Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

Завершуються приготування до пісенного конкурсу «Євробачення». УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

У столиці стартував Київський міжнародний кінофестиваль. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

Петро Толочко презентував книгу «Древнерусская народность. Воображаемая или реальная. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

Міносвіти збирається долучити педагогів усієї країни до створення навчальних програм для середньої школи. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

Від Стрия до Трускавця побудують нову дорогу. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

У Харкові екологи відвойовують центральний парк міста. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

Київські депутати хочуть забрати найстаріший корпус Центру ендокринології. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

На Закарпатті можлива нова повінь. УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

1+1 випуск 19:30

В Нікополі на Дніпропетровщині трирічний хлопчик вистрелив в свою сестру, якій немає ще й двох років. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Реформи в українській школі тривають. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Парламентська меншість проігнорує побачення Президента. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Податкова оголошує війну зарплатні в конвертах. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Україна не може оговтатися після заливних дощів. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Луганчани страйкують і судяться за право на нецентралізоване опалення у своїх квартирах. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На території одеського аеропорту в контейнері від китайських товарів вже 1,5 роки гниють більше тисячі фрагментів людських решток. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

У Харкові робочі знесли півсотні лип та кленів. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Депутати Миколаївської облради виступають проти надання статусу національного парку Кінбурзькій косі. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Рік 2012-й обіцяє бути насиченим для України непересічними подіями. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Відсьогодні до першого липня київським кіно манам буде що подивитися. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Чернігівських школярів на живому прикладі вчать поводитися з отруйними зміями. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Масовий десант на Миколаївщині. 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

На телеканалі «1+1» продовжується шоу «Суперзірка». 1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Вице-премьер-министр по вопросам Евро-2012 приехал с очередной инспекцией во Львов.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

К Еврочемпионату уже готовятся и украинские пограничники. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Польское правительство выделит пострадавшим от наводнения 500 миллионов евро.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Украине в свободной продаже появились фактически легальные наркотики. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Систему среднего образования ждет серьезная реформа. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

Украинские студенты за знаниями готовы ехать еще дальше.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Украине студентов приобщают к духовной жизни. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В одном из детсадов Тернополя провели эксперимент.. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В эти минуты во Дворце Україна демонстрируют фильм Веры Глаголевой «Одна война».. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

В Украину приехал легендарный Дон Кинг. Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

СТБ випуск 22:00

Харків волає через парк Горького. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

У Києві розпочато вишивання нового оберегу, - гігантського рушника, який поєднає різні техніки та епохи. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

Понад 100 сортів ірису розцвіло у Нікітському ботанічному саду.. СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

Українці мають змогу економити на електроенергії за допомогою ламп компанії «Maxus». . СТБ : Програма «Спецвипуск» (випуск 22:21:14)

Новий канал випуск 19:00

Українці рятують поляків. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Міністерство житлово-комунального господарства хоче таки дозволити українцям самим себе обігрівати. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Віце-прем'єр з Євро-2012 Борис Колесников, як і обіцяв, навідується до Львова з інспекціями. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Харків'яни лягають під бульдозери захищаючи дерева. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

15 кролів та кіт стали здобиччю невідомого хижака. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Перші в Україні білі кити оселились у міському дельфінарії. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

В Осло стартує пісенний конкурс Євробачення. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Найвищим американцем виявився українець. Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

Дієтологи радять українцям вживати вітчизняні фрукти. Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:17:21)

Українські дизайнери все більше уваги приділяють натуральним тканинам природних кольорів. Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:17:21)

ICTV випуск 18:45

Дві тисячі мешканців Донецька ризикують опинитися під завалами власних квартир. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

В Києві існування ендокринологічного центру під питанням. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Центр столиці потоне у темряві. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Житлово-комунальна галузь України потребує термінових вдосконалень. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Агрогосподарство, яке не використовує хімікати. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Завдяки опозиції під час останнього візиту до Києва Дмитра Медведєва не було підписано угод про співпрацю в енергетиці та делімітації Керченської протоки. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Створення спільних підприємств між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом» узгодили ще три роки тому. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

В Києві в палаці «Україна» відбувався другий міжнародний кінофестиваль. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Українці, росіяни та білоруси таки мають спільне коріння. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

Складено путівник столичними музеями. ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

В Норвегії починається перший півфінал конкурсу «Євробачення». ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

5 канал випуск 20:30

Трагедія на Дніпропетровщині. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Активісти-екологи заявляють, що їх побила міліція. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

У Луганську спеціалісти ветеринарно-санітарної медицини санітарної медицини б'ють на сполох. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

В ОДесі припинили незаконну легалізацію іноземців. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

У Львові євростадіон виходить з будівельної кризи. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Іноземним студентам дозволили навчатися в Україні і російською мовою. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Дмитро Табачник повідомив про намір повернути до шкільної програми російську літературу. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Обійняти найстаріший корпус вирішили студенти Київського політехнічного інституту. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Запрошення для Папи Римського відвідати Україну у 2012-му році офіційно прийняв Ватикан. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

У місті стартував мистецький проект «Київ - столиця українських музеїв». 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

Кілька годин тому в столиці України розпочався другий Київський міжнародний кінофестиваль. 5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

ТРК Україна випуск 19:00

В Харькове идет война за деревья. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Медики и пациенты Киевского эндокринологического центра сегодня собрались под стенами больницы. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Бумажная упаковка на бутылке больше не отговорка для милиции. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

В эти минуты открывается второй Киевский международный кинофестиваль. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

Земли заповедника Кембрундская коса раздерибанят, а уникальная природная система погибнет. ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

Завершуються приготування до пісенного конкурсу «Євробачення»    вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 12

21:16:56-21:18:20(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Вже менше ніж за годину почнеться головне шоу Європи - пісенний конкурс «Євробачення». Стартує перший півфінал, який у прямому ефірі о 22:00 транслюватиме Перший національний. Сьогодні на сцену в Осло вийдуть 17 конкурсантів. Зокрема, наші сусіди - співаки з Польщі, Словаччини, Молдови, Росії та Білорусі. У фінал потраплять лише 10 з них. Про останні приготування до півфіналу - Тимур Мірошниченко, який з Осло коментуватиме конкурс «Євробачення» для українців.

Тимур МІРОШНИЧЕНКО, ведучий конкурсу «Євробачення-2010» на Першому національному: До початку сьогоднішнього півфіналу залишається менше часу, потроху вже збираються глядачі. Сьогодні Україна не голосує, лише дивимось, адже ми беремо участь у другому півфіналі, і сьогодні голосувати права не маємо. Розпочнеться сьогоднішнє шоу з виступу Молдови, Росії та Естонії. Потім на нас всередині шоу чекає блок балканських країн: Албанія, Боснія та Герцеговина, Сербія та колишня югославська республіка Македонія. А закінчить конкурсний день сьогодні Білорусь та Ісландія. До речі, є два нововведення в конкурсі - голосування розпочнеться від самого початку і триватиме ще 15 хвилин після останнього конкурсанта. Ну а друге нововведення - те, що голосування тепер змішане абсолютно 50 на 50: 50% за глядачами, 50 - за журі у кожній країні. Ну що ж, пані та панове, мені час іти готуватися до коментування, побачимося завтра. Гарного вам шоу.

У столиці стартував Київський міжнародний кінофестиваль     вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 11

21:13:40-21:16:55(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: У столиці вже вдруге стартував Київський міжнародний кінофестиваль. Він триватиме тиждень. Глядачеві представлять більш як 100 картин із 40 країн світу. Окрім конкурсних показів гостей чекає низка спеціальних програм. Більше про це знає Ольга Скотникова, вона на прямому зв'язку зі студією. Отже, Олю, що відбувається зараз, під час відкриття кінофестивалю?

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: У ці хвилини триває показ фільму, який, власне, відкриває фестиваль - це фільм «Одна війна», і він належить не професійному режисерові, а відомій акторці Вірі Глаголєвій. Це фільм про жінок, які у час війни народили дітей від окупантів і жили на невеличкому острові на півночі Росії. Коли туди прийшло НКВС, жінок відправили у табори, а дітей відірвали від матерів і відправили в дитячі будинки. Цей фільм настільки професійно вразив журі нашого Київського міжнародного фестивалю, що вони взяли його для відкриття. А взагалі на цьому фестивалі було все так як у Венеції, Берліні, Каннах і Москві: неодмінно червона килимова доріжка, якою пройшли і шановані члени журі, і актори і режисери із різних країн світу та селебретіз. Обабіч цієї доріжки стояли шанувальники і фани. Серед членів журі і Армен Джигарханян, який заявив, що фільми, які він дивиться на міжнародних фестивалях у Києві, надовго лишаються в його пам'яті і це є пожива для серця і душі. Богдан Ступка, який є президентом і натхненником цього фестивалю, щойно повернувся з Канн. Він сказав, що Каннський фестиваль обійшовся у 18 мільйонів євро. Московський зазвичай обходиться у 8-9 мільйонів доларів. А от про вартість київського він нічого не сказав, бо це некомерційний фестиваль і, власне, він відбувся завдяки підтримці Президента України. Про це Богдан Ступка сказав окремо. Але взагалі, і за словами Армена Джигарханяна, і за словами Богдана Ступки, мотивація проведення цього фестивалю інша. Яка саме - пряма мова.

Богдан СТУПКА, президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Нащо вам це потрібно, ой ти господи боже? Ви так питаєте, як показують у нас еліту і там хто скільки купив сумочку, там, туфлі, скільки мільйонів, скільки тисяч доларів. Мені здається, це все дурниця. Мені так здається. Головне - це душа і серце, і радість пізнання».

Армен ДЖИГАРХАНЯН, член журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Радость и познание - думаю, это единственное, ради чего можно подписаться, не задумываясь».

Іванна НАЙДА, ведуча: Чого варто чекати від ІІ Київського кінофестивалю?

Ольга СКОТНИКОВА, кореспондент: Насамперед відкриттів. На фестивалі в конкурсній програмі 15 фільмів. Половина з них - художні, половина - документальні. Серед членів журі такий відомий наш співвітчизник, який переїхав до Канади у 14-річному віці, режисер Вадим Перельман. Його картина «Дім з піску та туману» була представлена і на фестивалі... А ще на цьому кінофестивалі вперше квитки продаються у касах кінотеатрів, і всі глядачі зможуть оцінити як конкурсну, так і позаконкурсну програму.

Петро Толочко презентував книгу «Древнерусская народность. Воображаемая или реальная»       вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 10

21:12:40-21:13:39(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Історик та археолог Петро Толочко презентував книгу «Древнерусская народность. Воображаемая или реальная». Це друге доповнене та ілюстроване перевидання історії Київської Русі очима автора. Презентували книгу у фонді «Україна» Леоніда Кучми, завдяки якому і побачила світ наукова праця. Історика привітав віце-прем'єр Володимир Семиноженко. Книга написана російською мовою. Це, за словами автора, сприятиме тому, щоб її читали і в Україні, і в Росії, і в Білорусії.

Петро ТОЛОЧКО, історик: «Кожен зі слов'янських народів хотів би, щоб в підвалинах, в основі і Київської Русі, і всієї культури знаходився їхній народ. Київська Русь - це єдина держава, яка є спільним нашим надбанням. І українці, росіяни, білоруси мають рівні права».

Міносвіти збирається долучити педагогів усієї країни до створення навчальних програм для середньої школи             вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 9

21:11:47-21:12:39(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Міносвіти збирається долучити педагогів усієї країни до створення навчальних програм для середньої школи. Цю ідею під час робочої поїздки на Донеччину озвучив міністр освіти Дмитро Табачник. Розробляти шкільні програми повинні не лише київські науковці, - заявив він. Це робить програми політизованими та однобічними.

Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти і науки України: «Харківські освітяни, обласне управління освіти взялися допомогти київським вченим і підготувати програми навчальні для літератури по курсу «Світова література» і «Українська література» 8-9 класу. Мені тепер цікаво, щоб донецькій педагогічний загал також, скажімо, взявся за підготовку однієї-двох, а, може, і трьох навчальних програм для середньої школи для всієї України. Чому? Тому що я переконаний, що підготовка навчальних програм повинна перестати бути виключною прерогативою лише київських вчених і київських педагогів».

Від Стрия до Трускавця побудують нову дорогу вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 8

21:11:11-21:11:46(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Будівництво якісної дороги від Стрия до Трускавця на Львівщині допоможе розв'язати готельну проблему до Євро-2012. Про це заявив віце-прем'єр з питань підготовки чемпіонату в Україні Борис Колесніков. Він пообіцяв фінансування з держбюджету. За словами віце-прем'єра, треба, щоб від львівського аеропорту до порогу готелю в Трускавці можна було дістатися за годину. Тоді УЄФА не зможе сказати, що для гостей бракує готельних місць.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр України: «Мы закрываем полностью вообще все вопросы УЕФА по Львову по гостиничному хозяйству. Вообще на ноль, сразу. То есть, дефицита нет».

У Харкові екологи відвойовують центральний парк міста         вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 7

21:10:11-21:11:10(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: У Харкові екологи відвойовують центральний парк міста. Сьогодні о четвертій ранку туди приїхали лісоруби в супроводі міліції. Правоохоронці відтягували від дерев людей, які намагалися вберегти рослини. За словами очевидців, кількох захисників природи міліція побила. Минулого четверга екологи встановили в парку наметове містечко й оголосили безстроковий пікет. Вони виступають проти вирубування дерев задля будівництва нової дороги. Природоохоронці запевняють: нині знищують навіть більше рослин, ніж заявлено в проекті, і вимагають від міської влади громадських слухань - чи взагалі потрібна ця дорога.

Олександра, учасниця пікету: «Милиции была просто армия. Ну, я считаю, на одного человека человек десять. И поэтому люди подходили к деревьям, там как раз были очень хорошие деревья - огромные столетние дубы, сосны, каждое дерево защищали, но милиция оттаскивала».

Вадим ШКУРПАТСЬКИЙ, заступник начальника Дзержинського райвідділу міліції: «Никто никого не избивал - останавливали людей, чтобы они не влезли, под работающие механизмы не попали. Только и всего».

Київські депутати хочуть забрати найстаріший корпус Центру ендокринології           вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 6

21:07:03-21:10:10(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: Битва за єдиний в Україні Центр ендокринології. Київські депутати хочуть забрати найстаріший корпус лікарні і передати його на баланс іншому комунальному підприємству на реставрацію. Медики ж називають це рейдерським захопленням землі в центрі Києва.

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: До столичного Центру ендокринології депутати Київради приїхали з самого ранку. Мовляв, подивитися, якої саме будівлі позбавили лікарню. Зустрічали їх пацієнти і медперсонал на чолі із головним лікарем.

Анатолій ЧУБ, член комісії Київради з питань власності, Блок Леоніда Черновецького: «Давайте, якщо ви не заперечуєте, сьогодні буквально 5 хвилин ви покажете всю клініку і на найближчу комісію з питань власності ми вас запросимо і спільно обговоримо».

Микола ГУЛЬЧИЙ, головний лікар Київського центру ендокринології: «Ви знаєте, коли ви приймали рішення, ви нікого не запрошували, а зараз ви це переводите в стан такий, що давайте комісію зберемо, давайте подивимось».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Медики обурені: рішення про передачу першого корпусу центру іншому комунальному підприємству з ними ніхто не погоджував. Отже, воно незаконне. До того ж у будівлі - кухня, котельня та електрощитова. Без них клініка просто не зможе працювати.

Олег ПАНАСЕНКО, голова вільної профспілки медичних працівників: «На жаль, така схема існує по всій Україні, коли забирається будівля, де існує харчоблок. Потім приходить санітарна станція і каже: немає де хворих кормити, значить треба закрити лікувальний заклад. І націлилися саме на цю будівлю».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Тому медики готові боротися до останнього. Підтримують їх і місцеві.

Киянка: «Мне 62 года. Благодаря этой больнице я живу».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Народні обранці виправдовуються: коли голосували, не знали, що відбирають у лікарні саме цю будівлю.

Павло ТЕСЛЕНКО, член комісії Київради з питань власності, позафракційний: «Сегодня я уже как член комиссии с членами этой комиссии здесь, понимаете? Для того, чтобы мы отменили это решение или приняли другое какое-то, опять же законное решение».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: А ще депутати пообіцяли: із ремонтом допоможуть. На реконструкцію перший корпус лікарні з 2001 року ставили тричі. Центр підготував проект відбудови, втім міська влада на відновлення будинку коштів так і не знайшла. Як твердять медики, зруйновану будівлю простіше відібрати. Тому й не квапляться столичні чиновники виділяти гроші, навіть єдиному в країні лікувальному закладу такого профілю.

Тетяна ШУДРА, заступник головного лікаря Київського центра ендокринології: «Это единственный центр, в котором все, что касается эндокринологии, всех заболеваний эндокринологии - это гинекология, это патология климакса - единственный центр в Украине, это отделение детородного возраста, это патология щитовидной железы».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Будівля центру, зведена майже 100 років тому - ще й пам'ятка архітектури. Головний її захисник твердить: звертатиметься до столичного голови, щоб той рішення Київради не підписував.

Олександр БРИГИНЕЦЬ, голова комісії Київради з питань культури, фракція БЮТ: «Він був побудований як перша швидка допомога. І там знаходилося Міністерство охорони здоров'я Української Народної Республіки. Тобто цей пам'ятник, цей будинок є особливим. І по великому рахунку там міг би бути вже своєрідний музей».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Лікарі ж вирішили йти ще вище - написали Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради.

На Закарпатті можлива нова повінь          вверх

УТ-1 : Програма Підсумки дня (випуск 21:00)

25.05.2010 15:30:00

Сюжет № 1

21:00:34-21:02:53(время эфира)

Іванна НАЙДА, ведуча: На Закарпатті можлива нова повінь. Це прогнозують синоптики, попереджаючи про сильні дощі. Область ще не оговталася від наслідків попереднього підтоплення. Минулого тижня у воді стояли понад 200 будинків, залило майже 3 тисячі гектарів полів. Село Ракошин Мукачівського району постраждало найбільше. Жителі скаржаться: допомагати їм місцева влада не поспішає.

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: У жителя Ракошина Івана Ільницького вода знищила посаджене в теплиці й на городі. Пан Іван тепер називає себе «погорільцем».

Іван ІЛЬНИЦЬКИЙ, житель Ракошина: «Жінка пішла до нашого голови, щоб прийшла якась комісія, порахувала, чи якусь допомогу будуть давати. Але наш голова виставив їх за двері».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Люди поскаржилися в район. На сьомий день після повені в Ракошині почала працювати депутатська комісія.

Василь КОШТУРА, депутат сільради Ракошина: «Комісії створені, вони розбиті по 3-4 групи, ходять по тим участкам, які щонайбільше постраждали внаслідок повені».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Постраждали півсотні садиб. У деяких підвалах ще й досі вогко. Санстанція визнала воду в криницях непридатною для вживання. Медики видали на кожну свердловину по 10 таблеток хлору. Люди вважають, це не допоможе, й чекають, коли колодязі знезаразять МНСники. Привозної води не вистачає.

Ганна ТИМКО, жителька Ракошина: «Зранку ходили, значить, ми до обіда дістали питтєву воду. Но більше води нам не привезли. Коротше, я говорю так: один раз за всю цю повінь я дістала питтєву воду».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Село Ракошин затопило, тому що перелилася вода з меліоративного каналу, - кажуть місцеві жителі. Канал замулений, зарослий верболозом, шлюзи не працюють. Минулого тижня, у пік повені, водгоспівці почали нарощувати канал у висоту. Але обмежилися однією машиною каміння.

Марія ХАЩА, жителька Ракошина: «Тут каміння висипала одна машина, не виручила цей поток. Це лиш на сміх людям».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: У водгоспі канал занедбаним не вважають і кажуть: він увібрав стільки води, на скільки розрахований. А в тому, що залило будинки, винуваті самі жителі. Рівчаки й канави в Ракошині забиті сміттям, ґрунтом, заросли травою.

Володимир ЧІПАК, начальник Закарпатського облводгоспу: «Звичайна проблема всіх сільських населених пунктів - це забиті водовідвідні канали, переоблаштування села без врахування водного фактора. Воно десь тут і склалося».

Богдан БАРБІЛ, кореспондент: Раніше воду з каналу спрямовували на поля. Тепер на заваді - насип майбутньої об'їзної дороги. Щоб вона стала дамбою й захистила село від води, її ще треба добудувати. Ракошинці просять шляховиків зробити це якнайшвидше.

1+1 випуск 19:30

В Нікополі на Дніпропетровщині трирічний хлопчик вистрелив в свою сестру, якій немає ще й двох років             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

19:30:50-19:32:36 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Дитячі пустощі мало не обернулися трагедією. В Нікополі на Дніпропетровщині трирічний хлопчик вистрелив в свою сестру, якій немає ще й двох років. Револьвер малий знайшов під сидінням в машині дідуся. Дівчинка вижила. Нині вона в лікарні. Що з нею і чи знайдуть винного у цій справі ми спитаємо в Ольги Павловської. Олю, вітаю. Що зараз із пораненою дівчинкою?

Ольга ПАВЛОВСЬКА, кореспондент: Вітаю, Наталю. Життю маленької Лізи, якій лише рік і 10 місяців нині загрози немає. В дитини забиття головного мозку і куля досі в потилиці. Робити операцію зарано, - кажуть лікарі. Нині дівчинка в обласній дитячій лікарні разом із бабусею. Жінка відмовилася від спілкування і заборонила лікарям розповсюджувати інформацію про стан дитини. Сама бабуся стрілянини онуків не бачила. Вона пішла у крамницю, а діти залишилися в машині із дідусем. Чоловік не помітив, як трирічний хлопчик знайшов його пневматичну зброю. Револьвер «Альфа-420» був захований під сидінням.

Ірина КАЧИНСЬКА, кер. обласного відділу кримінальної міліції у справах дітей: «Цей пістолет дідусь придбав на ринку. На зберігання цієї зброї дозвіл, спеціальний дозвіл не потрібен. Якщо є маленькі діти і якщо це зброя дозволена до зберігання, чи не дозволена, то він мав би прийняти всі міри, щоб діти себе не пошкодили».

Ольга ПАВЛОВСЬКА, кореспондент: Кримінальну справу поки не порушували. Адже особі, яка спричинила дитині тілесні ушкодження лише 3 роки. І відповідати за свої дії хлопчик не може. Покарати можуть хіба що бабусю із дідусем за неналежний догляд за дітьми. Але юридично вони не є ані батьками, ані опікунами. Мама і тато дітей нині перебувають за кордоном. Студія.

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Спасибі, Олю. Ольга Павловська про забавки, які нерідко закінчуються великим горем. Цього разу все минулося.

Реформи в українській школі тривають      вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №4

19:35:23-19:36:35 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Реформи в українській школі тривають. Зарубіжної літератури учням більше не викладатимуть. Натомість читатимуть світову. На такому терміні наполягає міністр освіти Табачник. Російська література в цьому курсі матиме найбільший обсяг - три чверті навчального процесу. Мало не всі разом регіонали взялися за мовне питання. Вдосконалену версію закону про мови планують ухвалити вже в червні. Основні правки стосуються першого розділу. Хочуть запровадити нове поняття - регіональна мова. А також визначать, де можна її використовувати на рівні державної. До регіональних мов зарахують окрім російської ще 12 - білоруську, угорську, румунську, словацьку, ідиш, польську, гагаузьку, татарську, тощо. У школах впровадять норму - за бажанням батьків діти навчатимуться будь-якою із так званих регіональних мов. Для цього достатньо 15-х зяав.

Олена БОНДАРЕНКО, народний депутат України, фракція Партії регіонів: «Если допустим мы с вами выясняем, что в Луганской области более 10%, а там более 10% пользуются в повседневной, в бытовой жизни именно русским языком, то органы местного самоуправления самостоятельно могут принять такое решение о использовании второго языка помимо украинского».

Парламентська меншість проігнорує побачення Президента     вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №5

19:36:36-19:37:12 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Парламентська меншість проігнорує побачення Президента. Річ у тому, що опозиція не вірить у щирість намірів Віктора Януковича зустрічатися публічно. Про це заявив керівник опозиційного уряду Сергій Соболєв. Нагадаю, в інтерв'ю «ТСН» Президент пообіцяв цього тижня зустрітися з представниками усіх політичних сил. Пан Янукович наголосив, що і раніше проводив такі зустрічі. Про те не про людське око. Опозиціонери заявляють, що вперше почули запрошення до круглого столу.

Сергій СОБОЛЄВ, глава опозиційного уряду: «Перш ніж проводити круглі столи з опозицією, владі треба припинити політичні репресії, відмовитися від порушення прав опозиції у Верховній Раді».

Податкова оголошує війну зарплатні в конвертах            вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №6

19:37:13-19:39:30 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Податкова оголошує війну зарплатні в конвертах із якої не платять податки. У боротьбі із «чорною готівкою» митарям допоміг парламент, дозволивши проводити перевірки без попередження і допитувати працівників. Працедавці обачили в цьому посилення тиску на бізнес і не відкидають, що нові методи матимуть зворотній ефект.

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Чорна зарплата в конвертах - це насамперед не виплачені пенсії та порожні бюджети міст і селищ. В Україні проблема набула величезних масштабів, - переконують податківці. Ліву зарплатню отримують чи не пів країни.

Степан ДУСЯК, директор Департаменту оподаткування фізичних осіб ДПА України: «По різних даних це все рівно мінімум, який складається 25% і до 50%».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Заскочити на гарячому горе-працедавця не так вже і легко, - бідкаються митарі. Раніше вони були зобов'язані за 10 діб попередити підприємця про перевірку. Часто-густо бізнесмени зникали. Тепер податкова може нагрянути несподівано. І опитати навіть прибиральницю.

Ігор ЗАГЛАДА, заступник директора Департаменту податкового контролю ДПА України: «Я б не сказав би, що ці зміни будуть нести якесь навантаження на бізнес, на реальний сектор економік. Це в першу чергу потрібно самим працівникам, які працюють на підприємстві, отримуючи зарплату в конвертах».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Однак підприємці нові правила перевірок називають не інакше, як посилення тиску на бізнес. І відтак перевіряльників забагато. А надмірна увага до конвертів може призвести до зворотного ефекту, - вважають у конфедерації працедавців.

Олексій МІРОШНИЧЕНКО, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України: «На мій погляд - це явище, воно занадто роздуте. Такі позапланові перевірки по розширенню повноважень, вони не будуть сприйняті легалізацією трудових відносин».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Додатковий контроль може призвести до того, що малий та середній бізнес просто не витримають і полишать справу, - твердять економісти. Бо через великі податки не кожен в змозі відмовитися від конвертів.

Олександр ОХРІМЕНКО, фінансовий аналітик: «Якимось чином вплинути на роботодавця, щоб він виплачував більшу заробітну плату, працівнику це нереально. Роботодавець платить стільки працівнику, скільки він може платити. В нас просто немає чого платити - криза».

Артем АЛЬОШИН, кореспондент: Офіційні цифри свідчать про інше. Лише цьогоріч податківці виявили понад 60 тисяч неоформлених працівників. Бюджетні збитки від «чорної зарплатні» перевищили 700 мільйонів гривень. Водночас митарі не відкидають, що одними силовими методами конверти не здолати. Бізнес ще треба заохочувати працювати чесно, а з цим поки що проблеми.

Україна не може оговтатися після заливних дощів          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №9

19:42:58-19:45:42 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Україна не може оговтатися після заливних дощів. Але зливи на цьому не припиняються. Підтопленими залишаються західні регіони.

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Після кожного заливного дощу Київ перетворюється на суцільну калюжу. Не те що прости, проїхати не можливо. Водії навіть таких великих машин та й то не ризикують. Коли бачать потонуле авто. Це зйомки дворічної давності. Але така ситуація на автомобільних розв'язках уже траплялася кілька разів

Василь МЕЛЬНИЧЕНКО, головний інженер Київавтодору: «Планування цих територій, воно знаходиться нижче від існуючих систем водовідведення. Тобто там неможливо самотьоком цю воду відвести. Там стоять насосні станції, великі резервуари і насосні станції».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Тоді машини тонули через збої автоматики, - запевняють у «Київавтодорі». А цього року вода ймовірно через побутове сміття, - виправдовуються урядники. Зливні стоки у столиці почали чистити тільки-но розстав сніг. Але роботи й досі вистачає.

Робітник «Київавтодору»: «Этот песок остается когда снег посыпают после зимы остается».

Василь МЕЛЬНИЧЕНКО, головний інженер Київавтодору: «Вулиця Жилянська, Комінтерну, Льва Толстого. Всі, які знаходяться тут біля Московської площі часто буває підтоплення».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Головний інженер «Київавтодору» показує найпроблемніші місця столиці. Лівий берег топить через низьку пропускну спроможність зливостоків. А центр через річку Либідь, яка поглинає значну частину стічних вод.

Василь МЕЛЬНИЧЕНКО, головний інженер Київавтодору: «Значна частина, якщо переповнюється Либідь, то вони знаходиться на однаковій висоті. Тоді вода уже з річки Либідь, Либідь не приймає, а навпаки вода з річки Либідь фонтанує і виходить на нашу проїзну частину».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Ужгород після дощів теж не може оговтатися. Затоплені підвали не лише приватних будинків, а й багатоповерхівок. «МНСники» за сезон уже втретє відкачують воду.

Федір ФІЛІП, помічник керівника ГУ МНС Закарпаття: «Через захаращеність і слабку пропускну можливість каналізаційних систем, було підтоплена дуже багато дворогосподарств і навіть житлові будинки постраждали від каналізаційних стоків і дощових вод».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Каналізаційні та зливні стоки - перші вороги і одеських пляжів. Після дощів сюди зась. Стоки скидають безпосередньо у море. Водовідведення мають тільки кілька пляжів. Ті, хто живуть безпосередньо біля моря ризикують опинитися під водою. А разом з пластами грунту сповзають і будинки.

Світлана ЛАВРЕНТЬЄВА, мешканка будинку: «Уровень подвала вот этого дома, он находится ниже, чем уровень канализации. И если выключается электроэнергия, по каким-то причинам не запускается вовремя мотор, то как сообщающиеся сосуды канализация выливается в подвалы».

Валентина ДОБРОТА, кореспондент: Суто слов'янська ментальність - постійно боротися з наслідками, а не відразу зробити як належить.

Луганчани страйкують і судяться за право на нецентралізоване опалення у своїх квартирах           вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:19

Сюжет №10

19:45:43-19:47:48 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Даєш автономію. Луганчани страйкують і судяться за право на нецентралізоване опалення у своїх квартирах. Міська влада на автономки дозволів не дає, мовляв це поставить під загрозу комунальну систему теплопостачання. Тим часом відмова від комунального тепла може стати масовою. Натепер що третій власник квартири воліє опалювати себе сам.

Мешканка Луганська: «До этого как мы жили? 13-14 градусов у нас было».

Кореспондент: Намучившись у холодній квартирі Катерина Олександрівна відмовилася від послуг теплокомуненерго. Назбирала грошей, встановила автономне опалення. Справно платить за газ, який споживає автономка. Проте щомісяця отримує рахунки ще й за центральне теплопостачання. Аргумент тепловиків - «автономка» є лише додатковим засобом обігріву квартири. Тим часом кількість охочих відмовитися від центрального опалення зростає. За даними соцопитувань, в Україні 30% містян воліють теплової автономії.

Людмила КРИМЦЕВА, голова ОСББ «Гудок»: «Во-первых это дешевле, намного дешевле. Во-вторых человек сам своими деньгами располагает».

Кореспондент: Про скандал у Луганську інформація до Києва дійшла. З Міністерства ЖКГ порадили.

Олена МАЛЕЖИК, керівник управління теплоенергетики Міністерства ЖКГ: «Вони мають звернутися до мера, мер закріпляє, що цей будинок визнано більш ефективним на індивідуальному і весь будинок переходить на індивідуальне».

Кореспондент: Та місцева влада до якої Міністерство ЖКГ відряджає, дозволу на індивідуальне опалення не дає.

Сергій ШАТОХІН, заступник міського голови Луганська: «Если полдома отключается, куда девать остальное? Мы же не можем реконструкцию сделать сразу котельных и сетей».

Кореспондент: Що менше лишиться споживачів, то дорожчим стане комунальне тепло.

Олена МАЛЕЖИК, керівник управління теплоенергетики Міністерства ЖКГ: «Мы не можем смотреть отдельно на каждую квартиру. Понимаю, что там живут люди, им хочется тепла. Но существуют еще детские садики, школы».

Кореспондент: У Міністерстві ЖКГ скасовувати мораторій на індивідуальне опалення не збираються. Кажуть: небезпечно і не вигідно. Порахували, що автономний обігрів доцільний у малих містах - до 20 тисяч жителів. У Луганську ті, хто втомилися взимку мерзнути а влітку жити без гарячої води, пишуть скаргу до прокуратури і шикують в пікети - виборювати право на вільний вибір опалення.

На території одеського аеропорту в контейнері від китайських товарів вже 1,5 роки гниють більше тисячі фрагментів людських решток          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №11

19:47:49-19:50:25 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Забуті кістки. На території одеського аеропорту в контейнері від китайських товарів вже 1,5 роки гниють більше тисячі фрагментів людських решток. Це останки розстріляних НКВС в 30-х роках жителів міста. Через 77 років фахівці дістали фрагменти із землі для експертизи. Однак на неї нібито забракло грошей. Тому останки і досі не поховані за християнськими звичаями.

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: Павло Отченашенко у 60-х роках на собі відчув, що таке бути політично репресованим. Показує місце, яке вже встигли назвати одеська Катинь.

Павло ОТЧЕНАШЕНКО, гол. Одеської організації всеукр. товариства репресованих політв'язнів: «Стільки вночі стріляли, що на ранок кров текла аж до самого Чорного моря. Репресії не закінчувалися до тієї пори, поки не буде похований і визначений останній розстріляний тих часів».

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: На місце з останками вказали родичі тих, кого у 30-х репресували і стратили. У кожному знайденому черепі дірка від кулі. 2008-го тут розпочали роботи з ексгумації фахівців всеукраїнського підприємства «Меморіали України», - розповідають люди. Із землі витягли 1086 останків тіл розстріляних. І передали на тимчасове зберігання підприємцю, склад якого розташований поруч. Мовляв не на довго - до поновлення робіт.

Лариса ЄЛАГІНА, приватний підприємець: «Я задумалась. Может там мой дед, который пропал в 35-м году? Вызвали туда на Софиевскую и больше он не вернулся. Мы предоставили территорию, ребята помогали таскать эти мешки, лопаты. Шел проливной дождь».

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: Минуло майже 2 роки. За кістками ніхто так і не приїхав. У мороз і спеку контейнер міститься на відкритій території. Фахівці, які проводили роботи пояснюють - їм не вистачило грошей на ексгумацію всіх репресованих.

Віталій КАЗАКЕВИЧ, відп. сек. Держ. міжвідомчої комісії з увіч-ня пам'яті жертв війни: «Для порівняння, щоб не було спекуляцій великими коштами, можу сказати, що тисячу останків, які було знайдено. Якщо 400 тисяч поділити на тисячу, то буде 400 гривень. Так я вам скажу, що в десятки разів більше коштувало державі, коли катували людей».

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: Одеські охоронці пам'яток культурної спадщини чекають поки дістануть всі останки. Лише тоді їх перепоховають на західному цвинтарі, де вже виділили місця.

Володимир МЕЩЕРЯКОВ, кер. управління охорони пам'яток культурної спадщини: «Эти могилы устанавливаются, находятся и сразу, или с течением времени. И весь этот процесс перезахоронения происходит на те места, где должны быть похоронены люди. То есть на территории скверов, парков, улиц не должны быть могилы».

Сергій ОСАДЧУК, кореспондент: Проте чи знайдуть гроші на завершення ексгумації поки невідомо. Родичі репресованих нині проти перепоховання і вимагають, щоб кістки повернули назад у землю. А на місці масового розстрілу встановили меморіал.

У Харкові робочі знесли півсотні лип та кленів   вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №12

19:50:26-19:52:10 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: На вирубування лісу із сокирою і міліцією. У Харкові робочі знесли півсотні лип та кленів. Розчищають місце, щоб побудувати через парк нову дорогу на 4 смуги до «Євро-2012». Сотня захисників лісу намагалися перегородити дроворубам дорогу і навіть зупинити бульдозери. Але зашкодити вирубуванню не дали люди в формі. Ці кадри природозахисники зняли на мобільні телефони. Близько 4-ї ранку міліціонери провели дроворубів повз кордон екологів, оточили місце знесення дерев і вирубування почалося. Люди розповідають: всіх незгодних міліція зупиняла насильно. Вирубування тривало більше години. Екологи запевняли: дерева зносять тут вже 5-й день поспіль. Зрубали близько півтисячі дерев. Коли захисників лісу назбиралося більше ніж правоохоронців, вирубування призупинили до завтра. Правоохоронці стверджують: все законно. Знищення дерев дозволила міська влада Незгодні екологи тим часом направляють листи до прокуратури і паралельно виставляють у лісі цілодобову варту і будуть барикади з гілок.

Олег В'ЯТКІН, член екологічної групи: «Было около 100 человек милиции. У нас, к сожалению, столько не собирается даже на футбольные матчи, которые просто физически били, заламывали, пытались как-то еще воздействовать на людей, которые там были в парке Горького, которые пытались не дать совершить незаконную рубку».

Олександр БАРАННІК, керівник Харківського міського управління міліції: «Поступил сигнал в органы милиции и на место происшествия выдвинулись работники милиции дабы не допустить столкновения, не допустить правонарушений и прямо говоря, драки. Цепь из работников милиции разъединила враждующие стороны и на этом функции милиции ограничились».

Депутати Миколаївської облради виступають проти надання статусу національного парку Кінбурзькій косі             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №13

19:52:11-19:55:15 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Таємниця мертвих пеліканів. Прес-конференцію з такою детективною назвою провели цього дня в Києві. Обговорювали пристрасті доводка Кінбурзької коси. Наприкінці минулого року цій території надали статус національного парку. Проти цього виступають місцеві депутати Миколаївської облради.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Цю місцину називають аптекою просто неба. Миколаївський Кінбурн - єдине в Україні місце, де нараховується приблизно 300 видів птахів і 500 трав'янистих рослин. Саме тут розташоване найбільше у Європі поле диких орхідей.

Жінка: «Виходиш на вулицю, на деревах, на рослинках павутинка. Жодна павутинка не повторює попередню».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Про Кінбурн Ганна Володимирівна може розповідати годинами. Приїхала, закохалася. А 6 років тому придбала собі там хатинку.

Жінка: «Я не знаю такого місця, де б ти виходив і над тобою птахи летіли спочатку на лиман вранці, а ввечері поверталися з лиману».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: На прес-конференції, де ми і познайомилися з Ганною Володимирівною говорили про Кінбурн, але трохи по-іншому. Головне запитання - хто ним керуватиме. Наприкінці минулого року після майже 20-річних клопотань попередня влада надає Кінбурну статус національного заповідника. Не мине і півроку, як місцеві депутати облради знову почнуть клопотання, але вже у зворотному напрямі.

Ярослав МОВЧАН, доктор біологічних наук: «Змінювати статус національного на регіональний - це свого роду така метафора типу чоловіка, мужчина, джентльмена попросити стати хлопчиком. Ну немає в цьому сенсу».

Сергій РИЖКОВ, депутат Миколаївської облради: «По мнению депутатов областного совета - это решение немножко было поспешным. И не совсем обоснованным».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Депутати Миколаївської облради не приховують - у цій ситуації їх не влаштовує те, що вішки правління віддали у Київ. Кажуть: підписуючи цей указ інтересів всіх сторін не врахували. Мовляв, якщо Кінбурном керуватимуть із центру, думкою місцевої влади будуть нехтувати.

Сергій РИЖКОВ, депутат Миколаївської облради: «Поэтому здесь есть определенная опасность. То что мы не сможем контролировать, чтобы наша Кинбурзкая коса, она осталась той же жемчужиной, которой была всегда».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Організатори прес-конференції піднімають ті самі прапори. Ми мовляв піклуємося, щоб Кінбурн не перетворили на друге Коблево. Кажуть: місцева влада хоче не керувати, а заробляти на продажу земель.

Олег ДЕРКАЧ, громадська рада при Держуправлінні охорони навколишнього середовища: «З весни цього року Інтернет-простір просто завалений об'явами, що продається там 16 гектарів на відстані 100 метрів від моря, 5,5 там хтось продає кілька гектарів».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Наприкінці прес-конференції виникло логічне запитання - до чого тут пелікани? За словами організаторів, місцеві чиновники використовують цих птахів для так званого «чорного піару». Ось мовляв зробили чорноморський біосферний заповідник, вони там розвелися і з'їли всю рибу. Хоча світовий досвід говорить трохи інше. Риба зникає тоді, коли воду або забруднюють, або занадто рибалять.

Рік 2012-й обіцяє бути насиченим для України непересічними подіями          вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №14

19:55:16-19:56:04 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Рік 2012-й обіцяє бути насиченим для України непересічними подіями. Одна із них - спортивна, інша - духовна. Чекаємо в гості папу. Святий престол прийняв запрошення офіційного Києва для папи римського Бенедикта 16-го відвідати Україну. Точнішу дату оголосять дещо згодом. 2012-го року львівська архідієцезія відзначатиме 600 річницю перенесення єпископської столиці з Галичі до Львова. Цього року буде завершено євхаристичний конгрес в Україні. Окремі його етапи будуть проводити за участі місцевих та закордонних єпископів. Експерти припускають, що останній етап урочистостей пройде саме під головуванням римського понтифікат. Я нагадаю, попередник Бенедикта 16-го папа Іван Павло ІІ був в Україні 9 років тому.

Відсьогодні до першого липня київським кіно манам буде що подивитися      вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №15

19:56:05-19:58:54 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Відсьогодні до першого липня київським кіно манам буде що подивитися. В столиці стартує Київський міжнародний кінофестиваль. Столичний кінофорум відбувається вже вдруге і вдруге його ідейним натхненником є Богдан Ступка. Але вперше цьогоріч патронат над фестивалем взяв український Президент. Старт події дає стрічка відомої російської акторки, а тепер вже і режисера Віри Глаголєвої «Одна війна». А от чи братимуть участь у кінофесті вітчизняні митці ми спитаємо в Марини Макущенко. Марино, вітаю. Ноги яких знаменитостей вже ступили на червоний килим і що слід подивитися?

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Вітаю, Наталю. Власне з Канн до Києва приїхали крім режисерів-учасників головно перші обличчя фестивалю - це президент журі французький режисер Отал Іосавіані та президент заходу Богдан Ступка. Він, до речі, натхненний традиціями великого кіноконкурсу запланував собі хоча б роки за три вивести Київський кінофестиваль на престижний міжнародний рівень. І зобов'язати всіх гостей приходити виключно у смокінгах. Поки що він дозволяє собі відкривати урочисту церемонію навіть без краватки.

Богдан СТУПКА, президент Київського міжнародного фестивалю: «І так гарно - зал, мужчини в чорних костюмах, краватка, супер».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: На церемонії відкриття присутні багато зірок українського кіно і телебачення. З Росії сьогодні прилетіли Армен Джегарханян, Анатолій Журавльов, Олексій Серебряков, Віра Глаголєва. Гості разом із журі протягом тижня дивитимуться 15 кінокартин. Перегляд почнеться завтра. Від України представлена одна робота «Кохати або вбити, стріляти негайно». І ще 9 фільмів. З них три анімаційні і три короткометражні. Гран-прі фестивалю - це 20 тисяч доларів. Для творців кіно, - кажуть, - символічний приз. На нове кіно не вистачить.

Арсен ДЖЕГАРХАНЯН: «Если на уровне комиссионки хотя бы, то вроде нормально. Но есть больше, труднее, радостнее, грустнее и так далее».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Журі кінокартин ще бачило і тиждень обіцяють не виходити із кінотеатрів. А от гості, у яких не така відповідальна місія, побоюються, що їм може стати нудно.

Актор: «Ведь столько потрясающих исторических мест в Киеве, начиная от Подола, Андреевского спуска, монастыри. И знаете, столько, такая история древней Руси. Если бы организовывали такие экскурсии, то я думаю, гостям фестиваля было бы очень Інтересно».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Крім кінопоказів планують провести мастер-клас відомих акторів і режисерів. А також показати ретроспективи фільмів Акіри Курасави та Іштвана Сабо. Студія.

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Спасибі, Марино. Марина Макущенко з Міжнародного київського кінофестивалю. Він розпочався цього вечора і він тривати 5 днів.

Чернігівських школярів на живому прикладі вчать поводитися з отруйними зміями             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №16

19:58:55-20:01:26 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Чернігівських школярів на живому прикладі вчать поводитися з отруйними зміями. На партах поміж підручників наочний матеріал - сірі, чорні, плямисті, отруйні та цілком безпечні плазуни, яких можна зустріти в українських лісах. Із першим теплом медики почали фіксувати випадки нападу змій на людей. В групі ризику саме школярі, адже їхня цікавість та емоційність примушує тварину захищатися.

Алла СКОРИК, кореспондент: Змії бояться людей, проте в пошуках їжі підходять ближче до великих міст та мегаполісів. Люди ж оточили себе великими смітниками. Там інтенсивно розмножуються пацюки та миші. Для гадюки це справжній делікатес.

Олег ПОЯСНИК, герпетолог: «Города расширяются, дачные поселки расширяются, земель, которые осваиваются человеком именно для жизни становиться все больше и больше. А естественных мест обитания все меньше соответственно. Поэтому мы естественным образом соприкасаемся с ними».

Алла СКОРИК, кореспондент: Олег Поясник вирішив учити школярів на прктиці, як поводитися з плазунами. На урок несе замість підручників полотняні живі мішечки.

Олег ПОЯСНИК, герпетолог: «Очень грациозные, очень красивые змеи. Тут их два - самец и самка».

Алла СКОРИК, кореспондент: Подружжя полозів цілком безпечне для людини. Але зустріти таких у лісі все-одно страшно. Це називається серпантофобія - страх перед плазунами, - пояснює пан Олег. Подолати його може тільки знання. Діти беруть змій у руки, торкаються, запам'ятовують: це частина програми. Уперше в історії школи на столі вчителя розлягли гадюку.

Олег ПОЯСНИК, герпетолог: «Вот это гадюка. Та самая змея, которая действительно реально может лишить здоровья и даже жизни в наших лесах».

Алла СКОРИК, кореспондент: За одну секунду гадюка може зробити три-чотири укуси. Так швидко зреагувати людина не встигне. Тому краще таку самку не провокувати. Адміністрація школи наполягала: дітей відсадили від змій подалі.

Галина ГЕРАСИМОВА, директор початкової школи №25 м. Чернігова: «Змія, саме слово, воно вже викликає якийсь жах».

Алла СКОРИК, кореспондент: Від експерименту вчителі вирішили не відмовлятися. Страшно, але необхідно. Кажуть: новий матеріал діти засвоюють краще за математику.

Сергій, учень 4 класу: «Когда укусывает какая-то змея ядовитая, то сразу надо отсосать яд. И вот это что говорят, надо пива выпить, или вино, то это неправда».

Алла СКОРИК, кореспондент: Зоологи пропонують проводити такі уроки у школах напередодні літніх канікул. Упевнені - це допоможе дітям зберегти своє здоров'я під час поїздок на природу.

Масовий десант на Миколаївщині             вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №17

20:01:27-20:03:18 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Масовий десант на Миколаївщині. Перші 200 бійців цьогорічного весняного призову завершили теоретичну підготовку і вперше в своєму житті підкорили небо.

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Цього дня вони чекали кілька місяців. Численні заняття з теорії, уроки по вкладанню парашутів, вправи, як поводитися у повітрі та правильно торкнутися землі. Перш, ніж пустити новачків у небо, керівники ще раз перевіряють справність всіх систем. Етапів більше 10-ти.

Олександр ФАЦЕВИЧ, командир взводу 79-ї аеромобільної бригади: «Зовнішнім оглядом перевіряється справність основних частин підгонки підвісної системи. Перевіряється справність всіх стрічок, справність металевих деталей».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Після такої перевірки не розкритися парашут не може. Навіть, якщо солдат розгубить, втратить свідомість, чи просто забуде смикнути на кільце, купол за три секунди розкриє спеціальний прилад.

Олексій ВЕРОВЕНКО, приладист 79-ї аеромобільної бригади: «Если вдруг солдат не выдернет кольцо, то приборы автоматически открывают двухконусный замок и срабатывает система».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Як у всіх військових, у десантників свої забобони. Походження цього вже ніхто і не пам'ятає. Проте не порушує.

Олександр РЕВЕНКО, офіцер командування 79-ї аеромобільної бригади: «Мы естественно не испытываем судьбу. Никогда десантник не пойдет в баню перед прыжками».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Вже перед посадкою гвинтокрил хлопці твердять: стрибати вперше не страшно.

Станіслав, десантник: «Каждый день готовились. И вот пришел день, сейчас будем прыгать. Нечего бояться. Будем настоящими десантниками».

Ольга ПАРАСКУН, кореспондент: Та вже у небі дехто таки розгубився. Вивчене на висоті 800 метрів з переляку можна і забути. У перші секунди після приземлення підібрати слова, щоб висловити враження вдається не всім.

Десантник: «Адреналин такой непередаваемый вообще. Чуть стремно, ничего, за ВДВ».

На телеканалі «1+1» продовжується шоу «Суперзірка»    вверх

1+1 : Програма «ТСН» (випуск 19:30:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет №20

20:06:36-20:09:32 (время эфира)

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Попри те, що на вітчизняній естраді тиснява, неординарних таки шукають. Тиснява ще ширше, коли претендент на сцену прийде з мільйоном. Власне за нього і триває боротьба на шоу «Суперщзірка».

Інтер випуск 20:00

Вице-премьер-министр по вопросам Евро-2012 приехал с очередной инспекцией во Львов.       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет № 1

20:01:16-20:01:54 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Вице-премьер-министр по вопросам Евро-2012 приехал с очередной инспекцией во Львов. Борис Колесников побывал на строительстве нового терминала аэропорта и взлетно-посадочной полосы. Здесь работы идут по графику. А с подготовкой спортивной арены отстают уже на полгода. Напомним, два месяца назад Кабинет министров заменил генподрядчика стадиона из-за того, что работы затягивались.

Борис КОЛЕСНИКОВ, вице-премьер министр Украины: «Особых замечаний нет. Конечно, немножко запаздывает проектно-сметная документация. Это немного раздражает, мягко говоря, строителей, но нет сомнений, что в сентябре 2011 года на этом стадионе будет сыгран первый матч».

К Еврочемпионату уже готовятся и украинские пограничники            вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет № 2

20:01:55-20:02:48 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: К Еврочемпионату уже готовятся и украинские пограничники. Сегодня руководитель Погранслужбы Николай Литвин сообщил о намерении упростить процедуру проверки документов. Предполагается, что паспорта иностранцев, прибывающих на Евро, будут проверять сразу на борту самолетов, поездов или автобусов. Кроме того, пограничники выступают за скорейшее введение биометрических паспортов. Это также ускорит процедуру прохождения границы для болельщиков.

Николай ЛИТВИН, председатель Пограничной службы Украины: «10-15 секунд на проходження, коли в нього все в порядку з документами. 10-15 секунд - він навіть не бачить працівника. Зараз при найкраще підготовленому контролері перевірка паспорта - це до 2 хвилин. Це дасть можливість перебудувати взагалі систему прикордонного контролю, де людський фактор в перевірці документів буде зведений до мінімуму».

Польское правительство выделит пострадавшим от наводнения 500 миллионов евро.       вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:20

Сюжет № 4

20:03:36-20:04:23 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Польское правительство выделит пострадавшим от наводнения 500 миллионов евро. Об этом заявил премьер-министр страны Дональд Туск. Деньги возьмут из Резервного фонда, предназначенного для финансирования совместных с ЕС проектов. В результате наводнения в Польше погибли 15 человек, затоплены огромные территории. В Варшаве второй день закрыты сотни школ и детских садов. Помогать польским спасателям прибыли коллеги из других стран, в том числе из Украины. Синоптики говорят, что дожди и грозы продлятся в Польше до середины этой недели.

Дональд ТУСК, премьер-министр Польши: «Мы выделили 500 миллионов евро в поддержку пострадавшим от наводнений. Но, помогая людям, мы не должны забывать об ответственности и финансовой безопасности страны. Нужно перераспределить уже заложенные в бюджете средства, а не влезать в долги. Иначе помощь окажется сомнительной».

В Украине в свободной продаже появились фактически легальные наркотики         вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 12

20:13:48-20:16:36 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В Украине в свободной продаже появились фактически легальные наркотики - так называемые курительные смеси. На упаковках указано, что они предназначены для сжигания в аромолампах как благовония, но продавцы не скрывают - аромосмеси можно курить. Европейские эксперты утверждают, что эффект от этих травяных миксов сильнее марихуаны. Во многих странах их уже запретили. В Украине это пока невозможно. Почему? Расскажет Алла Матюшок.

Алла МАТЮШОК, корреспондент: А какие есть наркотики?

Продавец: «Афган, Раджа».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Какой эффект?

Продавец: «Эффект конопли, только хороший».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: А сколько стоит?

Продавец: «150 - один грамм».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: В этом магазине с красивым названием «Аромамиксы» всегда есть покупатели. Здесь продают так называемые курительные смеси - различные сборы трав, пропитанных синтетическими каннабиноидами. Действие этих веществ в пять раз сильнее, чем запрещенной в Украине марихуаны. Судороги, коматозное состояние, галлюцинации и психоз. Это - эффект не от наркотика, а от курительной смеси. Такие травяные миксы доступны даже школьникам. Выбрать и заказать их можно и в Інтернете. Привезут в любое время суток. Эти миксы в Украине появились совсем недавно - около месяца назад, но уже успели стать популярными среди молодежи. Что удивительно - реализуют эту травку абсолютно легально. Наркотиком почему-то она не считается, хоть и небезопасна для человеческой психики, - уверяет врач-нарколог.

Юрий ГАЛИЧ, врач-нарколог: «Частина сумішей містить просто наркотики прямо. Тобто там є наркотики і, звичайно, такі речі повинні бути заборонені. Що в суміші міститься, не знає ніхто. Для того, щоб зрозуміти, що в ній міститься, треба це вивчати».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Во многих европейских странах уже давно изучили состав этих психоактивных миксов. Всего их - около двухсот. Те, в которых содержатся наркотические вещества, запретили. Незаконными они стали и в России, правда, после того, как там зарегистрировали свыше десяти смертей. Обкурившись, некоторые подростки просто выпадали из окон. В Украине такая статистика не ведется.

Владимир ПОЛИЩУК, начальник пресс-службы киевской милиции: «Якщо речі не заборонені для продажу, то, звичайно, їх продають. Тому правоохоронці очікують рішення законодавців. Якщо буде заборонено, будуть підстави порушувати кримінальні справи, вилучати ці суміші. Ми можемо порушити кримінальну справу лише в тому випадку, якщо ця речовина занесена до списку».

Алла МАТЮШОК, корреспондент: Пока официальных оснований изымать вещества, которые вызывают галлюцинации и продаются почти на каждой автобусной остановке, нет. В Украине, в отличии от России и Европы, от воздействия этого наркотика пока никто не погиб. По крайней мере, официальных данных о таких смертях нет.

Систему среднего образования ждет серьезная реформа           вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 13

20:16:37-20:17:30 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Систему среднего образования ждет серьезная реформа. Об этом сегодня в Донецке заявил министр образования и науки. Он намерен сократить количество школ в сельской местности. Дмитрий Табачник считает: главное - не количество, а качество, поэтому предлагает перевести сельских детей в школы, оснащенные по последнему слову техники. В качестве примера министр привел образовательную систему Канады. В этой стране максимальное расстояние от места проживания ученика до школы, по закону, составляет 70 километров.

Дмитрий ТАБАЧНИК, министр образования и науки Украины: «Канадцы идут на это сознательно. Это говорит о том, что качество образования - это, в первую очередь, полноценная школа, технически оснащенная. А у нас в маленьких школах учитель на пальцах рассказывает информатику. Поэтому, как бы это ни было болезненно, нужно школы вооружать новейшей технической базой, электронными технологиями и давать доступность через школьные автобусы».

Украинские студенты за знаниями готовы ехать еще дальше.   вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 14

20:17:31-20:19:52 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Украинские студенты за знаниями готовы ехать еще дальше. Все чаще они предпочитают учиться за рубежом. В основном едут в США, Канаду, Великобританию, а также соседние Россию и Польшу. Легко ли дается заграничное образование? Марина Коваль расспросила украинцев, которые учатся в Чехии.

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: В Либерецком техническом университете учатся 40 студентов с Украины. Попасть сюда нетрудно, на некоторые факультеты принимают без экзаменов. Главное - знать чешский, тогда за учебу не надо платить, можно даже получать стипендию. Тем, кто хочет поступить в чешский ВУЗ, необходимо пройти процедуру нострификации - нотариальное подтверждение соответствия аттестата иностранной школьной программе. Если предметов не хватает, их следует сдать дополнительно. Процедура занимает около недели. Зато потом на некоторые факультеты чешских ВУЗов можно попасть без экзаменов - достаточно лишь собеседования.

Иржи МИЛИТКИ, декан Либерецкого технического университета: «Условия поступления одинаковые и для чехов, и для иностранцев - для всех. Но для тех, кто сдает вступительные экзамены и учится потом на чешском, учеба - бесплатная. Если учиться на английском, надо будет платить - более тысячи долларов за семестр».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Студенческая стипендия в пересчете на украинскую валюту - 2 тысячи гривен. Сумма увеличивается при условии успешной сдачи сессии. Если же остаются «хвосты», стипендиальные не причитаются. При этом посещение лекций - свободное. Теоретические материалы преподаватели размещают на специальной Інтернет-страничке.

Юлия САУНОВА, студентка 3-го курса Либерецкого технического университета: «Если тебе хочется просыпаться в 7 утра, если ты - жаворонок, то ты себе записываешь все предметы с 7-ми. У меня, допустим, почти каждый день начинается с 12:30, поэтому я успеваю выспаться. Также ты сам себе выбираешь преподавателя и время, когда ты идешь на экзамен».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Всем иногородним предоставляют общежитие. В комнатах - по два человека. Есть бесплатный Інтернет и телефон, отдельный санузел.

Анна ВАЩУК, студентка 2-го курса Либерецкого технического университета: «У каждого - свой стол, у каждого - своя лампа и тому подобное. Отдельно коридор. В блоке нас живет три человека сейчас. В соседней комнате еще живут двое. На блок у нас - своя кухня, шкафы, плита».

Марина КОВАЛЬ, корреспондент: Комната в общежитии стоит 100 евро в месяц. Это - половина стипендии. Так что студенты подрабатывают в магазинах, барах или помогают в университете. Но усилия окупаются с лихвой - дипломы местных ВУЗов признают и в Европе, и в Соединенных Штатах, и в Украине.

В Украине студентов приобщают к духовной жизни      вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 15

20:19:53-20:20:41 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В Украине студентов приобщают к духовной жизни. Сегодня митрополит Владимир освятил первый камень Церкви Преподобного Нестора Летописца. Краеугольный камень и крест были заложены на территории Киевского университета права. Преподаватели и духовенство надеются, что храм на территории ВУЗа поможет воспитать у будущих юристов высокие моральные и духовные принципы. Возведение церкви планируют начать уже в июне, а через три года полностью завершить работы.

Блаженнейший митрополит Владимир: «Ми давно шукаємо контакти з вищими учбовими закладами України. Ми думаємо, що наша співпраця починається сьогодні з закладки храму православного».

Ольга ЗОЛОТАРЬ, студентка 5-го курса Киевского университета права НАН Украины: «В любой момент можно придти, поставить свечку, попросить у Бога благословения и идти сдавать сессию, зачеты, писать контрольные. Поэтому это - очень здорово!»

В одном из детсадов Тернополя провели эксперимент.             вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 16

20:20:42-20:23:50 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В одном из детсадов Тернополя провели эксперимент. Теперь родители могут наблюдать за своими чадами в режиме он-лайн. Круглые сутки все происходящее в группе снимает камера наблюдения. Посмотреть видео можно на специальной странице в Інтернете. Доступ к ней есть только у родителей и заведующей. Об особенностях контроля за воспитанием - Инна Белецкая.

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: В прошлом году киевлянин Валерий пытался доказать - в том, что его трехлетний сын отказывается ходить в сад, малыш плохо ест и спит, виноваты работники детсада. Чтобы собрать доказательства, спрятал в одежде ребенка диктофон. И благодаря этому услышал, как няня кричит на мальчика и бьет его за то, что он вовремя не пошел в туалет. Но официально отцу так ничего и не удалось доказать. В итоге, Антона забрали из сада, а няня и воспитательница уволились по собственному желанию. Валерий считает, один из способов решить подобные проблемы - установить в группах камеры слежения.

Валерий, отец Антона: «Если возникает конфликтная ситуация или вдруг родители хотят оклеветать воспитателя, то у воспитателя есть возможность также и оправдаться. С обеих сторон, думаю, это - хорошо. Тем более, если это будет делаться не за счет родителей, это - вдвойне хорошо».

1.

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: В одном из тернопольских детсадов сыграли на опережение. Эта на первый взгляд обычная детсадовская группа имеет одно существенное отличие. За всем, что здесь происходит, круглосуточно следит веб-камера. От пристального взгляда родителей и заведующей не скроется ни одно движение. Мама четырехлетнего Валеры может в любой момент посмотреть, что происходит с ее сыном в детсаду. Для этого ей достаточно открыть с помощью пароля страницу в Інтернете.

Анна БЕРЕЗОВСКАЯ, мать воспитанника детсада: «Дивлюсь, як він себе поводить, чи не ображає когось, чи навпаки. Він питається, чи я його дивилася: «Мама, а ти бачила сьогодні мене по телевізору?».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Эти малыши хорошо знают, где находится веб-камера, но вспоминают о ней редко, - говорят воспитатели. А вот сотрудники детсада вначале волновались.

Оксана ДУБЧАК, воспитать младшей группы детсада № 10: «Звичайно, для нас тиск був - чи все правильно робимо, чи все виконуємо те, що потрібно. Але з часом ми вже звикли і ми навіть не сприймаємо, і не кожен раз пам'ятаємо, що вона є».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Инициатива установить видеонаблюдение исходила от заведующей. Она утверждает: контроль за воспитателями - отнюдь не главная цель. Важно убедить родителей - в саду дети в безопасности.

Галина МАНДЗИЙ, заведующая детсадом № 10: «Є, коли дитина дитину штовхнула, а вдома може сказати, що її штовхнула вихователька. Таке також буває. А так - все видно».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Семейный психотерапевт Василий Цемко уверен - видеонаблюдение не принесет вреда детской психике и даже будет иметь положительный эффект.

Василий ЦЕМКО, семейный психотерапевт: «Контроль - це теж важлива річ в нашому житті, і особливо в житті маленької дитини, в якої розвивається самосвідомість, в якої настає вже якесь почуття відповідальності. І власне ця відповідальність може творитися теж під наглядом».

Инна БЕЛЕЦКАЯ, корреспондент: Юристы же предупреждают: согласие на установку камер должны дать все родители и работники детсада. Кроме того, доступ в он-лайн и к записям видео должен быть надежно защищен. Если эксперимент оправдает себя, такая услуга будет стоить родителям немногим больше 10 гривен в месяц.

В эти минуты во Дворце Україна демонстрируют фильм Веры Глаголевой «Одна война».             вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 19

20:28:41-20:29:52 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В эти минуты во Дворце Україна демонстрируют фильм Веры Глаголевой «Одна война». Картина открывает Второй Киевский международный кинофестиваль. Целую неделю телезрители и члены жюри будут оценивать работы киномастеров из России, Турции, Аргентины, Казахстана, Румынии, Чили, Сербии и других стран. Все ленты сняты в различных жанрах. Этот фестиваль - детище народного артиста Украины Богдана Ступки. Он признается: в нынешнем году организовывать такой форум было легче, чем в прошлом, и не в последнюю очередь благодаря поддержке Президента Украины. Победителей ждут призы, в том числе и денежные. Обладатель гран-при получит 20 тысяч долларов. Впрочем, весь бюджет фестиваля пока не разглашается.

Богдан СТУПКА, президент Киевского международного кинофестиваля: «Багато. Я не буду зараз вам говорити. По закінченню фестивалю я скажу. Це набагато дорожче, тому що криза. Але фестиваль, бачите, відбудеться. Головне - щоб відбувся, а скільки грошей - мене не цікавить».

Армен ДЖИГАРХАНЯН, член жюри: «Не буду вам рассказывать, что я этого человека люблю. Говорю - подлизываюсь, говорю ерунду. Но, как только мне позвонили, сказали: «Ступка зовет тебя». Я говорю: «Даже не спрашивайте, где я буду жить».

В Украину приехал легендарный Дон Кинг         вверх

Iнтер : Програма «Подробности» (випуск 20:00:00)

25.05.2010 3:00:21

Сюжет № 20

20:29:53-20:30:52 (время эфира)

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: В Украину приехал легендарный Дон Кинг. Крестный отец американского бокса предложил трехлетний контракт на шесть поединков боксеру из Львова Андрею Котельнику. Под покровительством Кинга он будет сражаться за чемпионские титулы по версиям WBC и IBF. Во Львове Дон Кинг всего второй день, но уже научился украинскому приветствию.

Дон КИНГ, промоутер: «Андрей Котельник проведет 7-го августа свой титульный бой против Девона Александера, который владеет двумя поясами. Но я уверен, что Андрея ничего не остановит, и он сделает все возможное, чтобы достойно представить свой город, потому что он - очень талантливый человек. Слава Україні!»

Андрей КОТЕЛЬНИК, боксер: «Я впевнений, що з таким менеджером, як Дон Кінг, те, що може Дон, це не може зробити ні один менеджер. Хоч це - і скандальний менеджер, але це - людина, в принципі, яка дала мені шанс повернутися і дала шанс боксувати за два титули».

СТБ випуск 22:00

Харків волає через парк Горького вверх

СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 1

22:00:50-22:05:07 (время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Бійки, намети, «Швидка» та міліція. Харків волає через парк Горького. Щонайменше пів тисячі дерев у центральному паркові планують вирубати задля будівництва нової дороги. Щоправда посадовці твердять, - за документами ця територія вже не парк і там, де тепер дерева, має бути нова магістраль, яка розвантажить середмістя від тисняв.

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: Це відео Стас знімав на вихідних. Працівники «Зеленбуду», що пиляють дерева не помітили дроздового гнізда. Таких записів у телефоні хлопця кількадесят.

Станіслав МАЛИШЕВ, член еко-гурту «Печеніги»: «Упало во время срубки и гнездо осталось лежать, скажем, в расщелине. Два яйца было разбито, два цело».

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: Там де колись був парк, захисники лісу сьогодні напнули наметове містечко. Зо два десятки людей чергують і вдень, і вночі. Пів на п'яту, - розповідають, тут з'явилася міліція, за нею лісоруби.

Олександр БАРСУКОВ, захисник лісу: «Где-то штук 5 или 6 милиционеров повалили меня, хорошо помяли коленями, ногами, придавили к земле сильно - синяки. Вызвал скорую, потом поехали в четвертую неотложку».

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: Кілька годин на місті сутички не працює ані важка техніка, ані зеленбудівці. На іншому боці парку бульдозе - розрівнює сліди стинання. До наметового містечка весь день приходять харків'яни, залишають підписи, натомість отримують ось такі стрічки - на знак того, що вони проти вирубування лісу. 63-річна Людмила Ростоцька в наметах не ночує, але вже 4-й день приходить сюди щоранку обійматися з деревами.

Людмила РОСТОЦЬКА, захисниця лісу: «Янукович первый день почти весь день проплакала. Вот так вот - стоишь около дерева. Меня не трогали, но многих ребят трогали. Извиняюсь за выражение, к возрасту, наверное не трогали».

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: Дорого через цей парк позначили в Генплані розвитку Харкова ще 3 роки тому. Одначе тодішній міський мер Михайло Добкін розпорядився будівництво заморозити. Своє рішення він пояснював тим, що землю під цю магістраль виділяв не він, а попередня влада. 19-го травня рішення щодо дороги через парк реанімували. Теперішні урядники завдяки знесенню дерев планують звільнити місце під шосе, яке допоможе очистити від тисняв середмістя Харкова під час проведення ЄВРО-2012. Екологи у версію, що нова дорога розвантажить центр не вірять. Мовляв, магістраль однаково виходитиме на вузьку вулицю. Природо захисники певні - насправді новий шлях потрібен для іншого - уздовж дороги, за планом, з'являться кілька розважальних комплексів.

Олег ПЕРЕГІН, член реди еко-гуртка «Печеніги»: «В этом решение горисполкома значится 503 дерева. Наши специалисты проектировали, тоесть, измерили сантиметром, сфотографировали каждый пенёк и получили вообще 600. еще 171 дерево вымечено под вырубку, тоесть, их собираются вырубить».

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: Надвечір боротьба за 10 гектарів лісу, саме стільки має піти під нову дорогу виходить із парку до мерії. Активісти принесли очільникові міста Геннадієві Кернесові вінок із паркової глиці. Цей хлопець прийшов на пікет із оголошенням «куплю повітря». На плакаті написав номер власного мобільного.

Антон ГОЛОВОБОРОДЬКО, учасник пікету: «Я уже зарання готуюся, щоб мені телефонували і я буду збирати ці номера телефонів у кого його можна буде купити, заключати якісь там договора наперед».

Марія МАЛЕВСЬКА, кореспондент: три роки тому, коли в Харкові вперше заговорили щодо проекту пробивання дороги крізь парк Горького, в мерії планували, що будуватимуть її коштом бізнесменів. Тепер за інформацією учасників пікету, йдеться про муніципальні гроші. Підтвердити чи спростувати це нинішній очільник міста поки що відмовляються.

Геннадій КЕРНЕС, в.о. харківського міського голови: «На сегодняшний день решение принято, и дорога будет построєна».

Кореспондент: За чей счет?

Геннадій КЕРНЕС, в.о. харківського міського голови: «Все впороссы после того, как дорога будет сдана в эксплуатацию вам будут предоставлены».

У Києві розпочато вишивання нового оберегу, - гігантського рушника, який поєднає різні техніки та епохи             вверх

СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 4

22:08:53-22:11:41 (время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Сім метрів конопель - новий символ столиці України. У Києві розпочато вишивання нового оберегу, - гігантського рушника, який поєднає різні техніки та епохи. За планами завершити вишивання мають за рік - до наступного дня Києва.

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Школярі у вишиванках власного виробництва - у них сьогодні особлива місія вітати гостей.

Школярка: «Це начався концерт і всі діти виступають».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: У школі-інтернаті для слабозорих дітей із поглибленим вивченням естетичного циклу свято - початок вишивання рушника-оберега столиці. На шкільному ганкові розгортають ескіз майбутнього символу. Першокласник Віктор - серед тих, хто тримає майбутній рушник.

Віктор, першокласник: «Полотно таке, велике сильно».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Чому полотно таке велика знає Оля - аби його всі бачили віддалік. Ще й дівчинка знає символи.

Ольга ПЛІЗ, першокласниця: «Рушник - це символи. Якщо чорний - це журба, а червоний - то любов».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: На свято прибувають почесні гості, - виконувачка обов'язків заступника мера та керманич району. Сам Сергій Садовий вишивати не вміє. Вміє лише зашивати.

Сергій САДОВИЙ, голова Голосіївської районної в Києві ради та держадміністрації: «Ну, ґудзики пришивати, по-перше. Якщо десь щось подеру, то я дирочку сам зашию».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Майбутній рушник із того ж конопляного полотна, що й рушник національної єдності і вишиватимуть його тими ж нитками.

Ганна УШЕРЕНКО, заслужена майстриня народної творчості України: «Чому, ну от конопля, тому що як воно холодно, воно зігріває, як воно тепло, то в ньому прохладно».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Вишивати сім метрів конопель запросили знаних майстринь. Та пеший стібок роблять заступниця мера і першокласниця, яка знає, що означає червоне та чорне. Натомість, знані майстрині ніяк не можуть затягти нитку в голку.

Майстриня: «Товста нитка, а тонке вушко».

Майстриня: «такая нитка для вязки, а не для вышивки».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Мисткиня Любов Володимирівна вражена врочистості миті, вишила не під тим нахилом. Тепер розпускає.

Любов БРОВКИНА, майстриня: «Хвилюємось дуже, вибачаємось, що так...дуже це відповідальність велика. Щас ми бистро ісправимо».

Ганна СУРЯДНОВА, кореспондент: Заступниця голови КМДА Алла Шлапак обіцяє - оберіг Києва - справа не лише її рік. За 7 метрів конопель візьметься, ба навіть Леонід Черновецький.

Алла ШЛАПАК, в.о. заступника голови Київської міськдержадміністрації: «Я думаю, що обов'язково не тільки мер, а й всі заступники обов'язково приймуть участь в вишиванні цього рушника».

Понад 100 сортів ірису розцвіло у Нікітському ботанічному саду.         вверх

СТБ : Програма «Вікна-новини» (випуск 22:00:40)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 9

22:20:30-22:21:01 (время эфира)

Тетяна ВИСОЦЬКА, ведуча: Понад 100 сортів ірису розцвіло у Нікітському ботанічному саду. Відвідувачі можуть помилуватися як унікальними видами квітів, так і різноманіттям барв. Ірис або півники називають одним з найніжніших квітів у природі - через легкість пелюсток та м'якість відтінків. На цьогорічній виставці ірисів у Криму вся історія квітів - від найпростіших до так званого космічного покоління. У таких - додаткові пелюстки. От тільки цвістимуть іриси недовго. Милуватися красою кримці та гості півострова зможуть щонайбільше тиждень.

Українці мають змогу економити на електроенергії за допомогою ламп компанії «Maxus».   вверх

СТБ : Програма «Спецвипуск» (випуск 22:21:14)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 1

22:21:17-22:22:14 (время эфира)

Кореспондент: За два роки Європейський Союз планує повністю відмовитися від традиційних неефективних ламп розжарювання і перейти на ощадні - люмінесцентні. Українці також мають змогу економити на електроенергії за допомогою ламп компанії «Maxus».

Марк ЗАХАРОВ, директор з розвитку компанії «Maxus»: «Основная экономия достигается на том, что потребление электроэнергии данных ламп в 5 раз меньше по сравнению с обычными лампами накаливания. Качественная и компактная люминесцентная лампа способна прослужить порядка 8 лет».

Кореспондент: Енергозберігальні люмінесцентні лампи цілком безпечні і не шкодять здоров'ю споживачів. Випарів ртуті у 30 разів менше, ніж у звичайних трубчастих лампах денного світла, що їх використовують у дитсадках, лікарнях, офісах і у тисячу пазів менше, ніж у звичайному термометрові.

Андрій ІГНАТОВ, провідний спеціаліст науково-дослідного центру «Maxus»: «Объективно говоря, но сейчас люминесцентная лампа является наиболее эффективным и в то же время, максимально безопасным для пользователей и экологически безопасным источником света из всех существующих на текущий момент».

Новий канал випуск 19:00

Українці рятують поляків     вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 1

19:00:22-19:02:48 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Українці рятують поляків. Наші МНСники борються з великою водою у сусідів. Працюють у дві зміни. Україні така повінь не загрожує, кажуть в МНС і в Гідрометцентрі. На Закарпатті вода зійшла. Калюжі стоять лише в погребах. Найближчими днями на всій території країни світитиме сонечко.

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Ця повінь у Польщі найсильніша за останні сто років. Варшава - у воді. За 80 кілометрів від столиці прорвало греблю. Річка Вісла пробила у ній п'ятдесятиметрову дірку, залатати її поки що не можуть. Загалом по країні триває евакуація безлічі людей. Їх знімають із дахів будинків, вивозять на човнах і гелікоптерах. Повінь відібрала 15 життів.

Дональд ТУСК, прем'єр-міністр Польщі: «На допомогу вже виділили два мільярди злотих. Однак в мене таке враження, що люди забувають: окрім допомоги постраждалим, прямий обов'язок уряду - підтримувати фінансову стабільність. Якщо ми необдумано перебудуємо бюджетні видатки і викинемо чималу суму на порятунок, нічого хорошого з того не вийде - тільки збільшимо дефіцит».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: Рятувати сусідів кинулися українці. Міністерство з надзвичайних ситуацій відправило до Польщі два загони. Прихопили з собою техніку та помпи високої потужності. 67 українських рятувальників працюють у дві зміни.

Володимир ГРУШОВІНЧУК, керівник ГУМНС на Волині: «Зведений загін був сформований на базі Західного регіону. Були залучені особовий склад і техніка з Тернопільської, Рівненької, Житомирської, Хмельницької і Волинської областей».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: В Україні сильні дощі влітку ще будуть. Однак такого потопу, як у Польщі українські синоптики не прогнозують. На Закарпатті ситуація уже значно ліпша. Про велику кількість води нагадують хіба що калюжі. На найближче майбутнє українцям світить тепла та суха погода. Дощі поступово припиняться. Щоправда ненадовго.

Наталія ГОЛЕНЯ, синоптик українського Гідрометцентру: «Саме кінець цього тижня, тобто, вихідні і початок наступного тижня там можливий перепочинок від дощів і температурний фон буде набагато вищим - 20-25. а на півдні аж до тридцяти градусів».

Ольга ПИРОЖКО, кореспондент: А потім, кажуть синоптики будуть і зливи, і град, і шквальний вітер. Погода в Україні поліпшилася, утім синоптики радять не ховати далеко гумові чоботи та парасольки. Бо ж червень в Україні за звичайно дощовий місяць.

Міністерство житлово-комунального господарства хоче таки дозволити українцям самим себе обігрівати             вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 2

19:02:49-19:05:09 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У кожну квартиру по котлу. Міністерство житлово-комунального господарства хоче таки дозволити українцям самим себе обігрівати. Однак, як це зробити і коли система запрацює в масштабах країни поки що питання відкрите. Додам лише, що ті окремі міста України, котрі вже зігріваються власними котлами, задоволені.

Оксана КОТОВА, кореспондент: Те, що має лучанка Вікторія матимуть і всі луганчани. Міністерство ЖКГ замислило реабілітувати індивідуальне опалення. У списку на пробу всі шахтарські міста і містечка Луганської області. І на всіх одна заковика.

Олена МАЛЄЖИК, начальник відділу розвитку теплоенергетики Міністерства ЖКГ: «У нас не решен вопрос технического обслуживания и подготовки котлов к зиме. Нельзя оставлять жильца на едине с таким сложным газовым оборудованием».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Як обслуговувати індивідуальні котли опалення, ЖКГ має роз'яснити в спеціальній державній програмі. За написання ще не сідали. Але вже сказали - відмовитися від центрального опалення мусять гуртом всі мешканці будинку. Інакше - плата буде подвійна - і за опалення центральне і за індивідуальне.

Олена МАЛЄЖИК, начальник відділу розвитку теплоенергетики міністерства ЖКГ: «Звернутися до мера мер закріпляє що цей будинок більш вигідний на індивідуальному, будинок переходить, і рахунки вже не будуть приходити. «Даже если останется одна квартира и захочет отапливаться от централизованного отопления ей никто не имеет права отказать».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Ідею законної заміни центрального опалення на індивідуальне підтримують першопрохідці.

Наталія СТАНКОВИЧ, власниця оселі з автономним опаленням: «Це коштувало багато часу, грошей, нервів та здоров'я. Але зараз ми задоволені. Що не від кого не залежні».

Вікторія СТЕРНІЧУК, власниця оселі з автономним опаленням: «По-друге, це оплата. Якщо, для прикладу, батьки в трьохкімнатній квартирі платять до 700 гривень, то ми ж у літній період біля 200».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Та оптимізму «індивідуальників» не поділяють тепловики.

Арсен БАЛАЩУК, президент асоціації «Укртепло-комуненерго»: «Чому сусід що ставить собі індивідуалку викидає шкідливі гази, люди травляться СО2». Централізоване постачанні це викиди в атмосферу вони контрольовані за них компанія сплачує і екологічні збори податки і вони розсіюються на великій території а не в дворі».

Оксана КОТОВА, кореспондент: Поки що географія законних індивідуальників незначна: Нікополь, Ужгород, Тернопіль, Красний Луч, Петровське, Лутугине, Перевальськ і Львів. В Києві про індивідуальне опалення поки що не йдеться. Комунальники не знають як стягти плату за опалення централізоване. Деякі будинки попередили: за несплату відімкнуть ліфти воду і каналізацію. На вибір.

Віце-прем'єр з Євро-2012 Борис Колесников, як і обіцяв, навідується до Львова з інспекціями      вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 3

19:05:10-19:06:21 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Віце-прем'єр з Євро-2012 Борис Колесников, як і обіцяв, навідується до Львова з інспекціями. Вже втретє цієї весни. Цього разу до терміналу і злітно-посадкової смуги жодних зауважень. А от по стадіону відставань ще не надолужили. Хоча й претензій до нового генпідрядника немає. Тут скоріше, каже Колесніков, проектантів треба підганяти, вони лише за тиждень обіцяли остаточно здати проектно-кошторисну документацію. Далі все має піти, як по-маслу. Адже конструкції чаші стадіону прості, а дах, як і у Донбас-арені робитимуть німці. В результаті, вже до березня графік наздоженуть і у квітні закладатимуть основне - газон.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань Євро-2012: «Все, что вы видите сегодня, должно было быть в октябре прошлого года, вот посчитайте сами, что такое отставание. Ну, добро хоть мы успеваем все равно обкатать стадион: осень-весна 11-12 нам хватает полностью, нам хватает на матчи тестовые так называемые. Так что уже, думаю, в сентябре можно будет твердо сказать, на какое число заказывать билеты на футбол в следующем году».

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова: «Українці довго запрягають, але потім швидко їдуть. Ну, такі ми є українці, ну, що зробиш».

Харків'яни лягають під бульдозери захищаючи дерева   вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 6

19:07:29-19:08:42 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Харків'яни лягають під бульдозери захищаючи дерева. Річ у тім, що у місті планують прокласти нову дорогу. Вона пройде просто через парк Горького. Під асфальт мають піти 500 дерев. Люди, дізнавшись про наміри влади, ще з вихідних влаштували чергування. Сьогодні вранці до місця вирубки підігнали грейдери і бульдозери. Підтяглася міліція. На відео, зняте на мобільний, видно, як правоохоронці відтягують людей, які своїми тілами затуляли дерева від важкої техніки. Міліціонери ж кажуть: просто стежили за порядком.

Олександра, участниця протистояння: «Милиции была просто армия - я считаю что на одного человека, человек десять. Люди подходили к деревьям - там были очень хорошие деревья, столетние дубы, сосны - дерево защищали, но милиция оттаскивали от деревьев силой».

Вадим ШКУРАПАТСЬКИЙ, заст. нач. Дзержинського РВ: «Никто никого не избивал - останавливали людей не влезли, под работающие механизмы не попали, никакого избиения не было».

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Харків'яни вимагають від міської влади провести громадські слухання щодо будівництва дороги, а заодно показати дозвіл від Міністерства екології на вирубування дерев. В мерії на вимогу людей наразі не відреагували.

15 кролів та кіт стали здобиччю невідомого хижака        вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 7

19:08:43-19:12:15 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У Харків'ян ще одна морока. Там закрутилася справжні детективна історія. 15 кролів та кіт стали здобиччю невідомого хижака. Але, найзагадковіше, тварини цілі і неушкоджені, але з них щось висмоктало всю кров. Місцевим мешканцям навіть вдалося побачити невідоме створіння.

Сергій МІРОШНИЧЕНКО, очевидець чупакабри: «Здесь были кроли. Шесть больших и пять маленьких. Мне жена сутра звонит, я был в городе, говорит в сарае что-то творится такое непонятное».

Наталя БІЛОКУДРЯ, кореспондент: Свого сараю Сергій Мірошниченко тоді не впізнав - клітки понівечені, скрізь клапті шерсті, сліди від пазурів. Тушки кролів - на подвір'ї. При детальному огляді з'ясувалось - велика кроляча родина загинула за кілька секунд - з них випили кров.

Сергій МІРОШНИЧЕНКО, очевидець чупакабри: «Было горло, то ли порез, то ли непонятно что на шее и крови вообще не было, то есть не знаю, как без крови , ну так вот».

Наталя БІЛОКУДРЯ, кореспондент: Чутки про появу у Харкові міфічної чупакабри, яка доти вешталася лісами Івана-Франківська, Львова та Києва - розлетілася околицею міста миттєво. Тетяна, сусідка Сергія Мірошниченко твердить - її кота, теж замордували схожим способом. Інший сусід теж кроликовод, Володимир Котиш, зізнається: розповідям сусідів не вірив, доки сам не переконався.

Володимир КОТИШ, очевидець чупакабри: «Приходит смска - беру телефон и тут слышу как кролики пищат, бросаю телефон выбегаю на улицу и вот картина - тут непонятно что происходит, грохот стук».

Наталя БІЛОКУДРЯ, кореспондент: Чотирьох кролів-велетнів втратив і Котиш. Коли емоції вщухли, сусіди разом почали складати так званий фоторобот кроликовбивці.

Володимир КОТИШ, очевидець чупакабри: «Видел одного он метался вот здесь черный, аж серебристый такой, аж горит весь».

Сергій МІРОШНИЧЕНКО, очевидець чупакабри: «Где-то вот такая ростом, хвост не обратил внимание, ушей практически нет, и морда ни как у собаки, приплюснутая такая, вот как у бульдога».

Наталя БІЛОКУДРЯ, кореспондент: До своїх жертв невідома істота дістається завдяки вродженій кмітливості, кажуть постраждалі. На совість збудована та укріплена сіткою клітка, мала лише одне маленьке віконечко, через яке й витягли всіх кролів. Цікаво, що вівчарка одного з господарів замість того, щоб кинутися на звіра, кинулася навтікача. Біолог Віктор Токарський, стверджує, собака нажаханий, не чупакаброю, такі тварини науці не відомі, пес таким чином реагував або на рись, або на гібрид- собаки-вовка.

Віктор ТОКАРСЬКИЙ, доцент кафедри зоології та біології ХНУ ім. Каразина: «Вот эти гибриды теряют всякую боязнь перед человеком, могут спокойно заходить в деревню, ломать клетки, доставать животных так как им много не нужно, соответственно они 2-3 уносят остальных давят, скорее всего, что это одичавшая собака или собака-волк».

Наталя БІЛОКУДРЯ, кореспондент: Собака-мутант не міг так ювелірно зробити надріз на шиях кролів, і залишити такі величезні сліди за собою - стверджують Мірошніченко та Котиш. І хоч самі слово вампір в слух не вимовляють, майже впевнені - це не останнє вбивство, адже в клітках, ще залишилось багато поживи. Невідомі створіння, які вже дві доби тримають у жаху місцевих мешканців втекли ось у тому напрямку - там далі болото. Чи повернуться вони знов невідомо, але на всяк випадок у будинках встановили нічні чергування.

Перші в Україні білі кити оселились у міському дельфінарії        вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 8

19:12:16-19:14:20 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: До спекотної Одеси приїхали двоє північних гостей. Перші в Україні білі кити оселились у міському дельфінарії. Привезли тварин зі сходу Росії вантажівкою.

Кирило ЄВСЕЄВ, кореспондент: Одинадцята ранку. Дві вантажівки під'їжджають до одеського дельфінарію. У них - перші в Україні білі кити. Кожен важить більше 700 кілограмів. До омріяного басейну рукою подати, але на шляху тварин постає нездоланна перешкода - сходи. Аби потрапити до нової домівки, китами довелося політати. Подивитися на це зібрався увесь пляж. Китів завернули у сітки і спеціальним краном підняли на 15 метрів заввишки - над басейном, трибунами і дахом. А потім повільно опустили додолу. Спеціалісти кажуть - політ минув успішно, адже роблять вони це не вперше.

Олександр, спеціаліст з транспортування білих китів: «Транспортировка прошла очень успешно. Не было никаких осложнений в пути. Животные вели себя очень хорошо. Они нормально влились в эту среду обитания, сразу подошли к человеку к рукам покушали, все замечательно - адаптируются».

Кирило ЄВСЕЄВ, кореспондент: На адаптацію до нового місця та клімату парі китів знадобляться декілька тижнів. Найголовніше - подружитися з місцевими чорноморськими дельфінами - афалінами. Адже у природі ці ссавці не зустрічаються ніколи. Хоча насправді дуже схожі. Білі кити і дельфіни належать однієї родини, їдять ту саму рибу. Вони такі ж товариські і теж можуть лікувати дітей ультразвуком. Утім, тренери кажуть, до справжніх артистів-дельфінів їм поки що далеко.

Олена, тренер дельфінарію: «Путь артиста, наверное, у них будет очень долгий, потому что из-за северного темперамента, они не так быстро все усваивают как афалины, какие-то простые элементы - показаться из воды и покружиться в вальсе ближайшее время уже сможем показывать. Но что-то захватывающее дух - это на перспективу».

Кирило ЄВСЕЄВ, кореспондент: Ці кити - ще підлітки, потомство зможуть дати лише за рік - два. Але тренери вже зараз плекають неабиякі надії на поповнення дельфінарію маленькими артистами.

В Осло стартує пісенний конкурс Євробачення вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 9

19:14:21-19:15:04 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: В Осло стартує пісенний конкурс Євробачення. Сьогодні - перший півфінал. Представниця України Альоша виступить післязавтра, у другому півфіналі. Фінал конкурсу - у суботу. Тоді з 25 виконавців глядачі смс і телефонним голосуванням оберуть переможця. Українка Альоша останні дні перед виступом не марнує. Її запросили виступити у «Містечку Євробачення» - це концертний майданчик у центрі Осло. Це виявилось справжнім випробуванням, яке наша співвітчизниця пройшла гідно. Прямо посеред виступу в неї зламався мікрофон, але співачка все одно доспівала пісню.

Альоша, представниця України на Євробаченні: «Никакого кошмара в поломках технических нет если публика знает песню и она позитивно и без микрофона спеть и раскачать зал».

Найвищим американцем виявився українець       вверх

Новий канал : Програма «Репортер» (випуск 19:00:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 10

19:15:05-19:15:42 (время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Наші люди. Найвищим американцем виявився українець. Ігор Вовковинський - переїхав з мамою до США, коли йому було 7 років. І саме для того, щоб лікуватися від стрімкого зростання. Зараз йому 27 і він заввишки 2 метри , 34 з половиною сантиметри. Його зріст - вже внесли до книги рекордів Гіннеса. У світі ж найвищою людиною є турок Султан Козен. Його зріст 2 метри 47 сантиметрів. Однак, справжній рекордсмен знову ж таки українець. Леонід Стадник заввишки 2 метри 57 сантиметрів. Просто він відмовився реєструватися у книзі рекордів Гіннеса.

Дієтологи радять українцям вживати вітчизняні фрукти             вверх

Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:17:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 1

19:17:22-19:18:28 (время эфира)

Кореспондент: Дієтологи радять українцям вживати вітчизняні фрукти. Але щороку ми все більше імпортуємо фруктів із-за кордону. А площі власних садів зменшуються. Звернути увагу на дану проблему закликає програма «Фруктова країна», ініційована торговою маркою «Наш сік».

Віктор СТАНІСЛАВСЬКИЙ, голова правління «Одеського заводу дитячого харчування»: «Проблема не только для производителей сока и для тех, кто находится на сырьевом рынке. Проблема эта касается каждого гражданина, который думает и заботится о себе, о своей семье, своих близких и хочет, чтобы они употребляли здоровую пищу».

Кореспондент: Цього дня садити яблука і груші взялися і вітчизняні зірки і прості українці і їх завзяті помічники. Тепер чекають, коли ці 30 дерев врожай принесуть.

Максим НЕЛІПА, телеведучий: «Глупо ходить в магазин и покупать, не хочу обидеть эти страны, но турецкие яблоки, египетские груши. Надо возвращаться к тому, что от своей земли получать все. Это наша мать она должна нас кормить а мы должны ее уважать и принимать ее блага».

Кореспондент: Загалом «Наш сік» і його «Фруктова країна» д початку квітня висадили вже 300 дерев в шести найбільших містах і вже вирішили продовжувати.

Українські дизайнери все більше уваги приділяють натуральним тканинам природних кольорів    вверх

Новий канал : Програма «Спецвипуск» (випуск 19:17:21)

25.05.2010 3:00:17

Сюжет № 2

19:18:29-19:19:43 (время эфира)

Кореспондент: Українські дизайнери все більше уваги приділяють натуральним тканинам природних кольорів. Нині модний одяг бежевого та сірого відтінків з вкрапленням малахіту але блакитного або лимонно-жовтого. Журнал «Marie Claire» разом із Іриною Караван на touch and see fashion party представили нову колекцію дизайнерки.

Ірина КАРАВАЙ, дизайнер: «Длинные платья, длинные юбки, удлиненные жакеты, удлиненные жилеты. На самом деле в моде какая-то определенная крайность. Или очень короткие вещи ли очень длинные».

Кореспондент: Це вже третя вечірка такого формату. Тут можна не тільки побачити нову колекцію а й роздивитися ближче, приміряти й навіть купити. Кажуть, враження зовсім інші аніж від показу, влаштованого на подіумі. Вже восени «Marie Claire» обіцяє показати нові колекції та нові імена.

Олена ДРУЖИНІНА, головний редактор «Marie Claire»: «Мы с нашим бывшим редактором после недели моды проехали по всем дизайнерам и посмотрели не только на какие-то креативные идеи но и на качество их воплощения. В октябре мы еще посмотрим».

Аліса САЄНКО, фешн-редактор «Marie Claire»: «Мы хотели привлекать какие-то новые имена потому, что сейчас дизайнеры в основном известные публике. Мы бы хотели посмотреть на тех, кто может что-то новое показать».

ICTV випуск 18:45

Дві тисячі мешканців Донецька ризикують опинитися під завалами власних квартир          вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 3

18:49:51-18:51:50 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Дві тисячі мешканців Донецька ризикують опинитися під завалами власних квартир. Під десятьма багатоповерхівками в центрі міста просідає грунт. І фахівці твердять, що за півроку вони обваляться. Самі власники квартир не встигають рахувати тріщини на стінах помешкань і закликають владу до дій, але чиновники не поспішають. Кажуть, для Донецька просідання землі - звичне явище і капітального ремонту вистачить. У ситуації розбиралася Оксана Ткачова.

Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Майже дві тисячі жителів Донецька можуть залишитися без житла. Під десятьма багатоповерхівками просідає грунт. За попередні півтора року процес пришвидшився, а за останній місяць в квартирах з'явилися безліч нових тріщин. Фахівці запевняють - будинки необхідно терміново рятувати, бо за півроку вони можуть обвалитися просто на людей.

Жінка: «Днем не слышно, а ночью вот этот треск, от него просыпаешься. И нам жить становиться страшно».

Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Ось так в престижному районі Донецька в центрі на Набережній уже понад півтора року живуть мешканці багатоповерхівок. Стіни тріщать уздовж і в поперек.

Ліна ЛЕГОСТАЄВА, місцева мешканка: «Трещины и вертикальные есть и косые трещины. То есть, это говорит о том, что как-то дома поворачиваются вокруг своей оси в какой-то стадии».

Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Донецькі господарники знають про руйнування будників. Проте, заявляють - процес осідання грунту для Донецька - природне явище. Місто стоїть на гірничих виробках і при будівництві це враховували. Міське управління комунального господарства також заявляє про відсутність небезпеки. Люди просто панікують.

Валерій ЛИТВИНОВ, керівник управління житлового господарства Донецька: «Я официально заявляю, что больших сегодян угроз или проблем каких бы то ни было в плане разрушительного характера, то этого нету. Работы, которые будут вестись, они будут вестись в плановом порядке».

Оксана ТКАЧОВА, кореспондент: Міське управління житлово-комунального господарства вже замовило геологічну експертизу. Тут намагаються з'ясувати причину просідання землі. Потім вже визначаться як зупинити руйнацію. Господарники заспокоюють мешканців - капітальний ремонт двох найпроблемніших багатоповерхівок зроблять вже за три місяці.

В Києві існування ендокринологічного центру під питанням    вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 4

18:51:51-18:54:39 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: А в Києві існування ендокринологічного центру під питанням. Медики поскаржилися журналістам, що центральний корпус лікарні міські депутати передали в оренду з правом приватизації благодійному фонду. Колектив бачив це рішення і впав у розпач. Адже саме в цій будівлі зосереджені всі комунікації і від неї залежить чи буде працювати центр. До того ж, приміщення має історичну цінність. Тут Микола Амосов робив свої перші операції на серці. «Факти» взялися розслідувати ситуацію, але виявилося, що про рішення Київради міські господарники нічого не чули. Репортаж Василя Саф'янюка.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Ось в цій будівлі творилася історія вітчизняної медицини. Тут провели першу операцію на серці, застосували перший загальний наркоз в Україні. Сьогодні цей корпус, а разом з ним і все міське ендокринологічне відділення під загрозою зникнення.

Опанас МАЛОВІЧКО, анестезіолог України: «Скора помощь тут заїжджала і сюди направлялася. Спеціальний в'їзд був».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Опанас Якович перший анестезіолог України. 85-річний медик і досі працює в лікарні, якій ще далекого 1955-го допомагав Миколі Амосову проводити першу в нашій країні операцію на серці. Нині батько вітчизняних анестезіологів з болем дивиться на будинок.

Опанас МАЛОВІЧКО, анестезіолог України: «Тут терапія була, тут хірургія була. Тут надзвичайно багато операцій провели і отак безхозяйственно стоїть корпус».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: У такому стані будівля вже 9 років. На її ремонт у міста постійно бракує грошей. Воділили тільки на проект реконструкції. А минулого тижня медики дізналися, що цей корпус, де зосереджені всі комунікації лікарні - тепло пункт, водорозподіл, електропостачання, міська рада передала в оренду з правом приватизації благодійному фонду з Київської області. Столичні чиновники запевняють - ніхто нічого не ухвалював і нікому не передавав. Керівник управління комунальної власності Києва і депутат Київради Анатолій Чуб каже: такого документу немає.

Анатолій ЧУБ, керівник управління комунальної власності Києва: «Рішення Київради, на жаль, я не бачив, ну, взагалі, є воно чи немає, треба з'ясувати».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Схвильованим медикам Анатолій Чуб пообіцяв на найближчому засіданні сесії столичної ради віднайти гроші на ремонт найстарішого корпусу ендокринологічного центру. Але лікарі запевненням чиновників не вірять. І те, що сьогодні до них приїхала комісія з міської адміністрації - називають простим затягуванням часу.

Микола ГУЛЬЧІЙ, головний лікар Київського центру ендокринології: «Як кажуть, випустити пар з каструлю. Давайте ми приїдемо, зробимо засідання комісії, потім давайте ви нам напишіть, давайте ми вам відпишемо, а вже все те, що потрібно прийнято».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: У лікарні сподіваються, що Київрада скасує своє рішення, і корпус, вже внесений в план соціально-економічного розвитку міста, таки відремонтують, а не продадуть. Чекають цього і пацієнти. В центрі на 300 ліжок щороку проводять понад тисячу складних операцій і лікують найрізноманітніші хвороби щитовидної залози.

Центр столиці потоне у темряві     вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 5

18:54:40-18:55:16 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Сьогодні ввечері центр столиці потоне у темряві. Столичні енергетики погрожують почати відключення боржників у центрі міста. Поки - лише комунальні підприємства. Як підтвердили «Фактам» у прес-службі компанії вже ввечері відключать освітлення на вулицях Хрещатик, Богдана-Хмельницького, і Грушевського - на якій і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада. Знеструмлять і електролінії тролейбусу номер 1, і трамваїв 33, 28 і 21 маршруту. У компанії також не відкидають, що можуть залишити без світла і столичний метрополітен. Борг Києва перед енергетиками перевищив два мільярди гривень.

Житлово-комунальна галузь України потребує термінових вдосконалень      вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 6

18:55:17-18:57:24 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Житлово-комунальна галузь України потребує термінових вдосконалень. Хоч держава й виділяє гроші, цього року до речі в четверо більше ніж торік, але контроль за їхнім використанням залишає бажати кращого. У рахунковій палаті фіксують численні розкрадання. Тому, застарілий житловий фонд України на межі. ЖКГ проблеми аналізувала Олена Астахова.

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Латати дірки. Саме цим поки і займається Міністерство житлово-комунального господарства. Хоча цьогоріч і дали майже в чотири рази більше - мільярд і 200 мільйонів. 600 з них піде порівно - на переоснащення котелень, встановлення лічильників (загальнобудинкових і приватних) та очищення води. Її поліпшуватимуть передовсім на Луганщині, Донеччині, Дніпропетровщині, Київщині та Черкащині. Лічильники ж мало захищеним встановлюватимуть безкоштовно, інших про кредитують.

Олександр ПОПОВ, міністр з питань житлово-комунального господарства України: «Государство помогает установить жителю счетчик, но он в результате полученной экономии возвращает этот ресурс на протяжении года или двух лет».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: На ремонт столичної каналізації Держбюджет виділив понад 60 мільйонів гривень. На 230 мільйонів закуплять електротранспорт у містах проведення «Євро-2012» - Києві, Харкові, Донецьку і Львові. При чому, міста обиратимуть собі самі партнерів, і укладатимуть з ними угоди на десятирічний лізинг трамваїв і тролейбусів. Фахівці ж рахункової палати застерігають від перевитрат.

Ігор ЗАРЕМБА, головний контролер рахункової палати України: «У нас була колегія присвячена державним закупівлям в цілому. І рахунковою палатою виведена цифра, яку ніхто не заперечив, що 40% коштів від державних закупівель йшло у відкати. Тобто, попусту розкрадалися».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: Але цьогоріч тендерні процедури так і не вдосконалили. Їх проводитимуть і обладміністрації і міста. Тож міністр сподівається на порядність чиновників.

Олександр ПОПОВ, міністр з питань житлово-комунального господарства України: «Я считаю, что этот механизм должен быть также эффективен, потому, что они проходят, эти закупки в условиях конкуренции».

Олена АСТАХОВА, кореспондент: На жаль, і цього року системні вади житлово-комунальних витрат не вирішені. В Україні й досі немає ані стратегії порятунку цієї сфери, ані якісного контролю за бюджетними грошима.

Агрогосподарство, яке не використовує хімікати            вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 7

18:57:25-19:00:42 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Патріотична стратегія і дивовижний результат. «Факти» знайшли в Україні агрогосподарство, яке не використовує хімікати. У селі Михайлики Полтавської області вже 30 років господарюють винятково екологічно. Експерти кажуть: земля тут за складом така, яка була 100 років тому. За унікальним досвідом до села їдуть навіть іноземні делегації. Органічне землеробство за українським зразком вже використовують у Бразилії та Австралії. Українські ж новатори кажуть: головне переконати несумлінних вітчизняних бізнесменів, що є щось важливіше за легкі гроші. З чистої землі повернувся Віталій Ковач.

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Земля, як земля. З висоти пташиного польоту поля зливаються у суцільне зелене море. Та різницю добре видно, коли урожай експерсету пускають під культиватор.

Чоловік: «Ви ж дивіться, немає жуків, блискучі грудки. Дивіться. Бачте, розпадається. Бач, Юра, що ми з тобою делаєм».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Вони роблять справу свого життя і не втомлюються приймати делегації. За 30 років ведення органічного землеробства в Михайлика були сотні. На поля приїжджих водить особисто господар Семен Антонець, щоб показати - альтернатива отрутохімікатам є, і вона під ногами.

Семен АНТОНЕЦЬ, заступник підприємства «Агроекологія»: «Ну, як це ми не жертвуємо. Кажуть жертвуємо урожаєм. Це абсолютно нормально віддаємо. На четвертий рік в органічному землеробстві земля повинна віддати врожай землі».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Його філософія проста - людина і земля на прешому місці, а гроші прийдуть і приходять. Органічне землеробство сьогодні утримує велика господарство. На 8 тисячах гектарів землі сучасна техніка та жодного грама хімії, і ні бур'янів, ні шкідників. З ними борються агротехнічними засобами.

Василь ЛУБИНЕЦЬ, генеральний директор підприємства «Агроекологія»: «Перш за все, ми стараємося бур'янам зробити тепличні умови і своєчасно їх зрізати».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Юрій працює трактористом понад 20 років. Чимало його колег із навколишніх сіл вже немає серед живих. Робота в полі брудна й небезпечна. А отрутохімікати безжальні.

Юрій СИВОЛОГА, тракторист підприємства «Агроекологія»: «Ще якщо вітер накриває , все зноситься в кабіну, дихаєш».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Наука досвід агроекології пропагує. Господарство базове для полтавської аграрної академії. Студенти тут від початку літа до пізньої осені на полях та фермах. Та від теорії до практики потрібно пройти найважчий шлях - змінити себе.

Віктор ПИСАРЕНКО, ректор Полтавської державної аграрної академії: «Інертність нашого людства, нашого народу. Там де менше роботи, кажеться все краще. Де більше роботи - ну, більше роботи, тут необхідно більше інтелекту. Розумієте».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Розуміння є, інтелект є, господарства з органічним землекористуванням є, а закону для них немає. Безпечна сировина розчиняється у котрі нашпигованому отрутохімікатами. Заради чого старатися, якщо за цю продукцію дорожче ніхто не платить? Бізнес шукає вигоду. Смен Антонець бере ж землю і чекає.

Наталя ПОГОЖЕВА, віце-президент Української аграрної конфедерації: «Склад гумусу на його земля той самий, що був сто років назад. А по районі в 6 разів менше. Скажіть мені, будь ласка, як це можна назвати, це і є скажімо, це і є економічний патріотизм».

Віталій КОВАЧ, кореспондент: Економічний патріотизм - нове явище для країни, яка ще не закінчила накопичення первісного капіталу. Прибутки не понад усе, на першому місті люди - поняття, яке не зовсім вписується у стандарти дикого капіталізму. Та чомусь разом вони дають вибуховий ефект - доведено Семеном Антонцем.

Завдяки опозиції під час останнього візиту до Києва Дмитра Медведєва не було підписано угод про співпрацю в енергетиці та делімітації Керченської протоки       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 8

19:01:09-19:02:10 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Завдяки опозиції під час останнього візиту до Києва Дмитра Медведєва не було підписано угод про співпрацю в енергетиці та делімітації Керченської протоки, - вважає лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Про це колишня Прем'єр заявила сьогодні в Полтаві. Опозиціонерка не виключає, що згадані угоди Київ та Москва можуть підписати вже влітку. Тому головне, чим займатиметься Тимошенко найближчим часом - їздитиме Україною, щоб говорити спільну тактику і стратегію роботи опозиції та спробувати примирити демократичні сили. Лідер БЮТ визнала одним з негативних факторів, який вплинув на результати президентських перегонів - стала саме роз'єднаність опозиції. Тому зараз ситуацію треба виправляти.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Щоб вони не демонстрували протистояння між собою, коли сьогодні такі виклики повстають від діючої влади перед Україною. І я намагаюся сьогодні зняти весь той негатив, який накопичився між патріотичним, демократичними силами за всі ці попередні роки».

Створення спільних підприємств між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом» узгодили ще три роки тому       вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 9

19:02:11-19:03:13 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Створення спільних підприємств між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом» узгодили ще три роки тому. Про це заявив колишній уповноважений Президента Ющенка з енергетичної безпеки Богдан Соколовський. За його словами, Віктор Ющенко домовився з тодішнім очільником Росії Володимиром Путіним про створення двох спільних підприємств. Одне з рівною часткою «Нафтогазу» і «Газпрому» мало транспортувати туркменський газ в Україну для подальшого транзиту. Друге мало належати на 75% «Нафтогазу» і постачати туркменський газ вже безпосередньо українським споживачам. Подібна співпраця могла би бути вигідна Києву та Москві і сьогодні, - зазначає Соколовський. Адже збігається із наміром України налагодити постачання газу із центральної Азії, і не потребує злиття підприємств чи продажу ГТС, можливість створення спільного підприємства, а не об'єднання двох компаній сьогодні підтвердив і голова російського газового товариства Валерія Язєв. Він зазначив, що в такому випадку модернізувати українську ГТС можна і без створення консорціуму за участю Євросоюзу.

В Києві в палаці «Україна» відбувався другий міжнародний кінофестиваль    вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 13

19:06:01-19:09:37 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: У ці хвилини в Києві в палаці «Україна» відбувається другий міжнародний кінофестиваль. Захід зібрав купу зірок та нових фільмів і претендує на звання фестивалю світових і національних прем'єр. Творчі роботи на конкурс представили усі континенти, а червона доріжка зустрічає найвідоміших персон. Кого саме - розкаже наш кореспондент Марина Петрова. Марино, добрий вечір, що зараз відбувається на відкритті?

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Доброго вечора, Інно. Зараз перед Національним палацом «Україна» вже добігла кінця певно найяскравіша кінофестивальна подія, - це прохід гостей червоною доріжкою. Тут були і спалахи численних фотокамер, вишукане вбрання і впізнавані обличчя кінозірок. Адже другий Київський міжнародний кінофестиваль просто стовпів світового кіно. Це насамперед Отар Іоселіані - голова журі цьогорічного кінофестиваль, знаменитий культовий режисер. Також Вадим Перальмен, - американський кінорежисер, Армен Джигарханян. І, до речі, чимало російський зірок, які дуже зацікавилися українським новим кінофестивалем.

Анатолій ЖУРАВЛЬОВ, кіноактор (Росія): «Надо думать о том, что достаточно серьезный фестиваль, и в будущем. И при чем, это с большим потенциалом, с потенциалом. И главное не то, что даже сейчас, а то, что чувствуется, что будет в ближайшие годы».

Олексій СЕРЕБРЯКОВ, кіноактор (Росія): «Мне нравиться город Киев, во-первых. Я очень его люблю. И я считаю, что у Украины должен быть свой международны фестиваль».

Отар ІОСЕЛІАНІ, голова журі Київського міжнародного кінофестивалю, кінорежисер: «Я приезжаю сюда и я знаю, что я приезжаю в к инематографическую страну. И очень надеюсь, что этот кинофестиваль будет богат впечатлениями и порадует меня».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Протягом тижня кінофестиваль покажуть 100 стрічок у конкурсній програмі «17 стрічок». Це виключно нові кінофільми і такі величезні кінофестивальні амбіції, які представлені і гостями і стрічками. Підтвердив і Богдан Ступка, який торік вперше провів кінофестиваль. Він його задумав. І отже цього року його мрія збувається вже друге.

Богдан СТУПКА, Президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Наша мета і ціль - це зробити третій, четвертий, можливо навіть на 5-му отримати клас «А».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Власне з кінофестивалю класу «А», Канського кінофестивалю щойно повернувся Президент кінофестивалю Богдан Ступка. Кінофестиваль завершився в Каннах позавчора. І там вперше був представлений український фільм і так, як його сприймали в Каннах, цими враженнями поділився Богдан Ступка напередодні відкриття сьогодні кінофестивалю. І він сказав, що попри те, що головну нагороду в Каннах здобула стрічка тайського кінорежисера, наш фільм здобув дуже гарну пресу, і буквально ажіотаж викликав у преси.

Богдан СТУПКА, Президент Київського міжнародного кінофестивалю: «Ну, я дуже радів за Лозизницю, дуже радів за наш фільм, тому що ну, просто було з 18 числа по 23 травня, за ними всі журналісти бігали, кінокамери».

Марина ПЕТРОВА, кореспондент: Отже, неабиякий потенціал українського кінематографу і української кіноіндустрії був заявлений в Каннах. А цього тижня його буде підтверджувати Київський міжнародний кінофестиваль.

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Дякую, Марино. Отже, це була Марина Петрова з відкриття другого міжнародного кінофестивалю.

Українці, росіяни та білоруси таки мають спільне коріння         вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 14

19:09:38-19:11:07 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Українці, росіяни та білоруси таки мають спільне коріння. Цю Радянську істину вкотре довів академік Петро Толочко. 10 років він вивчав артефакти 10-13 століть, і нині в Президентському фонді «Україна» презентував книгу «Давньоруська народність». Це вже друге видання історичної праці. 2005-го за нього взявся Санкт-Петербург, 2010-го фонд Леоніда Кучми, який подарує примірники сільським бібліотекам і вишам. Книга написана російською мовою, що правда, слово «руський» та його однокореневі слова автор принципово пише з одним «с». Петро Толочко пояснює - саме так було прийнято за давньої Русі, у якій раніше розпорошені племена спільно проіснували 400 років.

Петро ТОЛОЧКО, академік національної Академії наук, автор книги: «Якщо ми візьмемо це старе правописання, написання слова «Русь» з одним «с», то мені здається, тоді багато проблем стають на свої місця, бо це буде і не сучасний російський, і не сучасний український, не сучасний білоруський. А це буде саме той от давній руський народ, який створив величезну державу Київську Русь».

Леонід КУЧМА, Президент України 1994-2005 рр.: «Ми всі з одного коріння. 4 народи з'явилося. Також історична реальність сперечатися хто був на верху. Я думаю, треба сперечатися сьогодні, щоб всім життям показувати хто ж може краще забезпечити людські умови життя своєму народу».

Складено путівник столичними музеями вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 15

19:11:08-19:12:26 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Де відпочити і на що подивитися? Журнал «Главред», фонд Миколи Томенко «Справедлива країна» та дві комісії Київради (освітня та культурна) склали своєрідний путівник столичними музеями. Проект реалізували за три тижні. В журналі вмістили інформацію про майже півсотні музеїв. Також вказані їхні адреси, контактні телефони, вартість квитків та дні безкоштовного відвідування. Останні будуть цінним для школярів. Комісія з питань освіти Київради викупила тисячу примірників «Главреда». Впродовж тижня музейний путівник розповсюдять по школах, вузах та бібліотеках столиці. У журналі зібрані лише державні та комунальні музеї. Для приватних не вистачило ні журнальних шпальт, ні часу. До того ж, немає реєстру державних музеїв. Головна комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець звернувся до приватників повідомити про своє існування. Оскільки наступне видання, за словами Томенко, планують присвятити саме недержавним музеям столиці.

Діана ДУЦИК, головний редактор журналу «Главред»: «Я саме відкрила протягом цього проекту декілька музеїв для себе і власне це для мене власне буде стимулом сходити в ці музеї».

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради України: «Це якби старт, і в цей старт попадає, я тут порахував, здається 49 вийшло державної та комунальної. Хоча ще раз кажу, це добра нагода зараз протестувати, що ми маємо зараз взагалі на ринку».

В Норвегії починається перший півфінал конкурсу «Євробачення»      вверх

ICTV : Програма «Факти» (випуск 18:45:01)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет № 16

19:12:27-19:13:35 (время эфира)

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: Сьогодні в Норвегії починається перший півфінал конкурсу «Євробачення». У фіналі виступатимуть по 10 переможців кожного з двох півфіналів. Згідно з правилами, представники країн-засновниць конкурсу - франції, Німеччини, Іспанії та Великобританії проходять туди автоматично. Так само, як і представники країн, що приймає конкурс, тобто цього року це Норвегія. Таким чином, за головні призи «Євробачення» у фіналі змагатимуться 25 виконавців. Напередодні учасники виступили зі своїми піснями просто неба в центрі Осло навіть не зважаючи на прохолодну погоду. Наша співвітчизниця Альоша прорепетирувала свою пісню «Світ піпл» (Солодкі люди). На сцені вона була сама, без бек-вокалістів, танцівників та музикантів. А також ще виникли проблеми зі звуком. Однак, співачка не розгубилася, їй замінили мікрофон і вона продовжила виступ. Тож напередодні змагання Альоша налаштована рішуче.

Альоша, представник України та «Євробаченні»: «Никакого кошмара в поломкам технических нет. Если публика знает песню и она позитивно настроена, то всегда можно и без микрофона спеть и раскачать зал. Поэтому, все хорошо».

5 канал випуск 20:30

Трагедія на Дніпропетровщині       вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 7

20:38:18-20:39:31 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Трагедія на Дніпропетровщині. Трирічний хлопчик з пневматичного пістолета вистрілив у свою дворічну сестру. Дитина знайшла заряджену зброю в автомобілі дідуся під сидінням. Дідусь, який також був у цьому автомобілі, цього не помітив. Дитина кілька хвилин роздивлялася пневматичний пістолет а потім вистрілила. Куля потрапила сестричці у потилицю. Дворічна дівчинка отримала черепно-мозкову травму і зараз перебуває у лікарні. Медики запевняють, що стан її здоров'я стабільний. За даними правоохоронців батьки дітей нині на заробітках закордоном і про те, що сталося ще нічого не знають. В міліції вирішують чи порушувати кримінальну справу за статтею про нанесення ненавмисних тілесних ушкоджень. Найімовірніше у суді відповідатимуть дідусь та бабуся, які не догледіли онуків. Самі ж опікуни від коментарів утрималися.

Ірина КАЧИНСЬКА, начальник кримінальної міліції у справах дітей ГУ МВС у Дніпропетровській області: «Матеріали будуть надані до прокуратури. І якщо там буде вбачатися зміст злочину, передбаченою статтею 166 «Злісне невиконання батьками та особами їх виконуючими своїх батьківських обов'язків». Якщо є злочинні ознаки в діях дідуся рушена кримінальна справа».

Активісти-екологи заявляють, що їх побила міліція         вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 8

20:39:32-20:41:50 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: А тепер про протистояння у харківському парку ім. Горького. Активісти-екологи заявляють, що їх побила міліція. Через парк саме прокладають нову автотрасу, а природозахисники протестують проти вирубування дерев.

Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Вони розбили наметове містечко, обіймають дерева. Щоб працівники «Зеленбуду» їх не спиляли і кажуть, що готові лягти під бульдозери. Кілька громадських організацій Харкова об'єднали зусилля в боротьбі проти прокладання автомагістралей через центральний парк імені Горького. Зранку у вівторок загострення протистояння. В екологічній групі «Печеніги» заявляють: міліціонери побили 5 активістів.

Жінка: «Бьет жителей города Харькова, защищающих свою природу».

Олексій, активіст природозахисного руху: «Что делало 120 человек милиционеров в полной боевой выкладке, правда, без оружия, в форме государственной в 4 часа утра в лесной зоне? Им дали приказ такой? Кто им дал? Кто их снял с объектов»?

Марко ЗОБОВ, громадський діяч: «Ну неужели же городские власти не видят, что так нельзя. Что такого вида деятельность надо осуществлять по согласованию с обществом, по согласованию с харьковчанами. Прежде чем там хоть одно дерево тронуть, пожалуйста, во эта сосна, она еще сегодня утром была живая».

Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Міліціонери стверджують: перебували в парку лише для охорони громадського порядку.

Вадим ШКУРОПАТСКІЙ, заступник начальника чергового райвідділу міліції: «Никто никого не избивал. Останавливали людей, что бы они не влезли под работающие механизмы. Никакого избиения не было».

Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: Екологи твердять, що в парку вирубують більше дерев, ніж передбачено генеральним планом. Завдається непоправна шкода флорі і фауні. Так само побоюються захисники природи: біля траси незабаром виростуть магазини і кафе. Адже дорогою будуть користуватися не бідні жителі котеджного селища, розташованого неподалік від парку. Представники міської влади переконані, що страхи громадських діячів перебільшені.

Яків МУСІЄНКО, начальника управління соціально-економічного розвитку харківського міськвиконкому: «Зачем там нужно строить социально значимый объект для города, если речь ведется о пробивки дороги, которая бы дала возможность жителям города Харькова найудобнейшим образом попадать из одной точки города в другую».

Микола ПІДДУБНИЙ, кореспондент: У лісорубів поки що перерва, перекур і розв'язання кросвордів. Природозахисники свій пікет згортати не збираються. Побоюються, що бензопили запрацюють знову. У нічний або передранковий час.

У Луганську спеціалісти ветеринарно-санітарної медицини санітарної медицини б'ють на сполох           вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 9

20:41:51-20:45:23 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: У Луганську спеціалісти ветеринарно-санітарної медицини санітарної медицини б'ють на сполох. Кажуть, що регулярно знаходять у молочних продуктах, які продають з землі - патогенні бактерії, грибок, антибіотики і навіть пральний порошок - такий собі домашній консервант.

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Зранку і майже до вечора на одному із луганських стихійних базарів молочну продукцію торгують із десяток людей. На імпровізованих прилавках каструлі із сметаною, загорнутий в марлю сир і традиційні пластикові пляшки із молоком.

Продавець: «У нас молоко домашнее, 5 гривен за литр. В магазине найдите за 5 гривен литр молока настоящего».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Марія каже, дожила до глибокої старості саме на такому продукті.

Марія: «Всегда беру, нравится, хорошее».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Визначити на око, або на смак якісні, безпечні ці наїдки неможливо. Близько 15 % з того, що приносять на ринки, забороняють реалізовувати з різних причин. Проте на перевірку ідуть лише ті продавці, хто впевнений у якості продукту. Кажуть у ветконтролі. Інші проставляють товар одразу за рогом або на трасі.

Галина НІКІШІНА, зав. ветеринарно-санітарної лабораторії: «Молоко, которое с маститом, то есть это воспаление желудочно-кишечное, заболевание, это молоко, которое поражено стафилококками, стрептококами, гнойная палочка. Это кишечная палочка. С начала года было поведено очень много исследований. И было забраковано 35 случаев маститов, молоко было забраковано. Не допущено в реализацию».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Пийте діти молоко - будете як корови. Такий варіант пропонують спеціалісти, котрі знають толк у продукті. Маючи на увазі, що молоко здатне як додати сили, так і передавати найстрашніші хвороби - туберкульоз, лейкоз. У службі ветеринарного контролю називають 3 типи загроза. Крім захворювань і паразитів молоко, придбане із землі здатне нагородити банальним отруєнням. За температури плюс 25 воно псується через 2 години. Розвиваються і домашні технології фальсифікації. Це і показало придбання на стихійному ринку. 10 хвилин експрес-тесту, за словами працівників лабораторії ринку показали, що покупка відносно вдала. Буває і гірше.

Олександр ПШЕНИЧНИЙ, лікар: «При обследовании данного молока было выявлено, что жир отсутствует, процент жира 2,6. то есть, возможно это уже фальсификация молока. Был снят жир. И добавлены антибиотики. Сода может быть. Кислотное число в этом молоке составляет 14 градусов. То есть уже является недоброкачественной продукцией».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Молоко з ринку або з магазину - немає різниці, стверджують спеціалісти, аби тільки санітарні умови були дотримані. Але у епідеміологів і торгівців поняття цього різні. Корова Улітка одна із тих, в кого все на продаж.

Жінка: «Внуков много, никто никогда молоком не отравился и не заразился».

Максим СИСОЄНКО, кореспондент: Ветеринари упевнені, що більшу частину поголів'я селяни успішно ховають від їхнього ока. Тим, хто не може відмовитися від купівлі молочних виробів з землі, санстанція радить бодай паспорт корови вимагати. Це убезпечить принаймні від невиліковних недуг.

В ОДесі припинили незаконну легалізацію іноземців     вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 10

20:45:24-20:46:36 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Тепер до Одеси. Там припинили незаконну легалізацію іноземців. Оборудку організував уродженець Сирії, а нині громадянин України. в місті він представляв сирійську етнічну діаспору і водночас був президентом громадської організації. Під час обшуку в його квартирі оперативники виявили кліше гербових печаток та штампів консульства Сирії в Україні, Міністерства юстиції України, департаментів нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань. А також кліше печаток приватного нотаріуса, сирійські національні паспорти, посвідчення помічника голови громадської організації з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Правоохоронці встановили, що протягом трьох років цей чоловік під прикриттям асоціації перекладачів та філологів підробляв документи, що нібито підтверджували іноземцям легальне перебування в Україні. вилучені речі спрямували на експертизу, за результатами якої ухвалять рішення щодо порушення кримінальної справи.

Костянтин КУЗНЕЦОВ, працівник УБОЗ ГУ МВС в Одеській області: «Незаконно, систематически, с использованием вышеуказанных клише производились действия, направленные на легализацию иностранных граждан, в первую очередь лиц арабской национальности, находящихся в Украине, путем легализации их документов».

У Львові євростадіон виходить з будівельної кризи        вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 11

20:46:37-20:47:32 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: У Львові євростадіон виходить з будівельної кризи. У цьому, принаймні, запевняв сьогодні Борис Колесніков під час візиту до міста, що прийматиме Євро-2012. Профільний віце-прем'єр наголосив: «Відставання у півроку будівельники обіцяють наздогнати до лютого 2011-го а вже у квітні на стадіоні почнуть укладати газон. Зараз на об'єкті працюють по 400 людей щозміни. Та найбільше клопоту в будівельників від проектувальників, які вчасно не надають креслення.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр України з питань Євро-2012: «Как минимум 5-6 месяцев отставания. Что значит отставания? Все, что вы видите сегодня, должно было быть в октябре прошлого года, вот посчитайте сами, что такое отставание. Ну, добро хоть мы успеваем все равно обкатать стадион: осень-весна 11-12 нам хватает полностью, нам хватает на матчи тестовые так называемые. Так что уже, думаю, в сентябре можно будет твердо сказать, на какое число заказывать билеты на футбол».

Іноземним студентам дозволили навчатися в Україні і російською мовою     вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 12

20:47:33-20:48:19 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Тепер про новації від уряду. Іноземним студентам дозволили навчатися в Україні і російською мовою. Міносвіти скасувало директиви щодо обов'язкового використання української мови у вищих навчальних закладах. Про це нововведення повідомив на Донеччині профільний міністр. Дмитро Табачник переконаний, що мовні обмеження відлякали від України студентів іноземців. Відтепер абітурієнти з-за кордону самі обиратимуть, якою мовою навчатися в Українських вишах.

Дмитро ТАБАЧНИК, міністр освіти та науки України: «На жаль, за останні два роки через адміністративні обмеження, які міністерство застосовувало до студентів-іноземців. Їх примушували навчатися виключно українською мовою. Ми втратили понад 8 тисяч студентів іноземців. Три роки тому мали понад 50 тисяч зараз ледь 40».

Дмитро Табачник повідомив про намір повернути до шкільної програми російську літературу       вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 13

20:48:20-20:48:42 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Також Дмитро Табачник повідомив про намір повернути до шкільної програми російську літературу, яку вивчатимуть мовою оригіналу. Міністра в Донецьку зустріли нечисленними студентськими пікетами. Біля входу до національного університету кілька десятків протестувальників. Всі вони виступали за відставку Дмитра Табачника. Аналогічні, але кількатисячні протести, раніше, нагадаю, відбулися майже у всіх західних українських обласних центрах.

Обійняти найстаріший корпус вирішили студенти Київського політехнічного інституту      вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 14

20:48:43-20:49:44 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Обійняти найстаріший корпус вирішили студенти Київського політехнічного інституту. В такий спосіб вони відкрили тиждень святкування 112 річниці рідного вишу. Великий ланцюг єдності зібрав студентів, аспірантів, викладачів і випускників. Найстарша із присутніх закінчила політех у 74-му. Усього перед головним корпусом зібралися близько 2 тисяч людей, близько 8 факультетів. Таку акцію єдності проводять вдруге. А вже восени обіцяють пошити велетенську сорочку, в яку вмістяться всі 40 тисяч кпішників.

Олександр БАРАБОШКО, студент НТУУ «КПІ»: «Таким чином взявшись за руки показуємо, що ми єдині, всі студенти КПІ, всіх факультетів разом навчаємося разом тут, згуртовані. А також ми беремося за руки із нашими викладачами, ректоратом.»

Геннадій ВАРЛАМОВ, проректор з науково-виховної роботи НИУУ «КПІ»: «Ми показуємо приклад єднання всіх поколінь навколо КПІ. Тому корпус оточується студентами, і ми скануємо «Слава КПІ», єднаємося»

Запрошення для Папи Римського відвідати Україну у 2012-му році офіційно прийняв Ватикан      вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 15

20:49:45-20:50:11 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Запрошення для Папи Римського відвідати Україну у 2012-му році офіційно прийняв Ватикан. Саме у цьому році відбудуться святкування 600-ї річниці перенесення єпископської столиці з Галича до Львова. Зараз узгоджують саму дату цього візиту. За всю історію існування Святого престолу Папа Римський відвідував Україну лише раз. Іоанн Павло ІІ здійснив папський візит у червні 2001-го, відправивши богослужіння і у Києві і у Львові.

У місті стартував мистецький проект «Київ - столиця українських музеїв»      вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 16

20:50:12-20:51:05 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: «Київ - столиця українських музеїв». У місті стартував мистецький проект під такою назвою. Спецвипуск журналу «Главред» містить інформацію щодо муніципальних та національних музеїв столиці. Ініціатори цього проекту називають його своєрідним путівником в ньому є спеціальна карта, де позначені понад півсотні столичних музеїв. Крім того в журналі інформація про нові експозиції та пільги на відвідування. Тисячу екземплярів цього спецвипуску передадуть до шкіл, вишів та бібліотек.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради: «Тут інформація про всі музеї української столиці, держаної та комунальної власності. Так, якщо арифметично порахувати, то здається це 50 чи 49 музеїв тут представлені. Що ми хотіли би, щоб той, на нашу думку, великий потенціал науковий і просвітницький, музеїв Києва належним чином оцінювався і використовувався».

Кілька годин тому в столиці України розпочався другий Київський міжнародний кінофестиваль   вверх

5-й канал : Програма «Час новин» (випуск 20:30:13)

25.05.2010 3:00:18

Сюжет № 17

20:51:06-20:52:41 (время эфира)

Олег ДЕЙНЕКА, ведучий: Кілька годин тому в столиці України розпочався другий Київський міжнародний кінофестиваль. Червоною доріжкою пройшли знаменитості, серед яких американський режисер Вадим Перельман, актори Армен Джигарханян з Росії та Міа Кохараде з Японії. Очолить журі основної конкурсної програми грузинсько-французький режисер Отар Іоселіані. Цьогоріч програма заходу збільшилася втричі. Впродовж тижня на київських майданчиках покажуть понад 100 фільмів з 40-ка країн. відкриє фестиваль стрічка російської актриси і режисери Віри Глаголєвої «Одна війна». За гран-прі кінофоруму, а це 20 тисяч доларів США, змагатиметься і український фільм: робота Алана Новака «Любити чи вбити».

Отар ІОСЕЛІАНІ, голова журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Если это стандартные картины, которые делаются по определенным правилам и по определенным клише то это меня не Інтересует. А меня Інтересует живая душа автора и живая душа человека, который о чем-то думает и что-то о чем-то хочет побеседовать со зрителем».

Сергій РАХЛІН, член журі Київського міжнародного кінофестивалю: «Ваш город заслуживает и ваша страна заслуживает фестиваля класса «А». все условия для этого есть. То, что я посмотрел, какой энтузиазм в штабе фестиваля. Молодые ребята и девушки работают с таким энтузиазмом, что может позавидовать любой «Золотой глобус» и любой «Оскар». Так что вы в этом смысле у вас все впереди. Я надеюсь, что мне еще придется, как гостю, или просто купить билеты приехать посмотреть фильмы на фестивале класса «А» в Киеве». Я думаю, это будет».

ТРК Україна випуск 19:00

В Харькове идет война за деревья             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет №1

19:00:58-19:03:36 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Тяжелый рок парка Горького. В Харькове идет война за деревья. Защитники природы вышли против милиции и бульдозеров. Утверждают, что лес рубят в большем количестве, чем было заявлено городскими властями. Зачем поставили на деревьях крест - выясняла Ольга Вдовенко.

Ольга ВДОВЕНКО, корреспондент: Один человек в больнице, еще у десятка - ушибы и ссадины. Участники этой потасовки - харьковские милиционеры и экологи. Более сотни защитников природы почти неделю живут в парке. Круглосуточно охраняют его от вырубки. По словам Нелли и Александра, этим утром силы были неравными.

«Милиции было просто армия. Я считаю, на одного человека человек 10. и поэтому люди подходили к деревьям, там как раз были очень хорошие деревья - огромные столетние дубы, сосны. Каждое дерево защищали, но милиция оттаскивала от деревьев силой.»

«Молодому человеку, которого милиция скрутила и бросила на землю, он оказывается, лбом упал в пень. Они его отпустили лбом в пень. И была скорая помощь, приехала и мальчика забрала».

Ольга ВДОВЕНКО, корреспондент: Милиционеры говорят, что никого не сбивали, наоборот хотели помочь.

Вадим ШКУПАПАТСКИЙ, милиционер: «Никто никого не сбивал, не пускали людей, чтобы они не влезли под работающий механизм. Так что никакого избиения не было».

Ольга ВДОВЕНКО, корреспондент: 600 деревьев уже уничтожено. Уже около 200 ждут своей очереди. Они отмечены вот такими вот крестами. Экологи утверждают: для того, чтобы выросла подобная акация, нужно как минимум, 50-60 лет. В Харькове разговоры о необходимости новой дороги идут не один год. Спорное строительство получилось как подготовка к Евро-2012. деньги в городском бюджете заложены. Чиновники обещают - больше лес вырубать не будут.

Яков МУСИЕВНКО, начальник управления социально-экономического развития: «Это парковая зона. Зачем там нужно строить социально значимые объекты для города? Если речь ведется о пробивке дороги, которая дала возможность жителям города Харькова найудобнейшим образом попадать из одной точки в другую.»

Ольга ВДОВЕНКО, корреспондент: Иван уверяет - количество вырубленных деревьев уже превышает необходимые для строительства дороги. Теперь власти города бульдозерами заметают следы.

«Когда бульдозером тут все пройдется - пеньков не останется. Они выкорчуются. Соответственно, никто не сможет доказать, сколько было их спилено. А перебор в этом плане - он уголовно наказуем. Именно этого многие активисты пытаются избежать. И следствием этого стали вот эти вот баррикады.»

Ольга ВДОВЕНКО, корреспондент: К вечеру технику из парка убрали. Однако экологи заявляют, что не покинут лес, пока не будут проведены общественные слушания.

Медики и пациенты Киевского эндокринологического центра сегодня собрались под стенами больницы             вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет №2

19:03:37-19:06:11 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Больной вопрос. Медики и пациенты Киевского эндокринологического центра сегодня собрались под стенами больницы. Боятся, что под предлогом реставрации главного корпуса их лишат клиники. Здание находится в центре столицы. Симптомы беспокойства изучала Наталия Ковачевич.

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Больные нервничают, работники бунтуют. Все вместе объединились против столичных депутатов.

«Я нигде такой порядочной больницы не видела.»

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Центр эндокринологии расположен недалеко от Золотых Ворот. И на золотой земле - в самом центре Киева. На территории одной из старейших клиник столицы. Ждали ремонта - вместо этого получили приказ управления коммунального хозяйства с требованием отдать главный корпус. По словам главврача Николая Гульчия, депутаты Киевсовета приняли решение передать помещение некоему благотворительному фонду.

Николай ГУЛЬЧИЙ, главврач: «Дуже тихо 22 наказ, 29 голосування. Знаєте, як голосують? Пункт такий сякий. Ніхто і не розібрався напевно».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Этот корпус помнит немало известных людей и открытий - рассказывают медработники.

Светлана ЗАРИТОВСКАЯ, старшая медсестра: «Первый наркоз Амосов провел на сердце в стенах нашей больницы».

Лариса ПРОКОПЕНКО, медсестра: «Даже говорят, мы на словах знаем, что Булгакова писал своего Берлиоза именно случай был у нас в больнице».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Больнице была построена почти 100 лет назад и давно стояла в плане реставрации. Больных из аварийного здания перевели в другие корпуса. А здесь расположили пищеблок и теплоузел. В этом здании вся система обеспечения больницы. Врачи не исключают: если его отберут, то уже к осени одно из старейших медучреждений в городе может быть ликвидировано. Наталия называет себя пациенткой центра со стажем и готова кинуть клич всем, кто здесь когда-то лечился. Уверена - людей наберется столько, что здание смогут взять в многорядное кольцо.

Наталья ПЕТЧАНИНА, пациентка: «Если уберут с этого места, то распадется центр, распадется идея. И огромное количество людей, тысяча людей, которым необходима помощь эндокринного центра, центра эндокринологии -они просто потеряются.»

Анатолий ЧУБ, депутат: «Ці роботи треба проводити негайно. Це є перший постулат. І те, що не можна розривати комплекс зазначеної лікарні - це другий».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Прибывшие на встречу с пикетчиками депутаты заверяют - решение, из которого паника, в глаза не видели. Прояснить картину в самом Киевсовете сегодня нам так и не удалось.

Бумажная упаковка на бутылке больше не отговорка для милиции      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет №5

19:09:06-19:11:22 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Пакет к пиву уже не спасает. Бумажная упаковка на бутылке больше не отговорка для милиции. Напротив - с ней штраф будет даже выше. Сколько теперь будут взимать за пиво-невидимку - узнавал Андрей Кузаков.

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: Это не просто пакет, а юридическая справка. Спрятав в него бутылку пива - и пей где угодно. Так считает большинство любителей хмельного напитка. Но не милиция. Пакет, в который прячут бутылку - не только не освобождает от наказания, а еще Его и усугубляет. За открытое распитие пива штраф около 80 гривен. А если спрятать пакет - тогда около 140. категории «пиво в пакете» в украинском законодательстве нет, - поясняют в киевской милиции. Правоохранители могут и подойти к любому и проверить что угодно. В случае с пивом конституционное право собственности не сработает.

Владимир ПОЛИЩУК, руководитель пресс-службы ГУ МВД в Киеве: «Якщо людина ховає пляшку пива або слабоалкоголки - вона вчиняє ще гірший злочин. Вона вчиняє не злочин, а правопорушення. Вона вчиняє по-перше, саме правопорушення, тобто порушує статтю 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і крім цього, вона ще й приховує це правопорушення. Так що ми б не радили це робити».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: То что пиво - оно и в пакете пиво - нам подтвердил независимый юрист.

Ростислав КРАВЕЦ, юрист: «То, что человек несет в пакете спиртной напиток и его открыто распивает, хоть и прикрывается пакетом, это больше взято из иностранных фильмов. По нашему законодательству за это положен штраф».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: В столичных ларьках пакеты к пиву уже стали бизнесом. Их предлагают от 25 до 50 копеек за штуку. О том, что покупателя все равно могут оштрафовать многие продавцы знают. Но выручка дороже. Не так страшен закон, как его малюют. В киевских парках пьют не стесняясь.

Отдыхающие: «Ми не вважаємо, що це правомірно - заглядати в наші пакети. Що хочемо - те й ховаємо.»

Отдыхающие: «Так законно, так незаконно. Потому что люди не видят, что здесь».

Андрей КУЗАКОВ, корреспондент: А вот и патруль. Пиво в пакетах глаз правоохранителям на режет.

В эти минуты открывается второй Киевский международный кинофестиваль         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет №6

19:12:04-19:15:35 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: В эти минуты открывается второй Киевский международный кинофестиваль. Звезды кино и гости съезжаются к Дворцу Україна. За событием следит наш корреспондент. Кто из звезд уже прошел по красной дорожке и какие сюрпризы подготовили организаторы кинофорума, Наталия?

Наталия ДЗЮБЕНКО, корреспондент: Добрый вечер, студия. На самом деле по красной дорожке прошли практически уже все звезды. Они оказались на удивление быстрыми. Они практически убегали от журналистов, от поклонников, желающих взять автографы. В этот момент, я знаю, что в зале уже наслаждаются обществом коллег Алексей Серебряков, известная японская актриса Мекко Харада. Вот с минуты на минуту приедет Каспер Ван Диан - известный американский актер. Уже завтра ожидают приезда Эдриана Броуди. И естественно, фанатки осаждают и Дворец Україна, и я надеюсь, будут поджидать своих звезд у всех кинотеатров Киева, в которых намечена фестивальная программа. Она будет достаточно яркой. Вот стало известно практически в последние минуты, что фильм-открытие Каннского премьера Армена Джигарханяна «Шантропа», которой планировалось открывать второй Киевский международный кинофестиваль, станет фильмом закрытия. А открывать фестиваль сегодня будет режиссерская работа прекрасной актрисы Веры Глаголевой. И у нас будет возможность узнать ее в роли режиссера.

Вера ГЛАГОЛЕВА, режиссер: «Такие кинофестивали дают какую-то энергию. Очень большую. Мне лично, как режиссеру - хочется делать кино, которое зрители принимают.»

Наталия ДЗЮБЕНКО, корреспондент: В состав жюри, кроме заявленного уже Атара Иасилиане вошел любимый всеми актер Армен Джигарханян, известный американский режиссер Вадим Пелерман. Известный кинокритик Сергей Раслин. Они уже сегодня начали свою работу. Но естественно, никаких оценок до конца фестиваля никто не давал. Единственное, в чем сознался Армен Джигарханян - Борис Борисович боится не оправдать надежд, боится быть слишком строгим судьей. И об этом сказал сегодня откровенно журналистам.

Армен ДЖИГАРХАНЯН, член жюри: «Я не знаю, понял ли я много в жизни... Потом чуть позже проходит время - и я начинаю понимать, что вот что мне говорил этот...»

Наталия ДЗЮБЕНКО, корреспондент: У фестиваля большие амбиции. Богдан Сильвестрович Ступка на пресс-конференции заявил, что уже через 5 лет он надеется, что Киевский международный кинофестиваль обретет статус класса А, то есть приравняется к Каннам, Венеции, Берлину. Зрители не против, тем более, что в этот раз все билеты на конкурсные и гостевые показы в свободной продаже. Так что у каждого из киевских зрителей есть возможность оценить кинофестиваль и с надеждой смотреть в будущее. Вдруг действительно в Киеве появится кинофестиваль класса А.

Елена КОТ, ведущая: Спасибо, Наталия Дзюбенко о сюрпризах второго Киевского международного кинофестиваля.

Земли заповедника Кембрундская коса раздерибанят, а уникальная природная система погибнет            вверх

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:00)

25.05.2010 3:00:16

Сюжет №8

19:16:18-19:19:15 (время эфира)

Елена КОТ, ведущая: Земли заповедника Кембрундская коса раздерибанят, а уникальная природная система погибнет. Такими опасениями сегодня в столице делились экологи. В Николаевском облсовете решили поменять статус ландшафтного парка с национального на региональный. Как заявили депутаты - для порядка. Чтобы разобраться в конфликте на месте - корреспонденты «Событий» отправились в заповедную зону.

Корреспондент: На Кингбурзскую косу можно добраться как по воде, так и по суше. Но без внедорожника не обойтись. Сельсовет распоевал земли, и теперь уникальные природные угодья застраивают. Местные жители хватаются - могут хоть по кусочку продать заповедную зону. Статус национального заповедника им мешал жить. Говорят, только и кормятся от местных лестных угодий. Александр Демидов из села Геройское - делится планами. На выделенном пае он построит что-то наподобии пансионата и займется предпринимательством.

Александр ДЕМИДОВ, местный житель: «Може хтось построїть собі міні-пансіонат. Може буде зарабатувать. Ви самі знаєте, що в нас тут немає ніякого доходу. У нас тут земля не придатна для вирощування сільхозкультур».

Корреспондент: Другого мнения жителей, которые поселились здесь из-за уникальной природы.

Сергей ПАВЕЛКО, житель: «Здесь должен быть парк, потому что место само по себе уникально. Мы сюда приезжаем, потому что только здесь такое место. Только здесь есть такая природа, есть дикие лебеди. Мы живем, около нашего дома озеро, где плавают несколько видов утки. У нас дома бегают фазаны.»

Корреспондент: Представители некоторых общественных организаций бьют тревогу. По их словам, в Николаевской области уничтожают уникальный заповедник. Так как угодия пытаются из национального перевести в статус местного заповедника.

Олег ДЕРКАЧ, руководитель областного совета: «Згорнута інформаційна компанія, яка направлена на дискредитацію взагалі ідеї національних парків. На цьому фоні розгортається, на фоні цієї істерії - розгортається така активізована компанія по розпродажу земель Кінгбурзської коси».

Корреспондент: Чиновники на местах парируют - им виднее, где можно санатории построить, а где можно природу защищать. Тем более, что статус национального парка присвоили без их согласия.

Петр ПАЛАМАРЮК, начальник управления охотничьего хозяйства: «Оригінальні ландшафтні парки оці два - вони являються комунальною власністю обласної ради. І до обласної ради ніхто не звертався - чи ви хочете, щоб там був національний парк, чи не хочете. Тобто ігнорували повністю нашу місцеву громаду. Тобто нашу обласну раду. І звичайно, депутатів це обурило - як же ж так, створили національні парки, не попитаючи нас».

Корреспондент: Чиновники на местах и активисты экологи прекрасно понимают: в национальном парке угодия изымаются даже у постоянных жителей Кингбурзской косы. Но статус региональной дает право местной власти распоряжаться землей на собственное усмотрение. Сотка земли недалеко от моря стоит примерно 5 тысяч долларов. И пока никто не спрашивает мнения обитателей дикой природы. Они на Новий статус заповедника могут отреагировать только собственной численностью.