1+1 випуск 19:30

Президент Росії 17 травня приїде до України з робочим візитом. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Гість програми - Дмитро Медведєв, Президент Росії. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Предметним втіленням зближення двох держав може стати міст через Керченську протоку. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Юлію Тимошенко викликали на допит у Генпрокуратуру. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Першу пасивну евтаназію, тобто позбавлення життя, провели у Швеції. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Шкідливі звички стають розкішшю. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Міжнародний скандал навколо силіконових принад почався у Франції. 1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

Оппозиция во главе с Тимошенко инициировала создание «Комитета защиты страны». Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

Інтервью с Дмитрием Медведевым, президентом России. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

Один из вопросов, который будет подниматься во время визита Дмитрия Медведева в Киев - это демаркация украинско-российской границы. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

Россия - не единственная страна, с которой у нас не решен вопрос границ. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

Бюджетников и пенсионеров уже в мае ждут повышенные выплаты. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

На этой неделе в Украине появился Совет регионов. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

После антиалкогольной кампании в Советском Союзе под угрозой уничтожения оказалась винодельческая отрасль страны. Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

ICTV випуск 18:45

Проти Юлії Тимошенко поновили кримінальну справу. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Опозиція готує президентові Медведєву палкий прийом. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Рада міністрів Криму постановила, що усі пляжі загального доступу мають бути безкоштовними. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Гість студії - Василь Джарти, голова Ради міністрів Криму. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Мери українських міст можуть опинитися поза законом. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

У двох найбільших мережах супермаркетів Німеччини знайшли яйця з діоксином. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

Заявити про себе в Європі позитивно Україна може на Канському кінофестивалі, який стартував цього тижня. ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 21:00

Україна у передчутті приїзду Президента Дмитра Медведєва. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Проти Тимошенко реанімували справу часів Леоніда Кучми. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Україна вшановує пам'ять жертв сталінських репресій. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Україна має чимало варіантів для зменшення залежності від російського газу. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

2010 року Україна може зблизитися із Євросоюзом. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

На Канському кінофестивалі Україну представлятиме фільм «Щастя моє». 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

Держава помилила відповідальність за чорну археологію. 5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

ТРК Україна випуск 19:00

Україна отмечает День памяти жертв политических репрессий. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Политическая неделя ознаменовалась возбуждением уголовных дел. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

В Украине более полутора миллиона одиноких людей нуждаются в постоянном уходе. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

Не все то золото, что блестит. ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

1+1 випуск 19:30

Президент Росії 17 травня приїде до України з робочим візитом          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №1

19:30:50-19:37:00 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Президент Росії, чия нога не ступала на землю київську останні 5 років, вже завтра у столиці України. Перший офіційний візит Дмитра Медведєва як президента ще задовго до його приїзду обріс чутками, версіями і здогадами. Якщо навіть у режимі робочої зустрічі глава Росії переконав українського президента залишити Чорноморський флот у Криму аж на 30 років, то чого чекати від офіційно ретельно підготовлених перемов. Російські канали до нас уже повернулися. Спільні військові паради відбулися. Ідею об'єднати продавців газу обговорюють.

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Так дружба чи політика? В Україні і в Росії намагаються зважити, хто платить більше за прорив у взаєминах Москви і Києва, і зрозуміти, що змушує керівництво наших країн так поспішати зі зближенням. Що за фасадом патетичних офіційних заяв про стратегічне партнерство двох братніх народів? Експерти і опозиція прискіпливо шукають підступ, як в уже укладених, так і в майбутніх домовленостях з Росією. Опозиція домоглася раніше небаченого - звіту уряду у парламенті про угоди, які планують підписати завтра президенти Янукович та Медведєв. Перший віце-прем'єр запевняє - про енергетику та авіапром, за які найбільше непокоїться опозиція, цього разу жодних документів не підписуватимуть. Українська труба також до росіян в управління не потрапить, - присягається Клюєв.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Если речь будет идти о дальнейшей судьбе ГТС, то мы будем ставить вопрос о создании газотранспортного консорциума, тем более, трехстороннего газотранспортного консорциума. Это страны Европейского Союза, Україна и Россия».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Проте опозиція урядовцю не вірить.

Сергій СОБОЛЄВ, народний депутат від БЮТ: «Ми переконані, що 17 числа знову з-під поли будуть витягнуті документи, якими не володіє ні уряд України, ні президент України, але які вже написані в Кремлі і в Москві».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: На можливі експромти опозиціонери погрожують відповісти вуличними акціями. Такими ж як у день ратифікації угоди газ в обмін на флот. Документ, про який сперечаються досі, з'явився несподівано. До підписання його обговорювали лише Янукович і Медведєв. Російський опозиційний політик Борис Нємцов вважає - саме кулуарність цього договору спровокувала підозру українців.

Борис НЄМЦОВ, опозиційний російський політик: «Приехали в Харьков, чего-то там подписали. Потом побежали в Раду, что-то там проголосовали. Под зонтиками Литвин, и так далее. Если бы все сделали нормально, по-человечески, то большинство граждан Украины посчитали бы, что они совершили выгодный договор с Россией, и все хорошо. Поскольку все делалось так очень быстро, кулуарно и без всяких дискуссий, возникло вот это ощущение, что нас либо хотят купить, либо обманывают».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Російська опозиція переконана - насправді до тієї угоди претензії мають бути в російських платників податків.

Володимир МІЛОВ, колишній заступник міністра енергетики Росії: «Мы приняли федеральную программу 5-летнюю по переводу Черноморского флота в новую базу в Новороссийск ценой больше 500 миллионов долларов. И в итоге оказалось, что мы готовы платить 40 миллиардов долларов за то, чтобы сохранить действующую арендуемую базу в Севастополе и очевидную переплату».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Російські критики політики Путіна-Медведєва переконані - аби потішити імператорські амбіції, кремлівський тандем здає інтереси Росії.

Володимир МІЛОВ, колишній заступник міністра енергетики Росії: «В России у власти находятся люди, которые одержимы идеей продемонстрировать и усилить какое-то свое геополитическое влияние в мире. Они готовы платить за это усиление влияния любую цену. Стоят над контурной картой и постоянно пытаются там закрасить Новий кусочек, откусить где-нибудь то Абхазию, то Севастополь, то еще что-нибудь».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: А симпатики Кремля вважають - геополітика справді річ не дешева, але це плата за безпеку.

Сергій МАРКОВ, російський політолог: «Почему для России важен Черноморский флот? Во-первых, потому что мы как бы хотим укреплять свою безопасность очень в нестабильном регионе».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Натомість українські експерти дорікають українській владі пасивністю.

Олександр ЧАЛИЙ, колишній перший заступник міністра закордонних справ України: «Я ініціативність, креативність бачу тільки з російської сторони. Які пропозиції ми, як громадяни України, знаємо, що наша українська дипломатія висунула... Що ми хочемо від Російської Федерації? Крім низької ціни на газ більше ми нічого не можемо згадати».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Дипломат зі стажем Олександр Чалий провів з росіянами не один раунд складних переговорів і переконався: згаяний час - це згаяна можливість.

Олександр ЧАЛИЙ, колишній перший заступник міністра закордонних справ України: «Міллер дуже відверто каже, що «Південний потік» буде завершено в 2015 році. Чому ми не питаємо Росію, а яким чином вона буде виконувати контракти по транзиту, який ми уклали на 10 років? Чи гарантує вона нам обсяг транзиту на рівні 100 мільярдів в рік?»

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Чи будуть угоди з Росією вигідними для України? Експерти вважають - якщо без зайвого поспіху вивчити всі підводні камені і прибрати небажане, так і буде. Наприклад, український авіапром завдяки співпраці з росіянами отримає шанс на виживання і модернізацію.

Віталій КУЛИК, політолог: «Можна чекати міфічного американського інвестора, який нібито прийде і спасе це підприємство. Але в кінцевому рахунку це призведе до того, що це підприємство перетвориться на металобрухт. Вони будуть нікому не потрібні. Тому що у нас технічне, технологічне відставання від Європейського Союзу приблизно 10-25 років».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент: Однак найважливішою серед завтрашніх угод Віталій Кулик вважає договір про демаркацію сухопутного кордону, якого Київ домагався останні 7 років. Завершення цього процесу є умовою ЄС для початку переговорів про безвізовий режим. Водночас, - переконані експерти, - Києву не завадило би визначитися, чого конкретно він хоче від взаємин з Росією, адже дружба - поняття занадто абстрактне, коли йдеться про інтереси цілих країн. А от зі стратегією в Україні, схоже, ще не визначилися.

Гість програми - Дмитро Медведєв, Президент Росії      вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №2

19:37:01-19:44:25 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Київські урядовці заявляють по 5 підготовлених до завтрашньої зустрічі документів. За словами першого віце-прем'єра Андрія Клюєва, на підпис президентам дадуть угоду про демаркацію кордону, угоду про співпрацю у навігаційному проекті, програму культурних обмінів, програму співробітництва у науці та освіті, очікують також підписання угоди про співпрацю між «Укрексімбанком» і російським банком «ВТБ». Глава кремлівської адміністрації Сергій Наришкін тим часом говорить ще про три документи - спільні заяви про європейську безпеку, безпеку у Чорноморському регіоні та щодо Придністровського врегулювання у форматі 5+2. Водночас за інформацією «Дзеркала тижня» у Києві та Москві готують до зустрічі документи ще й про делімітацію, тобто позначення кордону на карті Керченської протоки. У президента Російської Федерації справді значно більше ідей співпраці з Україною, аніж підготують до цього візиту. Про це сам Дмитро Медведєв розказав у спеціальному інтерв'ю для трьох українських телеканалів.

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «За последнее время мы сделали достаточно серьезные шаги по направлению друг к другу для восстановления полноценных, добросердечных, искренних и дружеских отношений, которые традиционны для наших стран. Вот и в этот раз я хотел бы вместе с президентом Януковичем сделать следующие шаги. Поэтому это целый ряд соглашений, которые сейчас в проработке и в стадии согласования. Они касаются сотрудничества в сфере производственной кооперации. Они касаются сотрудничества в энергетической сфере. Они касаются сотрудничества в сфере гуманитарного обмена. Они касаются наших вопросов сотрудничества по межрегиональным проблемам и международным проблемам. По вопросам причерноморской безопасности, по вопросам приднестровского урегулирования и вопросам европейской безопасности. Будут ли созданы совместные предприятия, я этого не исключаю. Но для этого нужно окончательно договориться. Мы вполне могли бы двинуть наше сотрудничество в области авиации, в области космоса, включая средства связи, например, такие как «Глонасс». Это вполне такая Інтересная совместная сфера. Значит, космические программы, там есть программа «Днепр». Значит, по пускам. Есть целый набор идей в энергетической сфере, о которых я говорил. Не в смысле даже сотрудничество прямого между «Газпромом» и его украинскими партнерами. Значит, я считаю, что мы могли бы подумать и о участии российских компаний в модернизации ряда крупных промышленных структур, которые дислоцированы у вас. Но не буду скрывать, в ряде случаев у нас даже есть претензии. Они частично снимаются, по поводу как поступали с российскими инвестициями. Тем не менее, сейчас нужно из этой ситуации выходить и стараться создавать максимально благоприятный инвестиционный климат. Ради этого я и хотел бы встретиться с украинскими бизнесменами».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент ТСН: Ваш украинский коллега Виктор Янукович недавно высказался по поводу идеи об объединении «Нефтегаза» и «Газпрома». Он сказал, что это невозможно на равных условиях, как Україна хотела бы. И в то же время не согласна Україна участвовать в роли миноритария в таком союзе. Скажите, не обижены ли вы отказом? И что вы думаете о таком возможном объединении, о целесообразности этой идеи?

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я не обижен отказом, потому что я этот вопрос с президентом Януковичем еще не обсуждал. Во-вторых, всякого рода объединения возможны только на прагматической основе. Но альянсы, они не только возможны, они в некоторых ситуациях необходимы. Я сейчас не буду анализировать, как можно объединять с «Нефтегазом». Это требует предельно корректных расчетов. Напомню, что «Газпром» стоит около 150 по самой нижней оценке, до 200 по высокой оценке миллиардов долларов. «Нефтегаз» стоит поменьше, при всем уважении к нему. Но если говорить о создании совместных каких-то проектов, совместных предприятий, где бы объединялись различные газовые, газотранспортные активы, не путем прямого соединения, а путем объединения, допустим, отдельных звеньев, то мне кажется, это вполне возможно. Я бы сейчас не отказывался ни от чего, и ничего не предвосхищал. Встретимся с Виктором Федоровичем - поговорим».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент ТСН: Дмитрий Анатольевич, украинская оппозиция уверена, что такой резкий поворот в отношениях с Россией, такая активизация сотрудничества на самом деле направлена на то, что Россия просто втягивает Украину в сферу своего геополитического влияния еще сильнее, чем Україна там всегда находилась. Что вы думаете об этом? Есть люди, которые уверены, что делает невозможным перспективу членства Украины в Евросоюзе. Как вы считаете, стоит ли опасаться Украине такой тесной дружбы с Россией?

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Я считаю, что вообще нечего бояться. Все абсолютно в порядке. Если говорить о наших отношениях годичной давности... Их не было. Какое там втягивание Украины куда-то? Отношений не было. Мы за последнее время с президентом Януковичем встретились 6 раз. Это очень высокая плотность контактов. И когда я приеду в Киев, это будет 7-й раз. Я считаю, что это восполнение того пробела, который образовался за последние годы. Хотя для того, чтобы вывести эти отношения на докризисный уровень. А о том, что будет дальше, поживем - увидим. Если украинский народ решит, что ему нужно стремиться к членству в Евросоюзе, это ваш выбор».

Марія ВАСИЛЬЄВА, кореспондент ТСН: Почему так важно пребывание Черноморского флота в Севастополе?

Дмитро МЕДВЕДЄВ, Президент Росії: «Вы знаете, помимо того, что между нами все-таки действительно особые отношения, братские, исторические отношения, я сейчас это оставлю в стороне. Есть другая тема важности, скажем так - это европейская безопасность. Дело в том, что на мой взгляд, европейская безопасность в текущей модели ее существования, не идеальна. И события последних лет со всей очевидностью это доказывают. И события вокруг распада Югославии, и кавказский кризис 2008 года. Именно поэтому, я считаю, что сохранение той конфигурации, которая в Европе существует, является определенным залогом ее стабильности. Ведь как только возникает вакуум, возникает соблазн этот вакуум чем-то заполнить. Поэтому, на мой взгляд, сохранение присутствия нашей военно-морской базы - это как минимум сохранение того расклада, который образовался достаточно давно. И это гарантия от желания что либо переделить в сфере европейской безопасности. Именно поэтому, кстати сказать, на мой взгляд, на наше соглашение с Украиной о продлении срока пребывания Черноморской военной базы в Севастополе была абсолютно спокойная реакция в Европе и в НАТО. Это мудро».

Предметним втіленням зближення двох держав може стати міст через Керченську протоку           вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:24

Сюжет №3

19:44:26-19:49:15 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Предметним втіленням зближення двох держав може стати міст через Керченську протоку. Багаторічні спроби його звести ніби жива ілюстрація до підйомів і спадів українсько-російських взаємин. Міст кілька разів будували, він руйнувався. Тепер нарешті заговорили про тунель протокою. Він нібито буде надійнішим. Хай там як, президент Янукович уже доручив прем'єр-міністрові України і очільнику кримського уряду підготувати рішення про будівництво транспортного мостового переходу. І це ще одна тема найближчих переговорів із президентом Медведєвим.

Наталка САФІХАНОВА, кореспондент: З керченського берега Таманський видно неозброєним оком. У найвужчому місці ширина протоки всього 4,5 кілометри. Першими звести тут міст наважилися німці. Гітлер наказав завершити роботи до 1 серпня 44 року. Та навесні радянські війська увійшли в Крим і вже вони з німецьких матеріалів добудували залізничну переправу. Перший потяг пустили у листопаді. Однак вистояв міст лише три місяці. У лютому 45-го крижані тороси і шторми поховали його на дні протоки разом з людьми. Скільки було загиблих, радянська історія замовчує. За кілька років зробили ще одну спробу з'єднати два береги.

Микола КОВЕРНИЧЕНКО, директор Керченської поромної переправи: «Начали строить мост на железобетонной опоре. Опустили ее на 44 метра ниже уровня дна, а он, не найдя точки опоры, начал валиться от вертикали».

Наталка САФІХАНОВА, кореспондент: Причина в геології Керченської протоки. Товщина намулу тут сягає 60 метрів. Радянська влада назавжди полишила ідею будівництва. Ця іграшка виявилася надто дорогою навіть для могутнього СРСР. Обрали альтернативний значно дешевший варіант, і 54-го відкрили залізничну паромну переправу. Вона діє і досі, завантажена ледь на третину потужності. Ідею моста реанімували політики вже незалежної України. Відтоді міст став одним із передвиборних гасел. У 2000-му навіть з'явилося акціонерне товариство з красномовною назвою «Кримський міст». Але заснували його не бізнесмени, а політики - комуніст Грач і московський мер Лужков. Пам'ятник нездійсненній ідеї. 2001-го його звели і урочисто відкрили тодішні керівники Криму, Москви та Краснодарського краю на знак домовленості збудувати міст через Керченську протоку. Вже 9 років обіцянка на папірці, папірець у капсулі, капсула під залізною кришкою. Згодом офіційні Москва та Київ засумнівалися в економічній доцільності проекту. Його вартість сягала 2 мільярдів доларів. Але гасло не згасло. І палі примарного моста слугували трибуною для політиків напередодні будь-яких виборів. 2007-го кримський очільник презентує черговий проект молодої російської фірми «Спецфундаментстрой». Удвічі вужчий за попередні проекти, такий міст приваблював хіба що ціною - 480 мільйонів доларів. Та на думку фахівців, він пішов би на дно першої ж зими так само як у 45-му.

Микола ГЛУХОВ, доктор технічних наук: «60 метров ила, грязевые вулканы. Это намывные песок, глина, серьезные сооружения на песок, наверное, все здравомыслящие люди понимают, строить нельзя».

Наталка САФІХАНОВА, кореспондент: Будувати не можна, то треба копати. Тунель завдовжки 15 кілометрів - ось альтернатива. Підземна переправа через Керченську протоку, на думку Миколи Глухова, стане вагомим елементом транснаціональної транспортної магістралі, що об'єднає 12 держав - від Британії до Китаю. Україна тоді стає частиною євразійського економічного простору і отримує величезні прибутки від транзиту, адже має найвищий в світі транзитний потенціал, який наразі не використовує.

Микола ГЛУХОВ, доктор технічних наук: «Индия сегодня вывозит ежегодно свыше 120 тысяч 40-футовых контейнеров чая через Индийский океан. 67 дней. Здесь будет 7 дней. Иран в 2007 году давал нам, есть подтверждение, 12 миллиардов долларов на развитие этого пути, потому что север Ирана сегодня абсолютно не развивается».

Наталка САФІХАНОВА, кореспондент: На користь тунелю є ще кілька вагомих аргументів. Йому не страшні лід і намул, він не потребує рішення і досі нез'ясованих питань розмежувань кордону і не зашкодить екосистемі протоки, адже вона - унікальна артерія для міграції риб між Азовським та Чорним морями. Відтоді як політики почали зводити міст, минуло 15 років. Проте наукових досліджень щодо проекту ніхто досі не замовив. Можливо, тому що ніхто ніколи і не збирався його будувати?

Юлію Тимошенко викликали на допит у Генпрокуратуру          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:24

Сюжет №4

19:49:16-19:55:40 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Влада знайшла цього тижня заняття українським політикам, які хочуть постійно і системно її критикувати. Лідера БЮТ уже наступного дня після мітингу під Верховною Радою викликали на допит у Генпрокуратуру з приводу кримінальної справи, закритої 5 років тому. Утім очікувати серйозних неприємностей з боку опонентів команді Януковича і так наразі не доводиться. Незгодні з його політикою все ще сперечаються, хто поміж них головний.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Київ, Банкова. Між ними 300 метрів відстані та безодня непорозуміння. Ось там - канцелярія глави держави. А на розі з Інститутською - будинок письменників, який вдруге після 80-х років приміряє на себе шати опозиційного центру. У них ніби є спільний противник, але те, що єдності серед опозиціонерів немає, стає зрозуміло навіть під час переклички присутніх. І проблему ніби всі розуміють.

Дмитро ПАВЛИЧКО, організатор Національного комітету захисту України: «Влада хоче мати навзаєм 10 ворожих опозиційних урядів. Наше завдання - згуртуватися навколо одного».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Але зашпортнулися опозиціонери уже на перших хвилинах створення комітету. По-перше, назва. Одні бажали, щоб у ній було слово «порятунок». Інші наполягали на «захисті». Одні хотіли підписувати «маніфест», інші були проти. Тут і поїхало. Ще один привід для сварки - лідерство в опозиції. І хоч цілі комітету той же Анатолій Гриценко вважає правильними, але до нього не приєднується.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат України, лідер «Громадянської позиції»: «Треба зняти із сайту принаймні свого власного: Юлія Тимошенко - лідер об'єднаної опозиції. Вона скільки завгодно говорити тут про рівність. А сьогодні зранку на сайті Тимошенко висить - лідер об'єднаної опозиції. Юлія Тимошенко запрошує на мітинг. Вона себе такою вважає, хай вважає».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Крім нього не приєдналася до комітету «Наша Україна» Ющенка. «Єдиний центр» теж відмовився від союзу опозиціонерів. Все, мовляв, через те, що розцінює комітет як майданчик для повернення у владу певних політиків. Через ту саму причину не мають під спільним документом і підпису лідера «Фронту змін».

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат України, лідер «Фронту змін»: «Підняти людей. Їх треба підняти не заради одного політика, а їх треба підняти заради ідеї. Альтернативної ідеї ніхто не запропонував».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Хто підписав, то це «Свобода» Тягнибока і ще 3 позапарламентські партії та 7 парламентських, зокрема і «Батьківщина» Тимошенко. Наступного дня комітет скликав людей на мітинг під Верховну Раду. Вимога - звіт влади, які документи підписуватимуть президенти Янукович і Медведєв 17 травня, і чи не йдеться в них про втрати для України. Не йдеться, - запевнив парламентарів Андрій Клюєв. Серед 5 документів, - стверджує перший віце-прем'єр, - немає жодного, що стосується стратегічних підприємств. Натомість є довгоочікуване рішення про демаркацію кордону і вигідний й кредит для Хмельницької АЕС. Але цей звіт, здається, єдина поступка опозиції. У решті питань влада йде у наступ і стверджує - нинішня активність опозиціонерів - лише спроба уникнути відповідальності за зловживання Кабміну Тимошенко. Ціна питання - 100 мільярдів гривень.

Володимир СІВКОВИЧ, віце-прем'єр-міністр України: «Нам залишилося недовго - закінчити всі ці розслідування. Я думаю, що до осені ми це закінчимо. І після цього більшість тих керівників опозиції, які сьогодні стоять під стінами Верховної Ради, будуть думати не про мандат, вони не вспіють його получити депутатський, а будуть думати як сховатися чи втекти».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Утім саму Тимошенко цього тижня викликали до Генпрокуратури зовсім з іншого питання - у справі 6-річної давності. Реанімована справа 2003 року про хабар суддям Верховного Суду була закрита в січні 2005-го, за 2 дні до інавгурації Ющенка. Без сумніву, в Генпрокуратурі розуміли - йдеться про майбутнього прем'єра, хоча формально крапку у слідстві ставили ще за президентства Кучми і нинішнім «регіоналом» Піскуном.

Святослав ПІСКУН, Генеральний прокурор України 2004-2005 рр.: «Закривав цю справу начальник відділу Генеральної прокуратури. Мені доповів заступник, що справа закрита. Я навіть спитав - законно? Законно».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Тепер, - каже Тимошенко, - справу поновили винятково через політичні мотиви.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Фахівці в Генеральній прокуратурі говорять, що це абсурдно, і що це не має ніяких абсолютно підстав для того, щоби мати хоч якусь судову перспективу. Це є виключно політичні репресії».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Сам Янукович переконує, що не в його інтересах робити з Тимошенко мученицю. А те, що справу поновили, ініціатива слідчого, - цитує свою розмову з Олександром Медведько глава держави.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Процедура, которая была по уголовному делу, была прервана или нарушена, процедура в 2005 году новой «оранжевой» властью. И это дело осталось как бы незаконченным. И для того, чтобы закончить эту процедуру, или доказать вину, или снять вину с Тимошенко, нужно ее закончить. Вот следователь принял это решение».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Ще один точковий удар по опозиції - кримінальна справа проти депутатів Андрія Парубія та Юрія Гримчака. Саме їх прокуратура Києва вважає головними дійовими особами димових заворушень у парламенті. Щоправда, назвати їх єдиними розбіяками того дня відео з парламенту вочевидь не дозволяє.

Андрій ПАРУБІЙ, народний депутат України, фракція «НУ-НС»: «У мене є інформація, що можуть дати статтю «тероризм». І звичайно на будь-якому етапі воно може перейти з питання по факту на питання обвинувачення».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Відчутним програшем опозиції стали так і не взяті оборонні редути більшості навколо парламентських комітетів. Визначені як інструменти меншості, комітети зі свободи слова і регламенту залишаються в руках коаліції. До речі, саме рішення регламентного комітету може стати ключовим для долі Парубія та Гримчака. Представлення на зняття з них депутатської недоторканності уже в парламенті, і зволікати там із голосуванням цього питання не збираються.

Олександр ЄФРЕМОВ, народний депутат України, лідер фракції Партії регіонів: «Решение по данному вопросу будет принимать все-таки зал. И его решение будет окончательное».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Тож поки що опоненти влади навіть свої акції проводять окремо. Хто мітингує під Верховною Радою, а хтось роздає жовто-блакитні прапори. І це свідчить про те, що нині в опозиції немає фігури, навколо якої могли б об'єднатися різні політичні сили, як це було 2004-го року. Отже проти єдиного владного фронту вітчизняні опозиціонери боротимуться поодинці.

Першу пасивну евтаназію, тобто позбавлення життя, провели у Швеції         вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:24

Сюжет №5

19:56:10-20:02:50 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Першу пасивну евтаназію, тобто позбавлення життя, провели у Швеції. 32-річна жінка, яка не могла дихати самостійно, попросила відключити її від апарату штучного дихання. Закон, який дає швейцарцям право так припинити свої страждання, вступив у дію наприкінці квітня після того як до Міністерства охорони здоров'я із цим проханням звернулося кілька невиліковних хворих. У Європі, де евтаназія дозволена також у Люксембурзі, Нідерландах і Бельгії, ця тема - досі предмет дискусій. Докотилася вона і до України.

Ольга КАШПОР, кореспондент: У цю хвилину мільйон українців так само дивиться в очі невідворотному. Більшість із них - онкохворі. Є ще ті, котрі помирають від СНІДу та інших невиліковних хвороб. 80% приречених в нашій країні всерйоз думають про суїцид. Як це - не хотіти жити? У свої 34 знає Олег. Вже два роки він не встає з ліжка. Інфекція, походження якої лікарі так і не встановили, блискавично перетворила молодого чоловіка на неспроможного ходити інваліда.

Олег: «Начиналось все с тазобедренных суставов. За месяц их съело не понятно что, не понятно чем».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Тепер хвороба доїдає інші суглоби. Від нестерпного болю Олег буває не спить кілька діб поспіль, - розповідає його дружина. Звичайні знеболювальні та снодійне його не беруть.

Наталія МАЛИНОВСЬКА, дружина хворого: «Он кричит - Наташа, помоги мне. Я звоню в «скорую». Их ответ - мы не занимаемся хроническими больными. Значит, есть, «неотложка». У них есть анальгин с димедролом. Все. И кладут трубку».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Спеціальних опіоїдних знеболювальних лікарі Олегові вперто не виписують.

Олег: «Нет показания для обезбаливания. Хотя все прекрасно понимают. Это убийство какое-то».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Кожен рецепт на застосування наркотичного препарату поза межами лікарні додає сивини, - скаржаться медики.

Анатолій ЦАРЕНКО, доцент кафедри хоспісної медицини НМА післядипломної освіти ім. Шупика: «Лікарі не хочуть призначати, бо стільки потім контролю, звітів, і всі правоохоронні органи, списування цих препаратів. І вони всілякими шляхами намагаються уникнути цього - не призначати».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Так суворо контролювати медичні опіати не має сенсу, - доводить міжнародна практика. Для справжніх наркоманів ці препарати заслабкі та не цікаві.

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Уявімо собі, що 100%-во задоволена потреба знеболювальним в Україні, то передати це все на ринок для наркоманів, то наркоманам вистачить на три тижні всього».

Ольга КАШПОР, кореспондент: В МОЗі кажуть - визнали необхідність переписати закони. І це вже великий прогрес. Щодо термінів - жодної конкретики.

Юрій ГУБСЬКИЙ, директор інституту паліативної та хоспісної медицини МОЗ України: «У нас за такими міжнародними оцінками, не більше 10% людей отримують справжнє знеболювальне. І це є факт, є практика. Цим треба займатися. Дійсно, раніше ніхто не займався».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Зараз розраховувати на офіційне знеболювання можуть лише пацієнти стаціонару у державних лікувальних закладах. Та доживати віку там під наглядом лікарів випадає одиницям. Безнадійних поспішають виписати додому, - скаржиться президент Асоціації паліативної допомоги.

Світлана МАРТИНЮК-ГРЕСЬ, президент Асоціації паліативної допомоги України: «Від цих людей відписуються, тому що вони заважають лікувати хворих звичайних. Це правильно. А справа в тому, що вони просто псують статистичні показники».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Людям із обмеженим прогнозом життя потрібні окремі заклади, - каже Світлана Мартинюк-Гресь, - хоспіси зі спеціальними умовами і навченим персоналом. За останні 10 років в Україні з'явилося кілька таких притулків. Але на одне ліжко все одно 10 претендентів. Кому воно дістанеться, вирішує тільки випадок. Марія Павлівна, приміром, прийшла до харківського хоспісу сама. Дізналася, що хвора на рак, і вирішила не обтяжувати родичів.

Марія ПАВЛІВНА, невиліковно хвора: «Не смотря, что мне уже 89 лет, я еще читаю. И живу уже тут 4-й год. Жду своей смерти».

Ольга КАШПОР, кореспондент: В умовах дефіциту хоспісних ліжок варто було би віддавати їх самотнім і надважким пацієнтам, яким лишилося до півроку життя, - розмірковує заступник голови Харківської облдержадміністрації соціальних питань. Утім інструкцій щодо цього в українському законодавстві немає. Та й самі хоспіси фактично досі поза законом.

Ігор ШУРМА, заступник голови Харківської ОДА: «В юридичній правовій базі на сьогоднішній день визначення хоспісу як такого немає».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Тож не існує правил, якими мають бути ті хоспіси, - зазначає експерт Анатолій Царенко. Він об'їхав усі українські притулки для невиліковно хворих. Каже - найсумніші зразки пресі не показують.

Анатолій ЦАРЕНКО, доцент кафедри хоспісної медицини НМА післядипломної освіти ім. Шупика: «По 4-5 людей в одній палаті, вмираючих людей в одній палаті лежать. Брудні туалети. І такі теж називають себе хоспісами».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Та навіть у країнах із прекрасними хоспісами 90% приречених людей все-таки воліють зустріти смерть у рідних стінах, - відзначають соціологи. Забезпечити безнадійним пацієнтам гідний догляд вдома для України взагалі непосильне завдання. В одному з районів Києва експериментально спробували це зробити. Щодня не ходячу самотню Таїсію Тимофіївну доглядає ціла бригада - медсестра, при потребі психолог і соціальний працівник.

Тетяна РАВИНСЬКА, соціальний працівник: «При необходимости приготовить пищу, помыть посуду, уборка».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Старенька експериментом дуже задоволена, але незабаром він може скінчитися, - кажуть у районній адміністрації.

Людмила КУЛИК, заступник голови Печерської РДА Києва: «Всі ті люди, які працюють над проектом, вони працюють як ентузіасти, на громадських засадах. Нам би звичайно хотілося, щоби під цим була якась правова база - штатний розклад».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Без матеріального заохочення спецбригада змогла забезпечити догляд вдома лише 8 пацієнтам. Ще 600 важкохворих у цьому районі лишаються доживати без підтримки. Це фактично пасивна евтаназія, так званий метод порожнього шприца, коли людину вбивають не діями, а бездіяльністю, - каже професор Бобров. Офіційно дозволяти в Україні активну евтаназію, на його думку, ще страшніше.

Олег БОБРОВ, доктор медичних наук, автор праць про доцільність евтаназії: «Если у нас убивают соседа за курицу, сколько «черных» риелторов убивает бабушек, дедушек за квартиры, разрешить в этот момент убийство, даже с целью милосердия, я прогнозирую большое количество криминальных убийств».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Вбитих порожнім шприцом порахувати не можливо. І відповідати за це нікому.

Шкідливі звички стають розкішшю            вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:24

Сюжет №6

20:02:51-20:08:15 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Шкідливі звички стають розкішшю. Любителям тютюну і оковитої час відкладати гроші про запас. За пропозицією уряду Верховна Рада піднімає акцизи на цигарки і горілку. За рахунок цих зборів обіцяють підтримати вчителів, лікарів і військових. Борці за здоровий спосіб життя такий крок лише вітають. Може хоч трохи допоможе зберегти здоров'я українців. Ну а ті хто наміри уряду вивчають серйозно, мають сумніви. Подорожчають зрештою цигарки і напої якісні. Сигарети без фільтра, скажімо, будуть коштувати як і досі.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Влада оголошує курс на тверезість чи мете по засіках. Про шкідливі звички у парламенті йдеться не вперше і не випадково. Уряду потрібні гроші. Акциз - податок на задоволення. І за задоволення доведеться платити більше.

Юрій НАЗАРУК, ресторатор: «Це поки що не та країна, де ціни на алкоголь будуть впливати на розмір його продаж».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Ресторатор Юрій Назарук управляє 1,5 десятком кав'ярень. Спостерігає стабільний попит на оковиту за будь-яких цін. У кожній його ресторації наливають саморобний алкоголь. Зварена зі звичайної заводської горілки, але шеф-кухар Світлана залишає від неї хіба що С2Н5ОН, решта - майже мистецтво. На полицях кухні - з десяток пляшок із різнокольоровими напоями.

Світлана МУЦ, шеф-кухар: «Вариться на звичайній горілці. Хто має спирт, хто самогонку, хто що любить. І всякі секретні травички. Це може бути чорниця».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Світлані взагалі байдуже, скільки коштує те, що вона заливає у чан. Головне для відвідувачів - кінцева якість. Її шеф Юрій Назарук стверджує - покупці будуть платити.

Юрій НАЗАРУК, ресторатор: «Насправді це неприємно для виробників і неприємно для кінцевого споживача. І завжди приємно для того, хто продає».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Львів'янин Іван Пономаренко пережив «сухий» закон Горбачова із пляшкою у сінях. Теперішні закони йому не страшні. Він уже років 40 не цікавиться, скільки коштує горілка у магазині. Для власного столу Іван принципово варить власний алкоголь з води, цукру і дріжджів. Нещодавно виробляти українську оковиту навчив заїжджого француза і отримав посилку з Парижа із пляшкою найчистішої горілки. Ціни на алкоголь збільшаться, виросте армія таких підпільних виробників горілки. Є така думка. Хоча заступник голови державного монополіста з виробництва С2Н5ОН концерну «Укрспирт» Ігор Сухоносов переконує - неофіційні виробники конкуренції горілчаним заводам не складають.

Ігор СУХОНОСОВ, перший заступник голови концерну «Укрспирт»: «Если мы говорим сейчас об увеличении акцизного сбора на 5 гривен 40 копеек, и для того, чтобы было понятно, переводим его на единицу продукции, 0,5 - бутылку водки, это составит гривна 8 копеек с бутылки водки».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: До цієї суми виробники неодмінно додадуть ПДВ, а продавці - торговельну закрутку. Навіть за такими розрахунками пляшка горілки у магазині додасть у вартості не більше 2 гривень. Говорити про загрозу тінізації ринку при таких цінах тут вважають несерйозною справою.

Ігор СУХОНОСОВ, перший заступник голови концерну «Укрспирт»: «Я обеими руками «за». Мы с рынка уберем фальсификат. И естественно потребление водки в любом случае увеличится».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: А от виробники занепокоєні - це не перше підняття акцизу за останній рік. Якщо не буде останнім, то урядовці матимуть протилежний результат, - стверджує Володимир Демчак.

Володимир ДЕМЧАК, президент Української торгово-промислової конфедерації: «Перш, ніж підвищувати, треба дуже добре рахувати. Проста арифметика тут не проходить. Це швидше алгебра».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Якщо говорити про сигарети, більше 15% ринку уже в тіні після торішніх підвищень акцизних зборів. Такі дані наводить Демчак. З горілкою - ще темніше. Нелегально продається кожна третя пляшка. Причому це не тільки і не стільки кухонне чи гаражне виробництво, але й нічні зміни і не облікований спирт на офіційних заводах. Виходить, бюджет як дірявий казан. З одного боку вливають, з іншого витікає.

Володимир ДЕМЧАК, президент Української торгово-промислової конфедерації: «Ви можете призначити податок. Він обов'язково ляже на ціну. А після цього ви цього податку не зберете. Чому можете не зібрати? Тому що це задорога ціна для громадянина».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Нещодавно урядовий портал оприлюднив статистичні дані. За 5 років курців в Україні поменшало на 8%. Громадські організації аплодують, мовляв, це прямий наслідок здорожчання цін. Те ж саме має статися і з алкогольними напоями. Виробники зазначають - просто ті 8%, які не потрапили у статистику, перейшли на контрабандну продукцію.

Міжнародний скандал навколо силіконових принад почався у Франції          вверх

1+1 : Програма «ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

16.05.2010 3:00:24

Сюжет №7

20:08:16-20:13:00 (время эфира)

Алла МАЗУР, ведуча: Ті, кому грошей вистачає і на експерименти з власним тілом, можуть вбити себе самі, вставивши в груди, наприклад, токсичний гель. Міжнародний скандал навколо силіконових принад почався у Франції.

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Що вища температура на градуснику, то оголенішими стають жінки. Щоб бути якнайпринаднішою, у кожної власний рецепт. Для кого швидкий результат важливіший, стає у чергу до пластичного хірурга.

Сергій ГАЛИЧ, головний пластичний хірург України: «Самая популярная операция - это увеличение молочной железы и липосакция различных зон».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: 10 тисяч гривень і у вас з'являться новенькі груди. Але зважайте, щоб із величиною не переборщити. 4-5-й розміри потягнуть за собою сколіоз.

Чоловік: «В основом за объемом гонятся не женщины, а мужчины».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Тим часом навколо силіконових принад розгорівся міжнародний скандал. Французькі охоронці здоров'я уже більше місяця досліджують гель-імплантів однієї з французьких компаній. Підозрюють, що силікон токсичний - роз'їдає верхній шар капсул, а відповідно вставки можуть луснути. Юлія - одна із тисячі українок, які носять в собі начебто браковані імпланти. За два роки жодних скарг не було.

Юлія: «Это полностью решение пациента. И делать какую-то шумиху, войны между производителями имплантов, если тебя не беспокоит твое здоровье, не вижу вообще никакого смысла».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Чи варто українським жінкам хвилюватися та що робити далі, дистриб'ютори в Україні та захисники пацієнтів мають визначитися наступного тижня.

Оксана АБРАМОВА, представник компанії-виробника: «Приостановили производство и продажу данной продукции. Мы на данном этапе находимся в ожидании - что нам делать дальше?»

Віктор СЕРДЮК, президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів: «Наразі дає гарантію виробник. Але виробника вже немає. Сайт закритий, телефони не відповідають».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Коли до хірурга йти лячно, британські вчені пропонують укол. З нижньої частини грудей роблять витяжку і переносять догори. Дизайн жіночого тіла нижче грудей можливий і без виснажливої фізкультури - новітні технології виручають. Кілька липучок розташувати по тілу - фітнес для ледачих, але терплячих. Пацієнтка спить, м'язи працюють.

Жінка: «Ощущаешь работу мышц, расслабляет хорошо».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Коли варто себе підігнати під сукню швидко, естетист-косметолог по тілу Алла радить маску з двох водоростей - фокуса і ламінарії.

Жінка: «Хороший дренаж и хороший эффект похудения».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Після масажу зі скрабом та зеленого крему, розтертого по тілу, пацієнтку загортають в гарячу ковдру. Далі кілограми знімають разом із засохлою шкіркою.

Жінка: «Теряешь от 3 до 5 сантиметров за одну процедуру».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Коли тіло можна пускати в діло, варто попіклуватися і про обличчя.

Жінка: «Процедура биолифтинг лица показана сейчас. Весной всегда есть проблема с сухостью кожи».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Ця страшна маска - чи не єдиний екземпляр в Україні - омолоджує та зволожує завдяки температурам та кольоровому світлу.

Жінка: «Эффект виден после первой процедуры».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Пластичні умільці зізнаються, що нині під ніж наважаються лягти дедалі більше українських чоловіків.

Павло ДЕНИЩУК, пластичний хірург: «Якщо раніше це були взагалі чоловіки поодинокі, то на сьогоднішній 25% десь чоловіків».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Якщо пивний животик ліпосакції не піддається, то вроди обличчю додати таки можна.

Співак: «Дуже багато чуток ходить про те, що у мене губи силіконові, і дупа, маю на увазі сідниці».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: У чоловіків приховати недоліки на обличчі можливостей більше. Гарні груди без хірургів і наймодніший дизайн тіла без занять у фітнес-клубі - вагітність поза сезоном і завжди на часі, - впевнена дизайнерка Олена Бурба.

Олена БУРБА, дизайнерка одягу: «Цього року на краще. Не потрібні ніякі дієти. Я себе почуваю нормально, комфортно. Мені вага не заважає».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Цей животик ховати не варто. Втім, щоб майбутні мами були ще прекраснішими, Олена пропонує сукні і ще раз сукні.

Олена БУРБА, дизайнерка одягу: «Мій живіт почуває себе дуже комфортно, тому що його нічого не стягує».

Інтер випуск 20:00

Оппозиция во главе с Тимошенко инициировала создание «Комитета защиты страны»     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:20

Сюжет №1

20:00:05-20:08:29 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Защитить Украину. Такую задачу поставила перед собой оппозиция во главе с Тимошенко. Для этого даже инициировали создание «Комитета защиты страны». В украинской истории подобные организации создавались не единожды. Правда, прежде лишь во время острой политической ситуации. В этот раз новосозданный комитет не смог даже объединить различные течения оппозиции, по сути, оставшись «бютовским» проектом. Тем не менее, одну акцию уже провели. Во вторник под стенами парламента собрались около 2,5 тысячи сторонников БЮТ и еще одной оппозиционной силы - объединения «Свобода». Пикетчики требовали сообщить, какие документы готовятся к подписанию во время визита в Киев президента России Дмитрия Медведева. На следующий день проекты готовящихся соглашений Кабмин обнародовал. Гораздо более резонансным событием в жизни оппозиции стал вызов Юлии Тимошенко в Генеральную прокуратуру по делу о даче взятки. В БЮТ тут же заявили о политических репрессиях. Оппоненты считают, что этот вызов, напротив, скорее создает рекламу экс-премьеру. В Генпрокуратуре отметили, что дело нуждается в дополнительном расследовании. О громких политических событиях недели - подробно Ольга Клюева.

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Их штаб - в Доме писателя, их поле битвы - улица. «Комитет защиты Украины», по мнению Юлии Тимошенко, последняя надежда оппозиции.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Політичним шляхом ми сьогодні, на жаль, в парламенті чи десь на дебатах чи, можливо, через офіційні конституційні процедури імпічменту або розпуску парламенту - у нас сьогодні таких інструментів немає, і треба чесно це визнати. Тому що програні поки що всі, дай боже, битви, але я сподіваюсь, що не війна ця за Україну програна».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Они ставят перед собой задачу - выступить против власти единым фронтом и начинают по-своему защищать национальные Інтересы. В ряды добровольцев записывают всех желающих, но при одном условии.

Дмитрий ПАВЛИЧКО: «Якщо ви зібрались для звинувачень, тоді йдіть геть».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Восьмидесятилетний поэт и переводчик Дмитрий Павлычко - теперь один из командиров комитета. Его рядовые: весь БЮТ и часть НУ-НСа. Расчитывают и на штыки Арсения Яценюка и Виктора Ющенко. Но вместо двух оппозиционных лидеров явилась лишь Вера Ульянченко. Своей подписи под учредительным актом не поставила - мол, партия пока не давала на это согласия. Воздержался от автографа и Анатолий Гриценко.

Анатолий ГРИЦЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУНС: «Це ілюзія, що сьогодні швидко щось створити. Тому можна зупинити такі плани, які опозиція думає, що зупинить підписання документів з Російською Федерацією. Не зупинить. А для цього треба не такий балаган, а нормальна, спокійна розмова».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Как выяснилось позже, Ющенко, Кириленко и Яценюк в комитет решили тоже не входить.

Арсений ЯЦЕНЮК, лидер партии «Фронт перемен»: «Комітет захисту не можна перетворювати в бутафорію. Коли мова йде про те, щоби дійсно підняти людей, то їх треба підняти не заради одного політика, а їх треба підняти заради ідеї».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: На этот раз поднять людей удалось не без труда. Вместо заявленных десятков тысяч, под стены парламента пришли около тысячи сторонников оппозиции - требовать обнародования готовящихся к подписанию украино-российских договоров.

Участник акции: «Ми за Україну стоїмо. Ви дивіться, що вони роблять».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: По другую сторону милицейского кордона - сторонники Партии регионов.

Участник акции: «Мы сейчас охраняем Верховну Раду, владу заслуженную».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Требования оппозиции озвучивают в стенах парламента.

Иван КИРИЛЕНКО, народный депутат Украины, лидер фракции БЮТ: «Невідкладно заслухати уряд про майбутні нові угоди з Росією, які будуть підписані вже на наступному тижні. Міжнародні угоди - це нормальна світова сучасна практика».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Коалиция идет навстречу оппонентам.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Вони вимагають звітувати про ще не підписані угоди, які згідно з дипломатичною практикою взагалі є робочим матеріалом до переговорів. Проте ми готові інформувати парламент і суспільство про наміри уряду. Немає ніяких секретів».

Александр ЕФРЕМОВ: «Завтра в порядке исключения, я подчеркиваю, в порядке исключения, потому, что регламент не предусмативает такую процедуру, и заслушать информацию правительства по поводу ведущихся переговоров, по поводу подписания договоров с Российской Федерацией».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: На следующее утро выясняется: в будущих договорах - условия о демаркации сухопутной границы, сотрудничестве в банковской отрасли и в сфере спутниковой навигации. Также общими проектами будут заниматься министерства образования и культуры России и Украины. Оппозиция называет оглашение планов правительства своей первой победой. Правда, в ее окончательности не уверены.

Ирина ГЕРАЩЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУНС: «Тому що дійсно Кабмін не знав про угоди по Чорноморському флоту, і так само повним експромтом для нашого прем'єра стала заява Путіна щодо об'єднання «Нафтогазу» і «Газпрому». Хотілося б дізнатися - якщо виникнуть експромти Медведева, як тут буде діяти українська сторона?»

Сергей КЛЮЕВ, народный депутат Украины, фракция Партии регионов: «Підписуватися будуть тільки ті документи, які опрацьовуються на державному рівні. Ніяких експромтів не буде».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Неожиданностью для оппозиции, похоже, стали вовсе не дискуссии в парламенте, а разговор со следователям. Уголовное дело против Тимошенко, датированное 2003 годом, подняли из архивов на Резницкой. Тогда Юлию Тимошенко подозревали в попытке дать взятки судьям Верховного Суда. Но состава преступления не нашли и дело закрыли.

Татьяна КОРНЯКОВА, заместитель Генерального прокурора Украины: «Справа поновлена розслідування через те, що була закрита передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій. Це все, що я вам можу повідомити».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Какие именно действия не закончены - в ГПУ не уточняют. Юлия Тимошенко, не пробыв и получаса в кабинете у следователя, выходит c очередной повесткой. В ней - требование явиться на допрос в понедельник. Правда, вскоре оказалось, следователь перенес свидание с Тимошенко на неопределенное время. На Банковой отмечают: взаимоотношения Тимошенко и прокуроров должны выясняться в плоскости закона, а не политики.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Право любого человека есть, в том числе и Тимошенко, обратиться в суд на действия следователя или прокуратуры. И суд примет какое-то решение.»

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: На защиту экс-премьера может стать и новосозданный «Комитет защиты Украины», - не исключает соратник Тимошенко.

Александр ТУРЧИНОВ, лидер БЮТ: «Назва комітету говорить щодо головних його задач - це комітет, задача якого захищати Україну. І, безумовно, захищати dcsвсіхї людей, які сьогодні знаходяться в небезпеці».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Вопрос о том, насколько действенным окажется комитет, остается открытым. Пока вошедшие в него силы определяются, в парламенте родилась еще одна конкурирующая оппозиция. О своем несогласии с курсом власти официально заявила фракция НУ-НС. Теперь «нашеукраинцы» могут создавать свое оппозиционное правительство и объединять несогласных депутатов уже под своим, а не «бютовским» крылом.

Анатолий МАТВИЕНКО, народный депутат Украины, фракция НУНС: «Ми відразу говорили, що не має ніхто права на монополію опозиції. Бо, скажімо, є ідеологічніші якісь аспекти, є якась своя політична перспектива».

Ольга КЛЮЕВА, корреспондент: Пока оппозиционные командиры определяются, создание единого фронта против власти откладывается на неопределенный срок.

Інтервью с Дмитрием Медведевым, президентом России        вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:20

Сюжет №2

20:08:30-20:20:49 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Межгосударственные соглашения, о которых всю прошлую неделю говорила оппозиция, будут подписаны во время официального визита Дмитрия Медведева в Украину. Накануне приезда российский президент дал Інтервью украинским журналистам. И рассказал, какие именно документы готовятся к подписанию, вспомнил о своих украинских корнях и даже признался в любви к борщу и вареникам, которые замечательно готовила его бабушка. О личном и государственном - в первом Інтервью президента России в украинском эфире.

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Какие договоренности могут быть достигнуты и какие соглашения подписаны?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Это целый ряд соглашений, которые сейчас в проработке и в стадии согласования. Они касаются сотрудничества в сфере производственной кооперации, они касаются сотрудничества в энергетической сфере, они касаются сотрудничества в сфере гуманитарного обмена, они касаются наших вопросов сотрудничества по межрегиональным проблемам и международным проблемам. По последней проблематике, собственно, это те документы, которые обычно подписываются самими главами государств, там целый ряд деклараций, предусматривается соглашений по вопросам причерноморской безопасности, по вопросам приднестровского урегулирования и вопросам европейской безопасности. Я надеюсь, что к моменту моего приезда мы уже выйдем на конкретные документы. Сейчас там дочищаются последние нюансы».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Будут ли подписаны соглашения о создании совместных предприятий в авиастроении, в транспорте, в энергетике?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: По авиасотрудничеству у нас неплохой задел, рассматривается целый ряд идей, в частности и о продолжении сотрудничества по отдельным моделям, таким как Ан-140 и Ан-148. То же самое касается некоторых других моделей и самолетов и вертолетов. Значит, будут ли созданы совместные предприятия? Я этого не исключаю, но для этого нужно окончательно договориться».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Дмитрий Анатольевич, хотелось бы немного к договоренностям, о которых вы говорили, в частности к харьковским договоренностям, которые были подписаны вами и президентом Януковичем. В Украине не утихают споры по поводу подписанных документов, подписанных соглашений. Інтересно как россияне отнеслись к подписанным документам?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: Ну, я думаю, более спокойно чем те, кто живет у вас в стране. Я смотрел социологию: подавляющее большинство граждан Российской Федерации эти соглашения поддерживают. Были и довольно такие скептические соображения. Но подавляющее большинство откликов абсолютно позитивные. Потому что наши люди видят в этом символ возобновления сотрудничества в самом широком смысле этого слова. Именно такими являются соглашения о продлении пребывания базы Черноморского флота в Севастополе и о том, чтобы перейти к особому порядку ценообразования для украинских потребителей газа. Я думаю, что в совокупности это полезные, сбалансированные, взаимовыгодные соглашения. Еще раз подчеркиваю, устремленные в будущее. А у вас как к этому отнеслись?»

Олег ПАНЮТА, ведущий: У нас к этому отнеслись по-разному. Естественно, часть народа говорила о том, что... абсолютно поддерживает вашу точку зрения, что это взгляд в будущее, а некоторые считают, что Україна отступила от своих принципов и позволила себе, ну, вплоть до сдачи национальных Інтересов. Есть полярные точки зрения.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Я почему об этом спросил, это конечно, собственно, внутреннее дело украинцев, как и отношение в нашей стране, это внутреннее дело россиян. Но вот по тем социологическим данным, которыми я располагаю, причем они были еще замерены до того, как мы с президентом Януковичем договорились, 60% украинцев поддерживало идею продления пребывание черноморской базы нашей в Севастополе на определенных экономических условиях, выгодных для Украины. Так что я думаю, что в этом плане попадание присутствует и с украинской стороны».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Собственно говоря, я хотела уточнить, почему так важно пребывание Черноморского флота в Севастополе?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Ну, вы знаете, помимо того, что между нами все-таки действительно особые отношения, братские, исторические отношения, я сейчас это оставлю в стороне. Есть другая тема важности, скажем так. Это европейская безопасность. Дело в том, что, на мой взгляд, европейская безопасность в текущей модели ее существования не идеальна. У нас не существует оптимальной модели урегулирования тех или иных споров, конфликтов, которые возникают на пространстве Европы. Для этого, во-первых, нужно создать правильную договорную рамку, типа той, что была предложена мной. Я имею в виду договор о европейской безопасности, Новий, который бы, по сути, продолжил дело, которым занимались в 75-м году в Хельсинки, готовя акт совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе. Ну и, во-вторых, в Европе есть НАТО. В Европе есть представители других военных альянсов и политических образований, таких как ОДКБ, участником которого является Российская Федерация. Означает ли это, что вся Европа поделена между какими-то блоками и в этом смысле все абсолютно спокойно? Нет, не означает. Именно поэтому я считаю, что сохранение той конфигурации, которая в Европе существует, является определенным залогом ее стабильности. Поэтому, на мой взгляд, сохранение присутствия нашей военно-морской базы - это как минимум сохранение того расклада, который образовался достаточно давно и это гарантия от желания что-либо переделить в сфере европейской безопасности. Причем я в данном случае уже имею ввиду не только эффект для Украины и Российской Федерации, а я говорю о всей Европе. Именно поэтому, кстати сказать, на мой взгляд, на наше соглашение с Украиной о продлении срока пребывания Черноморской военно-морской базы в Севастополе была абсолютно спокойная реакция в Европе и в НАТО. Это мудро».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Виктор Янукович недавно высказался по поводу идеи об объединении «Нафтогаза» и «Газпрома». Он сказал, сто это невозможно на равных условиях, как Україна хотела бы. И в то же время не согласна Україна участвовать в роли миноритария в таком союзе. Скажите, не обижены ли вы отказом? И что вы думаете о таком возможном объединении и о целесообразности этой идеи?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Я не обижен отказом, потому что я этот вопрос с президентом Януковичем еще не обсуждал. Значит, какие-то разговоры на эту тему ведутся, на президентском уровне это не обсуждалось - это первое. Во-вторых, всякого рода объединения возможны только на прагматической основе, как бы мы ни относились друг к другу, с огромной симпатией, как бы мы не любили друг друга, но объединяться можно только исходя сугубо из прагматических соображений. Напомню, что «Газпром» стоит около 150, по самой низкой оценке или 200, по высокой оценке, относительно высокой, миллиардов долларов. «Нафтогаз» стоит поменьше, при всем уважении к нему. Но если говорить о создании совместных каких-то проектов, совместных предприятий, где бы объединялись различные газовые и газотранспортные активы, не путем прямого соединения, а путем объединения, допустим, отдельных звеньев, то, мне кажется, это вполне возможно, причем на взаимовыгодной основе. Поэтому это, в общем, тема, которая требует отдельного скрупулезного анализа. Но я бы сейчас не отказывался ни от чего и ничего бы не предвосхищал. Встретимся с Виктором Федоровичем - поговорим».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Украинская оппозиция уверена, что такой резкий поворот в отношениях с Россией, такая активизация сотрудничества на самом деле направлены на то, что Россия просто втягивает Украину в сферу своего геополитического влияния еще сильнее, чем Україна там всегда находилась.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ, президент России: «Я считаю, что вообще нечего бояться, все абсолютно в порядке. А если говорить о наших отношениях годичной давности, то их не было. Какое там втягивание Украины куда-то? Я вон посла отказался направлять. Да, конечно, там, газ поставляли с нефтью, но без этого никуда не уйти, это наши контрактные обязательства, а если говорить о полноценных отношениях, они просто были свернуты. Поэтому мы их сейчас только разворачиваем. Мы за последнее время с президентом Януковичем встретились 6 раз. Это очень высокая плотность контактов. И когда я приеду в Киев, это будет 7-й раз. Я считаю, что это восполнение того пробела, который образовался за последние годы. Хотя бы для того, чтобы вывести эти отношения на докризисный уровень. Что же касается того, помешает ли это чему-то или поможет, я вам скажу откровенно: это не способно ничему помешать. Если украинский народ решит, что ему нужно стремиться к членству в Евросоюзе - это ваш выбор. У нас в Российской Федерации, напомню, с Евросоюзом товарооборот 250 миллиардов долларов. Это серьезная цифра. Поэтому мы интегрированы с Европой очень тесным образом. В любом случае я бы самым внимательным образом сейчас отслеживал то, что сейчас происходит в Евросоюзе, потому что стремиться надо туда, где хорошо и спокойно».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Производственная кооперация, она, по идеи, может дать быстрый эффект, быструю отдачу для совместной работы. Как вы чувствуете, для этого нужны какие-то надформирования или для этого достаточно дать возможность бизнесменам двух стран почувствовать, что они имеют государственную поддержку или просто не мешать?

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Я 10 лет бизнесом занимался. Лучше просто не мешать. Но так не будет. Все равно мешать будут, можете не сомневаться. Так устроено государственное управление, так устроена бюрократия, что все равно будут мешать. Если говорить серьезно, то я считаю, что все-таки мы должны на государственном уровне дать какие-то импульсы. Именно поэтому в ходе своего пребывания я собираюсь провести не только официальные мероприятия, переговоры с президентом, проведение межгоскомиссий «Россия-Україна», но и встречу с деловым миром».

Светлана ЛЕОНТЬЕВА, ведущая: Ваши родовые корни по маме - тоже где-то Белгородская губерния, которая отделилась от Киевской губернии... у вас там Коваленко есть фамилия в роду, да, это Коваль, Україна...

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Так и есть на самом деле. Насчет Ковалевых и Ковалей... Мои родственники по материнской линии действительно происходят оттуда. И у моего дедушки фамилия была Ковалев. У меня большой Інтерес к моей истории и к взаимосвязи моей семьи, моей фамилии с моими родственниками, которые жили на территории России и Украины. Посмотрим, покопаемся, чего там еще можно найти».

Олег ПАНЮТА, ведущий: Спасибо за ваши ответы для украинских телезрителей. И ждем вас в Киеве, в Украине.

Дмитрий МЕДВЕДЕВ: «Спасибо, я скоро приеду, значит, готовьте хорошую погоду».

Один из вопросов, который будет подниматься во время визита Дмитрия Медведева в Киев - это демаркация украинско-российской границы       вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:20

Сюжет №3

20:20:50-20:28:46 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Итак, один из вопросов, который будет подниматься во время визита Дмитрия Медведева в Киев - это демаркация украинско-российской границы. Пока не всей, а лишь сухопутной ее части. Четкие кордоны между нашими странами - вопрос, который ждет рассмотрения не первый год. На карте они обозначены, но ни пограничных столбов, ни пропускных пунктов, должным образом обустроенных, нет. С морской границей дело обстоит еще сложнее - тут согласия не достигнуто даже на карте. Что мешает совместному размежеванию, и как сейчас обозначены кордоны - узнавала Лариса Задорожная.

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Перейти дорогу - только с паспортом. Зайти в парикмахерскую - и здесь без него не обойтись.

Мужчина: «Зал мужской находится в нас, в Украине, а зал женский находится в России».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Граница поделила по живому поселок Меловое. Точнее - «Дружбу народов». Улицу, которую в советские времена назвали в честь особой любви братских республик. Теперь четные номера - в России, нечетные - в Украине. Здесь все перемешано. Один водопровод на две страны, одна дорога. Валюта - в кошельке и гривны, и рубли. Язык - тут понятие относительное. Не русский, и не украинский, а что-то между. Как и национальность. Только в этом году здесь сыграли 47 «международных» свадеб. У Нины Лопатиевой в семье тоже все вперемешку. Она - украинка, внучка - россиянка. Живет у нее, а учиться за границей.

Нина ЛОПАТИЕВА, жительница поселка Меловое (Україна): «Я її сюда - на вугол виводжу - до школи. А через границю сама йде. А баба через границю не ходить. А то бабу як заберуть, так їй ж водить нікому буде».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Прошел 30 метров - и уже живешь по другому времени. Не успел в магазин на российской стороне, пойди на украинскую. Там торгуют на час дольше. Все просто, когда известно, где чья территория. Хуже, когда граница не разделяет, а запутывает.

Анатолий НЕСТЕРЕНКО, глава Чертковского сельского поселения (Россия): «Порядка где-то, наверное, 15 гектар российской земли находится на Украине, в нашем районе, и примерно такое же количество находится, будем говорить, на России. Раньше колхозы договаривались - ты обрабатываешь эту землю, ты обрабатываешь эту землю. Она примерно одинаковая. И не было вопросов. А сейчас эти вопросы, конечно, возникают. Потому что претензии и у пограничников и у таможенной службы в этом плане немножко есть».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Разобраться - где Россия, где Україна - практически невозможно. Чисто поле. Вместо привычных пограничных столбов - украинское ноу-хау.

Артур КОРОЛЬ, начальник Луганского погранотряда: «З 2005 року українська сторона позначила державний кордон інформаційними покажчиками державного кордону. Але це тимчасові заходи, які ми проводимо на даний час для того, щоб і для себе, і для правопорушників, в для місцевих мешканців, значить, наочно показати, де проходить лінія державного кордону».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: На море таблички не поставишь. Здесь для нарушителей раздолье.

Александр КОВАЛЬ, замкомандира Керченского отряда морской охраны: «Кордон порушують власники маломірних плавзасобів, браконьєри. Більшість, питаючись уникнути відповідальності перед законом, склоняються до того, що вони не знали, що тут проходить лінія державного кордону. Вони вважають, що це умовна лінія».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Керченский пролив соединяет Азовское и Черное море. Уже 19 лет он яблоко раздора для Киева и Москвы.

Сергей КОСИК, начальник отдела погранслужбы «Керчь»: «Після надбання незалежності з 91 до 99 року взагалі не було в протоці визначено проходження лінії державного кордону. Але після підписаного розпорядження президента України в 99 році було визначено по координатам та точкам проходження лінії державного кордону, як в протоці, так і в Азовському морі».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Киев наставивает: граница там, где была раньше - между Украинской Советской Социалистической республикой и Краснодарским краем. Она зафиксирована на картах послевоенного периода. Но Россия эту границу не признает. Остров Тузла - маленький эпизод большого спора.

Корреспондент: Когда распался Советский союз, сказали - вот здесь граница, вы поняли, о чем речь идет?

Александр ЧЕРНОВ, житель острова Коса Тузла: «Сразу как-то не очень было понятно. А потом, особенно когда начали строить дамбу, тогда мы поняли, что конфликт серьезный был».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: В 2003-м беззаботная жизнь острова была нарушена. На Тузле вместо единственной базы - отдыха - появилась вторая. Пограничная. География, хоть и наука, но оказалось: ее поставить под сомнение можно запросто. Из Киева на Тузлу посмотрели, как на остров, из Москвы - как на косу, размытую штормом. Россия решила с помощью дамбы присоединить ее к своей территории. Конфликт уладили. Президенты подписали договор: Азовское море и Керченский пролив являются внутренними водами Украины и России. Детали решили утрясти позже. Семь лет прошло - о границах так и не договорились. Отсюда до российского берега - полтора километра, до украинского - 8. Они - козырь Киева. На море важно, не то, как близко, а насколько широко и глубоко. С украинской стороны корабли могут проходить, а вот с российской это невозможно - слишком много мелей. А большие корабли - это большие деньги. Если Россия признает бывшую советскую административную границу, она не будет иметь контроля над фарватером - единственным глубоководным участком Керченского пролива. Проход по нему, например, такого судна - это 700 долларов. В сутки кораблей около 50-ти. В год - это 180 миллионов долларов.

Виталий КУЛИК, директор Центра исследования проблем гражданского общества: «Кто контролирует фарватер, тот получает дивиденды экономические, живые деньги. И Україна, которая контролирует на данный момент фарватер, заІнтересована в том, чтобы граница прошла за фарватером. Русские выступают против этого потому, что они также хотят зарабатывать».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: А еще хотят зарабатывать - и Україна, и Россия - на вылове рыбы и на золоте. Черном.

Валерий ПЛОТНИКОВ, председатель коалиции зеленых Керчи: «У шельфа нефтегазоносного и Азовского моря, и, значит, устья Керченского пролива и шельфа Черного моря огромные перспективы нефти. Достаточно много, несмотря на то, что нефть, конечно, очень трудно обнаруживать, поскольку она не озерами, а нефть проходит так, как будто кровеносными сосудами. Поэтому обнаружить ее трудно. Но, тем не менее, уже обнаружили».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: На столах дипломатов лежат сразу несколько вариантов «кроссвордов» на морскую тему. Горизонтали и вертикали пока не сходятся.

Андрей НЕСТЕРЕНКО, официальный представитель МИД России: «Переговоры по вопросам азово-керченскому урегулированию продолжаются. Стороны активно ищут пути взаимовыгодного решения, которое отвечало обоюдным Інтересам наших двух стран «.

Олег ВОЛОШИН, директор департамента информационной политики МИД Украины: «Що стосується Керченської ділянки, то там ми виходимо з того, що адміністративний кордон між республіками, який є і закріплений... важко уявити, які можуть бути аргументи, щоб не визнавати, що він був, якщо на картах він показаний, повинен стати українським. Жодні розмови про те, що Тузла повинна залишатися анклавом всередині російських територіальних вод, з нашого боку відкидаємо. Для нас є питання... принципово мова йде про суверенітет. А що стосується далі економічної співпраці, то, будь ласка, можна шукати варіанти».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: Пока дипломаты раскладывают пасьянсы, жизнь на Тузле течет своим чередом. Остров похож на маленькую кляксу на чистой и ровной поверхности. Всю свою маленькую жизнь Ксюша провела на этой кляксе. Единственная девочка, которая живет на острове. Вместе с папой она строит свои границы. Из песка. Без карт и пограничных столпов.

Александр КАЛАНЮК, начальник пограничной заставы «Тузла»: «Взагалі у нас життя таке, як у всіх. У нас свій сад посажений, своя тепличка є. Продуктами застава забезпечена. Хліб ми самі випікаємо».

Лариса ЗАДОРОЖНАЯ, корреспондент: И на Тузле, и в Меловом желаний немного. Главное - мудрости политикам.

Жінка: «Щоб як воно є, так і було. Щоб ніякого скандалу».

Россия - не единственная страна, с которой у нас не решен вопрос границ   вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:20

Сюжет №4

20:28:47-20:29:56 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Россия - не единственная страна, с которой у нас не решен вопрос границ. Государственные кордоны не обозначены также между Украиной и Беларусью. О том, что граница останется такой же, как в советский период, Киев и Минск договорились еще в 97-м. Но окончательно документы ратифицировали только в этом году. С государствами Евросоюза - Польшей, Словакией, Венгрией и Румынией - кордоны демаркированы. Продолжается обустройство границы с Молдовой. Тут осталось разметить еще участок, соприкасающийся с Приднестровьем. Гораздо сложнее обстоит вопрос с морской частью границы. В море Україна соседствует с Россией и Румынией. Несколько лет назад в споре с Бухарестом за морские кордоны точку поставил международный суд ООН. Он оставил Украине Змеиный, но отказал в претензиях на часть континентального шельфа острова. Недавно официальный Бухарест заявил о намерении пересмотреть границу на Дунае. Сейчас она проходит по фарватеру между румынским островом Бабин и украинским Майканом, но в последние несколько лет фарватер там обмелел, и суда идут между украинским берегом и Майканом. Румыния настаивает на пересмотре границы на этом участке, претендуя на украинский остров. Киев пересматривать кордон отказывается.

Бюджетников и пенсионеров уже в мае ждут повышенные выплаты             вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:20

Сюжет №5

20:29:57-20:31:40 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Бюджетников и пенсионеров уже в мае ждут повышенные выплаты. Об этом на заседании Кабинета министров сообщил Николай Азаров. В случае с зарплатами размер повышения будет зависеть от разряда специалиста. До сих пор некоторые бюджетники получали по 550 гривен. Хотя, по закону, минимальная зарплата в стране должна быть на 350 гривен больше. Теперь этот разрыв ликвидируют, причем перерасчет проведут задним числом, с начала года. Всего в течение 2010-го минималка будет повышаться 5 раз. Пенсионерам уже с мая выплачивают не менее 700 гривен вместо прежних 570. К концу года минимальная пенсия должна превысить 920 гривен.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Доплати отримають 9,5 мільйона пенсіонерів та близько 1,5 мільйона громадян, що отримують державні допомоги і компенсації. Підвищення посадових окладів отримають понад 3,5 мільйона працівників освіти, культури, охорони здоров'я, науки тощо».

На этой неделе в Украине появился Совет регионов     вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:21

Сюжет №6

20:31:41-20:32:56 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе в Украине появился Новий совещательный орган - Совет регионов. В его составе - руководители страны и всех областей. Объединить и согласовать работу для развития регионов - вот главная задача Совета. Первое его заседание во вторник провел Виктор Янукович. От губернаторов он потребовал включиться в активную работу по проведению реформ в стране. И в свою очередь пообещал главам областей больше полномочий. Кроме того, президент до 1 августа ожидает от губернаторов предложений об организации местных выборов. О проделанной работе губернаторы будут отчитываться перед Советом и президентом ежемесячно.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Завдання - як нам побудувати ефективну владу. Що нам треба зробити, щоб найближчим люди відчули, що в країні є порядок, що в регіонах працює вертикаль влади, в якій немає політичних забарвлень, а є єдине завдання - як реалізувати краще життя людей».

После антиалкогольной кампании в Советском Союзе под угрозой уничтожения оказалась винодельческая отрасль страны         вверх

Iнтер : Програма «Подробности недели» (випуск 20:00:04)

16.05.2010 3:00:21

Сюжет №8

20:38:50-20:45:36 (время эфира)

Олег ПАНЮТА, ведущий: Пить или не пить? Для многих граждан СССР в 1985 году этот вопрос был решен просто и однозначно: началась антиалкогольная кампания. Сухой закон по-горбачевски привел к ужасному дефициту спиртного, всплеску самогоноварения, но самое главное - под угрозой уничтожения оказалась винодельческая отрасль страны. Последствия вырубки виноградников ощутимы и сегодня - до сих пор не хватает сырья, а его качество зачастую не позволяет солнечному напитку конкурировать с иностранными марками. Вениамин Трубачев вдыхал пьянящие запахи винных подвалов.

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Советская молодежь собирает виноград. Заводы производят хмельной напиток. Желающие дегустируют разнообразные вина. Это кадры советской хроники.

Голос за кадром: «Нынче не одна только южнобережная «Массандра» создает высококачественные сорта вин и соков».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Потребление спиртного в стране росло - в среднем за год советский человек выпивает более 10 литров алкоголя. На то время - мировой рекорд. В мае 85-го всё резко меняется. «Народ спивается» - посчитали в партии во главе с Михаилом Горбачёвым, и решили принимать меры. Бороться с пьянством и алкоголизмом стали настолько рьяно, что даже щепки летели, в прямом смысле. По всему Советскому Союзу начали вырубать виноградники - основу виноделия. Например, такие поля в Крыму уничтожались за один день - восстанавливать виноградники приходится до сих пор. Сладкий и сочный виноград становится нежелательным растением. Это сейчас рабочие сажают лозу и вырывают сорняки. А 25 лет назад в хозяйства приходит распоряжение - убрать насаждения. Люди, которые десятилетиями выращивали виноград, вынуждены своими руками его выкорчёвывать.

Алла РАЧИНСКАЯ, старший научный сотрудник отдела селекции Национального института винограда и вина: «Их вырубали топорами или бензопилой использовали, или какими-то пилами, иногда даже ручными. Это все складывалось в огромные кучи и сжигалось».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Нет сырья - нет и вина. Из магазинов исчезает и остальной алкоголь. Спиртное продают только в специальных местах и в ограниченном количестве. Толпы людей берут помещения штурмом. В то время подобных кадров зритель не видел. Из фильмов вырезают сцены с посиделками и застольем. Некоторые ленты и вовсе запрещены. По телевизору пропагандируют трезвость. Но в реальной жизни не все, как на экране. Люди пьют технический спирт, одеколон и даже средство для мытья окон. В несколько раз возрастает объем самогоноварения и производства домашнего вина. В крымских селах и сейчас все по старинке: виноград прессуют, сок бродит - получается домашний продукт. Вино изготавливают с помощью аппаратов практически столетней давности, которые и во времена «сухого закона» не простаивали.

Василий МАХОТКА, винодел: «Свадьба, день рождение, гуляние, все равно оно должно проходить, как говорится, по нашим русским традициям под вино, под водочку. По самоварам лили, по кувшинам разным под видом соков, напитков. Но как производили, так и производили. И даже увеличилось».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Из-за такого производства 25 лет назад возникали проблемы с милицией. Найденную сивуху или вино выливали, а самогонные аппараты уничтожали. Ветеран милиции Иван Лиховид тогда был на передовой борьбы с пьянством - кинолог натаскивал овчарок на самогон.

Иван ЛИХОВИД, начальник службы кинологии УВД Киевской области (1985-1987): «Давали штрафы, а ярых таких спекулянтов, таких, которые торговали самогоноварением, даже привлекали к ответственности согласно закона, давали даже полгода, год принудработ и садили на госпаек».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: За практически три года борьбы с пьянством в стране увеличивается продолжительность жизни и рождаемость, снижается смертность и количество преступлений - это официальная статистика.

Константин КРАСОВСКИЙ, глава Международного Международного уентра по проблемам алкоголя и наркотиков: «Резко снизилась смертность, причем если с 65 по 84 года у нас смертность ежегодно росла, то впервые в 86 году она впервые начала падать, и падать в первую очередь среди мужчин среднего возраста, наибольшую среди потребителей алкоголя».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Но цифры не отображают других потерь. Вырубка виноградников и давление на отрасль приводят к тому, что директор Всесоюзного научно-исследовательского института виноделия и виноградарства Павел Голодрига заканчивает жизнь самоубийством. Сейчас работу селекционера продолжают в этой ялтинской лаборатории.

Мужчина: «Вот здесь находится сердце новых сортов винограда».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: В баночках хранятся новые сорта. Со времен «сухого закона» их не только восстановили, но и расширили коллекцию. Ныне она четвертая в мире - более трёх с половиной тысяч сортов.

Владимир ВОЛЫНКИН, заведующий отделом селекции Национального института винограда и вина: «Например, из Франции в этом году нас попросили, чтобы мы доставили сорт мускат-бритона, который они потеряли на своей коллекции».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Но полностью отрасль не восстановили до сих пор. До массовых вырубок получали около 900 тысяч тонн винограда, сейчас в три раза меньше. Настолько сократилось и производство вина. К тому же отечественные напитки с рынка вытесняет импортный продукт и некачественный фальсификат.

Анатолий АВИДЗБА, директор Национального института винограда и вина: «Мы знаем чётко о том, что на Украине, чего там греха таить, в пределах 70, даже в отдельных регионах до 75% фальсифицированных напитков сегодня реализуется. Люди уже бояться приобрести по одной причине - не знают, что они покупают».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Хотя климатические условия и особенности отечественного виноделия позволяют выращивать эту культуру и производить в Украине все известные в мире сорта вина.

Виктор ЗАГОРУЙКО, замдиректора по научной работе Национального института винограда и вина: «Если французы делают столовые вина, мы тоже делаем, если португальцы делают крепленые, мадеру и портвейн - мы тоже это делаем, и херес делаем, не говоря о нашей прекрасной ликерной группе вин, типа муската».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: Сухие и сладкие, выдержанные и молодые. Здесь отечественные вина на любой вкус. Эта коллекция доказывает - напиток в Украине умеют делать. Виноделы добавляют: главное, чтобы не мешали. Ведь во время Великой Отечественной войны, чтобы сохранить это богатство, вина отправляли в Грузию и Узбекистан. Тогда никто и подумать не мог, что через несколько десятков лет на Родине придется прятать бутылки и от чиновников.

Виталий СЕМАКОВ, винодел-технолог: «Вот здесь сохранились еще три бутылки этого урожая - мускат розовый «Магарач» урожая 1836 года. Как оказалось, это самое старое вино на территории бывшего Советского Союза».

Вениамин ТРУБАЧЕВ, корреспондент: На фоне массового недовольства и кризиса, в 87 году антиалкогольную кампанию сворачивают. Употребление крепких напитков перестало быть нарушением закона. Но годы запрета надолго затормозили появления в стране культуры питья.

ICTV випуск 18:45

Проти Юлії Тимошенко поновили кримінальну справу вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №1

18:46:10-18:53:30 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Поновлення проти Юлії Тимошенко кримінальної справи за епізодами 6-річної давнини викликало бурхливу реакцію. Сама Тимошенко назвала це початком репресій, оскільки справу, за якою її обвинувачували в спробі дати хабар суддям, закрили ще 2005-го року одразу після «помаранчевої» революції. Утім Генпрокуратура вважає, що тоді це сталося передчасно. Справа потребує розслідування, аби розставити усі крапки над «і». І саме з цією метою розпочинається міжнародний аудит урядової спадщини Тимошенко. Цього тижня влада пояснила, що запросила закордонних фахівців з Єврокомісії, міжнародних фінансових, юридичних і навіть детективних організацій, аби отримати неупереджену оцінку того, що відбувалося в системі держзакупівель, держмонополій, діяльності податкової адміністрації та у сфері повернення ПДВ.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Димова завіса після морського бою в Раді розвіялася і стало очевидним - монолітний флот влади стоїть набагато краще, ніж розрізнені кораблі опозиції. Мляво опозиційні сили відреагували навіть на порушення кримінальної справи проти депутатів Парубія і Гримчака за димові шашки. Подання Генпрокуратури на двох представників фракції «НУ-НС» вже у столі Володимира Литвина. І поки не зрозуміло, що може завадити коаліції позбавити їх недоторканності. 11 травня парламент запрацював без диму і блокад. Опозиції не вдалося мобілізувати сили в регіонах. Замість обіцяних Тимошенко 100 тисяч біля Ради не більше двох.

Роман ЗАБЗАЛЮК, народний депутат України, фракція БЮТ: «Не планувалося блокування. Сьогодні відбувається мітинг всеукраїнський. Для того, щоби послухати маніфест Комітету захисту України, який буде зачитувати лідер об'єднаної демократичної опозиції Юлія Володимирівна Тимошенко».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Маніфест довірили зачитати координатору новоствореного комітету - 80-річному поету Дмитру Павличку.

Дмитро ПАВЛИЧКО, координатор «Народного комітету захисту України: «Проголошуємо про об'єднання зусиль та координацію дій всіх демократичних державницьких сил України».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Державницьких сил в Комітеті захисту України набралося 10. 9 з них - це вірні Тимошенко партії з переважно відомими, крім БЮТ, назвами, плюс «Свобода» Тягнибока. З великих опозиційних гравців жоден до Тимошенко не пристав. Ющенко прислав на комітет Віру Ульянченко, але об'єднуватися поки не збирається, як і Арсеній Яценюк.

Арсеній ЯЦЕНЮК, народний депутат України, лідер «Фронту змін»: «Координація опозиції звичайно повинна бути, але координація навколо цілі, але не навколо цілі повернення одного політика до влади».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Навіть створення комітету закінчилося скандалом. Гучно грюкнув дверима Анатолій Гриценко.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Треба зняти із сайту принаймні свого власного: Юлія Тимошенко - лідер об'єднаної опозиції».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Відтак все відбувалося за вже добре знайомим нам сценарієм, де два українці - там три гетьмани.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог: «Саме Тимошенко є найбільшим генератором опозиційної енергії. Але саме постать Тимошенко є чинником, який роз'єднує опозицію, і абсолютна більшість опозиційних лідерів, крім членів явних і потенційних БЮТ, не хочуть погоджуватися на лідерство Тимошенко».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Такий сценарій абсолютно влаштовує владу. За ним опозиція, як у Росії, стає другорядною або маргінальною. Легко влада відбила цього тижня атаки опозиції на нові українсько-російські угоди, які в понеділок мають підписувати Медведєв і Янукович.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Складається чітке враження, що 17 травня Янукович готується до другої хвилі здачі національних інтересів України. Причому це вже стосується всього енергетичного сектору України».

Микола АЗАРОВ, прем'єр-міністр України: «Вражає цинізм тих, хто ще вчора був при владі і затято ховав від суспільства, парламенту, навіть від колишнього президента текст уже підписаних під ковдрою газових угод, а сьогодні вони вимагають звітувати про ще не підписані угоди».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Глава президентської Адміністрації Сергій Льовочкін заявив, що слів «здача національних інтересів» в лексиконі Віктора Януковича немає. Те ж говорив під час звіту у парламенті і перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Підписуватися будуть тільки ті документи, які опрацьовані на державному рівні. Ніяких експромтів не буде».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А буде 5 угод. Міждержавна - про демаркацію сухопутного кордону. Решта - міжвідомчі. Ані енергетики, ані авіапрому серед них, зі слів першого віце-прем'єра, немає. Група депутатів «За Україну» у це не повірила.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, лідер депутатської групи «За Україну»: «Я переконаний, що в цих угодах міститься чергова здача національних інтересів України. Це торкається газотранспортної системи, підземних газосховищ, швидше за все, авіабудування».

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат України, позафракційний: «Команда, яка сьогодні є при владі, вона може достатньо погано розуміти глобальні речі, політичні речі, гуманітарні речі, але економіку вона розуміє. І поступатися, віддавати курку, яка несе золоті яйця, я думаю, що там не будуть».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Не йтиметься, за інформацією уряду, про передачу росіянам у власність жодної галузі - від авіації до атомних станцій чи газотранспортної системи.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Если будет речь идти о дальнейшей судьбе ГТС, то мы будем ставить вопрос о создании газотранспортного консорциума, тем более, 3-стороннего газотранспортного консорциума. Это страны Европейского Союза, Україна и Россия».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Віктор Янукович вже спростував можливість злиття «Нафтогазу» з «Газпромом», але наголосив на зацікавленості у подальшому зближенні з Росією.

Віктор ЯНУКОВИЧ, президент України: «Наші останні домовленості засвідчили, що кожна з країн має можливість поступатися політичними амбіціями, але я переконаний - ми від цього отримаємо тільки позитивний соціально-економічний ефект, ефект від розвитку співробітництва».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Цей ефект справив різне враження на опозицію. Лідер УНП Юрій Костенко, наприклад, в українсько-російських угодах нічого небезпечного не побачив, чим викликав шквал звинувачень у зрадництві від «Народного руху».

Юрій КОСТЕНКО, народний депутат України, фракція «Наша Україна - Народна самооборона»: «Якщо говорити про ті страшилки, про які сьогодні говорять на вулиці, то я їх бачу не більше, ніж те, що було за того періоду, коли влада належала демократичним силам 5 років».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: В кулуарах парламенту одразу пішли розмови, що Юрія Костенка хочуть посадити в крісло віце-спікера замість Миколи Томенка. Поки цього не відбулося. Натомість втретє повернувся в президію Ради Адам Мартинюк. Тим часом Блок Тимошенко продовжує втрачати депутатів. До коаліції цього тижня перейшов відомий бізнесмен Олександр Фельдман. Для самої Юлії Володимирівни цей тиждень став резонансним. Її знову викликали в Генпрокуратуру, і більше того - порушили проти неї кримінальну справу за замах на давання хабарів. Справу почали розглядати ще 2003-го, а 2005-го закрили.

Тетяна КОРНЯКОВА, заступник генерального прокурора України: «Поновлене розслідування через те, що була закрита передчасно, без проведення всіх необхідних слідчих дій».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Юлія Тимошенко поновлення давно закритої справи назвала політичним замовленням і навіть прогнозувала можливість свого арешту.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Якщо суди будуть такими самими кишеньковими, як Генеральна прокуратура, то можливо, в нових умовах диктатури в Україні, можливо все».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Влада від того, що справу замовлено, відхрещується.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, представник президента України у Верховній Раді: «Ніяких політичних репресій в Україні бути не може. Президент підкреслює важливість і необхідність інституту опозиції».

Володимир ФЕСЕНКО, політолог: «Це такий своєрідний засіб відволікти увагу Юлії Тимошенко від організації опозиційних акцій. Прокуратура зробила подарунок Юлії Володимирівні, хоча сама Тимошенко каже, що це подарунок Медведєву».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: У понеділок Юлія Тимошенко мусила знову з'явитися на допит, але наприкінці тижня слідчий раптово скасував виклик. Можливо, не захотів відволікати лідера опозиції від контролю за підписанням українсько-російських угод.

Опозиція готує президентові Медведєву палкий прийом          вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №2

18:53:31-18:54:00 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Опозиція готує президентові Медведєву палкий прийом. Об'єднання «Свобода» збирає масову акцію протесту на Софійській площі у Києві, попри те, що у п'ятницю, окружний адмінсуд столиці заборонив проведення масових заходів 17 травня.

Рада міністрів Криму постановила, що усі пляжі загального доступу мають бути безкоштовними вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №3

18:54:01-19:01:45 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А поки перенесемося на південь. Там у Криму з'явилися прапори Євросоюзу. Два - у Євпаторії, два - у Ялті. Це символи європейського сертифікату якості пляжів. Спеціальна екологічна комісія перевіряла кримське узбережжя за усіма критеріями - прибирання, робота очисних споруд - і дійшла висновку, що чистоті пляжів у цих місцях сприяють також глибинні течії, які йдуть з центру Чорного моря і природнім шляхом очищують воду. Прекрасна новина до початку туристичного сезону, який стартував цими тижнями. Залишається сподіватися, що пересічні українці матимуть доступ на екологічно чисті пляжі. Нещодавно Рада міністрів Криму постановила - усі пляжі загального доступу мають бути безкоштовними, і заборонила брати гроші за вхід. Утім за останні роки місцеві керівники - мери узбережжя - звикли діяти на власний розсуд. І повернути їх в рамки законних реалій, вочевидь, буде не просто.

Христина КОЦІРА, кореспондент: Торік пляжі рідного узбережжя кримчани брали штурмом. Цього року паркани перед водою почали ламати з подачі центральної кримської влади. Рада міністрів Автономної республіки Крим постановила визволити море і вислала до берегів ревізорів. Вони вже майже місяць перевіряють, що на узбережжі збудували законно, а що ні.

Георгій ПСАРЬОВ, заступник голови Ради міністрів Автономної республіки Крим: «После проведения проверок собраны материалы для передачи правоохранительным органам в частности, и в Алупке, по застройке пляжных территорий».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Мер Алупки - фаховий боксер, удари центральної кримської влади відбиває мітко. Йому, мовляв, споруди на берегах також не до вподоби.

Мер Алупки: «До 1 числа этого здесь не будет».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Його буцімто ніхто не питав, де і що будувати.

Андрій ХАРИТОНОВ, міський голова Алупки: «Они появились все 2001-2004 год. Тогда можно было все».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Місцеві жителі не вірять, що в місті бодай щось без відома градоначальника обходиться. До того ж над мером начебто стоять дуже впливові на півострові люди. Депутат Алупкінської міськради Василь Корольов давно воює з мером і з методами незаконної приватизації майна. Але поки безуспішно.

Василь КОРОЛЬОВ, депутат Алупкінської міськради: «Все практически санатории противотуберкулезные проданы, приватизированы. Земли их тоже проданы, приватизированы».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Корольов обурюється - землі та санаторії закінчилися, тепер відкрито торгують пляжами. Показує оголошення, за яким продають право суборенди на пляж, котрий місцеві називають «лягушкою» за 2 мільйони 200 тисяч доларів. Аби з'ясувати обставини угоди, телефонуємо в агенцію.

Василь КОРОЛЬОВ: «Ознакомиться можно с документами? Торг уместен? Нет? Это окончательная цена».

Христина КОЦІРА, кореспондент: В протизсувному управлінні, на балансі якого знаходиться берегова лінія, подібні оголошення вважають аферою.

Едуард СУЛЕЙМАНОВ, начальник протизсувного управління: «Ни один пляж не был продан. Из состава госимущества не был выведен».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Продати - не продали, а от в оренду здали чимало пляжів. А орендарі, кажуть прості кримчани, часто-густо з національним багатством поводяться як з власним.

Кирило КОПИТЧУК, житель м. Алупки: «10 лет был закрыт пляж. Никого сюда не пускали. Полностью был закрыт для посещения. Отдыхали только элитные люди».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Кирило був серед тих мешканців Алупки, які торік ламали паркани. Вони виросли знову. Кирило ж ходить по судах. Орендарі пляжу запросили 64 тисячі гривень компенсації.

Кирило КОПИТЧУК, житель м. Алупки: «Вот за вот эту калитку нас судят. Калитка закрыта, прохода нет».

Христина КОЦІРА, кореспондент: За ці паркани вже взялася комісія Ради міністрів АРК. От тільки для знесення потрібен судовий дозвіл. Мер Алушти на суд вирішив не чекати. На ґвалт поспішив власник. Попросив зносити акуратно і навіть не запитав, чи має мер дозвіл суду. В Алупці поскандалити з мером більше, ніж достатньо. Місцеві ведуть нас тими маршрутами, куди не ступала нога інспекторів.

Чоловік: «Строительство берегоукрепительных сооружений. Где вы здесь видите берегоукрепительные сооружения? Это строительство какого-то жилого комплекса. Берегоукреплением здесь и не пахнет. Здесь наоборот - берегоразрушение».

Христина КОЦІРА, кореспондент: І на противагу готовим до зносу котеджам, якими хизувався мер, показують схожі будиночки. Їх повним ходом споруджують над морем, просто посеред парку.

Олександр ЛЕМЗЯКОВ, житель м. Алупки: «Идет вырубка полным ходом. Местные власти разрешают. Потому что получили больше всего. Хороший откат за это за все».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Далі пробираємося на пляж, не призначений для простих смертних.

Олександр ЛЕМЗЯКОВ, житель м. Алупки: «Это уже аренда на 49 лет. Частная собственность. Если вы не уйдете, мы спустим на вас собак».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Професійний мер і боксер і тут відбиває удар.

Андрій ХАРИТОНОВ, міський голова Алупки: «У нас летом никогда проблем в Алупке нет с посещением пляжных зон. У нас все открыто. У нас у некоторой части населения начало мая, включается шизофрения».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Обіцяє - місця під сонцем вистачить усім.

Андрій ХАРИТОНОВ, міський голова Алупки: «Все полностью открыто для отдыхающих».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Мовляв, туристам пропонують найкраще. Пляжі будуть не гіршими, ніж у Ніцці. Рішення Ради міністрів Криму про забезпечення вільного доступу до води стосується лише комунальних пляжів. Але парадокс у тому, що таких на кримському узбережжі залишилися одиниці. Більшість пляжів знаходиться у довготерміновій оренді, і орендарі вже самі визначають - пускати на них людей, чи не пускати. Ось цей, наприклад, красномовно засвідчив - бачити чужих на своїй території він категорично не бажає. Господарі дорогих віл нібито і закон не порушують - берегову лінію їм на 49 років здає протизсувне управління. На прибережній захисній смузі можна зводити виключно санаторії та лікувально-оздоровчі заходи. Але закон не уточнює для кого. От багатії і будують особисто для себе. Не рідко на місці тих же таки санаторіїв.

Андрій ХАРИТОНОВ, міський голова Алупки: «По нашей информации, это санаторный комплекс «Динамо-Киев». Это санаторий имени бывший Баранова, который был выкуплен у Фонда имущества АРК. А кто там будет отдыхать, как это будет, это одному Богу известно, потому что никто об этом не скажет».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Мер Алупки вірить - у комісії Ради міністрів Криму сміливості вистачить і на цю огорожу. У мера Алушти - інша версія. На великі паркани великих людей рука не підніметься.

Володимир ЩЕРБИНА, міський голова Алушти: «Ничего нельзя сделать. Вы революцию предлагаете?»

Христина КОЦІРА, кореспондент: Для бідніших віпів, які не в змозі купити собі шматок берега, агенції нерухомості придумали економ-варіант - апартаменти на морі. Пляж доведеться ділити з різними сусідами, але це все одно краще, ніж засмагати з неелітною юрбою. Представляємося потенційними покупцями і домовляємося про зустріч з ріелтором.

Жінка: «6 тысяч долларов - квадратный метр. У меня всего две квартиры осталось».

Христина КОЦІРА, кореспондент: Простим же смертним залишається товпитися на комунальних пляжах. Принаймні цього сезону вхід на їхню територію обіцяють зробити відкритим і безкоштовним.

Гість студії - Василь Джарти, голова Ради міністрів Криму        вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №4

19:01:46-19:07:25 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Отже, чим зустріне нас Крим цього року, і взагалі - яких змін варто чекати на півострові ближчим часом? Запитаємо про це у нової кримської влади. Сьогодні в студії «Фактів тижня» - голова Ради міністрів Криму Василь Джарти. Добрий вечір.

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Добрый вечер».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ви в Криму людина нова. Ще свіжий погляд у вас на все. Як би ви оцінили готовність Криму до туристичного сезону, який бал?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Я к своей работе буду очень критичен, и к себе лично, и к своей команде. Удовлетворительно, я бы так сказал. Мы только начали работать. Есть понимание городских властей к тем проблемам, которые есть сегодня. Мы их активно решаем. Я думаю, в ближайшее время люди увидят работу власти Автономной республики Крым».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Останнім часом кримське узбережжя перетворилося на суцільний паркан. Дуже багато було протестів з цього приводу. Зараз ми бачили якісь акції, коли зносяться паркани, демонтуються кіоски. Це все-таки разові акції, чи ви в широкий наступ...

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Это системная работа, которая будет продолжаться постоянно, пока мы не наведем порядок. Есть сопротивление. Мы хотим все сделать в рамках закона, и для людей, и ради людей, чтобы пляжи в рамках закона были для людей. Чтобы море, которое отдыхают люди, на котором, это было для людей. Это наша первичная задача. И городские головы, сельские советы, они должны понимать, что их избрал народ, и они работать должны так же для людей».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Останнім часом багато українців їдуть в Туреччину, в Єгипет. Вивозять, власне кажучи, які могли би осідати в Криму. Що вам заважає створити все-таки хоча би рівня Туреччини курорт в Криму?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Это уже другой вопрос, очень сложный, и длительный путь решения. Но когда меня представлял Виктор Федорович, он сказал - хочу я как президент, хочу видеть Крым жемчужиной Украины. Это не просто говорится о природном потенциале, это создать условия для того, чтобы развивался, экономика развивалась Крыма, чтобы создать условия инвестиционной привлекательности Крыма. И вот только после этого мы можем привлекать инвесторов, потянутся и туристы со всех стран, в том числе и ближнего зарубежья. И самое главное, чтобы наши украинцы использовали тот ресурс природный, который есть, отдыхали в Крыму».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, а от з будівництвом моста, ця ідея, вона також пов'язана з концепцією розвитку регіону?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Вы знаете, это вопросы экономические. Это кратчайший путь средней Азии в Европу. Это развитие Крыма, экономического, социального, как минимум восточной части Крыма, создание условий экономического роста Крыма».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Наскільки реальний цей проект? Були спроби раніше міст будувати між Україною...

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Вы знаете, в Харькове, когда встречались два президента Украины и России, было высказано с обоих сторон решительность в данном вопросе... Зная своего президента Виктора Федоровича Януковича, я считаю, что данный вопрос и данный проект реален, может быть осуществлен».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Час, терміни?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Дмитрий Медведев, президент Российской Федерации сказал - я думаю, мы это сделаем до 2014 года».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Скажіть, будь ласка, а як ви ставитеся до ідеї створення на півострові такого українського Лас-Вегаса, переносу туди зони ігрових автоматів, казино?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Я положительно отношусь к отдельной специальной игровой зоне для того, чтобы развивалась и экономика. Не только игровые зоны, но и развитие инфраструктур. Это строительство гостиниц, это новые рабочие места. И другая промышленность».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Тобто це, в принципі, ви вважаєте, реальний проект?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Конечно».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ваш тезка, російський письменник, Василь Аксьонов, він бачив Крим таким островом розкішного життя, свободи, оазою такою. Яким бачите Крим ви? Взагалі, яка ваша амбіція на посту, власне, керівника Кримської автономії?

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Вы знаете, при всем огромном потенциале Автономной республики Крым, при хорошем воздухе, прекрасном солнце, есть такое чувство, что люди, удрученные неудобством своим, живущими в Автономной республике Крым. Мне бы хотелось, чтобы люди посмотрели в глаза друг другу, чтобы не отворачивались, чтобы они были жизнерадостными. А должно быть качество жизни лучше, условия жизни лучше. И самое главное, чтобы они знали, что их дети и внуки будут жить в достойной стране, и в достойном Крыме. Вот этом мое желание - создать такие условия, чтобы крымчане жили в достойном Крыме, потому что они достойные люди».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Это прежде всего экономическое развитие все-таки...

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Это экономическое, это и социальное».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Ну і насамкінець, ви два місяці, в понеділок буде, два місяці як ви на посту, як ви вважаєте, що ви встигли за цей час? Головне досягнення...

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Я думаю, самое главное, что мы, в нас поверили люди, крымчане, что я и моя команда, которая пришла в Крым, реально будет делать те действия, те шаги, которые будут направлены на улучшение жизни людей».

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Я вам дуже дякую, що прийшли до нас.

Василь ДЖАРТИ, голова Ради міністрів Криму: «Спасибо вам».

Мери українських міст можуть опинитися поза законом            вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №5

19:07:26-19:13:35 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Мери кримських міст, в принципі, як і інші місцеві керівники, можуть опинитися поза законом. За Конституцією, термін їх повноважень спливає цього місяця, а чергові вибори до місцевих рад, як ми знаємо, скасовано. Верховна Рада відмінила їх ще 16 лютого, мовляв, немає грошей на проведення, але нової дати досі не призначила. Є тільки проекти, приміром, провести місцеві вибори у березні наступного року. Утім, за якою системою - партійною чи мажоритарною? Цій темі навіть парламентські слухання присвятили цього тижня.

Олександра ТЕСЛИК, Вертіївський сільський голова: «Я вимовляю - органи місцевого самоврятування. Тому що ми рятуємося як можемо».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Сільський голова Вертіївки, що на Чернігівщині, Олександра Іванівна, показує на місцеві руїни. Село, каже, розвалюється просто на очах. Ще 8 років тому, як очолила сільраду, громаді обіцяли фінансову самостійність, але і досі все зароблене забирає Київ.

Олександра ТЕСЛИК, Вертіївський сільський голова: «Ми у самому вигідному географічному положенні. У нас проходить залізниця, у нас проходить траса міжнародного значення Київ-Москва. Але ми без газу до цього часу. І ми не можемо центр дозвілля зробити для молоді».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Шукати правду Олександра Іванівна приїхала до столиці на парламентські слухання з питань місцевого самоврядування. Сподівалася на виступ з трибуни, але село знову не почули.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради України: «Більшість обласних рад складається з жителів обласного центру, якщо ця область не складає бізнесовий інтерес. В районних радах аналогічно. А як порахувати інтереси територіальної громади на рівні села та селища?»

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Найбільш оптимальною і прохідною у парламенті вважають змішану виборчу систему, за якою половина місцевої ради обиратиметься за партійними списками, а половина - в одномандатних округах.

Олексій БОЯРЧУК, народний депутат України: «Если будет мажоритарная система, то там конечно будут представлены все - и из Киева, и из районов, близ лежащих районов. Если не будет мажоритарной системы, будет смешанная, то мы получим часть. Единственное, что я могу сказать, для избирателей конечно хорошо. Но для работы совета, если вы посмотрите, там где есть мажоритарная система, там всегда есть бардак, есть конфликт, есть конфликт с головами, и так далее. Это гораздо тяжелее работать».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Натомість в Асоціації українських міст наполягають виключно на мажоритарній. Її на зборах Асоціації підтримали понад 400 міських голів.

Чоловік: «Незалежно - захід, південь, центр чи навіть автономний Крим - всі без виключення проголосували за те, що в Україні система виборів повинна бути мажоритарною».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Оскільки пропорційна себе дискредитувала. Депутати представляють не інтереси громади, а інтереси партій і вождів. Вони не зацікавлені в децентралізації влади, тому і місцеві бюджети формуються згори, а містам залишаються крихти.

Іван КУЛІЧЕНКО, президент Асоціації міст України, дніпропетровський міський голова: «Люди повинні бачити, за що відповідає голова. Може відповідати міський голова за ремонт доріг, коли фінансові можливості регіону складають 40 мільйонів... За 40 мільйонів може відремонтувати 2 тисячі кілометрів доріг, як звідси і до Москви?»

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Іван Куліченко, якого тричі обирали мером Дніпропетровська, науку місцевого самоврядування вивчив досконало. Щоб з'явилося самоврядування, депутати мають залежати від громад, які зможуть їх відкликати. Хоча, як показує практика, зробити це не просто навіть за допомогою референдуму. Голова Шевченківського району Києва Віктор Пилипишин вже проводив подібний експеримент щодо недовіри столичному градоначальнику, і виявив чимало прогалин у законодавстві.

Віктор ПИЛИПИШИН, голова Шевченківської райдержадміністрації у м. Києві: «Той, хто заклав норму про те, що референдум відносно мера міста Києва повинен підписати мер міста Києва, він одразу похоронив норму контролю і звітності влади. Яку різницю грає, яка буде в такому варіанті система виборча - пропорційна, мажоритарна чи змішана? Воно ніякої ролі не грає».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Наскільки важливу роль відіграє мажоритарка, знає Володимир Удовиченко. Він 20 років керує Славутичем.

Володимир УДОВИЧЕНКО, міський голова Славутича: «Я в 2000 році написав навіть філософську формулу, що головна політика для міського голови - то є каналізація. Каналізація - в лапках, як система соціальних послуг».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Славутич вважається містом із найкращим благоустроєм в Україні. Тут проведена комунальна реформа. Люди сплачують обґрунтовані тарифи. І це все відбувалося за мажоритарної системи. Водночас повертатися до неї мер не радить.

Володимир УДОВИЧЕНКО, міський голова Славутича: «Звісно, я - мер. І мені теж тяжко як усім, із політичними партіями працювати. Але просто так перекреслити пропорційну систему не можна. Чому? Тому що вона заснована на партіях, а партії є головною складовою демократії».

Олександра ТЕСЛИК, вертіївський селищний голова: «У мене депутатський корпус 25 чоловік, ні одного немає від політичної партії. Мені легко працювати».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: То як би там не було, Верховна Рада скасувала місцеві вибори, а з новою датою перегонів досі не визначилася. У Комітеті виборців вже попереджають про небезпечні наслідки.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова правління Комітету виборців України: «Проблеми є, тому що в Конституції записано - міський голова, строк повноважень 4 роки. Всі вони приймали присягу. Хтось в квітні, хто в травні 2006 року. Відповідно зараз у них у більшості закінчуються конституційні повноваження. Вони залишаються на своїх посадах, вони підписують рішення. І питання, наскільки ці рішення легітимні?»

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: У Конституційному суді начебто вже лежить звернення народних депутатів щодо законності проведення виборів 27 березня 2011 року. Але відповідь, за нашими джерелами, буде не раніше липня. А новий закон про місцеве самоврядування очевидно з'явиться не раніше осені.

У двох найбільших мережах супермаркетів Німеччини знайшли яйця з діоксином    вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №7

19:14:35-19:20:50 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: У двох найбільших мережах супермаркетів Німеччини знайшли яйця з діоксином. Вони надійшли до магазинів від фермерських господарств, які годували птицю українською кукурудзою. Експерти твердять - птиця заразилася саме через корм.

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Німецькі кури знесли непрості яйця, а диоксинові. З продажу вже вилучили кілька мільйонів яєць у 9 регіонах Німеччини. Німці твердять, що їхніх курей заразила українська кукурудза, з якої виготовляли корм.

Гьос ВЕСТЕРХОФ, директор з комунікацій компанії «ForFarmers»: «У кукурудзи був сертифікат, в якому зазначалося, що вона пройшла перевірку, зокрема і на діоксин. Але після того як отруту знайшли в яйцях, ми перевірили вже самі, і теж знайшли діоксин у кукурудзі».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Натомість наші фахівці відповідають - якби кури з'їли отруйну кукурудзу, вони би просто не встигли знести яйця. До того ж вживають вони комбікорми, в якому крім переробленої кукурудзи завжди чимало домішок».

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики України: «Це пошук винних, тому що не хочеться брати вину на себе. Ми свої позиції будемо відстоювати. А те, що Німеччина в минулому році застосовувала і випробувала нові добавки щодо кормів, я думаю, що хай вони шукають винних в тому напрямку».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Як діоксин міг потрапити в кукурудзу? Головоломка навіть для німецьких аграріїв.

Хайнц ШТРУБЕНКОФ, керівник групи німецько-українського об'єднання «Аграрний діалог»: «Я не вижу, чтобы фермеры, производители сельского хозяйства использовали этот продукт».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Діоксин - одна з найтоксичніших речовин. Спеціально його виробляють лише декілька лабораторій у світі, але в навколишнє середовище може потрапляти як побічний продукт хімічної галузі, наприклад, при згорянні полімерів, або просто зі звалищ, де тліє сміття.

Олексій СИТНИК, кандидат біологічних наук, експерт з біобезпеки Всеукраїнської екологічної ліги: «Диоксин - это вещество, для которого не существует предельно допустимой концентрации. Даже в минимальных концентрациях это крайне опасный канцероген и мутаген».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Наші аграрії вимагають зразки отруйних кормів для аналізу в Україні, оскільки не сумніваються - діоксин в такій концентрації не міг потрапити в кукурудзу із природних джерел або гербіцидів. Аналітики ринку висувають іншу версію - конкурентна війна. Україна експортує в країни ЄС 5-7 мільйонів тонн кукурудзи, і є серйозним гравцем. Тим часом з'явилася нова версія - німецьких курей отруїв ісландський вулкан. Діоксин накопичується в організмі людини протягом тривалого часу. Експерти з біозахисту стверджують, що значно небезпечнішим для нашого здоров'я є нітрити та нітрати.

Олексій СИТНИК, кандидат біологічних наук, експерт з біобезпеки Всеукраїнської екологічної ліги: «Регулярно находят нитриты и нитраты в огурцах и помидорах, например».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Українці, купуючи овочі та фрукти, також не убезпечені від хімічного отруєння, особливо зараз - в сезон ранньої зелені.

Галина НЕЗГОВОРОВА, гастроентеролог: «При покупке и употреблении ранних овощей и фруктов всегда есть риск попадания токсических или химических веществ, которые могут вызвать отравление у человека».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Головну небезпеку становлять нітрати та пестициди. Вони потрапляють в городину після використання речовин замість швидкого дозрівання, адже навесні свіжа зелень - товар ходовий.

Володимир ЛАПА, експерт аграрного ринку: «Є спеціальні хімічні засоби, які дозволяють робити так, щоб клубніка скоріше червоніла. Бувають такі прецеденти, коли купуєш редиску, а там прямо відчувається якийсь хімічний вміст».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Експерти стверджують: рання полуниця хоч і красива на вигляд, позбавлена більшості вітамінів. Так само як і інші овочі та фрукти, які виросли завдяки сучасним інтенсивним технологіям.

Володимир ЛАПА, експерт аграрного ринку: «Використовується якийсь субстракт замість грунту і це все на мінеральних речовинах виганяється».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Щоб перевірити, скільки ж вітамінів у полуниці та нітратів у огірках, ми віддали цю продукцію у лабораторію «Укрметртестстандарту». А поки зразки перевіряють, відвідали одну з найбільших в Україні теплиць, де вирощують ранні овочі без землі - на щебні. До кореневої системи кожної рослини під'єднано живлення. Саме через цей пристрій і відбувається насичення поживними речовинами. Вітчизняні виробники стверджують - на їхніх теплицях пластмасових овочів немає. Хімічні засоби вони використовують помірно на відміну від закордонних виробників. Українські агрономи переконані - долати шлях тисячі кілометрів і не псуватися імпортним овочам та фруктам допомагає ГМО та хімія.

Ніна ТУРЧИН, начальник дільниці агрокомбінату: «Дозрівання. Вони тверді, не портяться. Ви їсте, вони наче резинові».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Більшість огірків на прилавках зараз - вітчизняного виробництва. А от рання полуниця майже вся з-за кордону. Близько половини цих томатів у нас теж імпортні.

Ніна ТУРЧИН, начальник дільниці агрокомбінату: «Якщо привезені з Турції, то вони будуть точно небезпечні».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: У лабораторії «Укрметртестстандарту» підтвердили безпечність тих зразків огірків, які ми здали на перевірку. Але пояснили, що справжніми лідерами за вмістом нітратів є зелень.

Наталія ПИФАР, провідний інженер центру випробування продукції Укрметртестстандарту: «Мы сталкивались, что превышение нитратов есть в листовых овощах. Это салаты, петрушка, укроп».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Рання полуниця, яку ми перевірили у лабораторії, виявилася вдвічі бідніша на вітамін С, ніж має бути.

Наталія ПИФАР, провідний інженер центру випробування продукції Укрметртестстандарту: «Был получен результат 294 миллиграмма на килограмм витамина С. В то же время согласно справочных таблиц содержания основных пищевых веществ в клубнике может содержаться 600 миллиграмм на килограмм витамина С».

Віталій ЄРМАК, кореспондент: Фахівці радять не купувати ранні овочі та фрукти у приватних торговців, адже ті на відміну від великих господарств, не завжди використовують якісні добрива або пестициди, і найчастіше перевищують їх дозування.

Заявити про себе в Європі позитивно Україна може на Канському кінофестивалі, який стартував цього тижня             вверх

ICTV : Програма «Факти тижня» (випуск 18:45:00)

16.05.2010 3:00:23

Сюжет №8

19:20:51-19:28:00 (время эфира)

Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Заявити про себе в Європі позитивно Україна може на Канському кінофестивалі, який стартував цього тижня. Вперше до конкурсної програми увійшов український фільм. За престижну кінонагороду боротиметься стрічка «Щастя моє» режисера Сергія Лозниці. Це сумна історія про поневіряння водія-далекобійника. Загалом на Золоту пальмову гілку претендують 18 повнометражних стрічок. Росію представлятиме Нікіта Міхалков зі своїм фільмом «Натомлені сонцем 2». Кажуть, Міхалков, як і колись, на церемонію вручення «Оскара», так і нині, привезе в Канни всю родину. Для кіно-світу клан Міхалкових - це зразкова творча династія. В Україні теж чимало таких. Приміром Ступки або Сумські.

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Вони змалку звикають до світла рам, аплодисментів і спалахів фотокамер.

Антон ТАБАКОВ, актор, син Олега Табакова: «У меня опыт очень большой. Первая картина с моим участием вышла в 66 году».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Їх з самого народження називають зоряними хлопчиками і дівчатками і пророкують бути улюбленцями долі, такими ж як і батьки.

Ангеліна ДАНИЛЕЦЬ, донька Володимира Данильця: «Я не собираюсь себе никакие псевдонимы брать. Я собираюсь идти Ангелиной Данилец. Поступила сейчас в эстрадно-цирковое. Буду учиться. Буду подражать отцу».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Вони ж впевнені - не дарма народ придумав приказку про яблука, котрі просто не здатні впасти далеко від яблуні.

Нікіта МІХАЛКОВ, режисер, актор: «Надя меня поразила профессионализмом. Я не знаю, где она это взяла. На нее надо писать роли. Писать сценарии».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Замість фотошпалер, фото і авторські картини представників вже трьох поколінь однією акторської сім'ї. В родині Сумських навіть дітей не рідко називають іменами героїв п'єс й корифеїв театру.

Ганна СУМСЬКА, актриса: «Оля - в честь моей мамы. Наталья - в честь Наталки-Полтавки. Це була перша роль в Сімферопольському театрі. А потім я приїхала і народила Наталю, і назвала Наталею».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Кожні нові пологи тут вже звично сприймаються як народження нової зірки. Святкові ж посиденьки перетворюються у робочі репетиції. А закінчуються сімейні торжества часто виступами на біс. Сьогодні - бенефіс онучки Дарини. Вони готові йти на все, аби не осоромити батьків, дідусів і бабусь. Відтак навіть ходити вчаться практично на сцені.

Дмитро СТУПКА, актор: «Я просто с детства живу с бабушкой и дедушкой. Я наблюдал за спектаклем. И пошел такой розовый дым, там как бы пожар был. И я настолько себе внушил, что это правда, я начал рыдать, орать просто за кулисами. Мне все говорили - Дима, успокойся».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Заспокоїтися онук Богдана і син Остапа Дмитро Ступка так і не зміг.

Остап СТУПКА, актор: «Зараз тут у нього почалися запроси на різні кастинги, проби, тому я з ним весь час поруч. Ще може я десь заодно попаду».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Тим паче, що вони вже потрапили в майбутнє. Хоч фільм «Ми з майбутнього 2» заборонили в Україні, проте не біда. Зате, - тішиться татко, - його син не осоромив свого дідуся.

Богдан СТУПКА, актор: «Мій онук вчиться у мене на курсі в театральному університеті імені Карпенка-Карого. Якщо буде мудрий, то буде хороший».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Але пускати людей в самостійне акторське плавання готові далеко не всі. Головного Остапа Бендера і легендарного дядю Мітю з «Кохання і голубів» переживання за доньку актрису мало не довели до лікарні.

Сергій ЮРСЬКИЙ, актор: «Она пришла в самое трудное время в театр. Когда театр стал меняться. Мать была против».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Валентині Тализіній теж довелося похвилюватися за дочку, котра обрала акторську стезю. Подейкують, представники двох поколінь всерйоз побили горщики, коли мама дізналася, що її чадо при потребі ладне роздягтися в кадрі. Проте потім у ЗМІ стали писати начебто подібна відданість професії вартувала Тализіній-молодшій сім'ї.

Валентина ТАЛИЗІНА, актриса: «Он ушел от нас, когда внучка еще в животе была. У моей дочки».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Відтак бабуся заприсягла - на шляху онуки до сцени вона, як треба буде, то і кістьми ляже.

Валентина ТАЛИЗІНА, актриса: «Она с 3 лет танцует. Поэтому пришлось отдать в это училище».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Кажуть - на дітях природа відпочиває. Та виявляється, її закони діють не завжди і не на всіх. Якщо щось не вдається, метри радять просто трішечки змінити профіль і пошукати в собі інших граней божого дару.

Богдан СТУПКА, актор: «Мій батько співав в опері, так що я виріс у оперному театрі».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Та далі зріст застопорився. Солов'янинком Богдан Сильвестрович так і не став.

Богдан СТУПКА, актор: «Зі слухом у мене було погано. Слон на вухо наступив. Сусіди казали - Сильвестр Дмитрович, ви ж співаєте в опері, ми вас ніколи не чули, а ваш син виє».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: А от кремезний антикілер Гоша, він же Юрій Куценко, спочатку навіть розмовляти не міг.

Гоша КУЦЕНКО, актор: «Я не выговаривал букву «р» и сказал Гоша, чтобы не говорит Юрий».

Сергій СМАЛЬЧУК, кореспондент: Зате тепер заливається солов'єм у найспівочішому розумінні цього слова. Тим паче, що по основному напрямку на п'ятки Гоші уже наступає його і актриси Марини Порошиної донька. Словом, справа падіння яблука поряд з яблунями живе і процвітає.

5 канал випуск 21:00

Україна у передчутті приїзду Президента Дмитра Медведєва    вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 1

21:01:41-21:10:07(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Його чекають і з радістю, і з смутком. Україна перезбуджена візитом російського Президента. Дмитро Медведєв, який ігнорував Україну за часів Ющенка, має приїхати вже вдруге за місяць до Віктора Януковича. Харківський робочий візит російського лідера, під час якого була підписана угода «Газ в обмін на флот», не дає спокою опозиції до сьогодні. Київський офіційний візит - суцільна інтрига. В українському експертному середовищі побутує думка, що жодних скандальних угод не буде. Російська закликає свою владу не збавляти темп взятий у Харкові. Темпи зближення українсько-російських відносин, які опозиція розцінює як прискорене здавання національних інтересів виправдовував цього тижня у Верховній Раді перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Він запевнив, що про злиття «Нафтогазу» із «Газпромом» не йтиметься і оприлюднив проекти 5 угод, які готуються до підписання. Найважливіша - про державний кордон. Домовитися про демаркацію за 18 років незалежності не вдавалося жодній українській владі. Це надійно блокувало Києву шлях до Євросоюзу загалом і до безвізового режиму із ним зокрема. Чому Росія нарешті наважилася на позначення кордону з Україною експерти пояснюють по-різному. Одні називають це реверансом Москви у бік Брюсселя, своєрідним виправданням про Чорноморський флот. Інші з'ясовують ціну питання, тобто що саме дасть Україна Росії за згоду на демаркацію. Що може виграти, а що програти Київ - розповідає Ольга Кошеленко.

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Повірити у те, що Дмитро Медведєв приїде до Києва просто помилуватися цвітінням каштанів, не випадає. За 80 днів свого правління Віктор Янукович настільки прискорив відносини із Російською Федерацією, що збоку може здатися - нова модель стосунків із братнім народом гальм не передбачає взагалі. Пристрасті лише підігрівають проекти широкомасштабних угод по співпраці в галузі енергетики та авіабудування. Українській владі навіть довелося заспокоювати - цього разу усе буде набагато скромніше. Опозиція домоглася. Доповідати про зміст майбутніх угод до Верховної Ради у середу прийшов перший віце-прем'єр Андрій Клюєв. Його називають майстром кулуарних перемов. Подейкують, саме Клюєв збирав 300 голосів у коаліцію 2007 року. Він же нібито вів переговори про більшість із Блоком Тимошенко 2009-го. Публічні перемови першому віце-прем'єру вдаються не так добре. Він як міг відбивав словесний пінг-понг нав'язаний опозиційними спікерами. Оприлюднений Клюєвим перелік документів, запланованих до підписання 17-18 травня, меншості видався неповним.

Віктор ТЕРЕН, народний депутат, БЮТ: «Чи не значить дуже просто, що всі угоди пишуться в Москві, вам їх сюди привозять готовенькими, ми берете під козирок, пробачте, це ж так є, з лакейськими усмішками все це підписуєте».

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Никакой сдачи украинских Інтересов нет. О том, что передать газотранспортную систему российскому «Газпрому», речи не будет идти».

Андрій ШКІЛЬ, народний депутат, БЮТ: «Ви ж чесна і порядна людина, ви маєте своє слово, дайте його зараз і підіть у відставку, коли до вас не прислухається ваш шеф».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Найменш дискусійною виявилася угода про демаркацію сухопутних кордонів. Над нею дипломати працюють вже не перший рік. Водночас, за інформацією видання «Дзеркало тижня», активно обговорюється ще один документ, про який перший віце-прем'єр не розповів - стосовно делімітації Керченської протоки. І хоча стовідсоткової впевненості, що угоду підпишуть уже в понеділок або вівторок, немає - ціна питання для України в найближчому майбутньому, - наголошує видання, - може бути надто високою.

«Дзеркало тижня»: «Для Києва ціна цієї угоди - втрата контролю над стратегічним Керч-Єнікальським каналом, єдиними морським шляхом, по якому судна можуть потрапити з Чорного моря в порти Азовського і Каспійського морів, а також у російські, казахські і туркменські порти Волго-Донського басейну».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Ще один документ - про використання та розвиток російської супутникової системи ГЛОНАСС може бути як вигідний, так і обтяжливий для України, - констатує голова парламентського комітету з питань оборони Анатолій Гриценко. Усе залежить від того, на яких умовах нам запропонують до нього долучатися.

Анатолій ГРИЦЕНКО, народний депутат, «НУ-НС»: «Викликає стурбованість те, що уряд дав, власне, одну сторінку, тексти угод були відсутні. А у мене є зокрема застереження щодо угоди про використання російської системи ГЛОНАСС супутникової навігації. Оскільки із російської преси ми знаємо, що ця система ще дуже далека від завершення і навряд чи запрацює. Я ці застереження Клюєву виклав. Сподіваюсь, що вони їх врахують».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Майже непомітно під час парламентського обговорення прослизнула угода про співробітництво між вітчизняним «Укрексім» та російським «Внешторгбанками». Списи схрестили навколо двох культурних та освітніх угод.

Володимир ПОЛОХАЛО, народний депутат, БЮТ: «Чи не означає, що у цій угоді передбачається написання російськими істориками історії України».

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Історія України буде писатися українськими фахівцями».

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: «Тільки іноземець може називати укра'їнський. Запам'ятайте, що вірно все-таки украї'нський народ. Це просто так, до слова».

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Українські культурні співачі, діячі будуть виступати в Росії, російські в Україні - які проблеми».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Покепкувавши вдосталь із народженого першим віце-прем'єром неологізму про співачів, опозиціонери розійшлися.

Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: «Розповідають, після війни дуже часто підривали ще поїзди, то пускали попереду просто порожній вагон. У мене таке враження, що це точно такий принцип. Вони пустили гуманітарну сферу, мовляв, хай там демократи собі почубляться довкола цього, а інші питання ми перенесемо. Хоча не виключається і розгляд тих питань».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Обпікшись на харківських угодах Януковича-Медведєва, нині опозиціонери жадають ще до підписання бачити тексти усіх двосторонніх документів. Досвідчені бюрократи, вони і самі добре знають перелік підстав, що дозволить владі не відкривати папери аж до моменту підписання, невичерпний. Головна з-поміж них - депутати вже після укладання угоди мають право не ратифікувати рішення Президентів. Про те, якою наполегливою коаліція може бути у питаннях ратифікації, свідчить ще не призабутий досвід парламентського схвалення тих таки харківських домовленостей.

В'ячеслав КИРИЛЕНКО, народний депутат, «НУ-НС»: «Знайдеться тисячу причин, по яким угоди сказано, що будуть надані колись пізніше. І тому поки що, я думаю, швидше реакція громадянського суспільства і незалежних засобів масової інформації є дієвішим механізмом, ніж будь-який депутатський запит станом на сьогодні».

Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ, народний депутат, Блок Литвина: «Говорити про те, що це повна була інформація чи ні - це не зовсім коректно, тому що в принципі, за чинним законодавством, ця інформація до Верховної Ради в імперативному порядку і не подається. Тим більше самою процедурою не передбачено розгляд цього».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: І це лише означає: доступ до резонансних документів, що стосуватимуться стратегічних енергетики, авіабудування та інших галузей, отримати і надалі буде непросто. А те, що рано чи пізно такі угоди побачать світ, представники Президента не заперечують. Кажуть, нині шукають в них український інтерес. А коли знайдуть - часу не гаятимуть.

Юрій МІРОШНИЧЕНКО, представник Президента у Верховній Раді: «Важко сьогодні говорити на коли, і я думаю, що український уряд ставить питання не часових лімітів та обмежень, а краще говорити про те, наскільки і максимально вигідними для України, які максимальні зиски Україна буде мати з таких угод, наскільки вони в тих обставинах, в яких уряд буде працювати, будуть стратегічно потрібними нашій країні. Я думаю, що ці критерії будуть визначальними. Тому краще ми на тиждень-два, навіть місяць пізніше підпишемо якусь угоду, аніж будемо її підписувати на невигідних для нас умовах».

Ольга КОШЕЛЕНКО, 5 канал: Як симпатики влади, так і опоненти припускають: Президенти Янукович та Медведєв підпишуть саме ті 5 угод, які проанонсував перший віце-прем'єр України. Але не виключають: ухвалених у Києві документів може бути більше 5, адже Андрій Клюєв нічого не говорив про спільні заяви, протоколи про наміри та інші види документів, передбачені дипломатичною практикою.

Проти Тимошенко реанімували справу часів Леоніда Кучми     вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 2

21:10:08-21:17:47(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Порушення кримінальної справи і допити Юлії Тимошенко, справи проти Андрія Парубія і Юрія Гримчака, розслідування дій попередньої влади Контрольно-ревізійним управлінням та аудит її діяльності - усе це дало підстави опозиції заявити цього тижня про широкомасштабний наступ влади на опонентів. Але наступ влади поки що опозицію не об'єднує. Анонсовані на 11 травня масштабні протести особливим масштабом не відрізнялися. Влада не надто дослухається до опозиційних голосів у вирішення державних завдань, а самій опозиції займає руки іншим. Проти Тимошенко реанімували справу часів Леоніда Кучми. Головними винуватцями яєчно-димового шоу, в результаті якого було зіпсуте не лише парламентське майно, але й стан здоров'я окремих нардепів, роблять двох нунсівців. Парубію та Гримчаку інкримінують перешкоджання роботі найвищого законодавчого органа. На масові побиття прокуратура очі заплющує. Довідку нунсівця Олеся Донія про струс мозку там вважають документом не серйозним. І навіть до такої серйозної речі як міжнародний аудит можна доскіпатися. Аналіз дій попередньої влади влада нинішня замовила не аудиторській, а американській юридичній компанії Trout Cacheris, яка захищала інтереси Моніки Левінскі. Допомагати цій конторі будуть ще дві фірми, добре відомі бізнесменам Віктору Пінчуку та Рінату Ахметову. На авторитетнішому аудиторі вирішили зекономити кошти платників податків. Стан справ в опозиційних лавах досліджувала Ольга Сніцарчук.

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Майданчик біля Маріїнського палацу - тепер чи не основний плацдарм боротьби опозиції і боротьби з опозицією. Тепер сюди з'їжджають її симпатики, тепер тут до них звертаються опозиційні лідери. А ще тепер довкола цього плацдарму склад таких ось щитів. Вони стають затребувані, коли в опозиції з'являється час і натхнення помітингувати біля парламентських стін. Плани є, хоч час не той, не те натхнення. Революція на милицях. Символ помаранчевих часів баба Параска прикульгала на заклик опозиції боронити державу. Це перший робочий день після травневих вакацій. Мітингування на ділі виглядає ось так. Ближче до Ради кордон міліції і кордон симпатиків влади.

Чоловік: «Мы хотим нормальной жизни, а Кучма развалил колхозы, стал голодомор, под суд его надо отдать».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: А до чого тут Кучма?

Чоловік: «Он же был 13 лет Президентом. Да, Янукович поможет. Он сказал: за 10 лет мы будем жить нормально».

Чоловік: «Там чесному важко працювати у Верховній Раді. Щоб чесному бути і там сидіти в такому колі, среді волков».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Ближче до парку опозиція. Запрошують сюди і у найближчий понеділок, аби гідно зустріти російського Президента. І дати йому зрозуміти: так просто українці свого не віддадуть. Так вирішили, коли формально створювали Комітет захисту України. Чекали там усіх, та ні Віктора Ющенка, ані Арсенія Яценюка, ані В'ячеслава Кириленка не дочекалися. Натомість почули радикальні заклики маловідомих ватажків. Анатолій Гриценко прийшов із наміром влитися в ряди комітету. Та скоро зрозумів: діла тут не буде.

Анатолій ГРИЦЕНКО, лідер «Громадянської позиції: «А для цього потрібно не такий от балаган, а нормальна спокійна розмова».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Серед усього іншого здивувався: Комітет виходить надто однобокий, а створити його хочуть надто вже похапцем.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «Якщо ми ще разів 10 зберемося, а потім ще зберемося 15 раз, то ми просто констатуємо, що ми профукали нашу рідну державу тільки тому, що відчувалися розбірки, а хто там сильніший, хто більш українець і хто ще більше служить Україні».

Анатолій ГРИЦЕНКО, лідер «Громадянської позиції: «А такий малесенький междусобойчик не виходить. І причина в тому, що швидко це створити не можна, як би не хотілося. Дуже багато недовіри. Якщо буде влада діяти незграбно, зухвало і треба буде збиратися, от тоді мають збиратися узгоджено представники всіх сил і бажано під одним українським прапором без партійних кольорів».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Відхрестився від товариства і Арсеній Яценюк.

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту змін»: «Треба розрізняти комітет захисту України і комітет захисту окремих політиків. Партія регіонів тільки зацікавлена у тому, щоби яйця кидали та димові шашки палили. Але, в принципі, димовими шашками їх з влади не викуриш. І мова повинна йти про якісно інший формат. Комітети захисту не можна перетворювати у бутафорію».

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Почему они не могут объединиться, потому что это главное, что их разделяет, то есть они все хотят на одно и то же кресло».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Представниця від ющенківців на комітеті посиділа послухала, а вже за кілька днів прийшла партійна відповідь: опозиціями дружити будуть, але у комітет не підуть.

Андрій ПАРУБІЙ, партія «Наша Україна»: «Навколо створення комітетів і іншого є багато таких спекуляцій політичних. Я говорю, що на рівні регіонів, бо я мав змогу працювати 10 днів у регіонах, набагато легше ці процеси відбуваються. Напевно, тому, що там менше політичних амбіцій і менше особистих образ. А в Києві, на жаль, таке створюється враження, що дехто ще продовжує президентську кампанію до сих пір, і це сумно».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Всіх їх об'єднають репресії. Такий висновок роблять у Блоці Юлії Тимошенко із подій наступних. Юлія Тимошенко має клопіт походженням із Генпрокуратури. Цей клопіт вона вважає початком політичних розправ. Генпрокуратура викликає її на допит за давньою справою.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідер БЮТ: «По-перше, це абсолютно «дохла кішка». Це справа 2003 року, яку фальшував Кучма і яку сам Кучма і закрив, тому що вона виглядало абсурдно».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: Президент Віктор Янукович відкидає звинувачення у репресіях. Каже, у давні часи права була недорозслідувана. Дорозслідують тепер. Регіонали заспокоюють лідерку БЮТ своїм досвідом.

Олександр ЄФРЕМОВ, лідер фракції Партії регіонів: «Я сам это проходил в 2005 году. Я особо не волновался, хотя возбуждали то же самое дела заказные политические, мы ходили на допросы в прокуратуре. Но если я за собой вины не чувствовал, то не убегал, не кричал, не переводил это в политическую плоскость. Потому что я считал, что все равно в конечном итоге люди разберутся, которые ведут следствие, и если там вины нет, то все будет нормально».

Ольга СНІЦАРЧУК, 5 канал: На допитах хочуть бачити не лише Юлію Тимошенко. За свіжою кримінальною справою через метання яєць та шашок у парламенті у прокуратуру кличуть депутатів Андрія Парубія та Юрія Гримчака. До того ж голова Верховної Ради вже отримав листа на позбавлення цих опозиціонерів депутатської недоторканності. Коаліціянти кажуть: голосуватимуть залюбки. В опозиції спробують боротися. Потенційні революціонери знають: краще їх бачитимуть за ґратами, ніж за пивом на курорті. Це більше надихає народні протести і додає більше народних симпатій.

Україна вшановує пам'ять жертв сталінських репресій   вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 3

21:17:48-21:19:10(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Слово «репресії» не виходить з активного лексикону українців більше 70 років. Зараз опозиція звинувачує владу у політичних репресіях, влада на офіційному рівні вшановує жертв репресій сталінських. День вшанування був запроваджений Президентом Ющенком 2007-го у роковини Биківні. До кінця 80-х кияни вважали, що у цьому урочищі розстрілювали фашисти. Але на схилі свого існування радянська держава визнала: до Биківні з 36-го по 41-й рік звозили людей розстріляних сталінським НКВС. Загалом близько 200 тисяч. Встановити їхні неможливо навіть за незалежності, - переконували спецслужби. Однак за президенства Ющенка СБУ оприлюднила 14191 ім'я полеглих у Биківні. Також було встановлено, що таких місць по Україні є принаймні 18. Держави, які виникли на руїнах Радянського Союзу, до сьогодні з'ясовують імена тих, кого та держава репресувала, заморила голодом чи депортувала, в результаті чого люди померли. Лік іде на десятки мільйонів. Україна одна із найбільш постраждалих. Тим не менше влада не збирається зносити пам'ятник Сталіну, який напередодні 9 травня з'явився. А в зміст поняття репресій влада вкладає у судимості Президента Віктора Януковича, які свого часу були зняті. Принаймні так їх прокоментував цього тижня міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.

Україна має чимало варіантів для зменшення залежності від російського газу            вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 4

21:19:11-21:24:26(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Чи здатна Україна жити без оглядки на Росію - питання, що непокоїло українських політиків від Грушевського до Ющенко. І перший, і другий, і багато інших вважали і вважають - так. Але поки що жоден із державних діячів не склав універсального рецепту рівноправних відносин. Сучасні влади - на міцній енергетичній голці країни-сусіда. Попередній Президент навіть емоційно заявляв: краще вже соломою палити, ніж в обмін на дешевий газ здавати стратегічні об'єкти. Для сусідів-поляків, як і для багатьох європейських країн, питання незалежності від російських енергоносіїв теж актуальне. І хоче в їхніх відносинах з Москвою з приходом до влади Прем'єра Дональна Туска усе добре, Варшава активно розробляє альтернативні джерела енергії. Одне із найперспективніших - сланцевий газ, який, як вважають Сполучені Штати, здатен змінити розстановку сил і гравців енергетичної шахівниці світу. Що це таке, чи можливе його видобування в Україні - досліджує Олександр Аргат.

Олександр АРГАТ, 5 канал: Про цей газ знали давно. Його почали видобувати у США ще 200 років тому. Та швидко зрозуміли - занадто дорого. Адже газу в тріщинах сланцю значно менше, ніж у традиційних родовищах.

Борис ІЛЛЄНКО, вчений секретар інституту нафти й газу НАН України: «Якщо газова скважина на газовому родовищі існує десь 10-15, може, більше років, то свердловина сланцевого газу, вона існує набагато коротший строк - десь 3-4 роки».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Утім за останні десятиліття американські інженери опанували новітню технологію горизонтального буріння. Завдяки їй собівартість видобутку тисячі кубічних метрів сланцевого газу в середньому опустилася до позначки 200 доларів. Це дозволило США минулого року одержати більше 50 мільярдів кубічних метрів сланцевого газу. Газ з іншими видами «блакитного палива» - 745 мільярдів. Сполучені Штати перетворилися на світового лідера з видобутку газу, обігнавши Росію. Американці відмовилися від купівлі зрідженого газу з Африки. Танкери з ним попливли до Європи. Це збило ціну на «блакитне паливо». Дехто з експертів назвав ці події газовою революцією.

Олександр ТОДІЙЧУК, експерт з питань енергетики: «З'явився умовно надлишковий газ, який змінив на ринку і поменшив значення монополій».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Російський монополіст «Газпром» відразу заявив: сланцевого газу не боїться. Хоча за підрахунками експертів, через притік дешевого зрідженого газу до Європи росіяни недорахувалися 22 мільярдів доларів.

Юрій ТРУТНЄВ, міністр природних ресурсів РФ: «Ми всі думаємо про те, які зміни принесе цей новий вид палива на газовому ринку. Не думаю, що сланцевий газ може створити конкуренцію природному, але частину ринку він займе. Таким чином альтернатива є і це потенційна загроза».

Олександр АРГАТ, 5 канал: 4 десятки нафтовидобувних компанії нині шукають сланцевий газ в європейських надрах. Його значні поклади виявлені у Швеції, Німеччині, Австрії. У Польщі запаси такого газу оцінюються у півтора трильйона кубічних метрів. За оцінками українських експертів, за 3-4 роки газової революції у Старому світі не станеться. Однак європейські країни, застосувавши американські технології, незабаром зможуть видобувати по кілька мільярдів кубометрів сланцевого газу, поступово нарощуючи об'єми.

Володимир САПРИКІН, експерт з питань енергетики: «І вже протягом 10 років ми побачимо, чи з'явиться в Європі нова підгалузь газової промисловості».

Олександр АРГАТ, 5 канал: На території України є декілька розвіданих родовищ сланцю. Одне з них у Львівській області, достеменно відомо, містить сланцевий газ. Потім серйозної геологічної розвідки цього палива в Україні ніколи не проводилося.

Олена ЮР'ЄВА, речник НАК «Нафтогаз України»: «На жаль, дослідження, які були зроблені, вони, скажімо, на даний момент не є репрезентативними. Їх треба уточнювати».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Українськими надрами зацікавилися 4 американські фірми. За словами міністра з питань палива та енергетики, з двома вже підписали меморандум. Компанії планують провести детальну геологічну розвідку та почати видобуток. Самотужки Україна не зможе освоїти цю галузь, - кажуть і експерти, і урядовці. Щоб отримати прибутки, спершу необхідно буде вкласти десятки мільярдів доларів. Видобуток окупиться лише за 5-7 років.

Юрій БОЙКО, міністр з питань палива та енергетики: «Це буде підтримка держави приватних інвестицій для того, щоб було видобуто якнайбільше газу. Як приклад, я можу сказати, що з провідних компаній, світових лідерів у цьому напрямку, вони запропонували програму, згідно з якою вони у 2014 році вже будуть видобувати 5 мільярдів кубів сланцевого газу».

Олександр АРГАТ, 5 канал: Україна цього року планує спожити 60 мільярдів кубічних метрів газу. З них 20 мільярдів - це видобуток власного природного «блакитного палива». Експерти зазначають: сьогодні з українських родовищ можна вибрати значно більше газу за допомогою новітніх технологій. Крім того, поки що майже не освоєні поклади на Чорноморському шельфі Керченського півострова та острова Зміїний. Також Кабмін ухвалив рішення про будівництво на чорноморському узбережжі терміналу здатного прийняти 10 мільярдів кубічних метрів дешевого зрідженого газу з Африки. А на Донбасі є понад трильйон кубометрів метану поміж пластами кам'яного вугілля. Тож Україна має чимало варіантів для зменшення залежності від російського газу, якого цього року вона придбає 40 мільярдів кубічних метрів - чи не найбільше в Європі.

2010 року Україна може зблизитися із Євросоюзом        вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 5

21:24:27-21:26:22(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Зблизитися із Євросоюзом Україна може вже цього року. Міністр закордонних справ ЄС Кетрін Ештон сподівається: невдовзі з Києвом буде підписана угода про асоціацію. Цей документ значно посилює співпрацю порівняно з нині діючою угодою про партнерство та співробітництво. А головне - він відкриває шлях до зони вільної торгівлі. Ештон високо оцінила переговори Києва та Брюсселя. У вітчизняному зовнішньополітичному відомстві запевнили: активізація відносин із Росією не стане на заваді євроінтеграції, ці вектори взаємодоповнювальні. На угоду про асоціацію восени 2009 року великі сподівання покладав Віктор Ющенко, який вважав, що це дасть йому більше шансів на президентських виборах. Однак наступний раунд переговорів перенесли на осінь 2010-го. Кетрін Ештон уже не перший єврочиновник, який подає оптимістичні сигнали стосовно цьогорічного самміту «Україна-ЄС». Однак експерти вважають: Брюссель підпише з Києвом угоду лише за умови, що в ній не буде жодного слова про реальні перспективи членства Україна в Євросоюзі. Останні роки розширення лягає тягарем на економіку ЄС. Переддефолтний стан Греції, складна економічна ситуація у Португалії, Іспанії призвели до падіння єдиної валюти. Домовившись про виділення 110 мільярдів євро допомоги Греції, єврокомісари взялися за порятунок самого євро. Переговори тривали 11 годин поспіль. В результаті лідери ЄС створюють найбільший у світовій історії стабілізаційний фонд - 750 мільярдів євро. В доларах це майже трильйон. Членам Євросоюзу, які опинилися у скруті, видаватимуть із нього позики під невеликі за світовими мірками 5%. Це сигнал для ринків, що у разі будь-яких потрясінь панічно скидати євро не треба. Ця валюта одразу почала дорожчати. Але банківські поки що скептичні. Євро уже не буде дорожчим за долар 20. А якщо проблеми ЄС будуть поглиблюватися, то падатиме і нижче.

На Канському кінофестивалі Україну представлятиме фільм «Щастя моє»       вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 6

21:26:23-21:35:11(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Ні економічні негаразди, ні транспортний хаос через попіл ісландського вулкана, ні руйнівний буревій на Лазуровому узбережжі не зірвали цьогорічний Канський кінофестиваль. Для України він проривний. До головної конкурсної програми - змагання повнометражних фільмів - прорвалася, хоча і умовно, але українська стрічка «Щастя моє» Сергія Лозниці. «Щастя» побореться із 18 конкурентами, зокрема із Міхалковськими «Втомленими сонцем-2». У позаконкурсній є кіно умовно українське «Шантрапа» Отара Іоселіані, в якому знявся Богдан Ступка. За всю історію Україна має єдину пальмову гілку. 5 років тому режисер Ігор Стрембіцький отримав трофей за короткометражку «Подорожні». Про цьогорічні шанси України розповідає Ольга Петрів.

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Червоний килим, спалахи фотокамер, позування і вітання - у Каннах зустрілися гламур і кіно. Канський кінофестиваль відкриває завісу. І посипалися стріли, і почався фестиваль. Першим до Канн приїхав «Робін Гуд». Австралієць Рассел Кроу стався середньовічним англійцем, який обкрадав багатих і роздавав гроші бідним. Старі як світ легенди Шервудського лісу на голлівудський манер. Фестиваль, що відбувається у Франції, відкрився фільмом, який показує французів не з кращого боку.

Рассел КРОУ, актор: «Пам'ятаєте, горлянку короля Річарда Левине Серце продірявила стріла випущена французьким кухарем. Коли ми знімали «Робіна Гуда», ми з гадки не мали, що наша картина відкриватиме Канський кінофестиваль. Мені подзвонив режисер Рідлі Скот і каже: слухай, а вони хоч знають, що ми там назнімали, там багато антифранцузьких штучок у нашому фільмі».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: «Робіна Гуда» показали у Каннах день у день з виходом фільму у світовий прокат. Тож не зовсім канська прем'єра, - кажуть кінооглядачі. Їм цьогорічний фестиваль видається млявим - замало гламуру, замало зірок, немає безсумнівних кінохітів.

Тьєрі ФРЕМО, директор Канського кінофестивалю: «Головна причина - фінансова криза. Бо кіно - це виробництво, яке потребує великих грошей. Деякі фільми просто не встигли зробити до початку фестивалю».

Кірк ХАНІКУТ, кінооглядач: «А що зірки - вони тут є. Може, більше азійських та французьких, таких які Голівудом не розкручені. Якщо ви вважаєте цей рік невдалим, тому що на червоному килимі немає Бреда Піта, ну тоді так. З такого погляду це дійсно не найкращий рік для Канн».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Канни теж плачуть. Ось так виглядала французька Рив'єра за тиждень до початку фестивалю. Штормило і дощило. Наполохалися прохані гості і всюдисущим вулканічним попелом. Прикрасити сіру канську дійсність покликали його - казкаря Тіма Бартона. «Бетмен», «Чарлі - шоколадна фабрика», «Аліса у країні чудес». Тім Бартон - майстер анімації. У Каннах головує в журі.

Тім БАРТОН, режисер-аніматор, голова журі 63 Канського кінофестивалю: «Це фантастично, скажу я вам, сидіти і дивитися фільми, які я би ніколи сам не зміг зняти. У цьому і є краса кіно - дивитися на речі, які зазвичай поза твоїм життям».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Поки що найпишніше у Каннах зустрічали двох: Олівера Стоуна і Вуді Аллена. Вони не змагаються за золоту пальмову гілку. Приїхали просто показати свої новинки. Олівер Стоун продовжує розвінчувати капіталізм. «Уол Стріт. Гроші ніколи не сплять» - фільм про корупцію і скупість. Про ненажерливого фінансового ділка, якого зіграв Майлк Дуглас.

Олівер СТОУН, режисер: «Власники акцій і директори компаній гребуть гроші лопатами, а звичайні робітники бідують. Ця нерівність і несправедливість потребує корекції. Подивіться до чого зараз докотилася Греція».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: «Ти зустрінеш темного незнайомця» обіцяє Вуді Аллен. Так називається його нова картина про непрості і філософські взаємини у лондонській сім'ї.

Вуді АЛЛЕН, режисер: «Таємний незнайомець - це не обов'язково мачо по типу Антоніо Бандероса, це може бути і те страшне, що чекає нас в кінці життя. Якщо видитеся на життя чесними і чистими очима, воно стає нестерпним, тому що життя - дуже підступна річ. Ви можете щасними лише коли себе обманюєте».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Канський кінофестиваль - зібрання ветеранів. Серед тих, що приїхали цьогоріч зі своїми фільмами - Оліверу Стоуну, Нікіті Міхалкову, Такеші Кітано, Майку Лі - усім за 60. Вуді Аллен і Рідлі Скот уже розміняли восьмий десяток. Побив усі рекорди португальський режимер Мануель ді Олівейра - йому стукнув 101 рік. Пробитися до основної конкурсної програми Канн молодому режисеру-дебютанту зі своїм першим художнім фільмом - це чудо із чудес. Таким є Сергій Лозниця, який у погоні за пальмовою гілкою офіційно представляє Україну. Щорс - провінційне містечко на Чернігівщині. Тут не ростуть пальми, не розстелена червона доріжка і немає лазурного берега, але місцеві пейзажі і тутешніх мешканців покажуть на Канському кінофестивалі. Перед очима тисяч кінокритиків, кінорежисерів та кінозірок постане зокрема і ось цей щорський базар. У Щорсі про Канни знає кожна бабця на базарі, бо чи не усі вони - герої картини, яка змагається за пальмову гілку. Знімали тут «Щастя моє» Сергія Лозниці. Мешканців залучали у масові сцени. Влітку на базарі, взимку на вокзалі. Одні торгували, інші ходили. Кожен розповідає що саме робив у фільмі. Місцевим акторам платили по 50 гривень за день. Їм сподобалося. Про що фільм - версії різні. «Щастя моє» - це дорожня історія про далекобійника, який збився з дороги і якого засмоктує глибинка. Події відбуваються у Росії, хоча знімалося все в Україні. Українці тільки в масовці і епізодичних ролях. Юра та Василь з села Млинок поблизу Щорса кожен день за чаркою відзначають цю знаменну подію - те, що фільм потрапив на Канський кінофестиваль. У житті вони роблять віники і збирають ягоди, у фільмі бандити, які б'ють головного героя, а ще пиячать.

Юрій СВИРИДЕНКО, мешканець села Млинок, актор фільму «Щастя моє»: «Конечно, пили. Мы ж то не водку пили. Мы хотели водку, но нам водку не дают. Сергей, он молодец, это он именно жизнь снял».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Над фільмом працювала команда з 10 країн. «Щастя моє» знято російською мовою на кошти України, Німеччини та Нідерландів. А режисер Сергій Лозниця, хоч і громадянин, мешкає у Німеччині. Він і сам не знає, яку країну представляє у Каннах.

Сергій ЛОЗНИЦЯ, режисер: «Чим визначається національна приналежність фільму? Національністю автор? Мовою якою знятий фільм? Темою фільму? Чи джерелом фінансування? Саме поняття «нація» пов'язане з поняттям держави, зі встановлення кордонів, це слово має політичний відтінок. А мистецтво - це явище, до якого держава і нація не мають стосунку».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: В Україні ж упевнені: Лозниця прославить саме Україну.

Денис ІВАНОВ, кінознавець: «Он показывается во второй половине фестиваля, это значит, что как бы фестивальные организаторы пророчат этому фильму открытие некого нового тренда».

Олег КОХАН, продюсер фільму «Щастя моє»: «Директор фестиваля, представляя эту картину, охарактеризовал ее, сказал, что она снята в лучших традициях восточноевропейского кино. Мы имеем уже на данный момент, на сегодняшний день приглашение более чем от 30 кинофестивалей».

Ольга ПЕТРІВ, 5 канал: Сергію Лозниці за золоту пальмову гілку ще треба буде позмагатися за 18 фільмами. Зокрема добре знані серед кіноманів Майк Лі, мексиканець Алехандро Гонсалес Іньяріту і кореєць Такеші Кетано «Бандитськими розбірками». Росію представляє Нікіта Міхалков зі стрічкою «Стомлені сонцем-2», яку французька преса вже охрестила гімном сталінізму. Однак мешканець села Млинок Юра не сумнівається: «Щастя моє» Лозниці поза конкуренцією.

Держава помилила відповідальність за чорну археологію          вверх

5-й канал : Програма Час (випуск 21:00)

16.05.2010 6:30:00

Сюжет № 7

21:35:12-21:41:47(время эфира)

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Скіфські левиці у скіфських пекторалях та інших антикварних прикрасах тепер поза законом. Держава помилила відповідальність за «чорну» археологію. Порушників лякають 7 роками в'язниці. Археологічні клондайки України - південь та Крим, де прямо під ногами скарби скіфів, сарматів та кіммерійців - стали небезпечними для їх мешканців. Вони ваблять кримінальних елементів, які шукають скарби для українських колекціонерів. Із цим покликаний боротися новий закон. Щоправда, є і перші жертви закону. Під пильне око правоохоронців потрапили першим ділом дрібні копачі, які металодетектором шукають у землі загублені монети, та пошуковці, які відкопують і перезахороняють тіла полеглих у війні. Тему досліджує Роман Сухан.

Роман СУХАН, 5 канал: Цей курган у Дніпропетровській області простояв більше двох тисяч років, але нинішню епоху пережити не вдалося. Над історичною пам'яткою попрацювали «чорні» археологи. У пошуках золота грабіжники вирили шестиметрову яму. Скарбів не знайшли, а от шкоду для історії справжні археологи називають незрівнянною.

Віктор ТИТОВ, спеціаліст з охорони культурної спадщини: «Когда раскапывают археологи, их цель - не только раскопать само погребение и достать то ценно, что там есть, а получить максимум научной информации. А «черные» археологи, когда делают свое «черное» дело, они нарушают стратиграфию, разрушая ту целостность насыпи, которая дает очень много информации. Мы эту информацию утрачиваем».

Олексій КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ, вчений секретар інституту археології: «Я вам цього показувати не буду, тому що це не дуже зручно, але я зафотографував приміщення колекції нашого Президента Віктора Ющенка».

Роман СУХАН, 5 канал: Вдома у Віктора Ющенка вчений секретар Інститут археології на власні очі бачив чимало пам'яток трипільської культури. Не соромиться своєї колекції один із найбагатших українців Сергій Тарута та міністр Кабінету міністрів Анатолій Толстоухов. А ще десятки таємних колекціонерів. Допоки будуть такі покупці, - впевнений науковець, - «чорну» археологію не викорінити. Грошей на своє хобі можновладці не шкодують. Купують артефакти дорожче, ніж на іноземних Інтернет-аукціонах.

Олексій КОРВІН-ПІОТРОВСЬКИЙ, вчений секретар інституту археології: «Там вартість горщика сягала найбільше 300 доларів. Я просто чув, такі ж глечики, горщечки на лівому березі на тому «чорному» ринку продаються вдвічі, а то й втричі дорожче. І головне, що їх купують».

Роман СУХАН, 5 канал: Згідно із ухваленими змінами до законодавства, відтепер за привласнення вибраних із землі чи води пам'яток можна на 3 роки сісти до в'язниці. За повторення злочину - до 7. Незаконне проведення розкопок - штраф до 1700 гривень чи 2 роки тюрми. Навмисне знищили чи зруйнували об'єкт культурної спадщини - стягнення у 2500 гривень чи 3 роки за ґратами.

Михайло КУЛИНЯК, міністр культури і туризму: «Чорні» археологи розпокують і воно розтікається мимо держави. Зараз кожен задумається, чи варто це робити, чи може краще здати це державі, де буде написано хто це знайшов. І всі будуть насолоджуватися знайденими речами».

Роман СУХАН, 5 канал: Звичайне поле недалеко від Києва. А ще років 100-200-300 тому тут міг бути базар, корчма чи звичайний приватний будинок. Тепер це ідеальне місце для скарбошукачів. За допомогою металодетектора і звичайної лопатки можна знайти багато цікавого.

Скарбошукач: «Спочатку аналізуються старі документи, старі карти. Хто чим цікавиться. Якщо цікавиться монетами, цікавиться якимось речами, то шукають місця саме городищ, якихось поселень і потихеньку шукають».

Роман СУХАН, 5 канал: Про своє хобі цей юнак боїться розповідати відкрито. Він називає себе скарбошукачем. З допомогою металодетектора знаходить старовині монети. Каже, його захоплення не має жодного стосунку до «чорної» археології, хоча таку діяльність українське законодавство теж визначає як протиправну.

Скарбошукач: «Вся сфера знахідок у землі, знахідок скарбів, історичних пам'яток, вона вся знаходиться у тіні. Люди їх обмінюють між собою, приходять на приватні закриті клуби, де державних представників нема. І від цього страждають наші музеї. Тому що держава наша може дозволити собі купувати ці скарби, бо на державному рівні це не такі великі гроші зберегти наші рідні історичні пам'ятки. Але цього ніхто не робить. Воно нікому не цікаво. Тільки покарати».

Роман СУХАН, 5 канал: Святослав Крижеєвич із командою пошукового загону розчистили на Київщині командний пункт часів Другої Світової. Найближчим часом хочуть облаштувати тут музей. Нещодавно спеціально до 9 травня знайшли та перепоховали більше 20 радянських солдат. Навіть відшукали у Росії родича одного із загиблих. Проте і ця діяльність в українському законі теж кримінал. Ліцензії на земельні роботи у пошуковців немає. Її надає лише одна інстанція - інститут археології - і тільки науковцям.

Святослав КРИЖЕЄВИЧ, керівник пошукового загону «Патріот»: «Согласно новому закону, это все должен возглавлять археолог, археолог должен брать открытый лист. У меня только один вопрос - где они возьмут такое количество археологов и где они возьмут финансирование. Да, нужен археолог, но вот я знаю, что пошел в институт археологии, они мне дали археолога и дали деньги на экскаватор, дали деньги на КамАЗ, то есть какое-то финансирование на текущие потребности. Но ничего ж не будет».

Роман СУХАН, 5 канал: Грошей на нові розкопки дійсно немає, - погоджуються в інституті археології. Тому сподіваються через суворі закони вберегти пам'ятки до кращих часів. Інших застерігають: закон один для всіх. А от чи всі відповідатимуть - сумніваються.

Петро ТОЛОЧКО, директор інституту археології НАН України: «Ніхто нічого зрештою не зробить. Я займався «чорною» археологією і буду займатися. Я займався колекціонуванням і буду займатися. Ніхто не поніс покарання на моїй пам'яті».

Роман СУХАН, 5 канал: Кожному, хто добровільно віддасть знайдений скарб, нині держава обіцяє 20%, на 5 менше, ніж за радянських часів. Та й оцінювати вартість знайденого будуть державні археологи. Винагороду вам видадуть гривнями паперовими.

ТРК Україна випуск 19:00

Україна отмечает День памяти жертв политических репрессий           вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

16.05.2010 5:30:16

Сюжет №1

19:00:23-19:01:02 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Сегодня Україна отмечает День памяти жертв политических репрессий. Память погибших сегодня чтили в Киевской области в заповеднике «Быковнянские могилы». Во Львове массовые мероприятия начались с восьми утра. В церквях проходили панихиды по погибшим. Возложили венки к подножию памятника жертвам коммунистических преступлений, к Стене памяти и скорби. В свое время в регионе расстреливали членов ОУН. Те, кто пережил террор, вспоминали товарищей.

Политическая неделя ознаменовалась возбуждением уголовных дел вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

16.05.2010 5:30:16

Сюжет №3

19:05:02-19:10:39 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Политическая неделя ознаменовалась сразу несколькими резонансными событиями, возбуждением уголовных дел. Одно - семилетней давности - против Юлии Тимошенко. Еще несколько - против нардепов от фракции «НУ-НС»: Юрия Грымчака и Андрея Парубия. Им инкриминируют препятствование спикеру выполнения служебных обязанностей с использованием служебного положения в день ратификации харьковских договоренностей по Черноморскому флоту. Оппозиционеры заговорили о репрессиях.

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Заявления и настроения политиков украинских всю неделю определял президент российский. Вокруг предстоящего визита Дмитрия Медведева ходило столько разных слухов, что пришлось создавать целый комитет - спасения Украины. В первую очередь, спасение от действующей власти. И как следствие - от продажи родины северному соседу. Экс-премьер под дождем призывает всех присоединиться к новоиспеченному комитету. Но он так и останется недоукомплектованным. Откажутся идти в ногу с Тимошенко и оппозиционные Яценюк, и Гриценко, и вся партия Ющенко. Да и сами уличные акции как инструмент в современных условиях себя изжили, - говорит политтехнолог Сергей Гайдай. Не потому, что люди не хотят, а потому, что лидеры не могут.

Сергей ГАЙДАЙ, политтехнолог: «Сегодня, безусловно, есть люди, которые активны, они выходят на митинги, это сигналы о том, что в обществе есть ожидания. Но вот с лидерами плохо. Ни одного из лидеров не готовы видеть. Люди, возможно, и выходят искренне на акцию протеста, но ровно чтоб показать власти свое несогласие, а не поддержать Юлию Тимошенко, Тягнибока или Ющенко».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Уже к среде площадь перед парламентом пустовала. О том, чего ждать от договоренности между Виктором Януковичем и Дмитрием Медведевым, спорили уже в зале. Оппозиция, хоть и не объединившаяся, но убежденная: к подписанию готовятся документы по сдаче украинской «трубы» авиапрома и атомной энергетики.

Сергей СОБОЛЕВ, народный депутат, фракция БЮТ: «17 числа знову з-під поли будуть витягнуті документи, якими не володіє ні уряд України, ні президент України, але які вже написані в Кремлі і в Москві, і ці документи будуть підписуватися українською стороною».

Вячеслав КИРИЛЕНКО, лидер депутатской группы «За Украину»: «Раз, два, два з половиною, сторінки тексту, із якого абсолютно нічого не ясно по змісту цих угод. Таким чином, будь-яка розмова по суті не відбулася».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: По заверениям первого вице-премьера Андрея Клюева, который по настойчивому приглашению все-таки пришел в парламент, в рамках визита в Украину Дмитрия Медведева подпишут пять соглашений. Одно - межгосударственное. Речь идет о демаркации украино-российской границы. Остальные касаются совместного развития навигационно-спутниковой системы, межбанковского, научного и туристического сотрудничества.

Андрей КЛЮЕВ, первый вице-премьер-министр Украины: «Підписуватися будуть тільки ті документи, які опрацьовані на державному рівні. Ніяких експромтів не буде».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Будут экспромты, - уверен директор украинского филиала Института стран СНГ Владимир Корнилов. Ведь в рамках визита у Дмитрия Медведева запланирована встреча со студентами и целый бизнес-форум. Но это коснется только живой беседы, а никак не подписания документов.

Владимир КОРНИЛОВ, директор украинского филиала Института стран СНГ: «Что касается экспромтов в международных договорах, то, вы знаете, редко очень солидные государства, солидные страны, говоря о подписании каких-то договоренностей, договоров, руководствуются сиюминутным вдохновением».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: К концу недели украинские СМИ напишут, что готовится все-таки больше, чем пять анонсированных Андреем Клюевым документов. Что называется, из информированных источников стало известно: президенты собираются подписать еще как минимум три совместных заявления: о европейской безопасности, о безопасности в черноморском регионе и о приднестровском урегулировании.

Владимир КОРНИЛОВ, директор украинского филиала Института стран СНГ: «Что бы ни подписали Медведев и Янукович в Киеве, в любом случае будут попытки критиковать этот визит и эти соглашения, опять-таки, вне зависимости, что в них будет».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Но до чего все-таки договорятся президенты Украины и России, узнаем точно уже в понедельник. А вот точка в истории с допросами экс-премьера в Генпрокуратуре вряд ли будет поставлена. На этой неделе Тимошенко вручили повестку с уведомлением о необходимости явиться 17 мая для допроса и избрания меры пресечения. Речь идет об уголовном деле семилетней давности. Тимошенко обвиняют в даче взятки судьям за освобождение ее родственников из-под стражи.

Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ: «Я можу сказати, що, по-перше, це абсолютно дохла кішка, це справа 2003 року, яку фальшував Кучма, і яку сам Кучма і закрив, тому що вона виглядала абсурдно навіть для залежних і продажних судів».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Тимошенко действующую власть обвинит в политических репрессиях, утверждая, что ее преследование ведется по личному требованию президента. Виктор Янукович подобные заявления назовет абсолютно беспочвенными.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Не имеет прав таких президент - разрешать или запрещать какие-то процессуальные действия. Вот и всё. Конечно, у меня нет никакого Інтереса в том, чтобы из Тимошенко делали какого-то страдальца. У меня, естественно, никакого Інтереса нет».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: К концу недели повестку о явке лидера БЮТ в ГПУ отменили. Мотивировка - срочная командировка следователя. А вот международный аудит деятельности правительства Тимошенко отменять не стали. Кабмин Николая Азарова доверил аудит американской компании. Как утверждают в Кабинете министров, компания не имеет никаких коммерческих Інтересов на Украине, а также не связана с политической и финансовой элитой страны.

В Украине более полутора миллиона одиноких людей нуждаются в постоянном уходе      вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

16.05.2010 5:30:16

Сюжет №4

19:10:40-19:15:50 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Старость - не в радость. В Украине более полутора миллиона одиноких людей нуждаются в постоянном уходе. Часть из них оказывается в домах для престарелых. Но чтобы попасть туда, пожилым людям месяцами приходится ждать своей очереди. Альтернативой стали частные отделения. Но они по карману единицам.

Максим СКИЧКО, корреспондент: Этот Інтернат для престарелых и инвалидов считается образцово показательным. В корпусе современная аппаратура, новенькая мебель. Да и стены не так давно перестали пахнуть свежей краской. После завтрака все собираются в холле, играют в шахматы, поют, вспоминают жизнь. Медленный танец под старенькие баяны и пристальные оценки окружающих. Для здешних жителей они - счастливая молодая пара. Но счастье это со слезами на глазах. Дом престарелых для них стал единственной крышей над головой, где уже никто никогда не проведает.

Людмила ИВАНОВА, пенсионер: «Всех похоронила. У меня двое детей было, муж был. Мама была, брат был. Пятеро человек я похоронила».

Борис ПОСКИН, пенсионер: «Детей вообще не было в жизни. Сестры были, но кто куда разъехался».

Максим СКИЧКО, корреспондент: О своем прошлом говорят неохотно. Были молодыми, много работали, да и мало думали о завтрашнем дне. Теперь же каждая минута дорога. Даже с венчанием долго не затягивают. После брака их поселят в отдельную комнату. Признаются: в доме престарелых все устраивает. Вкусно кормят, круглосуточный уход. А в случае чего, врач рядом. Но как бы ни было хорошо, дома лучше.

Людмила ИВАНОВА, пенсионер: «Если бы кто-то был у меня, ну или дети, или сама, ну, конечно же, сама бы жила. Ну а так невозможно».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Татьяна Михайловна без костылей - никуда. Калекой осталась в последние дни войны. Несмотря на это, всю жизнь помогала людям, избиралась местным депутатом, работала в женсовете. Теперь сама нуждается в помощи.

Татьяна КОВАЛЕВА, пенсионер: «В первую очередь, это, безусловно, связанно будет с магазином, с рынком. Понимаете? Приготовить, постирать, убрать. Вот эти руки, я вся покалечена».

Максим СКИЧКО, корреспондент: В домах для престарелых живет уже 10 лет. Признается: в предыдущем было хуже. В каждой комнате - по три-четыре человека. А сюда даже подруги, которые приходят навестить, сами не против устроиться. Но те, у кого есть дети, не берут, одинокие же вынуждены ждать своей очереди.

Татьяна КОВАЛЕВА, пенсионер: «Раньше можно было попасть легче, а сейчас те, которые с детками, их не берут, дети должны платить за них, понимаете? А время не очень такое легкое».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Никаких очередей - заверяют в министерстве. 325 домов престарелых практически полностью готовы обеспечить достойную старость всем желающим.

Сергей БЫЧКОВ, зам. министра труда и соцполитики Украины: «Дефіциту щодо задоволення потреб у ліжкомісцях для ветеранів війни і праці, для громадян похилого віку в Україні в принципі немає. Це йде, фактично цих 10 чоловік по всій Україні, можна буквально вирішити за рахунок перерозподілу ліжкомісць з однієї категорії на іншу».

Максим СКИЧКО, корреспондент: На местах оказывается, не все так радужно. Первая же попытка устроить вымышленную одинокую бабушку-соседку закончилась неудачей. С порога нам парировали: соберите справки и ждите.

Сотрудница дома престарелых: «Оформите документы, а потом вы только станете на очередь».

Корреспондент: «А что, очередь есть?»

Сотрудница дома престарелых: «Конечно, и там в течении полгода. Это в лучшем случае».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Альтернатива государственным - частные дома престарелых. Правда, цены в таких пансионатах для многих пенсионеров не по карману. Но и сюда устроиться сложно. Здесь фактически никогда нет свободных мест.

Елена ТРАЧ, директор частного пансиона для пожилых людей: «В течении дня у нас бывает до 50 звонков. И приличная у нас очередь, мы не можем принять всех желающих жить в пансионе».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Оплата в этом доме - 1200 гривен в месяц. Директор признается: бизнес на этом не построишь. Деньги небольшие, хватает только на питание, аренду помещения и зарплату сотрудникам. А вот в отличии от государственных заведений, одиноких стариков тут мало.

Елена ТРАЧ, директор частного пансиона для пожилых людей: «Поселяют в основном уже немощных больных, тех, с кем управиться дома уже трудно».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Валентина Дмитриевна здесь уже третий год. Живет вместе с мужем. Большую часть жизни отработала на шахте, теперь осваивает кулинарное мастерство, помогает по кухне.

Валентина ЛИХАЧЕВА, пенсионер: «На диване лежать - это дело такое, лучше активно что-то делать, трудиться. Так будет скучно».

Максим СКИЧКО, корреспондент: С Владимиром Павловичем в следующем году собираются отметить 30-летие свадьбы. Когда-то жили на берегу моря, а потом дом отобрали. Теперь пансион - их единственное пристанище. Здесь всегда помогут. Да и ухаживать за больным мужем проще.

Валентина ЛИХАЧЕВА, пенсионер: «Бывает такое, что и тоска накатит, а бывает и так, что нормально все. Потому что люди кругом».

Максим СКИЧКО, корреспондент: Дома престарелых для сотен пенсионеров - единственная надежда на достойную старость. Здесь у многих новая жизнь. О тяжелом прошлом говорить не принято. Тут женятся. И бесконечно благодарны, что в последние годы не одиноки.

Не все то золото, что блестит         вверх

ТРК «Україна» : Програма «События недели» (випуск 19:00:00)

16.05.2010 5:30:16

Сюжет №5

19:15:51-19:20:25 (время эфира)

Юрий СУГАК, ведущий: Не все то золото, что блестит. Присмотритесь к своим украшениям, стопроцентно ли их качество, высока ли проба на самом деле. Крымские правоохранители на днях изъяли в ювелирном магазине более ста единиц изделий на 20 миллионов гривен. Все они продавались без клейма. Следствие выясняет происхождение контрабанды. Что же касается легальной продукции, то, по данным Союза ювелиров Украины, покупать золота в стране стали меньше, продажи за два года упали почти на 70%.

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Илья и Светлана встречались два года. Обручальные кольца выбирали вместе.

Светлана САЗОНОВА, невеста: «Нашли сочетание белого золота и желтого золота, именно то, что хотели.

Илья САЗОНОВ, жених: «Очень приятно удивили скидки на тот момент. То есть, было намного дешевле, чем мы даже рассчитывали».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Харьковчанка Светлана Юрьевна продлила залог в ломбарде. Говорит, принесла золотое украшение.

Светлана Юрьевна, клиент ломбарда: «На что - питание ребенку».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: В ломбарде заметили: за два года сдавать золото под залог стали в два раза чаще. Бывает, приносят и качественные фальшивки. С первого взгляда не определит даже профессионал. Эксперт-оценщик с 15-летним стажем Евгений Алферов демонстрирует, как с помощью азотной кислоты отличить золото от латуни.

«Вот наносим каплю. Видно каплю? Видно, да. Есть реакция? Реакции нет. То есть, такое впечатление, как будто бы капля воды. На самом деле, это капля кислоты. Кислота прореагировала с латунью, растворила частично ее, и получилась капля зеленого цвета».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: На этом ювелирном заводе утверждают: используют в основном банковское золото высшей пробы. Плюс специальные сплавы.

Елена МАСЛОВА, зам. директора ювелирного завода: «Это лигатура для красного золота. Здесь стандартные компоненты: медь, цинк. Если в лигатуру добавляется никель, золото приобретает белый цвет».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Этот участок - сердце ювелирного завода. Здесь вяжут цепи, которые украинцы затем добровольно одевают на себя. Во время кризиса на предприятии общий объем производства сократился в два с половиной раза. Стали больше випускать серебряных украшений. Кроме того, запустили линию для пустотелого золота.

Елена МАСЛОВА, зам. директора ювелирного завода: «Пустотелая группа очень пользуется спросом по той простой причине, что объем имеет полноценный цепи, а вес гораздо меньший, то есть это облегченная группа, потребителю гораздо доступней сейчас в наше время, чем полновесная».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Лидер группы «Танок на майдане Конго» предпочитает серебро. Но, признается, дарит золото.

Фагот, лидер группы «ТНМК»: «Дуже смішна ціна в Дубаях в дьюті-фрі золота, і нібито воно й таке красиве. Але по якості я не розумію, я не знаю. Хтось говорить, що воно нормальне, хтось говорить, що воно неякісне, але я не можу сказати, що я дуже знаюся на тому питанні».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Кстати, именно в Эмиратах и установили первый в мире аппарат, работающий по принципу кофе-машин: вы ей - деньги, она вам - 10-граммовые золотые слитки. Разработчики убеждены: на фоне распространения фальсификата аппарат будет популярен.

Томас ГЕЙСЛЕР, предприниматель из Германии: «Разработан аппарат в Германии. Вы ему - деньги, он вам - золото. Только 24 карата. Качество гарантировано. А в Дубаи эта машина появилась потому, что это - город золота».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: 24 карата - это по нашему - 999 проба. Банковское золото. Такое добывали в Закарпатье еще четыре года назад. С запуском рудника Україна сразу же вырвалась в лидеры по добыче драгоценного металла. Производство, добыча и разведка требовало миллионных вложений. В Закарпатской облгосадминистрации сетуют: инвестора так и не нашли. Предприятие остановилось. Более 300 человек остались без работы.

Виктор ПОГОРЕЛОВ, начальник Главного управления экономики Закарпатской облгосадминистрации: «Сьогодні ці люди не працюють, ці люди поповнили ряди безробітних. І сьогодні принаймні їм потрібна більша допомога, ніж було раніше, і більше навантаження на соцзахист нашої області».

Сергей ЗЛЕНКО, корреспондент: Україна постоянно нуждается в драгоценном сырье. Только за прошлый год, по данным Союза ювелиров Украины, в стране изготовили почти 20 тонн золотых украшений, и 40 - серебряных. Это на 40% меньше, чем в докризисный период. Но даже такие показатели вызывают обеспокоенность у отечественных ювелиров. Если уровень жизни украинцев в ближайшее время не повысится - отрасли грозит перепроизводство.