detector.media
14.05.2010 07:40
Приходить Сергій Лещенко до Віктора Януковича і каже…
Приходить Сергій Лещенко до Віктора Януковича і каже…
Історія про те, як журналісти прийшли до політиків шукати допомоги у боротьбі з цензурою, нагадує анекдот

Приходить Сергій Лещенко до Віктора Януковича і каже:

 

- Мені один політик порадив «язиком не бовтати». Підкажіть, що мені робити з таким політиком?

 

- Ти ще молодий хлопець. Тому я, як президент, тобі допоможу.

 

І далі Янукович починає «допомагати».

 

Хто з журналістів уявляє собі таку ситуацію? Ні, ніхто? А я позавчора уявив, коли спостерігав за засіданням комітету з питань свободи слова (репортаж ТК читай тут - ред.). На ньому журналісти «Плюсів» та СТБ з нардепами вирішували, як депутати можуть допомогти у боротьбі з цензурою.

 

Про це засідання в інтернеті є лише сухі повідомлення. Зокрема, на офіційному сайті Верховної Ради перераховано, до кого ж вирішили звернутися депутати. Ось, наприклад, «до Генеральної прокуратури - з вимогою негайного розгляду оприлюднених журналістами фактів».

 

Ново? Ні. Незалежна медіа-профспілка ще 7 травня звернула увагу Генпрокуратури: «оприлюднені факти впровадження цензури є достатньою підставою для порушення кримінальних справ».

 

Оригінально? Так! Звернутися до органу, керівника якого визнано головним ворогом преси у 2009-му (за результатом рейтингу Київської незалежної медіа-профспілки та Інституту масової інформації)!

 

Але повернімося до того, що є абсурдним (на мою думку). Журналісти двох каналів звернулися до політиків по допомогу в боротьбі з цензурою. Повністю підтримуючи прагнення колег не допускати згортання свободи слова, ніяк не можу зрозуміти, чого вони чекали від депутатів. Для більшого розуміння мого питання треба нагадати, хто займається свободою слова у парламенті:

 

Абдуллін Олександр (БЮТ, «головний» медіанапрямку Тимошенко)

Баграєв Микола (БЮТ, відповідав за передвиборні шоу Тимошенко і БЮТ, має «розважальну» медіагрупу «Тавр медіа»)

Бондаренко Олена (ПР, екс-прес-секретар Бориса Колеснікова, керує інформаційним напрямом в уряді Азарова)

Голуб Олександр (КПУ, головний редактор газети «Комуніст»)

Кондратюк Олена (БЮТ, дружина Олександра Богуцького)

Ландік Володимир (ПР, медіамагнат луганського масштабу, був засновником каналу ІРТА, знімальна група якого з часів початку президентських виборів працює у Верховній Раді)

Стець Юрій (НУНС, колишній генеральний продюсер 5-го каналу)

Уколов Віктор (БЮТ, один із креативників Тимошенко)

Федун Олексій (ПР, колишній президент ЗАТ «Міжнародний медіацентр СТБ»)

Шевченко Андрій (БЮТ, колишній журналіст, дружина Ганна Гомонай - ведуча на «Інтері»)

 

Для повної картини бракує Ганни Герман (екс-голова комітету). Але вона вже встигла особисто «розібратися» із ситуацією на «Плюсах».

 

Отже, хочу повторити запитання: чи можуть журналісти отримати допомогу у своїй боротьбі проти цензури від цього складу парламентського комітету з питань свободи слова? Як на мене, відповідь очевидна. Але додам деякі подробиці з учорашнього засідання.

 

Ось, наприклад, Олександр Абдуллін визнав, що особисто телефонував Олексію Мустафіну, коли рік тому на канали потрапило відео Тимошенко з «пропало всьо». Мустафін тут же заперечив факт розмови. Але ось що цікаво. Абдуллін телефонував, щоб переконати не використовувати це відео у новинах, бо це «технічний прикрий випадок». Як на мене, з такою логікою можна і темники 2003 - 2004 років вважати «технічним прикрим випадком». Тоді мейли розсилали з указівками, що показувати, а що ні. У 2009-му зателефонували, щоб «пояснити», чому «пропало всьо» не можна показувати. І ось до цього Абдулліна та його колег по комітету позавчора звернулася журналістка СТБ Ольга Червакова. Окремо від своїх колег по каналу. Вона попросила внести зміни до законодавства, які б допомогли журналістам та редакціям протистояти тискові й цензурі. Пропоную повернутися до складу комітету й подумати, хто саме з депутатів може написати цей документ. Як вам такий варіант: Олександр Абдуллін, Олена Бондаренко, Олександр Голуб? Уявили, як їхній законопроект захищатиме журналістів? Тож не варто сподіватися на гарних депутатів. Потрібен журналістам закон? Треба самим брати й писати. І немає проблем у тому, що журналісти не мають права законодавчої ініціативи. Журналісти мають використати інший дієвий механізм - лобіювання.

 

Повертаючись до засідання комітету. Окремі депутати визнали, що тиском на редакції займається влада (яке одкровення!). Як чинна, так і минула. А от звідси детальніше, як то кажуть. Хочете допомогти в боротьбі з цензурою, пані й панове депутати? То назвіть прізвища своїх колег по політичній силі, які впроваджували/впроваджують цензуру. А після цього виженіть їх зі своїх партій. Із ганьбою. Обіцяли ж і Тимошенко, й Азаров очистити лави своїх партій. То допоможіть і своїм лідерам, і журналістам. Оце й буде ваша реальна допомога у відстоюванні свободи слова. А те, що я особисто побачив позавчора на засіданні, - не що інше, як піар і «сердечних», і «біло-блакитних». Без наслідків ані для ворогів преси, ані для журналістів.

 

Олексій Братущак, 5 канал

 

Фото - gdb.rferl.org

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY