УТ-1 випуск 21:00 

• 135 містечок і сіл у 9 областях України залишили без світла вчорашні зливи та буревії. УТ-1: Програма «Новини» (випуск 21:00:00)
• Через ухвалений закон про місцеві вибори, потрібно змінювати Конституцію. УТ-1: Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

«1+1» випуск 19:30 

• 10 херсонців і один росіянин вже третій місяць як застрягли на заарештованому судні біля берегів Туреччини. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• У турецьку пастку цього тижня потрапили тисячі українців, які їхали на відпочинок. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Україна не дуже приваблива для туристів. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Українські можновладці підраховують можливі прибутки від «Євро-2012». «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Віктору Януковичу виповнилося 60 років. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Кілька непростих кроків зробила цього тижня коаліція. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Вже більше місяця київський зоопарк не може дочекатися нового директора. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В Україні часто виробляють не якісний коньяк. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Інтернет-простір заполонила нова забавка молоді. «1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

«Інтер» випуск 20:00 

• Украина и Международный валютный фонд опять в активной фазе сотрудничества. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Еще один кредит - 610 миллионов евро - готов предоставить Украине Евросоюз. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Виктор Янукович вылетел в Крым. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Плачевное состояние армии стало темой внеочередного заседания СНБО. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Парламент ушел на отдых. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Несколько недель кряду в разных регионах Украины не прекращаются проливные дожди. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Киев недавно испытал на себе, что значит быть в объятиях стихии.. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Украина усыпана мусором. «Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45 

• Епіцентр повені змістився з Буковини на Прикарпаття. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Нестор Шуфрич тепер заступник голови РНБО. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• У Європу без віз українці таки зможуть їздити. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Із 60-річним ювілеєм Віктора Януковича цього тижня привітали лідери інших країн. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Перший сніп цього тижня зібрано на полях центральної України. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• 12-річку у школах скасували. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)
• Курортний сезон для людей відомих - не просто відпочинок. ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 18:00 

• Без віз залишилися діти-чорнобильці, які збиралися на відпочинок до Великобританії. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)
• Подружжя Семечкових з села Красна Слобода виховує 12 дітей. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)
• До Ужгорода на музичний фестиваль з'їхалися більше тисячі мотоциклістів з різних держав. 5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)

ТРК «Україна» випуск 19:00 

• В Украине тысячи болельщиков готовятся посмотреть решающий матч на больших экранах. ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Днепропетровск снова затопило. ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Херсонские коммунальщики пошли в атаку. ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Жители Луганска отремонтировали одну из улиц за своей счет. ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)
• Владельцы собак будут в ответе за своих питомцев. ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

5 канал випуск 19:00 

• Великобритания отказала во въезде детям-чернобыльцам с Украины Беларуси. 5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00)

УТ-1 випуск 21:00

УТ-1: Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №2

21:02:40-21:03:00 (час ефіру)

Олександр ПРОСЯНИК, ведучий: 135 містечок і сіл у 9 областях України залишили без світла вчорашні зливи та буревії. Найбільше постраждала Київщина. Найменше - Сумщина. На завтра синоптики знову прогнозують зливи, особливо на півдні, в Карпатах та Прикарпатті. Подекуди - град.

УТ-1: Програма «Новини» (випуск 21:00:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №3

21:03:01-21:03:30 (час ефіру)

Олександр ПРОСЯНИК, ведучий: Через ухвалений вчора закон про місцеві вибори, потрібно змінювати Конституцію. У цьому переконаний заступник голови ЦВК Андрій Магера. Якщо до Основного Закону таки внесуть поправки, то не зрозуміло, як це вплине на раніше обраних депутатів та мерів. Окрім того, за 50 днів виборчої кампанії організувати та підготувати перегони не можливо, - вважає Магера. З ним погоджуються і в Комітеті виборців. Там нарікають ще і на брак грошей. А лідер «Фронту змін» Арсеній Яценюк взагалі збирається оскаржити закон у Конституційному суді, адже документ усуває від участі у виборах його партію, бо її осередки були зареєстровані менше року тому.

«1+1» випуск 19:30

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №1

19:30:21-19:33:50 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Цього тижня в Україні знову пригадали про долю моряків. 10 херсонців і один росіянин вже третій місяць як застрягли на заарештованому судні біля берегів Туреччини без надії на швидке повернення додому. Так і живуть - палять вогонь просто посеред Мармурового моря, харчуються тим, що спіймають у морі, і втрачають надію від безвиході.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Новиною про заарештоване судно в Ізміті нікого не здивуєш. Кожен другий суховантаж у віддаленій частині морської стоянки - у неволі. «Сормовський-17» на рейді третій місяць і це для місцевого порту теж не дивина. Судна поруч стоять роками. Рибалка Ібрагім часто плаває до заарештованих суден - потеревенити із моряками, скласти компанію у карти чи привезти трохи продуктів. Відвідувати їх заборонено. Потрапити на облавок корабля, де знаходяться українці, можна лише напівлегальним способом за допомогою місцевих рибалок. Побачивши наш човен ще здалеку, на облавку «Сормовського» збирається весь екіпаж. Серед моряків починається метушіння, а капітан розпливається в усмішці. Каже: за 2,5 місяці уже забули як це - приймати гості.

Анатолій ЛАВРОНЕНКО, капітан судна «Сормовський-17»: «Необитаемый остров. Люди 2,5 месяца не видели берега».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Виходили моряки у рейс на 10 днів. Збиралися повернутися на початку травня, але у турецькому порту попросили стати на якір. Розмова із судновласником була короткою.

Анатолій ЛАВРОНЕНКО, капітан судна «Сормовський-17»: «Говорю - в чем дело? У меня продукты заканчиваются. Мы должны на обратном пути были продукты брать. Он говорит - там долги, судно арестовали».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: В перший час було паливо, але швидко зіпсувалася їжа. Моряків врятувало море. Старший механік забезпечував весь екіпаж виловленою рибою. Тепер продукти на борт раз на кілька днів доправляють з профспілки моряків. Сьогодні на борту - свято - інспектор привіз трохи м'яса. Розводять вогнище на облавку. Вдень це кухонна плита, ввечері - єдине джерело освітлення. День на судні починається зі сходом сонця, а закінчується щойно сутеніє. Потім починається пекло. Кондиціонери не працюють, за день металічний корпус розжарюється як пательня. Судновласник десь у Росії. Додзвонитися до нього «ТСН» не вдалося. Моряки востаннє його чули місяць тому. СМС від родичів і дуже рідко, тільки в разі необхідності, короткі дзвінки. Через тиждень зникне і цей зв'язок і зовнішнім світом. Серце суховантажу «Сормовський-17» - капітанська рубка. Останні 2,5 місяці вона працювала із перебоями, а от 2 тижні тому зупинилася остаточно. Пального тут залишилося на кілька годин роботи. І востаннє хлопці збираються запустити обладнання найближчими днями для того, щоб в останній раз підзарядити мобільні телефони. На історію з арештом судна в Україні уваги ніхто би і не звернув, якби знову не дружини моряків. Саме вони через 2,5 місяці після початку поневірянь українців у Мармуровому морі, як свого часу дружини моряків «Фаїни» і «Аріани», взялися визволяти чоловіків із полону.

Наталя ПАВЛЮК, дружина старшого помічника капітана судна «Сормовський-17»: «Все лимитировано. От воды до продуктов. И стоять в этой консервной банке посреди моря...»

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Дружини моряків цього тижня почали звертатися до українських та міжнародних чиновників. Хотіли вирішити найбільшу проблему - щоби на борт «Сормовського» доправили пальне.

Ганна СМИРНОВА, дружина 3-го механіка судна «Сормовський-17»: «Нам объяснили так, что это очень дорого. И некому расплачиваться за это топливо».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Витягати моряків із халепи зараз допомагає ITF - це міжнародна профспілка моряків. Вона вже знайшла гроші на повернення українців додому, і моряки могли би хоч завтра відправитися у путь, але рішення залишається за турецькою стороною. За законами країни, моряки просто не мають права залишити судно без екіпажу. В середу капітан відправив черговий лист у порт, щоб там дозволили зійти на берег. Відповіді поки чекають.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №2

19:33:51-19:35:50 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: У турецьку пастку цього тижня потрапили і тисячі українців, які їхали на відпочинок. Частину з них виселили з готелів, частину навіть не випустили за межі аеропортів. Хтось просто не зміг вилетіти, маючи на руках куплені путівки. Поневіряються наші співвітчизники вже третій день поспіль. Скандал на турецькому узбережжі оголив проблему не лише ризикованості туристичного бізнесу - усі вони клієнти компанії з тривалим стажем, але і дипломатичної незахищеності українців та і поваги до України у світі. Григорій Жигалов зараз буде з нами на прямому зв'язку зі Стамбула. Григорію, я вас вітаю. Чи можна на сьогодні сказати, що скандал вичерпується потроху чи ні?

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Добрий вечір, за наявною на сьогоднішній день інформацією, у Туреччині перебуває більше, ніж 2 тисячі українських туристів. Хоча ситуація на сьогоднішній день більш-менше нормалізувалася. Наскільки мені відомо, усі туристи зараз перебувають у готелях. Вони розселені або за власний кошт, або за допомогою українського консульства, або керівництво готелів пішло назустріч і не стало виселяти туристів. І ми спілкуємося час від часу із туристами. І вони нам переповідають часом досить такі неприємні історії, як керівництво все ж таки інколи вимагає гроші за поселення, за харчування або є і такі, коли гіди збирають гроші за екскурсії, а потім просто зникають. І от українці дуже сподіваються, що коли вони повернуться на батьківщину, вони зможуть отримати компенсацію за зіпсовану відпустку. І кілька слів хочу сказати про тих людей, які збираються ще тільки у відпустку і мають такі проблемні путівки. Турецька влада обіцяє, що вже від завтрашнього дня, від понеділка ними опікуватиметься нова турфірма. Як це буде виглядати, чи не буде нових проблем, поки що сказати важко. Я думаю, що всі відповіді на це запитання дасть завтрашній день. Студія?

Олексій ЛІХМАН, кореспондент: Дякую за роботу, колего.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №3

19:35:51-19:41:05 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Ну ось тут би і продовжити рекламним гаслом: підтримуй українське, відпочивай на батьківщині. Але ж постає питання - чи є за що агітувати? Ми вирішили оцінити рівень туристичної інфраструктури не своїми очима, а через уявлення про нас іноземців. Для цього досить погортати сторінки іноземних путівників. З приємного про Україну там лише загальні слова про країну соборів та першу слов'янську державу на теренах Європи. Ну а далі - одні застереження.

Ольга КАШПОР, кореспондент: Українці п'ють жахливу воду з-під крану, замість кави - розчинну гидоту, обожнюють їсти величезними шматками суцільний жир, тобто сало. В Україні смачна горілка, вбиті дороги, рвані рушники в готелях. Таку картинку подають іноземні путівники. Озброївшись цією інформацією, приїздять до нас іноземні туристи. Звісно, ті, що не з лякливих. Двері із тризубом на одній з вуличок Берліна. Сюди приходять ті, кому приїлися престижні курорти. Одразу за порогом починається знайомство із ще незвіданим туристичним об'єктом. Це єдина у Німеччині турагенція, що спеціалізується саме на Україні. Її засновник - Мартен Ланге одразу чесно попереджає клієнтів: якщо звикли до комфорту, вам не сюди.

Мартен ЛАНГЕ, засновник туристичної фірми (Берлін): «Більшість наших клієнтів прекрасно знають, що Україна туристично відстала. Її не порівняти з Іспанією чи Туреччиною. У ваших готелях часом не бачать елементарних речей. Коли у номері розетка вирвана або білизна рвана. Це ж не нормально».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Пристойних готелів в Україні мало і ціну вони ломлять зовсім не європейську, - скаржиться керівник німецької агенції. Дійсно, ломимо, - не приховують власники. Ось номер стандарт у київському готелі 5-зіркового рівня. Середня ціна - 200 євро на добу. За цей люкс правлять всі 400 євро. Це вдвічі дорожче аналогічних апартаментів у будь-якій європейській столиці.

Єлизавета ЮРУШЕВА, представник власника компанії готельного бізнесу: «С бизнес и экономической точки зрения мы делаем правильно, потому что у нас конкуренции нет. Для туристов это не самый лучший вариант. Знаете, на запретный фрукт всегда есть своя цена».

Ольга КАШПОР, кореспондент: За цю ціну в столиці України бодай можна сподіватися почути персоналу англійську. У більшості ж закладів Криму, - попереджають іноземні путівники, - гостям доведеться спілкуватися жестами. Хто ж буде витрачатися на навчання персоналу, який набирають на сезон, - розводять руками менеджери узбережних ресторанчиків.

Ольга БОРОДАЙ, адміністратор ресторану: «На уровне заказ принять, обслужить, здравствуйте, до свидания, есть владеющие. Не все».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Труднощі перекладу заважають іноземцям втамовувати і культурний голод. Спробуй знайди ті мармурові печери без вказівника латиницею. Подорожувати півостровом на авто взагалі екстрим, адже попередження про небезпеку на дорозі теж тільки для своїх.

Мер Ялти: «Мы издеваемся над нашим иностранным клиентом».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Місцева влада нагальність проблеми усвідомила, - переконує мер Ялти.

Сергій БРАЙКО, міський голова Ялти: «Буквально через неделю у нас появится первый указатель. Мы приняли решение о их внешнем виде. Эти указатели мы выставляем на набережной».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Як знання мови перетворюється на капітал - наочно демонструють у цій садибі на Івано-Франківщині. Тут цілий рік приймають мандрівників з усієї Європи. Розвивають так званий «зелений» туризм. Із гостями господарі вільно розмовляють німецькою, італійською та англійською. На всю Коломию у них немає конкурентів.

Віталій, господар садиби: «Для того, щоб хтось зараз міг з нами конкурувати, треба знання мовні, або наймати на роботу працівників, що є в принципі дорого».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Їхати на східну Україну жоден іноземний путівник взагалі не рекомендує. Немає, пишуть, чого там дивитися. Вітчизняні туроператори планують зламати стереотип.

Ольга ГОРОШЕНКО, представник турфірми: «Очень активно сейчас донецкие операторы продвигают спортивный туризм, новые стадионы с возможностью посещать какие-то базы, где готовят наших спортсменов, поприсутствовать на тренировках».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Та з найкреативнішими ідеями без участі держави іноземного туриста не завоюєш, - скаржаться туроператори.

Ольга ГОРОШЕНКО, представник турфірми: «Наша страна как бренд за рубежом, она не раскручивается на уровне государственном».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Франція, яка вже 15-й рік поспіль тримає першість на туристичному ринку, витрачає на свою рекламу у світі 600 мільйонів бюджетних євро на рік. Україна вже другий рік на туризмі економить.

Ольга СОКОЛОВА, керівник управління фінансової діяльності Держтуризмкурортів: «Закладено 12 мільйонів на сьогоднішній день. Не профінансована жодна копійка. На декількох виставках ми вже не змогли побувати».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Із того, що можемо зараз показати іноземним делегаціям - ось цей 15-хвилинний фільм, знятий два роки тому. Його дарують посольствам. Про розміщення у закордонних ефірах не йдеться. І ось такий путівник 2007-го року видання. Тут і схід, і захід, і все - англійською мовою. Тираж у 3 тисячі екземплярів за три роки так і не розійшовся.

Ростислав СОССА, директор держпідприємства «Картографія»: «Планували видавати путівник і німецькою, іспанською, французькою. Але з огляду на невеликі продажі англійською, то ми поки що призупинили свої плани».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Тож іноземні туристи і надалі мають право розвіювати міфи про Україну власним коштом, якщо ризикнуть приїхати.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №4

19:41:40-19:46:25 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Місяць великого футболу позаду. Попереду лише головний матч чемпіонату світу. Сьогодні ввечері у південноафриканському місті Йоханесбурзі - фінальний матч Нідерландів та Іспанії. Для когось цей турнір - свято емоцій та вболівальницьких пристрастей, а для когось - надприбутковий бізнес. Куди і як повертають грошові ріки футбольні функціонери ФІФА та господарі змагань, і головне - скільки може заробити Україна, якщо все правильно зробить до 2012-го?

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: Місяць великого футболу і 2 мільярди американських доларів у кишені міжнародної федерації футболу. Організація на одних лише телетрансляціях збирає грошовий урожай більший за бюджет деяких країн. Продаж телевізійних прав на ігри кубка планети - золота жила у прибутках федерації. За останні 20 років дохід від телереклами зріс майже у 40 разів. Більшість цих коштів спрямовують на розвиток гри. Зокрема згідно фінансовим звітам за минулий рік, національна футбольна асоціація кожної країни-члена ФІФА, а таких 208, отримує по 200 тисяч доларів.

Ніколя МАЙНГОТ, прес-аташе ФІФА: «Прибутки від чемпіонату світу складають 90% від нашого бюджету на наступні 4 роки. Тобто ФІФА фактично живе за рахунок турніру. На ці кошти ми проводимо інші змагання - чемпіонати серед жінок, юнацькі та дитячі».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: Взагалі від комерційної діяльності, пов'язаної із чемпіонатом світу, ФІФА очікує загального прибутку у майже 3,5 мільярди доларів. Але кубок світу - це в першу чергу величезний фінансовий подарунок для економіки країни-господаря. У Південній Африці сподіваються: до кінця року прибуток від турніру повністю перекриє затрати на підготовку.

Правин ГОРДХАН, міністр фінансів ПАР: «Ми підрахували, що вже цьогоріч заробимо близько 4 мільярдів євро. Прибутки будуть значно більшими, ніж ми гадали. Ми очікували 300 тисяч туристів, натомість зараз маємо цифру вже 500 тисяч».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: Дані однієї з провідних міжнародних розрахункових систем свідчать: приїжджі фани ні у чому собі не відмовляли. Одні лише британці з американцями у період з 1 по 20 червня розплатилися кредитними картками на суму 50 мільйонів доларів. Шиконули австралійці, французи, німці і навіть канадці, чиєю збірною на турнірі і не пахло.

Олександр ОХРІМЕНКО, економіст: «По приблизним розрахункам економіки в цілому, ЮАР в даному випадку чемпіонат приніс близько 7 мільярдів. Тобто додатково ВВП було на 7 мільярдів зроблено. Хоча я думаю, до кінця року буде більше».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: З усіма цими цифрами добре знайомий віце-прем'єр-міністр України з питань «Євро-2012» Борис Колесніков. Організаційний досвід Південної Африки - ключовий, адже це останній великий турнір перед українсько-польським чемпіонатом Європи.

Борис КОЛЕСНИКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань Євро-2012: «Я не обнаружил там недостатков, о которых так много пишут. Все-таки чемпионат проводится на высочайшем уровне в плане организации. Я был на двух стадионах в Йоханнесбурге, причем не только во время матча, а задолго до его проведения. Все отработано».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: У порівнянні з господаркою чемпіонату світу Україна має суттєвий плюс - ПАР прийняла у себе 32 збірні, тоді як у нас базуватимуться делегації 8 команд, а це - значно менші витрати. Мінус - постсоціалістична економіка, яка у своєму розвитку поступається південноафриканській. Але влада впевнено заявляє: за рік до старту «Євро» українська інфраструктура буде готова до серйозного випробування. Поки будівники стадіонів, доріг та готелів вирішують більш глобальні проблеми, столичні комунальники повним ходом здають хоч і маленькі, зате готові об'єкти. Ось, будь ласка, зроблено в Україні спеціально до «Євро-2012» із символікою, усе як треба. Нехай кожен іде і знає - чемпіонат Європи вже близько. Аби цей об'єкт за давньою українською традицією не зняли до початку чемпіонату.

Олександр ОХРІМЕНКО, економіст: «Теоретично вважається так, що будь-який чемпіонат по футболу, вони як правило дають приріст ВВП приблизно десь від 2 до 4%. Крім того, як правило, є позитивний ефект зростання. Вистачає десь на 3-5 років».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: Уже більше 5 років нам ставлять у приклад Португалію, економіка якої стрімко злетіла вгору після чемпіонату континенту-2004. Ця держава лише на туристах заробила чистими близько 100 мільйонів євро і заробляє досі, поскільки правильно організувала туристичний бізнес.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань «Євро-2012»: «Сейчас главная проблема «Евро» - уже не инфраструктура. Она будет построена. В этом нет сомнений даже УЕФА. Сейчас главная проблема - менеджмент турнира. Здесь есть вопросы. Пока. Я думаю, мы их снимем».

Володимир ЗВЄРОВ, кореспондент: Яким буде дохід України від «Євро-2012», передбачити важко. Навіть експерти УЄФА з обережністю прогнозують, скільки їхня організація заплатить двом приймаючим державам за проведення турніру. Називають цифру в півмільярда євро. Додати сюди поки що невідомий прибуток від невідомої кількості туристів і вочевидь рахувати будемо вже влітку 2012-го.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №5

19:46:50-19:51:15 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Ювілейний клопіт. Політичний бомонд добряче посушив голови над непростим завданням - як гідно привітати президента з ювілеєм. Утім справжнім подарунком Віктору Януковичу безумовно стали дуже поважні гості з-за кордону. Вони прилетіли і до Києва, і до Ялти, де за їхньої участі відбувається не лише святкування, а й неофіційний саміт президентів 6 країн СНД.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Перший день народження на посаді президента Янукович святкує, з одного боку, в робочому режимі, а з іншого, все ж таки масштабно. Чого вартий бодай приїзд президента Євросоюзу Германа Ван Ромпея. В Адміністрації глави держави про цей візит знали ще за тиждень, але зберігали таємницю. І які б перемовини під час візиту не велися, все одно спів падіння приїзду глави ЄС з ювілеєм українського президента випадковим назвати важко.

Герман Ван РОМПЕЙ, Президент Європейської Ради: «Мені було надзвичайно приємно мати можливість привітати його особисто під час нашої зустрічі. Мені самому вже 62 року, тому я просто сказав президенту Януковичу: ласкаво просимо до нашого клубу».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Що подарувати та побажати гарантові у цей день, стало головним болем чи не для усього українського політбомонду. Депутати від коаліції стверджують, що дорогі подарунки тільки дратують гаранта, тому кожен цю непросту проблему вирішував по-своєму. Ганна Герман віддала перевагу більш символічному презенту.

Ганна ГЕРМАН, заступник Глави Адміністрації Президента України: «Лаврову вітку. Я думаю, що президент заслужив лавра».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Московський патріархат, крім подарованої Януковичу ікони Спасителя, нагородив президента ще і орденом за номером 001. Як сказано в офіційному повідомленні, за заслуги перед православною церквою. Увечері в п'ятницю у резиденції «Залісся», що під Києвом, було влаштовано прийом, на яким за неофіційною інформацією, з'їхалися більше 400 осіб, а саме святкування затягнулося ледь не до другої ночі. Святкувати свій ювілей Віктор Янукович продовжив у Криму. Але задовго до приїзду сюди українського президента весь півострів завісили бігбордами про те, що Янукович - це надія для Криму, а сильна влада - це перспектива для країни. Так, що жоден кортеж з іноземними гостями просто не міг не помітити, як сильно у Криму люблять нинішнього очільника України. Всього до нього приїхали 5 голів держав - Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану та Росії. На святі Віктора Януковича зустрілися Олександр Лукашенко та Дмитро Медведєв, які зараз переживають непрості часи у стосунках. З налагодженням відносин між Києвом та Москвою головним ворогом Кремля на теренах колишнього СРСР став саме Мінськ. Але глави держави посміхалися і не псували українському очільнику настрій. На саміті у Лівадії Віктор Янукович закликав всіх працювати над економічною співпрацею. Але Дмитро Медведєв на самому початку зустрічі заявив: працювати у 30-градусну спеку у краватках - це катування, і натякнув, що треба переходити до іншої теми неформального саміту.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я хотел бы, Виктор Федорович, от имени Российской Федерации, надеюсь, что ко мне присоединяться все наши коллеги, пожелать вам здоровья, пожелать вам успехов в очень нелегкой работе президента».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: З Лівадії президенти переїхали до іншої резиденції, де під акомпанемент артистів «95 кварталу» та співи всесвітньо відомого хору Турецького відсвяткували ювілей Януковича. Сьогодні ж вони мали оглянути новий літак «АН-148», але зранку відмовилися від цієї ідеї. Як повідомляють в Адміністрації Віктора Януковича, обговорити співпрацю у літакобудуванні президенти країн СНД встигли вчора на саміті.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №6

19:51:15-19:51:55 (час ефіру)

Сюжет №6

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Кілька непростих кроків зробила цього тижня коаліція. Найнесподіваніший - кадровий. Верховна Рада відправила у відставку міністра з надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича. Поки міністр ліквідовував повінь на заході України, у столиці ліквідували його портфель. Сам Шуфрич стверджує: мета політична. Партія регіонів потребує нових союзників. Особливо корисним, говорять оглядачі, «регіоналам» під час жовтневих виборів може бути Віктор Балога, оскільки його «Єдиний центр» має потужний ресурс у західній Україні - найслабшому електоральному місці Партії регіонів. Утім самі прибічники Віктора Балоги такого портфельного обміну поки що не підтверджують. Найважчим кроком стало урізання бюджету. Заради дружби на 15 мільярдів доларів з Міжнародним валютним фондом парламентарі зрізали видатки української скарбниці на 18 мільярдів гривень. Саме таку суму держава не доплатить різним галузям у 2010-му році. За гігантський кредит МВФ заплатять зокрема аграрна, вугільна та будівельна галузі, а також сфера житлово-комунального господарства. Ну і найвагомішим кроком стало остаточне голосування за новий закон про місцеві вибори. Його норми серйозно збільшують шанси «регіоналів» на перемогу. Утім є і втрати. «Регіоналам» не вдалося провести закон про референдум. Опозиціонери вважають його механізмом поновлення президентських повноважень. Утвердження права народу змінювати Конституцію без участі Верховної Ради депутати відклали на осінь і закрили затягнуту сесію.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №7

19:51:56-19:58:25 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Скупчилися хмари і над секретарем Київради Олесем Довгим. Парнина молодої команди Черновецького цього тижня пережив обшук СБУ у своєму кабінеті, щоправда сам він заявив про повне порозуміння з правоохоронними органами. Загалом ситуація у столичній владі вже нагадує бліцкриг проти команди Черновецького, але варто визнати - проблеми міста поки що так блискавично не вирішуються. Ось один із прикладів - ситуація із багатостраждальним київським зоопарком. Вже більше місяця він не може дочекатися нового директора. Конкурс на цю посаду, якщо і триває, то напівтаємно і зі скрипом. А цей місяць, я нагадаю, звіринець втратив ще кілька тварин. Реальних результатів розслідування київського зоомору немає і досі. Більше того - немає жодної кримінальної справи, лише кілька експертиз із протилежними результатами. Тим часом зоопарк - це ласий шматок - як підприємство і як територія.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Детективна історія гідна пера Агати Крісті. Смерть тварин, замкнутих у вольєрах, рік пророкували і опозиціонери зоопарку, і сама директриса. Тоді всі відсторонено слухали. Тепер ось збоку спостерігають як зоопарк порожніє і гадають - хтось умисно підвів стрілки годинника чи година смерті настала природно? 

Світлана БЕРЗІНА, відсторонений керівник зоопарку: «Острое токсическое отравление».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: У зоопарку швидко схопилися за попередній діагноз.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедри анатомії НУБП: «Були зміни, які свідчать про вплив токсину. Те, що видно оком».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Більшу частину колекції цього авторитетного в Україні музею зібрано із залишків тварин київського зоопарку. Вони і після смерті - експонати. Менш примхливі та більш цінні. Олег Мельник досконало знає структуру кожного. Власноруч збирає кістки мов конструктори.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедри анатомії НУБП: «Це африканський слон, а це - ще не зовсім закінчений експонат, не доведений до кінця, це індійський слон».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Це хобот колишньої подружки Боя. Є слон, що помер у звіринці 1924 року. Є череп слона, який подарували Микиті Хрущову. Але раніше науковець препарував лише тварин, що гинули внаслідок травм чи природної смерті. Тільки розтин слона, верблюдиці і бізонихи не викликали сумнівів. Токсин був. Але те, що він бачив оком, міліційні пристрої на експертизі не знайшли.

Олег МЕЛЬНИК, доцент кафедри анатомії НУБП: «Може бути, що вони не виявили».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Бюро судмедекспертизи оприлюднило лише стан органів слона. Токсихімічна та гістологічні дослідження засвідчили: звір був старим та хворим.

Володимир ПОЛІЩУК, речник київської міліції: «Поки що факту отруєння тварин не виявлено. І ці документи, які ми маємо, це підтверджують».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Зоопарк та його покровителі стоять на своєму.

Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, міський голова Києва: «Животные один за другим погибать не могут. Я полагаю, речь идет о преступлении».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Головні підозрювані за версією керівництва парк - екс-заступник і компанія колишніх співробітників, або ж невідомий отруйник із народу.

Світлана БЕРЗІНА, відсторонений керівник зоопарку: «Это либо маньяк, либо за»Інтер»есованная сторона в деморализации зоопарку».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Логічне пояснення смертей від опозиціонерів нинішньої влади - земля під клітками. Одна сотка в районі зоосаду може сягати сотні тисяч доларів. Та хоч земля належить місту, за нею статус заповідника. Аби продати її, потрібна згода науковців.

Чоловік: «Науково обґрунтовано має бути скасований цей статус».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Очільник Києва пообіцяв не позбавляти звірів столичної прописки.

Леонід ЧЕРНОВЕЦЬКИЙ, міський голова Києва: «Никогда при мне киевский зоопарк за территорию Киева вынесен не будет».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Смерть Боя вразила його доглядальників далеко за межами країни. Професор Візнер рік тому оперував Боя. Він призначив слону-товстуну дієту і вірити в те, що Бой міг загинути від недоїдання відмовляється.

Хенінг ВІЗНЕР, професор: «У його шлунку знайшли рештки харчування, яким у зоопарку не годували, то є два припущення. Або його чимось перегодували відвідувачі, або не хочу у це вірити, слона отруїли».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Для європейських зоопарків такий злочин - за межею розуміння. Як і утримування тварин у маленьких вольєрах. Там вони живуть на величезних площах і до багатьох із них - відкритий доступ відвідувачів.

Ігор ДОБРУЦЬКИЙ, екс-заступник голови КМДА: «Є певні думки внести пропозицію щодо підпорядкування».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Після скандалу Мінохоронприроди дозріло до рішення - зоопарки мусять мати одного власника. Сьогодні вони належать містам, підпорядковані Мінкульту, а за розташуванням забору та наявності землі стежить Мінприроди. Тепер це відомство ініціює повну опіку над усіма зоопарками країни. Сучасні господарі відтворювати столичний зоосад не поспішають, хоча пропозиції вже є. Слона з Індії обіцяють подарувати, а от ціна двох самок та перевезення слонової родини обійдеться у кругленьку суму. Але у мерії сказали: гальмують купівлю не гроші, а люди.

Ігор ДОБРУЦЬКИЙ, екс-заступник голови КМДА: «Спочатку це правильний і детальний план території, де має знаходитися вольєр для слона. Друге - персонал вилучити».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Чутки щодо некомпетентності персоналу головно крутилися довкола очільника парку - Світлани Берзіної. Черновецький її на місяць відсторонив, але днями вона повернулася на посаду. Хоча з мерії прозвучала ідея про оголошення відкритого конкурсу на посаду, у самому зоопарку у світле майбутнє навіть зі змінами не вірять. Останнє десятиріччя їм міняють директора майже кожні два роки. І жодного разу не співпадало, щоб кандидат однаково подобався і владі, і звірам. Науковці спрацювали на попередження. Навіть якщо внаслідок менеджерських війн від нас відвернуться усі постачальники екзотичних тварин, ми зможемо вирощувати своїх слоненят. Тут у пробірці при мінус 196 градусах зберігається 80 мільйонів сперматозоїдів слона Боя. Мертвого слона пильнують сильніше за живого. У банку тваринної сперми теж помітили дивну річ. Сперматозоїди слона, які до 18 діб після смерті мають отак рухатися, були через невідомі причини не активними. Заплідненню поза організмом це не завадить, але і ця нетипова деталь могла б зацікавити правоохоронців. Нині всі свої висновки вони спрямували до державного науково-дослідного Інституту лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Можливо, саме вона дасть підстави для порушення кримінальної справи.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №8

19:58:26-20:03:50 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Зоряні війни або коньяку щось пороблено. «ТСН» і далі складає рейтинг небезпечних товарів і сьогодні саме черга напою із зірочками на етикетці, які дуже часто можна сміливо замінити на отрутні черепи. У гонитві за грошима виробники нехтують якістю напою, адже сьогодні виробництво коньяку - це надприбутковий бізнес. Те, що у нас розливають у пляшки, важко назвати шляхетним напоєм, бо від цієї рідини до виклику швидкої допомоги лише один крок.

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Коньяк - це колір, смак, запах і величезна історія. Але, на жаль, не вітчизняний. У нього зазвичай ні кольору, ні смаку, ні запаху. Виготовлений навіть згідно державного стандарту, це не високоякісний напій, а майже отрута. Справжній коньяк - елітний продукт, дитя виноградної лози, як називають його фахівці. Виробництво коньяку - довготривалий і складний процес. Напій мають виготовляти винятково із сортів білого винограду. Народжується коньяк із солодкого виноградного соку. Далі він визріває в якісне вино, а вже після перегонки перетворюється на коньячний спирт. Потім рідину не менше 2,5 років витримуються у дубових бочках і нарешті дістають шляхетний напій. Тобто за стандартом коньяк має бути 100%-во природнім продуктом. Утім домогтися кришталевої чистоти напою вкрай важко. Хімічні процеси не дають змоги дістати безпечного спирту. Велика частина йде у відходи. У Франції, наприклад, щоби зберегти якість напою, закон передбачає контрольоване знищення так званих хвостових спиртів. У нас ці хвости не вважають відходами.

Наталія ЛИФАР, провідний інженер центру випробувань ДП «Укрметртестстандарт»: «Предусматривается достаточно высокое содержание альдегидов, масел и этанола. Норма в коньяке выше, чем норма в водке».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Найстрашніший ворог - метанол. Навіть нормована кількість цієї отрути в коньяку може призвести до страшних наслідків.

Наталія ЛИФАР, провідний інженер центру випробувань ДП «Укрметртестстандарт»: «Человек, выпивая достаточно много коньяка, он может отравиться метиловым спиртом. Он в достаточно небольших количествах ведет к слепоте и к летальному исходу».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Крім того, улюблена пляшка може містити чи не всю таблицю Менделєєва. Тільки офіційно коньяки перевіряють на наявність семи важких металів, серед яких, до речі, миш'як та ртуть.

Наталія ЛИФАР, провідний інженер центру випробувань ДП «Укрметртестстандарт»: «Свинец и кадмий могут попадать с дорог. То есть, если виноградники близко к трассам проходят».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Хоча допустимі норми хімічних речовин мізерні, легше від цього організму не буде, - запевняють лікарі. Звісно, якщо пити багато трунку, на який наклеїли етикетку «коньяк».

Костянтин ЗЕЛЕНСЬКИЙ, сімейний лікар: «Это в первую очередь скажется на печени. Возникают токсические гепатиты, циррозы и так далее. Страдает, прежде всего, печень. Потом страдает поджелудочная железа».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Єдине, від чого нас захищає державний стандарт - харчові домішки. Ніяких порошків у коньяку бути не може.

Тетяна ШАТАЄВА, керівник лабораторії сертифікації ДП «Укрметртестстандарт»: «Заборонено додавати туди запашні речовини, тобто імітувати його запах, заборонено на сьогодні добавляти барвники».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Проте виробників важко змусити дотримуватися правил, - нарікають у Держспоживстандарті. У гонитві за великими грошима про якість забувають. Новоспечені вітчизняні заводи - це не авторитетні коньячні доми із столітньою історією.

Володимир МАСАЛІТІН, радник голови Держспоживстандарту: «Производство коньяка, оно длительное. А непосредственно, если бросить порошок или некачественный спирт и его подкрасить, то это очень быстрая нажива».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Проїхавшись по заводах, контролери пересвідчилися: хімічні добавки - постійні гості на коньячних підприємствах. Причому виробники ретельно їх ховають у темних приміщеннях, не надто переймаючись, що насправді насипають у пляшки з псевдо-коньяком. Горе-коньячники не лише підфарбовують напій. Коли порушується температурний режим зберігання продукції, за допомогою порошків вони борються зі шкідливими мікроорганізмами. Мало того, виробник не завжди може пояснити, із чого виготовляє коньяк. На одному із заводів комісія побачила таємничі ємності без документів і жодних ознак, що залито в цистерни. Расскажите, почему нет паспортов? Ни на один поставленный вопрос вы не можете дать ответ. Можно залить все, что угодно, правда?

Жінка: «Ну зачем лить все, что угодно? Предприятие вообще должно работать только, производить только, что имеет смысл».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Не зовсім, - відповідають у Держспоживстандарті. Виготовляти необхідно те, що дозволяє законодавство. Вільнодумців нещадно карають гривнею.

Володимир МАСАЛІТІН, радник голови Держспоживстандарту: «Одному из украинских товаропроизводителей выписан штраф на один миллион 525 тысяч».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Проте відбити бажання у виробників підміняти вартісний продукт дешевим фальсифікатом, заробляючи при цьому шалені гроші, важка справа. Тому про власне здоров'я споживач має піклуватися самотужки. Зважати треба навіть на місце продажу коньяку.

Тетяна ШАТАЄВА, керівник лабораторії сертифікації ДП «Укрметртестстандарт»: «Якщо ви заходите в магазин і бачите, що коньяки стоять на вітрині, де палить сонце, то я рекомендувала нікому не купувати такі коньяки».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Споживач також має право перевірити сертифікаційні документи. Вони мають бути в кожному магазині. Коли вже придбали пляшку, вся надія - на чутливий ніс.

Наталія ЛИФАР, провідний інженер центру випробувань ДП «Укрметртестстандарт: «Если человек открывал бутылку, нюхает, пробует, ему кажется, что там есть какие-то посторонние запахи, которых он раньше в коньяке не ощущал, самый простой способ - не пить».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: І головне - вітчизняний коньяк слід вживати не часто і в невеликих дозах. Тоді принаймні викликати «швидку» не доведеться. У виборі напоїв допомогти обіцяє Держспоживстандарт. На своєму сайті контролери збираються викласти рейтинг найкращих виробників разом з антирейтингом фальсифікаторів.

«1+1»: Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №9

20:03:51-20:08:30 (час ефіру)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Зірки - під обстрілом. Інтернет-простір заполонила нова забавка молоді - вишукувати та висміювати персонажів, які, на думку самопроголошених критиків, виглядають недолуго або просто смішно. Зачепила хвиля не лише зірок, а й простих користувачів Інтернету. Сторінками соціальних мереж нишпорять учасники школи виродків і ще кількох товариств із пошуку всього, з чого можна покепкувати.

Інна БОДНАР, кореспондент: І таке є в Україні - антирагульський рух. За словником, рагуль - це некультурна примітивна людина. Якщо йдеться про жінку, то це рагулька, про дитину - рагуля.

Хлопець: «Рагуль - це людина, яка не вміє нічого робити, крім як поново одягатися, кидати якісь дурнуваті гасла».

Інна БОДНАР, кореспондент: Він - один із ініціаторів заснування рагульського сайту. На рагу.лі пишуть про агресивний несмак українського бомонду і не тільки. Ви готові з нами піти на вечірку і показати хто рагуль, а хто не рагуль? Цього тижня вибір не густий. Зірки чи тяжко працюють, чи вже відпочивають. На вечірки не дуже ходять. Тут, рекламує піар-агенція, буде дископаті, куди приходить чимало вітчизняного бомонду. Ось якісь дівчата прикотили на авто, припаркувалися на пішохідному переході. Панянки - туди, народний депутат - звідти. Ельбрусу Тедеєву паті, мабуть, не сподобалося. Знавцю в рагулях вистачило кілька хвилин, аби визначити:

Богдан ЛОГВИНЕНКО, «антирагуліст»: «Тут рагулі або якісь зашифровані, або їх немає, тому що тут здебільшого золота молодь, на джипах приїхала. Сидить п'є горілку».

Інна БОДНАР, кореспондент: Поїхали на іншу вечірку. Як рагулі повинні виглядати?

Хлопець: «Без смаку мають бути одягнені».

Інна БОДНАР, кореспондент: Ель Кравчук співає романси на відкритті модного бару. Гості слухають, п'ють і закушують вишнями. Ви знаєте, хто такі рагулі?

EL КРАВЧУК, співак: «Звичайно. Це взагалі-то не про мене. І чому ви мене це питаєте?»

Інна БОДНАР, кореспондент: На ранок Ель Кравчук вже красувався на головній сторінці рагулів. Від такого він щасливий.

EL КРАВЧУК, співак: «Коли ти не вважаєш, не зважаєш, що про тебе кажуть інші люди».

Інна БОДНАР, кореспондент: Тут з'явилися фото співачки Оксі під заголовком «навіть не знаю як це прокоментувати». Ми теж не знали, що вона зірка, і не спитали, чому і вона рагулька. Ведучий Ігор Посипайко не сердиться, що його частенько зараховують до рагулячої армії. Він визнає:

Ігор ПОСИПАЙКО, телеведучий: «Рагулі - це люди, які знаючи і люблячи українську мову, говорять російською. Тобто як я, наприклад».

Інна БОДНАР, кореспондент: Як потрібно одягатися, щоб не мати вигляд рагуля, дає поради вітчизняна дизайнера.

Айна ГАССЕ, дизайнер: «Стильно - это на плоской подошве в виде вьетнамок или кожаных сандалей под макси-платье».

Інна БОДНАР, кореспондент: Вона б і рада нашити для вітчизняного бомонду усього модного.

Айна ГАССЕ, дизайнер: «Нужно в Украину завезти все - нитки, пуговицы, ткани».

Інна БОДНАР, кореспондент: Вона шиє одяг для Юлії Тимошенко та інших політиків, але про дизайнерські проблеми клієнтам ні чирк-чирк.

Айна ГАССЕ, дизайнер: «На примерках мы не говорим о проблемах. Мы говорим только о хорошем».

Інна БОДНАР, кореспондент: Для політиків на сайті рагулів теж відведене місце, от тільки там - жодних даних. Вони мало фотографуються, але багато говорять. Антирагулісти подумують над тим, щоб рагулячу армію формувати не тільки з фото, а й з аудіозаписів.

Олег ЛЯШКО, народний депутат України: «На себе в дзеркало подивись, голос свій послухай. Спеціаліст по орієнтаціях. Із своїм петушиним голосом».

Вадим КОЛЕСНИКОВ, психолог: «Ребятам надо попуститься, быть попроще».

Інна БОДНАР, кореспондент: Таке психолог радить усім антирагулістам. Це явище, каже, можна викорінити, але починати слід з малого - треба йти не на вечірки, а у школи.

Вадим КОЛЕСНИКОВ, психолог: «Потому что те, кто сейчас дети в школах, смотришь, лет через 30 станут уже и президентами, и депутатами, и прочими решателями».

Інна БОДНАР, кореспондент: Чи викорінити зі школи майбутній несмак? Фахівці кажуть - ні. Яскравий приклад - шнобелівська премія. Преміюють людей розумних, але за марну працю. А ще є антипод «Оскара» - «Золота малина». Її вручають найгіршому кіно. Але щоб потрапити на дегустацію до злих язиків, не обов'язково бути знаменитим. «Школа виродків», яка діє в соціальних мережах, зверне увагу і на вас. Достатньо, аби їм «сподобалося» ваше фото.

«Інтер» випуск 20:00

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №1

20:01:15-20:07:44 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Украина и Международный валютный фонд опять в активной фазе сотрудничества. Совет директоров МВФ на следующей неделе должен рассматривать вопрос о предоставлении финансовой помощи стране. Эксперты фонда предварительно дали согласие на открытие кредитной линии. Если МВФ скажет свое окончательное «да», на что очень рассчитывает Киев, Украина получит от мирового финансового гиганта почти 15 миллиардов долларов кредита. Это так называемые «дешевые деньги», которыми страна сможет пользоваться ближайшие 2,5 года. Средства МВФ очень важны и потому, что получение займа даст сигнал другим кредиторам о том, что с Киевом можно вести диалог, а Украина получит необходимый запас прочности для проведения реформ в стране. Насколько мы близки к получению денег, знает Валентина Левицкая.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: К помощи МВФ Украина прибегает не впервые. В 1998-м - так же, как и в 2008-м - деньги фонда фактически спасли отечественную экономику от дефолта. Сейчас такой опасности нет, и очередному кредиту правительство отводит роль своеобразного зонтика - на тот случай, если над Украиной сгустятся тучи финансового кризиса. Необходимость реформ и финансовый голод - с такой ситуацией столкнулось правительство уже в первые дни своей каденции. Не за горами - европейский футбольный чемпионат, требующий больших капиталовложений. За «длинным и дешевым долларом» Кабмин обратился к проверенному партнеру. Кроме собственно денег, доверие МВФ открывает путь к займам от ведущих мировых банков.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Тільки в першому наближенні це приблизно 30 мільярдів доларів на рік. Точка доступу до цих ресурсів - а від них і до міжнародних інвестиційних фондів - це програма співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Наша економіка отримає так звану «парасольку», під якою ми модернізуємо наш потенціал і проведемо реформи».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Убедить чиновников фонда, что украинские власти всерьез настроены что-то менять, было непросто. В прошлом году МВФ уже столкнулся с местной традицией - пообещать и не сделать. Власти получили более 10 миллиардов долларов займа, но так и не рискнули в преддверии президентских выборов пойти на непопулярные шаги: поднять тарифы на коммунальные услуги и провести пенсионную реформу. Нынешнее правительство на жесткие меры решилось.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Іде розмова про те, щоб підняти ціни на, скажімо, ті ж комунальні тарифи, але й одночасно ввести і соціальні заходи, які б захистили бідних людей, тобто щоб зразу отримати і нову ціну, і нову підтримку для самих бідних. Всім іншим - тим, хто в змозі - прийдеться платити реальну ціну».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Пенсионная реформа, по словам Тигипко, предполагает не только постепенное повышение возраста выхода на заслуженный отдых, но и пересмотр верхней планки выплат. Как и на сколько - в Кабмине пока думают. Главное условие МВФ - сократить дефицит бюджета с 5,3% до 5% ВВП. Этот пункт Украина выполнила незамедлительно: едва миссия фонда покинула Киев, Верховная Рада проголосовала за уменьшение и доходов в казну на 13 миллиардов гривен, и расходов - на 18.

Алексей ПЛОТНИКОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Там сокращены расходы, которые связаны с Автодором, расходы, связанные с Аграрным фондом, которые связанные с какими-то программами общегосударственными, но не являющимися первоочередными».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В оппозиции традиционно заявляют: «Інтер»есы простых граждан не должны пострадать.

Сергей СОБОЛЕВ, народный депутат Украины, фракция БЮТ, глава оппозиционного правительства: «Чого вартує лише зменшення майже на 2 мільярди дорожнього будівництва, чого вартує майже на 1,5 мільярди зменшення дотацій селу на худобу - це ті дотації, які традиційно були і підтримували велику рогату худобу. Чого вартують, наприклад, зменшення цілого ряду програм для інвалідів, в тому числі навіть для інвалідів Великої Вітчизняної війни».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В БЮТ даже обратились к фонду с просьбой отсрочить выделение транша. Юлия Тимошенко заподозрила, что часть этих денег Кабмин хочет потратить на погашение коммерческого долга.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Ми звертаємося до Міжнародного валютного фонду з проханням надати кредит Україні тільки після того, як у Верховній раді буде прийнятий спеціальний законопроект, який викладає всі позиції, які забороняють уряду України, Національному банку України, НАК «Нафтогазу» фінансувати повернення «РосУкрЕнерго» 5,4 мільярди доларів».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: И хотя этот закон не нашел поддержки у парламентариев, в Кабмине уверяют: деньги фонда не пойдут на расчеты с какой-либо компанией.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Ці гроші, якщо вони прийдуть на дефіцит бюджету, можуть використовуватись тільки на статті того бюджету, який прийнятий Верховною Радою. Ніяких грошей на повернення комусь якихось там там боргів немає».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Аргументы правительства, видимо, оказались более убедительными, чем предположения оппозиции. Уже на следующей неделе Кабмин должен передать свои предложения совету директоров фонда. Но решительный настрой украинских властей МВФ уже оценил: «Миссия фонда и органы власти Украины договорились об экономической программе, поддержку которой возможно было бы предоставить в рамках соглашения «стенд-бай», рассчитанного на два с половиной года, на общую сумму 14,9 миллиарда долларов США». Сергей Тигипко объясняет: львиная доля кредита пойдет в Нацбанк на укрепление валютных резервов страны. Меньшая часть - на покрытие дефицита бюджета. Впрочем, финансовые аналитики полагают, что этим займом правительство подстраховывается на будущие годы - 2012-й и 13-й, когда придет срок возвращать предыдущие транши. Сейчас, по словам экспертов, хранилища Нацбанка переполнены валютой, и стабильности гривны ничего не грозит.

Алексей БЛИНОВ, экономист инвестиционной компании: «Резервы Национального банка - это на этот момент 30 миллиардов долларов. То есть, даже если представить ситуацию, что сейчас все кредиторы Украины, в том числе и МВФ, предъявят обязательства к погашению, то Украина, в отличие от 98-го года, теоретически есть деньги заплатить по всем этим долгам».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Предварительное согласие МВФ уже дало практические результаты: международное агентство Fitch 6 июля повысило кредитный рейтинг Украины. Это значит, что теперь занимать деньги на внешних рынках Киеву будут под более низкий процент и с большим доверием.

Василий ЮРЧИШИН, директор экономических программ Центра Разумкова: «Це відкриє ледь не автоматично доступ до ресурсів чи певних програм Світового банку. Зараз є відомість приблизно на півмільярда, які готовий надати Світовий банк. Так само на півмільярда приблизно - Європейський союз».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Решение о выделении средств Совет директоров планирует принять в конце июля. И уже к Новому году можно ожидать начала обещанных реформ

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №2

20:07:45-20:09:26 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Еще один кредит - 610 миллионов евро - готов предоставить Украине Евросоюз. Такую новость в Киев привез президент ЕС Херман ван Ромпей. До сих пор главный чиновник Европы покидал ее пределы, чтобы принять участие в международных саммитах. В Киев же приехал лично побеседовать с Виктором Януковичем и премьером Николаем Азаровым. Поскольку встреча была назначена на день рождения главы государства, 62-летний президент Совета ЕС со свойственным ему чувством юмора поздравил Виктора Януковича и приветствовал в клубе «тех, кому за 60». Разговор о насущных проблемах прошел так же тепло и результативно. По словам Ромпея, как только МВФ выделит очередной кредит, финансовую помощь предоставит и Евросоюз. Кроме того, стороны договорились, что уже через несколько месяцев подпишут Соглашение об ассоциированном членстве Украины в ЕС и снимут разногласия в переговорах о зоне свободной торговли - это позволит отечественным товарам без ограничений попадать на европейские рынки. Президенты Украины и Евросоюза коснулись и самой болезненной темы - о затянувшемся переходе на безвизовый режим для украинцев. По словам Хермана вам Ромпея, переговоры об отмене виз уже на финальной стадии.

Херман ван РОМПЕЙ, президент Европейского Совета: «Мы переходим к разработке двухэтапного плана действий. Это перечень мероприятий, которые должна осуществить Украина, чтобы достичь окончательной цели - установления безвизового режима с Европейским Союзом».

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Рішення, які нам належить ухвалити, будуть стосуватися життєво важливих та повсякденних інтересів як пересічних громадян України, так і національних товаровиробників та експортерів. Хочу підкреслити бажання обох сторін досягти значних зрушень до саміту «Україна-ЄС», запланованого на листопад цього року».

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №3

20:09:27-20:11:29 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: После встречи с Херманом ван Ромпеем Виктор Янукович вылетел в Крым. На южном берегу полуострова вчера состоялся неформальный саммит глав стран СНГ. Президенты России, Беларуси, Казахстана, Армении и Азербайджана приехали в Ливадию обсудить вопросы сотрудничества и поздравить украинского коллегу с юбилеем. В течение часа кортежи с главами государств прибывали к Ливадийскому дворцу, в котором в 1945 году состоялась знаменитая Ялтинская конференция. В Белом зале, где более полувека назад заседали Сталин, Черчилль и Рузвельт, президенты стран СНГ собрались за «круглым столом». Говорили об экономических отношениях членов Содружества, развитии курортов, в частности Крыма, а также о подготовке к спортивным соревнованиям - футбольному чемпионату в Украине и Олимпиаде в Сочи. Этот саммит СНГ стал одной из самых теплых встреч президентов за последние годы, даже несмотря на недавнее обострение в отношениях России и Беларуси. Тон дружелюбной беседе задал неформальный повод - юбилей Виктора Януковича.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Я хотел бы, Виктор Федорович, от имени Российской Федерации, надеюсь, что ко мне присоединятся все наши коллеги, пожелать вам здоровья, пожелать вам успехов в очень нелегкой работе президента».

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Убежден, что такое наше общение в непринужденной обстановке, которое стало доброй традицией, дает нам прекрасную возможность представить друг другу видение дальнейшего сотрудничества в формате стран СНГ, высказаться по наиболее важным вопросам, а также постараться прийти к общему знаменателю».

Олег ПАНЮТА, ведущий: После заседания президенты сделали памятную фотографию во внутреннем дворике - на том же месте, где и участники Ялтинской конференции. Свои договоренности они изложили в резолюции саммита, которая и стала общим знаменателем встречи. А также отметили, что важнейшей задачей лидеров Содружества является активное сотрудничество, в частности, в торговых отношениях. Новый договор о зоне свободной торговли они намерены рассмотреть на следующем заседании Совета глав стран СНГ, который состоится в декабре этого года.

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №4

20:11:30-20:13:03 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: За последнюю неделю это вторая поездка президента в Крым. В прошлое воскресенье, когда в Украине отмечали День флота, Виктор Янукович побывал в Севастополе. И остался недоволен тем, как военная авиация готова к выполнению боевых задач. Плачевное состояние армии стало темой внеочередного заседания СНБО. Выразив свое недовольство министру обороны Михаилу Ежелю, Виктор Янукович подчеркнул, что готов к радикальным кадровым решениям. Президент особо отметил, что министр обороны приехал в Севастополь в один день с главой государства, и к президентской инспекции был не готов. По итогам заседания участники решили кадровых вопросов не поднимать и поручили в месячный срок найти оптимальный выход из сложившейся ситуации.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «За три місяці ми вдруге розглядаємо це питання. Перший раз ми його розглядали в квітні місяці, стан справ у Збройних силах, зробили наголоси і визначилися, що почнемо працювати. Я скажу, що я не почув, не побачив ініціативи, я не побачив того хвилювання, яке потрібно бути у відповідальних людей. Тим паче тих, хто носить генеральську форму».

Михаил ЕЖЕЛЬ, министр обороны Украины: «Рішенням Ради національної безпеки и оборони прийняті потужні рішення, які стосуються перспектив розвитку Збройних сил. Президент дав доручення на протязі місяця ще раз уточнити, поставити завдання, всі питання вирішити».

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №5

20:13:04-20:23:35 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Парламент ушел на отдых. Депутатам есть чем похвастаться: перед отпускным периодом они активно потрудились на законодательной ниве, подготовив почву и на осень. В активе - принятый Бюджетный кодекс и закон о местных выборах. Украинские школьники опять будут учиться 11 лет. А вот станут ли платить в стране налоги по-новому, пока не ясно: парламент отложил до сентября обсуждение нового Налогового кодекса. Как и закон о референдуме. О чем хотят узнать у народа его избранники - расскажет Анна Панова.

Анна ПАНОВА, корреспондент: Парламентский вторник, дело к вечеру. На повестке дня - Бюджетный кодекс, второе чтение. Оппозиция внесла 700 поправок. Вице-спикер пытается шутить.

Адам МАРТЫНЮК, вице-спикер парламента: «У нас є дуже простий варіант - натиснути декілька разів кнопки і піти дивитися футбол».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Но оппонентов мужские радости не прельщают.

Депутат НУ-НС: «Адам Іванович, ідіть дивитися футбол, потім повернетеся, ми ще будемо в середині чи на початку».

Адам МАРТЫНЮК, вице-спикер парламента: «Ваші пропозиції мудрі, але повірте, що футбол ми будемо дивитися разом».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Больше налогов останется в местной казне, а не уйдет в Киев. Так новую бюджетную конституцию рекламируют «регионалы». Обещают: местные бюджеты дополнительно получат 23 миллиарда гривен.

Владислав ЛУКЬЯНОВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов, первый замглавы комитета ВР по вопросам бюджета: «Не только на обеспечение своих полномочий, но и на выполнение инвестиционных программ: улучшение дорог, решение вопросов коммунального хозяйства, ремонты крыш, то есть ряд вопросов, которые... строительство новых объектов. То есть все это дается местной власти».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Сторонники Кабмина заверяют: главная смета 2011-го года будет верстаться уже по-новому. Оппозиция оптимизма не разделила и обрушила на документ шквал критики.

Владимир БОНДАРЕНКО, народный депутат Украины, фракция БЮТ, член комитета ВР по вопросам бюджета: «Цей Бюджетный кодекс має глобальну ваду - він ухвалений без діючого Податкового кодексу. Таким чином, ми не знаємо, які податки, з кого, в якій мірі, коли і як будуть збиратися, і як їх можна розподіляти, якщо ми не знаємо, скільки буде зібрано».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Полтора дня дебатов - и результат на табло.

Адам МАРТЫНЮК, вице-спикер парламента: «245, дякую, у нас є новий Бюджетний кодекс».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Бюджетный приняли, а налоговый отправили на доработку - до сентября.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «Я запрошую до трибуни віце-прем'єр-міністра України Сергія Леонідовича Тігіпка».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Как раз плюсы и минусы Налогового кодекса Сергей Тигипко обсуждал с депутатами, зная, что в Раде уже зарегистрирован проект постановления о его отставке. Впрочем, голосовать за это не стали. А вот уволить Юрия Бойко «бютовцы» попытались. Министра топлива обвинили в том, что Украина проиграла Стокгольмский суд. Претензии у оппозиции есть, а голосов за отставку - нет.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной рады Украины: «157. Рішення не прийнято».

Анна ПАНОВА, корреспондент: В связи с нашумевшим «газовым делом» «бютовцы» хотели просить президента уволить руководителя СБУ Валерия Хорошковского. Повод - арест экс-главы таможни Анатолия Макаренко. Но сторонников у «бело-сердечных» вновь не хватило.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «153. Рішення не прийнято».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Однако за двумя проваленными отставками все же последовала одна результативная.

Андрей КЛЮЕВ, первый вице-премьер-министр Украины: «Вношу пропозицію щодо звільнення Шуфрича Нестора Івановича з посади України з питань надзвичайних ситуацій у зв'язку з переходом на іншу роботу».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Другая работа - это должность заместителя секретаря СНБО. Туда Шуфрича уже назначил президент. А с прежней должности по просьбе правительства его уволила коалиция. Единогласно.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «За 256. Рішення прийнято».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Единство в коалиционных рядах нарушилось только раз - из-за закона «О референдуме». По замыслу «регионалов», можно принять любой закон - и даже Конституцию - всенародным голосованием, в обход парламента. К возмущенному хору голосов оппозиции примкнули коммунисты и «литвиновцы».

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной рады Украины: «Коли потрібно, на Конституції клянемось, а коли стоїть інше завдання - забуваємо. Те, що норми у проекті закону, вони окремі, входять в суперечність із Конституцією, а також із рішеннями Конституційного суду».

Анна ПАНОВА, корреспондент: «Бютовцы» заподозрили: применить закон о референдуме «регионалы» планируют уже этой осенью.

Николай ТОМЕНКО, заместитель председателя Верховной Рады Украины, фракция БЮТ: «Буде оголошений референдум за народною довірою, і в результаті референдуму, який відбудеться 31 жовтня, буде скасована політтична реформа 8 грудня 2004 року».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Это значит, что президенту вернут былые полномочия. Наличие таких планов «регионалы» не подтверждают. Их цель, говорят, - разработать механизм, чтобы советоваться с народом.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Я думаю, это фракции Партии регионов нужно, это нужно, вообще-то, людям нашего государства. В противном случае получается «Інтер»есная картина: люди имеют одну точку зрения, а политики - другую. Чего мы боимся мнения людей?»

Анна ПАНОВА, корреспондент: После горячих дебатов спорный документ отправили на доработку и взялись за закон о местных выборах. Оппозиция восстала против двух пунктов: бороться за мэрское кресло может только выдвиженец от партии, а политсилы, которым меньше года, к участию в выборах не допускаются.

Иван КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, лидер фракции БЮТ: «Значить, вибори для них сьогодні рівні хобі - там, де встигли зареєструватися. Це обмеження? Обмеження. Якщо партійні мери повинні бути - вгадайте з двох раз, з якої партії повинні бути мери».

Анна ПАНОВА, корреспондент: «Бютовцам» не по душе и идея вернуться к «мажоритарке». Это когда депутаты идут не по партийному списку, а каждый борется сам за себя. «Регионалы» в этом вопросе непреклонны.

Александр ЕФРЕМОВ, народный депутат Украины, лидер фракции Партии регионов: «Извините, мы обещали нашим избирателям, что сделаем открытые списки, поэтому мы остаемся четко на точке зрения, что будут выборы совмещенные: половина списков будет формироваться по мажоритарным округам, половина - по пропорциональным».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Не дождавшись понимания, «бютовцы» в знак протеста потянулись на выход.

Вячеслав КИРИЛЕНКО: «Коллег із фракції БЮТ ми просимо лишитися на полі бою».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Даже увещевания коллег из НУ-НСа не подействовали. Закон приняли силами коалиции в субботу ближе к ночи. Выборы 31 октября пройдут по новым правилам.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной рады Украины: «Шосту сесію Верховної Ради України шостого скликання оголошую закритою».

Анна ПАНОВА, корреспондент: Депутат сделал свое дело, депутат может уходить. Выполнив программу-максимум по законотворческой работе, нардепы разошлись на заслуженные парламентские каникулы. В зале под куполом они вновь соберутся уже в сентябре.

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №6

20:23:36-20:28:28 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Погода не радует. Несколько недель кряду в разных регионах Украины не прекращаются проливные дожди, разрушая дамбы, дороги, мосты, подтапливая хозяйские подворья и уничтожая урожай в полях и огородах. Стремительные потоки на западе страны уже унесли жизни нескольких человек. Глядя на прибывающую воду, жители Прикарпатья часто вспоминают о последствиях катастрофического потопа 2008-го. И надеются, что обезглавленное МинЧС все-таки поможет выстоять в схватке со стихией. Из регионов, терпящих бедствие, - наши корреспонденты.

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: Уже три недели Черновицкая область во власти стихии. Штормовое предупреждение объявляют буквально через день. Поэтому бойцы МЧС эвакуировали из потенциально опасных сел почти 900 человек. Село Маршинцы заливает уже в который раз. Три недели назад тут снесло единственный мост и подтопило сотни домов. Накануне в водном плену оказались еще два десятка дворов. В селе остаются самые стойкие хозяева: спали на чердаках, но за порог - ни ногой. Анжела Майданюк и на работу, и в магазин плавает на лодке спасателей.

Анжела МАЙДАНЮК, жительница села Маршинцы: «Затапливает. Конечно, страшно, потому что у нас там вещи, есть козочка маленькая, есть куры. Как мы это все оставим и уйдем? Не».

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: В самом пострадавшем Новоселицком районе огороды и подворья залило в одиннадцати селах вдоль Прут. В Кицманском большая вода проявила себя иначе - на переувлажненном грунте начались оползни. В селе Верхние Станивцы тридцать семей со страхом наблюдают, как на их дворы сползают тонны земли, вместе с деревьями и соседскими хозяйствами. Из двух домов людей пришлось отселить. У Марии Ротар добротный фундамент потрескался буквально на глазах, а стены разошлись в разные стороны.

Мария РОТАР, жительница села Верхние Станивцы: «Раптово на очах зробились обриви на один метр вниз і по півметра від будівлі з одної сторони і з другої сторони. Так як зовсім відкроїло, як на острові. Я зараз п'ю ліки і тікаю від хати подальше, бо я не можу просто тута. Не можу утриматися коло цьої хати і всьо».

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: В селе говорят: остановить оползни невозможно. Людей нужно переселять, но некуда. Все земли розданы. Под строительство нужно отводить сельскохозяйственные угодья.

Виктор БАЗНА, председатель сельсовета Верхних Станивцов: «Будем звертатися у Кабмін про виділення із пайового фону ділянок під забудову, перенос даже деяких житлових будинків на нові місця».

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: Все, кому большая вода нанесла убытки раньше, уже получили авансовые выплаты. За полностью разрушенный дом - пять тысяч гривен, если нужен капитальный ремонт - две с половиной, и тысячу гривен на поточные работы. В облгосадминистрации готовятся выплатить и основные компенсации.

Георгий ГАЛИЦ, заместитель главы Черновицкой облгосадминистрации: «Очевидно, що повна сума за втрачений повністю будинок повністю складе близько 100 тисяч гривень. Сума за будинок, який потребує капітального ремонту, буде складати близько 30 тисяч гривень, і там, де потребує поточного ремонту, очевидно, що це буде там 5 тисяч гривень. Але це попередні пропозиції».

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: Виктории Буназев дом возводить нужно заново. Ста тысяч, возможно, хватит, но на очень скромную постройку, - уверена женщина.

Виктория БУНАЗЕВ, жительница села Горбова: «Пошла вчера в магазины спросить по строительству, по чем тонна арматуры. Сказали: 7 тисяч 800 гривен. Это 8 тисяч тонна. Сто тысяч, может и больше, кто знает».

Алёна ЦИНТИЛА, корреспондент: Только по предварительным подсчетам, сумма убытков в Черновицкой области уже составила 830 миллионов гривен.

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Уровень воды на территории Тернопольской области поднялся в среднем на 4,5 метра. Свои дома пришлось покинуть двум сотням человек. Пострадало четыре населенных пункта, среди них село Устечко. В дом, куда добралась большая вода, попасть можно только на лодке. Пенсионерка Ольга Слоцкая живет одна. Несколько дней назад ее подворье залило. Пришлось переехать к односельчанам вверх по улице. Проверить, что делается во дворе, доверяет соседям.

Ольга СЛОЦКАЯ, жительница села Устечко: «То це добре, коли хто є в хаті. А це дивись, якби чужі люди мені не допомогли, то я би ся втопила».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: У пенсионерки пропало все. Урожая винограда в этом году не видать. Роскошные когда-то гроздья полностью ушли под воду. Из дома успела забрать только документы. У соседей - та же картина. В гараже плавает мебель, в летней кухне - посуда. Вчера этих ворот практически не было видно, рассказывают жители. Теперь по ним определяют, как быстро уходит вода.

Юрий ЗАЛЮБОВСКИЙ, заместитель начальника ГУ МЧС в Тернопольской области: «Рівень Дністра почав падати, по даних Заліщіків Івано-Франківської області, Нижніва та Галича вода падає, ситуація стабілізувалася. Ми зараз бачимо - порядка 30 сантиметрів вода вже зійшла.

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Предотвратить разлив рек невозможно, говорят в сельсовете. К могучему Днестру примыкает небольшая река Джурин. Установить здесь дамбу - означает перекрыть ей путь. Только в этом году дома жителей подтапливает уже четвертый раз.

Лилия БАБИН, председатель Устечковского сельсовета: «Люди, котрі самі перші попадають під підтоплення, то вони вже привикли до тої біди, але реагують все як трагедія. Тим більше після того підтоплення 2008 року, їм виплатили компенсацію, вони поробили собі непогані ремонти, придбали нові меблі, бо то вони масово були постраждали, і зараз прийшла ця вода».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Комиссия сельсовета уже принялась составлять акты об убытках. Тем временем двадцать спасателей круглосуточно дежурят в селе. Говорят, повторится ли подъем воды - зависит от ситуации в соседней Ивано-Франковской области.

Ольга ВЫХОВАНСКАЯ, корреспондент: За последний месяц Ивано-Франковская область пережила два больших наводнения. Сегодня в водном плену находятся несколько десятков населенных пунктов. Вода постепенно спадает, и люди в который раз подсчитывают свои убытки.

Женщина: «Отак доки мокро, всюди вода була».

Ольга ВЫХОВАНСКАЯ, корреспондент: Не успела Мария Куйбида отремонтировать дом после наводнения в 2008 году - сегодня оно снова несет разрушения. Женщине опять предстоят хлопоты. О ремонтах рано думать жителям села Петрилив. Днестр здесь разлился на несколько километров. Люди уже четыре дня отрезаны от внешнего мира. Галина Телезин приехала из Ивано-Франковска к родственникам.

Галина ТЕЛЕЗИН, жительница Ивано-Франковска: «Хотіли проїхати, попасти в село, в селі мама і син поїхав на канікули, і застала його вода. Але бачимо, що їхати нема як, дуже тяжко і страшно».

Ольга ВЫХОВАНСКАЯ, корреспондент: После проливных дождей в области активизировались оползни. В Верховине поток горных пород полностью уничтожил четыре жилых дома. А в селе Быткив разрушил газопровод. В результате ЧП произошел мощный взрыв. Языки пламени достигали тридцатиметровой высоты. Местный житель с ожогами попал в больницу. Инспектировать горные районы, где начались оползни, вылетел Нестор Шуфрич, в свой последний рабочий день на посту министра.

Нестор ШУФРИЧ, бывший министр по вопросам чрезвычайных ситуаций: «Я ще розпочав там свій день в якості міністра. Ситуація складна. Необхідно біля 300 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків паводку і зсувів, які я спостерігав сьогодні особисто. Ми літали на гелікоптері МНС Росії. До речі, хлопці були дуже враження красою Івано-Франківська і міста Чернівців, де вони базуються».

Ольга ВЫХОВАНСКАЯ, корреспондент: В отсутствие министра весь груз ответственности за пострадавшие регионы лег на плечи его замов. Кто и когда займет главный пост в МЧС, Шуфрич не прогнозирует.

Корреспондент: «Ви не ображені на президента? Ви його солдат?

Нестор ШУФРИЧ, бывший министр по вопросам чрезвычайных ситуаций: «Хороше запитання, солдат чи генерал. Але я приймаю і виконую рішення президента України, розуміючи певну доцільність. Якби це не стосувалося мене особисто, я би висловив своє ставлення до такого об'єднання, але це рішення президента, і я його виконую».

Ольга ВЫХОВАНСКАЯ, корреспондент: Ситуация же в Ивано-Франковской области остается сложной. Сто человек эвакуированы. В некоторых городах и селах уже несколько дней нет света и газа. В области повреждены километры дорог, дамб и несколько мостов. Кабмин выделил Прикарпатью первые 17 миллионов гривен - на срочную помощь пострадавшим. О сумме убытков, даже предварительной, предпочитают не говорить. Пока не спадет вода.

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:20

Сюжет №7

20:28:29-20:34:55 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Киев недавно тоже испытал на себе, что значит быть в объятиях стихии. Центральные районы столицы несколько раз оказывались в водном плену из-за неспособности канализации справиться с дождевыми потоками. Коммунальное хозяйство города давно требует если не замены, то кардинальной реконструкции. Как, впрочем, и местная власть. За последние несколько месяцев «молодая команда» Черновецкого радикально обновилась, многие замы уволены, а те, кто остался - как, например, Олесь Довгий - сейчас ощущают повышенное внимание к себе со стороны СБУ и прокуратуры. Чего ждать Киеву от вновь пришедших в горадминистрацию - узнавала Алла Щелычева.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Обычный летний дождь. Но Киев выглядит, словно после всемирного потопа. Центр города парализован. На дорогах остановились машины, трамваи и троллейбусы. Дренажные системы не справляются с потоком воды. Из-за непрочищенных стоков местами она поднялась до метра.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Транспортный паралич разбил столицу второй раз в этом году. Новогодняя сказка для жителей столицы стала фильмом ужасов. За пару дней Киев превратился в настоящий сугроб. Из-за снега на дорогах - километровые заторы и аварии. Горожане с трудом передвигаются по тротуарам. Такой зимы в столице не было полвека. Снаружи - это все то же здание столичной мэрии. Внутри - почти полная перезагрузка. Чтобы город не зависел от прихотей погоды, в Киевскую администрацию отрядили бывшего министра жилищно-коммунального хозяйства. За этот стол он сел лишь несколько недель назад, а планов уже на несколько месяцев вперед. В первую очередь, ратует за реформы - здравоохранение, ЖКХ и дороги. Это не полный список.

Александр ПОПОВ, первый замглавы Киевской горгосадминистрации: «Киев в этом году и в следующем году будет иметь значительные государственные инвестиционные ресурсы, которые направлены на развитие инфраструктуры города, решение транспортных проблем, развитие метрополитена, строительство стадионов, гостиниц. И вот через два года, когда мы закончим эту работу, я думаю, что Киев сильно изменится «.

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Начинать надо с сердца столицы, считают в мэрии. Ныне вид исторического центра - огорчение многих киевлян. Это полотно вышло из-под кисти художника всего месяц назад. Но Майдан на нем - как из прошлого.

Валерий, киевский художник: «Это недомыслие. Ну как писать художнику недомыслие? Его нужно как-то скрасить».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Так Валерий объясняет полет фантазии художника. Раньше он и сам писал главную площадь страны, но устал расстраиваться из-за нововведений архитекторов. На уличном вернисаже Валерий бывает практически ежедневно, но в основном видит на полотнах Подол, Андреевскую церковь и Львовскую Ратушу. Крещатикв почти нет.

Валерий, киевский художник: «Вот здесь, вы посмотрите с точки зрения художественной, старый стиль и новый стиль. Как он соотносится с нашими потребностями и с нашими взглядами на эстетику, я даже не берусь предсказать. Почему? Потому что, ну скажем, оранжерея. Ну, если вы у себя в квартире поставите оранжерею, будет это выглядеть смешно».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Смешно и грустно выглядят урны и лавки на Крещатике. На их вид сразу обратил внимание Александр Попов, когда переехал в мэрию. Отметил и рекламу, из-за которой практически не видно зданий.

Александр ПОПОВ, первый замглавы Киевской горгосадминистрации: «Мы должны собрать наших ведущих специалистов, архитекторов, определить концепцию благоустройства этой территории. Бизнес бизнесом, но должны быть вот такие святые территории, где, скажем так, ничто на них не должно влиять. В планах изменений - покончить с киевскими долгостроями. Киев на пороге строительных перемен. Так, например, развязку на Московской площади, которую сами киевляне прозвали «стройкой десятилетия», собираются закончитьуже в этом году. Сейчас здесь трудятся люди в оранжевых касках и работают краны, но уже через несколько месяцев поедут машины. Результат работы четырех бригад контролирует этот мужчина. Николай Васильцов курирует возведение дорожной развязки на Московской площади.

Николай ВАСИЛЬЦОВ, замдиректора дирекции по строительству дорожно-транспортных сооружений в Киеве: «Когда бетон ложится, снимаются шероховатости, чтобы уже, когда изоляция будет, чтоб она ложилась плотно на покрытие».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: С 2005-го он ежедневно приезжает на объект. Не изменял этой привычке и в прошлом году, когда стройка простаивала. Ее заморозку Иван Васильцов переживал как личное горе. С мая, когда появились деньги, погрузился в заботы. Ведь запустить строительство - дело не одного дня.

Николай ВАСИЛЬЦОВ, замдиректора дирекции по строительству дорожно-транспортных сооружений в Киеве: «Щебень, цемент, песок - это все такое, что сделал, замешал, арматура, - все. А металлоконструкции - после перечисления денег это два месяца. Это надо купить металл заводу, это надо его скроить, это надо сварить, надо его доставить сюда. Это два месяца».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Глава «Киевавтодора» говорит: до конца года, его работники смогут закончить еще один долгострой - Подольско-Воскресенский мостовой переход.

Георгий ГЛИНСКИЙ, генеральный директор КП «Киевавтодор»: «50 миллионов мы уже получили, 50 миллионов они уже на подходе. Была и есть договоренность о выделении следующего транша. Мы думаем, что график финансирования не сорвется, и соответственно не сорвется и выполнение этих работ».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: На очереди реконструкция семи проспектов и улиц. Львиная доля денег поступает из государственной казны.

Александр ПОПОВ, первый замглавы Киевской горгосадминистрации: «Это будет серьезное строительство, связанное с заменой проезжей части, прилегающей территории. То есть это будут современного европейского уровня дороги по тем технологиям, которые сегодня нужно реализовывать, для того чтобы эти дороги эксплуатировались очень долго».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Иван Салий - бывший градоначальник. Руководил комитетом транспорта столицы, после был советником мэра Черновецкого. О проблемах Киева и назревших переменах знает не понаслышке. Его совет - разработать новый генеральный план мегаполиса, причем внести в него и область в радиусе 70 километров. Ведь Киев не просто город - столица.

Иван САЛИЙ, глава Киевской горгосадминистрации (1992-1993): «Столицю розбудовує не мер. Столицю розбудовує вся держава. Хоч даже Париж. Президент, прем'єр і, безумовно, Верховна Рада. І тому нам потрібні нормальні стосунки з державою».

Алла ЩЕЛЫЧЕВА, корреспондент: Быстрее, больше, тяжелее придется работать новым городским начальникам для того, чтобы Киев удержал планку и подтвердил свой статус столицы.

«Інтер»: Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №8

20:34:56-20:43:04 (час ефіру)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Подтвердить статус европейской столицы Киев сможет, в том числе и избавившись от советского принципа утилизации бытовых отходов. Попросту говоря - от свалок. Ведь зачастую мы выбрасываем то, что в цивилизованных странах отправляют на переработку или сжигают, получая тепло и свет для жилищ. Украина усыпана мусором: на свалках по всей стране накопилось 25 миллиардов тонн отходов. Справиться с ними смогут современные перерабатывающие предприятия, поддержка на государственном уровне и желание каждого украинца сделать свою жизнь чище. С чего стоит начинать - знает Вениамин Трубачев.

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Птицы кружат над горами мусора. Такой нетипичный сельский пейзаж открывается в деревне Малашивцы. Более двадцати лет сюда свозят все отходы из Тернополя. Местные жители мирились с таким соседство до тех пор, пока мусор в прямом смысле слова не стал отравлять жизнь.

Пётр СВИСТУН, житель села Малашивцы: «Вже зараз санстанція бере на аналіз, і результати не говорять, бо вона вже не відповідає. Осад вже такий - з літра води осадок такий, що вже видно пару міліметрів».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Терпение лопнуло летом прошлого года. Люди просто перекрыли дорогу мусоровозам. Два месяца бытовые отходы из Тернополя не вывозили. Когда власти города сами прочувствовали, как это - жить на свалке, решили договариваться. Нашли компромисс: отходы пока по-прежнему будут вывозить в карьер, но в ближайшее время построят мусороперерабатывающий завод.

Роман ЗАСТАВНЫЙ, городской голова Тернополя: «Сьогодні укладений меморандум щодо початку будівництва сміттєпереробного заводу на території міста Тернополя. Є компанія, яка погодилась фінансувати в межах п'ятдесяти мільйонів євро будівництво даного заводу».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: На месте, где должен появиться завод, - бурьян по колено и заброшенные строения. Британская компания, которая готова инвестировать в проект, никак не получит всех разрешений.

Владимир КАМЕНЕЦКИЙ, региональный представитель компании Green Energy Ukraine: «Були намагання відмовитись від даного проекту як нераціонального. Значить, на даний момент ми проходимо українську експертизу в документальне підтвердження тих слів, що я сказав, що даний проект є абсолютно екологічно чистим».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Инвесторы надеются, что этим летом работы все-таки начнут, а через год предприятие запустят. Один завод может решить проблему мусора в Тернополе, но не в Киеве. Чтобы утилизировать все отходы столицы, нужно как минимум три подобных предприятия. Но есть только одно, построенное еще в советские времена. А тогда технология была одна одна - сжигание в котлах. Сейчас работает три котла из четырех. В нерабочей топке можно рассмотреть, как здесь обращаются с мусором. Принцип простой: сверху сюда забрасывают отходы, никакой сортировки. Горячим воздухом их сушат и здесь же сжигают. Остается шлак.

Александр ГАЛЧЕНКО, главный инженер филиала «Завод «Энергия» Киевэнерго»: «Шлак этот падает в провал, он сейчас закрыт. Провал заполнен водой, там транспортер-шлакоудалитель, шлак остывает и удаляется с котла».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Как горит мусор, видно на этих мониторах в диспетчерской. Здесь же и датчики показывают: завод работает вполовину своих возможностей.

Сергей КРИКУН, директор филиала «Завод «Энергия» Киевэнерго»: «Завод на сегодня готов, как уже неоднократно было, сжигать отходы в полном объеме. А в полном объеме - это почти четвертая часть города принимать. Но перевозчики возят на полигоны, которые вокруг города Киева».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Вывести тонну мусора на свалку стоит около 13 гривен, отправить на сжигание - почти 130. Вот почему поток грузовиков к полигону №5 не уменьшается. Площадь полигона - 63 гектара. Это как минимум сто футбольных полей. Еще и вглубь земли на сто метров - только мусор. Сюда свозят больше половины всех отходов столицы. Что среди них может оказаться, не известно никому.

Василий ЧИРВА, член правления ОАО «Киевспецтранс»: «Мы сообщаем о том, что если у нас попадают радиационные отходы, мы предотвращаем их попадание на полигон».

Корреспондент: А кроме радиационных, по каким параметрам еще?

Василий ЧИРВА, член правления ОАО «Киевспецтранс»: «У нас нет оборудования, аппаратуры для того, чтобы это проверять».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Зачем платить за избавление от мусора, если можно заработать на его использовании? В Украине первыми задались таким вопросом на этом предприятии. И два года назад начали сортировать бытовые отходы.

Сергей УСТИМОВ, PR-менеджер компании по сбору и утилизации твердых бытовых отходов: «Из раздельного сбора можно извлечь порядка 80 процентов полезных компонентов, который потом отправляются на переработку и не захоронятся на полигоне. Они экологически безвредны».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: По Киеву разместили контейнеры разного цвета: первый - для стекла, пластика, металла и бумаги, второй - для пищевых отходов. Отсортированный мусор складируется в этом цеху. Вот там картон, далее полиэтиленовые кульки, и бутылки разного цвета: белые, коричневые и зеленые. Для предприятия это уже не отходы, а сырье, которое станет новой упаковкой. Тару и полиэтилен отсюда отправят компаниям, которые снова пустят их в оборот. Но так в Украине обращаются лишь с малой долей отходов. В Соединенных Штатах, например, на вторичную переработку уходит не менее половины. Производство упаковки, салфеток и другой мелочи из бесплатного сырья сверхприбыльно. Настолько, что в Вашингтоне коммерсанты приплачивают городу за право забрать и переработать мусор.

Майкл КАРТЕР, замдиректора департамента общественных работ правительства округа Колумбия: «Мы не знаем, сколько именно зарабатывают коммерческие структуры, взявшиеся за этот бизнес, но я с уверенностью могу сказать - это огромные деньги».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Правда, сортировка мусора в Штатах давно стала привычкой. Ведь если ты сложил промышленные и пищевые отходы в один пакет, жди штрафа в 400 долларов.

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: В Европе же лидером по переработке мусора является Германия. Здесь с умом утилизируют не только свои отходы, но еще и привозят из других стран.

Петер КУРТ, глава союза предприятий Германии по переработке мусора: «В Германии нет мусорных свалок. С 2004-го года они запрещены законом и за соблюдением этого закона тщательно следят».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Как правильно сортировать мусор, учат со школы. В каждом дворе - целый комплект баков разного цвета: для стекла, пластика, бумаги, и отходов домашнего хозяйства. Сжигается содержимое только последнего. Из остальных все идет на переработку. Такую сортировку немецкие бизнесмены предлагают внедрить и в Украине.

Петер КУРТ, глава союза предприятий Германии по переработке мусора: «Что касается моего опыта работы со странами Восточной Европы, есть одна проблема. Темой мусора в той же Украине, например, занимаются на коммунальном уровне. Многие предприятия, которые перерабатывают отходы, просто боятся, что если на рынок придут иностранцы, они потеряют работу. Поэтому все в основном и тормозится на коммунальном уровне».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Инвесторы распуганы, полигоны и свалки переполнены. В министерстве ЖКХ ищут пути решения мусорной проблемы. Пока о переработке и не думают - хотя бы мусоросжигательные заводы построить. Для страны их нужно минимум 50.

Сергей ЗИМИН, заместитель министра по вопросам жилищно-коммунального хозяйства Украины: «Наш підхід такий, що в містах, де населення і чисельність населення більше, ніж триста тисяч, треба обов'язково будувати сучасні сміттєспалювальні заводи».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Современные проекты - не хуже иностранных - готовы предложить и украинские ученые. Кроме сортировки и сжигания мусора, такой завод сможет обеспечить теплом и электричеством целые кварталы.

Владимир СТЕПАХНО, председатель правления ЗАО «Опытный завод сварочного оборудования ИЭС имени Патона»: «Это получение энергетики, в первую очередь, электрической энергии, тепловой энергии и другие составляющие, которые при работе завода, он практически себя окупает за 6-6,5 лет».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Пока на государственном уровне вопрос не решен, Галина Морук уладила его на уровне двора. Пенсионерка ежедневно не только убирает возле дома, но и сортирует мусор, выброшенный соседями. Исключительно из альтруистических побуждений.

Галина МОРУК, пенсионерка: «В основном кидають, хто куди захотів - можуть туда їжу кинуть, а сюда бутилки».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Такой явно не цивилизованный подход приводит к тому, что в год на одного украинца приходится около 500 килограммов отходов, которые просто закапывают в землю. Хотя в Европейском Союзе в ближайшее несколько лет окончательно это запретят: мусор можно будет только перерабатывать и сжигать. Если последовать цивилизованному опыту, возможно, и в Украине вместо гор отходов разобьют парки, где будут расти цветы.

ICTV випуск 18:45

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №1

18:46:30-18:53:40 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Епіцентр повені змістився з Буковини на Прикарпаття. Цього тижня в Івано-Франківській області затопило 133 населених пункти. Майже тисяча людей змушені були залишити свої домівки. І не тільки через воду. Зсуви грунту лише в Снятині загрожують поховати під землею 50 житлових будинків. Наприкінці тижня через них у Наддвірнянському районі вибухнув газопровід і, на щастя, ніхто не постраждав. Велика вода прийшла також на Львівщину і Тернопільщину. Там теж почали відселяти людей, але не в таких масштабах як на Прикарпатті і Буковині.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Її чекали на півдні, а вона ще раз повернулася на захід. На початку тижня Нестор Шуфрич, тоді ще міністр з надзвичайних ситуацій, відстежував з неба, як на Одеській землі Дунай виривався на волю.

Нестор ШУФРИЧ, екс-міністр з надзвичайних ситуацій, заступник секретаря РНБО: «Мы готовы к тому, что дамба может быть прорвана, действовать оперативно, чтобы не допустить ситуации, когда пострадали бы люди».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Дамба, на щастя, витримала. Натомість в ніч з 8 на 9 липня з берегів вийшли прикарпатські річки. Села Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Тернопільської областей знову опинилися під водою, підтопило сотні будинків. Обрізало світло та газ. Людей вивозили на човнах. Біля спустілих хат міліція виставила цілодобову варту - захищати майно від мародерів.

Василь ФЕЛИК, в. о. заступника начальника УМВС України в Івано-Франківській області: «Виставлені блокпости, їх біля 18 цих блокпостів, де цілодобово працівники міліції несуть службу».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Вода потекла майже як у відомій пісні. Рідне село Софії Ротару Маршинці перетворюється на українську Венецію. Цього року його вже не раз топило. Та найбільшу повінь тут бачили 2008-го. Тоді просто таки змило хату, де народилася народна артистка. Лишився один фундамент. Цьогоріч біда всьому - безперервні дощі. Вода просто не має, куди подітися. Вже понад тиждень її відкачують з дворів та городів. Але плаває усе - навіть цвинтар. Питну воду розвозять просто під кожен двір, бо криничну пити категорично заборонено. Річка Прут, яка тече через Маршинці, на очах стала прокрадатися до села. Аби її хоч якось зупинити, взялися знищувати старий міст, щоб розширити русло. Запізно, - кажуть місцеві. Міст треба було розібрати ще до того, як рівень стрибнув вгору. Але прохід на той бік тримали до останнього, бо він - єдиний у цих місцях. Палі нового, безпечного мосту, який у маршинцях заклали після повені 2008-го, так і лишилися палями. Миколі Азарову недобудований міст показали минулого тижня, а вже нинішнього на нараді з протипаводкових дій прем'єр підбивав мостову арифметику.

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Одна свая - 3 миллиона гривен. Я спрашиваю того, кто строил - скажи, пожалуйста, из чего ты сваи делал, из золота чистого или из чего? Деньги были выделены. Куда ушли, не известно. Я кажуть, вода смыла все следы всех средств».

Христина КОЦІРА, кореспондент: А Прут неминуче підповзав до села. У четвер о 15-й годині рівень води був на такій позначці, через дві години піднявся на 2 метри. Увечері річка вийшла на асфальт. Селяни, які живуть біля Прута, похапцем вивозили майно та живність.

Жінка: «Збираємо все, що можемо».

Христина КОЦІРА, кореспондент: А вже в п'ятницю вранці лише здалеку спостерігали за своїми домівками. Там, де ще вчора їздили, сьогодні плавали на човнах. Вода підкралася і до подвір'я сім'ї Ротару. Так город брата Софії виглядав у четвер, а це - кадри, відзняті у п'ятницю вранці. Тим часом, в іншому буковинському селі Великий Кучурів цього тижня з жахом спостерігали за вибриками погоди. Велика вода з-під ніг уже відійшла, пересуватися важко, але в принципі можна і без човна. Але от небо ніяк не змилостивиться. Буковину заливає і заливає дощами. Люди переживають, що вода вдруге увійде в їхні оселі. Вперше це сталося 28 червня. Невелика річка перетворилася на монстра і змела все, що було на її шляху.

Лікерія ЯЦКО, жителька села Великій Кучурів: «Бачили, як вона забирає і несе. Все забирала. Який жаль дивитися як то все вода забирає, що ти нажила за своє життя».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Від хати родини Яцків лишився хіба що дах. Нині їхній дах над головою - палата у місцевій лікарні. Сюди заселили тих жителів Великого Кучуріва, які повністю втратили житло. Осель у Великому Кучуреві ніхто не страхував. Кажуть: раніше повінь їхнє село оминала.

Степан МАКОВІЙ, житель с. Великий Кучурів: «Ми питали тих людей, які жили по 90 років, ніхто не розказував, що таке було. Не пам'ятають такого».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Тож у потерпілих єдина надія на державу. Перша грошова допомога уже надійшла цього тижня.

Георгій МІНТЕНКО, заступник голови с. Великий Кучурів: «Які лишилися без житла - 5 тисяч гривень, люди, господарства яких потребують капітального ремонту, їм буде виплачено 2500 гривень, і будинки, які потребують поточного ремонту - 1000 гривень матеріальної допомоги».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Ця родина потрапила під третю категорію. Їхня хата встояла, але вони вважають: жити тут небезпечно.

Жінка: «Тріщини по хаті пішли кругом. Дощ іде, а сусіди усі тікають наверх».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Втім дякують Богові, що живими лишилися, адже вода забирала не лише майно, але і людей. Цього тижня Великий Кучурів прощався з 13-річним Вадимом Колісником. Його тіло рятувальники шукали тиждень. Друга Вадима, з яким вони того дня гралися, Євгена Маковія розшукують досі. Рятувальники щодня прочісують річку.

Володимир РУДЕНКО, начальник караулу Сторожинецького райвідділу міліції: «Я не бачив такого, щоб при такій воді хтось залишився живий».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Женіна кішка сторожить на дворі його старий портфель та кросівки, а мама подалася до родичів - не змогла лишатися в оселі, звідки чути шум річки, що забрала життя її сина.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №2

18:53:41-19:01:40 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: На повінь у західному регіоні Нестор Шуфрич виїжджав ще у статусі міністра з надзвичайних ситуацій, але вже у п'ятницю Верховна Рада позбавила його посади. Відставка стала несподіванкою, адже ще напередодні прем'єр Азаров ставив у приклад дії МНС та його керівництва у боротьбі зі стихією. Світло пролив сам Нестор Іванович. Виявляється, його міністерське крісло знадобилося владі для розширення парламентської коаліції, аби було що пропонувати її новим учасникам. Шуфрич не сперечався, бо міцна парламентська коаліція нинішній владі вкрай необхідна, адже в Раді приймаються доленосні закони. Приміром, про місцеві вибори. Законопроект викликав запеклі суперечки. Внесли 1350 поправок. Аби розглянути їх, депутати витратили 6 годин.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Перші пішли - хто наступний? Кадрова лихоманка у владі продовжилася і цього тижня. Після візиту до Севастополя президент був обурений станом українського війська і негайно скликав екстрене засідання РНБО. Над міністром оборони нависла відставка.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Я не побачив ініціативи, я не побачив того хвилювання, яке потрібно бути у відповідальних людей, тим паче тих, хто носить генеральську форму».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Ще до засідання Радбезу у Раді вже вітали Олександра Кузьмука, як ймовірну заміну на посту міністра оборони. Але поки для Михайла Єжеля все обійшлося. Президент дав йому останній шанс - рівно місяць для наведення порядку в армії.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони України: «Немає ніяких кадрових призначень. Команда ось моя, начальник генерального штабу, три командуючих відомствами Збройних сил, живі-здорові і йдемо працювати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Він теж живий-здоровий, але вже не міністр. Рада звільнила Нестора Шуфрича. Причому за ініціативою не опозиції, а самого Миколи Азарова. Президент знайшов Шуфричу іншу роботу. Віднині головний рятівник країни допомагатиме Раїсі Богатирьовій на посаді заступника секретаря РНБО. Сам же Шуфрич пояснив свою відставку необхідністю розширення коаліції за рахунок людей Віктора Балоги, для якого він начебто він звільнив своє крісло.

Нестор ШУФРИЧ, заступник секретаря РНБО України: «Мова йшлася саме про Балогу. Як жест від фракції Партії регіонів і президента України було проголосовано звільнення посади для того, щоби підтвердити реальність наших намірів».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Окрилена скандалами у владі опозиція, весь тиждень реєструвала постанови про звільнення ледь не усіх членів Кабміну. Спікер вирішив не заважати голосуванню. Голосів то все одно не було, а так принаймні трибуну не блокуватимуть.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Я оголошую до розгляду опозиції... Ви зіб'єте будь-кого з толку. Треба у відпустку йти».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Але відпустка їм тільки снилася. До канікул треба було Бюджетний та Податковий кодекси ухвалити. Останній викликав у Раді шквал емоцій. І коаліція винесла його на публічне обговорення до осені.

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, народний депутат України, фракція БЮТ: «Шаг парламента, когда Налоговый кодекс отправляется в никуда, является абсолютной безответственностью. Должен быть четкий, понятный, задекларированный алгоритм, чего людям ждать. Обсуждать нужно было до того момента, как подавать Налоговый кодекс. Также мы были авторами альтернативного Налогового кодекса вместе с Катеринчуком. И тогда если обсуждать, так давайте отправлять два документа на обсуждение».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Готовий кодекс Наталії Королевської і Миколи Катеринчука коаліція проігнорувала. Проте невдоволеною лишилася і напівфабрикатом Сергія Тігіпка, а отже викликала віце-прем'єра на килим.

Володимир БОНДАРЕНКО, народний депутат України, фракція БЮТ: «Скажіть, оцей Податковий кодекс - це ваше бачення України, чи вам його хтось нав'язав? Тому що те, що ви нам подали, це знищення не тільки бізнесу, а знищення фактично людей».

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Я свій Податковий кодекс не вносив. Це було внесення уряду. Це раз. Перше, якщо ви хочете побачити мій Податковий кодекс, через два тижні побачите, максимум - через три тижні. Тому що потрібно його буде відпрацювати з бізнесом».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Проти Тігіпка у Раді ополчилася не лише опозиція, а й коаліція. Насамперед - комуністи. Але звільняти його не стали. Чужий серед своїх віце-прем'єр - головний переговорник з МВФ, а там на кону - кредит у 15 мільярдів доларів. Сам же Сергій Леонідович не драматизує свою можливу відставку і вже зараз спокійно готується до місцевих виборів.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Абсолютно спокійно. Не треба на це звертати увагу. Треба справу робити».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Водночас не зовсім спокійно на фронті Арсенія Яценюка. Новий виборчий закон може суттєво звузити можливості його партії на місцевих виборах. Більшість партійних осередків «Фронту змін» існують менше року, а тому не можуть взяти участь у перегонах.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін»: «Основна норма - це вони вирішили відсікти всі молоді партії. Друге - взяти під контроль виключно силами коаліції всі територіальні виборчі комісії. Коли дві третини належить комуністам, Литвину і Партії регіонів, вони будуть приймати будь-які рішення, які хочуть. Голосуй як хочеш, а порахують правильно».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Автор виборчого закону Олександр Єфремов пішов на поступки і зняв заборону на участь у виборах місцевим осередкам партій, яким менше року, але цю поправку, як він і прогнозував, коаліція не підтримала. На думку Єфремова, деяким політсилам треба було вчасно займатися партійним будівництвом, а не самопіаром.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Невозможно так, если партия существует в лице одного человека, который зарегистрировал представителя в Киеве и затем это все продается на местах для того, чтобы от его имени кто-то мог осуществлять свою деятельность, и это все знают, я не думаю, что это цивилизованно, тем более демократическая форма построения нашего государства».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Поправки до закону про місцеві вибори депутати обговорювали в суботу до пізньої години. Самовисуватися в мери так і не дозволили. Кандидатів на посаду міського голови може висувати лише партія. З проведенням київських виборів вирішили почекати. Ані мерських, ані до Київради цього року не буде. Тут усе ще популярним залишається БЮТ, тоді як у Партії регіонів поки немає реальної кандидатури. Здати столичний тест до міськради відправили Олександра Попова.

Вадим КАРАСЬОВ, політолог: «Якщо буде в Києві відчуватися якийсь порядок, тоді Попов може претендувати на посаду мера. Якщо ж у них нічого не вийде, вони зроблять якийсь другий фінт».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Інший фінт - це вже відомий киянам політик, який би під крилом Партії регіонів міг би взяти главу. Серед найвірогідніших претендентів експерти називають Віталія Кличка та Віктора Пилипишина. Останній розійшовся з Блоком Литвина і зараз у вільному плаванні. Але для цього треба, щоб Леонід Черновецький пішов у відставку.

Віктор ПИЛИПИШИН, голова Шевченківського району м. Києва: «Черновецькому вигідно сьогодні залишатися у владі. Чому? Тому що, чим довше він залишиться при владі, тим більше відповідальності буде лягати на провладну сьогодні партію. Тому що через два роки вже сам чорт, ногу зломить, не зуміє по проблемам, де чия вина».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Віталій Кличко поки що відмовляється взяти мерський пояс під крилом Партії регіонів. Хоча до бою за булаву готовий і вірить, що київські вибори можуть відбутися ще цієї осені.

Віталій КЛИЧКО, лідер Блоку Віталія Кличка у Київраді: «В данном случае, я думаю, что должна быть с одной стороны политическая воля. Если этой воли не будет, то осенью многие киевляне могут просто-напросто вынести данную команду, которая не справляется со своими обязанностями».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Виносити цю команду влада вже почала. Столичні вибори восени їй не потрібні, тому замість них планують ухвалити закон про столицю. У ньому, наприклад, можуть розмежувати посаду мера і голови міської адміністрації. І у кого буде більше повноважень, ще не ясно. Словом, осінь у політиці може бути спекотнішою за літо.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №3

19:01:41-19:02:45 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У Європу без віз українці таки зможуть їздити. В цьому запевнив президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей. Цього тижня він приїхав до Києва і зустрівся з президентом Віктором Януковичем. Аби перейти від слів до діла, на зустрічі вирішили вже ближчим часом розробити конкретний план дій кроків, які повинна зробити Україна для отримання безвізового режиму. Але ще до того офіційний Київ розраховує підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. В цьому питання великі сподівання на саміт Україна-ЄС, що відбудеться в листопаді. Президент Європейської Ради обіцяв українському президентові підтримку. Пан Ромпей також не забув привітати Віктора Януковича з днем народження, адже зустріч проходила саме в день ювілею.

Герман Ван РОМПЕЙ, президент Європейської Ради: «Сьогодні Віктор Янукович відзначає 60-річний ювілей, і мені було надзвичайно приємно мати можливість привітати його особисто. Мені уже 62, тому я просто сказав Віктору Януковичу: ласкаво просимо у наш клуб».

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №4

19:02:46-19:03:35 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Із 60-річним ювілеєм Віктора Януковича цього тижня привітали і лідери інших країн. 6 з них спеціально прибули на неформальну зустріч у Ялті. В історичному Лівадійському палаці президент України зустрічав президентів Азербайджану Ільхама Алієва, Вірменії - Сержа Сарксяна, Білорусі - Олександра Лукашенка, Казахстану - Нурсултана Назарбаєва та президента Росії - Дмитра Медведєва. Віктор Янукович заявив, що ця зустріч за круглим столом, у якого немає гострих кутів, і запропонував колегам, скориставшись нагодою, обговорити можливі спільні проекти щодо розвитку Криму та економічне співробітництво між державами-учасницями СНД.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №5

19:03:36-19:09:55 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Перший сніп цього тижня зібрано на полях центральної України. На півдні ж жнива вже у розпалі. Корективи носить лише природа. Через дощі урожай зернових може зазнати суттєвих втрат.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Комбайни - на старт. В Україні розпочалися жнива. У більшості регіонів цього тижня відзначили свято першого снопа. У старі часи казали: зажинки.

Жінка: «Робили ось такі снопики, освячували їх, ставили вдома. І вони були як оберіг протягом року».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Нині на Черкащині обряд не такий суворий. Після освячення перший сніп вкинули в гирло комбайна, за кермо якого вперше в житті сів черкаський губернатор Сергій Тулуб.

Сергій ТУЛУБ, голова Черкаської облдержадміністрації: «Він каже: не залишай гриву. Я кажу: що за грива? Це що, коняка чи що? Каже: та ні, отут збоку. Для мене це дуже великі враження».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Враження підсилили спогади про те, як школярем приїздив на літо в село до бабусі. Заробляв трудодні і їв вареники.

Сергій ТУЛУБ: «Пам'ятаю ці вареники. Але були вони вдвічі більші. А сьогодні маленькі».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Попри святковий настрій аграрії зізнаються: цьогоріч врожай буде меншим - погода підвела.

Григорій ГРУШОВЕНКО, генеральний директор сільськогосподарського підприємства: «Була спека більше 34 градусів, а на поверхні грунту - більше 50 було градусів».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А потім під самі жнива поля накрили зливи. Погода дає змогу працювати лише кілька годин на добу. На Одещині підтоплені кілька сот гектарів сільгоспугідь.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «На нашу думку, якщо погода не зміниться, то ми можемо втратити принаймні 10% врожаю. Якщо і надалі погода залишиться такою ж, то в деяких регіонах втрати можуть сягати 20%».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тобто мінус у порівнянні з минулорічним врожаєм зернових може бути суттєвим - до 4 мільйонів тонн.

Чоловік: «Будемо дивитися, що далі погода нам запропонує, які випробування».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ще одне випробування - вже традиційне падіння ціни на зерно з початком сезону. Серйозна проблема для невеликих господарств, які не мають можливості зберігати пшеницю до осені.

Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, директор інформаційної компанії: «На початку сезону ніколи нічого не вигідно продавати. Вигідно побудувати свій елеватор, вигідно покласти туди зерно на зберігання і продавати його в більш пізніші терміни сезону».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У жовтні-листопаді пшениця, за прогнозами, подорожчає на 10-15%. На вартості хліба це не ніяк не позначиться. Не обіцяють експерти і суттєвих коливань в ціні інших сільгосппродуктів. Але для аграріїв це щорічна гра з посередниками - притримати врожай до ліпшої ціни. Щоб не бути в нулях.

Григорій ГРУШОВЕНКО, генеральний директор сільськогосподарського підприємства: «Поки цю дірку, яка виникне з грошами, продамо свині, молоко продаємо. Продамо, буде нормальна ціна в кінці року».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Але взагалі не продавати не можна. Україна тільки-но опанувала ринки Азії і Далекого Сходу. Втратити їх - справжній злочин.

Марія КОЛІСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Вони дуже довго придивляються, де обрати собі партнера. Якщо вони його обрали, вони йому повірили, якщо ми зараз це втратимо, навряд чи ми зможемо вийти на ці ринки вдруге».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Щоправда, возити зерно до Японії або Китаю вигідно тільки завдяки низьким ставкам океанського фрахту. Зі зростанням ціни на перевезення все може змінитися. Набагато перспективнішими експерти вважають ринки південної Європи та арабського сходу.

Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, директор інформаційної компанії: «Ці ринки залишаться за нами завжди, тому що тут при будь-яких умовах відносно низька вартість фрахту. Це Чорне море, Середземне море і ми вже досягнули кінцевого пункту».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та і конкурент лише один - Росія. З такою ж якістю зерна, але практично без портів на Чорному морі.

Марія КОЛІСНИК, керівник аналітичного відділу консалтингового агентства: «Практично жоден російський порт, він не може такої місткості суда приймати, як українські порти. Отже ми маємо перевагу в логістиці».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим часом арабські країни стрімко багатіють на нафті та газі і вже не задовольняються тарілкою рису на обід.

Олег БАХМАТЮК, голова ради директорів агрохолдингу «Авангард»: «На цей ринок набагато простіше вийти, тому що вони традиційно, там немає сильної аграрної промисловості. Там вони покривають себе на 10-15% власними зусиллями. Це традиційний ринок імпорту. І Україну там сприймають доволі таки добре і нормально».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Компанія Бахматюка - найбільший виробник яєць в Україні. Минулоріч вона експортувала на Близький Схід 300 мільйонів штук. Перспективи тут шалені. Араби вже зараз з'їдають 7,5 мільярдів яєць за рік, і їхній апетит лише зростатиме. Україна ж може розраховувати щонайменше на чверть ринку. Аби задовольнити такий попит, будують дві надсучасні птахофабрики на Хмельниччині та в Херсоні. А сам бізнесмен вже майже прописався на Близькому Сході. Лише під час останньої поїздки провів 30 зустрічей з місцевими чиновниками та підприємцями.

Олег БАХМАТЮК, голова ради директорів агрохолдингу «Авангард»: «Цікавість є велика. Просто треба стукати в двері, щоб їх відкрили. Там уже активно працюють інші учасники аграрного ринку. Якщо Україна буде спати, їй буде, як мінімум, важко туди пробитися, а як максимум, хтось за нас вирішить питання і ми будемо виконувати другорядну роль».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: 8 арабських країн заявили про створення продовольчого фонду на 140 мільярдів доларів. В українському уряді це знають і вже точать зуб на ласий шматочок.

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики України: «Наше завдання - цей фонд залучити до себе. Ми над цим працюємо. Ми хочемо більше 50%. Але саме головне - розпочати».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Араби готові не лише купувати у нас м'ясо, молоко та яйця, а й вкладати гроші у їх виробництво на українській землі, але...

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації: «Чому вони цього не роблять? Тому що бояться, що ці кошти у них вкрадуть. Корупція, відсутність реформ необхідних, непрозорість ринку».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Та головна перепона - відсутність ринку землі. Українська влада досі боїться відпустити найкращі у світі чорноземи у вільне ринкове плавання. Хоча перемістити їх до арабських пустель навряд чи комусь колись вдасться.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №6

19:09:56-19:10:50 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Сюрприз для українських школярів - 12-річку у школах скасували. Цього тижня Верховна Рада повернула країні 11-річну систему освіти. Утім діти все одно навчатимуться 12 років, адже обов'язковим стане рік підготовки в дитсадочку. Туди малюки мають іти з 5 років. В уряді запевняють, що такий крок був необхідним, адже перейшовши на 12-річну систему, країна так і не змогла реалізувати головної її суті - профільної освіти у старших класах. Для цього не вистачило ані грошей, ані фахівців, ані, напевно, бажання. Тепер учням, які йшли за системою 12 років, доведеться терміново наздоганяти програму, аби закінчити школу на рік раніше. Як це відбуватиметься, за якими підручниками, над усім цим в Міносвіти обіцяють визначитися до кінця канікул.

ICTV: Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

11.07.2010 3:00:17

Сюжет №8

19:16:40-19:24:00 (час ефіру)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Після завершення мондіалю зірки футболу поповнять лави відпочивальників на відомих курортах світу. Там уже зосереджений увесь світовий бомонд. Курортний сезон для людей відомих - не просто відпочинок. Треба весь час бути у формі і відповідати останнім модним тенденціям від сандалів до капелюха. Не даремно ж дизайнери створювали свої колекції пляжні. Не пасли задніх і українські кутюр'є.

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Морські німфи, еротичні сирени і сексуальні амури - в Одесі знову модна революція. Вже вчетверте українські кутюр'є здійснили заплив до Чорного моря.

Лариса ЛОБАНОВА, дизайнер: «Мы опять начинаем привыкать к женским формам, женским силуэтам».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Засмаглі моделі дефілювали для тих, хто тільки збирався приймати сонячні ванни.

Остап СТУПКА: «Треба купувати плавки і плавати. Це основне в пляжній моді».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Класика, епатаж, повітряні тканини і фантасмагоричні конструкції. У кожного дизайнера свій писк моди.

Юлія АЙСІНА, дизайнер: «Коллекция предназначена для отдыха в Монте-Карло, для очень самодостаточных женщин, для богатых».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Основна фішка цьогорічного холідей-фешн-вік - круїзні колекції аля-70-і. Мода на бабусині ретузи несподівано повернулася. А от для Лілії Пустовіт все геніальне просто.

Лілія ПУСТОВІТ, дизайнер: «Або невеликі бікіні, або цільні закриті купальники».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: У фаворі екстравагантного Залевського - ручна робота. Він і досі не може забути найбожевільніший купальник у своєму житті.

Дизайнер: «Был купальник, сделанный из презервативов».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: «Арктика» Оля Горбачова до подібних експериментів у моді ставиться обережно. Хоча іноді дозволяє собі епатаж в стилі «ню». Купальник вибирає прискіпливо, оскільки для неї це - помічник в особистому житті.

Ольга ГОРБАЧОВА, співачка: «Грамотно подобранный, он вообще может помочь устроить личную жизнь. А неграмотно подобранный, может испортить вашу репутацию на пляже навсегда».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Втім бездоганну репутацію може створити і запаморочливий капелюшок від Марти Холод. Тим більше, що сама зірка «Сексу у місті» Сара Джесіка Паркер носить такий же «мейд ін Юкрейн».

Марта ХОЛОД, дизайнер: «Она сделана из коттона и шелка. Проклеена специальным составом, чтобы держать форму. Я секреты эти не буду открывать, но обожаю эту шляпу».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: А поки модне життя кипіло в Одесі, ті зірки, що не доїхали до Чорного моря, влаштували персональне дефіле. Альона вибрала купальник ручної роботи дизайнера Олега Скерди. Ціна ексклюзивного витвору в межах 14 тисяч доларів.

Дизайнер: «На расшивку уходит где-то неделя».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Та все ж її улюблений купальник - растаманський. Її екс-колега з «Віагри» взагалі залишилася без купальника, засмагаючи на березі Індійського океану «нагоа». Священні корови з'їли і купальник, і весь провіант.

Світлана ЛОБОДА, співачка: «У нас были шезлонги, быки воровали у нас бананы. Ты их ругаешь и говоришь - ну-ну-ну... Они не бодали тебя, а они просто смотрят на тебя такими печальными глазами».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: А от для деяких зірок найкращий купальник - це його відсутність.

Жінка: «Якщо є можливість відпочивати без купальника, я цю можливість використовую».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Руслана теж не проти нудизму.

Руслана: «Це на камеру можна говорити? Це пропустять в ефір?»

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Одного разу вона навіть влаштувала дикі танці на дикому пляжі в Майамі.

Руслана, співачка: «Переді мною відкривається картина - одні мужики. І всі без. А я так іду, а ми в одязі. А це на нудистському пляжі найбільша образа вважається. І мене так очима всі, і так з моря всі, і на мене...»

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Купатися чи не купатися? Над цим питанням вже давно не думає дядя Жора. Цього разу гумористу не до жартів. Разом з Інною Цимбалюк вони опановують непростий, але модний нині вид плавання - зорбінг.

Дядя Жора: «Тяжело бегать по воде. Чувствуешь себя хомячком в аквариуме, который херачит, а края и конца нет».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Відомий пародист Олександр Пєсков теж за екстрим на відпочинку. Одного разу він разом зі Звєрєвим потрапив у Бермудський трикутник. Після жахливого шторму всі, окрім короля гламуру, ледь дихали. Актрису ж Ольгу Прокофьєу не злякає жоден шторм.

Ольга ПРОКОФЬЄВА, актриса: «Я люблю жаркие страны. Мы любим очень всякие морские круизы. В этом году опять себе не изменили, опять плывем на корабле из Сочи. Наконец-то посещу Италию».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: А от стомлений сонцем Міхалков влітку працює, не покладаючи рук.

Нікіта МІХАЛКОВ, режисер: «У меня отдыхать не получается. Буду заканчивать монтаж второй части «Цитадель. Утомленные солнцем». И начинаю новую работу. Начнется охотничий сезон, буду вырываться на охоту».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Кузьма Скрябін готується на полювання вже зараз. Проблем в якому купальнику пірнати за жінками, для Кузьми не існує.

Кузьма: «Мужчине не мешает, что все закрыто. Мы не страдаем проблемой бикини. Мы любим кое-что прикрывать, особливо таку частину голови, в якій відсутні деякі деталі».

Павло МЕЛЬНИК, кореспондент: Деякі деталі для відпочинку співак випробовує просто на місці. Планує сплавлятись на човні річкою Сейм.

Кузьма: «В от такому стані можна провести собі цілий тиждень під сонечком».

5 канал випуск 18:00

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)

11.07.2010 20:00:00

Сюжет № 1 

18:01:34-18:02:10(час ефіру) 

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Без віз залишилися діти-чорнобильці, які збиралися на відпочинок до Великобританії. Прикордонна агенція цієї країни без жодних пояснень відмовилися пустити до Альбіону групу дітей з України та Білорусі. Про це британському виданню The Independent заявили представники доброчинної організації «Лінія життя дітей Чорнобиля». Ця фундація від часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції влаштовує тури для дітей постраждалих від трагедії. Проте нині, яка кажуть в організації, працювати стало все складніше. Британська прикордонна агенція відмовляє в останній момент. Крім того, відомство вимагає дуже багато підтверджень необхідності таких мандрівок для постраждалих дітей.

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)

11.07.2010 20:00:00

Сюжет № 8 

18:10:30-18:12:39(час ефіру) 

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: 15 дітей - не межа. Так вважає кримське подружжя Семечкових з села Красна Слобода. Утім лише троє з дітей у цій сім'ї рідні, а 12 прийомні. У великій родині, де зростають дітлахи різних національностей, побувала кореспондентка «5 каналу».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Знайомство із родиною Семечкових починається з їхнього господарства. Дітлахи із задоволенням розповідають про город, худобу та пасіку. 

Христина: «У нас там живут пчелы, мы с папой ухаживаем за ними, мы их кормим, мы у них берем мед».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: Перша прийомна дитина з'явилася у подружжя 10 років тому. Це був хлопчик-мауглі. 3-річний Денис ріс із собаками. Ночував у будці, не розмовляв, мав звички чотирилапих.

Наталя СЕМЕЧКОВА, прийомна мати: «Он ходил собирал червячки, обыкновенные дождевые червяки ел, жучки ел, с собаками только играл, он выл. А сейчас прекрасный мальчик».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: У кожного з 12 малюків своя драматична історія. Одного подружжя підібрало у сусідньому селі на папороті, інший замерзав у снігу, третій голодував, маючи рідних батьків. При всиновленні у кожного з них медики виявили дистрофію та затримку розумового розвитку. Батьки досі з болем згадують перші дні дітей у їхній родині.

Віктор СЕМЕЧКОВ, прийомний батько: «Особенно они спят маленькие детки, вот так в комочек скрутятся и так жалко. А ведь у него же ни одной родной души нету на этой земле. Вот он встанет и ему некуда пойти. Вот такое чувство стало приходить».

Юлія КРЮЧКОВА, кореспондент: У сім'ї підростають діти різних національностей: кримські татари, грек, четверо маленьких ромів. Їх всиновили останніми. Малих залишили у зруйнованому будинку.

5-й канал: Програма «Час новин» (випуск 18:00)

11.07.2010 20:00:00

Сюжет № 9 

18:12:40-18:14:15(час ефіру) 

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: До Ужгорода на музичний фестиваль з'їхалися більше тисячі мотоциклістів з різних держав. Розважали цих гостей виступами байкерів-каскадерів і музикою.

Світлана МАКСИМОВА, кореспондент: 12-річний Євген уже добре розбирається у марках мотоциклів. І серед тисячі представлених на параді байків уподобав собі американця «Харлея». Утім стати байкером йому не до душі.

Євген ДОВГАНИЧ, мешканець Ужгорода: «Прикольно, але я надіюся, що я не зміг би так, як вони - ціле життя бути байкером. Поки я малий мені бракує мотоцикла».

Світлана МАКСИМОВА, кореспондент: Натомість без мотоцикла, шаленої швидкості та подорожей за будь-якої погоди справжній байкер не може уявити свого життя. Гумор - теж обов'язкова його складова, - запевняють фанати-мотоциклісти. Донецький байкер Сирота на цьогорічному фестивалі виступів у ролі святотця. У маскарадні костюми вбралися й інші мотоциклісти. Кажуть, замінили свої традиційні шкірянки на театральне вбрання заради жарту та гарного настрою. В останній день фестивалю подарунок усім ужгородцям - виступ каскадерів з Угорщини. Відчайдухи на мотоциклах показували, на що здатні «залізні коні» та майстерність наїзника. А вже потому усім учасникам фестивалю підготували знану вечерю - смаженого бика на рожні.

ТРК «Україна» випуск 19:00

ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №2

19:03:38-19:04:34 (час ефіру)

Елена КОТ, ведущая: В Украине тысячи болельщиков готовятся посмотреть решающий матч на больших экранах. Футбольной фан-зоны оборудованы в большинстве крупных городов. В донецком центральном парке сегодня ждут аншлага. Посмотреть футбол на большому экране здесь могут, по меньшей мере, три тысячи человек. Но болельщики стали подтягиваться только под вечер. Днем в Донецке было плюс 30. А вот под столичной Аркой Дружбы народов жители начали собираться еще днем. В ожидании трансляции занимают лучшие места, спорят о том, за кого болеть и сами играют в футбол - настольный.

Болельщик: «Я играл за Испанию, и я проиграл. Я очень надеюсь, что Испания сегодня проиграет».

ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №3

19:04:35-19:06:33 (час ефіру)

Елена КОТ, ведущая: Днепропетровск снова затопило. Во второй половине дня здесь начался грозовой дождь, потоки которого срывали пласты асфальта. Для городской ливневой канализации испытание оказалось непреодолимым.

Наталия ГУСАК, корреспондент: Ливень в Днепропетровске длился всего полчаса. За это время городские дороги превратились в полноводные реки. Уровень воды в центре города достигает 80-ти сантиметров. Преодолевать такие лужи большинство водителей не рискуют.

Водитель: «Ну, как? Если проехать, то ничего, а если нырять, то нехорошо».

Наталия ГУСАК, корреспондент: Перед затопленными улицами остановились троллейбусы. Возить людей по высокой воде электротранспортом просто опасно, - говорят водители. И начинают подсчитывать убытки. Уже простояли больше часа. Когда смогут поехать - неизвестно.

Андрей ЯРЕМЕНКО, водитель троллейбуса: «Мы несем большие убытки, потому что мы стоим и не возим пассажиров, потому что не можем проехать из-за большой воды. И вот постоянно, когда большие ливни, мы не можем здесь проехать, постоянно стоим».

Наталия ГУСАК, корреспондент: Без единого покупателя работает после дождя этот магазин обуви. Добраться к нему можно разве что на лодке. Директор жалуется: такие ситуации возникают регулярно.

Людмила КУБРАК, директор магазина: «Существует очень большая проблема со стоками ливневой канализации. Две ступеньки крыльца полностью затоплены, мы будем здесь сидеть, пока не уйдет вода. То есть, мы реально находимся в заключении этой воды, не можем покинуть даже свое помещение.

Наталия ГУСАК, корреспондент: О замусоренных ливневых стоках днепропетровские коммунальщики знают. Еще осенью признавали: проблема есть. Но ситуация с тех пор не изменилась, и каждый сильный дождь для города становится стихийным бедствием. Ливни в Днепропетровске будут идти до середины следующей недели.

ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №4

19:06:34-19:09:19 (час ефіру)

Елена КОТ, ведущая: Преступление одного, наказание - для всех. Херсонские коммунальщики пошли в атаку. Многоквартирные дома они оставляют без воды и газа, если там обитает хотя бы один крупный неплательщик. Таковым считается задолжавший за услуги от полутора тысяч гривен.

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: С коммунальными должниками городская комиссия решила бороться радикально - отключением от услуг всего дома.

Галина ПЛЮСНИНА, жительница Херсона: «Отключать будут дом от теплоснабжения за задолженность, потому что в нашем доме большие задолженности. У меня лично ни копейки нету».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Обход по квартирам. Должнику Анатолию Кайменко коммунальщики сообщают, что он остался без воды, газа и тепла. Ирина Михайловна говорит: не от хорошей жизни долг накопила. Не понимает, почему отключают соседей из-за ее неплатежей.

Ирина ГАЙДАЙ, жительница Херсона: «Будет все уплачено. У меня ребенок маленький, у меня зарплата, мужа у меня нет. Так они приедут отключат весь дом».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: За одной из квартир в этом доме числится долг свыше десяти тысяч гривен. Хозяев нет, спрашивать не с кого. Сварщики отрезают трубу, и дом остается без теплоснабжения. Замечания жильцов, у которых нет долгов, коммунальщиков не останавливают.

Жительница Херсона: «Вы на него подавайте в суд. Вы на него уже подавали в суд, кто не платил, есть решение суда, что он не оплачивает? Вот после решения суда можете его отключать, но не меня, что у меня нету ни копейки задолженности».

Корреспондент: «Как быть тем, кто платит за коммунальные услуги?»

Павел ИВАЩЕНКО, начальник службы сбыта КП «Херсонтеплоэнерго»: «Я думаю, что остается только одно, каким-то образом находить вот здесь своих соседей, увещевать их для того, чтобы они оплатили свои услуги, чтобы остальные люди не страдали».

Анжела СЛОБОДЯН, корреспондент: Жильцы от обороны переходят в атаку. Коммунальщики говорят, что возобновят услуги только после полного погашения задолженностей и оплаты затрат на вынужденное отключение.

ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №5

19:09:20-19:11:12 (час ефіру)

Елена КОТ, ведущая: Удар по бездорожью. Жители Луганска устали ждать, пока за дороги возьмется власть, и отремонтировали одну из улиц за своей счет и даже собственными руками. Устыдить «Автодор» такой акцией не получилось. Тамошние чиновники утверждают: им на полноценную работу просто не хватает денег. Куда деваются средства, выделенные из бюджета на дороги, изучают сейчас правоохранители.

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: По этой улице Сергей Коваленко ездит на работу. Выбоины едва ли не на каждом метре. Последний раз асфальт здесь обновляли три года назад. Долго он не продержался - строители сэкономили на покрытии. Власти завели уголовное дело. И пока его не расследуют, к ремонту не приступят. Горожане ждать устали.

Сергей КОВАЛЕНКО, луганчанин: «Ми з друзями вирішили самостійно зібрати кошти і відремонтувати цю дорогу».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Желающих нашлось человек 20. Грузовик асфальта обошелся в три тысячи гривен. Рабочих нанимать не стали - все делают сами. Путь к своему дому вместе с остальными добровольцами латает и дорожник со стажем Николай Лысенко. Говорит: дыры появляются из-за несоблюдения технологии. На Луганских дорогах асфальт, как правило, не толще 10-ти сантиметров.

Николай ЛЫСЕНКО, луганчанин: «У нас нет дорог по-настоящему. Настоящая дорога должна иметь толщину рабочего слоя минимум 30 сантиметров».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Коммунальщики инициативе горожан удивляются. И предлагают поощрять лучших.

Лариса КОНСТАНТИНОВА, директор эксплуатационно-линейного управления автодорог: «Едешь, допустим, по определенному участку дорог, а там написано «Данный участок дороги отремонтирован бизнесменом Ивановым». Спасибо ему, и бога ради. Потому что это лучше, чем, допустим, рекламу с голыми тетками или курение или пьянство какое-то пропагандировать».

Олег ПРИТЫКИН, корреспондент: Сами не ремонтируют, - говорят в «Автодоре», - потому что денег из бюджета не получают. С прошлого года город выделил на дороги 11 миллионов гривен, но по назначению потрачена лишь половина. По фактам растрат открыто 9 уголовных дел.

ТРК «Україна»: Програма «События» (випуск 19:00:00)

11.07.2010 3:00:21

Сюжет №6

19:11:13-19:13:48 (час ефіру)

Елена КОТ, ведущая: Скоро украинцы будут в уголовном ответе за тех, кого приручили. Владельцу собаки, которая нападет на человека, должны быть предписаны немалый штраф, общественные работы или даже тюрьма. Такие поправки парламент внес в уголовный кодекс, но отложил их утверждение до осени.

Оксана ГАРКАВЕНКО, пострадавшая: «Знаете, как у Флинта, карта была, вот эту карту слаживали мы в голову. Вот, здесь...»

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Четырехчасовая операция и 230 швов. Так закончилась для Оксаны случайная встреча с тремя бойцовскими собаками. Хозяйка выгуливала их без намордников и не смогла удержать.

Оксана ГАРКАВЕНКО, пострадавшая: «Собаки не реагировали ни на что абсолютно. Они рвали, рвали и рвали. Если хозяйка их не могла вообще оттащить. Это неконтролируемое оружие».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Собаки живут в одном из домов коттеджного городка. Их прогулки уже давно вызывали страх у местных жителей.

Петр ЯВОРЕНКО, сосед: «Я їх попередив, кажу, слухайте, такий епізод, така ж собака подібна вирвала старушці повністю отак. - «Они не тронут. Они не тронут». От вам результат».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: После этого случая собак на улице соседи не видели. Двери хозяева не открывают. На телефонные звонки не отвечают. В милиции Оксане Гаркавенко объяснили: согласно действующему законодательству, хозяйку собак могут оштрафовать на 51 гривну, а самих собак по решению суда могут усыпить. В парламенте настаивают: в таких случаях владельцы должны платить штраф в размере до восьми с половиной тысяч гривен и нести уголовную ответственность.

Ирина ГЕРАЩЕНКО, народный депутат Украины: «Якщо мова йде про тяжкі ушкодження або летальний, не дай боже, кінець, то мова йде навіть про кримінальну відповідальність, це затримання до восьми років позбавлення волі. У нас не можна пива пити сьогодні вже, слава богу, в парках і місцях громадського відпочинку, так само і собака не може там ходити без намордника».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Эти поправки к уголовному кодексу парламент уже принял в первом чтении. Утвердить их окончательно депутаты собираются осенью. Пока же в столичных парках владельцы выгуливают собак без намордников. И гарантируют: их питомцы лают, но не кусаются.

Алла РЕВЕНЧУК, владелец собаки: «Намордник у меня есть, конечно, но я просто жалею, сейчас жарко, как я ему надену на пасть такой намордник? Он вообще задохнется».

5 канал випуск 19:00

5-й канал: Програма «Время новостей» (випуск 19:00)

11.07.2010 20:00:00