Основні теми:

УТ-1 випуск 21:00

Авіакатастрофа на Одещині. УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

На Хрещатику провели репетицію параду до 65-ї річниці перемоги. УТ-1 : ПрограмаНовини» (випуск 21:00:00)

Вічний вогонь має запалати по всій Україні. УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

Перед Другою Світовою для червоної армії створили цілу систему оборонних споруд. УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

У столиці - найбільша виставка Адальберта Ерделі. УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

1+1 випуск 19:30

У Києві пройшла репетиція параду до Дня перемоги. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Кияни на параді вчаться заробляти. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Російський військовий десантний корабель «Ямал» перекинув український буксир «Бузький». 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Розвідка потроху відкриває свої таємниці. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Отець Володимир організував літній табір для дітей на базі, де тренуються міжнародна загони «МНСників». 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Комуна щастя з'явилася у житомирських лісах. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

У Києві звільнили заручника. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

На Одещині розбився легкомоторний літак «АН-2». 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Двоє людей загинуло внаслідок зіткнення 20-тонної вантажівки з легковиком на трасі «Запоріжжя-Нікополь». 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

В Україні містян стало більше, ніж селян. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

У Львові святкують День батяра. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Емоційна підтримка дружини допомагає чоловікові заробляти гроші. 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Триває телепроект «Суперзірка». 1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00

На Крещатике прошла репетиция парада ко Дню победы. Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

По центральной улице Севастополя прошли парадные расчеты. Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

В Одесской области разбился «кукурузник». Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

Под Харьковом будут сжигать отходы химических предприятий. Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

Четверо журналистов из Украины и России заблокированы в предгорьях Гималаев. Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

История военной Керчи. Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

Новий канал випуск 19:00

На київській генеральній репетиції параду розкрили всі карти. Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

У Севастополі також відбулася репетиція Параду перемоги. Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

В Одесі до Дня перемоги пошили найбільшу в світі Георгієвську стрічку. Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

У Києві відкрився пляжний сезон. Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

Ялтинському зоопаркові «Казка» сім'я леопардів на першотравень зробила подарунок - двох маленьких котенят. Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

ICTV випуск 18:45

Військові України, Росії та Білорусі провели спільну репетицію на головній вулиці країни. ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

В Одеській області упав «АН-2», більше відомий як «кукурузник». ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

На травневі свята у Карпатах очікують рекорду відвідин. ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

Бути щирим козаком можна навіть у Нідерландах. ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

Українець Олег Неклюдов став чемпіоном Європи з боксу. ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

5 канал випуск 21:00

Країна активно готується до параду з нагоди перемоги у Другій світовій війні. 5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

Гість студії - Михайло Чечетов, народний депутат, Партія регіонів. 5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

У Москві проходить репетиція параду. 5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

Гість студії - Володимир В'ятрович, історик. 5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

ТРК Україна випуск 19:00

На Крещатике прошла репетиция парада. ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

В Николаев зашел большой десантный корабль Российской Федерации «Ямал». ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

Фанаты «Динамо» (Киев) готовятся к поездке в Донецк. ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

«Шахтер» провел открытую тренировку. ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

Новий скандал с вакцинацией. ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

Куда отправить ребенка отдыхать?. ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

УТ-1 випуск 21:00

Авіакатастрофа на Одещині            вверх

УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

21:00:35-21:01:05 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Авіакатастрофа на Одещині. Впав «АН-2», постраждали обидва пілоти. Літак, який обробляв хімікатами посіви, зазнав аварії, ще не набравши висоту. Причину падіння поки що не встановили. Припускають, що у машини відмовив двигун. Завдяки можливості «АН-2» планувати, льотчикам після падіння зі 150-метрової висоти вдалося вижити. У одного - переломи обох ніг, інший пілот відбувся синцями. Він і допоміг товаришу вибратися до того, як машина спалахнула. До прибуття пожежників літак згорів майже вщент.

На Хрещатику провели репетицію параду до 65-ї річниці перемоги     вверх

УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №5

21:04:00-21:07:10 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Перша генеральна. На Хрещатику провели репетицію параду до 65-ї річниці перемоги. Вперше поряд з українськими вояками головною вулицею країни крокували білоруські та російські армійці. Ще одна новинка - на парад війська благословила українська православна церква.

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: 20 хвилин до початку репетиції. У машину командувача парадом сідають священики і першими об'їжджають розрахунки. Промовляють молитву та освячують вояків. Лунає сигнал до параду і майже 2,5 тисяч військовиків та понад 600 музикантів карбують крок. На передовій - прапороносці зі штандартами українських фронтів та частини, які визволяли Україну. За ним - 6 парадних розрахунків у формі часів війни. Свій слід на Хрещатику залишив головний пострах фашистів - танк Т-34, який проїхався головною вулицею України разом із не менше легендарними «Катюшами» ті «Вілісами». Закривали репетицію параду вояки в сучасних одностроях. Вперше Хрещатиком крокували білоруські курсанти та російські десантники. Свою оцінку репетиції відразу дає міністр оборони.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони України: «Щоб вийти сюди, кожен воїн проходить близько 20 кілометрів на добу в строю. Робота іде. Є окремі шорсткості, які ми будемо виправляти. А так все гаразд. Люди стараються. Всім поки п'ять з мінусом».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Генерали тим часом муштрують командирів розрахунків. Попри розмову на підвищених тонах командувач парадом каже - першої репетицією на Хрещатику задоволений. Хоча додає - претензії є до кожного розрахунку. Найменше - до спільного українсько-російського строю.

Вадим ГРІДНЄВ, підполковник Збройних сил Росії: «Пришлось притираться некоторое время. Но сейчас не мне судить. Я сам иду в «коробке», со стороны виднее. Говорят, что неплохо».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Численні глядачі теж репетицією задоволені.

Хлопець: «Мне понравились офицеры и солдаты в касках. А еще понравился танк».

Дівчина: «Понравились мальчики. Мальчики вообще были на высоте. Но девушки лучше».

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Подивитися на тренування прийшли і ветерани. Іван Торовін розповідає - кінець війни зустрів у складі третього українського фронту за 30 кілометрів від Відня. Каже - щороку приходить на Майдан Незалежності, щоб зустрітися з однополчанами.

Іван ТОРОВІН, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Замечательный праздник. Я просто благодарен, что остался жив. Многие уже ушли. А что же поделать?»

Андрій ТАТАРЧУК, кореспондент: Цього року ветерани Хрещатиком не крокуватимуть, а будуть спостерігати за урочистим маршем зі спеціальних трибун.

Вічний вогонь має запалати по всій Україні         вверх

УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №6

21:07:11-21:09:25 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Вічний вогонь по всій Україні. До завтра місцеві керівники мають впоратися із президентським завданням - до Дня перемоги запалити полум'я слави на всіх меморіалах і привести їх до ладу. Раніше вічний вогонь не всюди запалювали навіть на свята. Чиновники виправдовувалися ціною на газ і нестачею бюджетних коштів.

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: До вічного вогню в Україну Надія Несторенко приїхала з Чехії, де живе останні 20 років. Півстоліття вона шукала могилу батька. Днями їй повідомили з Міноборони Росії - він загинув 44-го на Рівненщині, похований поблизу меморіалу разом з бойовими товаришами.

Надія НЕСТЕРЕНКО, донька загиблого солдата: «Писала - поможіть знайти хоч на старість, щоб я поклонилася батькові. Знайшли і написали мені з Радивілива, фотографію послали, що дійсно плита лежить біля вічного вогню і його ініціали».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: Ті, хто вижив у Великій Вітчизняній, вічний вогонь називають святим місцем. У столичному Парку Слави до нього щороку приходить менше ветеранів, - відзначає фронтовик Семен Зімін. Сам він пише вірші і читає їх біля меморіалу. Так звітує полеглим бійцям, що пам'ять про них не згасла.

Семен ЗІМІН, ветеран Великої Вітчизняної Війни: «Это же неизвестному солдату. А вот же кругом могилы настоящие. И вот все это нужно пережить снова».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: У київському Парку Слави вічний вогонь горить цілодобово впродовж усього року. Так само підтримують його на двох меморіалах у Севастополі. У місцевих адміністраціях пояснюють: через брак грошей це задоволення не з дешевих.

Петро АДАМОВИЧ, заступник Ірпінського міського голови: «На сьогоднішній день ціна на газ така, що ми не можемо собі дозволити цілий рік, щоб біля пам'ятника горів вогонь».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: В Ірпені на Київщині вічний вогонь донині запалювали в свята. І не лише з економії, - пояснює мер. За останній час місцеві відпочивальники спромоглися зламати гранітну плиту, тож і запалюють вогонь рідко, щоб вандалів не приваблював. Понівечену конструкцію нині довелося розібрати, щоб оновленим запалити 9 травня.

Олег БОНДАР, ірпінський міський голова: «Некоторые даже не знают, что такое курская битва, и кто взял Берлин, и что такое вечный огонь, не понимают святости этого огня. Поэтому лучше святыни убрать, чтобы никто не надругался, чем дать на растерзание».

Ігор МЕДЕЛЯН, кореспондент: Вічні вогні є на 130 меморіалах в Україні. 9 травня полум'я мають запалити на кожному.

Перед Другою Світовою для червоної армії створили цілу систему оборонних споруд         вверх

УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №7

21:09:26-21:12:40 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Їх було багато, але від довгої війни вони захистити не змогли. Перед Другою Світовою для червоної армії створили цілу систему оборонних споруд. Найвідоміша із них - лінія Сталіна. Це ланцюг так званих укріпрайонів від Білого до Чорного моря. Один із них - київський. Після розподілу Польщі в 39-му мереж бетонних дотів зняли з бойового чергування. Ближче до нового кордону лінію Молотова звести не встигли. Непідготовлені старі укріплення затримали німецькі війська всього на кільканадцять днів.

Чоловік: «Із села Юр'ївка німецькі частини пробивалися на Жуляни».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Андрій Порохоня може годинами розповідати про битву за Київ, та історик - це його друге покликання. Передусім він - командир пошукового загону.

Андрій ПОРОХОНЯ, командир пошукового загону: «Ми працюємо тут другий рік. За цей час ми знайшли більше 65 чоловік».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Окрім невідомих солдатів Андрій з товаришами рятують старі оборонні укріплення. У селі Юр'ївка на Київщині таких об'єктів кілька. Унікальний 205-й дот, у пагорбі, всередині коридори завдовжки по 30 метрів і щілини для обстрілу з трьох сторін висоти.

Хлопець: «Вогонь, щоб він перекривав долину річки і не давав можливості переправлятися через цю заболочену річкову долину».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: 204-й дот, - розповідає дослідник Павло Утьосов - яскравий приклад того, як забувають про подвиги людей. Об'єкти з меморіальною табличкою тонуть у смітті та бруді.

Павло УТЬОСОВ, дослідник фортифікаційних споруд: «Заехать в село и рассказать нечего. А тут реально эхо войны - подводи, показывай, рассказывай. Вот попадание снаряда, живые свидетели».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: На щастя, - каже чоловік, - місцева влада Юр'ївки віддала занедбаний об'єкт в оренду для створення музею.

Чоловік: «А сейчас мы зайдем внутрь самого сооружения. В настоящее время здесь проводится очистка. Уровень земли был примерно вот так. Все было завалено землей. Сейчас расчистили. Отсюда сегодня утром из мусора извлекли немецкую мину на взводе. Видимо местное население в послевоенные годы собирало боеприпасы с полей и сбрасывало сюда. Вот там видно хорошо трап, ведущий наверх. Бронеколпаки еще с родным заслонками. Металл в этом доте сохранился идеально только потому, что сооружение находится практически в центре села. Во всех остальных сооружениях все уже давным-давно вырезано».

Олександр РОМАНЮК, кореспондент: Мародери та збирачі брухту - найбільші вороги старих об'єктів. Іноді укріплення вдається захистити, буває що ціною життя. Минулої зими один із дослідників загинув, рятуючи дот - наздоганяв злодіїв, які намагалися зрізати метал із укріплення на Київському морі, і провалився під лід. Місцева влада, - зітхають пошуківці, - мародерів не затримувала жодного разу. Будівлі, - кажуть дослідники, - як і люди, помирають. Однак життя у споруд може бути довшим. 204-й дот-музей, сподіваються, пробудить інтерес у людей, і таких врятованих об'єктів стане більше.

У столиці - найбільша виставка Адальберта Ерделі         вверх

УТ-1 : Програма«Новини» (випуск 21:00:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №9

21:16:05-21:16:40 (время эфира)

Олесь ТЕРЕЩЕНКО, ведучий: Невідомий геній. У столиці - найбільша виставка Адальберта Ерделі. Митця із Закарпаття називають одним із найталановитіших українських художників ХХ століття. Ще за життя його картини виставляли разом із роботами Пікасо. За радянських часів творчість Ерделі назвали буржуазним малярством. Досі його роботи експонували лише на малій батьківщині в Ужгороді. Решта - майже тисяча полотен - у приватних колекціях. Сьогодні Ерделі коштує щонайменше сотню тисяч євро. На київській виставці 80 полотен саме з приватних зібрань. Деякі картини українці бачать вперше. У планах показати їх і європейцям.

1+1 випуск 19:30

У Києві пройшла репетиція параду до Дня перемоги     вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

19:30:20-19:33:10 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Центр Києва зранку захопили війська трьох братніх народів. 2,5 тисячі українських, російських та білоруських солдатів старанно карбували крок на Хрещатику та Майдані Незалежності. Там відбулася генеральна репетиція параду до Дня перемоги. Репетиція виснажлива - муштрували військових щосили.

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Генеральна репетиція - це ті ж самі навчання, але умови максимально наближені до бойових. Усього не прорахуєш. Ось, наприклад, в розпал летючки по позиціях військових із тилу вдарив оркестр. Перекричавши музикантів, генерал дав команду - не шкодувати голосових зв'язок. Виснажливих тренувань не витримують навіть інструменти. Від пориву вітру одночасно впали майже всі барабани. Далі земля тікає вже з-під ніг солдатів. Як пізніше скаже міністр оборони Михайло Єжель, щодня учасники параду відміряють на репетиціях не менше 20 кілометрів. Поки вояки чекають своєї черги, на Хрещатику кружляють дві «Чайки». Одна - для начальника генштабу, інша - для командувача парадом. Ось цей сірий прямокутник на асфальті для того, щоб автомобілі зупинилися точнісінько один навпроти одного. Ще одна військова хитрість. У салоні навпроти переднього пасажирського сидіння паперовий суфлер. Російські десантники із полку спецпризначення на параді в Києві пройдуть пліч-о-пліч із українськими спецназівцями. При такому видовищі український міністр оборони мало не просльозився від щастя.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони України: «Прекрасно, великолепно. Вы видели сводный строй? По-настоящему красиво. Единение, правильно? Вот так».

Сергій КУДІМОВ, кореспондент: Для поціновувачів раритетної техніки організатори параду струсили пил із бойових зразків Другої Світової. Ось обережно перекладає траки київським асфальтом радянський танк Т-34. За ним сунуть старенькі «Віліси», «ГАЗи» із гарматами. Замикає колону реактивна установка «Катюша». Українська техніка на Майдані Незалежності теж буде нерухомими експонатами. Самою ж репетицією військове керівництво залишилося задоволеним. Оцінка від міністра - 5 з мінусом. Однак підмочити сам парад може природа - на вихідні синоптики обіцяють у Києві рясні зливи.

Кияни на параді вчаться заробляти           вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №3

19:33:40-19:36:40 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Кияни на параді вчаться заробляти. Балкони Хрещатика стали майже золотими. Їх почали винаймати ще на початку квітня. Нині більшість лоджій та балконів головної вулиці країни або вже здані в оренду, або заброньовані.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: За оренду такого балкону з краєвидом на Майдан Незалежності 9 травня українські цьогоріч готові віддати майже 500 гривень. Усе для того, аби звідси на власні очі побачити ювілейний військовий парад. Ці балкони - найдорожчі. Звідси головна сцена урочистого параду і виступу перших осіб держави як на долоні. Проте, - кажуть місцеві мешканці, - вийти сюди можна не щороку. Відтак і балкони здавати вони поки що не поспішають. Такого спокійного ставлення до нинішнього параду не поділяють тисячі українців та іноземців. На огляд параду з нагоди 65-річниці перемоги попит уже зашкалює.

Роман МІЛЕВСЬКИЙ, ріелтор: «Если обещают воинскую технику, что у нас не каждый год проводится, то соответственно и ажиотаж больше. Именно там, где проходит весь парад, не так много этих домов. Их буквально там до 10, то получается, что и квартир соответственно и балконов не так много. За счет этого и цены в 400 гривен за то, чтобы посмотреть».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Якщо на балконі є столик із кріслами чи приміром табурет, вкритий хутром, балкон одразу зростає в ціні. Найчастіше з балконами орендують і квартири. Вартість такої оренди починається від 100 доларів за добу і більше.

Жінка: «Не только квартир на Крещатике, а вообще квартир в центре уже осталось очень мало. Это надо искать, звонить в разные агентства. Люди уже заранее сняли квартиру».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: «ТСН» пробує самотужки розшукати балкон на 9 травня. Розвішуємо оголошення в будинках так званої першої лінії на Хрещатику. Тиждень мовчанки, і від хрещатицьких господарів жодної пропозиції. Щастя пробуємо у господарів квартир другої лінії. Виявляється, розговорившись із місцевими, усе можна. Київське подружжя нині до 9 травня готує озеленення свого просторого балкона. Раніше, кажуть господарі, це був ВІП-оглядовий майдан.

Алла, власниця квартири на Хрещатику: «Центральная трибуна сначала была возле центрального универмага. Потом ее переместили в горсовету. Все говорили, что у нас тут лучшие трибуны».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Нині вони теж раді всім охочим подивитися на парад з їхньої квартири. «ТСН» запрошення на 9 травня отримало. Для цих киян День перемоги велике свято, відтак грошей за свій оглядовий майданчик не беруть.

Чоловік: «Надзвичайно гарно все видно. Всі проходять мимо нас».

Російський військовий десантний корабель «Ямал» перекинув український буксир «Бузький»       вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №4

19:36:41-19:37:10 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Російський військовий десантний корабель «Ямал», який прибув до Миколаєва для участі у святкуванні Дня перемоги, перекинув український буксир «Бузький». Буксир спочатку занурився носом у хвилі. Відтак перевернувся догори дном. 3 членам екіпажу «Бузького» вдалося зістрибнути у воду за мить до аварії. На щастя, рятувальники були неподалік і встигли витягнути людей. Буксир відтягли у порт. Російському десантному кораблю надали інший супровід.

Розвідка потроху відкриває свої таємниці             вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №5

19:37:11-19:38:10 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Розвідка потроху відкриває свої таємниці, а разом із ними і засекречені обличчя. До Дня перемоги Фонд ветеранів військової розвідки видав книгу, аналогів якої в Україні досі ще не було. Це перше видання, яке містило історії 525 військових розвідників - простих полкових та героїв Радянського Союзу і України. У планах на цей рік - ще 4 книги. Троє офіцерів уже начитують свої біографії на диктофони. На презентації були присутні ветерани розвідки. Серед них і 97-річний майор Вихор - легендарний розвідник, який врятував тисячі життів і Краків. Тут показали сигнальну книгу про його героїчний вчинок.

Євген БЕРЕЗНЯК, розвідник, Герой України: «Я не сподівався на це, що буду жити до цього часу, поки буде видана книжка, яка очевидно дуже потрібна. Вона з інтересом читатиметься, її будуть читати, тому що там написано про такий досить складний мій життєвий шлях».

Отець Володимир організував літній табір для дітей на базі, де тренуються міжнародна загони «МНСників»             вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №6

19:38:11-19:40:35 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: На продовження теми наші кореспонденти з'ясували, чи можна зайняти дітей у святковий час так, щоб не лише було б цікаво і корисно, а й патріотично.

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Злагоджені дії, зосереджені обличчя - у них важливе завдання - врятувати друзів, які вскочили у халепу. Натягнути мотузку у них забрало 1,5 хвилини, і спустити якомога більше людей на землю. На все - чверть години. Це така гра, де у головних ролях кількадесят дітей, а за лаштунками - професійні рятувальники.

Віктор РИБАК, інструктор: «Производился спуск пострадавшего с помощью натянутой параллели».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Керує процесом отець Володимир - колишній «МНСівець». Він за давньою звичкою куртку рятувальника одягає поверх ряси. Очільник однієї зі скаутських організацій отець Володимир кілька років спробував організувати перший літній табір для дітей на базі, де тренуються міжнародна загони «МНСників».

о. Володимир: «Одне із наших завдань - це розбудити в серцях цих дітей милосердя, бажання пожертвувати своїм часом і силами для своїх ближніх. Не обов'язково вони всі стануть рятувальниками».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Рятувальник Віктор Рибак два дні пояснював як за допомогою мотузки і карабіну витягувати постраждалих. Тепер приймає іспит. За 50 метрів інша група дітей штурмує стіну напівзруйнованого будинку. А у найвіддаленішій частині полігону працює важка техніка. З цих дітей не всі можуть вимовити назву інструменту, яким працюють, але вправляються з ним не гірше за командира загону.

Хлопець: «Мы подняли плиту, вытащили, оказали первую медицинскую».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Живуть діти поруч, просто у лісі в акуратно напнутих наметах. Кажуть: хоч і з порадами дорослих, але навіть польові кухні, і ті розгортали самотужки. Цієї миті трапився казус - погано закріплений намет злетів у повітря разом із дітьми.

Ілля, учасник табору: «Почали ставити, вже майже закріпили, починаємо вбивати колишки, і розуміємо, що сильний вітер починається. На трасі були навіть здивовані, бо ми так швидко прилетіли».

Григорій ЖИГАЛОВ, кореспондент: Рятувальники, що працюють у таборі, волонтери. За це не отримують ані зарплати, ані премії. Разом з тим зізнаються: вже не перший рік погоджуються на таку роботу, бо самі мають дітей. А такі табори дають змогу уберегти їх від вуличних спокус.

Комуна щастя з'явилася у житомирських лісах     вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №7

19:40:36-19:43:35 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Комуна щастя з'явилася у житомирських лісах. У пошуках раю на землі місцеві художники забрели у хащі. Там осіли і почали відлюдницьке життя. Для них райська насолода - це коли байдуже, які відсотки на кредит, скільки коштує хліб, та чи буде взимку газ у трубах, тощо. Відлюдники сплять спокійно і багато. Гостей з буденними проблемними не люблять, а от без них радо пускають у свій рай.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Через ці двері нікуди не увійти і не вийти. І взагалі це вже не двері, а якась полиця або дах. На речі по-інакшому починаєш дивитися, коли потрапляєш у райський куточок. Вхід до нього насправді не зачинений. Достатньо просто повідомити про свій візит, і ось на цій землі, кажуть, починається справжній рай. Сірики приїхали на цю галявину 7 років тому. Спочатку родина жила у курені, тепер - у мазанках. Засинають із заходом сонця, прокидаються щодня о 5-й. Любов без електрики та комунікацій. Сірики живуть з продажу ляльок-оберегів, рідше картин. Малюють не більше 2 годин на добу. Решту часу укріплюють житло, пораються в саду та на городі. 11-річний Степан до школи ходить раз на місяць. Книжки хлопець любить, але почувається чужим у класі.

Степан СІРИК: «Мене діти обзивають. Мені неприємно».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Батьки не примушують. Їхнього виховання у школі не підтримують.

Василь СІРИК, художник-відлюдник: «Степан пошел в школу, там его угостили борщиком, сваренным на костях. Мы потом его реанимировали. Таскали в прорубь, натирали живицей кедровой».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: М'яса в раціоні немає. Сам Василь снідає кропивою зі сниткою і березовим соком. Інколи купують у селі молочні продукти. Жито, кукурудзу та овочі вирощують самі, але частіше харчуються дарами природи.

Вікторія СІРИК, художниця-відлюдниця: «В салат идут листья. Они немного горчат. Их надо есть сырыми. Самое ценное - это ножка. Она горькая, но она самая-самая целебная. Съел и оздоровился».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Сірики вірять у сили природи та до релігійних течій не приєднуються. Кажуть: там, де багато однодумців, буде громада і людські правила. Визнають лише закони родини.

Вікторія СІРИК, художниця-відлюдниця: «Человек сотворен, пришел на эту землю, чтобы здесь жить, здесь должны рождаться дети, сюда приезжать, если они куда-то уезжают. Стариков будут хоронить именно в поместье».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Степан теж із часом має заснувати обійстя. Для цього йому потрібно буде знайти майбутню дружину. Поки що він мріє хоча б у хованки з кимось погратися. Старший син Сіриків після повноліття обрав життя у місті, але про велику родину вони і зараз мріють. Усі думки - на аркуш паперу.

Василь СІРИК, художник-відлюдник: «На сегодняшний день думаем о сотворении ребенка».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Сподіваються, що людина, яка народиться в еко-поселенні, за міським життям та за друзями не сумуватиме.

У Києві звільнили заручника          вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №8

19:43:36-19:44:30 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: У Києві звільнили заручника. З полоненого вимагали мільйон 250 тисяч доларів США та квартиру у центрі столиці. В результаті спец операції 5 учасників організованої злочинної групи затримали, а заручника звільнили. Громадянина однієї з прибалтійських країн викрали та вивезли у Гостомель. Погрожуючи фізичною розправою, бізнесмена змусили написати боргову розписку про вигадану позичку. Згодом викрадачі перевезли жертву до Києва та змусили дати доручення на право володіння його квартирою, що розташована у центрі столиці. Проте стати мільйонерами викрадачам людей не судилося.

Олександр ПЛУЖНИК, керівник УБОЗ ГУМВС України в Києві: «За двое суток, которые потерпевший находился в руках преступников, его дважды перевозили с одного места на другое. Реальность угроз данному лицу высказывалась в том, что в случае невыполнения обязательств по выдаче денег в определенный срок он должен был быть физически устранен».

На Одещині розбився легкомоторний літак «АН-2»        вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №10

19:45:30-19:46:00 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: На Одещині розбився легкомоторний літак «АН-2». Постраждали два пілоти. Вони вилетіли, аби обробити хімікатами поля, але вже за 2 хвилини після злету почав відмовляти двигун. Екіпаж змушений був здійснити аварійну посадку. Обидва льотчики попри травми встигли покинути «кукурудзник», який за кілька хвилин спалахнув. Постраждалих знайшли місцеві селяни. Вони ж викликали «швидку» і рятувальників. Зараз пілоти у лікарні, загрози їхньому життю немає. Причини падіння літака з'ясовують експерти МНС. «АН-2» належав одному із місцевих фермерів.

Двоє людей загинуло внаслідок зіткнення 20-тонної вантажівки з легковиком на трасі «Запоріжжя-Нікополь»             вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №11

19:46:01-19:46:35 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Двоє людей загинуло внаслідок зіткнення 20-тонної вантажівки з легковиком на трасі «Запоріжжя-Нікополь». За попередніми даними, під час руху «МАЗа», вщент завантаженого пилом, лопнуло колесо. Важку фуру викинуло на протилежну смугу, де вона буквально розчавила легкову машину, ще рухалася назустріч. Після лобового зіткнення обидві автівки злетіли з траси і спалахнули. Вогонь гасили пожежники. Пасажирку легковика з важкими травмами доправили до лікарні, але врятувати її медики не змогли. Тіло водія рятувальники змогли дістати лише за допомогою спеціального обладнання.

В Україні містян стало більше, ніж селян   вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №12

19:46:36-19:49:10 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: ООН зафіксувало демографічний перелом. За статистичними даними організації, у квітні цього року вперше за всю історію людства за чисельністю містян стало більше, ніж сільських жителів. Натепер урбанізовано 51,5% людей.

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Неймовірний динамізм, швидка зміна подій та щоденна напруга. Як результат - надмірна агресія, збайдужіння та небажання реагувати на те, що відбувається навколо.

Тетяна БЄЛАВІНА, психолог: «Если в селе человек нуждается в помощи, ему быстрее придут на помощь даже если рядом не так много людей. А здесь он может на улице оказаться в ситуации критической, мимо него бегут множество людей, и отдают эту ответственность другим людям».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: До мінусів міста варто додати постійні затори, брудне повітря, шум, тисняву та метушню. Лікарі жителів мегаполісів попереджають про три головні загрози.

Костянтин ЗЕЛЕНСЬКИЙ, приватний сімейний лікар: «Это болезни неправильного отношения к стрессам, это болезни малоподвижности и неправильного питания».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Ця пані - корінна киянка. Каже - в село ні за що б не поїхала, хоча зізнається: столиця її втомлює.

Надія РОГОЧЕВА, киянка: «Просто можешь уставать от того, что навал этих людей, полно, шум такой. Нету никакого спокойствия».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Бабцю Надю щозими забирають до себе у Київ. Знайти своє місце у мегаполісі старій жінці важко. Єдина розрада - сидіти на балконі.

Надія Миколаївна, жителька села: «Дивлюся, рахую людей, як ідуть в універсам. Напроти універсам».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Селяни свою місцевість вихваляють. У них і городина екологічно чиста, і повітря не забруднене, і відпочити є де.

Світлана, жителька села: «В селі краще. В городі по-своєму добре. Ми також їздимо у Київ якісь пам'ятники, не відстаємо від життя. Тут наші знайомі приїжджають. Тут на вихідні можна віддихнути від цих машин, від цього газу».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Психологи міста-мільйонники порівнюють із монстрами, що пожирають людей.

Тетяна БЄЛАВІНА, психолог: «Огромное количество людей, и на этой ограниченной территории, как бы обезличивают человека».

Алла ХОЦЯНІВСЬКА, кореспондент: Утім попри усі недоліки міст села особливо у центральній Україні потроху вимирають, бо сільська молодь шукати своє щастя чомусь тікає саме до міста.

У Львові святкують День батяра    вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №13

19:49:11-19:51:20 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Хочете побешкетувати - їдьте до Львова. Там вигадали свято, під час якого пробачають дрібні витівки і авантюри. Більше того, за це навіть дають відзнаки і нагороди. У місті Лева відбулося третє свято батяра.

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Щоб потрапити на свято, Федір Михайлович здолав 70 кілометрів. Виконуючи батярські пісні, чоловік сподівається причарувати якусь гарну панянку. Львівські батяри - це субкультура, яка існувала у місті із середини 19 до середини 20 століття. Батяри специфічно одягалися, мали свою говірку і були такими собі романтичними диваками.

Віктор МОРОЗОВ, почесний батяр Львова: «Батяри - це веселі, дотепні і іронічні люди. Хулігани, ловеласи, гульвіси. Були такі ніби попередники хіпі. Для них дуже важливим було вміння зі всього сміятися».

Наталка ВОЛОСАЦЬКА, кореспондент: Віктор Морозов перший отримав батярське посвідчення у батярській канцелярії. За день такий документ отримала понад сотня осіб. Поцілити кавовим зерном у пивну бляшанку з рогатки - таке могли вигадати тільки батями. Одна з атракцій свята - батярська лавка бажань. Щоб здійснилося усе загадане, треба поцілувати батярів. Не дарма гасло батярів - любити Львів, любити жінок і постійно жартувати.

Емоційна підтримка дружини допомагає чоловікові заробляти гроші   вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №14

19:51:21-19:56:15 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Емоційна підтримка дружини допомагає чоловікові заробляти гроші. Так стверджує журнал «Форбс». Журналісти опитали із десяток мільярдерів і ще більше мультимільйонерів. Серед трьох чинників, які допомогли цим людям стати такими успішними, усі вони назвали своїх дружин, які їх підтримували і просто вірили в них.

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Дружина, Вікторія Лямець, колишній помічник депутата, нині - домогосподарка. Чоловік, Сергій Лямець, журналіст. У шлюбі 5 років. І приїхав він за нею на білому коні, і справили вони весілля ,а потім жили довго і щасливо. Багато казок саме так і закінчуються. А в реальному житті після весілля тільки все починається. Чому ж тільки казки з кожним роком у стосунках все менше і менше? Вони познайомилися 6 років тому. Їм все стало зрозуміло із першого погляду.

Чоловік: «Это была классика жанра. Любовь с первого взгляда, быстро, молниеносно и неотвратимо».

Жінка: «Мне просто захотелось, чтобы этот человек был рядом».

Чоловік: «Первые два года нашей жизни мы практически не ссорились».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Їхнє подружнє життя починається традиційно мажорно, а медовий період рожевих окулярів триває навіть довше, ніж зазвичай. Але якогось ранку ракурс начебто змінюється, і те, на що раніше очі закривалися, починає відверто дратувати.

Жінка: «Такие розовые очки снимаются в определенный момент и ты видишь, что этот человек не умеет каких-то вещей, которые тебе хотелось бы».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Сварки, недомовки, взаємні претензії, крапля за краплею між ними це з'являлося. І Віка, і Сергій розуміли - щось йде не так. Ще трохи і від їхнього шаленого кохання і щасливого подружнього життя залишилися б самі друзки.

Сергій ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя, журналіст: «То, что называют любовью, это обычно притяжение. Ни больше, ни меньше. И как только притяжение ослабевает, люди считают, что любовь ушла».

Вікторія ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя: «Любовь - это труд совместный, постоянный совместный труд. Это труд не одного месяца или праздника 8-е марта. Это труд каждого дня».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Праця, про яку говорить Віка, стосується саме емоцій. Їм на це вказали, вони перевірили і переконалися - це насправді так. Чоловікам їх потрібно розвивати, а жінкам виховувати.

Алан ФРАНСИС, фахівець з питань емоцій, США: «Жінкам дуже потрібно, щоб їх вислухали. Для них це надзвичайно важливо. Чоловіки просто зобов'язані зупинити свої механічні негативні реакції».

Лариса КУРИЛЕНКО, психолог, директор шлюбної агенції: «Что бы человек не делал, он всегда хочет счастья. А счастье наше зависит от того, насколько воспитаны наши эмоции».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Історія цього подружжя говорить сама за себе. Вони переконалися - виховані і розвинуті емоції - це та обов'язкова умова, за якої кохання, що колись народилося, має шанс розквітнути, а не перетворитися на звичку.

Вікторія ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя: «В отношениях для женщины главное помнить, что вот то какие они, та атмосфера, в которой живут люди вместе, это ее скажем так рук дело».

Сергій ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя, журналіст: «Никто не рассказывает женщине, что после истерики любой мужчина, каким бы он ни был, у него естественная реакция, сказать: так, все, подруга, до свидания».

Вікторія ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя: «В моменте, когда ничего нельзя изменить, не нужно его доставать тем, что он сделал неправильно. Вот это самое сложное».

Сергій ЛЯМЕЦЬ, дизайнер щастя, журналіст: «Истерика - это слабость. А сила - это поддержка своему мужчине. И если женщина в нужный момент дает поддержку эмоциональную, все остальное мужчина готов сделать сам».

Юлія ДЯЧУК, кореспондент: Повага, емоційна підтримка і захоплення. Це ті жіночі емоції, від яких у чоловіків виростають крила. Вони тоді із легкістю приносять додому цілий табун мамонтів. Сергій про це говорить, виходячи із власного досвіду. Зараз він щасливий успішний чоловік і люблячий батько. Цю малечу назвали Тимуром і Лолітою. Їм пощастило. Їхні батьки розуміють - саме вони відповідальні за емоційну атмосферу в сім'ї. Вони - дизайнери свого щастя.

Триває телепроект «Суперзірка»    вверх

1+1 : Програма«ТСН» (випуск 19:30:00)

04.05.2010 3:00:20

Сюжет №15

19:56:16-19:59:40 (время эфира)

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Триває битва за мільйон. Їх тепер лише 9 і цього тижня знову один з учасників «Суперзірки» вибуде з шоу. Чим прагнуть вразити сьогодні конкурсанти проекту, знає моя колега Соломія Вітвіцька. Вітаю, Соломія. Що нового вигадали організатори і учасники «Суперзірки», і чи правда, що сьогоднішній концерт буде особливо цікавим для ветеранів Великої Вітчизняної?

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Конкурсанти «Суперзірки» поспішають творити і жити. У них сьогодні, і взагалі зараз у ці дні, неймовірно жвавий темп кар'єрного зросту. Уже встигли молоді і талановиті поїхати до ветеранів Другої Світової Війни та привітати їх із ювілейним днем перемоги. Зустріч була дуже зворушлива і натхненна. Не зважаючи на велику різницю у віці учасників «Суперзірки» та героїв України, їм було про що поговорити. З якими враженнями вони повернулися, про що почули, що знають, слухайте далі.

Чоловік: «Це історія, яка в людській пам'яті. І нею ніколи не можна нехтувати».

Хлопець: «Ми співали, вони нам співали. Дуже прекрасні розказувала вірші одна бабуся. Настільки, що важко було стримати сльози. Дуже простий і дуже такий щирий про кохання, і про таке високе кохання, про яке дуже мало зараз говорять, особливо оспівують у віршах».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: А ще цього тижня новоспечені зірочки відзначили екватор проекту та встигли відзначити ще й прихід сонячної весни. Без камер, операторів, журналістів і мікрофонів вперше виїхали на пікнік.

Дівчина: «Это было настолько нам нужно, потому мы очень долго не видели природу, можно так сказать. Нас вывезли, это было... За костром посидели, песни попели. Это было великолепно».

Хлопець: «Часто бывает и в учебе, и во многих делах, когда переваливаешь через середину, немножко расслабляешься. И у нас так совпало, что нас вывезли несколько раз на шашлыки, на природу. Мы почувствовали такую свободу. И тяжело было возвращаться опять в рабочий процесс».

Соломія ВІТВІЦЬКА, кореспондент: Конкурсанти пожвавлено готуються до чергового дня, до чергового ефіру. Вони ще не знають, що сьогодні знову виступатимуть без підтримки їхнього ангела-охоронця - Віри Брежнєвої, оскільки зрадила білявка, проміняла своїх підопічних на травневі канікули у Європі. Замінить єдину дівчину у журі неабихто - зірка «Плейбою», улюблениця Хью Хефнера Дарина Астафьєва. Сама нещодавно буквально засяяла на небосхилі українського шоу-бізнесу, а нині виноситиме присуд власне ж майбутнім колегам. Завтра на цій сцені співатиме Анастасія Приходько. Вона з репертуаром Віктора Цоя чекатиме на переміни. Вона сама нещодавно стала мамою і вже повноцінно повернулася у кар'єру і на сцену. Трьох кандидатів на виліт як і щотижня визначить журі. Ще одного визначаєте ви - за кого найменше надішлете СМСок за телефонами, які потім будуть озвучувати в ефірі «Суперзірки». Мій телефон завжди зі мною. Я зі своїм улюбленцем визначилася, вам звичайно не скажу. Олексію, і тобі раджу визначитися із фаворитом і до кінця «Суперзірки», до кінця ефіру надсилати СМСки.

Олексій ЛІХМАН, ведучий: Дякую вам за роботу.

Інтер випуск 20:00

На Крещатике прошла репетиция парада ко Дню победы         вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 1

20:01:18-20:04:09(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В центре Киева репетировали парад Победы. Более 2,5 тысяч человек - офицеры, курсанты и кадеты - торжественным строем прошли по Крещатику. Оценивал подготовку к победному маршу на главной улице страны министр обороны. Михаил Ежель в целом остался доволен. Для исправления недочетов у военных время еще есть: репетиции на Крещатике проведут 6 и 8 мая.

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: На календаре - 4 мая. 10 утра, движение в центре столицы перекрыто. На Майдане репетиция парада началась. Все рассчитано по секундам. Начальник генштаба Вооруженных сил Украины из раритетного автомобиля приветствует российских, белорусских и украинских военных. Открывать парад будут бойцы президентского полка со штандартами четырех фронтов Великой Отечественной и военная техника. Вот легендарный танк Т-34 с копией Знамени Победы. Оригинал пронесут 9 мая по Красной площади в Москве. Следом - «Катюша», мотоциклисты и военные бронированные автомобили. Мощный грохот техники сменяет звук солдатских сапог. Пехотинцы, летчики, танкисты, моряки и военные медсестры - все в форме времен войны. Шаг должен быть синхронным, четким и обязательно громким. И главное - не волноваться.

Участник парада ко Дню победы: «Начинает играть кровь в организме и пропадает волнение. Настроение боевое».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Посмотреть репетицию парада специально приехал на Крещатик Петр Филоненко. Он воевал, получил пять ранений, дошел до Берлина. После победы надел милицейские погоны и по долгу службы не один парад наблюдал с трибуны. Теперь - среди зрителей.

Петр ФИЛОНЕНКО: «Болею за своих, чтобы хорошо прошли».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Парад без оркестра - не парад. Ведь музыка создает особое, торжественное настроение. Инструменты новые, звучат чисто. Репертуар, конечно же, военный.

Участник оркестра: ««Катюша», «Смуглянка»... Очень много, репертуар весь не перечислишь».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Министр обороны на репетиции волнуется, ведь все должно пройти гладко. Кому-то еще надо поработать над внешним видом, кому-то подтянуть ремни и сапоги начистить, а кому-то - шаг отчеканить.

Михаил ЕЖЕЛЬ, министр обороны Украины: «Щоб вийти сюди, кожен воїн проходить близько 20 кілометрів на добу в строю. Так що, робота йде. Є окремі шороховатості, які ми будемо підправляти. А так все гаразд».

Геннадий СТАМБУЛА, корреспондент: Михаил Ежель не сомневается: 9 мая все пройдет безупречно. Военные пока не раскрывают все секреты парада. Те кто, придет утром 9 мая на Крещатик, увидит гораздо больше, чем показали сегодня журналистам. Есть также возможность посмотреть победное шествие по телевизору. Канал «Інтер» будет транслировать в праздничное воскресенье парад в прямом эфире.

По центральной улице Севастополя прошли парадные расчеты          вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 2

20:04:10-20:05:10(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Готовятся к параду и в Севастополе. Сегодня по центральной улице города прошли парадные расчеты. Впереди - молодые люди в форме времен Великой Отечественной, за ними маршировали военные. Всего в торжествах примут участие 1200 украинских и российских моряков. Свою репетицию провели и военные оркестры. 9 мая они будут играть популярные мелодии времен войны, а сегодня исполняли гимны России и Украины. Накануне из Севастополя вышли десантные корабли российского Черноморского флота. Сегодня они прибыли в Керчь, Николаев и Одессу для участия в праздновании 65-й годовщины победы.

Юрий ИЛЬИН, первый заместитель начальника штаба ВМС Украины: «В цьому році починається парад з історичної частини, а саме проходження військовослужбовців у формі воїнів 42 року. Також будуть пронесені штандарти фронтів та частин і з'єднань, які звільняли місто Севастополь».

В Одесской области разбился «кукурузник»         вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 3

20:05:15-20:05:44(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: В Одесской области разбился «кукурузник». Это произошло во Фрунзовском районе, неподалеку от села Марьяновка. В результате аварии пострадали два пилота. Один - с переломами ног, другой - с сотрясением мозга доставлены в больницу. Самолет Ан-2 принадлежал местному предпринимателю и должен был провести химическую обработку полей. По предварительным данным, во время взлета Ан не успел набрать необходимую высоту. Поэтому пилотам пришлось совершить аварийную посадку. Как только они выбрались из кабины, самолет загорелся.

Под Харьковом будут сжигать отходы химических предприятий         вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 4

20:05:45-20:08:33(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Под Харьковом будут сжигать отходы химических предприятий. Термический реактор разместится в одном из цехов бывшего химзавода. Владелец установки уверяет: производство абсолютно безопасное и экологически чистое. Местные жители не верят и собираются на акцию протеста, чтобы не допустить запуска установки.

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Под этим письмом - три сотни подписей первомайцев. Жители города напуганы - в 5 километрах строится комплекс по переработке токсичных отходов.

Елена МОСКАЛЕНКО, жительница Первомайского: «Мы живем в этом городе. Нам не все равно, что будет с нами. Знаете, мы не новички в этом деле. У нас много лет работал химпром, и мы знаем, что такое химическое производство».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: После закрытия Первомайского химзавода, некогда крупнейшего в СССР производителя хлора, часть его помещений выкупили частные фирмы. В том числе и цех, в котором находится печь для сжигания отходов. Она и станет основой нового термического реактора. Рядом с печью - поля с пшеницей. А буквально в километре - село Ржавчик. Его жители такому соседству не рады. Фермер Андрей показывает: этот единственный в районе животноводческий комплекс построили датские фермеры.

Андрей ПОДЛУБНЫЙ, заместитель директора сельзохпредприятия: «Силос, он находится у нас, кукуруза под открытым небом. Поэтому под открытым небом уберечь от отходов печи сжигания - мы никак уберечь свою кукурузу, кормовую базу не можем».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Анализы почвы и воды после 40 лет работы химзавода здесь и так далеки от нормы, - объясняет главный санитарный врач района. Новий комплекс только усугубит ситуацию.

Сергей МАКАРЕНКО, главный санитарный врач Первомайского района: «Любое сжигание приводит к чему? Часть органики, она, конечно, сгорит. Металлы - они не сгорают, ни в коем случае. Ртутьсодержащие средства защиты, медьсодержащие... Медь будет и ртуть испаряться в воздух».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Директор предприятия, строящего реактор, объясняет: такой комплекс региону нужен. Здесь будут уничтожать то, что нельзя вывозить на мусорные полигоны - к примеру, использованные шприцы и бинты.

Евгений КАБАН, директор научно-производственного предприятия: «Дети нашли шприц, зараженный вакциной против оспы и как бы переболели. Но, слава Богу, с малышами все в порядке. Но как бы вот сам факт. И сколько таких случаев происходит, то, что выбрасывается на полигоны. Это тысячи тонн».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Здесь же будут перерабатывать и химические отходы - пестициды. Главный инженер проекта уверяет: технология экологически чистая.

Валентин СМИРНОВ, главный инженер проекта: «Термический реактор, в котором держится температура в первой зоне это тысяча градусов, во второй зоне - 1400 градусов, что позволяет полностью уничтожение всех ингредиентов».

Светлана ШЕКЕРА, корреспондент: Но в безвредность установки жители Первомайского не верят. Они требуют провести общественные слушания и готовятся к акциям протеста.

Четверо журналистов из Украины и России заблокированы в предгорьях Гималаев           вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 5

20:08:34-20:09:29(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: Четверо журналистов из Украины и России заблокированы в предгорьях Гималаев. Из-за беспорядков в Непале, где четвертый день продолжаются выступления леворадикальных группировок, журналисты оказались отрезанными от мира. Трое украинцев и россиянка отправились в Непал в этнографическую экспедицию и сейчас находятся в городе Дхаран. Это в 500 километрах от столицы страны Катманду, где находится единственный в стране международный аэропорт. Нам удалось связаться с участниками экспедиции. По их словам, возможности вернуться домой нет. Деньги и сроки действия виз на исходе.

Татьяна ГРЕБЕНЩИКОВА, участница экспедиции: «Отсюда не могут вывезти нас. До посольства российского я не дозвонилась, украинского представительства в Непале нет. Мы не можем контактов найти, у нас деньги кончаются, банкоматы не работают, обменники не работают, прислать нам тоже никто ничего не может. Кроме всего, у нас скоро заканчиваются визы. Сегодня стало известно, что страйк продлится до 28 мая».

История военной Керчи      вверх

Iнтер : ПрограмаПодробности (випуск 20:00)

04.05.2010 6:30:00

Сюжет № 8

20:14:36-20:21:12(время эфира)

Владимир АНДРИЕВСКИЙ, ведущий: «Подробности» продолжают рассказывать о городах-героях. Сегодня история Керчи. В годы Великой Отечественной войны Керчь пережила две оккупации и стала ареной жестоких сражений. Здесь четырежды проходила линия фронта. После ожесточенных боев гитлеровцы захватили город в ноябре 41-го. А уже через полтора месяца, 30 декабря, в ходе десантной операции советские войска первый раз освободили Керчь.

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Керчь пережила две оккупации. В первую немцы были здесь недолго - всего полтора месяца. После того, как из Керчи выбили Вермахт в декабре 41-го, мир впервые узнал, что такое «окончательное решение еврейского вопроса». Сюда в ноябре 41-го стали свозить тех, кого оккупационные власти называли «нежелательными элементами» - всего около двух тысяч человек. В основном это были евреи. Стояла вот такая же точно дождливая погода. Людей раздевали, небольшими группами по 5-6 человек подводили к самому краю рва и расстреливали из пулеметов. Пулеметы находились здесь. Эта игрушка из Багеровского рва. Свидетель преступления. Доказательство геноцида. Расстрелы проводились даже тогда, когда бои шли на окраинах Керчи. Люди до последнего момента, не знали, что их ждет. Анне Кузнецовой в 41-м было 10 лет.

Анна КУЗНЕЦОВА, ветеран Великой Отечественной войны, жительница Керчи: «Нас мама вообще никуда не випускала, мы сидели дома. Но вот пришла вот эта Софа Лебединская к нам первая, пришла к нам домой и попросила мою маму забрать хорошую посуду там какую-то - хрусталь, не знаю. Говорит, потому что нас собираются вывозить отсюда. Ну, а потом их всех грузили на автомашины, студебекер, что ли, назывались».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Пока в Багерово работала следственная комиссия, к месту расстрела водили солдат и матросов.

Александр ЛУБЕНЦОВ, ветеран Великой Отечественной войны, участник Керченского десанта: «И когда посмотрели на этих детишек, которые сверху лежали, так мороз просто по коже. Как можно так издеваться и так уничтожать людей? И мы клятву давали там мстить, конечно».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Александр Лубенцов одним из первых вошел в Керчь в декабре 41-го. Задача Керченского десанта была почти невыполнимой - сначала захватить город, потом вытеснить немцев из остального Крыма. Группа, в которой был матрос Лубенцов, закрепилась на пристани «Камыш-Бурун».

Александр ЛУБЕНЦОВ, ветеран Великой Отечественной войны, участник Керченского десанта: «Когда высаживались, шестибалльный шторм был. К нам пробилась еще баржа, она не дошла несколько десятков метров. И немецкая артиллерия подбила сначала буксир, а потом расстреляла баржу. Баржа была с артиллерийским полком. Ни один человек оттуда не спасся, ни один».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Но Керченская операция закончилась неудачей. 16 мая 42-го советские войска снова оставили Керчь. Подразделения, прикрывавшие переправу, оказались отрезанными от основных сил. Около 10 тысяч бойцов спустились в Аджимушкайские катакомбы. Здесь они продержались 170 дней. Температура плюс 12, недостаток кислорода, катастрофическая нехватка продовольствия. К концу обороны Аджимушкая рацион бойца составлял 100 грамм сахара в день. С водой обстояло еще хуже. Аджимушкайцы выжили, собирая конденсат с каменных сводов. Владимир Радченко был одним из самых молодых бойцов Аджимушкая.

Владимир РАДЧЕНКО, ветеран Великой Отечественной войны, партизан Аджимушкайского отряда: «Ну, что придумали? Подходили к вот таким выступам, вот таким, хватали губами и так вот всасывали. Можете себе представить, конечно, десна были и другое. Вот сейчас у меня один зуб остался для боли. И вот таким образом в кружку. Но это ж было со слюной и прочим. Но все равно это была вода. А потом техника пришла. Вот так просверлишь дырочку, всунешь туда шланг, потом хорошо потянешь - кап, есть. Смотришь - часа за 2-3 кружечку водички этой чистенькой...».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Собирателей воды называли «сосунами». Останки одного из неизвестных собирателей нашла постоянно действующая военно-археологическая экспедиция. А здесь поисковики обнаружили санаторий - место, где раненые бойцы могли через проломы увидеть дневной свет и немного подышать свежим воздухом.

Владимир СИМОНОВ, руководитель военно-археологической экспедиции: «Вот в этом месте, вот в этом, чуть левее за моей спиной мы нашли действительно такой санаторий - группу бойцов, которая ясно находилась здесь. Они были живы, когда произошло обрушение завала. Их завалило этим завалом. У них был, видимо, человек, который наблюдал за этими бойцами. Он находился... Останки его были найдены в нише вот под этим целиком. А все остальные лежали рядком к центру завала».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Все пациенты этого санатория погибли от взрыва авиабомбы. Именно так немцы пытались завалить подземелье. Немцы разными способами пытались выдавить из-под земли защитников Аджимушкая. Вот этот завал возник после взрыва мощного фугаса, которые методично, в шахматном порядке устанавливались над катакомбами. Причем зачастую немецкие саперы били, можно сказать, прицельно. Они точно знали, что под фугасом госпиталь, колодец или какой-либо другой жизненно важный объект подземного гарнизона. Первый командир подземного гарнизона Павел Ягунов погиб, обезвреживая трофейные боеприпасы. Его могила была обнаружена только в 87-м. Список важных находок постоянно пополняется. Керчь освобождали тяжело и долго. Александр Лубенцов, уцелевший после поражения Керченского десанта, оказался в Старокрымском партизанском отряде. Дважды покидал город, дважды с боем сюда возвращался.

Александр ЛУБЕНЦОВ, ветеран Великой Отечественной войны, участник Керченского десанта: «Я был командиром диверсионной группы. Столбы подрывали, потом кабель вырезали, на шоссейных дорогах ставили мины».

Диктор: «От Советского информбюро! Войска отдельной приморской армии, перейдя в наступление, 11 апреля овладели городом и крепостью Керчь».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В 44-м эти слова прозвучали из динамиков всех советских репродукторов. Но вряд ли их услышали выжившие керченцы.

Новий канал випуск 19:00

На київській генеральній репетиції параду розкрили всі карти   вверх

Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

04.05.2010 20:00:00

Сюжет № 1

19:00:20-19:04:53(время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: 9 травня у Києві було сьогодні. На головній вулиці країни пройшла головна репетиція параду. Військові виклалися на повну. Показали усе без таємниць. Також інтриг на сам День перемоги уже й не лишилося. Хіба прийде Президент. Його на репетиції не було.

Сергій КУТРАКОВ, автор: До крокування Хрещатиком військовики готуються, немов до самого параду. Парадні мундири та підковані залізом чоботи - вздовж усієї головної вулиці країни. Навіть міська мерія - в оточенні людей зі зброєю. Кожен із них напередодні пройшов суворий фейс-контроль.

Cвітлана ПАВЛОВСЬКА, речник внутрішніх військ: «Безумовно, враховуються моменти, коли вони повинні бути якось схожі, щоб і паски були на одному рівні, щоб ріст був однаковий».

Сергій КУТРАКОВ, автор: У цей час на протилежному боці вулиці - променад великих зірок. Аби генерали не забули тексту привітань, у кабріолетах - підкажчики. На огляд військ разом з командувачем виїжджає якийсь хлопчик. На питання «Репортера», чиєму малюку сьогодні так пощастило, міністр оборони лише посміхається.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони: «Це виховання майбутніх захисників вітчизни».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Верховного головнокомандувача - Президента - на Майдані Незалежності сьогодні немає. Тому команду розпочати дає розпорядник репетиції. Після виносу прапорів - державний гімн. Потім - хвилина мовчання на згадку про загиблих. Нарешті - розпочинається проходження військ. З таким розмахом парад до дня перемоги в Україні проходитиме уперше. За 5 днів 4 містами України крокуватиме понад 7 тисяч солдат. Найбільші парадні розрахунки з військовиків та техніки 9 травня виступатимуть тут - у Києві. Сьогодні на Хрещатику - генеральна репетиція цього видовища. Перший, у голові колони - легендарний Т-34. Водій зізнається: цим танком темп задавати - завдання архіскладне.

Михайло, водій-механік танку Т-34: «Я беру в середньому тисячу оборотів і на першій передачі і воно йде. Тут управління механічне, а в сучасних танках - гідравлічне, там - набагато легше».

Сергій КУТРАКОВ, автор: За танком - відновлена техніка зразка 41-45 років: панцерні авта, гармати, мотоцикли та навіть відома на весь світ «Катюша». Про автомати ППШ і казати годі. Їх в історичній частині параду - декілька сотень. У вас зброя справжня?

Микола, учасник репетиції: «Справжня. Без набоїв, але справжня».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Беруть участь у параді і дівчата. Красуням у формі доводиться докладати значної сили, аби втримати на Хрещатику величезний аеростат.

Катерина ХИЖНЯК, командир зведеної колони: «Нам кажуть, що він важить приблизно 150 кілограм. Зараз дуже тяжко його нести, тому що він надутий повітрям, але на параді буде легше, тому що його надують гелієм».

Ірина та Данило, глядачі репетиції: «Гарно, багато армії, багато техніки обіцяють, буде на що подивитись, на жаль, не буде тільки авіації, як сказали».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Відсутність літаків на параді військовики компенсують своїм вишколом. Першим за цю справу береться українсько-російський розрахунок. Форма різна, крокують однаково. Найбільш незвична хода у білоруських вояків. 120 курсантів із сусідньої країни влаштували на Майдані справжнє дефіле у стилі мілітарі.

Володимир РОДКІН, командир розрахунку (республіка Білорусь): «В вооруженных силах Республики Беларусь установлена дистанция на вытянутую руку. Поэтому, когда мы прибыли сюда, в город Киев для участия в параде войск - мы показываем свою дистанцию, свой стиль».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Проходження 2,5 тисяч солдатів разом із технікою - процес дуже і дуже складний. Через це головний голос параду зі сценарієм в руках провів не одну годину.

Володимир ОБЕРЕНКО, диктор параду: «Коментаторський текст і близько години сам парад. Значить, десь година 17 хвилин. Тому що він добре сформований за часом. Буквально немає дірочки ніякої, аби затяжку зробити. Все іде чітко, гладко, розраховано буквально до секунди все».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Попри таку складність, сьогоднішня репетиція вдалася на славу. Принаймні міністр оборони після оглядин лишився задоволеним.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони: «Ми разом з вами бачимо цю роботу. Щоб вийти сюди, кожний солдат пройшов по 20 кілометрів на добу в строю. Так що робота йде. Є окремі шороховатості, які ми будемо переправляти, а так все гаразд».

Сергій КУТРАКОВ, автор: Оцінка, яку міністр оборони поставив військам за виступ на Хрещатику, - п'ять з мінусом. Втім, до 8 травня, коли відбудеться остання репетиція параду до Дня перемоги, є час цей мінус виправити.

У Севастополі також відбулася репетиція Параду перемоги      вверх

Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

04.05.2010 20:00:00

Сюжет № 2

19:04:54-19:05:26(время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: У Севастополі генеральна репетиція параду саме триває. Центральною вулицею міста марширують українські і російські моряки. Російських чомусь на сотню більше. На відміну від столиці, у Криму на репетиції покажуть не все. У бухті ще нема святково вбраних кораблів - їх поставлять по два від кожного флоту. А ще з російського міста Йошкар-Ола чекають на величезний екран. За наказом Президента Росії Медведєва, Чорноморський флот покаже для українських ветеранів московський Парад перемоги. З Києва трансляцій не планують.

В Одесі до Дня перемоги пошили найбільшу в світі Георгієвську стрічку        вверх

Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

04.05.2010 20:00:00

Сюжет № 3

19:05:27-19:06:23(время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: В Одесі до Дня перемоги пошили найбільшу в світі Георгієвську стрічку. Її довжина - понад 140 метрів, а важить вона - 200 кіло. 10 швачок працювали цілий місяць. Розміри стрічки не випадкові - її шили для знаменитих Потьомкінських сходів. Одеську пам'ятку тепер від першої до останньої сходинки вкриють помаранчево-чорним полотном. Зроблять це напередодні Дня перемоги, на саме свято велетенську тканину відправлять до Києва, а потім - до Москви, у музей Перемоги. Зараз авторам проекту лишились лише декоративні роботи. На стрічку наносять текст - «65 років перемозі». Велетенські букви вручну малює ціла група художників. Сподіваються встигнути.

Федір КРАВЧИК, художник-декоратор: «Большой текст. Там получается где-то 105 нам нужно только написать текста. Плюс еще звездочки. Судя по той погоде, которая у нас сейчас - теплая погода, я думаю, что мы метров 20 в день будем делать».

У Києві відкрився пляжний сезон вверх

Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

04.05.2010 20:00:00

Сюжет № 9

19:12:12-19:14:11(время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Якщо їхати ви нікуди не плануєте - знайте, що в Києві відкрився пляжний сезон. На травневі свята мешканці столиці пішли на Дніпро. Щоправда, купаються все ще переважно моржі, інші ж просто гріються на сонечку. Зате пісок ще чистий, як ніколи. Перших пляжників спостерігала Ксенія Герасимова.

Ксенія ГЕРАСИМОВА, автор: Людей на Дніпрі вже повно. Поки що пляжники здебільшого засмагають, у воду лізуть лише найсміливіші. Найактивніші вже й засмагнути встигли. Кажуть, сезон традиційно відкривають 26 квітня.

Павло Олексійович, пляжник: «Нормальная водичка, 13 градусов. А когда ж купаться? Летом плохо уже, очень жарко, вода как чай. А сейчас самое время».

Ксенія ГЕРАСИМОВА, автор: Призерка чемпіонату світу з бодібілдингу Ганна Михайленко у Гідропарку майже живе. Розповідає, тренується на свіжому повітрі останні 7 років. Після тренування водні процедури обов'язкові.

Ганна МИХАЙЛЕНКО, призерка чемпіонату світу з бодібілдингу: «Водичка хорошая, тепленька уже. Учитывая то, что я тренируюсь на Гидропарке, это площадка открытая, то где-то в марте уже начинаю».

Ксенія ГЕРАСИМОВА, автор: Інші ж відпочивальники пірнати не поспішають - холодно. Мовляв, у кращі роки на травневі свята вода і 20 градусів буває. А цьогоріч на Дніпрі тільки крига нещодавно розтанула.

Анатолій ІВАНОВИЧ, пляжник: «Пока не хочется. Мы хотим когда вода буде 18-19. А это дурость все, показуха».

Ксенія ГЕРАСИМОВА, автор: Дядя Саша працює пляжним масажистом уже 15 років. Каже, пляжників поки що не дуже багато. Але клієнтів і зараз у нього вже вистачає. А за тижні, - запевняє, - тут буде не проштовхнутися.

Дядько Сашко, масажист: «В мае уже их полно будет здесь. Подготовится к морю, чтобы поехать на море, надо привести себя в форму».

Ксенія ГЕРАСИМОВА, автор: На повну працюють і човнярі. Адже бажаючих потрапити на дикий пляж на іншому боці протоки хоч відбавляй. У нудистів пляжний сезон теж розпочався на травневі свята, одночасно із дружнім волейбольним турніром.

Ялтинському зоопаркові «Казка» сім'я леопардів на першотравень зробила подарунок - двох маленьких котенят           вверх

Новий канал : ПрограмаРепортер (випуск 19:00)

04.05.2010 20:00:00

Сюжет № 10

19:14:12-19:14:59(время эфира)

Леся ЯВОРІВСЬКА, ведуча: Ялтинському зоопаркові «Казка» сім'я леопардів на першотравень зробила подарунок - двох маленьких котенят. Малюки здорові - важать вони майже кілограм на двох. Щоправда, від дівчинки мама відмовилась. Тож за її виховання взялися працівники «Казки». Кажуть, дикі тварини в неволі дуже часто відмовляються від потомства. Тож у звіринці відпрацьовано цілу «виховну систему, і дитинчаті нічого не загрожує.

Оксана ЗУБКОВА, доглядальниця: «Одного мы взяли выкармливать, поскольку мама не аккуратно к нему отнеслась. Надеюсь, что все получится у нас. Девочка вроде крепенькая, кушает с аппетитом хорошим».

ICTV випуск 18:45

Військові України, Росії та Білорусі провели спільну репетицію на головній вулиці країни   вверх

ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

18:46:15-18:48:25 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Підготовка до дня святкування великої перемоги. Військові України, Росії та Білорусі провели спільну репетицію на головній вулиці країни. Вояки показали на що здатні і отримали від міністра п'ять з мінусом за підготовку. Щоб досягти чіткості стройового кроку, солдати та офіцери щодня проходили до 20 кілометрів. За 5 днів до урочистостей ще буде час підготуватися, адже оцінку військовим ставитиме найкритичніший глядач - народ.

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Т-34, десятки автомобілів, гармат і військові у формі воєнних часів. На Хрещатику пройшла генеральна репетиція військового параду. Цей легендарний танк знову у центрі уваги. Т-34 відкриває історичну частину параду перемоги на Хрещатику. За ним - не менше відомі «Віліси», «полуторки» і ще одна легенда Великої Вітчизняної - «Катюша». На репетиції все по-справжньому. Після техніки пройшли піхотинці, танкісти, моряки, авіатори і партизани. Після них черга крокувати дійшла до барабанщиків з ліцею Богуна. Попереду - задаючий ритм 3-курсник Петро Янчук. Для нього це перший парад

Петро ЯНЧУК, ліцеїст військового ліцею ім. І. Богуна: «Переживаю за те, як пройде наш ліцей, і покаже себе відносно інших».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Пліч-о-пліч з українцями сьогодні Хрещатиком також крокували росіяни та білоруси. Такий спільний парад проходитиме вперше за історію незалежності нашої держави. Міністр оборони, який сьогодні командував репетицією, каже, що ще є над чим працювати, але оцінку ставить високу.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони України: «Всі пройшли красиво і хорошо. Всім п'ять з мінусом».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Охочих подивитися на репетицію параду перемоги зібралося чимало. Маленькі глядачі були в захваті від військової техніки.

Антон, глядач: «Їдуть танки, машини, солдати проходять».

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: А 5-річний Денис навіть розповів нам вірша.

Денис, глядач: «Пройшли солдати немалі дороги, через бої, хуртовини сильні. І засвітило сонце перемоги...»

Василь САФ'ЯНЮК, кореспондент: Остання генеральна репетиція параду перемоги пройде на Хрещатику вже за 2 дні - 6 травня, щоправда, це вже буде робочий день, тому її проведуть о 8-й вечора.

В Одеській області упав «АН-2», більше відомий як «кукурузник»         вверх

ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №2

18:48:26-18:49:00 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: В Одеській області упав «АН-2», більше відомий як «кукурузник». Під час обприскування поля отрутохімікатами у літака виникли проблеми з двигуном. Пілоти намагалися здійснити аварійну посадку, під час якої літак зазнав серйозних ушкоджень, а льотчики травмувалися. Однак самотужки вибралися із кабіни, після чого «АН-2» спалахнув. Надзвичайна подія сталася за 3 кілометри від села Мар'янівка Фрунзівського району Одеської області. Як повідомили в обласному управлінні надзвичайних ситуацій, зараз на місці працює оперативна група, яка з'ясовує деталі. Пілоти доправлені до районної лікарні у стані середньої тяжкості.

На травневі свята у Карпатах очікують рекорду відвідин            вверх

ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №6

18:51:30-18:54:40 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: На травневі свята у Карпатах очікують рекорду відвідин. Мальовнича природа і тепла погода погнали у дорогу жителів великих міст. Та краса навколишня водіям мало помітна. Уся їхня увага - на дорогу. Зловив гаву - упіймав яму. Такі автошляхи, як кажуть місцеві, були, коли німець відступав. Вони так-сяк латані ще після повені 2008-го року і донині перетворилися на суцільні ковбані. Проблемні дороги відбивають охоту мандрувати Карпатами не тільки європейцям, а й українцям - авто влітає у копієчку.

Василь ЗИМА, кореспондент: У карпатську казку по ямах та вибоїнах. Перед очима баби Ганни протягом дня проїздять сотні машин. Старенька торгує яблуками та напоями. Хотіла б заробити більше, але водії її не помічають. Уся увага - на дорогу. Загавишся - потрапиш у яму.

Ганна АНДРІЇВНА, мешканка села Тюдів Косівського району: «Приїжджають туристи, нарікають. Село файне, красиве, а дороги погані».

Василь ЗИМА, кореспондент: Бабуся каже - усе через страшну повінь 2008-го. Шалена вода змивала асфальти, підмивала береги, трощила мости. Коли шок минув, влада взялася до роботи. За будівництво нового мосту взялися досить активно, але грошей вистачило тільки на те, аби поставити ось ці дві опори. Після цього будівництво заморозили і люди мають користуватися тимчасовим шляхопроводом. Але в Україні не буває нічого більш постійного, ніж тимчасове. Щосуботи до Косова звідусіль тягнуться сотні машин з крамом і пасажирами. Цей міст аж тремтить під колесами. Та керівник місцевого автодору спокійний - споруда витримує 40 тонн. Біда дорожників інша - ось ця скеля надто небезпечно схилила своє кам'яне чоло над дорогою.

Дмитро ТОНІЄВИЧ, начальник філії Косівського райавтодору: «Необхідно відновити повністю, зробити берегоукріплення на всій довжині 845 метрів, провести захист від каменепаду. Або накрити сіткою відповідною, щоб забезпечити безпечний проїзд».

Василь ЗИМА, кореспондент: Що робити зі скелею, влада думає - чи підірвати, чи заховати за сіткою, чи відбійник збудувати. Поки ж на укріплення берега немає ні проекту, ні грошей. Воду утримує трохи попсований повінню, але ще міцний австрійський мур, а от сучасні українські дороги про таке довголіття і не мріють.

Юрій, водій: «Як ремонтують, виривають оці квадратні ями, дощ якийсь піде, то дуже ходова убивається. Уже диски, колеса - це взагалі не рахується».

Василь ЗИМА, кореспондент: На ремонт дороги державного значення R-62 потрібно 100 мільйонів, ще 8 мільйонів - на міст. Але це історія тільки одного гірського району. А загалом страшна повінь у 6 західних областях зруйнувала майже 140 кілометрів шляхів, змила 80 мостів, більше 100 шляхопроводів частково пошкоджені. Їх поступово відновлюють, - запевняють в «Укравтодорі», але для того, аби повністю ліквідувати наслідки стихії, потрібно ще мільярд 600 мільйонів гривень.

Бути щирим козаком можна навіть у Нідерландах           вверх

ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №7

18:54:41-18:57:35 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Бути щирим козаком можна навіть у Нідерландах, причому не маючи ні постійного контакту з Україною, ні навіть українського коріння. Звичайні голландці - завсідники і головні виконавці ансамблю української пісні «Русалка». Восени цей колектив святкуватиме 55-річчя, і королева Нідерландів Беатрікс нагородила його засновника Романа Піндуса орденом. Це відзнака всього колективу, що дав безліч концертів, які знають та шанують в країні тюльпанів.

Тарас КОРНІЮК, кореспондент: Частинка України в Нідерландах є тут в невеликому містечку Хенгело. Аби співати у місцевому ансамблі, українську мову вчать навіть голландці. Заснував «Русалку» Роман Піндус. 17-річним юнаком на початку війни німці забрали його з тодішнього Станіслава на роботу до Німеччини. Повернутися до Радянського Союзу пан Роман не наважився - боявся заслання. Та без України залишитися на зміг. Поїхавши до Нідерландів, у містечку Хенгело зацікавив українською культурою голландців.

Роман ПІНДУС, засновник ансамблю «Русалка»: «Козачок, запорожець, Катерина, і ми за два роки зібрали цілу групу. Нас було 16 людей. І тоді вже почали давати концерти».

Тарас КОРНІЮК, кореспондент: Джоні Дат, або як він себе називає, Іван, голландський козак - один із старожилів «Русалки». Українських пісень співає вже 19 років, та найбільше любить танцювати.

Джоні ДАТ, голландський козак: «Найбільше мені подобається танцювати гопак. Задоволення, яке я отримую, танцюючи, не зрівняти ні з чим. Взагалі мені подобається все українське. Ваша культура дійсно унікальна».

Тарас КОРНІЮК, кореспондент: Більшість учасників «Русалки» - голландці. Але танцюють козачок або коломийку не гірше за українців. Співають взагалі без акценту. Відчути себе українцем в «Русалці» коштує 10 євро місячного внеску з кожного. Всі гроші йдуть на оренду залу та оновлення костюмів. Підтримує артистів-аматорів і муніципалітет Хенгело, надаючи субсидію. А на 50-річний ювілей ансамбль відзначила навіть королева Нідерландів.

Олена КОПАНИЧУК, художній керівник «Русалки»: «Наш бургомістр, він попросив королеву, коли «Русалці» було 50 років, він зробив таку заявку, що ось у нас є український колектив «Русалка», і нашого пана Романа відзначили орденом королеви».

Тарас КОРНІЮК, кореспондент: Ці голландці дотримуються українських традицій в усьому, і навіть тости виголошують із козацьким завзяттям.

Українець Олег Неклюдов став чемпіоном Європи з боксу       вверх

ICTV : Програма«Факти» (випуск 18:45:00)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №8

18:57:36-18:58:05 (время эфира)

Віталій КОВАЧ, ведучий: Українець Олег Неклюдов став чемпіоном Європи з боксу. На молодіжному чемпіонаті, який фінішував у Баку, Олег у ваговій категорії до 64 кілограмів не програв жодного поєдинку. У фіналі він переміг аргентинця Фабіана Андреаса Мадана з рахунком 6:2. Олегові 17 років. Торік він став першим вінничанином, який здобув титул чемпіона Європи з боксу. Тоді він виграв турнір у Єревані. Цього року Олег відстояв свій титул причому зробив це блискуче. В усіх поєдинках завдав суперникам 42 точних удари, тоді як пропустив лише 6.

5 канал випуск 21:00

Країна активно готується до параду з нагоди перемоги у Другій світовій війні           вверх

5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №1

21:00:42-21:02:44 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Країна активно готується до параду з нагоди перемоги у Другій світовій війні. Окрім столиці, сьогодні тренування відбулися у Миколаєві, Одесі та Керчі. Почнемо з огляду.

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Сьогодні на Хрещатику передостання репетиція параду. Саме так, але в ще більш урочистій атмосфері 9 травня на центральній вулиці столиці виїдуть танки, гармати і навіть легендарна «Катюша» - техніка часів Другої світової війни. В історичних одностроях, теж опалених війною, пройдуть і військовослужбовці - піхотинці, танкісти, авіатори, моряки, партизани та військові медсестри. Всього парадом крокуватимуть понад 6 тисяч вишколених українських військових. Допускають сюди лише найвитриваліших.

Михайло ЄЖЕЛЬ, міністр оборони: «Щоб вийти сюди, каждий воїн проходить близько 20 кілометрів на добу в строю».

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Доведеться попотіти і не лише на параді в столиці і росіянам та білорусам. Від Москви на парад запросили понад тисячу військовиків - переважно службовців Чорноморського флоту Росії. 130 військовослужбовців представлятимуть Білорусь. Більшість іноземних гостей поїдуть до Севастополя. Кількадесят військових візьмуть участь у парадах в Києві, Одесі, Миколаєві та Керчі. Головний парад країни триватиме понад годину.

Геннадій ВОРОБЙОВ, командувач парадом: «Зараз ми розрахували - 50 хвилин і ще виступ верховного головнокомандувача, президента України, я так думаю, година десять, да, година десять».

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Бюджет цьогорічного Свята Перемоги обраховується сотнями мільйонів. Лише на одноразові виплати ветеранам до 9 травня уряд виділив 600 мільйонів гривень - це вдвічі більше, ніж торік. На пам'ятні медалі на честь 65-ї річниці перемоги витратять понад 30 мільйонів, а сам парад у столиці обійдеться приблизно в 13 мільйонів гривень.

Гість студії - Михайло Чечетов, народний депутат, Партія регіонів      вверх

5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №2

21:02:45-21:19:04 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Гість програми - представник Партії регіонів Михайло Чечетов. Доброго вечора.

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, Партія регіонів: «Добрий вечір».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Кожен шостий військовий, який пройде Хрещатиком 9 травня, буде представником Російської Федерації. Наскільки це співмірно спільному вкладові у перемогу?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Вы знаете, я думаю, очень некорректно поставлен вопрос. И сейчас у нас на календаре на сегодняшний день, по-моему, несколько десятков праздников. Кто-то называет самым главным праздником Пасху, кто-то Троицу, кто-то Рождество, кто-то Новий год. А на мой взгляд, самый главный праздник, самый важный праздник, самый героический праздник, самый чистый праздник, самый выстраданный праздник - это 9 мая, День Победы. Почему? Да потому что если бы не было этого праздника, не было ни других праздников, ни нас с вами. Поскольку этот праздник дал нам возможность жить под мирным небом. И поэтому ставить вопрос о том - больше кто-то, меньше внес - это действительно весь советский народ, от мала до велика, грудью стал на защиту своей родины и спас не только родную землю, но и весь мир от фашисткой чумы. И, я думаю, это просто, ну, некрасиво, некорректно, негуманно мерить сейчас на спичках - а кто больше внес в победу. Я думаю, мы победили... фронтовиков, в одном окопе насмерть стояли под Москвой и Сталинградом, пали смертью храбрых при освобождении Киеве, при штурме Берлина и украинский солдат, и российский солдат. И если бы сегодня они услышали о том, что мы пытаемся или сделать два народа врагами, или пытаемся на чаше весов взвесить, кто больше для победы привнес - российский или украинский народ, российский или украинский солдат - они бы на том свете в гробах перевернулись и навсегда нас прокляли. Поэтому давайте не ворошить это, упаси бог».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дозвольте лише сказати вам, приклад назвати, російський приклад. У Москві в параді братимуть участь представники дев'яти держав, які представляють країни СНД. В Україні - три: Україну, Росію і Білорусь. Чому до України, до Києва не запросили казахів, чому не запросили вірменів, чому не запросили грузинів, чому не запросили узбеків, литовців, латвійців? Вони ж теж брали участь у цій перемозі.

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Я думаю, ну, некрасиво было копировать. Все равно мы не сможем сделать таким грандиозным праздник Победы, как в Москве. Поскольку Москва была столицей великого и могучего Советского Союза, который переломил хребет фашистскому зверю. Москва. Поэтому все главные празднества будут в Москве. А здесь мы как раз проводим с учетом... пригласили и россиян, и белорусов - ну, те республики, которые, можно сказать, ближе к нам, люди одной славянской национальности».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А молдавани?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Люди, которые ближе и по языку, и по культуре, и по ментальности. Я думаю, что и сам размах торжеств немножко меньший, учитывая бюджет. Поэтому копировать просто Москву было бы некрасиво, не совсем правильно. Парад в Москве никто не повторит. И я думаю, что взоры всего мира будут прикованы к этому торжеству, к 65-летию великой победы и празднованию в Москве. Мы у себя делаем свой парад. И самое главное - что вот именно фронтовики, вернее, сегодняшние воины и Вооруженных сил Украины будут принимать участие, промаршируют на Красной площади, российские солдаты пройдут по Крещатику. Вот это еще раз говорит, что мы являемся, ну, достойными потомками тех, кто отдал жизнь за свободу и независимость и Украины, и России».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Те, що стосується іноземців, які взяли участь теж в цій перемозі, перемозі у Другій світовій війні. В Росії, в Москві, на Красній площі будуть марширувати представники Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі і Великої Британії. Чи були спроби, чи була дискусія, можливо, всередині Партії регіонів - чи варто запрошувати іноземців з Заходу?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Абсолютно дискуссии такой не было. Партия регионов не принимала участия, чисто партия, как таковая, она не принимала участия в формировании повестки дня празднования 9 мая. Есть соответствующие государственные институции, которые, на мой взгляд, приняли абсолютно правильно решение. И празднование у нас будет такое, которого не было за все 20 лет. Я уже поздравлял фронтовиков. И они сегодня говорят: вы знаете, как нам было неудобно в прошлом году. Такое впечатление, что в прошлом году в Киеве мы праздновали 9 мая в подполье. Потому что президент Ющенко и премьер Тимошенко сделали все, чтобы загнать праздник в подполье. Сейчас будет праздник с размахом. И самое главное - когда ветеранов я спросил, говорю: вот вам там в два раза повысят материальное пособие. И они говорят: Михаил Васильевич, спасибо. Но не это же главное. Для нас главное лекарство - это память ваша, память детей, внуков. Вот тогда для нашего сердца это самое лучшее лекарство. И вот сейчас мы в дань памяти их героическому подвигу в праздновании 9 мая и отдадим. Это будет самое лучшее лекарство для них. При всем том, что мы в два раза действительно увеличиваем все материальные пособия фронтовикам, участникам войны по сравнению с прошлым годом».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ми проаналізували українське законодавство. Для участі військових інших країн у святкових заходах потрібна згода Верховної Ради.

Кореспондент: Майже сім десятків російських та понад сотня білоруських військовослужбовців плечам до плеча з українськими курсантами йтимуть Майданом Незалежності 9 травня - без дозволу на те найвищого керівництва або принаймні частини його. Хоча такий дозвіл, згідно з українським законодавством має дати президент, РНБОУ та Верховна Рада. Зокрема закон про порядок допуску та умов перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України каже: стаття 7, пункт 1 - пропозиція щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на території України вноситься до Ради національної безпеки та оборони України Міністерством закордонних справ України. Пункт 2 - Рада національної безпеки та оборони України вносить пропозицію про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України на розгляд президента України. Стаття 8, пункт 1 - президент України приймає рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Пункт 2 - рішення президента України, відповідно до пункту 23 статті 85 Конституції України, підлягає схваленню Верховною Радою України, яка розглядає питання про таке схвалення як невідкладне позачергово. Пункт 4 - рішення президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України набирає чинності після його схвалення Верховною Радою України. Не потрібно спеціального дозволу лише морякам російського Чорноморського флоту. Їхня участь у парадах передбачена міжнародним договором про перебування флоту в Криму. Утім цьогоріч іноземним військовим дозвіл Ради та РНБО не знадобився. Білоруські та російські курсанти приїдуть до Києва на запрошення головнокомандувача України.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи давала згоду Верховна Рада на участь росіян і білорусів у параді?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Вы знаете, не совсем корректно было, если бы мы еще устроили в Верховной Раде, а я не исключаю провокаций со стороны тех, кто организовал провокации сбросом дымовых шашек при ратификации по Черноморскому флоту, чтобы мы еще опозорились на весь мир, когда спровоцировали в Верховной Раде какой-то конфликт. Все равно решение было принято. 90% населения Украины, если провести плебисцит, за то, чтобы украинские солдаты промаршировали по Красной площади, российские солдаты на Крещатике, белорусский батальон по Крещатику прошел. Этим мы, как бы, символизировали восстановление дружественных отношений с нашими соседями, нормальные».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Дружба дружбою - але є український закон.

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Поэтому я боюсь... Еще раз повторю: президент принял решение. Я не знаю, может быть, РНБО и принимало решение. Я не являюсь членом РНБО».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А парламент?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Парламент не рассматривал, не рассматривал. Но я абсолютно не вижу в этом никакого нарушения в части того, что приглашена на такое... честно, такой юбилейный... на юбилейное празднование Дня Победы, 65-й годовщины. И контингент, там, что человек или сто с лишним российских и сто с лишним... Здесь больше говорильни будет. Я еще раз повторяю: позора было б на весь мир. Я не исключаю, что штатные провокаторы в БЮТ и «Нашей Украине» они бы хорошую картинку сделали и опозорили б Украину в глазах мирового сообщества, которое тоже будет отмечать. Все страны будут отмечать этот праздник. Весь мир».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Просто позор позором... Я вас зрозумів.

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «А только мы опять в очередной раз сели бы в лужу. Поэтому президент принял абсолютно правильно решение, да - без всяких склок, без скандалов, как главнокомандующий пригласил. И, я думаю, все ветераны низко и мы, все люди, поклонимся и ему, и руководству Росси за этот совместный грандиозный праздник - дань памяти солдатам».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ми не оскаржуємо рішення президента. Просто ставимо питання - чому в цьому не брала участь і Верховна Рада. Тому що, зважаючи ще й на те, що у вас більшість, у вас є понад 230 голосів, і незважаючи навіть на димові шашки, як свідчить досвід, ви можете приймати рішення.

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Вы знаете, может, для кого-то репутация страны ничего не стоит. А мы считаем, что главное - имидж страны и репутация. И тот позор, который увидел мир, когда бросались дымовые шашки в зале... Они же, с одной стороны, и президент восстанавливает репутацию и имидж страны. Съездил в Америку - и весь мир рукоплескал. Открываются европейские двери. Все страны сегодня видят Украину, хотят слушать Украину... слышать, хотят с ней разговаривать. Мы сегодня желаемые для всего мира, с нами хотят контактировать, заключать долгосрочные договора. А кто-то пытается пакостить, да, и опять-таки рушить имидж страны. И поэтому еще здесь, я еще раз повторяю, я думаю, что... если из таких соображений не вносилось - не знаю. Но, на мой взгляд, абсолютно правильно без всякой шумихи решение принято и никто, не у кого язык не повернется осудить решение президента о приглашении на юбилейные торжества, посвященные... в честь солдат великой победы - и российских солдат, и белорусских. Но самое главное - символично, что не севастопольцы будут принимать... по Красной площади пойдут, а со Львова. Мы еще раз показываем, что нерушима дружба двух братских народов и дружественных государств. Нерушима. И этим парадом мы еще раз эту дружбу закрепили».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Про традиції святкування парадів в історії України далі дивіться в наступному матеріалі. Стиль проведення військового дійства досліджували наші кореспонденти - як він змінювався в залежності від того, хто був на чолі України.

Леся КЕШЕЛЯ, кореспондент: Військові паради, як головний елемент державних свят, з найбільшим розмахом проводилися за часів президента Леоніда Кучми, який не шкодував на організацію подібних свят жодних ресурсів. Так, у 2003-му в День Незалежності України у Києві пройшов один з наймасовіших парадів за всю історію України. На головну вулицю столиці тоді вийшло понад 10 тисяч військовослужбовців, а сам парад готували понад два місяці. Набагато скромніше проходили паради за президентства Віктора Ющенка, який намагався відійти від традиційного офіціозу подібних свят. Так, у перший рік своєї каденції у День Незалежності України Ющенко взагалі скасував урочисту демонстрацію армійської техніки. Натомість у День Перемоги особисто крокував з ветеранами головним майданом країни, а після цього з ними ж куштував солдатську кашу біля підніжжя Батьківщини-Матері. Корективи у проведення військових парадів внесла і трагедія на Скнилівському літовищі, яка сталася під час авіа-шоу у липні 2002-го. Після падіння літака та загибелі майже 80 людей всі авіа-шоу в України біли заборонені, в тому числі і під час військових парадів.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ми побачили, чого можна було чекати від Леоніда Кучми, від Віктора Ющенка у святкуванні парадів. Чого чекати від Віктора Януковича?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Я думаю, прагматичности и разумности. Дело в том, что есть юбилейные даты. Вот в этом году юбилейная дата - 65 лет великой победы. Значит, действительно, она отмечается всем человечеством, международная общественность отмечает. Поэтому и военный парад, и совместное участие контингентов вооруженных сил на территории разных... российских у нас и белорусских у нас, наши в России и так далее. На следующий год будет 66 годовщина. И, я думаю, таких грандиозных... будет чествование фронтовиков. Но это уже не будет такого грандиозного военного парада. И не надо. Есть юбилейные даты. Но на следующий год у нас 20-летие независимости, образования Украины. И вот 20-летие независимости Украины действительно надо отметить очень серьезно, очень грандиозно. Это большущий праздник. И военный парад сделать. Это будет праздник праздников будет на следующий год. Юбилейные даты отмечаются».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Повертаючись до військового параду, третій президент Ющенко намагався примирити ветеранів Великої вітчизняної і ветеранів Української повстанської армії. Що буде робити новий президент у цьому напрямку?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Вы знаете, я вот тоже думаю, мы разные, но мы живем в одной стране. И какая-то злагода должна быть. Разговаривая и с теми, и с теми, я понимаю, что сегодня...»

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви говорите і з ветеранами УПА?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Я спілкувався і з цими. И вот, на мой взгляд, на сегодняшний день от политиков требуется одно - эту тему не подымать, не надо подымать».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Не згадувати.

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Да. Пройдет несколько лет - 5-6, максимум 7-8 лет - и, ну... люди всегда идут, уйдем мы в мир иной. Одни уйдут, вторые уйдут».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: То треба, щоб померли і ті, й інші?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «И тогда пройдет... Сегодня трудно. Если придадим этой дискуссии публичную форму, мы просто очень раним и одних, и других».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А примирення?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Поэтому на сегодняшний день, на мой взгляд, просто не нужно эту тему подымать. Не нужно подымать политикам».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тему примирення не варто піднімати?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Политикам не нужно подымать, да. Чествуют во Львове воинов УПА - пусть чествуют. И политикам не надо вмешиваться. Не надо вмешиваться. Чем меньше будут вмешиваться политики и государство в эту тему, тем менее болезненно процессы примирения пройдут. Пройдет несколько лет, пройдет время и, как правильно сказал господин Табачник, мы это назовем гражданской войной. Но как вот в России... На сегодняшний день та же молодежь даже на Чапаева по-разному смотрит. Раньше радовались, когда белогвардейские офицеры шли и их, так сказать, Анка-пулеметчица убивала, говорили: ты смотри, как падают они. А сейчас говорят: так это же элита царской армии шла. Элита - те, кто стоял за державу. Это было трагедия».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Я правильно вас зрозумів, що ви...

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Это была трагедия, когда «красный» убивал «белого». Трагедия народа. Поэтому и у нас это, может быть, вот так будет. Но не сегодня. Политикам сегодня нужно сказать «брейк».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Михайло Чечетов вважає, що прийде час - і представники Партії регіонів будуть захоплюватися Українською повстанською армією?

Михайло ЧЕЧЕТОВ: «Политикам сегодня нужно сказать «брейк» и в эту тему не влазить, чтобы не ранить и тех, и тех».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Михайло Чечетов був гостем нашої студії. Дякую.

У Москві проходить репетиція параду      вверх

5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №3

21:19:05-21:20:32 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: У ці хвилини з 9 вечора за Києвом відбувається остання нічна репетиція параду у Москві. Її особливість - участь військової авіації. Серед тисячі іноземних піхотинців, які карбують крок на Червоній площі, і наші співвітчизники.

Ольга БОНДАРЕНКО, кореспондент: Українські військові прибули до Москви ще 30 квітня, - повідомив військовий аташе при посольстві України в Росії. Всі 75 наших бійців - курсанти Львівської академії сухопутних військ. Червоною площею вони крокуватимуть на чолі з начальником академії, генерал-лейтенантом Павлом Ткачуком. До інтернаціонльного параду українські бійці гостюватимуть у вищому військовому командному училищі Москви за рахунок Міноборони федерації. Воно ж, за домовленостями країн, має забезпечити українських гостей зброє, так само, як і українська сторона - російських військових, що крокуватимуть Хрещатиком. Загалом, за даними Міноборони Російської Федерації, у московському параді братимуть участь армійці дев'яти держав СНД, а також військовослужбовці США, Великої Британії та Польщі. Урочисто проїжджатиме площею понад півтори сотні одиниць техніки. У небі кружлятимуть 127 літаків та гвинтокрилів. Владі Білокам'яної парад обійдеться у близько 120 мільйонів рублів. З них 45 - а це близько 11 мільйонів гривень - буквально викинуть у повітря - розганятимуть хмари, щоб забезпечити льотну погоду.

Гість студії - Володимир В'ятрович, історик         вверх

5-й канал : Програма«Час» (випуск 21:00:09)

04.05.2010 3:00:19

Сюжет №4

21:20:33-21:38:34 (время эфира)

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І тему продовжуємо з істориком Володимиром В'ятровичем. Вітаю вас.

Володимир В'ЯТРОВИЧ, історик: «Добрий вечір».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Українські вояки на Червоній площі. Ще рік тому таке могло видатися якоюсь неймовірною фантастикою.

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Я думаю, що треба говорити про цей парад в ширшому контексті. Колега, який перебував попередньо в цій студії, говорив про те, що святкування відбувається на світовому рівні. Я би хотів його дещо поправити. Справа в тому, що світ відзначає завершення Другої світової війни в Європі 8 травня. І лише пострадянські країни відзначають 9 травня. Світ відзначає цей день, як день скорботи, пам'яті загиблих в тій страшній війні. Лише в пострадянських країнах і особливо в Росії, особливо в Москві, з якимсь таким трепетом згадував пан Чечетов, справді відбуваються військові такі помпезні паради, що, мені здається, не личить для тієї країни, як Україна, яка справді одна з найбільш постраждалих в Другій світовій війні».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тобто європейська традиція - це скорбота, а пострадянська традиція - це святкування?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Це помпезність, це тріумф, це бажання приховати справді цю величезну трагедію, якою була Друга світова війна, за таким стереотипом, міфом великої перемоги. Це бажання підсилити існування такого міфу, який знову-таки згадував пан Чечетов, нібито якогось радянського народу, який став переможцем. Це бажання приховати під цією заставкою великою перемоги злочини сталінізму. Це бажання врешті-решт сучасної російської влади виправдати свої деякі такі геополітичні інтереси в Європі і світі тим, що ми свого часу визволяли Європу, ми маємо претендувати на певні впливи в цьому регіоні».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: І в той же час створюються якісь нові міфологеми. Я маю на увазі львівських військових, які будуть карбувати крок на Червоній площі. Про що це свідчить?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Очевидно, це спроба певного такого задоволення українців для того, аби приховати все-таки головну суть, яка полягає в тому, що цього року 65-та річниця завершення Другої світової війни відбувається абсолютно за московським сценарієм. І те, що робиться в Україні, справді ви дуже гарно підкреслили, що, на жаль, серед іноземних делегацій, які будуть, чомусь білоруси і росіяни покликається на якесь незрозуміле слов'янське братерство. Чомусь мова не йде про поляків, чехів, словаків, які також є слов'янами. Чому мова не йде про французів, британців, американців, які були членами антигітлерівської коаліції. Чому вони не беруть участь в параді в Україні? Отже, ми бачимо, що, на жаль, в Україні 9 травня цього року перетвориться у своєрідний такий проросійський реванш».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ваш попередник Михайло Чечетов говорив про те, що не варто особливо політикам, він на цьому наголошував, згадувати про тему примирення поміж ветеранами Червоної армії і Української повстанської армії. Як ви гадаєте, варто чи не варто цю тему піднімати?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Політики давно вже, скільки років існує незалежна Україна, вже мали вирішити це питання на законодавчому рівні таким чином, що абсолютно залишити всі гарантії, соціальні гарантії, вшанування тим учасникам Другої світової війни, які воювали в Червоній армії, такі, які вони мають. Але разом з тим ввести особливий статус - статус учасників українського визвольного руху, який присвоїти воїнам Української повстанської армії і яких так само належно вшанувати на державному рівні, надати їм відповідні соціальні гарантії. На цьому справді роль політиків у всіх цих процесах варто було би обмежити. Бо бачимо зараз, на жаль, особливо відбувається повне спекулювання довкола тих чи інших питань історії, особливо коли цим займаються сучасні українські політики, які, на мою думку, демонструють своє повне невігластво в історії, які, однозначно, ніколи не вивчали історію України поза курсом історії СРСР».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Спекуляція, на жаль, відбувалася і в останні п'ять років, зрештою, і в останні десять років. Так спекуляції продовжуються і тепер. Вшанування воїнів УПА, воно загубиться, воно заговориться. Тому що ми почули думку вашого попередника про те, що хай пройде 10 років, 15 років, і тоді можна буде говорити про щось інше.

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «По-перше, не заговориться, тому що, незважаючи на зміну, на жаль, позиції держави в цьому питанні, яка зараз починається мінятися, вшанування воїнів Української повстанської армії на рівні громад, на рівні самих людей, особливо там, де діяла, власне, Українська повстанська армія, в тих регіонах, де її знають і пам'ятають не через пропаганду, а через безпосередні зустрічі, це вшанування відбувається. Ніхто не приневолював місцеві громади в кожному селі Західної України ставити пам'ятники загиблим воїнам Української повстанської армії, ніхто не приневолював і не планував якихось урочистостей, які постійно відбуваються, особливо до Дня Незалежності в практично кожному населеному пункті Західної України, цього абсолютно вже ніхто не відмінить. І як би не мінялася влада, пам'ять про, власне, це покоління, покоління нескорених, покоління тих людей, які боролися в Українській повстанській армії, абсолютно стерти нікому не вдасться. Це не вдалося навіть радянській владі, не кажучи вже про її наступників».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тоді, можливо, краще нехай політики про це не говорять? Краще, нехай воно відбувається так, як відбувається.

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Політики повинні розуміти суспільну і соціальну відповідальність перед суспільством, перед поколіннями майбутніми. І, власне, я вважаю, що їхня роль в цих процесах мала би обмежитися прийняттям певних законодавчих актів, про які я казав. І тоді справді мінімум втручання політиків в історичну сферу було би якраз хорошим рецептом для того, щоб українці самостійно розібралися в тих чи інших складних сторінках української історії. Але, на жаль, не слід забувати, що крім українських політиків українську історію дуже люблять тлумачити політики за кордоном, які часто надають свої дуже гострі, безапеляційні оцінки щодо тих чи інших діячів української історії чи щодо тих чи інших періодів української історії. Тут так само це потрібно розуміти і потрібно бути готовим давати відповіді і на такі виклики».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Українські політики, особливо сьогодні, також заплющують очі і на інші постаті, які хоче вшановувати протилежна сторона. Зокрема я маю на увазі приурочене до 9 травня відкриття пам'ятника Сталіну, який офіційно називається малою архітектурною формою, оскільки жодна місцева влада Запоріжжя дозволу на відкриття цього бюсту Сталіна, Йосипа Сталіна не давала. Як ви рекомендуєте діяти тоді в цій ситуації?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Однозначно, що це скандальний випадок, який дуже добре демонструє, що нова влада, яка прийшла до керівництва держави, не тільки згорнула деякі важливі гуманітарні ініціативи попереднього керівництва держави і попереднього президента. Але, по суті, таким чином реанімувала деякі комуністичні міфи, які, власне, вилилися у реабілітацію і спробу відновлення навіть пам'ятників чи пам'яті про Йосипа Сталіна».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Це не робить влада. Це робить просто одна з політичних сил.

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Я вважаю, що влада, власне, мала б... центральна влада мала б проявити себе в даному випадку, в такому випадку, аби заборонити ставити такі пам'ятники як такі, які вшановують пам'ять людини, що безпосередньо причетна до смерті мільйонів людей. Очевидно, що це має викликати збурення громадськості. Очевидно, що це має викликати тиск на центральну владу, яка не має права дозволити цього. Я уявляю, який би скандал був би в будь-якій європейській державі, якби якесь невеличке товариство чи колишніх ветеранів Вермахту чи якоїсь іншої ветеранської організації спробували відкрити пам'ятник чи погруддя Адольфу Гітлеру. Очевидно, що такі речі неприпустимі і такі речі повинні заборонятися владою і на центральному, і на місцевих рівнях».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: У Секретаріаті президента вважають, що перед відкриттям погруддя Сталіну варто провести у місті Запоріжжі місцевий референдум маємо пряму мову.

Ганна ГЕРМАН, заступник голови Адміністрації президента України: «Ми розмовляли з мером, з Карташовим. Ми говорили з депутатами. І ми домовилися з ними про те, що навіть при тому, що міська рада не мусить давати дозвіл на цю малу архітектурну форму, все-таки треба, щоб в місті люди вирішили, щоб всі мешканці Запоріжжя вирішили, чи хочуть вони Сталіна на будь-якому сантиметрі своєї землі. Тому президент вважає і з ним погоджується мер Запоріжжя, що треба провести у місті референдум».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи варто робити такі ініціативи?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Я думаю, що ні. Я думаю, що, власне, в таких випадках повинна проявити свою владу центральна влада, яка має показати те, що є певні речі, які є просто неприпустимі, незважаючи на, які ініціативи виходять від місцевої громади. Знову-таки це ті речі, які покажуть Україну як країну, яка ще абсолютно не відірвалася і не віддалилася від тоталітарного минулого. І в цьому, напевно, буде дуже завдано серйозного міжнародного удару по міжнародному іміджу України».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ще нещодавно, у січні 2010 року, Київський апеляційний суд визнав Йосипа Сталіна винним у Голодоморі українського народу. І зокрема це питання підіймалося минулого тижня на Парламентській асамблеї Ради Європи.

Ольга БОНДАРЕНКО, кореспондент: Не геноцид визнати, а вшанувати пам'ять загиблих у Голодоморі, вирішила Парламентська асамблея Ради Європи. Така резолюція ПАРЄ від 28 квітня. Торкається вона не лише українців, а всіх загиблих через голод 32-33 років на теренах тодішнього Радянського Союзу.

Резолюція ПАРЄ: «Мільйони невинних людей в Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії та Україні, які були частинами Радянського Союзу, втратили свої життя в результаті масового голоду, створеного жорстокими та навмисними діями і політикою радянського режиму».

Ольга БОНДАРЕНКО, кореспондент: Документ також засуджує жорстоку політику сталінського політику. До того ж, депутати закликали країни колишнього Радянського Союзу відкрити свої архіви, а істориків - проводити спільні дослідження. За визнання ж Голодомору геноцидом українського народу віддав свій голос лише 21 депутат ПАРЄ, 55 висловилися проти. Єдиним захисником України, за даними ВВС, став британець Пол Роуен, який від імені юридичного комітету запропонував низку поправок. Українська ж комісія, передає ВВС, на власних поправках не наполягала. Вплинула на рішення ПАРЄ, за даними експертів, і заява президента Віктора Януковича щодо Голодомору, яку він зробив напередодні.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Маємо окремий документ, маємо визнання, але все-таки не визнання, що це був геноцид. Перемога чи поразка України?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «В першу чергу слід зазначити, що ця резолюція не є остаточною. Це, очевидно, якийсь черговий крок в донесенні правди Україною про Голодомор. Очевидно, що говорити про перемогу немає жодних підстав. Очевидно, те, що в резолюції все-таки не було відображено питання геноциду як такого. Це результат, власне, певного політичного компромісу. Це в першу чергу результат того, що українська сторона у зв'язку зі зміною влади, у зв'язку зі зміною політичної кон'юнктури змінила своє ставлення до цього питання. І, очевидно, новий президент відмовився від відстоювання, власне, національних інтересів в формулюванні цього питання. І більше того, його формулювання абсолютно відповідало тим формулюванням, які накидалися з боку Росії. Крім того, слід зазначити ще один момент, який свідчить, що, власне, ця резолюція стала результатом радше політичного компромісу, аніж юридичної оцінки. Це те, що справді було два проекти резолюції, підготовлені юридичним комітетом і політичним комітетом. За основу взяли, власне, чомусь не текст, підготовлений юридичним комітетом, де вказувалося чітко про геноцид, який був здійснений на території України, що вирізняло Україну з-поміж інших територій, які теж постраждали від голоду. А взяли, власне, політичний... резолюцію політичного комітету, яка містила оптічні більш такі форми, не говорячи чітко про геноцид на території України. Лише згадується...»

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чому ПАРЄ пішла на це?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Очевидно, через те, що, я думаю, на ПАРЄ вплинула відсутність чіткої позиції в сучасної української влади, яка би мала продовжувати відстоювати цю позиції, як це робилося в попередні роки».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Незважаючи на рішення ПАРЄ, в Україні діє закон, який визнає Голодомор геноцидом українського народу. Щоправда, ми маємо пряму мову, яка свідчить про те, що деякі політики не проти того, аби скасувати цей закон.

Юлія НОВІКОВА, народний депутат, Партія регіонів: «Я не думаю, что есть необходимость срочно пересматривать какие-то законы, принятые внутри Украины. Но если будет на то воля субъектов законодательной инициативы, такой законопроект может быть рассмотрен внутри парламента и будет принято соответствующее решение».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Наскільки це може відповідати реаліям?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «В будь-якому випадку, попри те, що подобається комусь цей закон чи не подобається, чи планується він переглядатися, чи не планується, допоки він є чинним, він зобов'язує до виконання всіх, включно з президентом України. І, очевидно, його заяви, які були озвучені на міжнародному рівні є, по суті, порушенням чинного в Україні законодавства. До речі, не першим порушенням. І у попередньому вашому сюжеті ви теж обговорили таке порушення, як це порушення... іноземних військ для участі в параді на території України. Очевидно, що сучасна більшість, сучасна коаліція може піти на перегляд цих законів, так само, як вона пробує провести перегляд указів президента щодо визнання тих чи інших героїв, які були надані президентом України. Але я вважаю, що це були дуже нерозумні кроки з боку правлячої коаліції, яка, зокрема, приходячи до влади постійно твердила про те, що головним її завданням є об'єднати країну. Якщо такі кроки будуть далі робитися з боку нового керівництва держави, очевидно, це лише поглиблюватиме протистояння в суспільстві. І, очевидно, влада наразиться на громадський спротив як в Україні, так і на активний спротив української громади за кордоном».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви згадали про статус героя, який був присвоєний певним українцям. Зокрема мова йде про Степана Бандеру та Шухевича, Романа Шухевича. Ми маємо змогу побачити матеріал про таку певну юридичну колізію, яка виникає після скасування Донецьким апеляційним судом присвоєння звань цим людям.

Кореспондент: Судова влада Донеччини запустила ланцюгову реакцію. Після визнання незаконними указів президента про присвоєння Героїв України Степану Бандері та Роману Шухевичу подібні позови почали надходити до львівських судів, однак з прізвищами інших героїв - Радянського Союзу. Громадське об'єднання «Гармонія та порядок» подало позов до Львівського окружного адмінсуду з вимогою скасувати присвоєння найвищих державних звань таким героям, як Олексію Бересту, який встановлював прапор перемоги над Рейхстагом, Михайлу Василишину, учаснику вісло-одерської операції, Тетяні Маркус, учасниці антифашистського підпілля у Києві у 1941-1943 роках, та іншим. Як пояснюють у громадському об'єднанні, ці люди теж не були громадянами України, як Бандера з Шухевичем, бо померли до 91 року. Тож із них, керуючись логікою донецької судової влади, варто зняти звання героїв. Позивачі не приховують: мета такого звернення - привернути увагу до абсурдності українського судочинства та до вельми одіозних рішень, які часто-густо виносить судова влада».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Останню крапку у цьому питанні мав би поставити президент. Зрештою він казав, що до 9 травня збирається визначитися з цього питання. Які аргументи ви могли б йому назвати «за» і «проти»?

Володимир В'ЯТРОВИЧ: «Я вважаю, що він мав би, опираючись навіть на рішення судів, подивитися на адекватність цих рішень. Мова йде в першу чергу про те, що той же Донецький апеляційний суд у 2008 році розглядав позов тієї ж людини, пана Оленцевича, з приводу присвоєння звання Героя, він... відмовив від Героя Роману Шухевичу. Через два роки той же суд на той же позов дає абсолютно інші рішення, що свідчить про, очевидно, неадекватність таких рішень з юридичної точки зору. Якщо говорити з політичної точки зору чи з історичної точки зору, так само... По-перше, мова йде про тих людей, які справді заслужили це звання, які справді стали героями для України і для українців. І, очевидно, спроби їх перегляду не заспокоять ситуацію в Україні, а навпаки будуть збурювати і будуть призводити до якогось громадського і суспільного протистояння. Ця ініціатива, про яку ви щойно сказали, справді показала, як, користуючись тим же абсурдним принципом, можна звести нанівець дуже багато указів попередніх президентів, і до чого це, власне, може призвести, коли будуть позбавлені Героїв України як учасники Української повстанської армії, так і ті, які воювали в складі Червоної армії, борючись проти нацизму. Очевидно, що це призведе до червоно загострення суспільних настроїв. І очевидно, що це не потрібно будь-якій владі в Україні. Відповідно, моя порада президенту України Віктору Януковичу - не переглядати рішень свого попередника. Тим паче, що це справді... Якщо він і відважиться на це, то це буде безпрецедентно в історії України».

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Володимир В'ятрович був гостем нашої студії. Дякую, що були з нами, і до зустрічі завтра

ТРК Україна випуск 19:00

На Крещатике прошла репетиция парада             вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №1

19:01:17-19:04:31 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: На пять с минусом военные из Украины, России и Белоруссии оттачивают шаг на Крещатике. В день проходят по 20 километров. Сегодня к репетиции подключилась тяжелая техника. Оценку военным поставил министр обороны Украины. Что еще нужно отработать до парада народов-победителей, знает Наталия Кравченко.

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Этот парад с первых репетиций назовут торжеством братских народов-победителей. В сведенном парадном расчете вместе маршируют украинские спецназовцы и российские десантники. Следом проходят 130 курсантов военной академии Белоруссии. Всего же в параде принимают участие две с половиной тысячи военнослужащих. Это хоть и репетиция, но зрителей на Крещатике собралось немало. 9 мая их здесь будет 15-20 тысяч.

Зрительница: «Конечно, впечатляет, потому что я уже давно не видела очень. Поплакала».

Зритель: «Вот когда шли коробками, очень так воодушевляет как-то. Смотришь на это все дело, и подымается внутри все, честное слово. Я считаю, что это нужно. Пусть хотя бы даже будет военная проходить метательная техника, но чтоб помнили о том, что когда-то что-то было такое страшное. Чтоб это оставалось всегда в памяти у людей».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Новинкой парада этого года стало прохождение пяти расчетов, одетых в военную форму времен войны. Причем форма настоящая, а не сшитая к празднику. Первыми идут пехотинцы, за ними - танкисты, летчики, партизаны и моряки. Замыкает колонну женский отряд. Ведь всю войну бок о бок с мужчинами прошли 800 тысяч женщин. 87 удостоены звания героев Советского Союза. А вот техники в этом году будет немного. Зато какой. Это легендарный Т-34. За ним - так называемые «полуторки» и еще более легендарная «Катюша». В оставшиеся до праздника дни оттачивают свое мастерство и военные музыканты. Для главного дирижера Вооруженных сил Украины это уже 15-й парад победы. Он сверху видит всех своих 700 музыкантов. Чтоб видели его, надевает белые перчатки.

Владимир ДЕРКАЧ, главный дирижер Вооруженных сил Украины: «Круглий рік ми тренуємося. Мистецтво, військове мистецтво, це, знаєте, як у джазі - немає повтору, але кожний день».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: К параду на главной площади страны военные готовились не один месяц. Командование результаты оценивает по достоинству. Понимает, как это тяжело.

Михаил ЕЖЕЛЬ, министр обороны Украины: «Щоб вийти сюди, кожен воїн проходить близько 20-ти кілометрів на добу в строю. Так що, робота йде, єсть окремі шороховатості, які ми будемо виправляти, а так все гаразд. Люди стараються».

Наталия КРАВЧЕНКО, корреспондент: Эту репетицию парада в реальном времени и месте министр обороны оценивает на пять с минусом. Но уверен: 9 мая все пройдет на отлично и с большим плюсом. Еще одну и тоже генеральную репетицию парада здесь на Крещатике проведут 6 мая. Обещают устранить все шероховатости.

В Николаев зашел большой десантный корабль Российской Федерации «Ямал»      вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №2

19:04:32-19:05:17 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Черноморский флот России в украинских портах. Сегодня в Николаев зашел большой десантный корабль «Ямал». Он пришвартовался рядом со своим украинским близнецом «Константином Ольшанским». Они построены по одному проекту. Также, российские корабли прибудут в Керчь и Одессу. Моряки готовятся к празднованию Дня победы. В Николаеве экипажи планируют посетить театр и зоопарк. А завтра на палубу пустят гражданских на бесплатные экскурсии.

Александр КОНОНЕНКО, капитан большого десантного корабля «Ямал», РФ: «Последний раз корабль Российской Федерации находился здесь 8 лет назад, и это нам, я считаю, выпала очень большая честь посетить не просто город Николаев, а колыбель военно-морского флота нашей великой страны, которая была».

Фанаты «Динамо» (Киев) готовятся к поездке в Донецк           вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №3

19:05:18-19:08:21 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Завтра на стадионе «Донбасс-Арена» разрешится главная интрига Чемпионата Украины по футболу. Билетов в кассах нет уже неделю. Купить их можно только у перекупщиков вдесятеро дороже. Если победят «горняки», они выигрывают первенство досрочно. В случае же, если счет на табло будет в пользу «Динамо», у киевлян еще сохранится шанс побороться за чемпионство. И в столице ожидается огромный приезд числа болельщиков. В гостевых динамовских секторах будут введены повышенные меры безопасности. Количество стюардов, работников МЧС и медицинские службы увеличат на 20% от обычного, - рассказал «Событиям» начальник службы безопасности «Донбасс-Арены» Сергей Бургела. Серьезно готовится к предстоящему матчу и милиция. В день игры в центре города увеличат число патрулей за счет военных.

Роман РОМАНОВ, заместитель начальника городского управления милиции: «Мы подготовим то количество людей личного состава, которое нам необходимо. Будут и спецподразделения, и наряды ППС, ну и работники милиции. То есть, мы полностью готовимся».

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Наш корреспондент Наталия Ковачевич сегодня узнавла, как готовились к игре сезона болельщики киевского «Динамо». Наталия, тебе слово.

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Добрый вечер, Александр. Киевляне нас заверили, что подготовились они, как всегда, хорошо. Те, кто займет бело-синюю ложу болельщиков на главном матче сезона, считают себя настоящими счастливчиками, еще и потому, что Інтерес к матчу огромен, и в Киеве билеты размели на эту игру еще в тот день, когда их начали продавать, и проблема лишнего билетика была актуальна даже для тех, кто считает себя самым рьяным, активным и... самым активным болельщиком. Как нам рассказали в фан-клубе киевского «Динамо», обычно они везут людей раза в три больше, но поскольку такие обстоятельства, то теперь каждому из членов фан-клуба придется поболеть на трибуне за троих. Уже через час они будут собираться здесь, у стадиона «Динамо». Фан-клуб поедет организованно. В Донецк привезут около двух с половиной тысяч фанов. Они пойдут на автобусы, флаги уложены, баннеры подготовлены, шарфики посчитаны. Символики для своего сектора «бело-синие» берут столько, что под нее заказан отдельный автобус.

Вадим КОСТЮЧЕНКО, вице-президент ФК «Динамо» (Киев): «Выбрали определенный дресс-код на этот матч. На этот футбольный матч болельщики киевского «Динамо» будут в белом. И помимо этого, более двух тысяч флагов будут представлены на наших гостевых секторах. Это создаст достаточно яркий колорит и яркую поддержку для наших игроков. Поверьте, наши футболисты наших болельщиков и услышат, и увидят».

Наталия КОВАЧЕВИЧ, корреспондент: Автобусы болельщиков поедут в сопровождении спецподразделения «Беркут». Нам рассказали, что киевские правоохранители будут сопровождать столичных фанов и на трибунах. Болельщики едут в Донецк на один день, вечером погрузятся в автобусы и также организовано уедут домой. В заключение хочу добавить, что сама команда киевского «Динамо» должна вылететь в Донецк уже через час. Александр.

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Спасибо. Наталия Ковачевич - о сборах в Донецк болельщиков киевского «Динамо».

«Шахтер» провел открытую тренировку   вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №4

19:08:22-19:09:04 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: А «Шахтер» сегодня провел открытую тренировку. Наставник «горняков» настраивает команду только на победу. Мирча Луческу даже не допускает мысли о ничьей. Все основные игроки «Шахтера» в хорошей физической форме и в приподнятом настроении. Рады играть на своем поле при колоссальной поддержке болельщиков.

Ринат АХМЕТОВ, президент ФК «Шахтер»: «Я убежден, что завтра болельщики получат огромное удовольствие от игры, напряжение до последней секунды. Да и будем надеяться, что все будет хорошо».

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Решающий поединок в борьбе за национальное первенство между «Шахтером» и «Динамо» состоится завтра. Прямая трансляция игры начнется в 18:55 одновременно на двух каналах: ТРК «Україна» и «Футбол».

Новий скандал с вакцинацией       вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №8

19:12:38-19:15:12 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Боли в животе, печени и бессонница - таковы последствия вакцинации против туберкулеза у школьников села Семенки. Медсестра по указанию врача сделала детям прививки, несмотря на позитивную реакцию на пробу Манту. Школьники три месяца жалуются на недомогание. Прокуратура все это время определяет степень вины врачей. Все стороны выслушал Алексей Керман.

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Рана после прививки против туберкулеза на руке Наташи несколько месяцев.

Наташа: «Воно боліло, було червоне...»

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Вакцинация прошла с осложнением у шести школьников села Семенки.

Светлана БОНДАРЕНКО, пострадавшая от прививки: «Я боялася. І таблетки п'ю, і прививки. Просто страшно якось було, боялася».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Мать Светы со слезами на глазах вспоминает, как успокаивала дочь.

Валентина БОНДАРЕНКО, мать пострадавшей девочки: «Вона спочатку, діти налякані, то вона вечором лягала спати: «Ма, а я ранком прокинуся?» Ну шо я могла відповідати дитині? От такі наші діла».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Некоторые школьники до сих пор жалуются на головную боль и боль в животе. Родители в страданиях детей обвиняют весь медперсонал местного фельдшерско-акушерского пункта. Больше всех досталось патронажной сестре. Именно она делала детям уколы. Анастасия оправдывается тем, что решение принимал семейный врач.

Анастасия ЗИНИЧ, патронажная сестра: «Мені сказали зробити Манту, а потім зробити це... Я не знала, що не можна робити при позитивній пробі і зробила. Врач не дивився у дітей... Вказівки давав по телефону...»

Порфирий БОНДАРЕНКО, отец пострадавшей девочки: «Щоб вінницькі або наші київські робили їм... спеціалісти, вона б не стала у нас санітаркою».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Сейчас родители обеспокоены тем, как прививка повлияет на здоровье их детей в будущем. Главврач районной больницы успокаивает: со школьниками все будет нормально. Александра Конотопа беспокоит лишь то, что семейный врач перед разрешением на вакцинацию не осмотрел ребят. По медицинскому календарю прививки от туберкулеза делают при негативной реакции на пробу Манту.

Александр КОНОТОП, главный врач Немировской районной больницы: «Суть в тому, що саме щеплення проведено правильно і відповідно до норм, але просто не було враховано протипокази до проведення щеплення або зменшення можливості щеплення в зв'язку з тим, що були певні сумніви в самій реакції».

Алексей КЕРМАН, корреспондент: Последствиями вакцинации школьников Семенков занимается прокуратура. Родители пока не получили ответ на вопрос, кто виноват. Семейный врач уволился по собственному желанию.

Куда отправить ребенка отдыхать?           вверх

ТРК «Україна» : Програма«События» (випуск 19:00:00)

04.05.2010 5:30:14

Сюжет №9

19:15:13-19:17:47 (время эфира)

Александр МОЗГОВОЙ, ведущий: Азовское море в бассейне Черного или тур в Болгарию за те же деньги? До конца учебного года меньше месяца. Школьники в предвкушении долгожданных каникул, а родители в поиске мест отдыха для своих чад. Куда отправить, и сколько стоит оздоровить ребенка этим летом, узнавала Ольга Соломяная.

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: Ангелина с ностальгией рассматривает фотографии двухлетней давности, когда она отдыхала в летнем лагере.

Ангелина: «Дискотеки были, было нормальное питание, море».

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: По просьбе дочери, мать Ангелины хотела еще раз отправить ее в лагерь. Деньги на путевку собирала почти год.

Анна ЛЕОНТЬЕВА, мать: «Накопили определенную сумму, позвонила - узнала, ну на эту сумму мы уже не вписываемся в лагерь, конечно. Все подорожало, путевки подорожали, питание подорожало».

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: Это лето Ангелина проведет в Днепропетровске. Благо, живут возле леса и реки. 21 день, который ребенок летом проведет на Черном море, родителям стоит от пяти до шести тысяч гривен. Почти в два раза дешевле - азовское побережье. Причем отдых в Крыму не обязательно лучше, чем на Азовье. Эту особенность отмечает менеджер турфирмы Инна Этинген. Самые низкие цены предлагают лагеря бюджетных предприятий. И условия отдыха не самые лучшие, - говорит Инна.

Инна ЭТИНГЕН, менеджер турфирмы: «Цены разные. Есть лагеря, которые предлагают путевки на 21 день за две тысячи гривен. Это достаточно старые корпуса неухоженные, старая мебель, это отвратительная сантехника».

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: По словам менеджера турфирмы, сейчас популярными становятся оздоровительные лагеря азовского побережья. Это - один из них. В корпусах - кондиционеры, в душевых - полы с подогревом. Отдельная секция для спортсменов. Свой пляж. А путевки - на 500 гривен дороже, чем в бюджетный лагерь.

Алина КОЦАРЬ, вожатая: «Я была в лагерях на азовском побережье, и вот я уже не первый год работаю в этом лагере. Конечно, есть разница. Ценовой разницы особой нет, но по качеству обслуживания этот лагерь гораздо выигрывает по сравнению с другими. Здесь включено всё, для детей здесь есть все условия для проживания, для отдыха, для оздоровления».

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: 15-летняя Галина больше не хочет отдыхать в Украине. Болгария, Турция, Польша, Словакия - путешествует по миру с 9-ти лет.

Галина КИРЬЯНОВА: «Встречаешь новых друзей, видишь новые места, покупаешь много сувениров, как память на всю жизнь остается. У нас в Украине экология не та, море не такое чистое, как за границей. А во-вторых, за границей люди более приветливые, дружелюбные».

Ольга СОЛОМЯНАЯ, корреспондент: Автобусный детский тур в Болгарию сегодня стоит не дороже, чем отдых на Азовском или Черном морях. Единственная разница - продолжительность путевки. За границей ребенок проведет на неделю меньше. А май, по информации туроператоров, - самое время делать выбор. До середины месяца лагеря предлагают скидки.