Як повідомила прес-служба Національної телекомпанії України, «з квітня 2010 року Національна телекомпанія України розпочала активну підготовку до приведення головних засад своєї діяльності у відповідність до критеріїв суспільного телебачення». До перших кроків такого реформування НТКУ зараховує запровадження змін у нинішній структурі управління, оптимізацію штату, технічне переоснащення телеканалу та створення рейтингових телевізійних програм. Керівництво НТКУ також упевнене, що ініційовані зміни за кілька сезонів дозволять вивести телеканал у лідери вітчизняного телебачення та забезпечать більш ефективне використання бюджетних коштів.
У зв'язку з цим ТК поставила кілька запитань медіаекспертам:
1. Як ви оцінюєте заяву прес-служби НТКУ про підготовку до приведення головних засад діяльності у відповідність до критеріїв суспільного телебачення?
2. Враховуючи, що на НТКУ нині тривають масштабні скорочення, чи не вважаєте ви, що час для цієї заяви було обрано не випадково?
Відповідають: Тарас Шевченко, Василь Самохвалов, Тарас Петрів, Олександр Чекмишев.
Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права:
1. З керівництвом НТКУ можна погодитися в одному: для того щоб запроваджувати стандарти суспільного телерадіомовлення, не обов'язково ухвалювати окремий закон, до того ж закон, який би називався «Про суспільне телерадіомовлення». Багато речей можна було б зробити на підзаконному рівні, на рівні статуту компанії, на рівні практики. Тим більше, що НТКУ входить до об'єднання суспільних мовників - EBU (The European Broadcasting Union).
Однак ті кроки, які озвучено, на жаль, не дають підстав говорити, що це є стандарти суспільного мовлення. Тому що суспільне мовлення - це насамперед мовлення, яке не залежне від держави, не контролюється нею, яке має як організаційну автономію, так і за змістом є критичним до держави, воно діє в інтересах глядачів, а не в інтересах висвітлення позиції влади. У 2005 році наша організація, Інститут медіа права, розробила і запропонувала зміни до статуту НТКУ, які було надіслано до Кабміну з пропозицією ухвалити ці зміни. Ці зміни (власне, вони й на «Детектор медіа» друкувалися) передбачали поступове впровадження стандартів суспільного мовлення. Але ще раз повторюся: ті речі, які зараз робить нинішнє керівництво, які пов'язані з модернізацією структури НТКУ чи зі скороченням персоналу, або з підвищенням рейтингу програм - це, насправді, робиться комерційне телебачення за бюджетні кошти, нічого суспільного я в цьому не бачу.
2. Мені важко оцінювати мотиви керівництва НТКУ, яке зробило таку заяву. Хоча прикриватися створенням чи запровадженням стандартів суспільного мовлення могли й раніше. Теоретично я очікував, що подібна заява буде зроблена ще раніше, тим більше, що найближчі українські сусіди, наприклад, молдавани, або дальші сусіди, азербайджанці, формально вже давно створили начебто суспільне мовлення, яке так називається, але яке таким насправді не є.
Василь Самохвалов, політтехнолог, засновник Інституту антикризових стратегій:
1. Янукович у своєму щорічному зверненні до народу України сказав, що він виступає за розбудову саме державного телебачення. Я не знаю, чим керувалася в такому випадку прес-служба НТКУ, коли вона заявляла, що переходить до стандартів суспільного телебачення, якщо президент України сказав, що бачить саме їх державним каналом. Це перший такий акцент. А другий акцент - у принципі, я не вірю, що за президента Януковича може бути створено суспільне мовлення.
2. Звісно, НТКУ як організація потребує реформування. Станом на сьогодні це є дуже невдалий, дуже неефективний бізнес, який ведеться коштом держави, і, звісно, потрібне скорочення кадрів. Через війну з колективом проходили всі керівники Національної телекомпанії, але жодному з них не вдавалося провести це скорочення, не вдавалося провести ці реформи. Можливо, дана заява зараз є елементом боротьби за ці реформи, скорочення, можливо - ні. Я не знаю. Я точно знаю, що скорочувати штат НТКУ потрібно, і тут я керівництво Національної телекомпанії підтримую.
Тарас Петрів, голова Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі:
- Я думаю, що це навіть не профанація, це - спекуляція, тому що насправді звільнення людей не має жодного стосунку до створення в Україні системи суспільного мовлення. Cистеми, яка має у всьому світі чітко окреслені інструменти забезпечення незалежності від держави, перш за все - через створення наглядової ради, в якій були б збалансовані політичні впливи на суспільного мовника. Також має бути вирішено питання фінансування - передовсім у частині наявності або відмови від комерційної складової тощо.
Тобто ті, хто про це заявили, мали, як мінімум, вийти з проектом СМ, який вони хочуть реалізувати в Україні. Мали б зробити громадське обговорення цього проекту, який вони хочуть реалізовувати, тому що це не жарти: заявляти щось про суспільне мовлення. Як мінімум вони мали би порадитися з експертами, які давно вже займаються проблемами суспільного мовлення. Вони, наскільки я розумію, навіть не мають сивої уяви, що це таке. Я думаю, що люди з чорного хотіли зробити біле, більш того, вони прикриваються ідеєю створення суспільного мовлення для облаштування дуже сумнівних планів. На мою думку, консорціум громадських організацій і ті, кому небайдужа доля українських медіа, обов'язково мали би зреагувати на нинішню ситуацію і на такі необдумані заяви, які публікуються від імені Першого національного. До того ж у цій заяві проглядає невміння менеджменту працювати з власним колективом.
Олександр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей»:
1. Як можна оцінювати такі заяви? Для того щоб оцінювати, треба мати конкретні пропозиції, конкретні викладки і, зрештою, хоча б коротеньку дорожню карту, як це буде робитися, на яких засадах і так далі. Якщо буде враховуватися весь той досвід експертного середовища, організацій громадянського суспільства, які активно працювали над цим, фактично починаючи з 2002 року, то це одна справа, якщо це не так, то це інша справа. І наступне: щоб це справді не було профанацією, ми повинні принципово вирішити хоча б одну штуку. Чи ми створюємо українську модель суспільного мовлення, причому систему суспільного мовлення, яка включає в себе відповідно всі обласні канали? Чи треба сказати, що хлопці, які зараз працюють на НТКУ і які прийшли з «Інтера», отримали команду зробити український клон «общественного российского телевидения».
2. Звісно, вони хочуть пов'язати одне з іншим. Просто скорочення людей і створення суспільного телебачення - це трошки різні речі, адже для цього знову ж таки треба мати дорожню карту, формат, виписані процедури і все інше. А просто проходити через те, щоб катком прокататися через людей, - то це вже було, це вже робили різні люди з різним політичним забарвленням, у тому числі представники нинішньої опозиції.
Фото - dif.org.ua, propr.com.ua та Павла Старостенка
Ілюстрація - www.nashdomtv.com
