detector.media
09.05.2010 10:30
В Україні дотримуються догми: перемога у Великій Вітчизняній
В Україні дотримуються догми: перемога у Великій Вітчизняній
Тематика Другої світової війни в Україні демонструє усю розмаїтість спектру думок і оцінок. Особливо помітним це стає напередодні 9 травня, коли в Україні відзначають завершення війни між СРСР та нацистською Німеччиною

 

 

Знаний публіцист Микола Рябчук, автор книги «Дві України», на запитання, як ставитись до повернення в громадський обіг та у ЗМІ терміну «Велика Вітчизняна війна», апелює до власного есея «Самопровінціалізація». Його вважає актуальним і зараз. Там Рябчук таке формулювання у медіа називає сталінською формулою:

 

«Здавалося б, цілком очевидно, що для тих українців, котрі не вважали і не вважають Совєтський Союз "своїм", війна між "поганим" окупантом (совєтським) і "ще гіршим"  (нацистським) не могла і не мусила бути "вітчизняною"».

 

 

 

«Вітчизна», яка роз'єднує

 

«Наші ж мас-медії, - продовжує Рябчук,- накидають усьому населенню ідеологізовану точку зору. Точку зору тої частини українців, котрі, подібно до росіян, вважали і досі вважають Совєтський Союз своєю "вітчизною"». На переконання публіциста, нейтральна формула «Друга світова війна» є прийнятною для всього населення - на відміну від суто совєтської формули «Велика Вітчизняна», «яка нас ділить, а не об'єднує».

 

Редактор відділу політики тижневика «Дзеркало тижня» Сергій Рахманін вважає, що коли йдеться про висвітлення Другої світової, то українська журналістика завжди є журналістикою крайнощів: «Часто це не стільки вплив чиєїсь волі, а таке сприйняття ситуації. Є дві проблеми - це відсутність єдиної держполітики та відсутність нормального власного самодостатнього й національного погляду на історію». 

 

 

Загадкове 9-те травня

 

На погляд Рахманіна, доки так буде, одних і тих самих осіб будуть вважати одні - бандитами, а інших - героями: «І так буде, поки ми лінуватимемось вивчати власну історію і створювати єдиний консолідований погляд на те, що відбувалось у нас». Редактор певен, що слід разом шанувати свою історію і героїв, а в такі дні згадувати своїх жертв.

 

Нагадує Рахманін і про ще один момент: «Війна закінчилась не в травні, а у серпні, а опір закінчився 2 травня, а капітуляцію підписали 8 травня. Отже, 9 травня - це фетиш. Я би це сприймав як день спільної перемоги над нацизмом, з іншого боку - це день пам'яті за жертвами. І дуже сподіваюсь, що це колись буде день порозуміння, якого досі бракувало Україні». Журналіст нарікає, що ця жорстока сторінка в історії України все ще залишається білою.

 

 

 

 

«Парад Перемоги», картина Михайла Хмелька

 

 

У Німеччині День перемоги - не день поразки

 

Тим часом, німецький журналіст Томас Урбан сказав «Німецькій хвилі», що дебати щодо єдності у сприйнятті нацією завершення Другої світової актуальні зараз і в Німеччині. «Ця дискусія у ФРН вже відбулась 25 років тому, її підняв тодішній президент Німеччини, котрий сказав, що німці мають сприймати 8 травня як день звільнення, а не поразки. І зараз я спостерігаю, що більшість так і думає. Лише повоєнне покоління вважало 8 травня днем поразки у війні».

 

 

Ольга Веснянка, радіо «Німецька хвиля»

Фото - www.dw-world.de

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY