів і хвостанів на будь-який смак. В Україні солодощі для тварин на конвеєр ще не поставили, але вже давно рівняються на Європу. Все, що потрібно для собачо-котячого щастя, можна знайти у спеціалізованому бутику - від шампанського для весілля до сукні нареченої. Зазвичай домашніх улюбленців у магазини не пускають. У цьому бутику вони бажані гості. Хазяйка Кадета тут - постійний клієнт. Сьогодні накупила товарів на 700 гривень. Для улюбленого собаки нічого не шкода. Він для неї як найменший син. І вдягається не гірше за людей. Недавно йому ще й модне колорування зробили.

Лариса АНДРІЄНКО, хазяйка Кадета: «Вначале шок. Вначале оборачиваются и не понимают: «Это вы так краску разлили?»

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Власниця бутика Маша Жулай вже понад п'ять років вбирає тварин за останнім писком моди. Каже: собачо-котячий от Кутюр такий самий, як у людей.

Маша ЖУЛАЙ, власниця бутика для собак і котів: «Это, конечно, хит сезона. Как костюмы, подбирать под свои костюмы».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: У магазині для тварин є усе найнеобхідніше, навіть памперси і нижня білизна.

Маша ЖУЛАЙ, власниця бутика для собак і котів: «Такие симпатичные трусики с бантиком. Стринги, вот тут хвостик торчит, вон тут лапки. В общем, красота».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Найбільш ходовий товар - рятувальні кола і жилети - уже розібрали. Зате є окуляри для підводного плавання і собачі парфуми. Такому асортименту люди із села заздрять, але тварини панську одежу міряють неохоче. Їм і без того спекотно.

Жінка: «Ой який котяра красівий у нас».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Про те, що у котів є курорти, на селі навіть не чули. Їхні тварини тут весь час як на відпочинку. А от мешканці задушливих київських квартир у цьому пансіоні мають де розгулятися. Його власниця Вікторія Кіщенко - колишній економіст. Тепер себе знайшла у готельному бізнесі. Зараз в її апартаментах майже 30 собак і 20 котів.

Вікторія КІШЕНКО, власниця готелю для тварин: «Какого у нас только сервиса нет. И помыть, и почесать, и стерилизовать».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: У котів у готелі їжа в ол-інклюзіві і навіть тренажерна зала. А ще - щоденні дружні посиденьки.

Вікторія КІЩЕНКО, власниця готелю для тварин: «Надо уметь пользоваться одним или двумя котами, а потом уже количество не играет роли».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Насправді кількість має значення, і рано чи пізно приходить межа, - певна Олександра Мезінова. У неї понад 1700 собак і з дві сотні котів. І вони тут далеко не на курорті. Це притулок для тих, хто перестав радувати око хазяям.

Олександра МЕЗІНОВА, директор притулку для тварин: «Вот посмотрите на наш забор, на наши ворота, какой они высоты, вот, и вот это вот совести хватает у людей, чтобы так вот перебрасывать. Представляете, летит собака, вот как у нас стаффордширский терьер».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Олександра вже не приймає нових тварин, бо ніде поселити, та й годувати нічим. Але бувають просто кричущі випадки, коли їх доводиться рятувати від людської жорстокості.

Олександра МЕЗІНОВА, директор притулку для тварин: «Лежала собака, просто гнила. Вот, в жутком состоянии, жутко худая. На рентгене показало, что у него 24 пули».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Всю цю кількість тварин обслуговує лише чотири людини. На більше в Олександри немає грошей. За все вона платить з власної кишені. Трохи допомагають волонтери і добродійники, але цього ледве вистачає на харчі.

Олександра МЕЗІНОВА, директор притулку для тварин: «Получается, 35 кастрюль 20-литровых, это в день, и 8-9 кастрюль 20-литровых мяса. Договариваемся с супермаркетами, чтобы какую-то просрочку брать... Ну как, не совсем просрочку, подходящее как бы».

Тетяна МЕЛЬНИЧЕНКО, кореспондент: Про інші блага для собак Олександрі ніколи думати. За вартість однієї одежини вона б не змогла нагодувати своїх підопічних бодай обідом, а тут ще треба подумати, як врятувати тварин від спеки. Вони просто гинуть у неї на очах від теплових нападів. На цьому цвинтарі для бомжів немає місця. Та й могилки домашніх улюбленців тут теж нелегальні. Їх весь час погрожують прибрати чиновники. Тим часом, підприємливі бізнесмени пропонують за 200-400 гривень кремацію тварин. У тварин і справді все як у людей: є багаті і бідні, щасливі і знедолені. Але, на відміну від людей, творців свого щастя, їхнє щастя в руках своїх хазяїв.

1+1 випуск 19:30

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 3
19:32:16-19:34:23(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Спека не здає позиції і в нас. Прогнози синоптиків невтішні: потерпати від високих температур українці будуть принаймні до середини серпня. Лікарі й надалі застерігають: така погода згубно впливає на організм людини, і закликають пити більше рідини та не дивитися без темних окулярів на асфальт і траву.

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Сонце засліплює і припікає. Спека тільки те й робить, що б'є власні рекорди. А лікарі, тим часом, не втомлюються застерігати: не виходьте без нагальної потреби на двір. Хоч і наприкінці літа, але населення потроху починає слухатися. Завжди велелюдний у вихідні дні Хрещатик, і той зараз порожній. Ті, хто таки набрався сміливості вийти на двір, або смакують у затінку морозиво, або хлюпочуться у фонтанах. Кому до фонтанів далеко, влаштовують собі імпровізований душ.

Кореспондент: Часто робите такі водні процедури?

Жінка: «Да, через каждые 5-10 минут».

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Тим часом лікарі наполягають: для охолодження найкраще мати з собою пляшку термальної води.

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, лікар: «Термальна вода, попадаючи на шкіру, коли вона на швидкості пролітає через повітря, вона охолоджується, і попадає на шкіру не тільки вологість, а ще й менша температура».

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Вода рятує, вона ж може і шкодити, - запевняють фахівці.

Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, лікар: «Після солоної води, якщо вони одягаються, не висохнувши, тобто на шкірі виникає алергічна реакція, виникає запалення і люди дуже тяжко можуть ходити, тому що переважно на внутрішній поверхності стегон».

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Спека - складне випробування для організму, - наголошують лікарі. Тому менше солоного і жирного, більше фруктів і рідини.

Олена МАРЧУК, гастроентеролог: «Зеленый чай охлажденный или кисломолочные продукты на подобие кефира, легких заквасок. Меньше всего в этом плане эффективен это кофе».

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Окулісти застерігають: хочете зберегти сітківку ока цілою - з дому без сонцезахисних окулярів не виходьте. Тим більше, на пляж.

Марія СИДОРОВА, офтальмолог: «Відображається від водойм дуже сильно ультрафіолетове проміння. До речі, ультрафіолет відображається і від трави, і від асфальту, але від трави найменше».

Людмила БАДАЛЯН, кореспондент: Синоптики не тішать: спека протримається ще мінімум тиждень. Тому краще зайвий раз посидіти вдома, ніж потім зайвий раз відвідати лікарню.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 4
19:34:24-19:35:14(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Водіїв, чиї автомобілі без кондиціонера, на Одещині віднині мусять зупиняти і попереджати про небезпечну подорож під пекучим сонцем. Інспектори ДАІ контролюватимуть не лише порушення правил дорожнього руху, а й стежитимуть за станом здоров'я водіїв. Ідеться про власників старих радянських та іноземних марок. Ці машини не обладнані кондиціонерами і на сонці можуть нагріватися до 50 градусів. Є високий ризик втратити свідомість. Міліціонери мають зупиняти їх та рекомендувати їздити тільки зранку або під вечір. Також автоінспекція мусить охороняти ліси, бо зупинятися без потреби поруч із лісопосадками та лісовими масивами заборонено.

Олександр ЯКИМОВИЧ, керівник ДАІ в Одеській області: «Ограничить поездки в этих территориях, потому что искра двигателя то ли неаккуратно выброшенный окурок в окно может привести к возгоранию какой-либо площади».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 5
19:35:15-19:36:10(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У столиці перевіряють магазини з продажу феєрверків. В спеку вони особливо небезпечні, бо можуть вибухнути від найменшої іскри. Підрозділи МНС обстежили близько трьох десятків таких об'єктів, і майже на кожному третьому виявили порушення умов зберігання піротехніки. Серед них - зачинені виходи для евакуації, зіпсована протипожежна сигналізація, відсутність металевих стін на складах для такої продукції. Перевіряльники скаржаться, що за законом не мають права робити перевірки без попередження. Штраф становить лише 70 гривень, тож підприємці бояться хіба що закриття. Нині більшість крамниць працює.

Олександр ХОРУНЖИЙ, фахівець МНС України в м. Києві: «Офіційної заборони поки що немає використання піротехнічних засобів, але хочеться звернутися і до киян, і взагалі до громадян України, щоб зараз не використовували взагалі піротехнічні засоби. Тому що будь-яка іскра, будь-яке занесення стороннього джерела запалення - це пожежа, трагічні наслідки».

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 6
19:36:39-19:37:04(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Досі не відома доля одного з трьох гірників, які вчора потрапили під завал породи на горлівській шахті імені Рум'янцева. Після півтори доби пошуків сьогодні рятувальники знайшли тіла інших двох шахтарів. Керівництво копальні сподівається, що до третього фахівці дістануться вже найближчим часом. Їм залишилося розібрати до 3 метрів завалів. Викид породи на шахті імені Рум'янцева стався вчора на глибині більше тисячі метрів.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 7
19:37:05-19:40:05(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У країні знову ламають голови над тим, що робити з «хрущовками». Зносити і будувати нове житло - задорого. Забудови 50-х років давно руйнуються. У столиці оголосили про реконструкцію кварталів. В інших містах написані тонни паперів, як треба оновлювати «хрущовки».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Ці 5-поверхівки зводили у рекордні терміни. Ось він, результат радянських трудових подвигів. На один новий поверх відводився один тиждень. Їх масово будували, нині вони так само масово вони руйнуються. Про те, що «хрущовки» віджили своє, в країні говорять років 10. Поки говорять, від будинків відпадають шматки, балкони, дахи. В цьому аварійному домі «мертві» два під'їзди. В інших - живуть люди.

Мешканець аварійного будинку: «Ночью закрываем глаза - и уже какие-то скрипы слышно».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Нашвидкуруч у 50-х будували квартали, райони і цілі міста. Масштаби вражають. Ось, наприклад, в Павлограді треба перебувати все місто. 70% житла - «хрущовки». Влада нині замахнулася на тепломодернізацію.

Володимир КУКЛІН, міський голова Павлограда: «Город отапливают через стены и окна. Около 47% потерь уходит именно через вот эти конструкции».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Утепленням стін, заміною вікон у під'їздах, дверей і дахів сподіваються продовжити життя панельок на 30 років. Владу в спину штовхають мешканці. Це їм увірвався терпець. Співвласники багатоповерхівок готові 10% витрат оплатити з власної кишені. Решту грошей в Павлограді сподіваються взяти у кредит. У багатшого Києва теж немає грошей, щоб оновити житло, в якого закінчився термін придатності.

Олександр МАЗУРЧАК, заступник голови КМДА: «50% тих будівель, які сьогодні є житлових, потребують капітального ремонту, це як мінімум».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Капітальний ремонт «хрущовок» за нових столичних урядників - це утеплення, установка пластикових вікон, заміна дахів і комунікацій. Кожен будинок потягне на 2 мільйона гривень. Але і у це більше ніхто не вірить.

Киянин: «Это абсолютная попса, абсолютный пиар, абсолютно это ничто».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: На його пам'яті за «хрущовки» по-справжньому хотіли взятися двічі. Коли про це заговорили вперше, він замерзав у квартирі, коли вдруге - почав протікати дах. Тепер у нього розсипаються труби.

Киянин: «Проржавела труба у соседа - стал заливать».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: До реконструкції влада, як завжди, мріє залучити інвесторів. Але в тих районах, де таке намагалися зробити до кризи, знають: заробити на оновленні «хрущовок» неможливо. Тому крім байдужості до нових проектів бізнес нічого не виявить.

Галина ПАХАЧУК, заступник голови Шевченківської райдержадміністрації Києва: «Інвестори - ні. Це тільки єдине моно може бути привабливо для влади, тому що влада має створити нормальні умови проживання для людей».

Ірина МАРКЕВИЧ, кореспондент: Усі спроби оновити «хрущовки» у столиці були безуспішними. У кращому разі відремонтували половину і покинули. Ось тут мешканці жартують: ремонт розділив їх на лузерів і щасливців, і нові плани влади навряд чи об'єднають будинок.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00



Сюжет № 8
19:40:06-19:42:32(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: В Івано-Франківську активізувалися крадії комунального майна з багатоповерхівок. Переважно цуплять те, що можна здати на металобрухт. На думку комунальників, це справа рук безпритульних. Мешканці ж потерпілих будинків вважають: навпаки - зловмисники досвідчені.

Алла ПАСС, кореспондент: З підвалів цієї 9-поверхівки за ніч крадії винесли 30 метрів каналізаційних труб. Тутешні мешканці кажуть, що чули якийсь гуркіт у підвалі, але нікого не бачили. Комунальників про підозріле повідомили аж на ранок, коли від майна і слід прохолов.

Вадим Степанович, мешканець будинку: «З двох під'їздів витащили труби чугунці сантехнічні. Взяли вкрали і здали. Треба, щоби вивезти, це треба, мабуть, якийсь транспорт, тому що труба, ви представляєте, вона ж важка».

Алла ПАСС, кореспондент: Майже 200 людей у спеку цілу добу просиділи без води, поки комунальники лагодили каналізацію. А незабаром по 10 метрів таких самих труб зникли з двох висоток у цьому ж мікрорайоні. В іншому районі Івано-Франківська у цей самий період крадії накинули оком на опалювальні батареї у під'їздах і зняли зо три десятки штук у кількох багатоповерхівках. Комунальників вражає зухвалість крадіїв - зловмисники орудували серед білого дня. Більше того, працівники саме перевіряли в цьому будинку готовність мереж до опалювального сезону. Кажу: щойно відійшли до котельні, як зателефонували люди - із напівзірваних батарей фонтанує вода.

Олена Петрівна, мешканка будинку: «Було залито водою, то зверху донизу текла вода з поверху. Але в той час або вони злякались - покинули, так-от перевернуто, зігнуто було. А пізніше, десь через тиждень її таки вкрали».

Надія Арсентіївна, мешканка будинку: «Десь в пів дванадцятої дня чув чоловік з четвертого етажна, як гупнуло щось. Він вийшов - а уже батареї нема».

Алла ПАСС, кореспондент: Збитки ЖЕО рахують тисячами, каналізаційні труби міняють на пластмасові. Мовляв, такі на брухт уже не поцуплять. Комунальники бідкаються: перед крадіями їхнє господарство беззахисне. Навіть якщо на двері кожного під'їзду повісити замок, немає гарантії, що завтра цей замок не зіб'ють.

Валентина СЕМАНЮК, керівник ЖЕО № 8: «На один будинок 2,5 тисячі йде, на другий пішло 3,5 тисячі. І загально посумувати, то щомісячного нарахування на кожний будинок не стане, щоб ми міняли кожен раз труби. Повинні, певно, щоб на приймальних пунктах якось до цього відноситися відповідально. Ну 3 труби. Ну не 40 щоби принесли здали»,

Алла ПАСС, кореспондент: Правоохоронці вже знайшли пункт прийому брухту, і там виявили частину поцупленого комунального майна. Вже знають і хто його вкрав. Тепер шукають.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 9
19:42:33-19:43:18(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У Донецьку з хабарем затримали керівника підрозділу Рахункової палати України. Про це повідомляє прес-служба МВС. Держслужбовець отримав підкуп у сумі 15 тисяч доларів від директора вугільного підприємства за приховування виявлених порушень. Здирника затримали у власному кабінеті, порушили кримінальну справу, і тепер йому загрожує до 12 років позбавлення волі. Міністерство внутрішніх справ навіть склало рейтинг хабарів, які вимагають чиновники за свою роботу або ж допомогу. Найбільші хабарі правлять в економічно розвинених регіонах: у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Одеській та Київській областях. Плюс на курортних землях: Прикарпатті та Криму. Головний висновок - незалежно від регіону найбільше грошей отримують чиновники, причетні до розподілу землі.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 10
19:43:19-19:47:10(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Українці за кордоном - не лише жертви, а й злочинці. На півночі Чехії закінчився гучний судовий процес над громадянами України, які силою примушували до виснажливої роботи більше двох десятків людей, зокрема, з кількох країн Євросоюзу. Бізнес здав потерпілий румун, який зміг втекти і дістатися до свого посольства.

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Усе відбулося ось у цій судовій залі. Чеський крайовий суд дав вироки трьом українцям - по 5 і 7 років ув'язнення. Суд назвав цю справу звичайним рабовласництвом, а для 100-тисячного містечка Усті-над-Лабем вона стала справжньою сенсацією. Судовий процес тривав півроку. Жоден із засуджених не визнав своєї провини.

Ірена ЄРЖАБКОВА, помічник судді: «Страх перед українцями був такий великий, що частина свідків відмовилися від своїх показів уже під час суду. Вони боялися помсти, навіть коли повернулися додому. Нам вдалося знайти 21 свідка».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Рабовласників з України захищав один із найдорожчих адвокатів міста. Володимир Дубленич, Василь Бенца і Михайло Завадський - ось українці, які приголомшили жителів чеських судетів. Робітники свідчили, що ті залякували їх вогнепальною зброєю і застосовували електрошокер.

Павел ГАНТАК, речник відділу боротьби з оргзлочинністю МВС Чехії: «Зранку людей вивозили на поле м'ясокомбінату, де ті працювали по 16-19 годин на день, ввечері повертали до віддалених бараків. Їх ізолювали від зовнішнього світу і контролювали 24 години на добу, годували раз на день вареною картоплею, у кращому разі - з квасолею».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Частина потерпілих з Румунії і Болгарії, каже речник чеського УБОПу, були неписьменними. Навіть зарплатня у 8 доларів на тиждень була для них прибутком.

Богдан КОПЧАК, журналіст: «Подавали в локальній пресі в Болгарії і Румунії оголошення, і потім просто їхали на Балкани мікробусом, забирали звідти цих своїх майбутніх робітників, свої жертви. Набагато простіше, ніж полагодити документи людям з України».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Журналіст Богдан Копчак каже: це вперше, коли в Чехії громадян України засуджують за рабовласництво проти громадян Євросоюзу. У Празі, де працює Копчак, уже давно існує маленький український світ.

Іван ГРИЦАК, Посол України в Чехії: «І тут були луганські групи, ужгородські, львівські банди, київські, одеські».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: За словами посла, офіційно у Чехії щороку народжується понад півтори тисячі українських дітей. На українцях тримаються цілі галузі чеської економіки. Одна з них - працевлаштування.

Іван ГРИЦАК, Посол України в Чехії: «Є порядка 2,5 тисячі агенцій, які займаються працевлаштування громадян. Не тільки українців. Із тих, які я вам назвав дві тисячі з половиною агенцій, думаю, що 1800, це засновниками є громадяни України».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: У 90-х директорів таких агенцій почали називати клієнтами. Це легальний бізнес. Якщо ти стаєш працівником агенції, тобі допомагають отримати візу, забезпечують медогляд, роботу та побут, і навіть позичають готівку до першої зарплатні. Залежно від пори року у Михайла Білана працює близько 250 осіб: столяри, будівельники, прибиральники.

Михайло БІЛАН, керівник агенції із працевлаштування: «У людини нема прямого зв'язку з чеськими роботодавцями. Тому ці чеські роботодавці виходять на посередників. Це договірний гонорар з тою чи іншою чеською фірмою за певний об'єм виконаної роботи. Це як на загальних основах, скажем, від квадратного метру».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Засуджені в Усті-над-Лабем громадяни України і були саме такими посередниками. Суд визнав: їхні працівники стали для них рабами. Теоретично така доля загрожує в Чехії кожному нелегалові.

Ірина КОНЕЧНА, директор громадської організації «Ла Страда»: «Експлуатація зараз у нас стала вишуканішою. У багатьох випадках ніхто не застосовує до людей силу. Достатньо забрати у неї паспорт. Тому навіть інформаційні лінії працюють українською».

Омелян ОЩУДЛЯК, кореспондент: Щодня посольство України у Празі отримує з місцевої поліції від 2 до 5 повідомлень про українців, які порушили візовий режим, тобто намагалися працювати, маючи лише туристичну візу.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 12
19:48:18-19:51:24(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Щоб не потрапити в пащу до вовка, брат із сестрою кілька годин просиділи на верхівці липи. У селищі Іванків на Чернігівщині цілий тиждень люди полювали на сірого хижака. Місцеві кажуть: звір щодня нападав на людські череди і покусав із десяток корів. Одного вовка вбили, а в село почав приходити інший. Тут іванківці заговорили про різке зростання популяції. Нині місцеві шукають захисту від сіроманців: хто у зброї, хто на верхівках лип, а дехто з відчаю у парфумах навіть.

Алла СКОРИК, кореспондент: Марина та Максим розповідають: ледве повернулися живими з пасовища. Повели корів на водопій, а за малим не потрапили в пащу до сірого вовка.

Марина АЛЕКСАНДРЕНКО, жителька с. Іванків: «Ми сначала подумали, що то може якась собака. Тоді корови начали рив. Давай на них стрибати, ричати на них, кидатися. Тоді давай нас доганяти».

Алла СКОРИК, кореспондент: Пастухи не повірили своїм очам. Побачивши людей, вовк одразу покинув корів. Собаки позалазили на дерево. Максим і Марина вирішили і собі видатися на липу. Дерево високе, розлоге - дівчина вже за мить була біля верхівки, Максим - трохи нижче. Так і просиділи дві години, поки не додзвонилися з мобільного до місцевого мисливця. Кажуть: ноги зомліли, а вовк усе чатував на них унизу.

Марина АЛЕКСАНДРЕНКО, жителька с. Іванків: «Сів під деревом і давай: то ротом плямкать, то облизуватися. Хотів царапатися вже на дерево до нас».

Микола КРАВЧЕНКО, мисливець: «Вон на том дереве сидели наши пастухи. Да, липа».

Алла СКОРИК, кореспондент: Коли мисливець наблизився до сіроманця, той не думав тікати. Чоловікові довелося стріляти. Пастухів звільнили, вбитого вовка відправили на експертизу. Близько сотні корів дістали щеплення від сказу, молоко доводиться виливати.

Микола МАКСИМЕНКО, керівник управління ветеринарної медицини Коропського району: «Сказу не встановлено. Но служба ветеринарної медицини району робить все так, як при сказі».

Алла СКОРИК, кореспондент: Здоровий хижак не нападатиме на людину, - пояснюють ветеринари. Місцеві заговорили про звірів-людожерів. Одного вбили, до череди знаджуються інші.

Микола КРАВЧЕНКО, мисливець: «Надо регулярно зимой отстреливать, давать лицензии. Никто не хочет. Пошел волка убил - я преступником считаюсь».

Алла СКОРИК, кореспондент: Вовки розплодилися, бо в лісі немає господаря, - бідкаються люди, адже землевідповідальність ділять Мезинський заповідник і товариство мисливців.

Володимир КЛИМОК, керівник Коропського осередку товариства мисливців і рибалок: «Наша бригада виїжджає туди, а їхній представник керує, а відповідальність буде вся на мені. Це ж зброя».

Ніна СИМОНЕНКО, директор Мезинського національного природоохоронного парку: «П'ятий рік уже ми боремося, щоб привели мисливці коропські свою роботу у відповідність до чинного законодавства. Але ж...».

Алла СКОРИК, кореспондент: Поки керівництво чубиться, іванківці рятуються хто як може. Віктор Нікіпорець показує - вовча стежка проходить саме через його подвір'я. Зброї не має, тож бризкає територію потрійним одеколоном. Каже: поки що допомагає.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 13
19:51:25-19:53:31(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Новини від науки. На Львівщині вчені насичують йодом прісноводну рибу. Після цього вона має не гірші лікувально-профілактичні властивості, ніж морська риба. Експеримент триває вже кілька років, однак розробкою вчених ще ніхто не зацікавився. Хоча в районах, де проблема йододефіциту дуже гостра, йодована риба могла б бути добрим способом профілактики низки захворювань.

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: У цьому рибному господарстві йодистий калій додають у воду, а також ним збагачують корм для риб. Кажуть: таке йодонасичення дає добрі і кількісні, і якісні показники.

Роман ПІРУС, дир. Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства: «Збагачення йодом дає не тільки збільшення рибної продукції в ставках, але і так само і покращується стан, калорійність м'яса риби, я маю на увазі по мікроелементах».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Уже 4 роки тут експериментують із покращенням властивостей прісноводної риби. Науковці запевняють: за цей час йоду у м'ясі амурів, коропів і товстолобиків стало майже стільки, як і в морській рибі.

Володимир ПЕТРІВ, науковий співробітник Інституту рибного господарства: «Фізіологічно риба є схильною до того, щоб накопичувати кількість йоду в своїх м'язах і взагалі в своєму організмі. Так що, я думаю, доцільно підняти вміст йоду в прісноводній рибі і підвести її під аналогію морської».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Вирощувати йодовану рибу досить дорого, однак морська ще дорожча. Тож вигода очевидна, особливо для регіонів, де відчутний йододефіцит.

Володимир ПЕТРІВ, науковий співробітник Інституту рибного господарства: «Краще просто в раціон вводити продукти збагачені, з більшим вмістом йоду, аніж просто купувати в аптеці таблетки».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: За словами науковців, йодована сіль - це добре, але вона швидко виводиться з організму. Натомість білок із йодом краще засвоюється. А от лікарі про йодовану рибу не чули, тож до нового експерименту ставляться скептично.

Орест ГУК, лікар Львівського обласного ендокринологічного диспансеру: «Йод потрібний. В якому виді вже попадає в організм - то не так важно. Особливо морські водорості, ото зараз салат є, спеціально завозять до нас. Хоч би раз в тиждень з'їсти рибу морську».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: За словами медиків, особливо важливо споживати продукти з великим вмістом йоду дітям до 18 років, коли організм росте і розвивається.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 14
19:53:32-19:56:07(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: У Кривому Розі в наступ на наркотики пішли хакери. На одному з міських сайтів вони створили карту міста, на якій почали позначати вулиці та будинки, де діють наркокубла. Громадський проект мав ефект вибуху бомби. Така гласність не сподобалася ні наркодилерам, ні правоохоронцям. Втім міліція згодом змінила свою думку.

Учасник проекту: «Красная точка обозначает то, что точка продажи наркотических средств, она действует в данный момент. При клике на нее мы видим адрес».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Червоні крапки на карті міста троє криворізьких комп'ютерників розставляють уже 9 місяців. Допомогти з інформацією попросили городян. Тепер щодня отримують зо три десятки повідомлень.

Учасник проекту: «Сообщения о точках поступают на анонимный телефон».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Самі собі взяли за правило: перш ніж поставити позначку на мапі, інформацію перевірити. А ще не писати номери квартир та приватних будинків. Це, кажуть, відповідь тим, хто почав було закидати їм рекламування наркопритонів.

Микола КОЛЕСНИК, ініціатор проекту: «В чем уже только не хотят обвинить, потому что наступили мы на больной мозоль».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Микола розповідає: оголосити особисту війну наркотикам його змусила математика. Тоді він працював чиновників, і на одному з нудних засідань саме на цю тему взявся до підрахунків.

Микола КОЛЕСНИК, ініціатор проекту: «Вот амфетамин - 150 гривен порция. Вот ширка - 35 гривен 1 миллилитр. Умножаем на 30 дней, на 12 месяцев - и мы получаем бюджет, сопоставимый, почти в 2 раза выше с бюджетом города».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Показати іншим те, що збагнув сам, вирішив наочно. Картинка, що вийшла, дуже не сподобалася не тільки наркодилерам, але й правоохоронцям.

Микола КОЛЕСНИК, ініціатор проекту: «Мы им мешаем оперативной работе».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Проте щойно міліціянти самі спробували скористатися мапою, як одразу змінили гнів на милість.

Олександр ПЕДЬКО, кер. відділу БНОН Криворізького МВ: «Пришли к выводу такому, что эту карту для начала нужно проверить то, что на нее нанесено. И когда информация начала подтверждаться, ее начали использовать как дополнительный источник информации».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Результат роботи - понад 200 кілограмів вилучених наркотиків та 14 закритих притонів за місяць. Їх на мапі теж вирішили позначати.

Учасник проекту: «Зеленая точка - это бывшая красная точка, место торговли и распространения наркотических средств ликвидировано».

Олена УСЕНКО, кореспондент: Результатом співпраці тепер задоволені обидві сторони, а комп'ютерники розмірковують, як зробити свій проект всеукраїнським.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 15
19:56:08-19:58:34(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Україна тріщить по швах і розвалюється. Наразі - «Україна в мініатюрі». Так називають музей просто неба на околиці Києва. Там представлені архітектура і побут різних куточків країни.

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Це найбільший музей у світі. Його створення скидалося на ударне радянське будівництво: великі гроші і швидкі темпи. Над тим, як його експлуатувати, тоді ніхто не задумувався. На початку 70-х відрядження співробітників музею тривало до 3 місяців. Вони їздили Україною у пошуках автентики. Досконало вивчивши колишню архітектуру і побут, переносили їх до Києва.

Ніна ЗОЗУЛЯ, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту: «Оці стовпи коли ми робили, наші архітектори, вони зробили так, як робили в народі, і закопали їх просто в землю. Ну там антисептиком обробили. Пройшло 40 років - воно, звичайно, прогниває».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: А в кінці 80-х стало очевидним, що дотримуватися архітектури давнини не варто. Тоді кілька хат підняли на новий фундамент.

Ніна ЗОЗУЛЯ, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту: «Там, де не підняті на блоках, всі стоять у людей практично мокрі і починають дуже просідати, того що в нас близько ґрунтові води».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Подільські хлів і хату новим фундаментом укріпили недавно.

Ніна ЗОЗУЛЯ, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту: «Не буде просідати».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: На цьому гроші закінчилися. Найстаріше помешкання може перетворитися на порох.

Ніна ЗОЗУЛЯ, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту: «1587 року».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Дерев'яний будиночок, за спогадами Ніни Зозулі, почав трухнути відразу по перевезенню з Волині. Найпевніше, клімат не підійшов. А вже за рік його взагалі може вітром знести.

Ніна ЗОЗУЛЯ, старший науковий співробітник Музею народної архітектури та побуту: «Якщо нову зробимо, то це буде новоділ. Якщо ми її поставимо під ковпак скляний, це коштуватиме, мабуть, величезні гроші, це всі знають. Ну і що далі робити - ніхто не знає».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Музей просто на очах втрачає не один експонат: крупорушка, колесо-молотарка. Млини нібито тримаються, а придивишся - вітряків через один. Закритих для відвідувачів експонатів у музеї хоч греблю гати. Але розламана архітектура - для туристів своєрідна родзинка, а зелені і тиші у мегаполісі душа просить.

Дмитро, турист: «Я думаю, что их постепенно восстановят и все будет хорошо. Очень красиво, колоритно очень. Я вообще большой любитель старины, и меня это очень впечатляет».

Ольга, туристка: «Очень нравится. Большой, огромный музей. Еще такого никогда не видела».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Повністю реабілітувати музей можуть лише грошві вливання. Заробити самостійно такі гроші не вдасться. Держава про музей згадує вряди-годи. Меценатів теж знайти важко. І музей поки що залишається «Україною в мініатюрі» - як у прямому, так і в переносному сенсі.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 16
19:58:35-20:00:42(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Унікальний природній комплекс - Тилігульський лиман на Миколаївщині опинився в зоні ризику. Через сильні дощі та надзвичайно високу температуру вся його екосистема опинилася під загрозою. Риба гине, втрачена прозорість води, великий ризик втратити найбільші в колишньому СРСР запаси лікувальних грязей - їх тут понад 13 мільйонів тонн. Лише приблизна вартість джерел сягає 5 мільярдів доларів.

Чоловік: «Зазвичай, значить, вода в Тилігульському лимані прозора, як джерельна. Прозорість її складала до 7 метрів. Сьогодні ж ми бачимо, що навіть от ніг не видно».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Вода бура, цвіте. Від цього навіть риба почала гинути. Фахівці одеської філії Інституту біології південних морів тиждень тому взяли проби. Результат їх приголомшив. Причина мору - надмірна кількість одноклітинних водоростей. Вночі, коли фотосинтезу немає, вони споживають стільки кисню, що риба починає задихатися.

Борис ОЛЕКСАНДРОВ, керівник одеського відділення Інституту біології південних морів: «И это достаточно редкий случай. В данном случае он был спровоцирован двумя обстоятельства - высокой температурой воды и осадками, которые не только снизили, допустим, соленость поверхностного слоя, но прежде всего оказали воздействие на водоросли смывом минеральных солей с, будем говорить, наземных источников».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Солі у воду потрапляють разом із чорноземом, в якому повно мінеральних добрив. Фермери засіюють цілинні схили і обробляють усе хімікатами, які зливами змиває у лиман. Єдиний вихід - встановлювати прибережні захисні смуги та забезпечувати їхнє функціонування.

Олег ДЕРКАЧ, еколог: «Схили більше 7 градусів взагалі треба консервувати, залужити чи залізнити і не чіпати їх. На схилах від 5 до 7 градусів необхідно такі ґрунтозахисні сівозміни, тому що інакше ми скоро залишимось без чорнозему».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Вже зараз вміст гумусу в ґрунті, кажуть фахівці, не перевищує 3-3,5%, тоді як його норма для цього регіону не менше 6.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 17
20:00:43-20:02:40(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Щоб зібрати гроші для центрів реабілітації малюків, хворих на дитячий церебральний параліч, у Києві влаштували оригінальну вечірку. На острові посеред Дніпра прямо під мостом зійшлися в неформальному змаганні ді-джеї електронної музики. Таким чином до доброчинності залучили багато молодих людей із цілком різних субкультур.

Ольга ПАХАР, кореспондент: Імениті українські ді-джеї сьогодні грають під мостом. Над нами насправді проїжджа дорога по 3 смуги в обидва боки. А от танцпол сповнений благородних намірів. Гроші, зібрані на вечірці, підуть для дітей, хворих на ДЦП. Акцію влаштовує неформальна група волонтерів. У них різні професії, але спільна мета - купити обладнання для центрів реабілітації.

Катерина ІЩЕНКО, організатор акції: «Это оборудование будет покупаться в 3 города Украины: Киев, Одесса и Кременчуг. То есть, есть очень большой шанс того, что 30% детей с помощью этого оборудования начнут ходить».

Ольга ПАХАР, кореспондент: У доброчинників пробують записати шанувальників техно, андеґраунду і завсідників соціальних мереж.

Катерина ІЩЕНКО, організатор акції: «Они пришли потусить - то, что они любят делать каждый день и каждые выходные большинство. Ну они приходят потусить и свои деньги - те, что они вкладывают - они вкладывают каким-то образом именно в этих детей».

Ольга ПАХАР, кореспондент: На вечірку чекають тих, хто живе після заходу сонця і зазвичай до чужих проблем байдужий. На танці приходять після опівночі веселі, розслаблені. Але трапляються і свідомі високої мети.

Дівчина: «На благотворительность. Знаем конечно же».

Ольга ПАХАР, кореспондент: Кульмінація вечірки - театр вогню о другій ночі. Артисти-екстремали відмовилися від сну і бавляться з тим, що палає сьогодні без гонорару.

Артист театру вогню: «За идею. Абсолютно бесплатно».

Ольга ПАХАР, кореспондент: На доброчинній вечірці заради дітей публіці показують спеціальну недитячу програму - «Кішка в червоному».

Артистка театру вогню: «Інколи агресивна, інколи красива».

Ольга ПАХАР, кореспондент: До світанку ще 2 години, публіка й далі підтягується. Замість квитка - біла стрічка на руку. Коштує 50 гривень. Щоби купити задумане обладнання для реабілітації дітей із ДЦП, треба зібрати 250 тисяч гривень.

1+1 : Програма ТСН (випуск 19:30)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 18
20:02:41-20:04:36(час ефіру)
Сергій ШВЕЦЬ, ведучий: Рідкісна етнічна група лемки із Сербії, Словаччини, Польщі та України зібралися на Тернопільщині. Їх скликали «Лемківські дзвони». Так називається всеукраїнський фестиваль народної культури. Люди ладні долати сотні кілометрів задля того, щоб почути рідну говірку та поспівати.

Мікола МУШИНКА, лемко зі Словаччини: «Штани холошні. Воно дуже практично, тому що воно не пропускає дощ. І якщо лемко пастух був десь на полонинах, так він міг цілий день стояти на дощі».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Мікола Мушинка зі Словаччини це вбрання успадкував від діда та батька. На цій лемківській забаві чоловік уперше. Каже: у його країні більше двох сотень лемківських селищ. Чоловік добре знає словацьку та українську. З родиною розмовляє лише лемківською говіркою.

Мікола МУШИНКА, лемко зі Словаччини: «Лемки, їх доля, це, може, найтрагічніше плем'я в Європі. Чому? Тому що в 45 році вони нібито добровільно мусили переселитися до Радянського Союзу».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Лемкиня Надія щоразу плаче, коли згадує їхнє переселення. Каже: досі ніхто не вибачився за кривду і поламані долі.

Надія ЛЯЩИНСЬКА, лемкиня: «Моя душа, моє серце відчули біль, і всі ми лемки відчуваємо біль той, який ми пережили, як ми все лишали. Тільки сказали: кілька годин, що на фіру влізе - то візьмете».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Танцюристи Ольга і Микола виконують лемківський танець трясунець. Кажуть: головне - хутко хитати тілом.

Ольга ГЛЬОМБА, танцюристка: «Треба ліктями, головою і ногами».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Лемки певні: серед українців вони найдружніші.

Надія ЛЯЩИНСЬКА, лемкиня: «Забава там у нас, спів був, люди віталися. Та то була любов. А то як ми приїхали, кажуть «Що за люди: то гніваються, то сваряться». У нас ніколи ніхто не сварився».

Світлана ПАВУК, кореспондент: Упродовж двох днів тисячі лемків жили просто неба. Бесідували по-лемківськи, співали і танцювали, і неодмінно палили лемківську ватру.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №1
20:01:00-20:01:18 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В Горловке нашли тела двух горняков, которые попали под обвал породы вчера утром. Поиски еще одного продолжаются. Спасатели разбирают завалы вручную. Напомним, авария произошла на шахте имени Румянцева на глубине более тысячи метров. В тот момент под землей находились 122 человека, 119 сами поднялись на поверхность.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №2
20:01:19-20:04:37 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Жители Макеевки в Донецкой области в смертельной опасности. Они могут оказаться погребенными под одним из терриконов. Расположен он на самом краю города и медленно, но уверенно смещается в сторону жилых построек. Пока его скорость 1-2 сантиметра в сутки, но первые же осенние ливни могут вызвать мощный оползень, который разрушит близлежащие дома и железнодорожные пути. Подробности у Ирины Исаченко.

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Старый террикон шахты имени Ленина, которая была закрыта еще в 1977 году, неожиданно для всех начал сползать. Впервые это произошло весной - под угрозой оказались железнодорожные пути, ведущие к промышленным предприятиям Макеевки. Решать проблему нужно было немедленно.

Владимир ДАЧКОВСКИЙ, генеральный директор ООО «Макеевпромтранс»: «Было принято решение резать террикон бульдозером. Сюда мы высыпали ну порядка 20 полувагонов щебня, шлака, всего остального, всего что можно, то есть спасали положение. И в то же время пропускали поезда».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: По опасному участку поезда сейчас идут на небольшой скорости. Пока каменная масса, нависшая над железнодорожным полотном, держится, но первые же ливни могут спровоцировать оползень. Он угрожает не только путям, но расположенным рядом частным домам. Поселки в опасной близости от терриконов возникали стихийно в послевоенные годы. Жителями Нахаловок и Собачовок были переселенцы - их свозили в Донбасс для восстановления шахт. Людям обещали скорый переезд из трущоб-времянок в новые дома. Семья Аксеновых живет в 20 метрах от террикона. К камням, которые летят с отвала на крышу их дома, люди уже привыкли. А на треск стен - особенно сильный по ночам - и внимания не обращают.

Мария АКСЕНОВА, жительница Макеевки: «С террикона шахта была рабочая, так сыпалось. И мы жили, спали. Дітки маленькі були».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Мария Ивановна 50 лет отработала на шахте - в прачечной, но за свой труд квартиры от государства так и не получила. Даже перспективы такой нет.

Мария АКСЕНОВА, жительница Макеевки: «Если б дали квартиру, так хоть бы на старость, хоть день хоть ночь переночевал в хорошей хате. А так бачите - все лето ремонтирую. Все лето ремонтирую. Бо там треснуло, там лопнуло».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Раньше жители поселка страховали свои дома от оползня. Но теперь коммерческие страховые компании отказываются оформлять полисы тем, кто живет в санитарной зоне породных отвалов. Если дома будут разрушены - никакой компенсации люди не получат.

Сергей АКСЕНОВ, житель Макеевки: «Раньше страховку платили, было 3 рубля, потом 5, ну дошло до 33. Это, говорят, Нахаловка, мы Нахаловке страховку не платим».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Как предотвратить опасность, надвигающуюся со стороны террикона, в мэрии Макеевки не решили. Только на исследования нужно 180 тысяч гривен. В бюджете города таких денег нет.

Владимир НОВОСАД, начальник отдела экологии Макеевского городского совета: «Где-то произошли изменения гидросферы подземной часть под терриконом, и он оказался на своеобразной такой прослойке, которая скользит, и возможно, вероятно, что в осенний период он поведет себя еще более агрессивно».

Ирина ИСАЧЕНКО, корреспондент: Только в черте Макеевки 100 терриконов. Чтобы рекультивировать породные отвалы, нужна специальная програма. Однако местные власти к ее разработке пока даже не приступали.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №8
20:14:40-20:17:20 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Бьет - значит, не любит. В Украине стартовала гражданская акция «Я против насилия». Прямо на улицах, в шести городах волонтеры будут раздавать буклеты с номерами телефонов социальных центров. Сухая статистика свидетельствует: каждая третья женщина в мире хоть раз подвергается физическому насилию в своей семье. В Украине жертвы семейной тирании в милицию обычно не обращаются, а если и ищут помощи, то лишь для оформления развода. Рассказывает Ольга Чепиль.

Женщина: «Я простила все. Повернулась. Тоже бив, оскорбляв, унижав. Простила».

Ольга ЧЕПИЛЬ, корреспондент: Такой была ее прежняя жизнь. Ревнивый муж постоянно избивал Светлану - на ее на руках, ногах и шее не сходили синяки. Последний раз благоверный пытался ее задушить.

Женщина: «Коли могла, я терпіла. Приниження оскорбляння я терпіла, а коли вже дійшло діло до загрози що «Я тебе вб'ю» чи ще щось там зроблю з тобюо, то це вже не вихід з положення. В мене двоє дітей».

Ольга ЧЕПИЛЬ, корреспондент: Женщина ушла от мужа и переселилась из его столичной квартиры в скромную комнатушку в приюте. В Украине таких центров чуть больше 20-ти. Тем, кто стал жертвой насилия, здесь дают не только убежище, но и консультации. Причем на совет специалистов могут рассчитывать как пострадавшие, так и обидчики. Но агрессоры обычно в такие учреждения не ходят. Впрочем, и жертвы в большинстве своем предпочитают «не выносить сор из избы» и терпят издевательства. В этом году Евросоюз выделил пять миллионов евро на проведение в Украине специальной информационной кампании. Различными способами, даже раздавая на улицах брошюры, людям будут рассказывать о том, как бороться с домашним тираном.

Анастасия ТРОЦКАЯ, организатор акции: «Це невеличкі картки, вони будуть розповсюджуватись у публічних місцях, де, скажімо так, найчастіше жертви бувають - це лікарні, автобусні та залізничні станції».

Ольга ЧЕПИЛЬ, корреспондент: Считается, что едва ли не каждая вторая украинская женщина подвергалась насилию в собственной семье. Организаторы акции стараются донести до жертв бытового насилия, что прежде всего они нуждаются в помощи психолога.

Виктория СЕМЕНЦУЛ, социальный психолог: «Как развестись, как разменяться, как найти другую роботу, как там еще какие дела решить. И очень мало они направлены на то, чтобы изменить себя. Реалии таковы, что женщина, которая выйдет из одной ситуации насилия, если она решится опять же создать семью, у нее очень велики шансы найти себе такого же, подобного».

Ольга ЧЕПИЛЬ, корреспондент: Светлана после бесед с психологами решила бороться за свои права. Женщина подала на развод и собирается отсудить у деспота-мужа часть квартиры. Ее двое детей тоже рисуют свое будущее. Без папы.

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №9
20:17:21-20:19:40 (час ефіру)
Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Проводы на олимпиаду. Вчера в центре Киева, в парке под аркой Дружбы народов провожали молодых украинских спортсменов в Сингапур, где они будут представлять нашу страну на первых юношеских Олимпийских играх. Больше в сюжете Александра Даниленко.

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Для этих 55-ти юных спортсменов этот олимпийский огонь - первый в их жизни. Впрочем, для всего мира - тоже. Ведь олимпиада для атлетов возрастом от 14-ти до 18-ти лет проводится впервые в истории.

Сергей БУБКА, президент НОК Украины: «Почему Международный Олимпийский комитет делает этот шаг? Чтобы наоборот всколыхнуть молодежь, чтобы привлечь их в спорт. Кто-то пойдет в большой спорт, а кто-то будет всю жизнь дружить со спортом, заниматься своим здоровьем, расти гармоничным, развитым человеком».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Руководитель украинской сборной, бронзовый призер сиднейской олимпиады по прыжкам в воду Анна Сорокина утверждает: в Сингапуре от ребят медалей требовать не будут. Она уверена: в юном возрасте, когда происходит становление спортсменов, главное - дать им почувствовать вкус борьбы.

Анна СОРОКИНА, шеф украинской миссии на юношеской Олимпиаде-2010: «Когда говорят - вот, не хватило опыта, за этими словами кроется очень многое. То как ты встаешь, что ты кушаешь, какие ты чувства испытываешь, как ты с ними умеешь бороться и наоборот подбадривать. Уважать соперника и себя уметь настраивать, уметь строить свой распорядок дня. Вот это самое главное».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Впрочем, сами атлеты утверждают: едут на Олимпиаду только за победой. Ведь среди них, несмотря на юный возраст, уже много опытных спортсменов. Например, Эвелина Свитолина - победительница юниорского «Ролан Гарроса» - одного из самых престижных теннисных турниров планеты.

Эвелина СВИТОЛИНА, победительница юниорского открытого чемпионата Франции по теннису: «Все хотят туда ехать очень, рассказывают, что это очень будет большой турнир и будет там очень приятно на нем играть. Это высокая категория у нас считается, и очень хороший турнир, и все хотят играть на нем и выигрывать, конечно».

Александр ДАНИЛЕНКО, корреспондент: Перед отъездом ребята свои мечты написали на воздушных шарах и выпустили их в небо. «Хочу стать Олимпийским чемпионом», «Україна - лучшая». С надеждой, что в Сингапуре они осуществятся. Уже 10 августа юношеская Олимпийская сборная Украины отправится в Сингапур, где пробудет почти три недели. Мало кто из этих ребят уезжал когда-либо на соревнования так далеко от дома и так надолго. Но все они уверены: юношеская олимпиада станет одним из самых памятных событий в их жизни.

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 1
18:46:16-18:46:55(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Насамперед інформація про трьох українських шахтарів, які з учорашнього дня під завалами на шахті імені Рум'янцева в Горлівці. Тіла двох гірників уже знайшли, і зараз їх намагаються підняти на поверхню. Доля третього не відома. Гірничорятувальники твердять, що роботи ускладнюють велика глибина і нестійка порода. Нагадаю, нова аварія на копальні сталася в суботу о третій ночі. На глибині понад кілометр раптово обвалилася покрівля. На той момент у шахті було 150 людей. Усі, окрім трьох, самостійно вибралися на поверхню. Експертна комісія працює на місці трагедії і висуває попередню версію - порушення укріплення покрівлі в забої.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 2
18:46:56-18:47:32(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Погода наприкінці тижня вдарила заключний акорд по Європі. Отруюючи смогом життя росіянам та припікаючи сонцем українцям, європейців заливає водою. Потужні зливи спровокували повені в Чехії, Польщі та Німеччині. Раніше режим надзвичайної ситуації оголосили на півдні Франції. Стихія обрушилася також на Іспанію, Італію, Австрію і Балкани. Загалом у Центральній Європі від великої води загинуло 8 людей. На Заході України повеней немає, але там потужні дощі з грозами і градом знеструмили 90 міст і сіл у Рівненській, Тернопільській, Волинській та Івано-Франківській областях.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 5
18:49:34-18:53:31(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Українці прожили цілий тиждень у страху перед великим вогнем. Під Києвом тліли торфовища, і це навіть спровокувало смог у столиці, а висока температура повітря тримала в напрузі рятувальників і пожежників усієї країни, які не знали, звідкіля чекати нових займань і пожеж. Найбільше вогнеборцям довелося похвилюватися на Дніпропетровщині. Там, до речі, й досі гасять пожежі у Новомосковському військовому лісництві. Вигоріло вже понад 500 гектарів лісу. Всі сіли кинули на приборкання нових осередків займання і запобігання поширенню полум'я. Остаточній перемозі над вогнем заважає сильний вітер і аномальна спека. Всього майже тисяча пожежників борються зі стихією, 40 одиниць техніки, 3 вертольоти «Мі-8» і пожежний літак «Ан-32-П».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Тиждень для українців почався ледь не з паніки. Вони помітили смог. Дим зафіксували в Сумській, Чернігівській, Житомирській областях. Суцільний туман із неприємним запахом навіть окутав вулиці Києва.

Киянин: «Тяжело было даже рассмотреть Крещатик».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Одразу з'явилася версія - поблизу столиці горять торфовища. МНСники заспокоювали: нічого не горить. За цілий тиждень було зафіксовано з десяток займань, але їх одразу локалізували. І взагалі, попри спекотливе літо, на Київщині майже ідеальна ситуація: пожеж - у рази менше.

Олександр ЛИСЕНКО, заступник начальника Києво-Святошинського управління РУ ГУ МНС у Київській області: «Населення починає розуміти, що таке небезпека, що таке сірники, що таке вогонь і до чого, до яких наслідків може призвести».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Природу смогу над Україною вивчали на спеціальній нараді в МНС. Тут вирішили: дим занесло з Росії. Віртуально Україна горить набагато сильніше, аніж реально. В цьому році пожеж набагато менше, аніж було в минулому році, - переконують рятувальники. Вся паніка - через сильні пожежі у Росії. Допомогти сусідам боротися з вогнем полетіли два новеньких «Ани», які можуть брати на борт до 8 тонн води, 1 вертоліт та 12 одиниць спецтехніки. Вони чатуватимуть, аби полум'я не перекинулося на українську територію. Дорогою до Росії один із літаків помітив сильну пожежу в Дніпропетровській області.

Анатолій ПУШНЯКОВ, перший заступник командувача Сухопутних військ України: «Пожежу, по нашій версії, міг спричинити людський фактор. Зараз слідство прокуратура проводить. Я не можу зараз однозначно сказати, хто це був і як».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Спочатку вигоріло 450 гектарів, потім ще 150. Усе це на території лісового господарства Новомосковського району, яке належить військовим. Те, що вони не помітили пожежі, обурило Президента. У четвер Віктор Янукович перериває власну відпустку і скликає спеціальне засідання Ради нацбезпеки та оборони.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Підняти військові частини, Внутрішній війська. Закрити всі входи в ліса, заборонити находження там людей. Ніяких навчань».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Через вогняну стихію проти директора Новомосковського військового лісгоспу порушили кримінальну справу. Лише після доручення Президента перекопали лісові дороги та виставили патрулі, та заборонили ходити в ліс та розпалювати вогнища. Підступи до лісу, наприклад на Київщині, охороняють навіть спецпідрозділи «Беркут» та «Барс».

Анатолій МОГИЛЬОВ, міністр внутрішніх справ України: «Нами задіяні досить великі сили особливого складу МВС на припинення цих пожеж. В цю систему включені і Внутрішні війська».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Тримати ситуацію під контролем допомагають Міністерство внутрішніх справ та військові, плюс сили МНСників. Для боротьби з пожежами задіяний кожен четвертий співробітник МНС і більше половини спецтехніки.

Віталій РОМАНЕНКО, заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій: «Никакого дефицита нет и не может быть. У нас хватит сил и средств».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Також ситуацію моніторить Національне космічне агентство України. Воно що дві години інформує МНС про теплові аномалії. Найбільше їх на сході та півдні країни.

Віталій РОМАНЕНКО, заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій: «Оперативный дежурный по этим точкам пробивает сразу, где возможны места возгорания на территории Украины».

Кореспондент: Это новые, да?

Віталій РОМАНЕНКО, заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій: «Да, это вот буквально получили только сейчас, 5 минут назад».

Володимир ГОРКОВЕНКО, кореспондент: Хоч у нас пожеж не так багато, як у Росії, але через 40-градусну спеку в Україні оголошено найвищий - п'ятий рівень пожежонебезпечності.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 8
18:55:06-18:59:19(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Українські митники в часи фінансової кризи і дефіциту бюджету оголосили нещадну війну контрабанді. Звісно, ще чимало імпорту потрапляє в країну з порушеннями, заниженням вартості і величезними ціновими накрутками. Але тим, хто під маркою секонд-хенду завозить в Україну відомі бренди і подібним до них стало жити важче. Митники розповіли «Фактам», які зловживання трапляються найчастіше, які схеми обману податкової, покупця і в цілому держави. Завдяки жорсткішим митним шлагбаумам щоденні доходи в державний бюджет зросли на 100 мільйонів гривень. Фахівці служби повторюють, що чесним підприємцям боятися нічого - їм кордони ніхто не перекриватиме. А от шахраям і любителям «сірого» імпорту доведеться апетити зменшити.

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Вони першими зустрічають тих, хто приїжджають в Україну, і останніми проводжають за кордон. Це - співробітники Державної митної служби. Одне з головне їх завдань - стежити за тим, що ввозять і вивозять з нашої держави. Сумлінним підприємцям - «зелене світло», а для шахраїв кордон на замку, - каже заступник голови Державної митної служби Степан Дериволков.

Степан ДЕРИВОЛКОВ, заступник голови Державної митної служби України: «Кордон відкритий для чесних, порядних бізнесменів. Розмови про закриття кордону ведуться тими нечесними бізнесменами, або це фізичні особи, або це фірми, яких на сьогоднішній день не влаштовує повнота оподаткування, достовірність декларування».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Лише за півроку митники порушили 193 кримінальні справи проти тих, хто ввозив контрабанду. Степан Дериволков: найчастіше незаконно намагаються ввезти побутову техніку, комплектуючі до комп'ютерів, взуття та одяг відомих торгових марок. Як правило, його доправляють кораблями з Туреччини. Якщо раніше в середньому держава отримувала з одного такого корабля півмільйона гривень мита, тепер - 3-4 мільйони, адже митники змусили підприємців декларувати реальну вартість товару, а не занижену в рази. Завдяки цьому щоденні надходження до бюджету вже зросли на 100 мільйонів гривень. Тож, якщо у митників виникає підозра, що товар насправді коштує дорожче, його затримують.

Марина БОЛІЦОК, головний інспектор відділу зв'язків з громадськістю Київської обласної митниці: «У нас можна подивитись газонокосарки, перфоратори і бензопили. Ввозилися підприємцями з Королівства Бельгії по ціні близько 60 тисяч доларів. Як виявилося, у нас були сумніви щодо цього. Був наданий запит в Королівство Бельгії, в митні органи. Прийшла оперативна відповідь, що це близько 135 тисяч євро».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Затриману продукцію зберігають на окремих складах під пильним оком охорони. Тут одяг, побутова техніка і навіть меблі та машини. Митники розказують: ось цей одяг нечесні підприємці хотіли ввезти як секонд-хенд. Виявилося, насправді це новісінькі сукні відомих світових брендів. Митники кажуть: держава б не отримала з цієї партії нічого, а підприємці, продавши його на ринку, мали б величезні прибутки. Куди затриманий товар чи автомобіль відправлять з митниці, вирішує не вона, а лише суд. І за його рішення виконавча служба може конфіскувати товар та продати його на спеціальному аукціоні.

Степан ДЕРИВОЛКОВ, заступник голови Державної митної служби України: «Вже суд вирішує - або це застосовувати конфіскацію, або застосовувати штраф, або повернути і наполягати на сплаті відповідних податків і так далі. Ми в цій ситуації сугубо документуємо і констатуємо факт порушення митних правил».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Окремий напрямок роботи української митниці - підготовка до Євро-2012. Очікують, що на час чемпіонату з футболу навантаження на пропускні пункти, особливо на заході, зросте вдесятеро. А тому насамперед планують модернізувати пропускні пункти на всіх кордонах держави.

Роман КРІЛЬ, начальник відділу Євро-2012 Державної митної служби України: «Це є повністю оснащення комп'ютерною технікою, це є рентгенними апаратами, це рапісканами».

Олексій ПШЕМИСЬКИЙ, кореспондент: Уже нині повністю переоснащено пропускні пункти «Краковець» та «Рава-Руська». Також планують і спростити процедуру ввезення товарів, які використовуватимуть для проведення чемпіонату. Окремо підготують самих митників, аби ті могли вільно спілкуватися з іноземними гостями. Бо митники і прикордонники - це люди, які справляють перше враження про Україну.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 9
18:59:52-19:04:08(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Президент Янукович і прем'єр Азаров привітали українських будівельників з професійним святом. Керівники держави розуміють, що галузь найбільше постраждала від кризи, але дякують фахівцям за збереження виробничого потенціалу і поступове приборкання скрути. Обнадійливі моменти є: падає будівельний комплекс значно повільніше, будівельники платять більше податків, аніж торік, майже на чверть піднялася зарплата, порівняно з 2009-м на 15% зросли капіталовкладення. Однак 2010-й ще не буде проривом. Немає грошей у звичних і надійних замовників: у держави, територіальних громад, банків, підприємців та приватних інвесторів. Великі надії - на пожвавлення великого банківського кредитування і Євро-2012. Ідеться про честь держави, тому за будь-яких умов треба зводити дороги, мости, стадіони і готелі.

Олег ГУЛИК, кореспондент: Мильна бульбашка дутого достатку луснула 2 роки тому, а піна від неї ріже очі досі. Будівельники відзначають професійне свято, на дні шукаючи опори. Це називають стабільністю, бо 2010-й може бути першим посткризовим роком, за підсумками якого падіння галузі буде не таким болючим. Але поки навіть найбільші будівельні компанії обережні в прогнозах. «Київміськбуд», наприклад, від 2007-го вчетверо знизив прибутки, хоч не заморозив жодного майданчика.

Петро МАЗОТОВ, віце-президент компанії: «Честно говоря, даже не ощущаем какого-то веселья. Работаем в обычном режиме. Есть сложности объективные в экономике, есть соответственно и строительной отрасли, но мы не остановили ни одной стройки. Наоборот, мы ищем новые земельные участки».

Олег ГУЛИК, кореспондент: Буденна робота в тому, що потреба в житлі нікуди не поділася - щодня по 40 людей замовляють нові квартири. За рік вдається здати 120 помешкань. Щоби пришвидшити і здешевити будівництво, компанія з малоповерхівками проривається в регіони. На 4-поверхових будівлях без ліфта та додаткових пожежних драбин вдасться заощадити. Зменшаться і метражі квартир.

Петро МАЗОТОВ, віце-президент компанії: «Последние годы отметились тем, что люди большей частью не готовы переплачивать за излишек, как раньше. Например, если раньше 2-комнатные квартиры больше 80 квадратных метров, 90, сейчас на 60 - сама оптимальная».

Олег ГУЛИК, кореспондент: Будують щоденно, без вихідних. Лише в суботу-неділю відпустили робітників відпочивати з нагоди професійного свята та неймовірної спеки. А що святкувати? - дивуються дрібніші фірми. Цього року на ринку приватного дерев'яного житла тільки закінчували торішні замовлення. Це при тому, що ціни на землю впали, за роботу будівельники просять утричі менше, ніж у докризові часи. Відсутність дешевої банківської іпотеки та зіпсований авторитет галузі гальмує бізнес.

Галина СТЕПАНЮК, керівник будівельної фірми: «У нас на дві треті ринок впав. Цю ситуацію просто треба пережити. Якщо не запрацює банківська система... Банки що зараз почали робити? Знижувати депозитні ставки. Знижувати депозитні ставки - значить, щоб давати дешевші кредити».

Олег ГУЛИК, кореспондент: Але свято - ніщо без оптимізму. «Київміськбуд» домовився з двома банками про кредитування будівництва під 18% у гривні. Степанюки побачили здешевлення іпотечних позик у зменшенні депозитних ставок. Але таке...

Кореспондент: Так що, нічого не платили? Хабаря нікому не давали?

Андрій ЛЯШКО, помічник сталевара: «Никому ничего».

Кореспондент: Та ну ладно.

Андрій ЛЯШКО, помічник сталевара: «Та ну вот так вот и получилось, что никому ничего не давал. Работал честно и правильно. Вот и заработал».

Олег ГУЛИК, кореспондент: Андрій Ляшко вибирає безкоштовну квартиру.

Андрій ЛЯШКО, помічник сталевара: «Второй-третий этаж здесь, в этом доме».

Олег ГУЛИК, кореспондент: Підручний сталевара мартенівської печі - один з 400 працівників, яких власники «Arcelor Mittal Кривий Ріг» мають ощасливити житлом. Колишня «Криворіжсталь» за підсумками минулого року виявилася збитковим підприємством, однак інвестиційні зобов'язання мусить виконувати. Одного разу реприватизована, вона оминає скандали з державою та колективом. У результаті - Андрій отримав квартиру, інвестори - працівника з подвійним ентузіазмом, а будівельники - замовлення й гроші. Список людей, які можуть позаздрити новоселу - 3 тисячі, лише на його підприємстві. Між «майна» і «віра». Цього року будівельники святкують доволі нейтрально. Сльози перед можливою катастрофою вже висохли, але й радості особливої немає. Лише дешеві кредити і державна підтримка остаточно піднімуть галузь. А ще віра. Не термінологічна, а людська, до будівельників.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 10
19:04:09-19:07:59(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Дуже часто великі будівельні проекти гальмують земельні скандали. Чергове земельне протистояння на Київщині. Цього разу суперечка розгорілася навколо острова Муромець, площею в понад 500 гектарів. На нього одночасно претендує і столиця, і Броварський район. Війну породила відсутність чітких меж Києва та області, і багатьох така ситуація влаштовує. 2005-го майже весь острів столична влада віддала в оренду на 15 років агропідприємству «Нова Україна». А навесні цього року Броварська райдержадміністрація передала понад 200 гектарів Муромця у приватну власність 117 громадян. Законність таких дій перевіряє Київська обласна прокуратура. Лише перші результати розслідування показали, що землю виділяли як мінімум з порушенням норм Водного і Земельного кодексів, які забороняють приватизацію прибережних ділянок.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Острі Муромець на півночі столиці між Оболонню та Троєщиною - доволі ласий шматок землі. Понад півтисячі гектарів незайманих лісів та лугів з середини 2000-х не дають спокою товстосумам і чиновникам різноманітних рангів. Не можуть поділити цю землю також і Київ та Бровари. Почалася суперечка понад 5 років тому. 2005-го Київрада передала майже весь острів комерційному агропідприємству в оренду на 15 років - начебто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Що і хто там мав вирощувати - нікому не відомо, бо насправді, кажуть критики такого рішення Київради, землю продали під котеджну забудову. Директор оціночної компанії Юлія Панасько каже: ці півтисячі гектарів - просто золоті.

Юлія ПАНАСЬКО, директор оціночної компанії: «Фасадна лінія з виходом на уріс води може становити близько 20 тисяч доларів за сотку, друга-третя лінія - 15 тисяч доларів за сотку, ну і ближче до середини там десь близько 10 тисяч».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Цієї весни вирішила розпорядитися «київським золотом» і Броварська райдержадміністрація. 220 гектарів острова передала у приватну власність 117 громадянам. Тут кажуть: усе зробили цілком законно, бо за планом землекористування ще з 64 року більшість Муромця належить саме Броварському району, а не столиці. Тобто, віддали своє.

Петро ІВАНЕНКО, голова Броварської райдержадміністрації: «Ця територія відноситься до Броварського району. За відповідними роз'ясненнями і висновками зверніться... за документами зверніться в Держкомзем».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Такої ж думки і в Держкомземі Києва.

Анатолій ШУМСЬКИЙ, начальник головного управління Держкомзему Києва: «Оця частина тільки, це десь приблизно третя частина самого острова знаходиться в межах міста Києва. Дві треті частини знаходяться зверху, тобто в Київській області. Явно видно межу міста, яка на карті ось 2008 року».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Але біда в тому, що в Києві паралельно діють два земельні управління: державне і комунальне. Тож у головному управлінні земельних ресурсів столичної міськдержадміністрації кажуть протилежне: більшість острова з 1988 року належить якраз Києву, і броварська влада віддала те, що їй не належить.

"Незаконність дій Броварської РДА полягає в тому, що вказані земельні ділянки знаходяться в межах Деснянського району міста Києва. Тому повноваження щодо розпорядження зазначеними землями належить виключно Київській міській раді». Головне управління земельних ресурсів КМДА.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Розплутати клубок земельного непорозуміння взялася прокуратура області. Там кажуть: продавати землю на Муромці взагалі незаконно.

Олег ШМАКОВ, заступник прокурора Київської області: «Земельні ділянки, які розташовані на березі водних об'єктів, так звана прибережна захисна смуга, вони, згідно вимог статті 84, якщо не помиляюсь, Земельного кодексу, не підлягають передачі у приватну власність».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Однак розгляд справи припинили. Печерський районний суд задовольнив скаргу Броварського районного управління земельних ресурсів на незаконність виділення землі. Нині навколо Києва понад 20 спірних територій, площа яких понад тисячу гектарів.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 11
19:08:00-19:09:04(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Міжнародна хода примирення. «Марш життя» крокує Україною. Німці та євреї, українці, росіяни, білоруси спільно вшановують жертв масових розстрілів мирного населення в роки Другої світової війни. Разом нащадки невинно замордованих нацистами людей і діти та онуки воїнів Вермахту. Із Києва вони прибули на Вінниччину, в містечко Гайсин. Тут гітлерівці стратили, за різними даними, від 7 до 15 тисяч людей. «Марш життя» - ініціатива німців, яким гірко за злодіяння своїх родичів і співвітчизників. Тож тепер 11 добровольців їздять місцями масових захоронень жертв нацизму в різних країнах світу і просять вибачення за жахливі катування, страждання і смерть невинних людей.

Анке КРЮГЕР, жителька Німеччини: «Ми хочемо покаятися і попросити пробачення за все, що було зроблено з євреями, і не тільки, а й з українцями, які постраждали на цій землі».

Альфред ПОТАШКОВ, очевидець розстрілів: «Немцы сюда сгоняли в начале, это я знаю, евреев, гнали сюда и расстреливали вот там где-то, видно, внизу. Это был кошмар. Потом и русских, и партизанов, и украинцев, и кого угодно».

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 12
19:09:05-19:11:09(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Під Луцьком вчетверте вшановують та згадують історію Української Повстанської Армії. Символ фестивалю «Бандерштат» - Степан Бандера. Дійство проходить під звуки сучасної української музики, без алкоголю і тютюну. За 3 дні патріотична молодь з усієї України змагалася за звання кращого стрільця, вивчала народні бойові мистецтва, співала пісень.

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: Майже 10 тисяч молодих українців «фестивалили» поблизу Луцька на «Бандерштаті». Цього разу волинське селище Рокині зібрало патріотично налаштованих українців, які не лише насолоджуються вітчизняною альтернативною музикою, а й займаються просвітництвом.

Ігор ГУЗЬ, організатор фестивалю: «Ми ставимо за завдання розповісти правду про Бандеру, про визвольний рух УПА, про українську національну ідею шляхом проведення музичного фестивалю. На фестивалі виступають виключно україномовні гурти, відбувається ряд цікавих речей».

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: На учасників фесту чекала різноманітна програма: показові виступи та майстер-класи з бойового гопака, силові ігри та навіть патріотичні татуювання і боді-арт. Молодь сама організувала виставку «УПА», а кульмінацією свята стала історична реконструкція визвольних змагань повстанців. «Фестивалили» на «Бандерштаті» лише українською і відомі, і зовсім молоді музичні гурти. Організатори розповідають: разом із пропагування патріотизму серед молоді наслідували і здоровий спосіб життя. Тому продаж спиртного і тютюну заборонили.

Сашко ПОЛОЖИНСЬКИЙ, лідер гурту «Тартак»: «Я розділяю багато ідеологічних моментів, які пропагуються фестивалем «Бандерштат». І мені, звичайно, дуже подобається той факт, що цей фестиваль без тютюну і алкоголю. Я сам не вживаю ні того, ні іншого. І в принципі я вважаю, що для сприйняття музики, для гарного відпочинку, для позитивного спілкування ні алкоголь, ні тютюн як такі не потрібні».

Катерина ВОЗНЮК, кореспондент: «Бандерштат» на Волині проходив уже вчетверте, і з кожним роком його відвідує дедалі більше молоді. Організатори кажуть: звісно, масовості допомагає безкоштовний вхід. Але головне, що зростає і кількість українців, які хочуть знати правдиву історію свого народу.

ICTV : Програма Факти (випуск 18:45)
08.08.2010 6:30:00

Сюжет № 13
19:11:10-19:13:27(час ефіру)
Олена ФРОЛЯК, ведуча: Продуктивний спосіб справжнього чоловіка і перевиховання важкого підлітка вигадав колишній вчитель географії з Німеччини Бургхард Піске. Він садить молодих людей на човен, яким подорожували вікінги, і везе різними маршрутами. Головне в подорожі - витривалість, дисципліна і готовність прожити вояж без грошей. Євро-вікінги, а цього разу це німецько-український десант, висадилися поблизу Києва. Далі за маршрутом - Батурин.

Хайко ТЕЛЬ, учасник проекту «Євро-вікінг»: «Це був сигнал про те, що йдуть свої люди, і чутно було дуже далеко».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Хайко Тель - учасник проект «Євро-вікінги», який у Німеччині триває вже 3 роки. Нові вікінги підкорили всі давні скандинавські маршрути, а ще - перевиховалися. Досі в команду набирали важких німецьких підлітків.

Бургхард ПІСКЕ, мандрівник: «У них часто вибір: поїхати зі мною чи піти до в'язниці. Кажу якось одному: накрий ввечері дрова для вогнища. Він не зробив цього. Не проблема. Вночі пішов дощ, а зранку - ніякого вогнища. Все вологе. На сніданок - склянка води і печиво. А міг би їсти яйця з кавою».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Бургхард Піске - колишній учитель з географії та мистецтва уже 6 років - відомий мандрівник. На відкритому човні обплив увесь світ, а потім вирішив залучити до природи нових друзів і знання - до перевиховання асоціальної німецької молоді. Що спільного в німців з вікінгами? Нічого, - каже Бургхард. Просто скандинавські мореплавці - розкручений бренд. Цей човен - точна копія тих, на яких завойовували землі давні вікінги. Справжні зберігаються у музеї в Осло. За розрахунком керівника проекту, саме яскраве судно має привертати увагу селян до тих, хто на ньому подорожує. Торік вікінги вже були в Україні. Нині половина команди - українсько-німецького походження. Основні вимоги - витривалість, знання мов і готовність жити без грошей.

Олег ФІНГЕР, член правління Всеукраїнського об'єднання «Німецька молодь в Україні»: «Я просто открыл украинцев. Да, как бы это моя страна, я здесь родился, я здесь вырос, я знаю, что это изначально такая приветливая нация. Но насколько приветливая, для меня это было просто удивление, когда мы просыпаемся утром, а нам уже местные жители, практически незнакомым людям приносят еду, приносят молоко».

Ольга ЧАЙКО, кореспондент: Нові вікінги подорожуватимуть Україною до 18 серпня. Тут найкращі краєвиди, - каже Бургхард. А селяни, яких цивілізація не зіпсувала, будуть для німців найкращим прикладом доброти.

5 канал випуск 18:00

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
08.08.2010 20:00:00

Сюжет № 1
18:00:41-18:01:13(час ефіру)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Тіла двох гірників знайшли під завалами шахти імені Румянцева на Донеччині. Їх поки що не опізнали. Доля ще одного шахтаря досі невідома. Пошукові роботи ускладнюють велика глибина обвалу та нестійкі бокові породи. Загалом в операції беруть участь 5 рятувальних загонів. Працює штаб з ліквідації наслідків обвалу. Аварія у копальні сталася напередодні о 4 ранку на глибині понад тисячу метрів. Там з невідомих причин раптово обвалилася покрівля. На той момент у копальні перебували щонайменше 150 людей. майже усі самостійно піднялися на поверхню.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
08.08.2010 20:00:00

Сюжет № 5
18:08:05-18:10:22(час ефіру)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Водойми Донецька може врятувати диво-прилад. Він з'явився на озброєння міського водоканалу і тепер спеціалістам знадобиться лише кілька хвилин, щоб визначити підприємство-порушника, яке забруднює річки та озера.

Юлія БОЖКО, кореспондент: Цей прилад для донецьких контролерів - неабияка підмога у роботі. Спеціалісти водоканалу приїжджають на підприємство і беруть проби стічних вод. Відхилення від норми і порушнику відразу виписують штраф. А дані про забруднення водойми передають Інтернетом до екологічної служби України.

Олена МАКСИМЕНКО, інженер служби екологічного контролю стічних вод: «Сейчас мы определи сточной воды на фосфаты на этом приборе. Результат получился 1,68 - это в пределах ПДК. Результат в миллиграммах на литр».

Михайло МОІСЕЄВ, радник директора КП «Донецькміськводоканал: «Можно определить любой параметр по сбрасыванию стока. Это по железу, по аммиаку, по меди, по серной и других кислот. Все это можно определить в течении 15-20 минут. Составить соответствующий акт или протокол о данном нарушении».

Юлія БОЖКО, кореспондент: Прилад, який легко та швидко визначає підприємство-порушника, називають фотометр. Таку технологію використовують у Лондонському та Паризькому водоканалах. Від фальсифікації або знищення результату аналізу захищає спеціальна програма.

Андрій ЗІНАЧОВ, начальник служби екологічного контролю: «Удаление или любая корректировка в этих номерах невозможна. Невозможно также удалить один из анализов проведения либо какую-то часть его».

Юлія БОЖКО, кореспондент: Щороку у річки та озера Донеччини скидають понад мільярд кубічних метрів стічних вод.

Андрій ЗАВЕРТАНИЙ, начальник відділу контролю водних ресурсів Донецької області: «Могу сказать, что треть из этих вод загрязненные, то есть не соответствуют нормативным требованиям. По Украине мы занимаем первое место как по объемам сброса, так и по объемам сброса именно загрязненных сточных вод. Чуть меньше нас только Днепропетровская область, потом Запорожская, Харьковская, Луганская».

Юлія БОЖКО, кореспондент: Тотальний контроль за стоками дозволить вирішити проблему очищення водних об'єктів, - сподіваються екологи. А підприємству-порушнику загрожуватиме штраф від 600 до 2 мільйонів гривень.

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
08.08.2010 20:00:00

Сюжет № 6
18:10:23-18:11:28(час ефіру)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Врятувати столітній будинок на Європейській площі у Києві беруться українські митці. Вони оголосили безстрокову акцію. Кілька мистецьких організацій заявляють, що архітектурну та історичну пам'ятку хочуть знести і побудувати на цьому місці готельний комплекс. Нова споруда виходитиме на вулицю Хрещатик. Щоб її побудувати, треба зруйнувати кілька будинків. В одному з них - художня майстерня та офіси мистецьких організацій. Їхні власники заявляють: один з орендарів незаконно отримав право на знесення будинку, а тепер тисне на митців, щоб вони виселялися.

Ірина ПОТАПОВА, орендодавець: «ЖЭК нам отключил буквально 2 недели назад электричество. Причем у своих охранников... они имеют свет. Здесь есть бар приватизированный - тоже у них есть электричество. А нам специально отрубили просто для того, чтобы закрыть нам рот».

Микола МАРУСИК, організатор акції: «Ми збираємося проводити пікетування, акції протесту. Будемо збирати підписи і апелювати до громадськості, що, по-перше, громадяни повинні усвідомити, що цей будинок бути збережений і потрібен для киян».

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)
08.08.2010 20:00:00

Сюжет № 7
18:11:29-18:14:22(час ефіру)
Андрій МАКАРЕНКО, ведучий: Лемківську мову, страви та народні звичаї демонстрували протягом двох днів на Тернопільщині. Там провели традиційний фестиваль «Дзвони Лемківщини». Захід поблизу міста Монастирська зібрав близько 20 тисяч людей з різних регіонів України та з-за кордону.

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Сумую за тобою, мій лемківський краю. Таке гасло об'єднало гостей цьогорічного свята в урочищі Бичова на Тернопільщині. 65 років тому півмільйона лемків були зірвані з польських Карпат і переселені до Україну. Втім, - кажуть переселенці, - де б вони не були, всюди намагаються зберегти свою самобутність.

Іриней ХУДАК, лемко (Сербія): «Маємо у Сербії свої школи, факультети, телебачення та радіо. Нас небагато, близько 5 тисяч, однак ми маємо право на розвиток як національна меншина цієї країни».

Ольга БИНЧ-ВОЙЦЕХОВСЬКА, лемкиня (Львів): «Мій татко постійно розповідав, хто він, звідки, як він поступив в гімназію, тішився, що він стане професором. Але прийшли вояки, посадили на фіру і сім'ю перевезли сюди на цю землі».

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Найзахідніша етнічна група українців - лемки - на фестивалі представили усю свою культуру. Не обійшлося і без головного лемківського делікатесу - смаженого на вогні ягняти.

Антон ВАТАЩАК, лемко (Тернопільська обл.): «Колись наші лемки рихтували таке блюдо. Як були на поляні, в лісі чи на полі, каждий мав якусь отару, якесь господарство своє, били собі там ягнята і таким способом варили собі таку страву».

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Притаманну лемкам гостинність продемонстрували мешканці одного з сіл Монастирського району. На подвір'ї відтвореної хижі, тобто хати, вони показали, як лемки зустрічали гостей. Саме у цій місцевості після примусового переселення залишилося чи не найбільше лемків.

Володимир ГЕДА, міський голова м. Монастирська, лемко: «Компактне проживання... у нас в районі є 3-4 села, в якому проживають чисто люди, які були переселені, депортовані з Лемківщини. Тому і постало питання, щоб все-таки столицею офіційно визнати Монастирськ».

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Обласна влада планує зробити в урочищі Бучова центр лемківської культури. Вже навіть звели тут кілька стаціонарних дерев'яних будиночків, де розмістили експонати традиційних ремесел етнічної групи.

Олексій КАЙДА, голова Тернопільської обласної ради: «Якщо говорить про депортовані народи і переселенців, то згадують тільки кримськотатарський народ. А українські етноси як були, так і залишаються невизнаними, що це було насильне переселення, не визнано, що це була насильна депортація. Я думаю, що все ж таки Україна повинна повернутися перш за все лицем до своєї української нації».

Тереза КОСТЕЦЬКА, кореспондент: Загалом на 12-й фестиваль лемківської культури з'їхалися гості з 15 областей України, а також США, Сербії, Польщі, Австралії, Росії.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №1
19:01:22-19:03:19 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Первые результаты спасательной операции на горловской шахте имени Румянцева оказались трагическими. На глубине тысячи метров, где вчера произошел обвал, обнаружили два тела. Судьба третьего из оставшихся там горняков все еще неизвестна. В подземной ловушке он уже почти сорок часов. Спасатели не теряют надежды найти его живым.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: На шахте имени Румянцева вторые сутки продолжаются горноспасательные работы. По словам руководителя предприятия, обнаружены тела двоих горняков. Судьба третьего пока неизвестна. У конторы предприятия родственники проходчиков. Валерий Сергеевич не спит уже вторые сутки. С тех пор, как узнал, что его сын Сергей под завалом.

Валерий КУКСИН, отец шахтера: «Приехали с шахты представители шахтные. Медсестра и два представителя. Сообщили утром».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Пока два тела не опознаны, каждый надеется, что его близкий - еще не найденный третий.

Вячеслав ТИТОВ, и. о. директора шахты им. Румянцева: «Надежда всегда есть. Поэтому о двух, которых обнаружили, я уже говорю, как о пострадавших, а третий человек, который еще не обнаружен, можно надеяться, что где-то он в каком-то «мешке» образовавшемся и живой».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: На месте происшествия работают три отряда спасателей.

Корреспондент: «Как работа продвигается?»

Спасатель: «Потихоньку».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Горнорабочий Юрий Мищуриков сам трудился на злополучном участке. Утверждает: спасти человека на такой глубине - дело крайне сложное.

Шахтер: «Там же ни подкопаться нельзя, ничего. Это ж какая масса угля там. Ее выбить как-то надо, вывезти как-то».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Добычу на аварийном участке прекратили, но всю шахту не закрывали. Новая смена заступает на работу.

Шахтер: «Что сделаешь? Чего мне должно быть страшно? Жаль, конечно, что так с ребятами произошло. Это мой хлеб».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №2
19:03:20-19:04:00 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Горячий шоколад. Эксперты МЧС пытаются установить причину, по которой накануне вечером сгорел один из крупнейших в Донецкой области развлекательных комплексов «Шоколад Проект» в Макеевке. В пожаре никто не пострадал, но убытки уже оценили не меньше, чем в семь миллионов гривен. Из-за ЧП несколько часов перекрытой оставалась трасса областного масштаба. Возможно, возгоранию поспособствовала аномальная жара, но не исключена и версия об умышленном поджоге. Окончательные выводы специалисты обещают только через 10 дней.

Николая ИЛЬИЧЕНКО, начальник Главного управления МЧС Украины в Донецкой области: «Предварительно загорелась сгораемая упаковка, сложенная возле стен. Очаг возникновения пожара - это наружная стенка».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №3
19:04:01-19:06:01 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: В пик зноя в Луганске коммунальных должников оставляют без канализации. В квартирах тех, кто не доплатил за воду больше 300 гривен, представители компании-поставщика перекрывают не водопроводные, а сливные трубы. Говорят, эта мера самая надежная, после такого долги возвращают сразу же.

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Сантехники сосредоточены. Они запускают «спрут». Устройство перекроет слив из квартиры должника. Хоть его самого в данный момент и нет дома.

Игорь РЕСНЯНСКИЙ, главный инженер предприятия «Лугансквода»: «Это, конечно, крайняя мера, но это очень эффективно. То есть как только приходят и вечером не могут слить ни унитаз, ни пользоваться водой, сразу вынуждены к нам обращаться и оплачивать долги».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Прежде чем применить эту крайнюю меру, контролеры обходят квартиры, «водяной» долг которых превышает 300 гривен на человека. Погасить его можно на месте. В составе спецбригады есть и кассир. Добровольцев ждут не больше часа.

Анна ШАМАРДИНА, жительница Луганска: «Сейчас я заплачу, сколько я там задолженность заимела, получилась, вернее, задолженность за определенный период, за последние месяцы».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Мария Чичак живет со «спрутом» уже неделю. Семья не доплатила горводоканалу тысячу гривен. В свою квартиру женщина стесняется нас приглашать, говорит, там сплошная антисанитария. А рассчитаться пенсионерке пока нечем.

Мария ЧИЧАК, пенсионерка: «Как это можно, если жара такая, дышать нечем в комнате, еще нету воды даже помыться, элементарно, чтобы помыться, хочется даже холодной водой, но вода ж не сливается. Как выкручиваться, я не знаю. Только в суд».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Луганские правозащитники методы водоканала считают незаконными и готовят обращение в прокуратуру.

Николай КОЗЫРЕВ, правозащитник: «Нигде, ни в одном законодательном акте, например, в законе жилищно-коммунальных услуг, это главный закон для каждого коммунальщика, нигде не сказано, что применяться должна такая мера. Наоборот, там сказано, если есть задолженность, то должна начисляться пеня, и больше никакой репрессии не предусмотрено».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Между тем, поставщики воды уже отключили около 200 должников. В группе риска еще несколько сотен.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №4
19:06:02-19:08:58 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Жара сузила рацион украинского руководства. Специалисты Минздрава вычеркнули из меню высокопоставленных чиновников салаты и мясные бульоны. Слишком велик риск подхватить инфекцию, - объяснил главный санитарный врач страны. В бульоне быстро развиваются вредные микробы, а салаты готовят руками и после этого уже не подвергают термообработке. Впрочем, воспоминания о лете могут испортить и другие продукты.

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Пляжная жизнь азовской креветки самая короткая, - уверяют в СЭС. При нынешних температурах максимальный срок хранения даров моря - один час. Евгений и Светлана покупают своим детям все, что они попросят. Не могут отказать. Семья не прекращает есть варенные креветки даже узнав от нас, что срок их реализации - всего час.

Отдыхающий: «Отлично, он только выловил, да, и мы их уже час как раз пытаемся употребить. Вот, потому вчетвером и напали».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Променять пляж и море на промывание и капельницы отпускники не боятся.

Отдыхающий: «Это везде есть. То есть пускай это будет Бердянск, то Евпатория, это Ялта, это везде распространено».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Однажды отравившись на отдыхе в Египте, россияне Юлия и Володя теперь настороже. Сомнительных продуктов не покупают. А рыбу привезли с собой.

Отдыхающий: «Не, ну что-то будем покупать, запасы кончатся».

Отдыхающая: «Но не на пляже».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Илья торгует на пляже уже шесть лет. Варенные креветки хранит во льду.

Продавец: «Чтобы санстанция нас не наказывала, мы охлаждаем товар, потому что он считается скоропортящимся».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Срок хранения жаренного рапана вне холодильника - не больше четырех часов, - уточняют в местной санстанции. Эпидемиологи уже зарегистрировали в Бердянске рекорд по отравлениям - сто человек за неделю. Это в пять раз больше, чем было в мае.

Ольга РУБЕЦ, заведующая отделением гигиены питания бердянской СЭС: «Сто человек никогда не было у нас, никогда. Это первый раз такой высокий подъем».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Это популярный среди отдыхающих в Бердянске стихийный рынок у центрального пляжа. Завидев видеокамеру, продавцы прячутся за деревьями. И рассказывать об условиях хранения морепродуктов не спешат.

Продавщица: «Женщина, всё, идите».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Выясняется, холодильных камер для рыбы нет, а креветки хранят в переносном охладителе. Врач-бактериолог Жанна Маковецкая предупреждает: опасность кроется не только в испорченных продуктах, инфекцию могут занести и сами продавцы.

Жанна МАКОВЕЦКАЯ, врач-бактериолог: «Сальмонеллез можно подхватить, это загрязнение из внешней среды, то есть рук человека, который все это продает, например, берет это грязными руками. Сальмонеллез, шегеллез, дизентерия то есть..."

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Некоторые заболевания могут проявиться через пару часов, а некоторые только спустя несколько месяцев.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №8
19:11:24-19:14:03 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Дом, в котором никто не живет. В центре Киева молодые художники обустроились в здании под снос. На его месте, по плану застройки, должен появиться новый гостинично-офисный комплекс.

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Этот дом расположен в центре Киева возле Европейской площади. Чтобы его увидеть, надо зайти в одну с подворотен. Ему больше ста лет, и его хотят снести, а на его месте построить новый дом.

Василий ШАНРО, участник акции: «Ви ж бачите, ці забудови нові, вони абсолютно... люди, які мають смак, вони розуміють, що це не смачно, і це гидко й бридко».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Это молодые люди, которые решили этот дом спасти. Среди них есть начинающие художники, писатели и скульпторы. И они считают, что дом не только нельзя сносить, а наоборот надо отреставрировать и внести в список историко-архитектурного наследства. Чтобы объект всегда был под их присмотром, в нем организовали центр молодежного искусства.

Участница акции: «Мы приглашали сюда и скульпторов, и архитекторов, и строителей сюда, смотрели они, здание абсолютно не аварийное».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Самозахват - так «Событиям» прокомментировали акцию молодых художников в строительной компании, которая собирается построить здесь гостинично-офисный комплекс высотой 160 метров. Тут считают, что дом исторической ценности не имеет и находится в аварийном состоянии.

Ирина ОКУНЕВА, генеральный директор фирмы-инвестора гостиничного комплекса «Столичный»: «Главное, что его восстановить нельзя. Потому что конструкции очень старые. Этот дом не является исторической ценностью. Этот дом не является историческим домом. Это все надумано, это неправда. Потому что заключение и Управления культурного наследия, и Министерства культурсредств, нету там никаких этих вопросов, о которых заявляют эти люди, которые сегодня сидят и якобы борются за правду».

Участник акции: «Ми не захоплюємо, ми відстоюємо цей будинок від знесення. Ми законослухняні громадяни. Якщо рішенням суду визнають, що ми тут незаконно перебуваємо, ми звідси підемо».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Станислав представился жителем соседнего дома. Молодых людей он не поддерживает. Говорит, за домом этим он уже давно наблюдает, и точно знает, что находиться в нем небезопасно.

Местный житель: «Тут может в любое время все обрушиться. А тут уже даже побольше, видите? Тут уже обвал стопроцентный».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Молодые художники не сдаются. На улице Грушевского собирают подписи против сноса здания. Среди прохожих мнения разделились.

Прохожая: «Я взагалі проти того, щоб руйнували пам'ятки архітектури, взагалі, в будь-якому місці і під будь-яким приводом».

Прохожий: «Можно снести уже, старенький дом».

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №9
19:14:04-19:16:19 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: 900 миллионов гривен. Правительство увеличило сумму расходов на строительство столичного стадиона «Олимпийский». Теперь главная футбольная арена Украины обойдется в три миллиарда гривен. И это уже третье подорожание.

Марьяна БУХАН, корреспондент: Свой рабочий день он начинает с обхода объекта. Португалец Житесс Аркиссандаш уже третий месяц руководит стройкой спорткомплекса «Олимпийский». У себя на родине он построил лиссабонский стадион. Вместе с ним на киевском стадионе появились и иностранцы. Их легко отличить: украинцы - в оранжевых жилетках, немцы - в желтых. Украинские строители на новой. Иностранное начальство не нарадуется.

Строитель: «Все изменилось. Поставили сооружения все. Португалия более... там целенаправленно все идет».

Марьяна БУХАН, корреспондент: Плотник Анатолий и каменщик Эдуард строили стадион весной. После смены руководства их перевели на новый объект. Сегодня работают на стройке жилого дома. И им обидно, что «Олимпийский» доверили дорогим гостям.

Строитель: «Ми получали копійки. А щас зарплата, я думаю, разів в п'ять вища».

Строитель: «У нас тоже есть хорошие специалисты, только надо стимулировать».

Марьяна БУХАН, корреспондент: После утреннего обхода Житесс Аркиссандаш объясняет, почему с его приходом правительство было вынуждено пересмотреть стоимость. По его мнению, стадион европейского уровня украинскими силами не построишь.

Житесс АРКИССАНДАШ: «Определенных специалистов и некоторые технологии мы не можем купить в Украине. Их просто здесь нет».

Марьяна БУХАН, корреспондент: Два года назад еще предыдущее правительство обещало построить «Олимпийский» за полтора миллиарда гривен. Через год к этой сумме прибавили еще 500 миллионов, а этим летом - еще миллиард. И по словам нынешнего вице-премьера Бориса Колесникова, три миллиарда - не предел.

Борис КОЛЕСНИКОВ, вице-премьер-министр Украины: «Эта сумма будет в районе четырех миллиардов четырехсот миллионов окончательно. Немножко больше или немножко меньше, пока не будет проекта, не могу сказать».

Марьяна БУХАН, корреспондент: В правительстве объясняют: цена стадиона постоянно меняется, потому что Україна вынуждена возводить его не имея окончательного проекта, все время строительства над ним работают немецкие инженеры. Закончить расчеты они обещают к октябрю. Именно тогда станет понятна окончательная цена главной арены чемпионата Европы по футболу.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №11
19:16:53-19:19:25 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Очень дорогие, очень старые или собранные вручную. Две с половиной тысячи отвечающих этим требованиям автомобилей собрали на фестиваль «Автоэкзотика». Его впервые проводят за пределами России на аэродроме «Херсонеский маяк» у Севастополя.

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Четырнадцать лет «Автоэкзотика» позиционировала себя как автомобильный курорт, но базировалась все это время на аэродроме «Тушино» в Москве. Чтобы создать соответствующую атмосферу, организаторы привозили тонны песка, устанавливали пляжные зонтики, искусственные пальмы. И вот наконец фестиваль добрался до настоящего моря. Только пальмы в Севастополе не растут. Зато здесь много солнца, крутых виражей и красивых девушек. Анастасия изображает из себя строгого копа. Наручники, дубинка и два товарища в роли беглых каторжников помогают вполне обычный автомобиль преподнести как экзотический. Ведь только такие пускают на фестиваль.

Анастасия ВЛАСОВА, участница фестиваля из Севастополя: «Автомобиль «Додж-Авенжа», чистый «американец», привезен с Америки. В Соединенных Штатах используется, как автомобиль полиции. Ну, в связи с этим и атрибутика вся, и автомобиль».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Тем временем, организаторы объявляют об открытии шоу. По старой традиции, в этот момент все участники дружно давят на клаксоны. А дальше начинается настоящий танец на колесах. Называется это управляемым заносом или фристом. Повторять такое неподготовленному человеку спортсмены не советуют. Дым рассеивается, и ошарашенные зрители видят в центре площадки девушку. Машины проносятся и тормозят в нескольких сантиметрах от Дашель, участницы шоу из Одессы.

Участница шоу: «Рядом, вообще возле ног. Но классно. Было очень страшно, но я была уверена в этом водителе. А вообще, коленки трусились, скажу по секрету».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Рядом с «Порше» и «Ламборджини» родные «Запорожцы» держатся скромно, но с достоинством. В гонках не участвуют, хотя автоэкзотикой себя чувствуют по праву.

Сергей КУТУКИН, участник фестиваля из Севастополя: «Здесь машина сделан полностью оригинал, как была выпущена заводом-изготовителем, а у нее всего двигатель состоит... мощностью 23 лошадиные силы, поэтому с монстрами, которые имеют под капотом больше 150 «лошадей» мне нет смысла даже тягаться».

Дарина КОШЕЛЕНКО, корреспондент: Чья «тачка» круче, участники «Автоэкзотики» будут выяснять круглыми сутками вплоть до 15 августа.

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)
08.08.2010 5:30:15

Сюжет №12
19:19:26-19:21:09 (час ефіру)
Елена КОТ, ведущая: Опять двойня. Причем вторая за год. В начале 2009-го у жительницы прикарпатского села Клузев была лишь одна дочка, теперь - пятеро детей.

Наталия ФАРМУС, корреспондент: Ольга мечтала только о двоих: мальчике и девочке. Но судьба решила иначе. Им всего две недели. Старшим двойняшкам только недавно исполнился год.

Ольга ЦЫПУГА, многодетная мама: «І руки, і ноги тряслися. То неожидано було, що двійня. Та нічого, думаю, якось... думала, прогодую, а тут ще через рік двійня. Ну то вже не було куди діватися, то вже були великі сроки, я сама не знала, що я вагітна».

Наталия ФАРМУС, корреспондент: Обе беременности были легкими. Роды тоже. Намного труднее, - вспоминает женщина, - было со старшей шестилетней Оксаной. Сейчас она главная мамина помощница.

Старшая дочка: «На руки беру їх, бавлю. Як вони плачуть, я їх колишу потім».

Наталия ФАРМУС, корреспондент: День многодетной мамы начинается рано утром. И длится до полного вечера. Иногда и присесть некогда.

Ольга ЦЫПУГА, многодетная мама: «Кожен день вдосвіта встаєш, їсти треба варити, дітей годувати».

Наталия ФАРМУС, корреспондент: Медики этот случай называют уникальным. По две двойни в одной семье иногда рождаются, но не с інтервалом в год. Акушеры и в простых случаях советуют женщинам делать перерыв между беременностями хотя бы в три года. Ведь роды истощают организм.

Наталья ГУМЕНЯК, заведующая родильным отделением городского родильного дома: «Тому ми завжди жінок, особливо після кесарського розтину, попереджаємо, що ви можете дуже швидко завагітніти».

Наталия ФАРМУС, корреспондент: Впрочем, молодая мама чувствует себя неплохо. Больше всего переживает, чтоб не пропало молоко. Ведь детское питание очень дорогое. Сейчас семья мечтает о коляске для старшеньких. Все собранные на нее деньги пришлось потратить на новорожденных.

5 канал випуск 19:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
08.08.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
08.08.2010 20:00:00

5-й канал : Програма Время новостей (випуск 19:00)
08.08.2010 20:00:00