Основні теми

1+1 випуск 19:30

Мовне змагання. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Сюрприз іншого роду підготували Віктору Януковичу Львівська облрад. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Контрабандисти машиною намагалися проскочити із України в Росію. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Одна із найбільш резонансних кадрових подій минулого тижня - рапорт про відставку головнокомандувача Збройних Сил України. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Останній із могікан. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Список країн, куди вам не радять їхати в жодному разі. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Ножі, що не ріжуть і ліки, що не зцілюють. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Безкоштовна газета великими літерами пропонує диво-пігулки, які вже за кілька сеансів вилікують не тільки від раку а й від інших підступних недуг. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

Інтер випуск 20:00

30 мая жители всех регионов должны были проголосовать за мэров и депутатов местных советов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Работе местных властей было посвящено заседание Совета регионов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Киев окончательно заявил: курс на вступление в НАТО снимается с повестки дня.. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

В Евросоюзе ищут новые пути для борьбы с кризисом. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Именно в мае 95-го в кошельках украинцев появилась банкнота в миллион купоно-карбованцев. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

Киевский международный кинофестиваль набирает обороты. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

На этой неделе более 300 тысяч 11-классников попрощались со школой. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

ICTV випуск 18:45

Нинішнього тижня у світі просто сплеск надзвичайних пригод. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

Президент провів засідання ради регіонів у Львові. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

В Україні є потужний конкурент «Газпрому». ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

Маршрутки знаходяться на першому місці за рівнем небезпечності. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

У п'ятницю Україна поховала народного артиста Леся Сердюка. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

Богдан Ступка відкрив у Києві міжнародний кінофестиваль. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

5 канал випуск 18:00

5 людей зазнали травм під час стрілянини в київській кав'ярні. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Помер засновник та директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Віталій Кличко захистив титул чемпіона світу за версією WBC. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

Наймасовіша спортивно-благодійна акція відбулася у Києві. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

У Києві виступить один із засновників та екс-клавішник культового рок-гурту Deep Purple Джон Лорд. 5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Всего за несколько дней непогода оставила десятки жителей Западной Украины без крыши над головой. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Виктор Янукович окончательно расставил все точки над «і» в международных отношениях. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

На страже делового этикета политиков и бизнесменов стоит целая армия профессионалов. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

В Варшаве украинско-польская элита искала выход из кризиса. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Самые современные груднички развиваются в несколько раз быстрее, чем даже нынешние школьники. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Завтра самые загадочные женщины на свете отмечают свой праздник - Всемирный день блондинок. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

1+1 випуск 19:30

Мовне змагання        вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 1

19:30:12-19:36:02 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Мовне змагання. Постанова Верховної Ради Криму стати не радою а «совєтом» а заодно повернути російську мову у державні установи, офіційні документи і навіть судочинство знову зробила мовне питання предметом дискусій №1. Депутати кримські заявляють, що так виконують передвиборні обіцянки та впроваджують у дію європейську хартію регіональних мов. Їхні опоненти нагадують, що, по-перше, парламент автономії взагалі не має права законодавчої ініціативи. По-друге, російська мова у Криму і так домінує. Якщо і треба підтримувати то уже кримсько-татарську. Та й саме рішення поміняти всі таблички на півострові серйозно вдарить по кишенях платників податків.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Сімферополь. Парламент Криму. Але від середи це вже не Верховна Рада Автономної республіки а «Верховный совет». Вивіску пообіцяли змінити вже найближчим часом. Розпочавши туристичний сезон за найважливішого, успішно поборовши слово «рада», депутати тепер якогось не прописаного Конституцією органу, взялися і за решту українських слів. Тепер на півострові розмовляють не просто російською а регіонально мовою. Верховный совет не тільки постанову таку прийняв а й попрацював з українськими держслужбовцями.

Володимир КОНСТАНТИНОВ, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим: «Провели за последний месяц очень много разнообразных совещаний на эту тему с работниками министерств и ведомств потому, что они с перепугу начинают использовать украинский язык даже если на это нет никаких предпосылок».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Тепер загальноукраїнські норми для чиновників Криму, мабуть, уже і не норми.

Валерій ІВАНОВ, депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим: «Крым - это та территория, на которую люди не приехали и обязаны уважать те или иные законы».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: розмовляючи регіональною жителі півострова зітхнуть із полегшенням і вирішать дуже важливу проблему, стверджують ініціатори.

Валерій ІВАНОВ, депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим: «У людей рождается ребенок и он каким-то образом называют его разными именами, то их переводят. Например, ребенок Татьяна становится Тетяной или еще Васылькы, Мыколкы и все остальное».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Кримські депутати зізнаються: вони просто використали європейську хартію регіональних мов для утвердження російської на півострові. Щоправда Київ і до цієї постанови крізь пальці дивився на численні нормативні порушення. Наприклад, заповнення російською мовою свідоцтва про народження та інші документи, що засвідчують особу. Тепер же в автономії офіційно дозволено навіть ухвали і вироки суддів викладати російською. Щоправда, депутати не замислились, а що з такими російськомовними документами робити за межами автономії.

Ігор ВИХОДЦЕВ, нотаріус: «Ще немає реакції Міністерства юстиції, але взагалі-то, я вважаю, що ці документи нотаріуси мають вчиняти лише українсько мовою. Ну як можливо в одній і тій самій державі тут так, ту так, тут так. Не може так бути».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Майже такої ж думки притримуються і в професійних юридичних колах.

Ернест ГРАМАЦЬКИЙ, юрист: «В хартии нет ни одного слова, которое бы давало бы любому национальному языку, какому-то языку национальных меньшинств или на какой-то территории каких-либо таких дополнительных полномочий, которые бы меняли бы услуги всего государства, изменяли бы полностью документооборот».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Підміну понять побачили і корінні жителі Криму. В хартії йдеться про захист зникомих етносів і збереження мовного розмаїття. А це цілком підходить для кримських татар. Назвати російську мовою, що зникає, в Україні не наважиться ніхто. До того ж йдеться про державну і регіональну мову а не пр регіональну замість державної.

Рефат ЧУБАРОВ, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу: «Рішення могло би знайтися тоді, коли Верховна Рада Криму прийняла б рішення щодо рівних умов щодо використання поряд з державною мовою російської і кримсько-татарської».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Серед невдоволених і батьки, які хочуть своїх дітей навчити української. З 600-т шкіл на півострові лише 7 україномовних. З 59-ти у Севастополі лише одна з державною мовою навчання. Така ситуація і в Сімферополі. В єдиній на все місто україномовній гімназії аншлаг. Ще на початку весни замість запланованих двох перших класів довелося набрати додатковий. Школа невелика а черга з охочих вчитися тут росте і росте.

Наталя РУДЕНКО, директор української гімназії №1: «Це сьогодні тільки ж початок прийму заяв. А він буде до 1-го вересня. Це будуть йти, і йти, і йти. Прохання будуть і будуть. І наполегливі прохання і все».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Доволі різко ініціативу кримських політиків сприйняла меншість у Верховній Раді України. Вже навіть є звернення до Генпрокуратури розібратися із постановою кримського парламенту. І намір внести подання про доцільність існування кримської ради взагалі. Мовляв, втручаються не у свої справи. Та й у самій Партії регіонів немає одностайності щодо цього.

Володимир ЗУБАНОВ, народний депутат, Партія регіонів: «Якщо спиратися на мовну хартію, то в Криму мають вивчати та знати українську мову і впроваджувати її як офіційну. А вже потім захищати російську та кримсько-татарську. Тому, якщо Крим сказав «А», то треба говорити й «Б» і знати українську мову і впроваджувати її».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Інші регіонали вважають, що рішення кримських колег дуже вчасне.

Вадим КОЛЕСНІЧЕНКО, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Для того, чтобы обратить внимание власти потому, что есть тенденция поползновения к тому, чтобы паспортные книжки были только на одном языке».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Втім, насправді кримські рішення можуть бути лише першою ластівкою майбутньої мовної війни. На розгляд Верховної Ради України незабаром внесуть новий проект закону про мови. У ньому, стверджує часопис «Дзеркало тижня», буде і такий пасаж. Обов'язковість застосування державної мови або сприяння її використання в тій чи іншій сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами у цій сфері. Тож зовсім не фантастичною виглядатиме картина, як у кримського депутата, який, не дай Боже, потрапить у ДТП на Закарпатті, місцевий ДАІшник на цілком законних підставах вимагатиме пояснень угорською. Інакше арешт.

Сюрприз іншого роду підготували Віктору Януковичу Львівська облрад         вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 2

19:36:03-19:36:51 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Сюрприз іншого роду підготували Віктору Януковичу Львівська облрада. Напередодні першого його приїзду на Галичину у статусі президента, депутати вирішили 9-те травня відзначати не як День Перемоги а як День пам'яті жертв Другої світової війни. Голова Львівської ОДА Горбаль цю ініціативу збирається оскаржувати у суді. Ну а посилені заходи безпеки під час приїзду президента, заявлені правими партіями протести і навіть сутички із правоохоронцями стали тлом для зібраної у Львові ради регіонів. Щоправда львів'яни побачили і прибічників Віктора Януковича. Сам президент анонсував раді концепцію економічних реформ і підтвердив бажання провести місцеві вибори восени. А з Львівською владою говорив переважно про підготовку до Євро-2012 і навіть більше. Запропонував подати заявку на проведення в Україні Зимових олімпійських ігор 2022-го року.

Контрабандисти машиною намагалися проскочити із України в Росію           вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 3

19:36:52-19:42:17 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Ще не висохло чорнило під угодою про демаркацію українсько-російського кордону як на східних околицях країни знову пролунали постріли. Рано-вранці контрабандисти машиною намагалися проскочити із України в Росію. Утікаючи від переслідування авто ледь не збило російських прикордонників. Зупинив порушників не вогонь по колесам а службовий «КамАЗ», яким військові перекрили проїзд. Однак українські прикордонники, які цього тижня відзначили своє професійне свято, наполягають: вітчизняні рубежі на замку.

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: У цьому полі і закінчується Україна. Спеціальний інформаційний знак попереджує «Увага! Державний кордон. Прохід заборонено». Ось той схил уже Росія. Біля державного кордону пасеться потенційна правопорушниця - корова Манька. Кілька метрів убік і вона закордоном. Нелегально. Попереджувальний напис корові не осилити. Інших бар'єрів немає. Увесь кордон, на перший погляд, віртуальний. Але це лише на перший погляд, парирують прикордонники. Нелегалів та контрабандистів у кущах постійно виглядають невидимі очі. Та яку таємну зброю він має. Щоб менше літали на шляхах міграції вирили ось такі рівчаки. Його з наскоку не подужаєш. Треба об'їжджати. Але це все ті самі дорогоцінні секунди, які нівелюють усі фору та ефект несподіванки. Інспектор Микола дав газу. Його робота - пильнувати ось цю ріллю. Побачив підозрілий слід - б'є га сполох.

Микола, Інспектор: «Якщо це ось де мокра, то в суху погоду це кинеться. Усе присохше а тут прим'яте».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: У Європі усі спостереження інспектора Миколи залишають без уваги. Для себе там давно розгледіли - на українсько-російському кордоні гуляє вітер. Попутний для нечистих на руку.

Олег ВОЛОШИН, речник МЗС України: «Достатньо великий потік з Азії наркотиків, нелегальних мігрантів».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: До того ж прозорість східного кордону одна з перепон, яка гальмує переговори про безвізовий режим із Євросоюзом. Угода про демаркацію наблизить цю мрію. Але на крок чи півкроку залежить від багатьох обставин. По-перше, кордон необхідно розмітити. Для цього країни ще мають створити двосторонню комісію. Учені мужі виїжджатимуть на місцевість і до сантиметра відмірятимуть територію. Ось цей камінь український а он та береза вже російська. Який вигляд має кінцевий результат можна побачити на кордоні із Молдовою. Ось такі жовто-блакитні стовпи із державною символікою з'являться і на сході країни. Однак той таки молдовський досвід демаркації свідчить, що терпінням варто запасатися із запасом. Удвічі меншу ділянку міряли та демаркували майже 4 роки. На десерт дві країни залишили найсмачніше - делімітацію морських кордонів в Азовському морі. Тут ділитися важче. Він узяв у руки олівець і показав головний козир України.

Олександр СУШКО, експерт з питань міжнародної політики: «Протяжність берегової лінії з українського боку Азову набагато більша, ніж протяжність російського боку. За міжнародним морським законодавством це дає Україні претендувати більш як на 60% Азовського моря. Однак росіяни бачать усе інакше. Одна з пропозицій східного сусіда, яку озвучують знайомі з ходом переговорів - залишити море у спільному користуванні. Без жодних кордонів. Якщо ні - поділити. Але по-братськи - практично порівну. Сперечатися тут є за що. Ціна кожного додаткового кілометру водних рубежів під водою.

Володимир САПРИКІН, експерт з питань енергетики: «За попередніми оцінками на Азовському морі знаходиться 330 мільйонів тон умовного палива. Головним чином це родовища природного газу».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Але якщо у поділі Азову сторони, буцімто. просувалися до компромісу, то розмежувати Керченську протоку ніяк не виходило.

Володимир ОГРИЗКО, колишній міністр закордонних справ України: «Кілька років до цього, коли ми з одним високо посадовцем, який займається в Москві, на цю тему говорили, на питання, в чому ж причина, чому ми досі стоїмо, він сказав так: «Ну, старик, ну ты же понимаешь, мы не можем вам отдать Керченский залив».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Росіян цікавить не так сама протока, як ворота в Азовське море - Керченікальський канал. Він знаходиться на українській території. 80 суден за добу та майже мільярд гривень у бюджет щороку. Російська сторона пропонує провести лінію кордону по каналу, отримавши таким чином свій особистий ключ від азовських воріт.

Олександр, мешканець острова Тузла: «Есть мускат, есть Молдова. Виноград такой хороший. В песке».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: На острові Тузла, де росте смачний виноград, виріс і сам пан Олександр. За російським варіантом розмежування Керченської протоки острівний абориген разом із цим клаптиком суші залишиться на російській території.

Олександр, мешканець острова Тузла: «Короче говоря, как на военном положении».

Олег ВОЛОШИН, речник МЗС України: «Тузла, в принципі, не обговорюється. Тузла - частина України. Ми відстоюємо те, що кордон в Керченській протоці фактично, юридично існував».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Кордон існував на радянських картах. Адміністративна лінія розмежування між союзними республіками - ось вона. Протока поділена порівну - Тузла і канал на українському боці. Проблема в том, що цю лінію не визнають російські переговірники. Україна вже має негативний досвід як ділити морські рубежі із сусідами. Міжнародний суд хоча і визнав острів Зміїний українським, але кордон провів так, що шампанське відкорковували у Бухаресті а не в Києві. Тепер рішення ухвалюватиме не Феміда а політики. Межа їхнього компромісу називатиметься держаним кордоном.

Одна із найбільш резонансних кадрових подій минулого тижня - рапорт про відставку головнокомандувача Збройних Сил України        вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 4

19:42:18-19:43:01 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Одна із найбільш резонансних кадрових подій минулого тижня - рапорт про відставку головнокомандувача Збройних Сил України, очільника Генштабу Івана Свиди. Прес-служба Міністерства оборони пояснюючи причини такого рішення цитує «Свида зазначив: визнає право президента реалізовувати власне бачення шляхів розвитку Збройних Сил, але робитиме це він із іншим керівником Генштабу». Нагадаю, вже після інавгурації нового президента в березні рапорт про відставку подав командувач військово-морськими силами адмірал Ігор Тенюх. Натомість повідомлення, що з'явилися у ЗМІ про рапорт і відставку очільника військово-повітряних сил, генерал-полковника Івана Руснака не відповідають дійсності. На сьогодні невідомою залишається реакція президента України на рапорт Свиди. Інформації, що Віктор Янукович прийняв відставку керівника Генштабу немає.

Останній із могікан   вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 5

19:43:40-19:48:06 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Останній із могікан. Його обличчя любила камера часів розквіту українського кінематографа. Він був одним із символів поетичного кіно 70-х. Лесь Сердюк. Справжнього українського козака ми уявляли саме таким: мужнім, вольовим, щирим відчайдухом. В останнє козак Сердюк з'явився у фільмі зовсім недавно - в екранізації Тараса Бульби. А цього тижня його не стало. Утрачене покоління українського кіно.

Список країн, куди вам не радять їхати в жодному разі вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 6

19:48:07-19:53:43 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Велика біда на мирному курорті. 12 російських туристів загинули цього тижня у Туреччині. Автобус, яким вони їхали у знамените Памукалє, зірвався в прірву. Схожі чорні новини щороку приходять то з Туреччини, то з Єгипту. Там правилами дорожнього руху нехтують найчастіше. Але й є в світі список країн, куди вам не радять їхати в жодному разі. Жодна страхова не поручиться за вашу безпеку там.

Ольга КАШПУР, кореспондент: Екстрім, який не замовляли. Грудень 2004-го. Цунамі н узбережжі Таїланду забрало життя сімох українців. 2008-й. із різницею у кілька місяців у Єгипті перевертаються два туристичні автобуси. Дві українки повертаються додому у труні. Одна із загиблих віце-губернатор Миколаївщини. Той таки 2008-й. Кенія. Семеро українців опиняються в епіцентрі громадянської війни. Усі повертаються живими. Ці туристи із Домінікани в мирний час стали заручниками перевізника. Кілька діб в очікуванні рейсу, як у блокадному Ленінраді без води та їжі. Щороку закордонні аналітики видають свій рейтинг найнебезпечніших міст земної кулі. В один із таких навіть потрапила Україна. Чорнобиль - другий у десятці найнебезпечніших для здоров'я міст. Першою у цьому переліку Замбійське місто Кабве із величезними покладами свинцю. В Україні таких анти рейтингів офіційно не складають. Закон забороняє чиновникам негативно відгукуватися про будь-яку іноземну країну, пояснюють у департаменті туризму.

Сергій СЬОМКІН, заступник голови Держслужби туризму і курортів: «Немає в нас такого чорного списку країн, куди б не рекомендували їхати. Бувають ситуації, коли в ті чи інші країни наша держава, В особі Міністерства закордонних справ, не рекомендує їхати туристам з тих чи інших підстав».

Ольга КАШПУР, кореспондент: Підставами для таких рекомендацій може бути розпал епідемії, війна чи стихійне лихо. Утім, для деяких туристів екстремалів попередження про небезпеку в регіоні найкраща реклама, зізнаються в департаменті.

Сергій СЬОМКІН, заступник голови Держслужби туризму і курортів: «Дайте нам путівку в країну, де військові дії. Як сомалійські пірати чи можемо ми круїз не судно організувати і поїхати, щоб нас захопили? Це дійсно так».

Ольга КАШПУР, кореспондент: Відмовити людину наражати своє здоров'я, чи навіть життя, ніхто не має права, кажуть тур оператори.

Тала ЯКУНЕНКО, директор туристичної компанії: «Наша задача дать нашим туристам полностью информацию, с чем он может столкнуться в плане здоровья, в плане поведения, климата. А все-таки право туриста выбирать».

Ольга КАШПУР, кореспондент: Єдине, що може зупинити відчайдуху - брак страховки. З деякими країнами наші страховики просто не працюють. Свій чорний список у лізі страхових організацій не приховують. Він опирається на свіжі дослідження «Форбс». Ось вона, десятка країн, при поїздці в які вам не оформлять поліс: Сомалі, Ірак, Афганістан, Гаїті, Пакистан, Судан, Демократична Республіка Конго, Ліван, Зімбабве, Палестина. У більшості цих країн немає гідного медобслуговування. Пояснює голова ліги страховиків Наталя Гудима. А ризиків для туриста там надто багато. Лишитись без підтримки страхової можна і на популярному курорті, який не входить до чорного списку, каже Наталя. Приміром, тому, хто в Таїланді отруївся вуличною їжею або був ошуканий приватними перевізниками нічого не відшкодують. За логікою страховиків турист має знати основні небезпеки країни і не випробовувати долю.

Наталя ГУДИМА, президент Ліги страхових організацій України: «Очень важно, когда приобретает поездку, обращайте внимание на страховку и обращайте внимание на исключения, которые есть в этой страховке. Потому, что страховка может быть не дорогая, но тем не менее она будет содержать исключения и они покроют вот такие распространенные риски для этой страны».

Ольга КАШПУР, кореспондент: І жодна страховка не врятує від того, що юридичною мовою називається форс-мажор. 2004-го Михайло Радуцький опинився в епіцентрі цунамі в Таїланді. На той момент в Україні не було системи оповіщення щодо такої стихії. Висока вода поховала 5 тисяч людей. Зокрема друзів, які відпочивали разом із Радуцькими. Михайло із дружиною врятувалися.

Михайло РАДУЦЬКИЙ, свідок цунамі у Таїланді (2004р.): «Это мгновения стена грязи, воды, деревьев, домов, слонов. То есть там ощущения только одни - надо пытаться выкарабкаться. От человека в такой стихии не зависит ничего».

Ольга КАШПУР, кореспондент: Але є речі, які можуть збільшити шанси на порятунок серед суцільної паніки, зізнається Михайло. Поради прості.

Михайло РАДУЦЬКИЙ, свідок цунамі у Таїланді (2004р.): «20-30 слов из любого разговорника нужно просто вызубрить. Это первое. Второе, надо четко выполнять все просьбы подойти там записать свою фамилию, там свой телефон. Четко слушаться сигналов оповещения. Если есть оповещения «Бегом» значит бегом».

Ольга КАШПУР, кореспондент: Крім того бувалий турист радить ще до виїзду ознайомитися з країною, в яку збираєтеся. Зокрема переконатися, що там є офіційне представництво України. Інтернет та література в поміч. Все-таки не шкодувати грошей на медичну страховку і ще просто не боятися. Виконуючи основні правила подорожнього, екстрім чого не замовляли, трапляється не так часто, щоб відмовляти собі у задоволенні пізнавати світ.

Ножі, що не ріжуть і ліки, що не зцілюють            вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 7

19:54:25-19:59:02 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Ножі, що не ріжуть і ліки, що не зцілюють. Приголомшливі історії сучасної медицини. Панацея від раку. Саме так кілька років тому назвали новий винахід - гамма-ніж. І почали шукати способи привезти його в Україну. Центр, в якому безболісно, і головне безкоштовно, видалятимуть пухлини в мозку має запрацювати вже восени, обіцяють керівники державного проекту. Але не гамма-ножем. Майже 90 мільйонів гривень, зібраних на нього, витратили зовсім на іншу техніку.

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: У них від болю голова навпіл а перед очима під час нападів туман. Щороку в страшних суках від пухлин у мозку помирають тисячі українців.

Тетяна БАХТЄЄВА, народний депутат України: «В бюджете было заложено в 2007-м году «Закупка гамма-ножа».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я пригадує, на що ж саме держава виділила 56 мільйонів гривень. Це диво медтехніки винайшли ще 40 років тому. Гамма-ніж безболісно знищує пухлини. Для лікування не трепанують череп, а лише філігранно наводять промені радіоактивного кобальту. Ефект: злоякісні утворення в голові розсмоктуються.

Юрій ЗОЗУЛЯ, академік НАН і АМН України: «Радиоактивный кобальт. Он обычно утилизируется на протяжении 3-5 лет. Каждая перезаправка этой установки «гамма-нож» требует примерно около 500 тысяч долларов».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Йому довірили гроші а згодом звинуватили - купив не те. Академік-нейрохірург Юрій Зозуля замість на його думку невигідного в обслуговуванні гамма-ножа замовив лінійний пришвидшувач. Науковець упевнений, цей апарат ефективніше боротиметься з пухлинами. Він може знищувати променями утворення не лише в мозку а й у тілі.

Юрій ЗОЗУЛЯ, академік НАН і АМН України: «Та фирма, фирма единственная, которая производила гамма-нож это фирма «Электа». Она сама наряду с некоторыми усовершенствованиями перешла на производство линейных ускорителей».

Тетяна БАХТЄЄВА, народний депутат України: «Я отвечаю о том, что линейный ускоритель и гамма-нож это совершенно разное оборудование».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Депутатка Тетяна Бахтєєва подала кілька звернень до Генпрокуратури. Комітет Верховної Ради вимагає розслідувати, чому замість прописаних у бюджеті пунктів, медик придбали зовсім інше. Народна обраниця згадує: окрім державний майже 60-ти мільйонів на гамма-ніж назбирали 4,5 мільйонів гривень пожертв.

Тетяна БАХТЄЄВА, народний депутат України: «Я тоже хочу сказать, что я, получив заработную плату, как народный депутат, она конечно большая, отправила тоже определенную сумму на этот фонд».

Юрій ЗОЗУЛЯ, академік НАН і АМН України: «Были проверки неоднократные и КРУ, и городские, республиканские КРУ. После этого рассматривала городская и республиканская прокуратура».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Постійні скандали і наразі безплідні розслідування ніби навмисно відтягують запуск безкоштовного для українських онкохворих обладнання. Пацієнти не можуть чекати тож змушені віддавати до 10 тисяч доларів на операцію гамма-ножем бізнесменам від медицини в приватних клініках.

Юрій ЗОЗУЛЯ, академік НАН і АМН України: «Нужно подокрашивать, поподсеивать, укрепить склоны».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Ще трохи і сюди потягнуться черги на безкоштовні операції. академік Зозуля обіцяє відкриття операційної з лінійним пришвидшувачем восени. Санстанція міряє фон. Чи не пропустять триметрові стіни радіацію. Готовий до бою з пухлинами апарат міститься в середині конструкції равлика. Процесом видалення керуватимуть ззовні. Поруч із хворим під час випромінювання залишатись просто небезпечно.

Всеволод ЖЕМЧУГОВ, сервісний інженер: «10 грей в минуту он способен выдавать. 10 грей это очень много. Полысеем, выплюнем легкие и печень».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Пожежники узгоджують спеціальні під'їзди а правоохоронці шукають зачіпки чи не забагато витратили. Новий центр з лінійним пришвидшувачем замість гамма-ножа загалом обійшовся платникам податків в 90 мільйонів гривень. Комісію плюс бюрократичні процедури оформлення відкриття відкладають уже кілька разів.

Всеволод ЖЕМЧУГОВ, сервісний інженер: «3 дня работы было потрачено из-за того, что в одну сторону на 10-ти сантиметрах у нас сто миллиметров а в другую сторону 101 миллиметр. Вчера, абсолютно случайно я определил, что виновата именно миллиметровка, по которой ракеты наши собирали и в космос запускали».

Жан НОВОСЕЛЬЦЕВ, кореспондент: Нині хіміотерапія і трепанація це єдина безкоштовна допомога від держави для онкохворих. Поки триває суперечка, що необхідніше, гамма-ніж чи лінійний пришвидшувач, щороку в Україні від злоякісних новоутворень помирають майже 100 тисяч людей.

Безкоштовна газета великими літерами пропонує диво-пігулки, які вже за кілька сеансів вилікують не тільки від раку а й від інших підступних недуг     вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:11)

30.05.2010 3:00:19

Сюжет № 8

19:59:03-20:05:04 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Тим часом порятунок від смертельно небезпечної хвороби можуть принести просто у метро. Безкоштовна газета великими літерами пропонує диво-пігулки, які вже за кілька сеансів вилікують не тільки від раку а й від інших підступних недуг.

Ігор ЩЕПОТІН, головний онколог Міністерства охорони здоров'я України: «Я это уберу, с вашего позволения. Потому, что таки вещи на моем столе лежать не должны».

Юліана САУХ, кореспондент: Це - головний онколог України про рекламу диво-препарату, що допомагає зцілитися від раку. У світі, на жаль, ще не винайдено ліків від цієї хвороби, каже лікар. А ці біологічно активні добавки, попри свій часто нешкідливий склад, радше допомагають його пацієнтам швидше померти, дратується онколог.

Ігор ЩЕПОТІН, головний онколог Міністерства охорони здоров'я України: «Это порой делает невозможным радикальное излечение онкологического больного, который ведется на эту информацию».

Юліана САУХ, кореспондент: І це не спротив офіційної медицини винахідникам з народу, каже лікар, адже чимало визнаних препаратів дала саме народна медицина. Але вони пройшли цілу низку спеціальних досліджень. Розрекламовані диво-ліки цим похвалитися не можуть. Два роки тому національний інститут раку уклав угоду з винахідником теж начебто протипухлинного препарату «Україн».

Василь НОВИЦЬКИЙ, винахідник препарату «Україн»: «Я даю безкоштовно тисячу ампул, щоби зробити студії, щоби не було питання чи то випадковість чи не випадковість».

Юліана САУХ, кореспондент: Але препарат для дослідження розробник так і не надав.

Ігор ЩЕПОТІН, головний онколог Міністерства охорони здоров'я України: «Как самостоятельный метод лечения, препарат не включен в стандарты, его противоопухолевая эффективность не доказана».

Юліана САУХ, кореспондент: Від масового вживання «Україну» врятує його ціна - близько 100 доларів за упаковку. Але наша країна багата самородками. Нині газети рясніють ще однією панацеєю від усіх хвороб. Лише за 80 гривень. Щоправда одна упаковка не дієва. Аудиторія зо два десятки пенсіонерів. Кілька людей середнього віку. Іван Титович узяв 4 упаковки.

Іван Титович, пенсіонер: «Я три штуки купив. Чи чотири. Чотири. Якби я не пив, я б вже в могилі був».

Юліана САУХ, кореспондент: Диво-препарат продають в кінотеатрі. Всього годину. Потім переїжджають в інший. Відсутність фактичної мережі пояснюють тим, що бояться підробок. Для фахових консультацій возять із собою лікарку з рекламою. Дослідження препарату в Україна не проводили. Право розписуватися у протипухлинних властивостях Вірі Іванівні, як свідчить реклама, дає 30-річний лікарський стаж. Що це досвід терапевта реклама замовчує. Проте вона знає все про цілющі властивості. У рекламі, як свідчення унікальності препарату навіть згадує, що у давнину гриб люди танцювали на радощах. Все це було б смішно, якби не було так сумно, каже її колега, онколог-практик. Вже 20 років вона лікує жертв таких грибів. Радості ще не бачила.

Может быть, проработав еще 20 лет будет тот волшебный случай. Но я не вижу пока ни одного случая самовыздоровления я не видела».

Юліана САУХ, кореспондент: Тетяна, дізнавшись страшний діагноз рак хапалася за всі соломинки. Чарівні пігулки вживала разом і з прописаними лікарем.

Тетяна, пацієнт Національного інституту раку: «Посоветовали а когда человек, у него растерянность, попадается. Думает, что это чудодейственное средство».

Юліана САУХ, кореспондент: Але випивши одну упаковку решту викинула. Лікар відрадила. Та й уважне вивчення анотацій насторожило. У компанії розробника радять у такому випадку міняти лікаря. Цікаво, що самі за свій препарат розробники не відповідають. Мовляв, права на нього викупив розповсюдник а за анотацію відповідальним є виробник. Зустрітися відмовились, так само як і виробник, де у пошуках відповідальних нас спрямували назад до розробника. Знімати з себе відповідальність є за що. В анотації зазначено: препарат рекомендується до вживання під час променевої і хіміотерапії. Онкологи кажуть: в цей час можуть зашкодити навіть звичайні ліки від застуди. Розробники своїй помилці дивуються самі. Більше того, у дозвільних документах, які має на руках АМК, про хронічні взагалі ані слова. Звичайна собі біодобавка. Поліпшує обмін речовин.

Олексій КОСТУСЄВ, голова антимонопольного комітету України: «Антимонопольный комитет начал расследование и пришел к выводу, что эта реклама недобросовестная. Потому, что этот препарат, если поверить этой рекламе это лекарство против рака. На самом деле это вообще не лекарство».

Юліана САУХ, кореспондент: Участь у рекламі відомого російського телеведучого на його совісті, кажуть у комітеті.

Олексій КОСТУСЄВ, голова антимонопольного комітету України: «У нас есть сведения, сейчас мы будем проверять, что Юрия Николаева от рака спас не Шилентин а спасла операция специализированной онкоклиники».

Юліана САУХ, кореспондент: Цьогоріч продавців Шелентину вже оштрафували на 30 тисяч гривень. Це 1% від офіційно задекларованого прибутку. В кінотеатрах, де продають препарат, чеків не видають. Але наступного дня після запиту «ТСН» розслідування поновили. Максимальний штраф, який може накласти Антимонопольний комітет 5% від прибутку. Тільки жертвам реклами з того не перепаде.

Михайло ІЛЛЯШЕВ, юрист: «Навіть, якщо держава зреагує за зверненням громадянина то сподіватися на те, що конкретний громадянин отримає щось від такого виробника майже нульова».

Юліана САУХ, кореспондент: Втім, у споживачів такого штиву препаратів часу на судову тяганину, зазвичай, немає.

Тетяна КАДНИКОВА, завідувач відділення онкогематології Національного інституту раку: «Чаще всего они возвращаются к нам. Только, к сожалению, время уже упущено и возможность вылечиться тоже упущена.

Інтер випуск 20:00

30 мая жители всех регионов должны были проголосовать за мэров и депутатов местных советов          вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №1

20:01:15-20:07:53 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Сегодня в Украине - день перенесенных выборов. Именно 30 мая жители всех регионов должны были проголосовать за мэров и депутатов местных советов. Должны - если бы не решение парламента. Еще зимой Верховная Рада отложила голосование на неопределенный срок. Тогда дату не могли назначить, потому что не было бюджета. Сейчас - потому, что не ясно, по какой системе избирать местных депутатов. Ровно неделю назад в Інтервью телеканалу «Інтер» Виктор Янукович заявил: выборы должны пройти в этом году, как требует Конституция, и по обновленному законодательству. Какие законы нужно менять, и когда они поведут нас на избирательные участки, выясняла Валентина Левицкая.

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Не успели украинцы перевести дух после президентских выборов, как нужно готовиться к новому голосованию - за депутатов местных советов и мэров городов. Но интрига заключается в том, что, отменив волеизъявление 30-го мая, Верховная Рада не определила ни дату новых выборов, ни правила их проведения. Мэр Черновцов Николай Федорук спешит на сессию горсовета. На повестке дня - вопрос о коммунальных тарифах и выделении денег на ремонт дорог. Дела и так безотлагательные, а когда мандат и мэра, и горсовета истекает - то и подавно. Впрочем, у Николая Федорука - ни намека на «чемоданное настроение».

Николай ФЕДОРУК, городской голова Черновцов: «Міський голова і рада продовжують виконувати обов'язки попереднього скликання. Так що тут правових колізій, я не думаю, що вони будуть, і хтось потім може звертатися щодо зміни якихось рішень, відміни рішень. Я не думаю, що до цього дійде, хоча і не виключаю цього».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: В подобной ситуации оказались более 10-ти тысяч местных советов, у которых заканчивается срок полномочий. И везде, начиная от сельсовета, и заканчивая Верховной Радой Крыма, есть опасения - не будут ли оспорены их решения, принятые после 30-го мая. Замглавы Центральной избирательной комиссии Андрей Магера успокаивает: у власти на местах сохраняются все права и полномочия.

Андрей МАГЕРА, заместитель председателя Центральной избирательной комиссии: «Існує в теорії конституційного права така річ як неперервність публічної влади, тобто неперервність державної влади, неперервність органів місцевого самоврядування, зрозуміло, що вакууму влади як такої бути не може. В органів місцевого самоврядування повноваження залишаються ті, які є згідно з Конституцією і законом. Тобто жодною мірою не урізані».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Трудиться сверхурочно мэры и местные депутаты смогут не дольше, чем до конца октября. После этой даты работа местной власти будет противоречить Конституции, считает министр юстиции Александр Лавринович.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции Украины: «В нас перші сесії були проведені на початку квітня, остання була проведена в середині липня, а міські голови також перші у квітні вступили на свої посади, а останні - в середині жовтня. Тобто остання дата, яка буде відповідати Конституції і закону про місцеве самоврядування - це остання неділя жовтня».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Не спешить, и отложить выборы еще на несколько месяцев предлагают коллеги по коалиции. Мол, тогда парламент успеет принять изменения к Основному закону, устранив давнее неудобство. Ведь депутаты в местные органы власти избираются на 5 лет, а мэры на четыре. Такие предложения уже рассматривает Конституционный суд. Он же может дать добро, чтобы все местные выборы проходили в один день, независимо от того, на плановом или внеочередном голосовании выбирали органы самоуправления.

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «Я вважаю, треба дочекатися вердикту Конституційного суду, оскільки цю проблему треба вирішити раз і назавжди, і треба вирішити комплексно. Треба визначатись щодо того, коли ми поприймаємо ці рішення. Це як мінімум вересень місяць, і тоді треба домовлятися - або це буде грудень, або це буде весна 2011-го року».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Назначить выборы на весну следующего года предлагает и фракция БЮТ.

Александр ТУРЧИНОВ, руководитель центрального штаба БЮТ: «У вересні місяці прийняти рішення відповідно до прийнятих змін, ще ж не факт, які зміни будуть проголосовані. І тоді, у вересні місяці, приймати рішення щодо дати. Нас влаштує будь-яка дата».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Но кроме даты голосования, парламентариям предстоит договориться и о системе выдвижения кандидатов. Все политические силы не раз заявляли: нынешняя, так называемая, пропорциональная, система оказалась недееспособной. Ведь избиратели голосуют по закрытым спискам за партию, даже не зная, кто ее будет представлять. Предложение оппозиции - те же партийные списки, но открытые, то есть с перечнем фамилий не только первой пятерки, но и всех кандидатов.

Александр ТУРЧИНОВ, руководитель центрального штаба БЮТ: «Ми вимагаємо, щоб були відкриті списки, до яких ні з примх політичних лідерів, а саме, з врахуванням позицій і підтримки громадян, списки так формуються, періодичність, хто перший, хто останній - рішення повинні приймати виборці, а не політичні керівники».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Люди должны выбирать не политическую силу, а конкретных претендентов в органы местного самоуправления, - считает Владимир Литвин

Владимир ЛИТВИН, председатель Верховной Рады Украины: «Я вважаю, що на місцевому рівні до обласних рад включно, люди повинні обирати за мажоритарним принципом, за системою округів - для того, щоб були представлені інтереси кожної територіальної громади, і для того, щоб вирішувалися проблеми не політичні, не партійні, а щоб вирішувалися проблеми власне територіальних громад».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: И та, и другая система в чистом виде имеют свои минусы. В случае мажоритарки не избежать подкупа избирателей, при пропорциональной партийные Інтересы могут перевесить Інтересы граждан, считают в Партии регионов. И предлагают создать смешанную систему. Сейчас все варианты изменения закона о местных выборах рассматривает президент Украины.

Александр ЛАВРИНОВИЧ, министр юстиции Украины: «Очевидно, що одна частина - це можуть бути партійні списки в тому ж вигляді, в якому вони використовувалися у попередній виборчій кампанії, у закритому вигляді, а друга частина - це обрання в одномандатних і в багатомандатних виборчих округах», - це те, що в Україні на практиці вже було».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: И мажоритарная, и смешанная система все же лучше, чем нынешняя пропорциональная, - размышляет мэр Черновцов. А ему есть с чем сравнивать: на своем посту он уже 16 лет, избиратели буковинской столицы отдавали ему большинство голосов четыре раза подряд.

Николай ФЕДОРУК, городской голова Черновцов: «Міський голова має бути рівновіддалений від усіх політичних процесів. Звичайно, з іншого боку, легше, коли є партійна підтримка, а з іншого боку - дуже часто ця підтримка перетворюється у диктат і залежність міського голови».

Валентина ЛЕВИЦКАЯ, корреспондент: Пока политики в столице спорят о правилах и сроках голосования, в глубинке продолжается обычная работа. Подготовка к уборочной и строительство дорог идут по своему графику, не зависимому от очередных выборов.

Работе местных властей было посвящено заседание Совета регионов           вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №2

20:07:54-20:09:19 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Работе местных властей было посвящено и заседание Совета регионов. Напомним, этот орган создан недавно при президенте Украины, и должен обеспечить полноценное развитие всех областей страны. Это второе заседание совета за последний месяц. Его президент провел во Львове. Как и на первой встрече с губернаторами, Виктор Янукович потребовал от областных руководителей начать активную борьбу с бедностью. Также губернаторам поручено привлекать инвестиции и развивать вверенные им территории. К чему нужно стремиться глава государства тоже обозначил. Амбициозная цель - провести зимнюю Олимпиаду 2022 года в Карпатах. Национальный олимпийский комитет уже одобрил эту идею. Такой проект поддержит не только спортивную, но и туристическую сферу Украины, отметили в НОК. На это заседание совета регионов были приглашены также частные инвесторы. От них ожидают активного участия в развитии страны. Со своей стороны президент уже на следующей неделе пообещал представить программу экономических реформ.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Вже на наступному тижні я буду проголошувати концепцію економічних реформ. І на цьому шляху, я сподіваюся, що ми об'єднаємо більшість нашого суспільства, Ця програма буде відповідати вимогам цього часу і, безумовно, вона буде дивитися у майбутнє».

Киев окончательно заявил: курс на вступление в НАТО снимается с повестки дня.             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №3

20:09:20-20:10:37 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе официальный Киев окончательно заявил: курс на вступление в НАТО снимается с повестки дня. Об этом в четверг сказал министр иностранных дел Константин Грищенко. Позже президент объяснил: Україна, как и прежде, будет сотрудничать с военным блоком, но вливаться в него пока не планирует. Хотя проевропейский курс внешней политики страна сохранит. И соглашение об ассоциированном членстве Украины с ЕС может быть подписано уже в этом году. Об этом Виктор Янукович заявил на заседании комитета по вопросам евроинтеграции в пятницу. По словам президента, уже в июне Киев должен рассмотреть план действий об упрощении визового режима с Евросоюзом. А очередной саммит «Україна-ЕС», на котором может быть принято решение об ассоциированном членстве, состоится 15 октября.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Виходячи з того, що європейська інтеграція залишається одним із пріоритетних напрямків нашої зовнішньої політики, нам треба з вами сьогодні намітити наші ефективні заходи і поступ, який стане завершенням переговорного процесу щодо угоди про асоціацію з Європейським Союзом».

В Евросоюзе ищут новые пути для борьбы с кризисом вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №5

20:16:01-20:22:46 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: В Евросоюзе ищут новые пути для борьбы с кризисом. В предыдущих программах мы рассказывали о помощи, которую ЕС выделил Греции. Вслед за этой страной перейти на режим жесткой экономии пришлось Испании и Португалии. На этой неделе о сокращении бюджетных расходов заявила Италия. Здесь собираются не только уменьшить зарплаты, но и повысить пенсионный возраст. В Румынии завтра планируется всеобщая забастовка - президент Басеску распорядился сократить зарплаты в бюджетной сфере на рекордные 25%. Хотя Україна и далека от Евросоюза, экономия там сказывается и на наших соотечественниках. Ведь в Италии живут и работают 150 тысяч украинцев, в Португалии - более 50 тысяч. И это только официальные данные. Нелегалов может быть в несколько раз больше. Андрей Цаплиенко узнавал, как живется нашим гражданам в Португалии, и как эта самая западная страна Евросоюза оказалась в тисках кризиса.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Здесь заканчивается Европа. Дальше Атлантический океан. Пожалуй, сегодня именно на этом берегу решается, удастся ли остановить волну кризиса здесь, на крайнем западе Европы, или же она накроет весь Старый свет. Если в Лиссабоне договариваешься с украинцем о встрече, то, скорее всего, он назначит ее здесь, в украинской церкви. Она редко бывает пустой. Только официально в Португалии живут более 50 тысяч украинцев. Многие приходят сюда. Священник молится о тех, кому приходится тяжело во время кризиса.

Отец Николай, священник: «Кожного разу ми беремо таку молитву спеціальну, за тих, хто потерпає від кризи, за благополуччя держави і так дальше, в неділю. Перш за все ми молимося за тих людей, наприклад, криза, людина, яка потребує перш за все благополуччя».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Площадь Россио считается неофициальной биржей труда. Безработные африканцы здесь проводят целые дни в ожидании работодателя. В последнее время тут можно увидеть и украинцев. Они в группе риска. В списке на увольнение обычно стоят первыми.

Николай ЯРОЩУК, электрик: «Послєдніх півтора роки тут дуже важко. Получаю пособіє по безроботіце, десь 500 євро, і перспективи пока не бачу».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Но, тем не менее, даже в разгар кризиса мало кто из украинцев рвется на родину.

Инна ВЕЛИКОВА, программист: «Якщо порівняти, наскільки пригадую, коли приїхали сюди два-три роки назад, то ціни відрізняються, але все відбувалося поступово, разом зі зростом мінімальної зарплати, разом з кар'єрним ростом».

Кореспондент: «Тобто криза в Португалії легше переживається, аніж добробут в Україні?»

Инна ВЕЛИКОВА, программист: «Так-так».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Львовянка Инна Великова работает в небольшой компьютерной фирме. Компания на грани закрытия. Но даже в случае увольнения Инне будут платить пособие по безработице - около восьмидесяти процентов зарплаты. Ее муж, технический директор компании по производству телевизионной техники, смотрит в будущее вполне оптимистично. Антикризисные меры, а именно понижение зарплаты на полтора процента и повышение налогов на один, семейный бюджет выдерживает.

Владимир МАТВЕЙЧУК, технический директор компании Media burst: «Надіялися, що буде менше роботи, але навпаки роботи збільшилося».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Впрочем большинство португальцев не в восторге от тех методов, с помощью которых правительство собирается спасать экономику. Меры не оригинальны: повышение налогов, уменьшение зарплат и замораживание амбициозных проектов. Так здесь надеются сократить огромный бюджетный дефицит - около десяти процентов ВВП.

Ассунсао КРИСТАС, член бюджетного комитета португальского парламента: «Я вижу две сферы, где можно сократить расходы. Первое - остановить большие проекты в области инфраструктуры - строительство скоростной железнодорожной линии и аэропорта. Второе - у нас слишком большая администрация. Очень много госслужащих. Кризис - хороший повод сократить расходы на бюрократию».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Местные интеллектуалы скептически относятся к предложенному правительством плану стабилизации.

Жоао АЛЬМЕЙДА, журналист, писатель: «Проблема в малообразованности португальцев. Мы плохо учимся и мало читаем. А необразованный человек не способен найти выход из сложной ситуации».

Мигель ТЕШЕЙРА, главный редактор газеты «Одиаво»: «Мы не хотели видеть приметы кризиса. А ведь они появились не сегодня, а много лет назад, с того момента, когда мы присоединились к ЕС».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: То, что вступление в Евросоюз хорошо не для всех, впервые почувствовали здесь, в рыбацком порту Сезимбра. Мануэль Андре в море с десяти лет. С перерывом на службу в армии, во время которой ему пришлось повоевать в африканских колониях. Сейчас он сортирует рыбу. Кефаль в один лоток, сардины в другой. За его работу с ним тоже рассчитаются рыбой.

Мануэль АНДРЕ, сортировщик рыбы: «Страна, за которую я проливал кровь, мне дала такую пенсию, на которую выжить невозможно. А здесь я буквально работаю за еду».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Когда-то знаменитый рыбный промысел в упадке с начала девяностых. С того самого момента, когда Евросоюз установил свои цены на португальскую рыбу. Аукцион по ее продаже происходит здесь. Если цифры на электронном табло показывают цену ниже тридцати семи центов за килограмм, торг останавливается. Современный жидкокристаллический экран для рыбаков - это символ упадка.

Луис МАФРА, распорядитель рынка: «Сейчас покупатель видит перед собой рыбу, видит цену на экране и голосует с помощью вот этого пульта. А в прежние времена я объявлял ее сам. Вот так».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Год от года в Сезимбру все реже возвращаются трайнейры, полные кефали, сардин и скумбрий. Но вовсе не потому, что в океане не стало рыбы. В докризисные времена здесь было шестьдесят таких минитраулеров, сейчас осталось только восемь. За то, чтобы хозяин, ну, скажем, этой трайнейры избавился от своего судна, Евросоюз предлагает ему компенсацию - 150 тысяч евро. Этим традиционным португальским судам невозможно конкурировать с мощным рыболовецким флотом более богатых соседей.

Мануэль КАРОЛОЗУ, хозяин судна: «У людей нет денег, чтобы покупать рыбу по тем нормам, которые ввел Евросоюз. Тогда мы выбрасываем рыбу в море. Таковы правила еврозоны».

Хосе КАРЛОС, капитан трайнейры: «Казалось бы, не покупают рыбу, так отдайте ее бесплатно, туда, где люди голодают, например, в Африку. А нам говорят, мол, нет, нельзя, вывозите в море и выбрасывайте».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Сворачивание рыбного промысла в Португалии стало отправной точкой кризиса. Она вряд ли способна сама, без посторонней помощи, из него выбраться. Как и еще ряд стран Евросоюза. ЕС постепенно вводит систему коллективной финансовой безопасности. В случае необходимости одну страну спасают все остальные. Но это никак не отражается на пенсиях и зарплатах. И, похоже, ветеран колониальных войн Мануэль Андре по-прежнему будет сортировать рыбу за еду.

Именно в мае 95-го в кошельках украинцев появилась банкнота в миллион купоно-карбованцев             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №6

20:22:47-20:31:19 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Заработать миллион - легко. Так было 15 лет назад. Именно в мае 95-го в кошельках украинцев появилась банкнота в миллион купоно-карбованцев - символ вовсе не богатства, а нищеты. Девяностые годы - это период, когда рубли сменили купоны, а купоны - гривны. Когда экономика переживала небывалый упадок, а инфляция и эмиссия стремились опередить друг друга, когда номинал купюры вовсе не означал ее покупательную способность. Апогеем гонки по замкнутому экономическому кругу как раз и стал випуск банкноты в миллион купонов. Когда-то самый крупный номинал, а сейчас - лишь украшение коллекции бонистов. Сколько стоил миллион - вспоминал Геннадий Вивденко.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: 10 пеленок, 4 чепчика, 4 распашонки, одеяло, пододеяльник и одна лента - голубая или розовая. Это называлось набором для новорожденных. Это теперь все покупают врозь. А 15 лет назад - типичный набор для украинского гражданина, который только что родился, стоил миллион. Товаровед Людмила Дударева три десятка лет работает известном столичном магазине «Детский мир». Вспоминает: когда в карманах покупателей появились миллионные купюры, богатыми они себя считали едва ли. Купоны даже не воспринимались как полноценные деньги. А цены на товары увеличивались тогда еженедельно, а то и ежедневно. Но миллионеры из постсоветских трущоб к 1995 году уже устали удивляться.

Людмила ДУДАРЕВА, товаровед магазина «Детский мир»: «Иронии больше было. Люди почувствовали себя миллионерами, каждый говорил, что вот привет миллионер, я сегодня имею 5 миллионов, а сколько имеешь ты?»

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Игра «как стать миллионером» для каждого украинца началась тремя годами ранее - в 1992-ом. Бывшая столица СССР - Москва - перестала присылать независимой Украине наличные рубли. А Киев своего банкнотно-монетного двора еще не имел. Пришлось спешно на стороне заказывать что-то вроде денег. Так появился купонно-карбованец - коротко купон. Выполненный на плохой бумаге, даже без серийного номера - он стремительно терял свою стоимость. Вот цены 1992-го: проезд в столичном метро - 5 купонов, хлеб - 30-40 купонов. Через год входной билет на выставку творчества режиссера Параджанова - уже 5 тысяч купонов, книга о нем - 70 тысяч. Еще через год - венец сверхскоростной инфляции - килограмм балыка на столичном рынке стоит больше миллиона купонов. Комментарии властей на отечественном телевидении беспомощны.

Віктор ПИНЗЕНИК, віце-прем'єр-міністр України: «Сьогодні ми добре знаемо, хто завищив ціни на продукти харчування. Це не колгоспи і не радгоспи, і не населення. Посередник».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Акции протеста представителей почти всех видов профессий - обыденное явление. В теленовостях одна из наиболее болезненных тем - обнищание учителей.

Голос за кадром: «Через інфляцію асигнування на заклади освіти та культури значно зменшилися».

Майя ЛИВІНСЬКА, учитель СШ №57 м.Київ: «Мы все в стрессовом состоянии. Потому что мы никогда в жизни не доходили до такого положения. Донашиваем все, что есть, а все остальное идет только на еду. И не хватает».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Через 15 лет первый вице-премьер Виктор Пинзеник вспоминает об истинной причине инфляции - гигантский дефицит, который закрывали варварским методом. Раз падающая экономика не могла зарабатывать - Национальный банк заставляли просто печатать купоны.

Виктор ПИНЗЕНИК первый вице-премьер-министр Украины (1994-1995): «Дефіцит - це, знаете вислів, що таке недоперепив? Випив більше ніж міг, але менше ніж хотів. Це прагнення витратити те, чого не існує. А оскільки немає чим покрити, то гроші придумують - їх друкують. Від цього суспільство багатшим не стає».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В шоковом 1993-м цены выросли почти на 11 тысяч процентов. В наши дни такое экономисты наблюдают, к примеру, в далекой африканской стране Зимбабве. Чтобы в обороте появилась купюра номиналом в миллион, купону пришлось обесцениться в 130 раз за четыре года. Товаров в стране - мизер. Игорь Митюков в начале 90-х работал в коммерческом банке и предпочитал, чтобы в счет зарплаты ему выдавали дефицитный бензин для авто. Когда позже пришел во власть, понял, что кадры решили все. У абсолютного большинства чиновников и депутатов - еще советский уровень понимания экономики.

Игорь МИТЮКОВ, вице-премьер-министр Украины (1994-1997): «Это не могло не привести к тому, что курс купоно-карбованца, цены начинали расти катастрофическим образом. К сожалению, понимание этого пришло слишком поздно. Все это вылилось в совершенно фантастическую рекордную, безумную инфляцию, которую, слава богу, мы пережили».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Хребет инфляции пришлось ломать жесткими методами - еще больше охладив экономику. В частности, новоназначенный глава НБУ Виктор Ющенко заставил банки поднять ставки по кредитам до 400 процентов годовых. Оборот денег замедлился. Показатель падения экономики в 1995-м до сих пор остается рекордным в новейшей украинской истории. Михаил Савлук, который тогда работал в комиссии по проведению денежной реформы, утверждает: такой была жестокая цена победы над политической целесообразностью.

Михаил САВЛУК, член комисси по проведению денежной реформы в 1994-1995: «Закрутили кредитний вентиль через різке підвищення проценту. Це суто адміністративне вольове рішення голови центрального банку, не дивлячись ні на що - ні на протести Верховної Ради, Кабінету міністрів. Він взяв і підняв - і зразу отаке падіння, і процес пішов уже у зворотньому напрямку».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Национальный банк всеми возможными ухищрениями изымает купоны из оборота.

Володимир СТЕЛЬМАХ: «За рахунок вилучених з економічного обороту коштів зараз будемо покупати валюту на тій же біржі».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В ответ на дефицит товаров в стране создается дефицит купонов. Торговцы жалуются: у граждан, которые в то время уже верят только в твердый доллар, и вовсе отбивают охоту покупать.

Світлана ПІНЧУК, головний бухгалтер «Будинку одягу»: «Резко упала торговля, резко, упал товарооборот очень резко. Люди имеют на руках валюту. Ни в одном пункте не может сдать доллар. Почему? Да потому что каждый пункт работает только час по приему долларов. Нет купонов. Где они?»

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Но инфляцию остановить не так-то просто. У покупателей и продавцов слишком прочно укоренилось ее ожидание. Украинская гривна уже давно отпечатана, но ее боятся вводить: как бы и она не обесценилась. Через год и три месяца после появления миллионной купюры, ее обменяют на свежую банкоту в 10 гривен. А пока телерепортеры повторяют обнадеживающее:

Голос за кадром: «Справжня національна валюта, гривня, чекає у сховищі Національного банку на зниження темпів інфляції».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Спустя 14 лет место банкноты в миллион купонов - лишь в коллекциях. Позабытый плод ошибок украинских политиков начала 90-х прошлого века популярен среди ценителей экзотики за рубежом, - говорит коллекционер Петр Рябченко. Такие номиналы из стран бывшего СССР за последние 20 лет были лишь в Грузии и Украине.

Петр РЯБЧЕНКО, коллекционер-бонист: «Они пользовались очень огромным спросом среди коллекционеров. Потому что сам по себе миллион, а стоимость его была 5-6 долларов - не дороже».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: 2006 год, глава НБУ представляет купюру в 500 гривен. Пока это самый большой номинал. Сама по себе банкнота свидетельствует - угроза инфляции никуда не уходила, ведь поначалу такой номинал не планировался. За 14 лет после введения в оборот гривна успела обесцениться в 7 раз. В прошлом году тот же Нацбанк неоднократно принуждали выкупать облигации правительства на десятки миллиардов гривен, по сути - печатать деньги на фоне обвала экономики - слышны знакомые ноты из песен недалекого прошлого. Призрак купономиллиона вызвать не трудно. Достаточно временами отказываться от честной бюджетной политики.

Киевский международный кинофестиваль набирает обороты вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №7

20:31:20-20:37:17 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Киевский международный кинофестиваль набирает обороты. В стране, где есть место «Молодости» и «Кроку», сложно за короткий промежуток времени получить признание. Богдану Ступке, как вдохновителю конкурса, это удалось. В результате - звездный состав жюри, сотня представленных киноработ, солидная главная премия и день Киева как основной конкурент в борьбе за зрителя. Фестиваль проходит во второй раз, не без огрехов, но с замечательным желанием - стать одним из лучших кинофорумов, наряду с Берлинским, Венецианским, Каннским. Что же нужно для достижения такого результата, узнавала Светлана Чернецкая.

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Он один из самых желанных гостей фестиваля. Оскароносный Эдриан Броуди после роли в фильме «Пианист» уже выбирает, какой киноконкурс стоит его времени и внимания. В Киеве он не только смотрит кино, но и проводит мастер-класc.

Эдриан БРОУДИ, американский актер, гость КМФК: «В Киеве я еще не был, но знал, что это прекрасный город, ведь у меня есть друзья из Украины. И, конечно, я использую любую возможность, чтобы поддержать проведение киноконкурсов. Особенно, такого молодого, как киевский».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Звезды ярче, красная дорожка длиннее, фильмов больше - второй кинофестиваль по масштабам превзошел дебютный. То ли еще будет, - говорит его главный идеолог и основатель Богдан Ступка. Мэтр планирует достичь высшей категории киноконкурсов - класса «А».

Богдан СТУПКА, президент Киевского международного кинофестиваля: «Та ви надії не втрачайте, якщо треба, роками чекайте, чекайте своєї долі, час тут не грає ніякої ролі. І це я можу сказати про фестиваль - що ми надіємося, я думаю, третій, четвертий, а на п'ятий ми вже зможемо заявити на весь світ».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Здесь многое держится на его плечах и благодаря его связям. Именно ему удалось собрать поистине звездный состав жюри. Во главе - Отар Иоселиани, призер французских Канн и немецкого Берлинале. Среди судей: Армен Джигарханян, из Штатов приехал мастер арт-хауза Вадим Перельман, из Польши - мастер документального кино Марцель Лозинский. Начало фестиваля - ударное. В первый день - картина Веры Глаголевой «Одна война». Далее - еще восемь часов конкурсного кино. И так всю неделю. Самые главные сокровища кинофестиваля - не на красной дорожке под светом софитов, а в этой маленькой тайной комнатушке. Киноленты конкурсных работ. К ним отношение даже более бережное и трепетное, чем к звездам, ведь зачастую это оригиналы и единственные копии фильмов. Это редкие моменты отдыха жюри - в коротких перерывах между фильмами. Отар Иоселиани неделю назад сам ждал оценок именитых режиссеров - представлял свой фильм в Каннах. Сегодня он среди судей.

Отар ИОСЕЛИАНИ, французский режиссер, председатель жюри Киевского международного кинофестиваля: «Я согласился из любопытства, посмотреть, что происходит на этом свете. Кинофестиваль в Киеве - это как бессарабский рынок, здесь все что угодно может произойти, но он богат, по-моему, богат».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Он тоже садится в зрительское кресло, чтобы понять, как воспримет его кино украинский зритель. Дэвид Сильва - чилийский режиссер. На родине его уже знают, теперь решил завоевать Европу.

Дэвид Эдуардо КОНТРЕРАС СИЛЬВА, чилийский режиссер, участник КМФК: «Это самое важное событие в моей кинематографической карьере. Ведь на этом фестивале мою работу оценивают очень профессиональные режиссеры из разных стран, и у них разные подходы к кино».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Заявку на участие в конкурсе прислали 200 режиссеров. География - от Чили и до Казахстана. Все 200 лент пересмотрела Ирина Гордейчук. Именно ей пришлось выбрать достойных - 15 фильмов для конкурса, еще 85 для внеконкурсной программы.

Ирина ГОРДЕЙЧУК, председатель отборочной комиссии КМФК: «Сейчас очень сильное турецкое кино в мире, очень сильное, но мы взяли только один фильм. Не могли взять несколько, потому что нам хотелось показать, что в мире делается, а не только в Турции».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: В отличие от турецкого, из украинского даже выбирать не пришлось. Как оказалось, авторское кино у нас - редкость.

Богдан СТУПКА, президент Киевского международного кинофестиваля: «Ну нема, один є, і то зроблений два роки тому, і добре, що вони закінчили і привезли сюди».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Вот он - единственный представитель Украины, Виллен Новак. На фестивале представляет свою работу под названием «Стрелять немедленно».

Виллен НОВАК, украинский режиссер, участник КМФК: «Может быть, кинопрокатчики заІнтересуются, может, в конце концов, будет напечатана копия или копии, и пойдет фильм, и кинотеатры купят, и так дальше».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Найти партнеров, деньги и актеров. Фестиваль Інтересует еще и как возможность обрести нужные знакомства. За ними в Киев приехал Каспер Ван Дьен. Звезда «Звездного десанта» не випускает из рук большую папку со сценарием. Состоявшийся актер стремится попробовать себя на режиссерском поприще.

Каспер Ван ДЬЕН, американский актер, гость КМФК: «Здесь чувствуется, что все сделано с душой. И потому все получится. Главное - беречь эту страсть, которая сейчас просто витает в воздухе».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Со вторника до следующего вторника все желающие могут прикоснуться к киноискусству и познакомится с легендами кино, например любимой актрисой Акиры Куросавы Миеко Хараду. Хотя среди украинской аудитории желающих оказалось не так уж и много. Большинство кресел пустовали, чередовались только журналисты. Организаторы признают: были промахи и в их работе. Своевременно не составили графики показов, а время сеанса и зал часто указывались неправильно.

Фёдор КРАТ, генеральный продюсер КМФК: «Но у нас же второй фестиваль, мы только растем, только на ноги становимся, поэтому каждый год мы будем расти. Мы уже сейчас, на сегодня момент планируем программу третьего кинофестиваля».

Светлана ЧЕРНЕЦКАЯ, корреспондент: Уже через два дня жюри Киевского международного фестиваля назовет второго лауреата. Хотя уже отмечает украинскую работу «Стреляй, немедленно» и российскую «Иванов». Обе - по мотивам произведений Чехова. Но кто станет победителем, будет ясно после просмотра всех конкурсных работ. В отличие от предыдущего кинофорума, сейчас призера ждет и денежное вознаграждение - 20 тысяч долларов

На этой неделе более 300 тысяч 11-классников попрощались со школой       вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:11)

30.05.2010 3:00:24

Сюжет №8

20:37:18-20:41:47 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе более 300 тысяч 11-классников попрощались со школой. После торжественного вручения аттестатов и последнего школьного вальса уже бывшие ученики в праздничных нарядах отправились на випускной вечер. Это первый год, когда со школьного корабля ученики шли прямиком на бал. Теперь эти два праздника не разделяют випускные экзамены. Их окончательно заменило тестирование. Первая проверка знаний - уже в среду. Но это потом, а пока випускники привыкают к жизни без школы. О прощании с детством - в материале Надежды Павлык-Вачковой.

Надежда ПАВЛЫК-ВАЧКОВА, корреспондент: Новая жизнь и новые хлопоты. Все это ждет их с первыми лучами солнца. Они вчерашние одиннадцатикласники. Цветы с огорода - для учительницы. Валентина Полякова живет в селе Хорошее Луганской области. Она одна из 10 учеников, которые сегодня прощаются со школой. Это важное событие для всего села. Девушки в вечерних платьях, ребята в костюмах. Из озорных школьников они превратились в элегантных випускников. Даже родители и учителя вдруг поняли - их дети выросли. Получите, распишитесь. Золото, серебро или просто аттестат. Ради хороших отметок украинские школьники трудились целых одиннадцать лет. И не зря. В этом году при поступлении в вузы будет учитываться средний балл аттестата.

Татьяна ДОЛГОПЯТОВА, директор средней общеобразовательной школы №28 (Киев): «В перші роки, коли я працювала в школі, завжди ридала. Це частинка тебе уходить. Ми не звикли, що в травні місяці ми вже прощаємося зі школою. Звичайно, і діти відчувають, що їм би трошечки-трошечки посидіти у цьому гніздечку, як вони кажуть. Ось цей процес він такий получився, в зжаті строки».

Надежда ПАВЛЫК-ВАЧКОВА, корреспондент: Расставаться с випускниками педагогам впервые пришлось в мае. Последний звонок и випускной теперь в один день. В школах утверждают: так даже лучше.

Татьяна ДОЛГОПЯТОВА, директор средней общеобразовательной школы №28 (Киев): «Цього року у нас з 11 по 18 травня був тиждень контрольних робіт, які були прирівняні до державної підсумкової атестації. Це під час навчального процесу 2-3 урок відводився для написання цих робіт. Це спокійніше було для дітей».

Надежда ПАВЛЫК-ВАЧКОВА, корреспондент: Для этого человека випускники - уже абитуриенты. Игорь Ликарчук, директор центра оценивания качества образования, отвечает за внешнее тестирование. И пока вчерашние одиннадцатикласники прощаются со школой, в его центре заканчивают печатать тесты. Уже сейчас здесь могут сказать: согласно поданным заявкам, большинство абитуриентов хотят сдавать гуманитарные дисциплины. Не изменились и предпочтения украинских школьников в отношении будущей профессии.

Игорь ЛИКАРЧУК, директор Украинского центра оценивания качества образования: «Це в основному правознавство, це економіка, це менеджмент. Ми не бачимо, що значно зросла кількість тих, які хочуть складати фізику. Там є ріст, але він невеликий. Не бачимо, що є дуже великий ріст тих, хто хоче складати біологію чи хімію».

Надежда ПАВЛЫК-ВАЧКОВА, корреспондент: В министерстве образования для нынешних випускников придумали немало изменений в правила игры.

Дмитрий ТАБАЧНИК, министр образования и науки Украины: «В этом году любой абитуриент может поступать в 5 университетов и в каждый подавать документы на три специальности. Мы изучали опыт прошлого года, и были у нас абитуриенты-мастера подать заявления на 80 и более конкурсов, из-за этого была фактически парализована работа многих приемных комиссий и, к сожалению, были злоупотребления».

Надежда ПАВЛЫК-ВАЧКОВА, корреспондент: После праздничных гуляний для этих детей из Ужгорода, как и для 300 тысяч других украинских випускников беззаботная школьная жизнь закончится. У многих уже в среду начинается внешнее тестирование - первое взрослое испытание.

ICTV випуск 18:45

Нинішнього тижня у світі просто сплеск надзвичайних пригод            вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №1

18:46:41-18:49:16 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Нинішнього тижня у світі просто сплеск надзвичайних пригод. Кривав драма на залізниці в Індії - 196 загиблих. Теракт у російському Ставрополі. Масштабна автокатастрофа у Туреччині. Чи то під впливом двох магнітних бур - рідкісного явища, яке цього тижня обрушилося на Землю, чи то просто за збігом неприємностей вистачало і в Україні. На Тернопільщині - град завбільшки з перепелине яйце потрощив 360 житлових будинків. У Дніпропетровську сказився трамвай. Справна машина злетіла з рейок, травмувавши 16 людей. Одна жінка померла в лікарні. Лікарняними ліжками скінчилися і харківські баталії. Кілька днів поспіль місцеві активісти боронили реліктові дерева, корабельні сосни і вікові дуби парку імені Горького. Місцева влада запланувала вирубати 500 дерев задля будівництва нової траси, яка з'єднає центр міста і спальні райони. Але харків'яни запідозрили, що це перший крок до повної вирубки парку і появи тут котеджів, магазинів і ресторанів. З будівельниками і працівниками міліції активісти-екологи розпочали справжній бій. Красномовна ситуація - без коментарів. Після цієї сутички кілька активістів опинилися у лікарні. Народний депутат Володимир Філенко навіть звернувся до Генеральної прокуратури з вимогою дати оцінку подіям у харківському парку. Місцеві екологи твердять, що документів на вирубку дерев у міської влади немає. Натомість губернатор Михайло Добкін заявив, що ця дорога була внесена до генерального плану міста, на її будівництво отримано всі відповідні дозволи, включаючи відповідні екологічні служби. І проект ще два роки тому був схвалений Міністерством регіонального будівництво. Вочевидь, це означає, що зведення дороги не припинятимуть.

Президент провів засідання ради регіонів у Львові         вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №2

18:49:17-18:56:18 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Цю заяву харківський губернатор зробив вже після паркових сутичок, повернувшись із засідання ради регіонів. Цього тижня президент Віктор Янукович проводив її у Львові. Візит до цього знакового західного міста мав означати, що нинішня влада живе не лише співпрацею із Росією. Інтеграція в Європу залишається нашим пріоритетом, - заявив президент. Віктор Янукович сподівається, що вже цього року Україна зуміє домовитися про безвізовий режим з Євросоюзом. Ймовірно, з 2012 року. Для цього Україні теж доведеться зробити низку серйозних кроків, аби відповідати європейському статусу. Про це теж говорили у Львові.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Після досягнень на східному напрямку Віктор Янукович взяв курс на захід і нарешті завітав до Галичини, аби продемонструвати, що він президент всієї України. У Львові висадився потужний десант влади: голова Верховної Ради, шість міністрів, 23 губернатори, мери найбільших міст. Опозиція готувала президенту холодний душ, та він його ледь помітив. БЮТ і «Наша Україна» акцію проігнорували. З ними начебто домовився новий галицький губернатор Василь Горбаль. В результаті на підступах до Львівської політехніки, де проходило виїзне засідання ради регіонів, зібралася лише «Свобода» Тягнибока. З іншого боку - прихильники президента з національними прапорами. За хвилину до появи кортежу міліції вдалося відтіснити чотири сотні «свободівців» подалі від будівлі.

Василь ГОРБАЛЬ, голова Львівської обласної державної адміністрації: «Представники політичних сил, що пікетували цю залу, сиділи також у залі. Тобто хто кого пікетував - це ще велике питання».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Василя Горбаля разом з новими очільниками Тернопільщини і Буковини - Ярославом Сухим та Михайлом Папієвим - назвали камікадзе. Та, схоже, їм вдалося домовитися з місцевими елітами, які не хочуть конфліктувати з владою. Свідчення тому - невдале голосування по недовірі Горбалю у Львівській облраді, хоч вона на 95% складається з опозиційних сил.

Василь ГОРБАЛЬ, голова Львівської обласної державної адміністрації: «З кожної сесії ви побачите прогрес і у спілкуванні, і у співпраці. Тобто це потребує певного часу, але думаю, що ми на правильному шляху».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Вразливих для галичан тем президентська команда не чіпала. Натомість застосувала об'єднавчу тактику - провести реформи для покращення життя людей, не звертати з курсу на Європейський Союз, з НАТО тісно співпрацювати, але не приєднуватися.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Відповідні плати будемо будувати співпраці з НАТО і проводити відкриту політику позаблокової країни. Сьогодні де-факто не входимо не в ОДКБ, ні в НАТО».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Новою національною ідеєю, яка здатна об'єднати країну, може стати підготовка до «Євро-2012». Одразу по прильоту президент ознайомився з ходом реконструкції літовища та будівництва стадіону у Львові. І переконався: будівельники наздоганяють графік.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Мені пообіцяли, і я це зроблю, у вересні 2011 року приїду у Львів і вдарю м'ячем на побудованому стадіоні».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На засіданні ради регіонів президент говорив переважно про реформи, які разом з урядом запропонує парламенту і країні вже наступного тижня. І навіть порівняв економіку з жінкою.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Економіка - це така чутлива, скажімо, жінка, до якої не можна підходити просто так, без розуму. Системний підхід в економіці - це те, що завжди приносило успіх».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Зміст реформ презентував економічний віце-прем'єр Сергій Тігіпко. Це насамперед зменшення податкового тиску, дозволів і ліцензій для бізнесу, антирейдерський закон - все, аби поліпшити інвестиційний клімат, за яким Україна аутсайдер і посідає 181 місце. Уряд вже спрямував до Верховної Ради дев'ять економічних законопроектів.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Ми чекаємо, що якраз на наступному тижні Верховна Рада і відповідний комітет розгляне, і Верховна Рада прийме їх. Якщо ми цього не зробимо, то ніякі інвестори сюди не прийдуть».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Це має поліпшити і клімат з Європейським Союзом. Курс на Брюссель влада активно заявляла і у Львові, і протягом всього тижня. Вже до кінця року може бути підписана угода з ЄС про безвізові поїздки українців до країн Шенгенської зони.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Є знакові питання, наприклад, такі, як асоціація з Європейським Союзом. І це нам вкрай необхідно, щоб Україна бачила перспективу. Але є питання дуже важливі, практичні питання - це безвізовий режим. Цього очікують люди. Це дуже важливо, щоб ми цей знаковий, я сказав би, крок зробили в цьому році».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Президент доручив МЗС вже до середини жовтня підготувати необхідні документи, а концерн «ЄДАПС», який друкує закордонні паспорти, готовий швидко налагодити випуск документ з біометричними даними. Якщо все йтиме за планом, з 2012 року візи до країн ЄС нам вже не знадобляться.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Ми повинні створити спеціальну службу, яка буде займатися питаннями імміграційними. Ми повинні мати зразок загальноєвропейського паспорту. Тобто там вже пішла така конкретика».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: До кінця року ми можемо отримати і зону вільної торгівлі з ЄС - теж серйозний козир у розмові з Галичиною, яка отримає завдяки цьому мільярди гривень і додаткові робочі місця. Під час львівського десанту президент отримав подарунок від десантників.

Чоловік: «Хотів би на згадку, для десантників це святиня, подарувати вам символ - берет і тельняжку, частинку душі десантника».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Натомість президент зробив несподіваний подарунок всьому карпатському регіону. Олімпіада в Україні - фантастика? Аніскільки, - переконаний Віктор Янукович. Справдити свою мрію він сподівається взимку 2022 року. Ініціативу глави держави вже підтримали в Національному олімпійському комітеті. Кажуть, базою для зимових ігор може стати Буковель та інші гірськолижні курорти Карпат. Часу на підготовку достатньо - заявки прийматимуть 2014-го. Серед потенційних конкурентів - Канада, Нова Зеландія, Румунія та Іспанія.

В Україні є потужний конкурент «Газпрому»       вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №3

18:56:19-19:04:17 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: В Україні є потужний конкурент «Газпрому». Точніше, ми можемо його створити, якщо почнемо розробку родовищ сланцевого газу. Увесь світ визнав його альтернативою поширеному нині природному газу. Америка вже видобуває мільярди кубів. «Газпром» готується купувати родовища у США. Європа взагалі бачить у сланцевому газі порятунок від російської енергозалежності. Україна поки мовчить, хоча має чи не найбільші в Європі запаси горючих сланців.

Олег ДУБИНА: «Сегодня, 7 января, в 7:45 без предупреждения украинской стороны российская сторона закрыла экспорт российского газа в Европу».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Команда «гази», яку довго пам'ятатимуть в Україні та Європі. Рік тому Москва знову зіграла в російську газову рулетку. Але зараз і у нас, і у європейців з'явилася альтернатива, яка не на жарт перелякала Кремль. Вчені кажуть, що українці здатні відбити будь-яку газову атака. Наша зброя - сланцевий газ. І знаходиться він просто під ногами. Вперше його дістали з-під землі майже 200 років тому, але революційним назвали тільки зараз. Добувати сланцевий газ весь цей час було нерентабельно, аж поки Сполучені Штати не винайшли потрібну технологію і одразу стали світовим лідером з видобутку горючих сланців.

Віктор ЖОВТЯНСЬКИЙ, заступник директора Інституту газу України: «Освоєння цієї технології дозволило їм відмовитися від будівництва газопроводу з Аляски на основну територію Сполучених Штатів. Розумієте, це серйозні кошти».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Ось як виглядає видобуток звичайного природного газу. Його викачують з надр через вертикальну свердловину. Сланцевий газ видобувати складніше. Буріння відбувається глибше і в горизонтальний спосіб. Потім настає черга вибуху, який руйнує сланцеву породу і вивільняє газ. Його поклади у землі гігантські. За різними оцінками, лише Сполученим Штатам власних запасів вистачить більше ніж на сто років. Америка вже почала відмовлятися купувати імпортний газ.

Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»: «Ринок Сполучених Штатів не здатний внаслідок збільшення пропозиції сланцевого газу сприйняти скраплений природний газ. Тому, відповідно, цей газ орієнтується, враховуючи кон'юнктуру, на європейський ринок. Отже, відбувається падіння цін».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Зниження цін вже вдарило про російському «Газпрому» - він поніс мільярдні втрати і навіть зупинив розробку двох нових газових родовищ - Ямал і Штокман. У Росії визнали: сланцевий газ - реальна загроза «Газпрому».

Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»: «Зараз «Газпром» теж повертається обличчям до тематики сланцевого газу. І після певного короткого періоду несприйняття вони зараз починаються орієнтуватися в бік того, щоб придбати у Сполучених Штатах якусь компанію, яка займається видобуток сланцевого газу».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Тим часом випустити газового джина зі сланцю намагаються у Європі. Естонія вже веде їх видобуток відкритим способом, а лідером за дослідженими покладами є Польща.

Анджей МАЧЕЄВСЬКІЙ, На даний момент у Польщі розвідувальні роботи з пошуку сланцевого газу проводять 44 компанії. Серед них ExxonMobil та Shell. Це перша світова ліга, яка займається видобуванням газу. Польща має потенціал і можливості, і їх треба втілити у життя».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Якщо їх втілити у життя, а для цього потрібно 4-7 років, то Європа зможе вдвічі скоротити імпорт російського природного газу. Після катастрофи літака з польським президентом навіть з'явилася версія, що це якось пов'язано з видобутком Варшавою сланцевого газу. Розсекретити матеріали по Катині Кремль начебто погодився в обмін на гальмування процесу розробки сланцевих родовищ. Але ця версія не витримала перевірки часом і критики експертів: окрім Польщі, великі сланцеві поклади в Європі є в Швеції, Голландії, Румунії. А одні з найбільших - в Україні.

Жінка: «Вот сланцы здесь в Закарпатском прогибе, здесь Волыно-Подольская плита, там есть сланцы. И вот тут вот Днепробас».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Сланці в Україні є майже скрізь. В Київському інституті геології з ними вже давно на «ти» і пропонують добувати зі сланцю не лише газ, а й нафту.

Світлана МОЧУЛІНА, провідний науковий співробітник Інституту геологічних наук: «Вот забираю чуть спичку - видите, горит. В Закарпатье это мелинитовые горючие сланцы. Там тоже, я думаю, можно будет бурить горизонтальные скважины, получать и сланцевый газ. Но, вместе с тем, еще эти сланцы можно сжигать и получать маслоподобные вещества, которые легко преобразуются в нефть».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: В Україні є два розвіданих басейни - в Карпатах і Кіровоградщині. Нашими покладами сланцю вже зацікавилися потужні корпорації Total і ExxonMobil мають намір здійснити розвідку.

Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»: «Підтвердження комерційних запасів може привести до початку видобутку. Але знову ж таки, я повторюю, приклад Сполучених Штатів показує, що при наявності інвестицій і технологій період - це сім років як мінімум».

Віктор ЖОВТЯНСЬКИЙ, заступник директора Інституту газу України: «Може бути і 15-20 мільярдів кубів. Тобто це еквівалентно тому, що ми сьогодні видобуваємо в Україні звичайного природного газу».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Якщо цей прогноз справдиться, Україна сама може забезпечити себе газом вже через сім років і заощадити на закупівлі палива мільярди доларів. Але тоді компанії, які роблять шалені прибутки на імпорті природного газу, понесуть збитки. Цей конфлікт приватних і державних інтересів загубив у нас не один проект.

Михайло ГОНЧАР, директор енергетичних програм центру «Номос»: «Якщо Україна в цілому діятиме так, як вона впродовж практично півтора десятка років діяла по відношенню до видобутку газу, природного газу на шельфі Чорного моря, то, в принципі, розраховувати немає на що».

Ярослав БАБКІН, генеральний директор компанії з будівництва біогазових станцій: «Мощности одной такой биогазовой станции достаточно, чтобы обеспечить электроэнергией небольшой поселок».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Ярослав не чекає, коли в Україні почнуть добувати газ із сланцю. Адже знає, що газ можна зробити і самому, і причому без шкоди для природи. Ця молочна ферма дає майже сто тонн молока щодня і вчетверо більше гною.

Ярослав БАБКІН, генеральний директор компанії з будівництва біогазових станцій Навоз поступает в предварительный резервуар по подземным навозопроводам и дальше поступает в ферментаторы, где происходит процесс брожение. Сырье сбраживается, производится биогаз».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Біогаз відразу переробляють на електроенергію. Її вистачає, аби повністю забезпечити ферму, і ще лишається.

Ярослав БАБКІН, генеральний директор компанії з будівництва біогазових станцій: «Можно биогаз очистить до биометана и использовать его для заправки автомобилей».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Також біогаз можна очистити до газу природного і щодоби отримувати близько 10 тисяч кубометрів. У Німеччині таких станцій шість тисяч. У нас лише дві. Тому у Європі альтернативна енергетика забезпечує від 10 до 40% потреб, в нас - менше одного відсотка.

Маршрутки знаходяться на першому місці за рівнем небезпечності      вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №6

19:05:56-19:11:25 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У нас, в Україні варто було би запровадити ремені безпеки найперше в маршрутках. Саме цей вид транспорту на першому місці за рівнем небезпечності. Рейди, які проводять працівники ДАІ, свідчать: кожна п'ята машина виходить на маршрут несправною.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: П'яні водії і несправні автобуси знову на українських дорогах. Про це свідчить невтішна статистика аварій в Україні, в яких все частіше травмуються і гинуть пасажири. Піднятий капот, лисі скати - за п'ять хвилин цей мікроавтобус вийде на маршрут. Чи перевіряв його перед рейсом механік - питання риторичне. Для пасажирів, які щоранку стоять у чергах на маршрутки, головне - не запізнитися на роботу. Перебирати автобусами не доводиться. Який приїхав - у такий і сідають. Інколи зі скандалом.

Чоловік: «Отсюда на Троещину нету государственного транспорта. Ни одного автобуса. Только маршрутки. Маршрутки забиваются как селедка».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Перевозити лише сидячих пасажирів невигідно, - поза камерою зізнаються самі водії. От і набирають їх під зав'язку.

Чоловік: «Я считаю, что вот эту категорию «Д» надо очень четко и хорошо проверить - кого они набирают и кто у них работает, и как эту категорию они получили».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Інструктор авто школи Юрій Вітер не один рік навчає водіїв категорії «Д». Каже: більшість аварій в Україні насамперед через «мажорів». Громадському транспорту зараз ніхто не уступає дороги, навіть автобусні зупинки заставляють машинами.

Юрій ВІТЕР, інструктор автошколи: «Конечно, гинуть. Потому что у нас лихачей слишком много и багато. Пооканчивали эти курсы по 18 год, они катаются как хотят. И как хотят, с какой скоростью, так и ездят».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Ми спробували простежити, чи порушують правила водії маршруток. На цих кадрах двері «Богдану» відчинилися посеред дороги, у другій смузі прямо на перехресті. Хоча до кінцевої зупинки не більше ста метрів.

Жінка: «И тормозят. Несколько раз ездила, что сбивали стекло вот на маршрутках. Может быть, он не доспал, я не знаю, водитель».

Чоловік: «Вони живуть прямо в маршрутках. Подивіться на них, як вони утром. Вони їдуть сонні, уставші».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: В коли ж їм спати, коли робочий день триває 18 годин? Водії навіть не приховують, кажуть: це вимушений захід. На їхнє місце десятеро претендує.

Чоловік: «Пів третього я лягаю спати. Скільки водій віддихає? Будуть аварії на дорозі?»

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Лише за кілька місяців із вини водіїв автобусів в Україні сталося близько 200 аварій, 20 людей загинуло. ДАІ влаштувала повальну перевірку громадського транспорту. Віднині з маршрутників вимагають усе - від дозволу на пасажирські перевезення до вогнегасника. Навіть термін придатності перевіряють.

Співробітник ДАІ: «На лобовом стекле имеется трещина в зоне действия работы стеклоочистителя со стороны водителя».

Анатолій, водій: «Ну, за скло я согласний. А за аптечку і огнєтушитель... ви мене вибачте. Що то, неісправность автобуса чи що? Просто немає до чого причепитися».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Раніше на такі дрібниці «даішники» очі закривали, якби не аварії. Із ста тисяч автобусів, що перевірили, майже 8 тисяч відправили на капітальний ремонт. А скільки п'яних за кермом впіймали.

Сергій БУДНИК, заступник начальника департаменту ДАІ МВС України: «42 тисячі 900 порушень правил дорожнього руху, зокрема що досить-таки нас турбує - це питання того, що було виявлено 162 факти керування автобусами водіями у стані алкогольного сп'яніння».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Заступник начальника департаменту обіцяє ще більше посилити контроль над перевізниками. Хоча не все в силах ДАІ. Якщо за користування мобільним під час проїзду передбачено штраф, то рахувати гроші за кермом закон не забороняє.

Чоловік: «Аварии из-за того, что кондукторов нету. И вторично, вот сейчас исчез такой момент, как обилечивание. Билеты я уже сто лет не видел ни в одной маршрутке».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Немає білетів - немає і відрахувань до бюджету. І це у легальних таксомоторів. А скільки нелегалів розвелося? За даними Асоціації перевізників, без дозволів їздять близько 30 тисяч. Тобто державна казна недоотримує щонайменше сім мільярдів гривень. Найбільше претензій до приватних перевізників. У погодні зі рублем їх водії часто нехтують обов'язковим медоглядом перед рейсом, а автобуси не проходять техогляд. І це тоді, коли громадським транспортом в Україні щодня користуються від 4 до 5 мільйонів пасажирів.

У п'ятницю Україна поховала народного артиста Леся Сердюка         вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №7

19:11:26-19:12:47 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Втрата тижня. У п'ятницю Україна поховала народного артиста Леся Сердюка, одного з найяскравіших представників українського кінофеномену - поетичного кіно. Він вважав знаковим для себе образ Данька в легендарній стрічці «Вавилон 20». Лесь Олександрович зіграв десятки ролей, але, здається, повною мірою та і не був реалізований. Тяжка хвороба забрала його на 70-му році життя. Вічна пам'ять.

Богдан Ступка відкрив у Києві міжнародний кінофестиваль     вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:27)

30.05.2010 3:00:21

Сюжет №8

19:12:48-19:20:07 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Так сталося, що за кілька днів до смерті Леся Сердюка його друг Богдан Ступка відкрив у Києві міжнародний кінофестиваль. Цього року форум проходить лише вдруге. Але за кількістю знакових і зіркових облич уже встановлює рекорди. Особливо приємно бачити на київському кінофесті Армена Джигарханяна - легенду радянського кіно і просто суперталановитого актора.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Його появу пов'язують з тим, що Богдан Ступка втратив «Молодість».

Богдан СТУПКА, президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Мене вигнали звідти. Навіть не попередили. Журналісти кажуть: ти вже не президент. А хто президент? Ющенко».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та сам екс-президент найдревнішого українського кінофоруму вже другий рік намагається довести: його не цікавлять закулісні інтриги вітчизняної кінематографії.

Богдан СТУПКА, президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Щасливої дороги в другому міжнародному українському, київському кінофестивалю. Good luck. Дякую».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Він націлився на далеку перспективу.

Богдан СТУПКА, президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Наша мета і ціль - це зробити третій, четвертий, можливо, на п'ятому отримати клас «А».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Наша відповідь Каннам.

Армен ДЖИГАРХАНЯН, член журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Хороший фестиваль. Там папа у этого фестиваля хороший».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: На червоній доріжці - зірки першої величини.

Олексій СЕРЕБРЯКОВ, народний артист Росії: «Пока вы, грубо говоря, во втором классе. Начинается все с того, что звезд приглашают сначала за деньги, а потом, когда фестиваль раскручивается, то звезды приезжают сами, потому что они начинают раскручиваться за счет фестиваля».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Розкрутитися за рахунок українського фестивалю вирішили не лише вітчизняні зірки. В Україну прибули навіть гості з «Фабрики мрій» - Голівуду.

Каспер Ван ДЬЄН, актор: «Я, як Шон Коннері, з полювання на «Красний октябрь». Перепрошую за свою російську».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Сам Каспер Ван Дьєн - забута зірка популярного наприкінці 90-х блокбастера «Зоряний десант». У нас таких красунчиків з часів Ван Дамма не було видно. З Голівуду з любов'ю до Києва примчала й українська надія американської «Фабрики мрій». Режисер номінованого на «Оскар» «Будинку з піску і туману» Вадим Перельман заради поїздку на батьківщину навіть погодився перервати роботу над черговою картиною.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН, кінорежисер, продюсер: «Я хочу пойти на могилу отца. Поэтому я приехал на Байковое. И просто в Киев. Для меня это было легко. Потому что я был как раз в Каннах. Потом приехал... сейчас у меня в Лондоне после этого на бюджете Новий фильм. Так что как-то по дороге».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: В його новому фільмі зайнятий не хто-небудь - справжні кінолегенди Дастін Хоффман і Ентоні Хопкінс.

Вадим ПЕРЕЛЬМАН, кінорежисер, продюсер: «Я очень счастлив, что у меня потрясающие актеры опять. И для меня это просто удовольствие и даже честь с ними работать».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Але у Києві йому випала честь не знімати, а судити кіно. Легендарний режисер і за сумісництвом голова журі Отар Іоселіані одразу попередив: арбітраж буде суворим, проте справедливим.

Отар ІОСЕЛІАНІ, голова журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Я наблюдал, какие безобразия происходят в разного сорта жюри, и как они подвержены влиянию. Надо всегда спасать хорошие, хрупкие работы».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: На відкритті французько-грузинський гуру прагнув показати і власну роботу - «Шантрапа». Але не склалося з технічних причин. Віддуватися випало актрисі і режисеру Вірі Глаголєвій.

Віра ГЛАГОЛЄВА: «Для нас огромная честь. Спасибо огромное президенту фестиваля, конечно же, потому что личная просьба была».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А президент натішитися не міг, адже Віра хоча й вирішила попрощатися з акторством, зате націлилася остаточно запхнути за пояс режисерів-чоловіків.

Віра ГЛАГОЛЄВА, актриса, кінорежисер: «Я настолько обжилась, что я не буду возвращаться в другую профессию. Я этим уже не занимаюсь».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Відтак, і останній Вірин фільм «Одна війна» довелося мало не зубами виривати у кінематографічно просунутої російської глибинки.

Віра ГЛАГОЛЄВА, актриса, кінорежисер: «У нас уже большие были планы. Мы должны были участвовать тоже в фестивале в Иваново, еще, еще и еще. И в Мурманск сейчас поеду. Там тоже идет фестиваль».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Майже сто фільмів з сорока країн, круглі столи і тематично розважальні вечірки, на відсутність яких нарікали минулого року, на другому кінофесті засвідчили: прогрес однозначно є.

Володимир ІЛЬЇН, народний артист Росії: «Мы не ходим в Москве. А здесь как-то романтично. Не знаю».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та часу на тусовки у фестивальної публіки майже не було. Навіть на відпочинку розмови точилися винятково навколо роботи.

Анатолій ЖУРАВЛЬОВ, актор: «Вы понимаете, но Касперт такой же актер, как и я. Ну как мы можем... что мы можем с ним говорить?»

Каспер Ван ДЬЄН, актор: «Я із задоволенням попрацював би з ним. Думаю, це було би дуже прикольно».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Для тих, хто прагнув освоїти чи вдосконалити ази акторського ремесла, на фесті запропонували майстер-класи справжніх легенд кінематографічного світу. В програмі семінари улюбленої актриси Куросави Мієко Харади, Отара Іоселіані, Вадима Перельмана і Станіслава Говорухіна. Та цей майстер-клас викликав справжній ажіотаж. Поділитися досвідом до української столиці прибув «оскароносний» легендарний піаніст Едріен Броуді.

Едріен БРОУДІ, актор, лауреат премії «Оскар»: «Хочу розказати вам про роботу з Поланськи. Якось на зйомках він сказав мені: ти мусиш залізти у вікно, вилізти, вчепитися за дах, по тобі стрілятимуть, а потім впадеш. Я спитав: а хтось робив це раніше? І ось що він мені відповів».

Чоловік: «Він сказав: голлівудські актори, чому ви так всі не... чому ви всі такі... чому ви такі ніжні всі».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Наші актори теж могли підкорювати голлівудські пагорби, та поки їм не завжди доступні навіть вітчизняні кінематографічні печери.

Отар ІОСЕЛІАНІ, голова журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Сегодня тяжелые дни для кинематографа везде: и в России, и в Грузии, и на Украине».

Віктор ЦЕКАЛО, актор: «Что снимают в России? Что снимают в России? А у нас ничего не снимают. Уже даже Казахстан снимает кино. Когда же у нас наконец-то?»

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Відповідь на питання, коли і як нам наздогнати хоча б Казахстан, кінематографісти шукали всім світом.

Отар ІОСЕЛІАНІ, голова журі Київського міжнародного кінофестивалю: ««Во-первых, положить руку на пульс украинского кино».

Анатолій ЖУРАВЛЬОВ, актор: «Я думаю, что это, во-первых, финансы».

Армен ДЖИГАРХАНЯН, член журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Должна быть сильная государственная рука».

Віктор ЦЕКАЛО, актор: «Сделайте хоть что-то, господин президент».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Залишається вірити, що світло проектора у кінематографічному тунелю таки спалахне. Тим паче, українці - народ не лише талановитий, а й оптимістичний.

5 канал випуск 18:00

5 людей зазнали травм під час стрілянини в київській кав'ярні             вверх

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

30.05.2010 20:00:00

Сюжет № 1

18:01:02-18:02:00(время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Вихідний день відзначився стріляниною, яка сталася у столичній кав'ярні. 5 людей зазнали травми. Інцидент стався цієї ночі у Дарницькому районі. Між відвідувачами закладу виникла суперечка, яка переросла у бійку з пострілами. Подробиці «5 каналу» розповів речник МВС України у місті Києві Володимир Поліщук.

Володимир ПОЛІЩУК, речник МВС України у м. Києві: «Один із тих, хто конфліктував, витягнув пристрій для відстрілу гумових куль і вчинив поранення кільком людям. Під час затримання він ще й здійснив постріл у працівника міліції. Працівників міліції був у бронежилеті і якихось ушкоджень не отримав. Зараз троє людей перебувають у лікарнях, двоє відмовились від госпіталізації. Проти людини, яка стріляла, це мешканець міста Бровари, нештатний кореспондент однієї з юридичних газет, проти нього порушена кримінальна справа за статтею 296, частина 4».

Помер засновник та директор фонду «Демократичні ініціативи» Ілько Кучерів          вверх

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

30.05.2010 20:00:00

Сюжет № 2

18:02:01-18:02:35(время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Помер засновник та директор фонду «Демократичні ініціативи». У нього діагностували рак легенів. Він проходив хіміотерапію. Останній запис на сайті свого фонду Ілько Кучерів зробив за день до смерті. Там він повідомляв читачів, стурбованих його станом, що залишається оптимістом. Він був нагороджений хрестом Івана Мазепи за свою активну громадську діяльність. У 80-х роках він брав участь у дисидентському русі. А на початку 90-х відкрив фонд «Демократичні ініціативи», основною метою якого було поширення демократії в країні та розвиток громадянського суспільства.

Віталій Кличко захистив титул чемпіона світу за версією WBC            вверх

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

30.05.2010 20:00:00

Сюжет № 7

18:06:11-18:06:46(время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Віталій Кличко захистив свій же титул чемпіона світу за версією WBC. Напередодні він здолав претендента на цей пояс - чемпіона Європи поляка Альберта Сосновського. Кличко виграв бій нокаутом у 10 раунді. Це вже 40 перемога українського боксера. Загалом у своїй професійній кар'єрі Кличко-старший провів 42 поєдинки. Нині брати Клички володарі 4 поясів чемпіонів світу. У Володимира - за версіями IBF, WBO i IBO, а Віталій чемпіон світу за версією WBC. Володарем пояса чемпіона світу за версією WBA є британець Девід Хей.

Наймасовіша спортивно-благодійна акція відбулася у Києві      вверх

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

30.05.2010 20:00:00

Сюжет № 8

18:06:46-18:09:10(время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Наймасовіша спортивно-благодійна акція відбулася у Києві. У традиційному пробігові під каштанами, приуроченому до Дня міста, взяли участь понад 15 тисяч людей. Це офіційно зареєстрований рекорд. Утім учасники прийшли не за перемогами, а за гарним настроєм. І головне - щоб допомогти хворим дітям. Кошти, зібрані під час цього пробігу, передали дитячому кардіологічному центру.

Наталя ЖИЖКО, 5 канал: Піврічному Олегові Сморчкову мама взула перші в житті кросівки, тато посадив у наплічник і разом вони взяли участь у пробігу під каштанами.

Оксана СКЛЯРЕНКО: «Нам рівно 6 місяців сьогодні виповнилося, тобто півроку. Як ви знаєте, до року кожен місяць - це день народження. Тому прийшли сюди відсвяткувати, власне кажучи, півроку синові».

Наталя ЖИЖКО, 5 канал: Вперше кияни пробіглися під каштанами 18 років тому. Тоді акція не зібрала і двох сотень людей. Сьогодні бігунів-благодійників уже більше 15 тисяч. Про таку популярність організатори і не мріяли.

Ірина КУЗНЕЦОВА, організатор акції: «Тяжело начинать. Но когда ты это делаешь из года в год и когда ты это делаешь ради благих каких-то целей, то, безусловно, все равно находит отклик в душах людей».

Наталя ЖИЖКО, 5 канал: Дистанція пробігу - 5 кілометрів центральними вулицями Києва від Майдану Незалежності до Республіканського стадіону. Реєстраційний номер учасника змагання коштує 35 гривень.

Учасниця забігу: «Здоровий спосіб життя - це важливо. І важливо думати зараз, а не коли якась проблема виникає».

Учасниця забігу: «У нас в Україні не так багато масових акцій, які підтримують якісь благодійні заходи. Тому я хочу приймати участь у цьому забігу».

Учасник забігу: «Хай ця акція допоможе всім дітям, які цього потребують. Ми в першу чергу заради цього тут».

Наталя ЖИЖКО, 5 канал: Уже 10 років отримані від забігу кошти передають дитячому кардіологічному центру. Цьогоріч на них планують купити нове обладнання.

Володимир ЖОВНІР, головний лікар дитячого кардіологічного центру: «Думаю, що це буде не менше 200 тисяч гривень. І на ці кошти у нас дуже великі плани. І зараз сперечаються фахівці центру, що буде доцільніше. Це, можливо, і наркозно-дихальна апаратура, можливо, і прилади для інфузії. Любе з цього обладнання, воно врятує не одного малюка, а багатьох. І буде служити на протязі багатьох років».

Наталя ЖИЖКО, 5 канал: Організатори підраховують зібрані гроші і вже за тиждень обіцяють передати їх лікарям. А батьки наймолодшого учасника змагань із задоволенням демонструють першу в житті нагороду свого сина.

У Києві виступить один із засновників та екс-клавішник культового рок-гурту Deep Purple Джон Лорд    вверх

5-й канал : Програма Час новин (випуск 18:00)

30.05.2010 20:00:00

Сюжет № 9

18:09:11-18:10:18(время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: І тепер про завтрашнє видовище у столиці. У Києві виступить один із засновників та екс-клавішник культового рок-гурту Deep Purple Джон Лорд. На українській сцені він відіграє свою найзнаменитішу програму під назвою «Концерт для групи і оркестру», написану для Deep Purple у 1969 році. Це поєднання року і класичної музики. Лорд гратиме на своєму улюбленому органі «Хамонд» разом із симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України та угорським гуртом Cry Free. Їхні каверверсії на пісні Deep Purple музичні критики оцінюють як найкращі у світі. У другій частині вечора прозвучать композиції із сольних альбомів Джона Лорда і декілька хітів Deep Purple у симфо-роковому звучанні.

Джон ЛОРД, музикант: «Є два типи проектів, у яких гурт виступає разом із оркестром. Перший - коли оркестр використовується як фонове обрамлення уже створених пісень. Інший тип той, що ближчий мені - написання оригінальної музики для спільного виконання».

Дмитро ЛОГВИН, дирижер оркестру: «Каждый работает на максимуме своих возможностей. И если мистеру Лорду нравиться, то мы счастливы. А если понравиться завтра еще и публике, то будет двойное счастье».

ТРК Україна випуск 19:00

Всего за несколько дней непогода оставила десятки жителей Западной Украины без крыши над головой             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:18

Сюжет №1

19:00:22-19:04:51 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Оползни, наводнения и смерчи. Всего за несколько дней непогода оставила десятки жителей Западной Украины без крыши над головой. Местные власти уже подсчитывают убытки. Только на Закарпатье стихия нанесла ущерб на 25 миллионов гривен. Под водой оказалась и Европа. В эти дни она больше напоминает озерный край.

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Из-под ног жителей села Тысив земля уходит уже неделю. После затяжных дождей начал смещаться грунт горы Коста. От дороги не осталось и следа. Единственный проход - через подворье Леси Гончар.

Леся ГОНЧАР, житель с. Тысив: «Було, як у фільмі жахів. Ранком стали, думали, що це кінець світу. Каміння сунеться, дощ пливе, дерева зсуваються. Не знаю, до чого чіпатися, брати. Документи напоготові».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: От цивилизации отрезаны 250 жителей. Сюда больше не может проехать ни «скорая», ни машина с продуктами. Родители и вовсе боятся отпускать детей в школу.

Школьница: «Мені страшно, тому що тут все може обсунутись, але до школи потрібно ходити».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Все усилия по борьбе со стихией пока тщетны. Каждый день из зоны оползня вывозят больше сотни КамАЗов грунта. Но гора продолжает наступать на село. Жители опасаются: если земля и камни перекроют русло реки - ждать уже другой беды.

Иван ЯЦИНИН, Тысовский сельский голова: «Цей участок може затопити, якщо вона зсунеться в потічок. То що, якби там був різкіший зсув - і перегородило би нам потічок. Було би то, як у Захара Беркута, затопило би нам цей участок більше 70-ти хат».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Сергей Кузнецов из села Южное всего за несколько секунд остался без крыши над головой. Вспоминает: такого урагана никогда в жизни не видел. В одно мгновение все потемнело, а потом появился смерч. Такая же участь постигла еще 20 домов. Большинство пострадавших - пенсионеры. Власти обещают восстановить их жилища, но когда - пока неизвестно. В МЧС уже подсчитали: ураган нанес ущерба на 40 тысяч гривен.

Вера Сергеевна, местная жительница: «Саме перше, це мені треба зробить хату. Бо як дощ піде, шо там буде? Да поїхала, взяла кредіт - 4 тисячі. 4 тисячі взяла, а треба отдать 5750».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Оказывается, наводнение в Польше спровоцировали бобры. К столь неожиданным выводам пришел не кто-нибудь, а главный польский милиционер Ежи Миллер. Причем обиднее всего, что эти зверьки не местные, а диверсанты из Белоруссии. Бобры подточили дамбы, и те не выдержали напора воды. Видимо, действуя по принципу «око за око, зуб за зуб», власти дали добро на отстрел животных. Но рядовым полякам от того, что грызуны понесут наказание в виде массового расстрела, не легче.

Пострадавший: «Полный хаос, мой дом под водой. Что делать, даже не знаю».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Метеорологи утверждают: не за горами новые ливни. Власти подсчитывают ущерб.

Дональд ТУСК, премьер-министр Польши: «Два с половиной миллиарда евро - такой приблизительный убыток от наводнения. Мы обещаем, что никто из пострадавших людей не останется без компенсации».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Сегодня самое престижное средство передвижения в Восточной Европе - резиновые лодки.

Пострадавший: «Мои жена и дети уплыли на лодках со спасателями. Родители уезжать категорически отказываются, но, думаю, им придется это сделать».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Наводнение выгнало из домов тысячи поляков. В списках погибших - 17 человек. Для защиты от мародеров усилены полицейские патрули. Жители Варшавы вместо утренней зарядки сооружают защитные укрепления из песка.

Хана ГРОНКЕВИЧ-ВАЛЬЦ, мэр Варшавы: «Мы можем только надеяться на лучшее. Нужно сохранять бдительность и быть готовыми оперативно отреагировать на сигналы тревоги».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Сильнейшие ливни изменили ландшафт практически всей Центральной и Восточной Европы, превратив ее в огромный озерный край. Кроме Польши досталось Венгрии, Чехии, Сербии, Словакии. А в германии сразу две беды: к наводнению прибавился мощный ураган.

Пострадавшая: «Все выглядит так, будто на нас бросили бомбу».

Пострадавший: «Повсюду руины. Смерч разрушил дома. Просто плакать хочется».

Станислав МИРОШНИЧЕНКО, корреспондент: Средиземноморский циклон только набирает силу. Каждую ночь немцы думают об одном: затопит или не затопит. А в репортажах, больше напоминающих военные сводки, синоптики сообщают о том, что вода поднялась еще на несколько сантиметров.

Виктор Янукович окончательно расставил все точки над «і» в международных отношениях          вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:18

Сюжет №2

19:04:52-19:09:22 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Україна пока не готова вступать в НАТО. Внешнюю политику страны отныне будут определять экономические Інтересы. На этой неделе президент Виктор Янукович окончательно расставил все точки над «і» в международных отношениях. Во Львове под вой сирен и акции протеста глава государства также объявил о начале экономических реформ. И концепцию обещает обнародовать в ближайшие дни.

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Это было похоже на предвыборную кампанию в ее финальной стадии. Но так встречали уже избранного несколько месяцев назад президента. Однако столь неоднозначный прием львовян Виктора Януковича не расстроил. Публично он всех будет уверять: это же проявление демократии. В отличие от своего предшественника, приезжавшего в Донецк представлять нового губернатора и диктовать свои правила игры, президент действующий цель визита во Львов ограничил исключительно экономическими рамками. В регион предстоит активно привлекать инвестиции, заканчивать подготовку к футбольному чемпионату, а в будущем и Олимпиаду проводить. Но перед этим нужно если и не авгиевы конюшни, то завалы, оставшиеся от предыдущей власти, все-таки расчистить.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «І якщо ми не будемо шукати можливість знаходити і, головне, виконувати все, що ми приймаємо, безумовно, ми, як кажуть, будемо пасти останніх. А це неприпустимо».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Не наши ошибки нужно исправлять, а от своих избавляться, - заявляет бывший премьер. Действия власти Юлия Тимошенко считает убийственными. Прежде всего, для малого и среднего бизнеса, на который и должна делаться ставка при возрождении отечественной экономики.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Діюча влада згортає всі досягнення по підтримці малого і середнього бізнесу, які були зроблені нашим урядом в 2008-2009 році. Почались репресії проти малого і середнього бізнесу, які не дають йому працювати і розвиватися».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Теперь БЮТ настаивает на отчете в Верховной Раде премьера Николая Азарова и его подчиненного Сергея Тигипко. Придут ли они в парламент - интрига уже следующей недели. А вот то, что убытков от шашечно-дымового скандала стало меньше, - факт недели уходящей. Чудеса щедрости продемонстрировала «Народная самооборона». Она первой рассчиталась за нанесенный своими депутатами ущерб. Заплатили не только за 19 систем для голосования, но и за два микрофона.

Юрий ГРЫМЧАК, народный депутат, фракция «НУ-НС»: «Ми їх не портили, але вже якщо на те пішло, то це наш сектор, ми там працюємо, то ми відшкодували і вартість цих двох мікрофонів, от і все. Це, якщо чесно, вийшло 7492 гривні - це 19 зчитувачів електронних карток, і два мікрофони на суму 4800 гривень».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Юрий Грымчак объясняет: убытки возместили исключительно из-за собственной сознательности, а не потому, что спикер попросил. Тем более, что системы для голосования клеем обливали тоже осознано. Когда поняли, что ратификации харьковских соглашений Януковича и Медведева не избежать, придумали пассивный метод оспоров. Теперь об этом рассказывает не только журналистам, но и следователям Генпрокуратуры. Правда, на этой неделе депутата на допросы уже не вызывали, но и дело не закрыли.

Юрий ГРЫМЧАК, народный депутат, фракция «НУ-НС»: «Мене коли питають, чому саме виявилось, що Парубій і Гримчак, я кажу: «Ну, мабуть, тому, що є бажання об'єднати схід і захід разом. Да? Бо я з Донецька, а Парубій - зі Львова. Тобто ми разом - це схід і захід разом, але чомусь, мабуть, в камерах СІЗО».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Дойдет ли дело о беспорядках в Раде до суда, а если и дойдет, то когда, депутат прогнозировать не берется. А вот бывший майор Николай Мельниченко уверен: дело по его разоблачительным пленкам в суде окажется уже в ближайшее время. Но вот сможет ли он лично присутствовать на заседаниях, ставит под сомнение. На этой неделе Мельниченко с отравлением попал в больницу. В палату к нему не пустили, но Інтервью за стеклом разрешили.

Николай МЕЛЬНИЧЕНКО, экс-майор Государственной службы охраны Украины: «У нас лишилося до того часу, поки подать справу в суд, по записам, - три місяці. Три місяці, і на це, в принципі, я акцентую увагу, що може і свідок Мельниченко і не дожити до того, щоб виступати в суді».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: При этом бывший охранник Леонида Кучмы не исключает, что его отравление может быть и обычным пищевым. Правда, какой некачественный продукт довел его до инфекционного отделения, не знает.

На страже делового этикета политиков и бизнесменов стоит целая армия профессионалов           вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:18

Сюжет №3

19:09:23-19:15:08 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Без них не обходится ни одна официальная встреча, но, как правило, эти люди остаются в тени. На страже делового этикета политиков и бизнесменов стоит целая армия профессионалов. Правда, иногда не обходится и без досадных ошибок. Почему отечественная элита попадает в курьезные ситуации, и кто встречает первых лиц иностранных государств, выясняла Инна Христич.

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Прием на высшем государственном уровне всегда начинается с красной дорожки, или как ее еще называют, «кремлевки». Перед почетными гостями Украины расстилают молдавские ковры. Их признали эталоном еще в советские годы.

Родика ГРИНЮК, директор по маркетингу компании-производителя ковров (Молдова): «Смотришь телевизор, когда там представления какие-то или инаугурации президентов, или встреч каких-то представителей других стран, всегда везде присутствует именно наша эта дорожка-»кремлевка».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Свои творения молдавские мастера узнают по неповторимым узорам. А это - обратная сторона красной дорожки. Нити крепятся к основе из натуральной овечьей шерсти.

Родика ГРИНЮК, директор по маркетингу компании-производителя ковров (Молдова): «Вот видите, тут можно посчитать, если так посидеть, можно посчитать, сколько узелков на квадратном метре».

Корреспондент: «И чем больше узелков, тем лучше?»

Родика ГРИНЮК, директор по маркетингу компании-производителя ковров (Молдова): «Тем лучше, конечно, потому что получается, что плотность ковра уже выше».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Чтобы дорожка не скользила, в помещении ее стелят на прорезиненную сетку, на улице фиксируют специальными крепежами. Раз в год она подлежит замене.

Родика ГРИНЮК, директор по маркетингу компании-производителя ковров (Молдова): «Сам президент не приезжает, не заказывает. Жалко, конечно. Приглашаем».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: В аэропорту высоких гостей всегда угощают хлебом-солью. Караваи для первых лиц выпекают по старинной рецептуре из сладкого сдобного теста. Все элементы украшения делаются вручную.

Ольга ИВАНЧЕНКО, мастер-пекарь: «В основном наш такой украинский национальный стиль. С калиной, обязательно, колосьями, цветы разные, розы, и ромашечки. И обязательно во главе подсолнухи, это символ встречи».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Стандартный хлеб для церемонии весит два с половиной килограмма. Заказать его может любой желающий за 175 гривен.

Ольга ИВАНЧЕНКО, мастер-пекарь: «Вот такой у нас каравай получился, всегда рады гостям, встречаем хлебом-солью».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Эти девушки были первыми, кто встречал Дмитрия Медведева во время его недавнего визита в Харьков. О мероприятии им сообщили всего за два дня. Накануне провели репетицию, подобрали национальные костюмы. Не обошлось и без краткого обучения деловому этикету.

Арина ЧИЛУТЬЯН, участница конкурса «Мисс Харьков-2010»: «По правилам общения, встречи, он должен первым с кем-нибудь поздороваться из делегации. Поэтому каравай должен быть первым, что он увидит, когда спустится с трапа».

Марьяна ТАЛАСИМОВА, «Мисс Харьков-2009»: «Мне показалось, он очень веселый, потому что когда он спустился, он так улыбнулся, пошутил, еще так: «Ой, какие красивые девушки».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: За свою работу они хоть и не получили ни копейки, но все же остались довольны. Говорят: возможность пообщаться с видным политическим деятелем выпадает не каждый день.

Галина НАУМЕНКО, советник-протоколист, статс-дама Шведского королевского двора: «Надо быть в меру приятной, редко говорить «нет», «нет», «нет».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Галина Науменко 35 лет проработала в службе государственного протокола. Молодым коллегам ставит невысокую оценку. И винит их во всех досадных недоразумениях, которые случаются во время официальных церемоний.

Галина НАУМЕНКО, советник-протоколист, статс-дама Шведского королевского двора: «Те ошибки, которые мы видим сейчас, я с ужасом смотрю, как они происходят, и почему они происходят, если это государство. А где протоколисты? На месте руководства я бы просто элементарно их освободила от занимаемых должностей».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Не стоит судить строго сотрудников протокольной службы, - считает преподаватель Института международных отношений Татьяна Шинкаренко. По ее мнению, хороших манер часто не достает самим политикам.

Татьяна ШИНКАРЕНКО, доцент, кандидат исторических наук: «Бо коли представники нашої політичної еліти їдуть на той же Давоський форум, і при цьому економічна фінансова криза, Україна виглядає не найкращим чином в цьому плані, а у них годинники дуже дорогі, десятки тисяч доларів коштують».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Даже вдали от дома VIP-гости живут с комфортом. Президентские апартаменты этого фешенебельного отеля в самом центре Киева по площади - как четыре однокомнатные квартиры. Здесь две спальни, три ванных комнаты, кабинет-библиотека, столовая и каминный зал. А еще гардеробная комната для охраны и небольшая кухня. В Інтерьере преобладает позолота, драгоценный метал и в элементах декора.

Наталья ХАЛИКОВА, дворецкий: «Краны позолочены, присутствует карат золота. Для особо важных гостей - английский фарфоровый сервиз с позолотой, и, конечно же, серебряные приборы».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Сервировка стола может занять целый час. Блюда украинской национальной кухни подаются в первую очередь.

Наталья ХАЛИКОВА, дворецкий: «Борщ, в первую очередь, деруны у нас также представлены. Вареники с картошкой, грибами. Ну такое вот что-то. Домашняя колбаска. То есть, мы сами крутим, очень гостям нашим нравится».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: По словам сотрудников отеля, известные политики заоблачными требованиями не докучают. Иногда, правда, просят сделать небольшую перестановку в номере. Но вот что неукоснительно соблюдается, так это конфиденциальность.

Мила МУДРЕНКО, менеджер по работе с гостями: «Если гость во время проживания высказывает на свое пожелание оставаться инкогнито, то он так и останется им, и никто не узнает, что этот гость у нас проживает. Есть такие гости, которые даже, допустим, не заходят в холл гостиницы. У нас как бы есть свои секреты, как они попадают в гостиницу».

Инна ХРИСТИЧ, корреспондент: Сутки в президентских апартаментах обходятся в 3200 евро. Как правило, высокий гость сам оплачивает проживание. Бесплатно украинская сторона размещает официальные делегации в резиденции президента на Липской. Зато когда наши первые лица отправляются в зарубежные командировки, их тоже берут на полное обеспечение».

В Варшаве украинско-польская элита искала выход из кризиса            вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:18

Сюжет №4

19:15:09-19:20:32 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: В поисках инвестора. На этой неделе в Варшаве украинско-польская элита искала выход из кризиса. Экономисты, банкиры и политики обеих стран решали, как приблизить Украину к Европейскому Союзу. Первый шаг - отмена визового режима и прозрачное законодательство. Цель - создать новые предприятия и рабочие места.

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Как устоять перед новыми вызовами будущего, улучшить двустороннее сотрудничество между Украиной и Польшей, привлечь миллионы инвестиций и помочь аграриям разрешить проблему энергоснабжения и не только. Для того, чтобы решить столь глобальные, на первый взгляд, вопросы, для этого даже экономический форум пришлось проводить. Вдохновение нашли в столице Польши - Варшаве. Если инвестор не идет в Украину, то Україна идет к инвестору. А повод весьма значительный: после затянувшегося кризиса на фоне взаимных обвинений президента и премьер-министра Украины в стране наконец-то царит спокойствие. Для денег только это и нужно. Чтобы убедить толстосумов, что создавать бизнес в нашей стране безопасно, а, главное, выгодно, для этого согласились пересмотреть вопросы отмены НДС, старый закон о приватизации предприятий, налогообложении и регистрации иностранных инвестиций. Первый шаг навстречу друг другу сделали Киевская область и Мазовецкое воеводство. Польский бизнес и ранее процветал в Украине. В стране работает полтысячи фирм западных соседей. Теперь в нашем государстве появится еще больше предприятий, а, значит, и рабочих мест, что принесет более семи миллиардов долларов.

Анатолий ПРИСЯЖНЮК, глава Киевской облгосадминистрации: «Якщо на сьогоднішній день вже польська сторона вклала близько ста мільйонів, то я чекаю збільшення в два-три рази».

Адам СТРУЗИК, маршалок Мазовецкого воеводства: «Мы ожидаем, что сотрудничество между регионами только углубится, и не только в экономической сфере, но и гуманитарной. Подобное соглашение мы планируем подписать еще с одной из столиц стран-членов ЕС или государств, которые только собираются получить членство».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Среди них в недалеком будущем может оказаться и Україна, которая тоже осваивает польский рынок.

Анатолий КИНАХ, президент Украинского союза предпринимателей и промышленников: «Всі розуміють, в тому числі Польща, великі можливості нашої держави, великий інвестиційний потенціал по всім напрямкам, починаючи з машинобудування, агропромислового комплексу, транспортна інфраструктура».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Чтобы привлечь и не упустить инвесторов, Украине еще стоит поработать над созданием политической стабильности, защиты прав собственника и обеспечения полноправной конкуренции. Со своей же стороны, Польша должна помочь упросить визовый режим, то есть сделать бесплатным, а для пограничных районов его и вовсе отменить. Ежегодно украинско-польскую границу пересекает 20 миллионов наших сограждан. За визу им приходится выкладывать посольствам или консульствам 350 гривен с человека.

Александр МОЦИК, чрезвычайный и полномочный посол Украины в Республике Польша: «Від Польщі ми маємо найбільший рівень підтримки у наших кроках по поступовій, але такій поступальній лібералізації візового режиму з Європейським Союзом».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Преуспевающие украинские и польские инвесторы сегодня в почете. Компания украинца Сергея Полищука на рынке западных соседей уже 11 лет. Бросать не собирается.

Сергей ПОЛИЩУК, производитель чая: «По-перше, недалеко Польща від Івано-Франківська. Це раз. По-друге, нам повезло з партнерами, які нас розуміють, яких ми розуміємо. Даже в економічну кризу ми були разом, і вони розуміли нас, ми розуміли їх».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Успех в том, что в то время, когда страны-члены ЕС терпели убытки из-за экономического кризиса, Польша - единственное государство, которое смогло сохранить стабильность экономики. На Украине заработали и польские инвесторы.

Рафал КВАСТ, зам. главы правления польской фирмы: «По-моему, украинское правительство намеренно делает шаги, которые способствуют коррупции, потому сравнивать, как делается бизнес в Украине и Польше, нельзя. Можно сравнить, как делается бизнес в Украине и России. Могу сказать, что инвестировать в Украину проще».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Пока наша страна по всему миру ищет тех, кто создаст рабочие места, миллионы безработных украинцев скитаются в поисках заработка по чужим краям. 50-летняя тернопольчанка - одна из них. Местные ее называют пани Ганна. Два года назад женщина приехала в Варшаву в поисках работы. В эту украинскую ресторацию удалось устроиться с трудом. Чтобы удержаться, ей приходится работать по 14 часов в сутки на ногах. Если повезет, видится с семьей раз в два месяца.

Анна, работница ресторана: «Співпраця повинна бути. Але сім'ї і родини повинні бути дома».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: На такую жертву женщина пошла ради того, чтобы заработать квартиру для дочери с зятем и устроить будущее своей внучки. Для этого нужно удовлетворять гастрономические пристрастия поляков еще несколько лет. К заробитчанам поляки относятся с пониманием. В 90-е им также приходилось искать работу в Украине и Германии. Парадоксом для 38-миллионной Польши остается то, что в стране с колоссальными возможностями народ бедствует. Выход один, - считают соседи, - вступление в европейское сообщество.

Бета ГЕНБАЛЬСКАЯ, жительница Варшавы: «За все это время мы получили колоссальное финансирование в строительство дорог, жилья, беспрепятственное передвижение по Шенгенской зоне, улучшилось качество образования. Украинцы почти ничем не отличаются от поляков, все это могут иметь также и они».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Какие уроки вынесли для себя политическая элита обоих стран - покажет время. Но то, что поляки готовы инвестировать в украинскую экономику, ясно уже сейчас.

Самые современные груднички развиваются в несколько раз быстрее, чем даже нынешние школьники вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:18

Сюжет № 5

19:20:33-19:26:02 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Еще до рождения они занимаются музыкой. В два месяца начинают обучатся плаванию, в шесть рисованию, а в восемь знают ноты и названия музыкальных инструментов. Самые современные груднички развиваются в несколько раз быстрее, чем даже нынешние школьники.

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Маленькому Кириллу Вего три года. Его тески и коллеги по занятиям в детском бассейне и того меньше несколько месяцев. Тренируются вместе. Хотя всю работу за них выполняют мамы, в воде они себя чувствуют более чем уверенно. Тренер Валерий Рудковский удивлен. Малышей просто возвращают в привычную для низ среду. Ведь до рождения, находясь у мамы внутри они плавали. Результат таких воспоминаний только на пользу.

Валерий РУДКОВСКИЙ, тренер: «В маленьком возрасте это является в первую очередь оздоровлением, закаливанием, то есть развивается очень сильно сердечно-сосудистая система, нервная система укрепляется. Эти дети они жизнерадостны. Активнее ведут себя в обществе. Сон очень хороший».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Участникам это группы раннего развития по полгода отроду. Пришли учиться совсем еще крохами. Сейчас не по возрасту активные и любознательные дети. Эта группа в школе самая младшая. Ирина рассказывает: до сих пор многие к подобным урокам относятся скептически.

Ирина КУЖЕЛЬ, директор школы раннего развития: «Этот вопрос возникает у родителей, особенно у бабушек, что можно сделать с шестимесячным ребенком. На самом деле тут огромное поле деятельности. В шесть месяцев может делать то же самое. И общие игры. Тактильные ощущения».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: А вот музыка - предмет, который преподают еще до рождения. Педагоги убеждены - мам просто обязана петь своему еще не родившемуся ребенку. Тогда он будет спокойным и обязательно счастливым.

Мария КОВАЛЕНКО, преподаватель музыки: «Дети, после рождения однозначно узнают музыку и эти песенки, которые мама пела, будучи беременной, они на не реагируют очень активно».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: В детский сад при международной французской школе принимают малышей с года. Они едва научились ходить, но уже наравне со старшими карапузами танцуют, поют и рисуют. По 5-6 уроков в день здесь норма. Директор заведения француженка Тифен Анри говорит: в Европе других подходов не знают.

Тифен АНРИ, директор Международной французской школы: «Во Франции школа начинается с двух лет. Не детский сад а детская школа уже. Это уже для многих французов привычка: как ребенку два года - в школу будем ходить».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Нянчить детей до самой школы заграницей не принято. Там образование начинают еще с пеленок. Преподаватели подтверждают: в саду даже самые маленькие раскрываются и демонстрируют неожиданные таланты.

Татьяна МЕЛЬНИЧУК, преподаватель рисования: «Бывали случаи, когда ребенок приходил, садился за стол и мама говорила: он рисовать не будет, он не рисует. Он наоборот, ребенок смотрел направо-налево и в конце-концов рисовал. И рисовал с удовольствием. Забывал о том, что он на самом деле не рисует».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Чем ближе к природе - тем больше здоровья. Соответственно тем быстрее развиваются дети. Правда исповедуют эти правила в Украине осень немногие. В этой семье к родительству подошли более чем осознанно. Ирина, мама озорной троицы, рассказывает. С первой дочкой, Марийкой, 8 лет назад обошли едва ли не все центры раннего развития в столице. После рождения второго, Кости, с киевскими бетонными джунглями было решено распрощаться. И семья перебралась загород. День у малышни начинается с восходом солнца. Все трое, включая двухлетнего Ростика, поют, танцуют, рисуют и лепят. Любимое занятие младшего - утренняя рыбалка. Благо речка в ста метрах о дома. Ирина заметила: меньший развивается быстрее остальных. Учится не столько у родителей и педагогов, сколько у сестры и брата.

Ирина ПАТОКА, мама: «Какие-то методы закаливания дети находили сами. Зимой, например, они с удовольствием бегали утром босиком по снегу. И это настолько спонтанно получилось. После парилки мы им предложили - им понравилось. А потом они стали утром просыпаться, мы обязательно делаем зарядку, и стали проситься. Надо было следить за малышом. Убегал два раза».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: От отсутствия общения эти дети не страдают. На вопрос о лучших друзьях старшая Марийка отвечает. В этой семье убеждены: успех в развитии детей зависит от того, насколько гармонично складываются отношения между малышами и родителями. Подтверждают такую идею и профессиональные педагоги.

Ирина КУЖЕЛЬ, директор школы раннего развития: «Родители - это главные учителя своих детей».

Неля КОВАЛЬСКАЯ, корреспондент: Бездарных детей не бывает. Главное правильно воспитывать и не забывать, что результат зависит только от папы и мамы.

Завтра самые загадочные женщины на свете отмечают свой праздник - Всемирный день блондинок      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

30.05.2010 5:30:19

Сюжет № 6

19:26:03-19:30:41 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Завтра самые загадочные женщины на свете отмечают свой праздник - Всемирный день блондинок. О них сложено не мало мифов и анекдотов.

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Каблуки повыше, юбки покороче и в путь. «Сделаем мир светлее» - с таким лозунгом более 150-ти белокурых красавиц прошагали по улицам Одессы. Задача парад блондинок - отвлечь мужчин о житейских проблем и подумать о прекрасном.

Светлана, организатор парада блондинок: «Мы придумали это мероприятие потому, что позитивные эмоции нужны всем».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Для этих девушек блондинка - это состояние души.

Блондинка: «Это круто, это классно. Все хотят познакомиться, пообщаться».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Как правило, блондинки ассоциируются с розовым цветом, страстью к покупкам и животным. По мнению многих блондинки обладательницы гиперженской логики и не обремененного интеллектом взгляда. Предполагаемой глупости блондинок посвящено великое множество анекдотов. Натуральная блондинка Алла заверяет: все шутки - выдумка. За рулем готова дать фору любому водителю мужчине. Хотя нередко образ белокурой красавицы только на руку.

Алла, блондинка: «Сейчас наблюдается дефицит времени постоянный, поэтому приходится иногда нарушать правила дорожного движения. И в основном инспекторы ГАИ относятся очень снисходительно, когда видят, что за рулем блондинка».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: В практике старшего инспектора ГАИ подобных курьезных случаев было немало.

Инспектор ГАИ: «Перед законом и правилами дорожного движения равны абсолютно все».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Собрать компьютер, написать программу, разработать дизайн Інтернет сайта. Под золотистыми локонами скрывается интеллект.

Алла ШЕПТУЛЯ, будущий программист: «Хочу еще очень много чего выучить, второе высшее образование получить».

Екатерина РОЖДЕСТВЕНСКАЯ, фотохудожник: «Количество серого вещества в мозгу я думаю, что это более такой параметр значимый, чем цвет волос».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Екатерина Рождественская мастер перевоплощений. Создает знаменитостям образы по мотивам известных исторических картин. 80% звезд, с которыми работала Екатерина - блондинки.

Екатерина РОЖДЕСТВЕНСКАЯ, фотохудожник: «Причем почти все крашенные».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Осветляла волосы и себе.

Екатерина РОЖДЕСТВЕНСКАЯ, фотохудожник: «Дурочкой тоже иногда хочется побыть. Так приятно и чтобы понять других.

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Сегодня «Караван историй Екатерины Рождественской» пополнился новым образом. В кадре актриса Ольга Сумская. Исторический блондинизм. И в 17-м веке хотели быть светлыми. Красили волосы пудрой.

Ольга СУМСКАЯ, актриса: «Некий такой седой белый цвет. Почему так - не знаю. Женщины старили себя. Несознательно».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Впервые Ольга поменяла цвет ради роли Роксоланы - настоял режиссер картины. С тех пор к натуральному темно-русому не возвращалась.

Ольга СУМСКАЯ, актриса: «Я привыкла к тому образу блондинки-интеллектуалки».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: С прекрасным чувством юмора. За последние 50 лет число блондинов и блондинок сократилось с 49% до 14%. Однако бить тревогу о полном исчезновении светловолосых не стоит. Ведь и в семье мулатов могут появиться на свет блондинки с голубыми глазами. Правда, в остальном они будут похожи на своих прабабушек или прадедушек из Африки. Мнения людей по поводу образа блондинок разделились. Одни считают их умными, другие.

Анна КЛАДИЕВА, психолог: «Что же у нее не такое как у меня? Возможно она глупа. Проверить это практически невозможно так пусть она будет глупой».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Тайну притягательности блондинок пытаются разгадать многие. Некоторые идут даже на смелые эксперименты.

Мужчина: «Я не играю в травести, я просто пытаюсь понять, кто такая блондинка. Я понял: а - блондинка это та женщина, которая привлекает к себе море внимания, сегодня все на меня смотрели. Это раз. Два - можно делать действительно глупости. Абсолютно любая глупость она оправдана. Это три. Или два. Да пофиг, я блондинка».

Катерина ИВАНОВА, корреспондент: Любят пошутить над собой и блондинки. У многих даже есть свои любимые анекдоты.