27 квітня близько 10 години Верховна Рада України 236 голосами ухвалила Закон про ратифікацію міждержавної українсько-російської угоди, яка продовжує перебування російського Чорноморського флоту в Криму до 2042 року. Голосуванню передувало запекле протистояння у сесійній залі; біля парламенту зібралось кілька тисяч (за оцінкою БЮТ - десятки тисяч) людей, що протестували проти ратифікації угоди; доходило до сутичок із правоохоронцями під час спроб мітингувальників прорвати кордон і ввірватися до Верховної Ради. У мітингу взяли участь Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Олег Тягнибок, Юрій Луценко, прибув до ВР також Віктор Ющенко. Опозиційні фракції намагались перешкодити проголосувати своїм колишнім членам, що приєднались до парламентської більшості, блокуючи доступ до системи «Рада». Однак, незважаючи на ці заходи, як і на реєстрацію в залі лише 211 депутатів та зачитану бютівцем Олегом Білорусом рекомендацію від Комітету з питань закордонних справ відхилити закон, необхідна для ухвалення рішення більшість голосів знайшлась. На боці коаліції в бійках брали участь невідомі сторонні люди, яким, як повідомляє «УП», вранці на вході до ВР роздавали посвідчення помічників народних депутатів, а також представники Управління державної охорони. Весь процес протистояння та голосування демонструвався у прямому ефірі телеканалом «Рада». Після голосування за ратифікацію депутати без обговорення ухвалили закон про державний бюджет на 2010 рік і зміни до регламенту ВР.
Супутні цій події факти також заслуговують на увагу: зокрема, напередодні ввечері до України прибув прем'єр-міністр Росії Володимир Путін, який провів зустріч із президентом Януковичем. Останній після зустрічі з Путіним вирушив у Страсбург, аби виступити на Парламентській асамблеї Ради Європи. Заяви Януковича у Страсбурзі мали як заспокійливий (щодо збереження євроінтеграційних намірів України, гарантій свободи слова), так і шокуючий (щодо невизнання ним та його командою Голодомору в Україні геноцидом, можливого визнання Абхазії та Південної Осетії) характер. Врозріз із загалом угодовсько-проросійською риторикою йде заява Януковича щодо неможливості вступу України до митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Також резонансною стала заява Володимира Путіна щодо намірів Юлії Тимошенко за часів її прем'єрства так само, як це зробив Янукович, продовжити термін перебування ЧФ РФ у Криму. Тим часом у середовищі опозиції розпочались процеси одночасно взаємного тяжіння (заклики до об'єднання задля поборювання проросійського реваншу), так і відштовхування - зокрема, з критикою Тимошенко виступив Віктор Ющенко.
Телевізійники, як це часто трапляється, були зачаровані яскравою картинкою «шоу» у Верховній Раді, тож у своїх матеріалах зосередились на мальовничих описах подій, часом із надмірними деталями, приділяючи небагато уваги суті, можливим наслідкам та законності (яка залишається під сумнівом як у силу 211 присутніх у залі, так і в силу різних тлумачень статей Конституції) того, що відбулось. Схоже, новою домінантою в риториці влади, яка дотепер докладає чимало зусиль до боротьби з опозицією, стануть звинувачення Блоку Юлії Тимошенко та інших опозиційних сил в екстремізмі та деструктивній діяльності, або, як висловився російський прем'єр, «хуліганських витівках».
Картинка з ВР 27 квітня, будучи поданою з відповідними коментарями, була тому найвдалішою ілюстрацією. Депутати, які шматують державний прапор, пускають дим і жорстоко б'ють одне одного, у поєднанні з закадровим текстом, у якому йдеться про організовані опозицією заворушення, додають цій тезі переконливості, навіть якщо насправді належать до Партії регіонів. Разом із тим характерно, що серед постраждалих, - якщо не вважати таким закиданого яйцями Володимира Литвина, - у новинах називали й показували виключно представників опозиції, ніби наголошуючи, що противники харківських угод, які «перші почали», не лише не досягли бажаного результату, але й отримали гідну відсіч.
У результаті такі «дрібниці», як передісторія протистояння (причини, з яких опозиція протестує проти ратифікації угоди), факт присутності у ВР та біля неї невідомих «груп підтримки», реєстрація лише 211 депутатів, голосування карток відсутніх не лише в парламенті, але й у країні депутатів Ківалова і Головатого, несхвальні рекомендації комітетів щодо законопроекту, а також те, що на мітингу біля ВР були присутні не лише активісти опозиційних політсил, але й небайдужі позапартійні громадяни, часто-густо не потрапляли до телевізійних репортажів. Зокрема, число 211 озвучили лише «1+1», СТБ і 5 канал, Ківалова і Головатого назвав лише 5-й, про незгоду комітетів сказали 5 канал, Перший Національний і «1+1». Уже традиційно відсутніми в новинах були будь-які коментарі експертів, окрім хіба що знеособлених «економістів», які начебто оцінюють бюджет як реалістичний. Журналісти подавали те, що відбулось, як конфлікт політиків, «забуваючи» (явно навмисно), що останні є лише представниками народу, і сперечалися з питань, життєво важливих для значної частини населення України.
Збалансовано і стримано висвітлив події у ВР та біля неї Перший Національний; натомість сюжет Михайла Прудника про заяви Януковича у Страсбурзі, витриманий у позитивному ключі, згладжує проблемні моменти, зокрема твердження президента про Голодомор, яке суперечить відповідному закону України. Разом із тим, у новинах Першого не було важливих деталей - щодо наявності 211 зареєстрованих, голосування «мертвих душ», агресивної поведінки правоохоронців тощо.
«1+1» вправлявся в красномовстві: «Рішення - це результат кількох зламаних носів, струсу мозку, дивних шашок і яєчні на лацканах депутатів. Два протилежні табори на події сьогоднішнього ранку дивляться з різних кутів. Для одних - це конституційний переворот. Для інших - порятунок країни. Але однозначно, що такого у Верховній Раді ще не було». Репортаж Ірини Павленок із ВР - добірка емоційних синхронів та найяскравіших планів бійки, її наслідків і побитих учасників. У наступному матеріалі словесні вправи авторів підводок починають спотворювати дійсність: «Один плюс від резонансної угоди для опозиціонерів - вона їх об'єднала. Меншовики скликали до парламенту своїх прибічників і виникло відчуття де-жавю осені 2004-го року. З одного боку - помаранчеві, з іншого - прихильники біло-блакитних. І з третього - редути правоохоронців. Двоє проти одного - результат протестів відомий». Окрім суб'єктивних оцінок, тут є підміна понять - у мітингу, як уже було сказано вище, брали участь не лише прибічники політичних партій. Також подив викликає наступна «аналітична викладка»: «димові шашки застосовані в парламенті вперше. Кому належить ця ідея і хто її реалізував? Чи була це провокація Блоку Юлії Тимошенко аби в шашечному диму забули про інші резонансні питання, або ж туман - справа рук регіоналів аби під завісою дістатися до місць з картками позафракційних?». Разом із тим «1+1» наводить цитату Путіна щодо того, що Тимошенко не заперечувала проти продовження угоди про базування ЧФ Росії в Криму, не перевіривши цю заяву в Тимошенко. Страсбурзькі заяви Януковича висвітлені в «скандалізованому» ключі.
«Інтер» висвітлював подію на диво демократично - наводив синхрони представників опозиції, був стриманий у формулюваннях, а в матеріалі про ратифікацію угоди російською Державною Думою дав цитату одіозного лідера Ліберально-демократичної партії Росії Володимира Жириновського, який імітував критику домовленостей. Натомість, у матеріалі про Януковича у Страсбурзі - суцільний «одобрямс»: «Накануне европолитики намекали - хотят лично услышать от украинского лидера, в какой системе координат теперь будет действовать Киев. Янукович заверяет: демократические ценности и реформы - это незыблемый ориентир.
Виктор Янукович, Президент Украины: "Насамперед, надалі зміцнювати демократію. Це буде моїм безперечним пріоритетом".
Анастасия Даугуле, корреспондент: Глава Парламентской Ассамблеи дает понять - если все пойдет хорошо, ПАСЕ готова снять с Украины мониторинг - процедуру, применяемую для стран, в демократических процессах которых Европа не уверена». Дивовижне формулювання Януковича «демократія - це порядок» до сюжету не потрапило, хоча варте було цитування і акцентування, як, наприклад, у новинах 5 каналу.
«Вікна» СТБ зосередилися на смакуванні подробиць бійки та рясному цитуванні її цілих та травмованих учасників. Дефіцит змісту був компенсований якісним стьобом - зокрема, сюжетом Дмитра Литвиненка про яйця як зброю депутатського корпусу. Страсбурзькому бенефісу Януковича та іншим актуальним політичним темам дня, органічно пов'язаним із бійкою у ВР, у випуску місце не знайшлося, зокрема про ухвалення державного бюджету було повідомлено таким чином: «депутати встигли ухвалити бюджет».
Новий канал, аналогічно до СТБ, так сильно захопився зображенням батальних сцен, що навіть забув розшифрувати зміст словосполучення «харківські угоди», тож незнайомі з передісторією глядачі могли не зрозуміти, за що ж бились у Верховній Раді. Про бюджет також було згадано одною фразою. У матеріалі про мітинг біля ВР згадано заяву Путіна щодо згоди Тимошенко, також без перевірки та позиції Тимошенко. Перебуванню Януковича у Страсбурзі було присвячено стисле повідомлення.
Порівняно незаангажованим і нейтральним був сюжет Тетяни Прудникової (ICTV) із парламенту. Натомість, позицію Януковича було висвітлено в цілком сервільному і малоінформативному дусі: «Президент Віктор Янукович прокоментував сьогоднішні події у Верховній Раді на засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Він задоволений ратифікацією угоди з Росією про подовження базування Чорноморського флоту і ухваленням бюджету. Нині дуже добрий день, - сказав глава держави. А з бійок в парламенті він трагедії не робить». У сюжеті Ольги Чайко про мітинг біля ВР чимало суперечливих і дивних деталей. У підводці до сюжету зазначено: «До протистояння Тимошенко прагне залучити усі опозиційні сили. Втім поки ні Яценюк, ні Ющенко, хоч і виступають проти ратифікації, зустрічних кроків до колишньої прем'єрки не зробили. Але під стіни парламенту прийшли всі. Тут сьогодні зібралися майже десять тисяч людей». Чому спільна участь у мітингу не є зустрічними кроками та залученням до «протистояння»? Щодо кількості учасників мітингу: у сюжеті звучить інша цифра - «Лише за офіційними даними, сюди прийшли аж 7 тисяч протестувальників, однак, правоохоронців - не набагато менше». Виникає відразу кілька запитань: 1)Які є підстави вважати, що офіційні дані применшені, що явно випливає з цитати? 2)чому 7 тисяч - це «аж»? 3)чому 1 тисяча - саме про таку кількість правоохоронців говорили офіційні джерела - це «не набагато менше» за 7 тисяч? У сюжеті також наголошено на тому, що «до одностайності далеко», і як доказ наведено слова Віктора Ющенка про те, що він не хоче об'єднуватись із Тимошенко; хоча насправді спільна участь кількох лідерів, зокрема й В'ячеслава Кириленка із табору Ющенка, в мітингу є свідченням щонайменше можливості спільних дій.
Подив викликає наявність у випуску ICTV такого повідомлення: «Економічний прорив. Так оцінює Кримський уряд домовленості щодо Чорноморського флоту. Про це сьогодні у Сімферополі заявив Прем'єр-міністр автономії Василь Джарти. Прем'єр підкреслив, що Росія в тяжку хвилину простягнула руку допомоги Україні. За його словами, це позитивно вплине на ситуацію і в регіоні, і у відносинах з сусідніми державами загалом.Василь ДЖАРТИ, прем'єр-міністр Криму: "Для Крыма это стабильность, для Крыма это повышения возможности уровня жизни людей, для Крыма это инвестиции, если для Крыма говорить"». Важливість цієї інформації сумнівна, а піарний характер - очевидний.
Зате ICTV, на відміну від інших каналів, у повідомленні про заяву Путіна згадав про те, що Тимошенко спростовує його твердження про її готовність продовжити термін базування ЧФ в Україні; а також присвятив окремий сюжет ухваленню бюджету, яке на інших каналах відійшло на другий план.
Стримано, незаангажовано, збалансовано й досить оперативно висвітлював події у ВР та біля неї 5 канал. Були підготовлені ґрунтовні сюжети Олексія Братущака та Лесі Кешелі, у яких згадувались важливі «незручні» деталі парламентського протистояння: сумнівність процедури ухвалення рішення, агресивна поведінка правоохоронців, відмова депутатів більшості вийти як до опозиційного, так і до провладного мітингу, тощо. Гостями програми «Час», що коментували ці події, стали литвинівець Сергій Гриневецький, нунсівець Володимир Стретович та регіонал Дмитро Святаш. Останньому, зокрема, ведуча Лариса Губіна ставила гострі запитання щодо поведінки депутатів у сесійній залі, ухвалення бюджету без обговорення в комітетах та сесійній залі тощо, і попросила прокоментувати висловлювання Жириновського: «Никто не оценит нашу с вами вот такой большой подарок. Это все проедят и все равно русские школы открывать не будут и русское телевидение открывать не будут». Загалом 5 канал спрацював найпрофесійніше у порівнянні з колегами, і не лише в силу свого специфічного формату.
У матеріалі ТРК «Україна» акценти були розставлені таким чином: перша частина сюжету - змалювання «хуліганських витівок» із наголосом на те, що першою почала опозиція; далі - досить багато уваги приділено ухваленню бюджету, із згадкою про те, що він «реалістичний»; насамкінець стисло про наміри опозиції чинити опір і в майбутньому. А ось у сюжеті про мітинги - відверта маніпуляція:
«Все время, пока депутаты выясняли отношения в Раде, под ее стенами пребывали тысячи людей. Накануне в Киев приехали сотни автобусов. В основном из Западной Украины организовали протестный вояж оппозиционные партии». Жодних доказів того, що участь більшості мітингувальників була оплачена, а тим більше, що вони були привезені «в основному з Західної України», журналістка не наводить. Вона лише опитує в натовпі тих людей, які повідомляють, що приїхали з тих чи інших місць, та супроводжує це відповідними коментарями, додаючи після цього: «Пришли к парламенту и киевляне». Таким чином, мітинг переводиться в розряд платних «псевдомайданів». Сумнівним є й наступне твердження: «Появление в массах оппозиционных лидеров не ожидалось, но Виктора Ющенко встретили с распростертыми объятиями. Глава "Нашей Украины" краток - он по-прежнему с народом, а вот брататься с бывшими друзьями не намерен даже в нынешней ситуации». По-перше, участь Тимошенко, Яценюка та інших анонсувалась, по-друге, реакція мітингувальників на Ющенка явно перебільшена - очевидці стверджують, що на нього просто не звернули уваги, і виступати перед людьми екс-президент не став. Нарешті, абсолютно маніпулятивне завершення матеріалу: «Были здесь и те, кто остался в стороне от политики. Юрий пришел без флагов и лозунгов. Говорит, из праздного любопытства. Позиции митингующих не разделяет.
Юрий Качинский: "Кожна кухарка диктує політикам, як треба будувати політику. Давайте підемо додому. Сьогодні в селі багато роботи"». Розповідаючи про заяви Януковича в Страсбурзі, «Україна» не згадала про резонансне твердження щодо Голодомору, натомість практично двічі - прямою і непрямою мовою - навела його оцінки того, що відбулось у ВР:
«Комментируя беспорядки в парламенте, Президент отметил, что подобная ситуация, к сожалению, не нова, но с практикой кулачных боев между депутатами пора заканчивать. Что касается нахождения российских кораблей в Крыму, то по мнению Януковича, выиграет прагматизм.
Виктор Янукович, Президент Украины: "В українському парламенті не сталося нічого несподіваного. Інколи депутатам не вистачає, я сказав би так, парламентської етики, в Україні вже до цього, на жаль, звикли. Але пора з цим закінчувати. Але врешті решт незважаючи на те протистояння, яке є в українському парламенті, зараз працює прагматична коаліція, більшість, яка приймає відповідні закони"».
Гостями «Шустер live» стали народні депутати Олена Бондаренко (Партія регіонів), Андрій Шевченко (БЮТ) та Ярослав Кендзьор (НУ-НС). З огляду на настрої щонайменше двох із трьох хронікерів - Мустафи Найєма і Ольги Червакової - Олена Бондаренко опинилась в абсолютній меншості; нейтральним залишався тільки Олександр Мартиненко з ІА «Інтерфакс», якому рідко давали висловитись. На початку програми Мустафа Найєм поділився враженнями очевидця, розповівши про жорстокість правоохоронців на мітингу, про загадкових «бритоголових», які допомагали міліції та захищали кабінет спікера, тощо. Олена Бондаренко категорично заперечила факт присутності в сесійній залі і коридорах «чужих», назвавши твердження Андрія Шевченка «відвертою брехнею», і запропонувавши звернутися з цього приводу в прокуратуру. Пан Мартиненко намагався закликати колег припинити дискусію на тему «хто кого перший ударив», але без особливого успіху: протягом досить тривалого часу в студії точилась розмова саме про це. Ярослав Кендзьор наголосив на тому, що за наявності 211 зареєстрованих депутатів спікер не мав права відкривати сесію, на що Олена Бондаренко зауважила, що присутність у залі понад 400 депутатів «бачив увесь світ». Із того, що Володимир Литвин мав із собою дві парасольки для захисту від яєць, Мустафа Найєм зробив висновок, що той був готовий до саме такого розвитку подій, тож сцена в парламенті могла бути «договірним матчем», однак серйозного обговорення цієї версії не відбулось.
У наступній частині програми Савік Шустер поставив запитання, чи не виплеснеться «ненависть» із ВР на вулиці; дискусія поступово перейшла до теми роз'єднаності опозиції. Обвинувачем тут виступив Мустафа, який говорив про те, як Тимошенко «підминає» під себе лідерів інших опозиційних сил. Під кінець у програмі зайшлося про сенсаційні документи, оприлюднені «Дзеркалом тижня», про які не йшлося в жодних новинах. Савік Шустер коротко виклав зміст угод, за якими Україна практично втрачає значну частину свого суверенітету. Олена Бондаренко зауважила, що обговорення «не підписаного» документу не має сенсу, а Олександр Мартиненко резонно додав, що документ може бути справжнім, однак це не означає, що він буде підписаний. Відтак, зміст угоди так і не був проаналізований. Хоча загалом ефір можна вважати дуже сміливим.
Головними тенденціями висвітлення резонансних політичних подій 27 квітня у теленовинах стали:
- Зосередження на скандальних, видовищних, але малозначущих із політичного погляду подробицях бійки у ВР;
- Підкреслення деструктивності поведінки опозиції та «гідної відповіді» коаліції, яка «захищає стабільність від екстремістів»;
- Замовчування (свідоме чи мимовільне, в силу інформаційної перенасиченості дня) важливих фактів, зокрема наявності в залі лише 211 зареєстрованих депутатів, негативних рекомендацій комітетів, ухвалення питань без розгляду тощо;
- Змалювання протистояння як внутрішнього конфлікту політиків, а не справи, яка стосується й громадян України;
- Відсутність бекґраунду, що унеможливлює розуміння невтаємниченими глядачами причин конфлікту;
- Маніпулятивне тлумачення акції протесту під стінами ВР як виключно організованого опозиційними політичними силами мітингу її прихильників, за версією одного з каналів, ще й проплаченого ними;
- Наголошування на тому, що опозиція неспроможна об'єднатись, на противагу очевидним фактам спільної дії кількох опозиційних сил;
- Традиційна вже відсутність експертних коментарів та оцінок того, що відбулось, а також прогнозів щодо можливих наслідків.
Фото - f.postimees.ee
