Основні теми:

«1+1» випуск 19:30 

• Дешевого газу для України не буде. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Літр 95-го бензину найближчого днями майже подешевшати у середньому на 25 копійок. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В Україні повертаються казино. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Не виходячи з дому тепер можна купити не тільки побілки, праски і фільми, але й навіть ліки і харчі. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• Уберегтися від віртуальних шахраїв в Інтернеті можна. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• До початку січня генпрокурор Медведько обіцяв завершити розслідування найгучнішого скандалу минулого року. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• В Україні процвітає «чорна трансплантологія». «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
• «ТСН» допомогла розкриттю кримінальної справи про квартирну аферу у Києві. «1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)

Інтер випуск 20:00 

• Чего добился Азаров в Москве?. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Янукович приказал стране осуществить «рывок». Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Президент вернул губернаторов Кучмы. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Украина живёт в ожидании паводка. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Способна ли Украина победить туберкулёз?. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Украинские театры сражаются за зрителя. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Православные и католики вспоминали о входе Господнем в Иерусалим. Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
• Встречайте новый канал «Мега». Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)

ICTV випуск 18:45 

• Труба лишається Україні. ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Президент України цього тижня завершував формування вертикалі влади. ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Учасників параолімпіади цього тижня, як героїв, зустрічали і в аеропорту «Бориспіль». ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Львів може вратити право приймати чемпіонат «Євро-2012». ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Калушу загрожує катастрофа. ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Питання життя і смерті. ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
• Скандальне «Євробачення». ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)

5 канал випуск 21:00 

• Улюблений зовнішньополітичний вектор нової влади дає збій. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
• Українське МЗС посилено готує перший візит Віктора Януковича до Сполучених Штатів. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
• Загальноукраїнське бездоріжжя справді перетворюється на фактор міжнародної політики. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
• В опозиції та коаліції - політичні проблеми. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
• 11 років тому В'ячеслав Чорновіл розбився в автомобільній аварії. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
• Голова культурна подія тижня - міжнародний день театру. 5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)

ТРК Украина випуск 19:00 

• У православных сегодня большой праздник - Вербное воскресенье. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
• Президент выстраивает вертикали власти. Администрация на Банковой и Кабмин - одно целое. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
• НЕ смотря на сходство языков Словакии и Украины, единые славянские корни и общее социалистическое прошлое. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
• Рекламные технологии в действии. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
• А как продать украинскую книгу? Без пиара тоже не обойтись. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
• Издать свою книгу мечтает и героиня следующего репортажа Наталья Виляева. ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)

«1+1» випуск 19:30

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:19

Сюжет №1
19:30:24-19:36:20 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Дешевого газу не буде. Принаймні поки що. Газовий бліцкриг на відміну від кадрового уряду Азарова наразі не вдався. Апетити Кремля зросли і доступу до української транзитної труби у компанії із європейцями їм уже мало. Хоча глави обох урядів на переговорах у Москві публічно заявляли: Україна трубу не здає. Але натяк пана Путіна про інші пропозиції Києва насторожив ще більше.

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Ось тут вирощують українські огірки. Вже зараз їх вигідніше завозити з Африки. Та наступної зими тепличні овочі коштуватимуть ще дорожче. Причина в ціні газу. Саме з нього вироблять мінеральне добриво і опалюють теплиці. Конвеєр вітчизняних автобусів - кінцева ланка цілої низки газовитратних підприємств. Починаючи з металургії, але не кінцева для ціни. Підскочить вартість проїзду, бо газ - ще й пальне для більшості з них. А ось тут виробляють тепло для домівок. Воно і так не дешеве, а наступної зими подорожчання майже невідворотне. Але все це лише маленька частина великого айсберга, який тримається на хвилях океану «блакитного палива». У Білокам'яній газове змагання з Україною вважають майже виграним, адже 10-річний контракт підписаний Тимошенко майже позбавив офіційний Київ поля для маневру. Тож на газові переговори до Москви вітчизняні урядовці їхали, як на розвідку боєм. Напередодні московського візиту Миколи Азарова навіть очільник російської церкви Кирил просив пом'якшити тиск «Газпрому» на українські підприємства. Мовляв, вони дуже допомагають московському патріархату в Україні. Наразі цього вистачило хіба що для початку розмови, і розмови важкої. На першій же зустрічі у «Газпромі» Микола Азаров зустрів стиль майбутнього діалогу. Ціна, - повідомили українському Прем'єру, - далеко не єдина проблема. Глава «Газпрому» Олексій Міллер озвучив претензію - Україна не викупляє передбачені контрактом обсяги «блакитного палива».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «А контракт выписан так: не важно, как у тебя работает экономика, ты давай закупай у нас газ и все. Куда ты его будешь девать - это не наше дело. И контракт должен отвечать рыночным условиям. И здесь мы покупатели. Мы должны формировать свой запрос на этот товар».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Далі на українського Прем'єра чекали ще дві важкі години переговорів з Володимиром Путіним. Врешті російський Прем'єр розкрив карти. Газ по 200 а не по 300 доларів - це не економіка, а політика. Миколі Азарову порадили брати приклад з Мінська.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Потому что мы с Белоруссией строим союзное государство. И строим таможенный союз. Вот вам и Інтерес с точки зрения интеграции на постсоветском пространстве. В данном случае между Россией и Украиной».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Це вже не перша спроба російський очільників схилити Київ до митного союзу. Три тижні тому під час першого візиту до Білокам'яної нового Президента України Володимир Путін вже робив таку пропозицію Віктору Януковичу. Той зробив вигляд, що це гарний жарт.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Нам хочется круто изменить, сделать крутой поворот в наших отношениях».

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Вступайте в таможенный союз».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Прикметно, але поки російський Прем'єр переконував українського у перевагах митного союзу, один із членів цієї організації - Білорусь - подала до економічного суду СНД позов проти Росії і все через те, що Москва відмовилася на пільгових умовах передбачених угодою про митний союз, постачати Мінську нафту. Ба навіть більше - вимагала у Лукашенка врахувати у ціну повний експортний тариф. Як результат, у білоруський НПЗ немає сировини для переробки. Українські експерти передрікають: митний союз - це вже далеко не питання плати за газ.

Володимир ОМЕЛЬЧЕНКО, провідний експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова: «Якщо це над завдання буде виконано політично, то тоді дуже легко Росія розв'яже і інші питання і з консорціумом, і з Чорноморським флотом, і з мовними, і з культурними, і з іншими питаннями».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Але те, що Україна потрапила у газову пастку видно неозброєним оком. Зараз це 305 доларів за тисячу кубометрів. А з першого квітня буде вже 330. Чому Київ платить за газ на 70 доларів більше ніж Європа дивувало навіть російських журналістів. Їхні питання з цього приводу пробуджують у російському Прем'єрі полковника КДБ.

Журналіст: «Почему вот такое разделение, почему такая несправедливость?»

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Этот вопрос со стороны российских журналистов или со стороны украинских? На кого работаете?»

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Що саме в обмін на дешевий газ пропонувала Москві українська сторона достеменно невідомо. Крім одного пункту - газового консорціуму.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Я всегда позитивно относился к идее газового консорциума. Если она российскую сторону еще Інтересует, то мы будем ее реализовывать вместе».

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Да, мы готовы над этим рабо тать. Готовы над этим работать. Потому что, повторяю еще раз, мы реализуем «Южный поток», «Северный поток». Конечно это снижает наш Інтерес к совместной работе по газотранспортной системе Украины, но он еще есть».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: У Юлії Тимошенко, яка більше року тому підписала цей проблемний газовий контракт терміном на 10 років рецептів, як позбутися гігантських переплат не дають, як власне і відповіді навіщо пішли на такі умови? Між тим опозиція твердить: російський Прем'єр лукавить. Його насправді дуже цікавить українська труба

Олександр ГУДИМА, радник Юлії Тимошенко з енергетичних питань: «Північні і південні газові потоки, якби хтось не говорив, що вони будуть найближчим часом збудовані - це не правда. Це є стратегія Росії на десятки років. А от українська газова труба. Вона буде актуальна і сьогодні, і завтра і післязавтра».

Юрій СИДОРЕНКО, кореспондент: Та нова влада часу для виходу з газової кризи має значно менше. Дірка у бюджеті справді загрозлива. А варіанти, запропоновані Кремлем коливаються у межах економічної або політичної залежності. Останній візит до Москви виявився корисний бодай тому що чітко змалював позицію сусідів. Вони прагнуть або міні Радянський Союз, але досвід Білорусії лі Казахстану не надихає. Або найвищу у Європі плату за газ, майже без витрат на транспортування. Україна буде змушена шукати асиметричну відповідь, якийсь несподіваний третій варіант.

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №2
19:36:21-19:36:58 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Ну а поки що уряд уже заклав у проект держбюджету здорожчання газу на 30%. А літр 95-го бензину найближчого днями майже подешевшати у середньому на 25 копійок. Це результат особистої розмови міністра Бойка із основними нафтотрейдерами. Після того, як в одну ніч бензин в Україні різко подорожчав на 40 копійок і стрибнув до 8,35 за літр 95-го, причиною такого стрибка зацікавився Антимонопольний комітет. Він порушив справу проти 15-ти перевізників нафти за ознаками узгодженого підняття цін на паливо і дав часу на виправлення до завтра.

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №3
19:36:59-19:40:35 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Не менш рішуче, але має новий уряд досягнення своїх попередників - казино повертаються. Рівно через 9 місяців після їх заборони і тривалих суперечок у суспільствах. На відновлених рулетках сподіваються заробити гроші для футбольного «Євро-2012». Однак міністри запевняють: і про спокій сімей подбають.

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Держава знову пропонує їм зіграти, цього разу по великому.

Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Державного комітету з підприємництва: «Пропонують великі суми. 5 мільйонів всі пишуть доларів, а чому не євро?»

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Голова Держкомпідприємництва від власної ідеї в захваті. Переконує: на казино підсадив уже двох віце-прем'єрів. Бізнесовий Тігіпко хоче відродити цілу галузь. Футбольний Колесніков провести за ці гроші «Євро-2012».

Михайло БРОДСЬКИЙ, голова Державного комітету з підприємництва: «В центральних містах залишити тільки там, де є 5-зіркові готелі. А для Крима це взагалі біло б дуже важливим економічним стимулом для розвитку Криму. Росіяни, я впевнений, з задоволенням поїдуть грати і програвати».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Знову грати ліцензіями, - дивують ігровими. Держава не розрахувалася з ними ще по старих боргах. Торік вони вже купували дозволи за сотні тисяч євро. Тоді уряд вирішив згребти все зі столу і завершити гру.

Тетяна ТЕЛЯТНИЦЬКА, директор мережі ігрових залів: «Законного механизма возврата денег за лицензию не существует. Нас просто обманули, у нас забрали деньги и лиши нас бизнеса и многих людей работы».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Ще рано українцям до культурних ігор, - вважає головний борець з азартом, голова парламентського комітету з підприємництва Наталія Королевська. Та й хто візьме на себе відповідальність призначити регіон, який стане ігровою меккою чи гетто.

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, голова Парламентського комітету з питань підприємництва: «Дай палец, по локоть откусят. Потом получат 8 звезд на самый последний шалаш».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Ігровики готові ще раз зіграти з державою, але про пакунки з мільйонами доларів ненадійному партнеру радять і не мріяти.

Ігор САМОЙЛОВ, директор розважального центру: «Почему мы говорим о евро, долларах? У нас национальная валюта - это гривна. 10 миллионов гривен. Это действительно нормальная, адекватная, высокая стоимость лицензии за ведение игорной деятельности».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: І де нам все це робити, - розводять руками ігрові бізнесмени. У поодиноких елітних готелях та в сумнівного рівня вітчизняній оздоровниці бізнес для багатих просто не вміститься. У Крим, де немає жодного 5-зіркового номеру олігархів не заманити і рулеткою.

Ігор САМОЙЛОВ, директор розважального центру: «На территории Крима те мощности, которые может себе позволить азартная индустрия, недостаточно для того, чтобы перекрыть необходимые средства для «Евро-2012». Это абсолютно бесперспективное мероприятие».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: У бізнесменів свої розрахунки. Якщо лишити казино у великих містах на всю країну вистачить і сотні.

Юрій КОЖЕМА, голова Київської спілки підприємців грального бізнесу: «Якщо до заборони грального бізнесу у нас налічувалося 10 тисяч 200 точок, ми пропонуємо залишити на рівні 80 - це казино, які дадуть до державної скарбниці 2 мільярди 315 мільйонів гривень».

Максим СУХЕНКО, кореспондент: Такої суми може вистачити на дороги одного міста. Але її ще треба заробити. Чиновникам із бізнесменами слід придумати яке відкрити ігрові зали і не пустити туди бідних. Та знову голосно відповісти на запитання, що важливіше - гроші в бюджет, чи захист тих, хто може підсісти на полювання за удачею?

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №4
19:40:36-19:45:54 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Борщ з Інтернету. Не виходячи з дому тепер можна купити не тільки побілки, праски і фільми, але й навіть ліки і харчі. Охочих так полегшити собі життя стає дедалі більше. Українські інтернетники - це понад 10 мільйонів людей. Але синхронно зростає і віртуальне шахрайство. Здолати його законом планують у парламенті.

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Пані, що зі слізьми переймається дитячим здоров'ям цю ж дитину і вкрала, а точніше намагалася вивести з України. Її - громадянку Бельгії, разом зі спільницею полькою зупинили на кордоні. Дитину везли, як доньку, без належних документів та дівчинка при перевірці виявилася хлопчиком. Мати його нібито померла, а батько-американець заплатив їм за вивіз Самюеля Гілляйна, свого сина. Цю версію викрадачок нині перевіряють. Та інші припущення справжнього призначення дитини можуть злякати. В українців вже є гіркий досвід.

Жінка: «Неужели детей так продают, как мешок сахара?»

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Це вже батьківські сльози. Щирі і невтішні.

Жінка: «Позавчера он сказал: мама, я хочу в Украину на море и хочу колбаски с солеными огурчиками. Как можно слышать?»

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Тепер з сином лише телефоном спілкується. Півроку тому викрадача хлопчика на кордоні прогавили, бо ж він батько, хоча офіційно вони вже розлучені. Бо в нього на руках була згода матері, завірена нотаріусом. І хоча доведено, що підпис фальшивий, а хлопець - громадянин України, у міжнародний розшук одесита Мухамеда не оголошено. А нотаріус, чий підпис був на довіреності, і досі працює.

Жінка: «В Министерстве иностранных дел дали мне ответ, что если я хочу видеть своего сына, то я должна лететь и жить в Сирии».

Чоловік: «Щойно дитина опиниться на території східної країни з якої наша держава немає відповідних договорів про правову допомогу, зокрема в сімейних справах, ми можемо сказати, що ми принаймні на певний час цю дитину втратили, принаймні до повноліття цієї дитини».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Забрати дитину з країни римського права не легше, але юристи хоча б беруть за справу. Торік близько 20-ти порушено. За досвідом, минуть роки, перш ніж суд прийме рішення.

Чоловік: «Суд считает, что он действует в Інтересах детей. Что Украина - страна варваская».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Відомий актор театру і кіно Еміль Сілін боїться, що за життя не встигне ще раз побачити трьох своїх онуків. Суд Північної Ірландії заборонив його синові Валерію шукати будь-яких контактів з дітьми. Навіть листуватися електронною поштою. Три роки тому до Великобританії виїхала вся родина. Валерій Сілін працював за контрактом. Коли термін добіг кінця, його громадянська дружина поскаржилася у соціальну службу, мовляв батько піднімає на них руку. Валерія депортували, жінку залишили, дітей розвезли по різних інтернатах.

Чоловік: «Мои внуки - они украинцы».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Маленькі українці у бездітних іноземців завжди були у попиті. Процедура усиновлення у нас може тривати 2 місяці. Тоді, як в інших країнах - до року і більше.

Жінка: «В цьому кабінеті, де ми з вами зараз сидимо, з ними проводиться співбесіда».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Але після того, як в країні почали пропагувати національне усиновлення, іноземцю взяти дитину до шести років стало вкрай важко. На малюків - черга з українців, тож на папері іноземці більше всиновлюють підлітків - це офіційно. Підпільно почали вивозити найменших.

Чоловік: «Як правильно, діти 2-3 роки, підроблюються документи, відповідні рішення, довідки».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Торік прикордонники попередили 16 спроб вивезення маленьких українців. Цього року три. Про тих кого прогавили не знають. Навіть якщо точна адреса викрадачів відома, цим не зарадиш.

Жінка: «Только поступить таким способом, как он это сделал. Вот так я вижу решение этого вопроса».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Незаконнйи вивіз,я к єдиний виправданий. Заробітчанка в Італію забрала чоловіка, чина і дочку. Зробити це легально за дорого, треба заробляти 16 тисяч євро на рік, ще й мати квартиру відповідної площі. Тож везуть дітей контрабандою, сподіваються на свою удачу та неуважність прикордонників.

Жінка: «Я їм відкрила венгерську візу. А там же йшла на щастя. Якщо австріяки не додивляться, а італійці не спинять».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Поки міліція допитує викрадачок та шукає рідних, лікарі зробили перші висновки - малюк здоровий. Скоріше за все, йому 1,5-2 роки. З собою крім одягу та саквояжика з їжею мав дві олов'яні статуетки. Матері Божої та Ісуса Христа. Прикмети, що підходять багатьом національностям. Але лікарям здається, що до них потрапив слов'янин - світле волосся, звиклий до української мови і добре доглянутий. Начебто тільки но з родини.

Жінка: «Він вміє робити «па-па», він каже «йди», каже слово «геть». Те, що ми знаємо. Мама і тато ми від нього таких слів не чули».

Марина МАКУЩЕНКО, кореспондент: Поки що Україна. А ось вікно, де починається шляхи у різні країни світу. Де ті, кого Самуель міг би назвати мамою або татом. Якщо звичайно він Самуель.

Алла МАЗУР, ведуча: Вибачте, технічні проблеми переплутали наші плани. Після цієї розповіді. Кілька неповних українських сімей звернулися до нової влади. Різні і з різних регіонів, але об'єднані одним болем. Вони просять повернути дітей, яких викрали за кордон.

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №5
19:45:55-19:51:46 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: А тепер обіцяний сюжет Світлани Березівської про те, як уберегтися від віртуальних шахраїв в Інтернеті.

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Вони тут красиві, кольорові, на фото в усіх ракурсах і різних марок. Віртуальні холодильники, телевізори, телефони. Їм можна роздивлятися, читати характеристики і порівнювати ціни. Єдине, віртуальний товар не вдасться помацати.

Чоловік: «Покупал фотоаппарат. Мне сумма обошлась на 600 гривен дешевле, чем в магазине».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Дніпропетровець Ілля став користувачем Інтернет-крамниць з міркувань економії. Купує тут електроніку. Як мінімум, на 20% дешевше, ніж у магазинах.

Чоловік: «Оплата по факту. То есть привезли товар, платишь деньги. То есть смотришь, есть ли гарантия, всякие технические там детали».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Для віртуального шопінгу потрібні лише комп'ютер і підключення до Інтернету. В Україні вже 10 мільйонів людей-кристувачів всесвітнього павутиння. Тож продажі через Інтернет невпинно зростають. А гостра конкуренція таких магазинів відчутно збиває ціни. Найбільше торгують он-лайн в великих містах - Києві, Львові, Одесі. Купити на сайті нині можна все, чого душа забажає. І не обов'язково в Україні. Віталієва душа забажала саксофона. Проте в Україні його ціна кусалася.

Чоловік: «У нас такая вещь стоит 500-1000 долларов. А там он стоит 100 долларов».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Інструмент киянин знайшов через Інтернет-магазин в Америці. І вже за тиждень тримав його у руках.

Чоловік: «Ему 20 лет, он американский. Это настоящий метал, это не Китай. И он звучит. Это самое главное».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: У продуктовий супермаркет он-лайн, це сьогодні реальність і нова тенденція українських Інтернет-продажів. Три хвилини на реєстрацію і 5 чи 10 на вибір необхідного товару. Плюси такої покупки очевидні. Витрачено 15 хвилин на робочому місці, проте є і мінуси. Такий товар не можна побачити. Чи відчути на дотик. Наприклад, чи свіжий такий хліб. Задля експерименту замовляємо у магазинів набір для пісного борщу. І же за три години оплачуємо біля дверей нашого офісу готовий кошик із продуктами. Усе це без відриву від роботи. Одначе за доставку ми заплатили стільки ж, скільки і за куплені продукти. Чек, якщо я хочу щось повернути, я зможу?

Чоловік: «Да, вы сможете это все вернуть».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Дякую. Віртуальний хліб виявився не першої свіжості, проте придатний до споживання. Віртуальні закупи в Україні вже не дивина. Кожен четвертий телефон, предмет побутової техніки і навіть одягу придбані саме в такий спосіб. Додайте сюди Іньтернет-аптеки, замовлення книг, фільмів і їжі. Зараз уже важко назвати магазин чи послугу, які б не мали свого мережевого конкурента, а відтак з'явилися і проблеми.

Жінка: «Вроде с виду нормальный телефон и пленочка защитная и все есть, но дело в том, что смотрю, инструкции нет. И половина комплектующих отсутствуют».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Такий мобільний купила Ірина Мельникова через Інтернет. З маленькою дитиною ходити по магазинах їй ніколи. Жінка наважилася вибрати подарунок он-лайн. Нині шкодує.

Жінка: «Я подарок не сделала вовремя просто-напросто. И еще и опозорилась к тому же. 1743 гривны стоит телефон и 32 гривны я оплатила доставку».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Знайти власника Інтернет-магазину Ірина не може і досі. В управлінні захисту прав споживачів стверджують: це типова шахрайська схема. Одним і тим же товаром торгують одразу 40 сайтів. Більшість із них - одноденки. Продали крам і пропали. Скарги до ошуканих віртуальними продавцями щомісяця більшає. В самому Києві це сотні афер.

Чоловік: «В найкращому випадку Інтернет-сайт, який торгує тим, чи іншим товаром, зареєстрований у квартирі. Квартира - це є приватна власність, а в більшості випадків знайти місце реєстрації практично неможливо».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Посилити контроль за віртуальною торгівлею хочуть депутати. Цього тижня у парламент подано уже другий проект. Електронний підпис державний орган, який контролюватиме Інтернет-торгівлю і реєстр електронних угод - це головні новації обох майбутніх законів.

Чоловік: «Цей законопроект врегульовує деякі головні питання, зокрема це електронний підпис, електронний контракт. Це повністю ставить електронну торгівлю в межі і кримінальної відповідальності, і цивільної, і адміністративної».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: Сюрприз власникам і покупцям віртуальних магазинів депутати обіцяють вже цього місяця. Проте у силу нових правил самі Інтернет-продавці не вірять. Більшість їхніх продажів здійснюється за готівку, без усіляких електронних підписів. Контролю таких угод закони не передбачають.

Жінка: «Нам бы все таки хотелось, чтобы может бы мы пришли к уровню допустим американских Інтернет-магазинов, где просто выдается лицензия, которая стоит достаточно дорого».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: А поки що фахівці радять купувати товар в Інтернеті у магазинах, перевірених друзями і роками їхньої роботи.

Чоловік: «Те магазины, в которых стояло бы покупать, их всего не больше 20-30-ти. Покупать технику только в тех магазинах, которые давно на рынке».

Світлана БЕРЕЗІВСЬКА, кореспондент: До речі, знайти чорні списки нечесних продавців можна не відходячи від комп'ютера. Обдурені покупці за допомогою мережі давно об'єдналися у грізну силу, яка викриває шахраїв значно швидше, ніж закони.

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №7
19:54:41-20:00:13 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Але якщо католики намагаються докопатися до правди і очиститися, то такі страшні звинувачення в Україні досі висять у повітрі. Іще до початку січня генпрокурор Медведько обіцяв завершити розслідування найгучнішого скандалу минулого року, коли напередодні виборів в тривалому зґвалтуванні дітей запідозрили їхнього названого батька і навіть кількох народних депутатів із БЮТ. Скільки правди у так званій артемівській справі ми не знаємо дотепер. Тим часом вона потягла за собою ще цілу низку приголомшливих викриттів і дала поштовх новому розслідуванню «ТСН тижня».

Кореспондент: На перший погляд - це щаслива родина, мама, тато та 5-річна донечка на прогулянці. Цю дівчинку батьки взяли з дитбудинку. Згідно з медичними картками, абсолютно здорова. Уже вдома помітили негаразди, а потім стало моторошно - дитину ґвалтували.

Денис КОТЕНКО, названий батько: «Все мои претензии к детскому дому, у нас есть четкий рассказ девочки, где это происходило о том, что кто приезжал, кто приводил девочку. Называют имена тех воспитателей, которые приводили ее в эту комнату, той медсестры, которая слушала животик после всего этого».

Кореспондент: Це архівне відео святкування Святого Миколая у притулку. Нині в дитбудинку журналістів і на поріг не пускають, а розповіді батьків називають наклепом. Хоча медична експертиза статеве насильство над дитиною підтвердила.

Людмила МОГИЛЬНА, директор притулку для неповнолітніх: «В детском доме произойти этого не могло, дети ушли из детского дома 15-го декабря. Заявление поступило 11-го января».

Кореспондент: У якому віці ґвалтували дівчинку може сказати судово-медична експертиза. Але з її результатами батьків не ознайомлюють. Як і з матеріалами слідства. Батьки підозрюють: слідство зумисно затягують і винних не шукають у притулку.

Жінка: «Для меня генеральный прокурор был последней инстанцией».

Кореспондент: Олена Полюхович, як ніхто інший, розуміє Дениса Котенка. В неї схожа ситуація - і діти прийомні і слідство так само не квапиться. Вже півроку висить на слуху так звана артеківська справ. З трибуни Верховної Ради генпрокурор пообіцяв справу завершити на початку січня.

Олена ПОЛЮХОВИЧ, названа мама: «Единственное к чему пришла Генеральная прокуратура - это к тому, чтобы пригласить меня объяснить мне, что я должна быть послушной, я должна дать согласие на психиатрическую экспертизу детей несмотря на то, что результаты этой экспертизы были в прессе уже в октябре-месяце».

Кореспондент: Журналіст Олег Єльцов провів власне розслідування і підозрює, що цей київський будинок причетний до всіх скандалів. Нібито сюди водили не лише дітей Полюхович, а й інших неповнолітніх, якими опікувався фонд підтримки не благополучних дітей, розташований у цьому ж будинку. Він знайшов зв'язок між сином власників квартири, де відбувалися оргії та засновниками фонду.

Олег ЄЛЬЦОВ, журналіст: «Цей син є засновником декількох фірм, півзасновники цих фірм також пов'язані по-перше із депутатами, які фігурували у свідченнях дітей. А також дружина одного з цих співзасновників є директором цього фонду».

Кореспондент: Члена депутатської комісії з розбещення дітей нардепа Віктора Коржа дивує поведінка слідчих. Батько дітей опинився за гратами на підставі мед висновку і впізнання. З іншими фігурантами справи робили те ж саме. Але вони проходять лише, як свідки.

Віктор КОРЖ, член депутатської ТСК у справі розбещення дітей: «Я не розумію, чому місяцями не проведено очної ставки між дітьми постраждалими та людьми, скажімо так, не будемо деталізувати, на яких вони вказали по фото».

Кореспондент: І мама дітей, і співчутливці побоюються, що справа про гвалтування закінчиться засудженням тільки названого батька і гучна заява політиків у гвалтуванні дітей впродовж кількох років, - підозрює керівництво «Артеку» і трьох народних депутатів - Віктора Уколова, Сергія Терьохіна та Руслана Богдана розслідувана не буде. Участь народних депутатів у тій справі все ж таки?

Віктор ЩОТКІН, заступник Генерального прокурора України: «Участь у чому? У виконанні слідчих дій? У виконанні слідчих дій - так, інше - ні. Не доведений факт. Ну самий Полякович зараз визначаємося, можливо ми направимо його одного до суду. Оскільки людині сидіти треба».

Кореспондент: У Литві схожий педофільний скандал закінчився самосудом. Бо за рік слідство так і не просунулося. Батько скривдженої дитини навіть оприлюднив відеорозповіді чотирирічної доньки на телебаченні. Під час моторошних зізнань дитина вказала на кількох осіб. Один виявився впливовим політиком, інший суддею. Коли впродовж року слідство не висунуло жодного обвинувачення, батько дівчинки убив суддю та свідницю - рідну тітку своєї дочки.

Чоловік: «Владі слід було щось зробити, щоб не доводити людину до такого стану».

Жінка: «Убивство - єдина річ, яку він міг зробити, щоб захистити свою доньку».

Кореспондент: Нині у Литві батько дівчинки став іконою месника. Веб-сайти рясніють звинуваченням на адресу влади у некомпетентності та покриванні злочинців. По всій країні прокотилися акції протесту проти педофілії.

Чоловік: «Це міжнародні проблема».

Кореспондент: Вік також після низки педофілійних скандалів ініціював міжнародний фронт боротьби з педофілією. Вже долучилися громадські активісти Литви та Росії.

Віктор КОРЖ, член депутатської ТСК у справі розбещення дітей: «При в'їзді в країну мають прикордонники перевіряти, чи не є людина, яка приїздить в Україні фігурантом таких справ».

Кореспондент: Психолог Людмила Копошинська реабілітує дітей, які зазнали сексуального насильства. Нині в неї 12 підопічних. Згвалтовані діти, - каже вона, - жертви не лише збочинців, а й розваг багатих дядь.

Людмила КОПОШИНСЬКА, психолог: «Звичайно, що деформація особистості владою, грошима, які ще скажімо так, зароблені, шаленими грошима, це дуже складно».

Кореспондент: Постачальник повій та помітний виробник дитячої порнографії - це про Україну. І такий бізнес навряд чи зміг би існувати без «підтримки влади нар різних її щаблях».

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №8
20:00:14-20:05:27 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Чи є у вас зайві органи? Лікарі, які виписують фальшиві діагнози, можуть у вас такі знайти. Навіть, якщо прийдете в лікарню для маленької хірургічної маніпуляції, не гарантія, що вже на операційному столі вас не переконають щось вирізати заради грошей. Усе це звучить цілковитим абсурдом, образливим для багатьох чесних українських медиків, якби не базувалося на сумних прикладах.

Ольга КАШПОР, кореспондент: Якби не звичайні людські сумніви, Світлана вже мала один яєчник замість двох. Лікувати не можна - різати, такий вирок оголосили жінці у міському онкологічному центрі місяць тому. Світлана прийшла сюди на черговий огляд для себе і за 400 гривень, стільки коштував аналіз крові, з'ясувала, що помирає - четверта стадія раку яєчника. Шок, швидка допомога від лаборантки.

Світлана СОЗАНОВИЧ, пацієнтка: «Предлагали мне сделать операцию тут же. В пятницу я забрала анализы, на понедельник предлагали сделать операцию».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Лаборантка навіть назвала вартість операції, - переконує чоловік Світлани.

Сергій СОЗАНОВИЧ, чоловік пацієнтки: «Медикаментозное лечение не поможет. Операция по-любому должна быть. В пределах 5-ки зелени. Вот такой был разговор».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Та перш, ніж лягати під ніж подружжя вирішило ще перевірити діагноз. Негалежні лабораторії та гінеколог-онколог обласної поліклініки спростували вирок.

Світлана САЗОНОВЧИ, пацієнтка: «Сдавала повторно анализы, везде все нормально, все хорошо. Эти анализы не подвердились, которые здесь сделали, даже близко».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Подружжя Созановичів прийшло в онкоцентр запитати звідки така погрішність в аналізах.

Чоловік пацієнтки: «Вы прекрасно понимаете, что с этими анализами она уже не должна ходить. Уже я сейчас должен стоять за порогом дверей».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Лаборантка усіляко заперечує, що рекомендувала пацієнтці операцію. Каже: це навіть не в її компетенції. Судитися із закладом у такому разі марна справа, - каже Президент всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів. Направлення на операцію не було задокументоване. Щоб уникнути таких ситуацій, юристи радять прискіпливо стежити за тим, щоб все, що говориться і робиться у лікарні потрапляло історію хвороби. І щоб звідти нікуди не поділося.

Віктор СЕРДЮК, Президент Усеукраїнської ради захисту прав споживачів: «Потрібно на кожному папірці, от припустимо історію хвороби там 20 сторінок, от їх пронумерувати і дату написати і підпис. Тоді вже 21-го папірця не вставиш, або не вирвеш 19-го».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Та навіть наявність всіх медичних документів не гарантує правосуддя, - каже Марина Чугаєва із Херсона. Вона вже 4 роки судиться із обласним онкоцентром за помилково відрізану грудь. Лікарі не розпізнали багальне запалення від подряпин. І направили марину перевірятися на рак. Для цього жінці запропонували здати зразки тканини із грудей.

Марина ЧУГАЄВА, пацієнтка: «Я разговаривала со своїм хирургом, он говорит: та не переживай, там 3 сантиметра разрез, ничего страшного».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Вкололи місцеве наркоз, взяли зразок і лишили Марину на операційному столі чекати результату. Через 40 хвилин хірург оголосив: третя стадія раку. Треба негайно видали всю грудь. Марина просила відкласти операцію бодай на місяць. Хірург заперечив. Буде запізно. Порадитися із кимось лежачи на операційному столі жінка не могла.

Марина ЧУГАЄВА, пацієнтка: «Я лежала привязанной на операционном столе. Вы точно уверены? У нас ошибок быть не может. Он мне еще на этом точно настоял. Жить то хочется, я говорю: ну хорошо».

Ольга КАШПОР, кореспондент: За операцію Марина віддала 300 доларів.

Марина ЧУГАЄВА, пацієнтка: «После операции он меня конечно, я пришла когда в себя, это было очень конечно страшно и все остальное. А потом он при обходе назначил мне 40 химий и 15 облучений. Доктор мой».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Щоб дізнатися чи можлива інша терапія, жінка відправила зразки своїх тканин до Києва. В Інституті Ломоносова дали висновок - у відрізаній груді не було раку. В онкоцентрі просили не роздмухувати скандал, пообіцяли оплатити пластичну операцію, потім сказали, що грошей на неї немає і Марина вийшла на стежку війни.

Марина ЧУГАЄВА, пацієнтка: «Я заборсала всех просто письмами, я подняла журналистов. Еле-еле Министерство здравоохранения собрала консилиум. Тогда, как говорится, они уже вынесли окончательное решение, да, его нет. И тогда я только смогла открыть только это уголовное дело».

Ольга КАШПОР, кореспондент: Поки справа йшла до суду, обвинувачення з гістолога, який робив аналіз вже зняли за строком давності. Справа проти хірурга ще триває. Він свою помилку заперечує. Скільки лікарів в Україні притягнуто до відповідальності за хибні аналізи та операції невідомо. Окремої статистики по них не ведуть. Але зазвичай люди у білих халатах відбуваються підвищенням кваліфікації, - каже юрист ради захисту прав пацієнтів.

Ольга СКОРІНА, керівник юридичного відділу Ради захисту прав пацієнтів: «Как правило, после незначительного повышения квалификации, которая длится несколько недель, от нескольких недель до нескольких месяцев, доктор возвращается на свое рабочее место и где гарантия того, что ошибка будет устранена, то есть осознана и так далее? Такой гарантии конечно же нет».

«1+1» : Програма»ТСН. Тиждень» (випуск 19:30:00)
28.03.2010 3:00:20

Сюжет №9
20:05:28-20:06:04 (время эфира)
Алла МАЗУР, ведуча: Із київської квартири на кіровоградський цвинтар. Історію про квартирну аферу зі смертельним фіналом ми розказали минулого тижня. Замість обіцяного котеджу під столицею пенсіонера Олександра Ляшенка невідомі вивезли у глухе село на Кіровоградщині, де за кілька місяців при загадкових обставинах він помер. Його 2-кімнатна київська квартира тим часом опинилася у руках аферистів. Завдяки сюжету «ТСН тижня» міліція з'ясувала нові обставини злочину. Тому свідків повторно допитали. Щоправда коли справедливість буде торжествувати досі незрозуміло. Підозрювані всіляко ухиляються від допитів. Ми й далі стежимо за перебігом цього слідства.

Інтер випуск 20:00

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:17

Сюжет № 1
20:01:19-20:06:28 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Визит правительственной делегации в Москву стал самым важным и обсуждаемым политическим событием уходящей недели. В понедельник в российскую столицу уехал министр топлива и энергетики Юрий Бойко. А в четверг украинскую команду усилил и лично премьер-министр. Ключевая тема переговоров Николая Азарова с российским коллегой Владимиром Путиным - возможность пересмотра газовых соглашений. Напомню, за тысячу кубометров в этом квартале мы платим 305 долларов, хотя для соседней Беларуси цена составляет 168. Но Москву цена и количество газа, который покупает Киев, очень даже устраивает. Похоже, что диалог двух премьеров был предметным. Ведь в ответ на предложение пересмотреть цену, Киев не услышал отказа. А это, по словам Азарова, - уже важное достижение. Детальнее о встрече глав правительств в Москве - Ирина Юсупова.

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Забыть о разногласиях и начать все с чистого листа. Свой визит в Москву украинская делегация начинает именно с этого предложения. Переписывать набело, по мнению Киева, нужно многое. И в первую очередь, газовые контракты.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Очень легко въехать во что-то для тебя не очень выгодное, а вот выехать из этого достаточно трудно. Для одного покупателя цена может быть приемлемой, для другого дорогой. Все зависит от того, какой покупатель подошел, с какими доходами покупатель подошел».

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Визит-знакомство получился весьма напряженным. Во вторник в «Газпром» приехала делегация Министерства топлива и энергетики. Вскоре к переговорам подключился и Николай Азаров. Впрочем, российская сторона сразу же дала понять - газовый контракт, подписанный в 2009-ом - её вполне устраивает. И если Москва согласится пересмотреть цену, то должна знать, как компенсирует потерянные миллиарды.

Владимир ПУТИН, премьер-министр РФ: «Мы не считаем, что параметры этого контракта несправедливы и невыгодны, он рождался в муках через большие скандалы. Я бы даже сказал, неоправданные издержки для России, Украины и наших потребителей в Европе. В результате тяжелых переговоров мы нашли компромисс».

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: То, что издержки придётся компенсировать - украинский премьер понимает. С одной стороны, россиянам нужны гарантии политической стабильности. С другой - Інтересные контракты и не только в энергетической сфере.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Я не успел еще в самолет сесть - уже все украинские средства массовой информации поместили - «Азаров поехал сдавать трубу». Владимир Владимирович свидетель - я предложений таких не делал».

Владимир ПУТИН, премьер-министр РФ: «Николай Янович ни чего не ставил передо мной в качестве альтернативы - мы вам трубу, вы нам цены на газ. Цены сегодня одни, завтра другие, а труба она и есть труба . Правда, без газа - это кусок железа, который даже продать трудно.

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Возможность создания газотранспортного консорциума - на переговорах обсуждалась. Николай Азаров, вот уже восемь лет твердит: этот проект выгоден и Украине, и России, и Европе. К сотрудничеству, несмотря на строительство Северного и Южного потоков, готовы и в Москве.

Владимир Путин, премьер-министр РФ: «Конечно, это снижает наш Інтерес к совместной работе по газотранспортной системе, но он еще есть. Мы готовы даже средства определенные вкладывать в реконструкцию, а там немало нужно денег вложить».

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Почему Минск платит за газ на треть меньше, чем Украина? Этот вопрос прозвучал от российских журналистов на итоговой пресс-конференции. По словам Владимира Путина - с Беларусью строится Союзное государство, а значит, таможенная пошлина не снимается. Уступки, на которые «Газпром» готов идти для Украины - не взимать штраф за недобор газа. При условии, что Киев вовремя рассчитается по текущим счетам.

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Украина до 7-го апреля заплатит за газ, мы четко будем выполнять не очень справедливые для Украины договоренности, но поскольку они подписаны на уровне хозсубъектов - мы их будем выполнять.

Ирина ЮСУПОВА, корреспондент: Еще одна возможность для Киева покупать газ дешевле - увеличить объём закупок. Какой будет скидка, в «Газпроме» пока не говорят. Да и украинская делегация такой готовности не высказывала. Лишний газ стране ни к чему - резюмировал Азаров. Поиск газового компромисса только начался. То, что Москва готова обсуждать снижение цены - украинская сторона уже считает удачным стартом. Дальнейшая работа продолжится на заседании экономических комитетов. Ну а первые двусторонние соглашения могут быть подписаны уже в мае во время визита Дмитрия Медведева в Украину.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:17

Сюжет № 2
20:06:29-20:13:56 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Поднять экономику, победить коррупцию, повысить качество медицинского обслуживания и образования. Эти лозунги для простых людей давно стали навязчивыми и пустыми словами. Большинство уже не верит, что рано или поздно реформы в стране действительно произойдут. Тем не менее, надежда есть - на текущей неделе в Администрации президента состоялось заседание специального комитета реформ - своего рода мозгового центра грядущих изменений. Цель заявлена: через десять лет Украина должна войти в двадцатку самых развитых стран мира. Именно такую задачу поставил Виктор Янукович. И взял работу комитета под личный контроль. Конкретных действий ждёт уже через два месяца. И не только в Киеве, а во всех регионах. Геннадий Вивденко вспомнил, что за последние полвека это третья попытка властей качественно изменить страну.

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Невероятные результаты очевидны в его хранилище. Фермер Андрей Крохмаль собрал фантастичекий урожай пшеницы - более 100 центнеров с гектара. За половину такой нормы в советские времена - давали звезду Героя СССР.

Андрей КРОХМАЛЬ глава фермерского предприятия «Ладис»: «Дали землі те, що їй потрібно, вивчили складову зерна, генетику, вибрали самі цікаві сорти, які дають урожаї, застосували нові технології, і за 4-5 років земля відгукнулась і дала такі великі урожаї».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Эту модель перенести бы на все сельское хозяйство Украины, говорит фермер. В минувший понедельник подобную философию решили внедрять во всей стране. Стране необходимы экономические реформы, причем реформировать придется решительно все. Иначе никакого движения вверх, посчитала новая власть. И создала под эту задачу - целый комитет. Возглавил его никто иной, как президент Украины. В одном из залов Администрации главы государства - главные чиновники страны. И вдобавок - сотрудники комитета по экономическим реформам. Президент настраивает подчиненных: работать придется и непопулярных мер - не избежать.

Виктор ЯНУКОВИЧ, президент Украины: «Я впевнений в тому також, що ми вийдемо з кризи сильнішими і зробимо якісний ривок - до нашої стратегічної мети - через 10 років увійти в двадцятку найрозвинутіших країн світу».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Среди участников: представитель Международного валютного фонда в Украине. Грядущие реформы, по его мнению, должны дать толчок стране на годы вперед.

Макс АЛЬЕР, глава представительства МВФ в Украине: «Нужно перевернуть страницу, и политику сфокусировать не на борьбе с кризисом, а на обеспечении стабильного экономического роста и продуктивности. Как показывает международный опыт - это единственный путь к улучшению благосостояния населения».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Первый заместитель главы Администрации президента Ирина Акимова говорит: к советам представителей МВФ готовы прислушаться.

Ирина АКИМОВА, первый заместитель главы Администрации президента Украины: «Постоянная координация усилий при подготовке программы экономических реформ с такими организациями как EBRD, Мировой банк, Международный валютный фонд - это норма жизни. Мы должны сверять свой компас с компасом международного сообщества».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Пока миссия МВФ, которая прибыла в Украину, не выдвигала новых требований по изменениям в экономике. Известно лишь, что их Інтересует реалистичность бюджета, который готовит Кабмин. По словам вице-премьера Сергея Тигипко, Киев рассчитывает, что Фонд в ближайшее время выделит финальный 6-миллиардный транш.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Питання стоїть вцілому: збалансуйте, будь-ласка, бюджет, покажіть дефіцит бюджету невеликий, який ви зможете профінансувати, знайти гроші на це».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Именно Международный валютный фонд часто называют одним из двигателей украинских экономических реформ 90-ых годов. Украинская власть меняла правила игры в экономике в обмен на транши. Советская плановая экономика превращалась в рыночную. Термин «народное хозяйство» постепенно забывался на смену приходил частный бизнес. Результатом реформаторских решений стало разительное несоответсвие между огромными возможностями Украины и ее реальным состоянием. Экономика существует не благодаря, а вопреки. По данным международным консалтинговых компаний, из-за запутанности законодательства предприниматель тратит на уплату налогов целый месяц в год. Для начала строительства и получения всех разрешений надо потратить в среднем два с половиной года. Так и не проведенная полноценно пенсионная реформа аукнулась - средняя пенсия недотягивает и до тысячи гривен. Все используется неудачно пока, утверждает глава Админстрации президента Сергей Левочкин. За почти двадцать лет независимости процесс реформ так и не позволил стране достичь уровня производства хотя бы советского периода.

Сергей ЛЕВОЧКИН, глава Администрации президента: «Он привел в структурном смысле - не к самой современной модели - она не конкурентоспособна - она тяжела бюрократически».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: До сих пор страна использует в основном фонды наработанные с 1965-го. Года знаменитой косыгинской реформы. Основная суть ее - во главу угла ставить не количество выработанной предприятием продукции, а получение большей прибыли. Западная пресса в шоке - доходы советской экономики растут рекордными темпами. На обложке журнала «Тайм» появляется фото ученого Евсея Либермана. Именно он автор советского экономического прорыва. Сверху ремарка - «коммунизм заигрывает с прибылью». Эту концепцию назвали либерманизм, тоесть либерализм но по-советски. Но сказав «А», реформаторы не сказали «Б». Преобразования не были закончены. Противники реформы в 70-тых годах ее попросту свернули. Экономический рост выдохся. Портрет Евсея Либермана и сейчас висит на кафедре финансов Харьковского национального университета. Его теория теперь - классика. В современном учебнике по истории экономических учений о Евсее Либермане - целая глава. Профессор кафедры экономической теории Владимир Лисовицкий в конце 60-х слушал лекции Либермана по статистике и революционную теорию «План. Прибыль. Премия». 

Владимир ЛИСОВИЦКИЙ, профессор кафедры экономической теории ХНУ им. Каразина: «Где-то уже к началу 60-х годов экономика тогдашнего Советского Союза испытывала достаточно серьезные трудности и находилась, можно сказать, в предкризисной ситуации». 

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: Алексей Косыгин, председатель Совмина СССР, по воспоминаниям коллег был крайне экономен. Главным аргументом в пользу инициативы Евсея Либермана стало, то что стоимость экономической реформы чиновник оценил в издержки на бумагу на которой будут напечатаны указы. Именно такую практику на первых порах надо использовать новым украинским реформаторам, убежден руководитель группы советников главы НБУ Валерий Литвицкий.

Валерий ЛИТВИЦКИЙ, руководитель группы советников главы НБУ: «Є такі реформи, які гривнемісткі для бюджету, а є такі реформи, які майже нічого бюджету не коштують. А всі реформи, які проваодяться, спочатку призводять до послаблення економіної активності. Нам треба зробити лістінг реформ, тобто вибрати ті реформи, які не дають навантаження надмірно на бюджет і в короткій перпективі, і в середній».

Геннадий ВИВДЕНКО, корреспондент: В каждом регионе страны создадут такие областные группы комитета по реформам. Возглавлять их будет глава обладминстрации. Подотчетны будут президенту Украины, Уже через пять недель комитет должен предоставить главе государства объединенную программу реформ. Первые ее результаты ждут уже через год. Андрею Крохмалю свои результаты пришлось ждать года четыре. За свои рекордные урожаи и реформаторские подходы в прошлом году фермер получил благодарность от теперь уже экс-президента. Повесил ее стену. Но не благодаря, а вопреки строит второй элеватор. Если власти помогут, обещает: фермеры за год-два восстановят былую славу советских времен Украины как житницы мирового масштаба.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:17

Сюжет № 3
20:13:57-20:14:44 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Восстанавливать славу Украины, в том числе как житницы, предстоит и региональным чиновникам. На текущей неделе президент сменил ещё троих губернаторов. Напомню, в минувший четверг он заменил четырнадцать областных руководителей. В эту пятницу ротация прошла ещё в трёх администрациях. В Ивано-Франковской области стал Михаил Вышиванюк. Он уже занимал эту должность при президенте Кучме. В последние два года был депутатом облсовета. В Полтавской облгосадминистрации руководить стал Александр Удовиченко. Этот регионал с 2003 по 2004 был губернатором и до сих пор возглавлял Полтавский облсовет. А Волынской госадминистрацией с пятницы руководит Борис Климчук. Для него это назначение - тоже своеобразное возвращение: с 95 по 2002 Климчук уже занимал этот пост. Позже работал послом Украины в Азербайджане и Литве.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:17

Сюжет № 4
20:14:45-20:22:00 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Почти месяц Украина живёт в тревожном ожидании паводка. Количество снега, который буквально завалил страну зимой, серьёзно взволновало и тех, кто мог пострадать от затопления, и чиновников, для которых что снег, что половодье - всё внезапно. Пока ситуация обнадёживающая: мягкое весеннее солнце в сочетании с ночными заморозками не способствовали тому, чтобы вода стремительно ушла в реки - большую часть весенних потоков впитала земля. Но расслабляться не стоит: крупные украинские реки берут начало в соседних государствах, вот оттуда и может прийти паводок. Готовы ли мы к этому, выяснял Аким Галимов.

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Ступеньки ведут под воду. Это уже не погреб, а скорее колодец. 

Анна ОЛЕЙНИК, жительница села Рацево: «У мене в підвалі півпідвала - картопля лежить, консервація вся, і шо мені в старості робить? Умірати з голоду, чи що?»

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Судьба картофеля и консервации Анны Олейник и таких как она, не на шутку встревожила районные власти. Ведь кроме этих запасов, под водой оказалось полсела Рацево. Снег сошёл с полей прямо во дворы. До лодок дело не дошло, но без резиновых сапог - из дома не выйти.

Житель села Рацево: «Кури стояли на кірпічі на одній нозі, свині в воді плавали. У погребі вода, у сусіда у хаті вода на 5 сантиметрів зайшла...»

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Село Рацево - единственное, откуда на этой неделе донеслась весточка о потопе. В других населённых пунктах к весеннему разливу готовились, но так и не дождались.

Замглавы Лысянской райгосадминистрации: «Це ви знаходитесь на дамбі смт Лисянка».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Посёлок городского типа Лысянка - тоже в Черкасской области. Отсюда начинается каскад водохранилищ на реке Гнилой Тикич.

Замглавы Лысянской райгосадминистрации: «Значить тут у нас знаходиться мерна лінійка - метр 53 це вищий рівень, і до самого низу в нас залишається 1,15. Тобто, в нас ще запас прочночті метр і 15 сантиметрів для того, щоб набирати воду».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Замглавы Лысянской райгосадминистрации показывает метки уровней в водохранилище. Сейчас его спустили, чтобы было куда принимать талые воды. Здесь хорошо помнят события тридцатилетней давности - в восьмидесятом году уровень не меняли - и наводнение не заставило себя ждать. Теперь когда весь снег сошёл - Виктору Колодяжному как-то стало спокойнее.

Виктор КОЛОДЯЖНЫЙ, первый замглавы Лысянской райгосадминистрации: «Хоча в цьому році снігу випало ще більше, ніж у 80-му, але завдяки тому, що не була мерзла земля, і поступово більшість його пішла просто у землю. Тому сьогодні такої загрози в нас, ну в нашому регіоні немає паводків». 
Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Именно благодаря постепенному изменению погоды - весна не принесла беды, - объясняют в Государственной гидрометеорологической службе.

Работник Гидрометцентра: «Тут червоненьким світиться запаси були 160 міліметрів».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: ТО, что «красненькое» - это снег, и с каждым днём его всё меньше и меньше. Начальник госгидромета Вячеслав Липинский - на этих распечатках показывает, как уменьшался уровень снежного покрова в Украине. К концу марта - красного цвета вообще не осталось. При этом снег на украинской земле не превратился в воду в украинских дворах. 

Вячеслав ЛИПИНСКИЙ, начальник Государственной гидрометеорологической службы МЧС Украины: «В нас бувало так, вночі трошки підмерзне, вдень відпустить. І при цьому виходить ще таке поняття, як випаровування снігу. Та волога снігу, яка з'являється в день при сонечку, вона вночі при морозі просто випаровується, і таким чином стік іде поступовий, іде поступове просочення і таким чином зрізаються ось ці піки».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Но если снег сошёл в Украине, это не значит, что его нет в соседних странах - в первую очередь северных. Там только началось таяние - и реки, которые берут начало за рубежом - Днепр и Десна в России, Припять в Беларуси - ещё принесут большую воду. Вячеслав Липинский говорит: в этом году под угрозой центральные области, в отличие от традиционно опасных в плане наводнений западных регионов.

Вячеслав ЛИПИНСКИЙ, начальник Государственной гидрометеорологической службы МЧС Украины: «Бачите отут карта, ми показуємо за кожен день, на 8 годину як змінюються рівні. І тут, бачите, йдуть мінуси, мінуси, мінуси, а ось та Десна, і все що ми говорили, йде плюси, 11, 8, 8... Тобто казати, що все закінчилося, воно ще дуже й дуже рано».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Это ежедневные показатели увеличения уровня воды в реках на границе с Украиной. С этих данных в Министерстве по чрезвыйчайным ситуациям начинается каждое утро.

Нестор Шуфрич, министр МЧС: «Вот, кстати, потом я вам покажу - уровень воды».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Министр Нестор Шуфрич рассказывает - Днепровский бассейн - в зоне повышенного внимания. Ведь именно сюда придёт вода из России и Беларуси. Сейчас по всему каскаду водохранилищ на Днепре сбрасывают воду. Только в Киевском море - каждую секунду около тысячи кубометров.

Нестор Шуфрич, министр МЧС: «Мы все видим, все просчитываем, вовремя предупредим в случаи опасности, но пока мы очень сильно надеемся, что совместные усилия гидроэнергетиков и сотрудников Госкомитета водного хозяйства помогут нам избежать максимальной концентрации воды».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Пик в Днепровском бассейне обещают к середине апреля. Тогда же большой воды ждут и в Дунайском. Это юг Одесской области. Здесь Дунай впадает в Чёрное море - но перед этим проходит через семнадцать стран - а там Балканы и Альпы. Сдерживает реку вот эта земляная дамба - ей полвека, и за это время ни одного капитального ремонта.

Иван ЧЕРОЙ, начальник Дунайского бассейного управления водных ресурсов: «Если происходит где-то, не дай Бог, авария - территория, пойменная территория Дуная - практически заливается вся. От Рении до Измаила - это порядка 19 населенных пунктов - и площадь, которая потенциально может быть затоплена, превышает 50 тысяч гектаров».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: В 2006-м дамбу прорвало - тогда местные власти попросили десять миллионов гривен на ремонт. Дали всего один - в нынешнем году, когда до возможного паводка осталось пару недель. Теперь слабые места даже не латают, а скорее, подлатывают. Эти камни укладывают те, кто первыми может встретить большую воду. Местные жители.

Жительница села: «Мы ж не начальники, не знаю... слышали, что будет вода большая, но не знаем...»

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Ещё одна проблема - лёд. Это уже на севере страны. Сильные затяжные морозы превратили Киевское водохранилище в каток площадью восемьсот квадратных километров. Если всё это двинется на Киевскую ГЭС и дамбу, последствия могут быть весьма печальными.

Работник речного порта: «С помощью вот этой раскачки мы семь часов шли от головки шлюза, верхнего объекта до маяка. Семь часов вот в этом льду. Вот это все поле было - лед. Благодаря нам мы его разбили».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Если присмотреться - эту раскачку даже в кадре видно. Судно движется необычно, потому что само необычное. В Киевском море уже давно не видели ледоколов. В некоторых местах толщина этого льда достигает 80 сантиметров, а трескается как тонкое стекло, превращаясь в маленькие льдинки или стружку, такую в коктейли добавляют. Теперь вот такой лед для дамбы никакой угрозы не представляет, он просто не успеет до нее дойти, растает. Таких судов в Киевском море два. Ещё несколько работают ниже по течению - в Каневском и Днепроджержинском водохранилище. Пока там разбивают лёд, в селе Рацево уже в буквальном смысле сушат сапоги. На солнце. Вода, появившаяся здесь в начале недели - к четвергу уже сошла. 

Ольга КАЛЬМАНЕВА, жительница села Рацево: «Пока не рили, то не сходила, а почали рить оце, дня три і оце воно зійшло все».

Аким ГАЛИМОВ, корреспондент: Оказалось, причиной потопа стало не столько количество талого снега, сколько дренажная система, заваленная мусором. Теперь жители, как и местная власть знают - масштабы наводнения не в последнюю очередь зависят от масштабов подготовки к нему.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:18

Сюжет № 6
20:30:50-20:38:18 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Ещё одна острая проблема слабых стран - туберкулёз. В среду мир отмечал день борьбы с этой болезнью, которая в Украине давно приобрела масштаб эпидемии. Риск заразиться есть у многих, но особо подвержены этому дети, пожилые люди и бездомные. Давно подмечено: туберкулёз - социальное заболевание, оно активно распространяется там, где страну лихорадит. В благополучной Европе почти забыли о палочке Коха, для Украины тоже есть рецепт - профилактика, контроль распространения, повышение благосостояния населения. В этом убеждён и Андрей Цаплиенко.

Ольга ВЛАСОВА, пенсионер: «Он находится на краю жизни и смерти, если не оказать срочное оперативное вмешательство, он умрет просто-напросто».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Игорь, сын Ольги Власовой, оказавшись за решеткой, автоматически попал в число тех, чьи шансы заразиться туберкулезом выше среднего. Случилось так, что именно ему выпал несчастливый билет. Вот диагноз Игоря.

Ольга ВЛАСОВА, пенсионер, читает документ: «Гігантська туберкулома нижньої долі правої легені».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Одна несложная операция, и очаг будет удалён. Но в лазарете следственного изолятора таких операций не делают. Мать боится, что больше не увидит Игоря. 

Ольга ВЛАСОВА, пенсионер: «В любой момент, и десять минут агонии и человек умирает, так как мне объяснили, у него палочка пошла по крови».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Лечить туберкулёз просто. И дёшево. Но, тем не менее, Украина в пятерке стран, где ситуация критическая. У восьмидесяти тысяч украинцев болезнь в активной фазе. Ещё почти полмиллиона - на обследовании. Врачи называют это не иначе, как «эпидемия».

Василий ПЕТРЕНКО, главный фтизиатр Киева: «І почалась ця епідемія зареєстрована у 1995 році, якраз із соціальноекономічної кризи. Туберкульоз - це хвороба бідних країн».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Это было ясно с того самого момента, когда в 1882 году немец Роберт Кох открыл возбудитель туберкулёза. Болезнь, как социальное зло, в Советском Союзе пытались искоренить, начиная с двадцатых годов прошлого века. Казалось бы, удалось. Но, похоже, заболеваемость в СССР снижалась в приказном порядке. За вспышки туберкулёза снимали с должностей высокое медицинское начальство. Часто врачи занижали статистику. Которая и без того была закрытой информацией «для служебного пользования». Сегодня же каждый украинец может узнать: ежегодно от туберкулёза умирает десять тысяч его соотечественников.

Василий ПЕТРЕНКО, главный фтизиатр Киева: «На перший місце вситупають такі проблеми як поєднання, туберкульоз і вілінфекция. Значний приріст хворих із першим діагностовим захворюванням якраз ми маємо за рахунок віл інфікованих. Якраз, віл інфіковані і хворі на СНІД сорок, шістдесят відсотків вмирають від туберкульоза».

Инна РУБАН, главврач Киевской городской детской туберкулезной больницы: «Ну вот такие дети, ну, их нельзя не любить, ну, я не знаю, правда».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: У мамы этой двухмесячной девочки не только туберкулёз, но и синдром приобретенного иммунодефицита. Малышка - в Киевской детской туберкулёзной больнице. 

Инна РУБАН, главврач Киевской городской детской туберкулезной больницы: «Девочка находится у нас с двухнедельного возраста. Сейчас ей уже 2,5 месяца, она получает лечение как контактное по туберкулезу, к счастью, СПИДа у девочки нет, и мы все рады».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: А вот у этого малыша позитивная реакция не только на туберкулёз, но и на вирус иммунодефицита.

Инна РУБАН, главврач Киевской городской детской туберкулезной больницы: «Он у нас получает лечение в течение пяти месяцев, я думаю, что мы его благополучно сможем выписать домой. Ребенок естественно ВИЧ-инфицирован. Семья, ну, семья, асоциальная».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Наркотики, алкоголизм, безденежье - идеальная среда для палочки Коха. Здесь этому мальчишке куда лучше, чем дома. Там нет ни таких игрушек, ни такого ухода. К тому же, все его ближайшие родственники больны туберкулёзом. Только в Киеве зарегистрировано девятьсот таких семей, где постоянно живут дети. Оля Выхрестюк дважды заражалась от отца. 

Оля ВЫХРЕСТЮК, пациент детской больницы: «Тяжелая форма, практически неизлечимая. И в ходе лечения практически начали отказывать жизненно важные органы, от чего он, в принципе, и умер. Я от него заразилась, так как за ним нужен был уход».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Количество инфицированных детей можно было бы уменьшить. Но родители часто отказываются от стандартных прививок БЦЖ. Согласно одному из официальных отчетов - вот он у меня в руках - в прошлом году в Киеве заболели 30 детей и подростков. Но эти данные не отражают объективную картину. Невозможно провести диагностику в полном объеме. Просто не хватает препаратов. Безотказный препарат, с помощью которого можно выявить болезнь, в ходу уже сто двадцать лет.

Инна РУБАН, главврач Киевской городской детской туберкулезной больницы: «Это обычный туберкулин, он производится в Харькове, просто в прошлом году не прошли госзакупки. Город Киев был туберкулином обеспечен на двадцать восемь и пять десятых процента».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Ну, а на родине туберкулина и Роберта Коха, который его придумал, в последнее время массовые проверки не проводятся. Но вовсе не потому, что нет препаратов.

Барбара ХАУЭР глава отдела инфекционной эпидемиологии институту им. Роберта Коха: «Можно сказать, что в Германии мы практически победили туберкулез. Уже много лет тенденция такова, что количество больных постоянно снижается. На сто тысяч населения болеет пять человек».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Туберкулез пошел на убыль в шестидесятые, как только в стране начался экономический рост.

Барбара ХАУЭР глава отдела инфекционной эпидемиологии институту им. Роберта Коха: «Сейчас туберкулезом в основном болеют пожилые люди, которые заразились после войны, а сейчас, с возрастом, бактерии активизировались».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: А ещё эмигранты, как правило, из России и Украины. Они - главные пациенты американских фтизиатров.

Зиад ЭКЛ, директор инфекционной клиники (Вашингтон): «Число случаев заболевания туберкулёзом за десять лет уменьшилось на сорок четыре процента. Сейчас в Соединённых Штатах - число заболевших наименьшее за всю историю».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Врач в вашингтонской клинике делает тест на выявление палочки Коха. По желанию самой пациентки-американки. Следить за своим здоровьем - здесь обычное дело. 

Зиад ЭКЛ, директор инфекционной клиники (Вашингтон): «Через 2-3 дня я посмотрю на реакцию. Будет маленький красный бугорок. Я померяю его. Если он более 10 миллиметров - у девушки туберкулёз». 

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Туберкулез тут победили не столько с помощью медицинских технологий, сколько благодаря борьбе с бедностью. Во всех штатах есть центры помощи малоимущим. Любой человек с улицы, может обратиться за помощью и получить её. Причем, бесплатно. Лечение иногда длится месяцы, порой годы. Америка готова платить за здоровье своих людей. В отличие от Украины. Иван Климишин три года лечился в украинских клиниках. Он называет их спецлагерями.

Иван КЛИМИШИН, профессор: «Як то називається - спецтаборах чи що. Тому шо туберкульозні хворі це в туберкульозному концтаборі. Ось. І я вважаю - що вилікував себе я сам».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: Ему семьдесят восемь. Уже пятьдесят лет он прожил после того, как ему поставили страшный диагноз.

Иван КЛИМИШИН, профессор: «Діти, їжте кропиву. Значить там, де туберкульозна бачила з'їдає легеневу тканину, і головне ше й бронхи також, кремнію в 2 рази менше, ніж в нормальної здорової людини».

Андрей ЦАПЛИЕНКО, корреспондент: В Украине ежегодно армия больных увеличивается на тридцать тысяч человек. Социальные болезни вряд ли вылечить одной крапивой.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:18

Сюжет № 7
20:38:19-20:46:38 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: На этой неделе мир отмечал День театра. Праздник украинцам не чужой. Хотя на всю страну - чуть больше сотни профессиональных театров. Это меньше, чем в России - там в одной Москве их 260. И значительно меньше, чем во Франции, где только в Париже - около четырёхсот постоянных актёрских коллективов. Во всём мире идёт борьба за зрителя. Театрального. И Украина не исключение - отечественные служители Мельпомены отвоёвывают почитателей - друг друга и у заезжих антреприз. Чем заманивают в ложи и на галёрки, выясняла Анастасия Даугуле.

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В государственных театрах сохранилась традиция: на каждый спектакль лучшие места резервировать для большого начальства. Как правило, это или правительственная ложа, или центр 7 ряда. Но так уж сложилось, что заядлых театралов среди высшего украинского руководства особенно много никогда не наблюдалось. Поэтому на пустующие «правительственные» кресла после начала спектакля тихо пересаживаются зрители с галерки. В табели о рангах державных Інтересов театр - слабое звено. Что ущемляет в финансировании, но открывает поле для творческих манёвров. Это - работа Романа Виктюка, едва ли не самого эпатажного режиссёра с украинскими корнями. Когда-то на его спектакли выстраивались очереди. Теперь он заманивает зрителя.

Роман ВИКТЮК, художественный руководитель театр Романа Виктюка: «Раньше еще имена как бы отвоевывали Інтерес у зрителей. Сегодня уже и это исчезает. Даже уже не идут на имя. Конечно, лидирует шоу-бизнес: хотим мы этого или не хотим. Я со всеми звездами шоу бизнеса дружу, даже принимаю участие в том, что я и спектакли для них делаю, но спектакли шоу-бизнеса. И пытаюсь внести все то, что я знаю о драматическом театре. Пытаюсь как бы соединить бизнес и театр».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Бизнес и театр - в этом неизбежном тандеме легко утратить баланс. Избегая искушений, один из столпов отечественной Мельпомены - театр имени Ивана Франко - в своём репертуаре отказывается от современных изысков. Львиная доля спектаклей - классика. На страже такой политики - худрук и самая яркая звезда театра. 

Богдан СТУПКА, народный артист Украины, художественный руководитель Национального академического драматического театра им. Франко: «Попса зіпсувала смаки наших людей. Це велика біда просто. Багато театрів скортілися до того, що ставлять попсу. Аби тільки заповнити зал і щоб була якась комерція. Все таки наш театр якось зберіг себе».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Самый дорогой билет в театре Франко - на спектакль с участием Богдана Ступки - 200 гривен. Идёт раз - билетов не достать. В другие дни зал стабильно заполнен процентов на 80. Готовясь к новому сезону и перебрав предложения современных драматургов, худрук остановился на... Шекспире. Авторы такого уровня не подводят. Это Львов. Актёры театра имени Марии Заньковецкой репетируют свою самую удачную последнюю постановку - трагикомедию «Кризис». Написанная молодым львовским драматургом на злобу дня, пьеса неизменно собирает полные залы. Не замшелая древность, не авангард и эпатаж, а реализм - вот театральный рецепт от галичан:

Орест ОГОРОДНИК, драматург: «Театр, як на мене, повинен звертати значно більше уваги на сучасну п'єсу, на сучасну тематику, в якій розповідається про наше сучасне життя!

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Написанный им «Кризис» хорошо продаётся, но большую часть билетной выручки театр тратит на коммунальные услуги - из-за кризиса государственного - казначейство уже 2 месяца не перечисляет средства из бюджета. Театр спасают зрители. 

Андрей МАЦЯК, директор Национального академического украинского драматического театра им. Марии Заньковецкой (Львов): «Якщо менше глядача прийде до нас, це буде означати, що щось дирекція не додумала, щось не доробило художнє керівництво. Суспільство в даній ситуації є таке, яке воно є».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: «Нечего на зрителя пенять - если менеджмент не дорабывает» - эта мысль всё чаще звучит за кулисами. Пионером бизнес-новаций в сценическом деле считается столичная оперетта - она лидирует по количеству проданных билетов среди киевских театров.

Работник оперного театра: «Оце ви бачити наш театр у фойе, в якому відкрито зараз театр у фойє. Це салонний театр. Він трансофрмується спеціально під виставу, столики, на столики ставляться свічки. Частуємо людей келихом шапманського і цукеркою».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В салоне, в отличие от главного зала, всего 70 мест. Элитарный театр отдыха - с особым подходом к каждому зрителю. Несмотря на недешёвые - до 120 гривен - билеты, - на таких представлениях не бывает пусто. Оперетту критикуют: мол, у зрителя в одной руке бокал, другой он может дотянуться до артиста - так недалеко и до ресторана. Директор терпеливо разъясняет: антураж тонко продуман под каждый конкретный спектакль:

Богдан СТУРТИНСКИЙ, директор Киевского театра оперетты: «Прийшли люди на «Кавову кантату», розказують про каву - ну як їх не почастувати кавою? Ну так що, це - ресторан? Ні». 

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Кстати, для «Кофейной кантаты» по Баху театр нашёл спонсора - кофейную компанию. А для «Моей прекрасной леди» договорились с цветочным магазином - и им реклама, и зрителям в подарок фиалки. Продвигает опреретта и собственный брэнд - зарегистрировали торговую марку и випускают товары, вплоть до магнитов на холодильник.

Оксана КОГУТ, коммерческий директор Киевского театра оперетты: «У нас є посуд брендований, і от цукор - «Театр оперети» - ми переконані що ніде в Україні такого немає».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Здесь не скрывают - хоть и оперетта и лучший антидпрессант всех времён и народов, но рассчитыввать, что пойдут просто на «Сильву» уже нельзя. 

Богдан СТУРТИНСКИЙ, директор Киевского театра оперетты: «Конкуренція надзвичайно жорстка. Не тільки серед антрепризи, а серед всіх українських театрів. Тому що кожний бореться за глядача! Ну кожний! Ну це боротьба! Хочете чи не хочете, боротьба ідей, проектів, підходів до глядача, до обслуговування глядача,до любові, хто більше вкладе любові до глядача!

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: За 200 км от Киева, в райцентре Романов за зрителя бороться не надо. Вывесили объявление на Доме культуры о новом спектакле - вот и весь менеджмент. Сегодня здесь - премьера сезона - пьеса Кропивницкого. Идет генеральная репетиция. Народный театр Романовского Дома культуры - это режиссёр и коллектив из 15 человек, ни у одного из которых нет актёрского образования. В обычной жизни - библиотекари, продавцы, почтальоны, работники администрации и просто сельские труженики. За работу на сцене не получают ни копейки - репетируют в свободное время, костюмы перешивают из наследства советской агитбригады. Декорации - на зло безденежью.

Таттьяна ПОСЛАВСКАЯ, директор романовского Дома культуры (Житомирская область): «Скажімо, ось цей будиночок - це є частина новорічних вітань минулого року, ми робили «Щедрий вечір Романові», він демонтувався, тепер ми маємо дві хатки. Виходячі з того, що нам треба було дах, ми знайшли коробки із під товарів. Точнісенько так само наша криниця. Ми його зліпили із того, що било, а потом що било, то и поставили на сцену».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Условия, да и занятость участников труппы на полевых работах, не позволяют ставить больше одного нового спектакля в год. Иногда - если получается с транспортом - выезжают на гастроли. И таких коллективов только в Житомирской области - около 30.

Юрий КОНДРАТЮК, директор Житомирского центра народного творчества: «І районний театр можна було б критикувати за неточніть в драматургії автора, але разом з тим це не принижує їхньої роботи».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: В Романове любят обсудждать игру Ступки и витиеватости Виктюка. Но уверены - ни один столичный мэтр не поймёт, что нужно местному зрителю так, как районный режиссер. 

Ирина САВЧУК, руководитель Романовского народного театра (Житомирская область): «Нам не треба заохочувати свого глядача якоюсь спеціальною рекламою. Всі приходять, знають і відвідують. Бо люблять і шанують нас».

Анастасия ДАУГУЛЕ, корреспондент: Сегодня вечером и в столичном театре имени Франко, и в районном центре Романов снова аншлаги.

Актриса: «З днем театру вас всіх і нас всіх!»

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:18

Сюжет № 7
20:46:39-20:47:18 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Сегодня православные и католики всего мира отмечают Вербное воскресенье - праздник, предшествующий Страстной неделе и Пасхе. В церквях, где сегодня принято освящать веточки вербы, в этот день вспоминают о входе Господнем в Иерусалим. Согласно христианскому учению, Иисус за несколько дней до распятия и воскрешения, въехал в святой город на осле, что символизировало приход с миром. Люди встречали его, устилая дорогу одеждой и пальмовыми ветвями. В Украине эти деревья не растут, поэтому вместо пальмовых используют вербовые побеги. Издавна считается, что верба очищает и отгоняет нечистую силу. А потому освящённые веточки хранят на протяжении всего года.

Iнтер : Програма»Подробности недели» (випуск 20:00:00)
28.03.2010 3:00:18

Сюжет № 8
20:47:19-20:47:49 (время эфира)
Олег ПАНЮТА, ведущий: Медиагруппа «Інтер» рада сообщить вам ещё одну приятную новость - с завтрашнего дня своё вещание начинает наш новый канал «Мега». В его эфире вы найдете множество популярных во всём мире спортивных и соревновательных шоу, инженерных, автомобильных проектов, а также уникальное документальное кино и художественные фильмы, посвящённые восточным единоборствам. Зарубежные и украинские мега-герои удивят вас своими экстремальными умениями. Ищите на частотах бывшего «Мегаспорта».

ICTV випуск 18:45

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:15

Сюжет № 1
18:46:59-18:55:39 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Труба лишається Україні. Головна інтрига цього тижня пов'язана із газовими переговорами у Москві розвіялася після зустрічі Прем'єрів України та Росії. Микола Азаров заявив, що не збирався здавати українську газотранспортну систему в обмін на дешевий газ. Володимир Путін, але зазначив, що якісь компенсатори українська сторона все ж має запропонувати. Говорити про здешевлення газу Росія вже готова. Наша делегація взяла час на роздуми. Ціна газу - питання надто важливе. Від нього залежить робота українських підприємств. Власне, із газом пов'язана ціна нафти, а від так ціна бензину, долара і навіть нерухомості. Економічні взаємозв'язки досліджував Олександр Візгін.

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Газовий десант у Москві. Цього тижня українські урядовці двічі атакували біло-кам'яну на предмет здешевлення російського газу. Чинну ціну в Кабміні вважають зависокою і несправедливою. Хоч і закладають її в цьогорічний бюджет.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: «Якою може бути ця ціна - сьогодні прогнозувати дуже важко. Одне можу сказати, 334 - це надзвичайно висока ціна».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Аби промисловість працювала без збитків - потрібно щонайменше на 80 доларів дешевше. Спочатку перемовини вели паливний міністр Юрій Бойко з керівником «Газпрому». Через день - Микола Азаров з Володимиром Путіним.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Очень легко въехать в что-то для тебя не очень выгодное. А от выехать из этого достаточно трудно».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Поки що виїхати не вдалося. Росія, зрозуміло, така ціна цілком влаштовує. Як і угода підписана торік. Але вони готові розглянути нові пропозиції.

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Если ставиться вопрос о пересмотре цен, то тогда возникает вопрос - за что? Мы эти консультации сейчас проводим. Начнем их и будем относится к этому самым доброжелательным образом. Будем работать по-партнерски».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Чим Україна готова компенсувати здешевлення газу? Опозиція одразу звинуватила Прем'єр-міністра в спробі здати українську трубу. Кремль стверджує, що вона їм не потрібна. Та й мови про це не було.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Я не успел еще в самолет сесть, да, уже все украинские средства массовой информации поместили, что Азаров поехал сдавать трубу в обмен на низкую стоимость или на понижения стоимости газа. Владимир Владимирович свидетель, я предложения сдавать трубу не делал, да?»

Володимир ПУТІН, Прем'єр-міністр Росії: «Нет, не долали».

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Не делал».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Одна з пропозицій - газотранспортний консорціум. Поки що інтерес до нього у Кремля начебто є. Але що буде після того, як запустять Південний і Північний потоки? Тим часом, нафта від якої залежить і ціна газу, і далі дорожчає на світових ринках. Що правда, не так сильно, як на наших заправках. На деяких АЗС ціна 95-го цього тижня сягнула позначки 8,35. Це змова - вважають в Антимонопольному Комітеті.

Чоловік: «Начебто за якоюсь диригентською паличкою».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: А в оркестрі 15 фірм операторів ринку. Серед них навіть державна «Укрнафта», яка реалізує бензин з вітчизняної сировини.

Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО, виконувач обов'язків голови Антимонопольного Комітету України: «Ми вбачаємо ознаки порушень. На цьому наполягаємо. І тому висунули антимонопольний ультиматум суб'єктам ринку відносно зниження ціни до економічно обгрунтваного рівня».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На бензиновому ринку беззаконня і безконтрольність, - стверджують незалежні експерти. 60% заправок або ухиляються від оподаткування, або й зовсім торгують бодягою. На кожному літрі пального махінатори наварюють щонайменше гривню.

Сергій КУЮН, директор консалтингової компанії: «Разгул, как мы называем, бодяги и фальсификата на рынке достиг таких масштабов, которые, ну, даже там зубры этой отрасли не могут припомнить».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Якби не махінації - ціна 95-го не була б сьогодні більшою за 8,10. І саме на цій позначці її збираються зупинити в Мінпаливенерго. Позавчора урядова комісія рекомендувала нафтотрейдерам знизити роздрібні ціни на пальне.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: «Влада не буде терпіти такі методи трейдерів, не погоджені в рамках еспертно-аналітичної групи, і буде відповідним чином реагувати на них».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Є ще один чинник, який впливає на ціну бензину - завищений курс долара, який не відповідає реаліям. Реальний курс - не більше 6 гривень за один «зелений». Що правда, американська валюта дедалі дешевшає - майже на копійку щодня. Завдяки політичній стабілізації, в Україну повертаються іноземні інвестори, і везуть із собою долари.

Ерік НАЙМАН, фінансовий аналітик: «Если этот поток не прекратиться, то мы увидим укрепления курса гривны, там с ориентиром 7,5».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Але в бюджеті на нинішній рік уряд закладає курс 8 гривень за долар. Перехід частини резервів в євро, як передбачалося, відкладається. Надто вибухова зараз євровалюта. Загроза дефолт в Греції все ще маячить. Греки на скільки обурили своїм обманом і приписками бюджету європейців, що ті навіть опублікували карикатуру - знаменита статуя Афродіти показує ЄС непристойний знак. В Україні євро теж втрачає позиції. За час кризи українці вигребли з обмінників 15 мільярдів доларів. На разі цей капітал чекає свого часу під матрацами. Але якщо курс впаде одразу копійок на 20-30 - люди почнуть шукати для своїх грошей більш надійного притулку. Нестабільність долара і євро знову робить найкращим варіантом вкладання коштів нерухомість.

Ерік НАЙМАН, фінансовий аналітик: «Часть людей, они просто не захотят продавать свои доллары за гривну, а понесу тих на рынок недвижимости».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Тим більше, що ціни на квадратні метри вже побачили дно і будуть лише зростати. Наче в передчутті змін, ринок нерухомості вже почав рухатися.

Андрії ШУЛЬГА, президент Асоціації спеціалістів з нерухомості України: «Весна, все оживает. И традиционно рынки недвижимості оживают тоже. То есть, весен ний всплеск активности он на лицо».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: На піку кризи таке житло впало впало в ціні на половину. Але це лише в доларах. В гривнях не більш, як на 15%. В'ячеслав вже 4-й рік орендує житло в Києві. Переїжджати з місця на місце втомився і задумав нарешті купити квартиру. Ця хрущівка не четвертому поверсі поблизу метро обійшлася б йому тисяч в 60 «зелених». Можливість в принципі є, а от бажання немає.

В'ячеслав, потенційний покупець житла: «У Хрущевок, в принципи, одни и те же проблемы. Во-первых метраж, во-вторых не всегда удобное планировки, плохие проводки. Постоянные проблемы с сантехникой. То есть, хочется просто новую квартиру».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Вимогам В'ячеслава підійшла б двокімнатна квартира в новому будинку, а це вже не 45 квадратів, а щонайменше 60. Та й ціна відповідна.

В'ячеслав, потенційний покупець житла: «Та квартира, которая бы меня устроила, она, думаю, стоит порядка 100 тысяч долларов, в таком раене».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Отже В'ячеслав досі вагається. Натомість експерти радять визначатися швидше. Потік іноземних інвестицій з початку року вже сягнув мільярда доларів. І це зовсім не межа. Банки пухнуть від грошей. Старі борги їм потехеньку повертають, нових позик вони не видавали з позаторішньої осені. Тож іпотечні кредити можуть повернутися вже найближчим часом.

Ерік НАЙМАН, фінансовий аналітик: «Ситуация сейчас слишком быстро улучшается. Поэтому рынок недвижимости может получить первые деньги раньше. Самое позднее, цены на жилую недвижимость начнут расти осенью этого года. Самое раннее - это будет май».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Ситуація на ринку комерційної нерухомості дещо інша. В столиці ціни на офіси, - кажуть експерти, - почали зростати і ця тенденція збережеться. Оскільки відбувається заміна політичних і регіональних еліт і до Києва прибувають компанії зі сходу України та з Росії.

Чоловік: «Те объекты, которые уже построены, - они будут дорожать. Это факт».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: До того ж за останні півтора року нових об'єктів майже не будували.

Радомир ЦУРКАН, керуючий партнер міжнародної консалтингової компанії з нерухомості: «Такой сдвиг запланированного предложения влечет за собой ближайшие два года дефицит офисных помещений».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Нинішні низькі ціни для деяких компаній привід відмовитися від оренди і купити власний офіс - доки вільні площі не скупили всюдисущі інвестори.

Ерік НАЙМАН, фінансовий аналітик: «Можно ожидать, что будет заходить только прямых иностранных инвестиций порядка 7 миллиардов долларов в год. Часть этих денег окажется на рынке недвижимости».

Олександр ВІЗГІН, кореспондент: Криза закінчується, а отже ринок очікує і відновлення іпотечного кредитування та зростання попиту. А попит, як відомо, визначає ціну.

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:15

Сюжет № 2
18:55:40-18:57:34 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Президент України цього тижня завершував формування вертикалі влади. Призначено майже всіх губернаторів. У крісла повернулося чимало людей, які займали ці посади до Помаранчевої революції. Перевірені кадри очолили і податкову адміністрацію України. Олександра Папаїку експерти називають 100% людиною Азарова. А от на чолі митної служби України опинився ставленик Комуністів Ігор Калетник. Ця посада відійшла компартії згідно із коаліційною квотою. Ну, вердикту про законність самої коаліції чекають від Конституційного суду вже найближчим часом. Якщо цей вердикт буде негативним - Президент Янукович призначить дострокові парламентські вибори. Цього тижня він заявив, що ніколи, за жодних обставин, не піде на порушення чинної Конституції. Заява прозвучала на зустрічі із делегацією Європарламенту. І ще одна делегація цього тижня Президента розчулила. Це переможці параолімпійських ігор прибули до адміністрації Президента. Віктор Янукович вручив ордени за заслуги, ордени княгині Ольги та Данила Галицького призерам ігор та їхнім тренерам. 19 медалей нашої параолімпійської збірної він вважає потужним здобутком. Нагадаю, в командній першості наші спортсмени стали 5-ми серед 44 країн-учасниць. А за кількістю здобутих медалей вийшли на третю позицію.

Віктор ЯНУКОВИЧ, Президент України: «Ми всі уважно слідкували, хвилювалися, раділи і мені надзвичайно приємно, що одну з провідних скрипок в цьому параолімпійському оркестрі відіграє саме Україна, стабільна вже багато часу».

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:15

Сюжет № 3
18:57:35-19:01:28 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А учасників параолімпіади цього тижня, як героїв, зустрічали і в аеропорту «Бориспіль». Фанфари на їхню честь чув Микола Тірільов.

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: З останніх сил і до останнього пострілу на зубах до фінішу і гімн крізь сльози. Українці і наша діаспора в Канаді так мріяли його почути на просто олімпійських іграх і дочекалися від пара олімпійців. «Ще не вмерла Україна» 5 разів лунала над Ванкувером. Її слава і воля після важкого перельоту з двома пересадками повернулася на батьківщину. 26 олімпійських надій, які змогли подолати безнадію в житті.

Спортсменка: «Мы с дороги очень устали, очень тяжелый был перелет».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: До рідних та близьких 100 метрів червоною доріжкою. Але спочатку офіційна програма і подяка за героїзм. 

Чоловік: «Національна параолімпійська команда звітує про 19 параолімпійських нагород».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Серед тих, хто чекає на програму довільну - мати олімпіської чемпіонки Людмили Павленко із онуком.

Ольга ПАВЛЕНКО, мати параолімпійської чемпіонки: «Вона не бачила як він пішов перший раз, вона не бачила, вона все на зборах».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: 100 метрів до бажаних обіймів вони долають швидше ніж відстань до фінішної стрічки.

Людмила ПАВЛЕНКО, чемпіонка пара олімпіади: «Коли не був на землі 2 місяці, і тут ти бачиш свою сім'ю, свою дитину, чоловіка - то це, мабуть, вже сама велика медаль, яка є на цілому світі».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Олександру Кононову зустрічає бабуся. У нашої наймолодшої двократної чемпіонки тільки вона й лишилася.

Бабуся6 «Хороші медальки, молодець вона. А важкі які».

Спортсменка: «Важкі, бабушка».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Чотирикратного спортсмена ігор Григорія Вовчинського виховував батько.

Григорій ВОВЧИНСЬКИЙ, чотирикратний спортсмен паралімпіади: «Вчив мене працювати із самого дитинства. Якщо я не розумів - він злився».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Знаряджаючи хлопця до Ванкувера, батько поклав до саквояжу Біблію із приписом - сину треба вірити. 

Григорій ВОВЧИНСЬКИЙ, чотирикратний спортсмен паралімпіади: «Вона така здорова, що вона просто важка, так як її вести в Канаду».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: В Канаді Григорій готувався до перемоги в біатлоні, але медалі виграв ще й в лижних перегонах.

Григорій ВОВЧИНСЬКИЙ, чотирикратний спортсмен паралімпіади: «Весь другий круг можна сказати, з темними очима, з таким станом, що не знаю, так виклався».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Впав на старті аби підвестися, І знову впасти вже на фініші - бронзовим призером. 

Григорій ВОВЧИНСЬКИЙ, чотирикратний спортсмен паралімпіади: «Третє місце просто вже зубами вигризав».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Вигризати зубами - це і про Юлію Батинкову.

Валерій КАРАКОВ, головний тренер параолімпійської збірної України: «Попа стесана до такой степени, что там не остается ничего живого, и опять она вставала и опять тренировалась. Вот это желания тренироваться, показывать свой характер».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Загартування її характеру розпочалося ще в дитинстві. Перший шок - автокатастрофа. Юлії ампутують правицю. Вона вперто продовжує займатися легкою атлетикою, а далі шок номер 2 - параолімпійській збірній вона виявляється не потрібна. В б безвиході стає на лижі, і за два роки стає призером зимових ігор. Та призер - ще не чемпіон.

Юлія БАТЕНКОВА-БАУМАН, призерка параолімпійських ігор 2010: «Моя цель не достигнута. И я буду идти».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: У програмі пара олімпіади 5 дисциплін. Лижні перегони для спортсмені із порушенням опорно-рухового апарату та слабкозорих, гірськолижний слалом із ампутованими кінцівками на професійних травах важкої категорії, у тумані та у завірюсі. Керген на візках за участю найстаршого спортсмена в історії олімпіад - 75 річного японця Такаші Хідаї.

Спортсмен: «Це моя перша олімпіада».

Микола ТІРІЛЬОВ, кореспондент: Хокей на спеціальних візках-санчатах із скороченими ключками. Шайба легка ніж у професійному хокеї. Та й з боягузами і тут розмова коротка. Крім задоволення від перемоги наші параолімпійці вже отримали вже отримали від держави чималенькі премії - 700 тисяч гривень за золото, 500 за срібло та 300 тисяч за бронзу. Подзенькавши здобутими медалями - пара олімпійці на 4 роки знову поринуть у спортивні будні, у яких для них діятимуть ті самі закони, що й на засніжених трасах Ванкувера.

Спортсмен: «Не загружайся, зроби те, що ти вмієш і не програй собі, володій собою».

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:15

Сюжет № 4
19:01:29-19:08:07 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: А от над «Євро-2012 нова загроза - Львів може вратити право приймати чемпіонат. Темпи підготовки цього міста дуже тривожать чиновників УЄФА. Цього тижня в Україні перебував представник Комітету, який відповідає за якість стадіонів. Утім, віце-прем'єр-міністр України з питань підготовки до «Євро» Бориса Колесникова більше тривожить ситуація в Києві. Темпи реконструкції «Олімпійського» стадіону відстають на 5 місяців. Цього тижня Колесинков завершив повну інспекцію об'єктів, що готуються до чемпіонату. Про висновки знає Володимир Соколов.

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Так було 2007-го, коли Україна разом із Польщею виграли тендер на проведення чемпіонату Європи з футболу. З того часу минуло три роки. Київ - головна арена «Євро-2012». Саме тут мав відбутися фінальний мат чемпіонату Європи, але поки що це найпроблемніший об'єкт. Реконструкція НСК «Олімпійський» відстає від графіка на кілька місяців. Такий висновок зробила урядова комісія, яку очолює віце-прем'єр Борис Колесников. Два тижні поспіль він інспектує українські міста на предмет готовності до футбольної першості. Поки що результати не втішні. За три роки і половини не зроблено.

Борис КОЛЕСНИКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань підготовки до «Євро-2012»: «Когда получили «Евро» и начинались вот эти тендеры, Федерация Футбола вся снималась, как в боевике. Даже вплоть до охраны. Сегодня, по сути дела, есть серьезные замечания».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент:Найбільше зауважень до будівництва «Олімпійського». Як з'ясувалося, на одного підрядника там майже 10 субпідрядників. І хто за що відповідає - чорт ногу зламає.

Олександр ГАЛИЦЬКИЙ, головний інженер будівельної компанії: «Перше, друге - це була відсутність своєчасного проектування і третє - це є питання щодо нестабільного фінансування. Сьогодні всі питання вирішені по цій ділянці і липня місяця ми по цим складовим увійдемо в графік».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: До проекту футбольної арени теж питання. На перший погляд все виглядає дуже пристойно. Але досвідченого вболівальника Бориса Колесникова не проведеш. Трибуни будуються під таким кутом, що чимало фанатів не футбол дивитимуться, я рекламні щити.

Борис КОЛЕСНИКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань підготовки до «Євро-2012»: «Стадион построен еще при Владимире Васильевичу Щербицком, когда не было рекламы. И вообще гензаказчик должен был это учесть. То есть из 6 9 тысяч мест - с 6 тысяч футбола не видно. То есть, при таких, как говориться... Правильным решением было бы своевременно снести стадион и построить новый. Сегодня это уже невозможно».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Львів, триповерховий стадіон євро рівня у проекті. В реальному житті все на багато сумніше. Після побачених знімків Львівської арени - Президент УЄФА Мішель Платіні нагадав Україні, що у нас «Євро-2012», а не 2014. З аеропортом у Львові теж купа проблем.

Чоловік: «Це, я би сказав, Ахіллесова п'ята цілого проекту. По Львову поїхали мої зараз дивляться. Там немає нічого. Треба будувати. Але Львів тягне за собою ще одне місто».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: У Комітету підготовки до «Євро» навіть думати не хочуть про дискваліфікацію Львова. Про всяк випадок - в УЄФА є запасний план - замість 8 українських і польських міст - чемпіонат провести за схемою «3+3». Схожі з Львівськими, проблеми у Вроцлава.

Чоловік: «Якщо Львів зараз не зробить - то він ніколи не зробить».

Чоловік: «Ніколи, і тому треба на них давити, розумієте. Треба тиснути кожного дня».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Ризик пролетіти повз Євро налякав Львівських депутатів. І вони швиденько передали будівництво стадіону в розпорядження Кабміну. І вже на початку квітня тут має початися будівельний бум.

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова: «Це є надто складний проект, і коли держава гарантує 100% фінансування - це можливість для міста Львова. Це невеликі кошти, які ми маємо в міському бюджеті, витрачати на соціальну інфраструктуру, на дороги, на лікарні, на школи. Це також все потріблно підготувати до «Євро».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Харків, тут з підготовкою трохи краще. Принаймні стадіон вже є. А от з дорогами - катастрофа. В'їхати в місто і пересуватися його вулицями можна хіба що на броньовику. А ще східній столиці бракує готелів. Для Харкова, як і для Донецька - це головний біль. В уряді навіть планують про стимулювати інвесторів - на 10 років запровадити нульову ставку податку на прибуток. Донецьк, одне з найбільших досягнень в місті - «Донбас-Арена». Як не як, Рінат Ахметов витратив на неї понад 400 мільйонів доларів. А от дороги майже як в Харкові. І парадокс - навіть немає траси «Київ-Донецьк».

Борис КОЛЕСНИКОВ, віце-прем'єр-міністр з питань підготовки до «Євро-2012»: «Ну, вы понимаете, транзит, если страна построит дорогу Львов, Ростовская область, через соотвественно Ровно, Житомир, Киев, новую трансднепровскую магистраль «Киев-Черкассы-Днепр» с выходом на Донецк - эта дорога очень быстро себя окупит».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: А ще відстає від графіку реконструкція Донецького аеропорту. До осені треба збудувати злітно-посадкову смугу, а грошей немає. Інвесторів на такі об'єкти важко знайти. Окупність аеропортів - понад 10 років. Тож їх доведеться зводити за держаний кошт. Своїми силами справляється лише міжнародний аеропорт «Бориспіль». Там зводять два додаткових термінали, через які і піде основний потік вболівальників. Але і тут і є свої нюанси. Аеропорту бракує транспортного сполучення з Києвом. Метро збудувати вже не встигаємо.

Костянтин ЄФИМЕНКО, міністр транспорту та зв'язку України: «Там ще не готове проектне рішення всі остаточно, і не відведена земля - саме больне питання Київської області, ви знаєте, земля. Плюс проектна вартість - 4,3 мільярди гривень. На сьогоднішній день... кожен проект повинен окупатися. Ну, в принципі ми розглядаємо, ми цей проект вивчаємо, і можливо щось зміниться».

Володимир СОКОЛОВ, кореспондент: Щось має змінитися і в земельному питанні. Земля Бориспільського аеропорту належить різним фірмам. І навіть проїхати від одного терміналу до іншого - проблематично. Втім, оцінити нашу готовність до «Євро» на початку квітня до України приїде Мішель Платіні. Візит, що правда, плановий, але багато в чому може стати і визначальним.

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:15

Сюжет № 6
19:08:49-19:16:31 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І про катастрофу, яка загрожує українському місту Калуш. Комісія ООН та ЄС, яка завершила свої дослідження в зоні лиха - підтвердила, що вивільнення токсичних сполук з місцевого сховища відходів в навколишнє середовище, може стати серйозною загрозою для здоров'я людей. Ну, а якщо прорве дамбу, яка дихає на ладан, і все це витече до Дністра - в зоні можливого хімічного зараження опиняться 10 мільйонів українців. Понад місяць тому Верховна Рада виділила півмільярда гривень на порятунок Калуша. Але на місці досі нічого не змінилося. В цьому переконалася Тетяна Штан.

Дівчинка: «А тут кухня і спальня».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Саша, Віка, Іванка і Наталка старанно зводять стіни на аркушах паперу. Хати хоч і намальовані, але жити там безпечно і весело. Про те, що їх справжній будинок може дійсно піти під землю - мама Марія дітям не розповідає.

Марія МАЗУРАК, жителька м. Калуш: «То є в нас одна тріщина, це ще маленька. Зараз підемо в другу кімнату, там ще більша. Ну, не проживаємо в тій кімнаті, бо там тріщина, ми боїмося, щоб там взагалі стінка не завалилася. І ми вже там всі в одній кімнаті».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Родині Мазурак вже давно сказали: їх будинок у зоні ризику. І від тоді вони живуть в режимі надзвичайного стану. 

Марія МАЗУРАК, жителька м. Калуш: «Прийдеться вибігати. Отут одіяла позложені. Якщо треба документи, то відкриваємо, в нас все готово, як кажуть».

Тетяна ШТАН, кореспондент: За такими неписаними правилами у Калуші живе ціла вулиця. Це один з найнебезпечніших районів в Калуші. Тут будь-якого дня, будь-якої хвилини і хати і люди можуть провалитися. Адже весь цей квартал збудований на порожніх шахтах. Рівчак для талої води висох на половину. Ось вода є, а ось вже немає. І значить - чекай біди.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Швидше всього, що вона потрапляє у виробітки шахти. І ж небезпека провалля».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Що трапиться далі - мешканці добре знають. Подивитися на невеселе прийдешнє можна в сусідньому районі. Цього року там виникла ще одна вирва, вже 14-та.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Це ж були будинки, коли провалилася ця зона просідання, поля, коли пройшло осідання - це більше півсотні будинків зразу. Першочергово її розміри були десь 8 на 10. А зараз вона має 40 десь на 38. Не може, ніхто не може сказати, що не найде продовження десь біля тої хати, чи отут, чи далі».

Тетяна ШТАН, кореспондент: В зоні ризику 100 промислових об'єктів і понад тисячу будинків. Небезпечні місця керманичі міста на мапі обвели кричущими кольорами. Вже більше 10 років вони б'ють на сполох.

Василь ПЕТРІВ, заступник міського голови Калуша: «Ми вже всі карти, які мали, - пороздавали в Київ. Вже останню карту, коли, позавчора забрали з МЧС. Були два генерали і забрали останню карту».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Вирви над шахтами - це ще півбіди. Про те, що на місто чекає ледь не апокаліпсис, - вчені почали попереджати з 96-го року, коли зупинився завод з виробництва Калійних добрив. Небезпечна промислова спадщина в прямому сенсі нависла над містом.

Василь ПЕТРІВ, заступник міського голови Калуша: «В першому хвостосховищі сховищі 10,7 мільйонів метрів кубічних розсолів, в другому - 14 мільйонів, і в третьому - 250 тисяч метрів кубічних розсолів. Така велика кількість розсолів сьогодні може прорвати дамбу хвостосховища і затопити значну частину міста, і в основному це нові промислові об'єкти».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Дамба на ладан дихає. Россоли точаться через неї роками. Керівник міського управління з надзвичайних ситуацій ледь встигає фіксувати нові щілини. Вони пронизують дамбу з усіх боків чи не щодня.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Це розсоли, йде фільтрація через ці дамби. От попробуйте на язик, яка вона гірко-солона. Це солоні розсоли».

Тетяна ШТАН, кореспондент:Якщо ж дамбу прорве - мало не здасться. За прогнозами, потік може знести житлові квартали і 6 хімічних заводів. Отруйною стане вода Дністра і річок, які в нього впадають. Без питаної води залишиться не лише 10 мільйонів українців, але й мешканці Молдови. Такий сценарій - це не вигадки Голлівудських фантастів і не кіно-2012. А реальний прогноз вчених для Калуша-2010.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Можливе руйнування дамби і вилив цих розсолів такої концентрації в навколишнє середовище, що викличе, по-перше руйнацію цих промислових підприємств».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Домбровських кар'єр ще один небезпечний об'єкт Калуша. Сантиметр за сантиметром розширює свої межі. Тут раніше видобували руду відкритим способом. Видобуток зупинили, порожнечі заповнила солона вода.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Ну, от бачите, ми знаходимося, зверніть увагу, це вже йде скол. Значить в найближчий час, ну, можна сказати, що найближчий час, завтра, чи після завтра, через тиждень, через тиждень, практично це буде змито в саму чашу кар'єру. Більше того, бачити, що, чути, час від час, проходить обрушення, обвал».

Тетяна ШТАН, кореспондент: У тиху днину цей кар'єр безпечний для міста. Але найменша повінь може круто змінити ситуацію. Так вже було 2008. Той паводок в місті добре запам'ятали. Тоді в кожній хаті молилися лише про одне - тільки б не прорвало дамбу, а гірська річка не звернула в Домбровський кар'єр, і відганяли страшні думки й чутки.

Жінка: «Та не може бути, щоб ту дамбу прорвало».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Після тієї повені хата пані Зіновії одним боком покосилася в шахтну яму Поряд із такою спорудою і стояти страшно, не те що жити.

Зіновія КЕНЮХ, жителька м. Килуш: «Хата дуже страшна, я вам кажу, але ж у хаті то тим більше. Отут яма. Тут комора. Тут найбільше сідає».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Відчути землю під ногами в двох кімнатах вже не можна. Вода вимила грунт і там утворилася яма. Більш-менш придатним для проживання лишилися тільки дві, та й ті хиляться в шахту 

Зіновія КЕНЮХ, жителька м. Килуш: «Покосилася, і тут сідають... як відійшло».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Рятувальники до неї в гості заходять аби попередити - переселити пенсіонерку немає куди.

Чоловік: «Ваш будинок в зоні провалля, і час від часу ми зобов'язані дивитися, відслідковувати ситуацію, як у вас справи на даний час?»

Зіновія КЕНЮХ, жителька м. Килуш: «Страшно там, все повідпадало. Дуже погано. Я з Богом живу, що Бог дасть то й буде».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Місце з твердим грунтом в Калуші знайшли. На цьому полі повинні звести новий квартал. Але гроші на будівництвом наразі існують лише на папері.

Микола ПЕТРИШИН, заступник начальника управління з питань надзвичайних ситуацій: «Дана територія планується під заселення для часткового відселення, яке буде здійснено на виконання указу Президента і планується заселити, провести забудову школи, садіка, і відселення людей, які попали в зону екологічного лиха».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Відселяти треба ще понад 5 тисяч людей, які живуть в зоні надзвичайної ситуації. Так їхній статус визначила Верховна Рада. І виділила майже 400 мільйонів гривень. Гроші до Калуша і досі не дійшли.

Василь ПЕТРІВ, заступник міського голови Калуша: «Можливий прорив, враховуючи те, що Лівнця - це гірська річка, вона міняє часто русло, можливий прорив в шахту. При підтоплені оцих пустот шахти - мікрорайон піде, просяде повністю».

Тетяна ШТАН, кореспондент: Із заходом сонця населення міста огортає страх. Тож аби на душі стало легше - вечірню молитву тут транслюють через гучномовець.

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:16

Сюжет № 7
19:16:32-19:23:51 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: Питання життя і смерті. Для 4-х тисяч українців воно постає щодня. Їм потрібне нове серце, але своєї черги на трансплантацію дочекаються одиниці. Українські закони не готові до світової практики, на відміну від лікарів, українські хірурги вже давно творять дива. Оперують навіть малюків, які ще не народилися, просто в лоні матері. Свідком унікальної операції в святій святих кардіохірургії став наш Віталій Ярмак. Він на власні очі бачив як запускають серце.

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Це його звичайний ранок. Стерильність, операційна, і ось воно - серце, якому не можна дати вмерти.

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Такая операция спасает жизнь. В данном случае совсем молодого человека - 75-го года рождения».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Для нього це найнезвичайніший ранок в житті. Хоча він ніколи не зможе згадати як все було. Під міцним наркозом чоловік і не відчув, як йому розпилили груди та відкрили серце, запустили в нього охолоджену кров і стукіт життя зупинився.

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «28 градусов, так, чтобы у нас серце не страдало. Серце стоит».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Серце завмерло, тепер кровообіг підтримує штучно за допомогою цього апарату. Хірурги починають найскладнішу фазу однієї з унікальних операцій на серці - видалення тромбів з легеневої артерії. 

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Вот тромб, который был в легочной артерии. Мало кто подобне тромбы видит. Как правило, либо эти люди умирают сразу при тромбоемболии, либо умирают потом, от последствий».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Вдале видалення тромбів з легеневої артерії - приклад найвищого пілотажу у світовій кардіохірургії. Такі операції роблять лише в кількох державах. І от до них долучилася і Україна. 

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Это действительно уникальная операция, которая не во всех европейских центарх долаються. Такие операции сложны тем, что уже на этапе підготовки больной может погибнуть».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Кожне таке проникнення в серце - смертельна небезпека, але вона здається перед досвідом. За 8 років хірурги Київського Центру серця домоглися наднизького рівня летальних випадків. Вмирає один із сотні. Ця операція із видалення тромбів має такі шанси на успіх

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Еще поджать немножко. Разряд. Пошло сердце».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Так само мотор життя запустили і Едуарду ще 7 років тому. Єдина різниця - він заснув з одним серцем, а прокинувся з іншим і став одним із 5, кому в Україні пересадили головний орган. Вперше операцію престижу для всієї української медицини здійснив знаменитий хірург - головний лікар Київського Центру серця Борис Тодоров.

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «После того, как сердце забрали, у нас было 3 часа на то, чтобы его доставить в Институт Шалимова, вшить, открыть аорту, все загерметизировать и запустить. Через три часа сердце погибает».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Едуарду пощастило. Доктор встиг. Наступного дня в пацієнта почалося нове життя. Але доопераційний період назавжди врізався в пам'ять. Едуард був не єдиним, хто чекав на нове серце. 

Едуард СОКОЛОВ, пацієнт Київського міського Центру серця: «20-летние ребета, от 20 до 30 лет сидели-сидели, разговаривали, разошлись вечером по палатам, а утром кто-то из них не проснулся. Ну, и от я посчитал за 9,5 месяцев порядка 3-х десятков человек таких недождавшихся».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Сьогодні нового серця потребують 4 тисячі українців. Але лікарі не мають можливості їх врятувати. В нас діє закон, за яким в померлої людини не можна взяти орган без дозволу на це близьких родичів.

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Очень маленький процент людей, даже в случае смерти мозга, соглашаются на то, чтобы их родственников что-то брали».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Українські лікарі здатні на справжні дива. Наприклад, рятувати людей, яких привозять до лікарень із серцем, що зупинилося. Або опечатувати новонароджених. Українські хірурги вдало оперують навіть недоношених дітей, вагою 600 грамів, і позбавляють їх пороків серця. А в цій клініці репродуктивної медицини нещодавно взяли нову осету для України - вдало зробили першу операцію дитині, яка ще навіть не народилася.

Ірина СУДОМА, гінеколог Київської клініки репродуктивної медицини: «Операція просто технічно складна і небезпечна, тому що це все відбувається в середині, в матці, з живим плодом».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Вагітна пацієнтка прийшла до цієї клініки, коли її ненародженим близнюкам загрожувала смерть. Вони мали одні судини на двох.

Ірина СУДОМА, гінеколог Київської клініки репродуктивної медицини: «Синдром близнюкового перетікання. Один близнюк страждає від малокров'я, від того, що мало в нього крові, від анемії. А другий - від надлишку крові «.

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Аби розділити судини малюків - було вирішено робити операцію. Таку тонку роботу виконують лише в трьох медичних центрах Європи.

Ірина СУДОМА, гінеколог Київської клініки репродуктивної медицини: «Підходимо до пуповини і маємо її захопити. Коли ми це добре зробимо - включається подача струму і за рахунок цього кровообіг тут припиняється»

Галина РАЗВЕЗЄВА, киянка: «Тебе не холодно? Давай маме ручку».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Ілля також народився лише завдяки лікарям. У його матері на четвертому місяці вагітності раптово відійшли води. У пологовому будинку винесли вердикт - врятувати дитину не можна.

Галина РАЗВЕЗЄВА, киянка: «Единственное, что они могли нам предложить - это аборт, потому что по другому они не видели выхода из ситуации».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Але дитина навіть за відсутності рідини, продовжувала жити. Мати не наважилася на аборт.

Галина РАЗВЕЗЄВА, киянка: «Когда видишь на УЗИ, что твой ребенок жив, что бъется сердце, что он двигается, что он хочет жить. То есть, ты задумываешься о том, как можно ему сохранить эту жизнь».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Батьки вирішили врятувати дитину і знайшли клініку, де їм взялися допомогти».

Галина РАЗВЕЗЄВА, киянка: «Делали несколько операций, вливали воды. И таким образом сохранили жизнь ребенку. То есть, оттягивали момент родов».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: У цій історії хеппі-енд - дитина народилася здоровою і нічим не відрізняється від інших. Але Галина завжди пам'ятатиме - між вітчизняними лікарями величезна прірва. Одні дають форму найкращим клінікам в світі, інші про це навіть не знають.

Яна ГОНЧАРОВА, акушер-гінеколог Київської клініки репродуктивної медицини: «Вони йдуть кудись радитись, йдуть зазвичай до своїх лікарів. Лікарі їм не можуть дати інформацію про те, що це можливо, чи що є така можливість допомогти, звичайно люди опускають руки».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: Кристоф з Греції тепер точно знає - в Україні вміють рятувати життя.

Кристоф, мешканець с. Салонки (Греція): «Для мене було великим сюрпризом те, що я побачив в Україні».

Віталій ЯРМАК, кореспондент: В Київських кардіоцентр його привезли в передсмертному стані. Спочатку врятували від двосторонньої пневмонії, а потім в буквальному сенсі перешили все серце. Операція пройшла вдало.

Борис ТОДУРОВ, головний лікар Київського міського Центру серця: «Очень сложная операция, которая потребувала замены клапанов, протезирование восходящей аорты и реимплантацию артерий».

Кристоф, мешканець с. Салонки (Греція): «Мені пропонували, чи хочеш ти поїхати лікувати серце до Греції або у Англію чи Німеччину. Я сказав ні. Я вірю цьому доктору і буду робити операцію тут».

ICTV : Програма»Факти тижня» (випуск 18:45:02)
28.03.2010 3:00:16

Сюжет № 8
19:23:52-19:26:14 (время эфира)
Оксана СОКОЛОВА, ведуча: І скандальне «Євробачення». Україна штрафували за зрив термінів подання заявки. А могли і дискваліфікувати. Адже пісня відібрана на конкурс, в авральному порядку виявилася дуже схожою на плагіат. У кого співачка Альоша запозичила мелодію - розбирався Олександр Ільїних.

Олександр ІЛЬЇНИХ, кореспондент: Якби в то день Лінда Пері засідала в журі національного відбору «Євробачення», співачка Альоша отримала б він неї не лише нуль балів, а ще й мікрофоном по голові - за крадіжку пісні. Американська рок-легенда завжди славилася крутим характером. Втім, Лінда Пері десь далеко грає у «Пінг Понг» з Крістіною Агілєрою. А тим часом в Україні співачка Альоша відіграє національний відбір на «Євробачення» з піснею, яка до болі нагадує суперхіт американки «Нокмі хаут». 

Продюсер: «Лінда Пері, слухаймо. Тепер Альоша Попович».

Олександр ІЛЬЇНИХ, кореспондент: З ноутбуком на колінах відомий продюсер та аранжувальник Володимир Бабешко слухає обидві пісні. Тут навіть студії з хорошим звуком не треба, щоб зрозуміти - переможна пісня Альоші - суціальй плагіат.

Продюсер: «От блін, на жаль, навіть тоналість одна й та сам, розумієте».

Олександр ІЛЬЇНИХ, кореспондент: Композицію, що перемогла на національному відборі в Україні вже встиг послухати популярний російський співак Сергій Лазарєв і теж виніс вердикт.

Сергій ЛАЗАРЄВ, співак: «Это абсолютный 100% плагиат с песни 80-го какого-то года и просто те же самые акорды, вообще прям в нол. Слизано, прям класс».

5 канал випуск 21:00

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:21

Сюжет №1
21:01:34-21:09:58 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Улюблений зовнішньополітичний вектор нової влади дає збій. Москва, налагодити відносини з якою Янукович визначив одним із головних пріоритетів, не поспішає знижувати ціну для України на газ. Азарту російського Прем'єра Володимира Путіна не бачили навіть пропозиції колеги Миколи Азарова про допуск білокам'яної до українською газотранспортною системою. Утім Путіна сказав, що Росія ставиться позитивно до ідеї її модернізації. Люди Януковича при владі трохи більше місяця та Азаров уже третій її представник, який намагався прихилити до України східного сусіда. Старі контракти Тимошенко Москву цілком влаштовують, - вкотре повторив Путін. А у «Газпромі» увагу Азарова звернули на недобраний газ і можливі ідеї з передоплатою. Категоричного «ні» українському посланцю не прозвучало, запланували наступне московське побачення Прем'єрів у квітні експерти називають серед можливих предметів торгу за дешевий газ митний союз, єдиний економічний простір, скасування закону про неможливість відчуження вітчизняної ГТС, закріплений законом позаблоковий статус України. Допуск росіян на внутрішній ринок України, контракт російського «Твелу» з українським «Енергоатомом», що, як кажуть експерти, можуть підсадити Київ ще й на ядерноенергетичну голку Москви. А також спільне літакобудування та космічна співпраця - можливі предмети торгів економічних. На кону економія в умовах бюджетного дефіциту здешевлення вітчизняної продукції та підвищення її конкурентоздатності і головне - суттєва підмога для НАК «Нафтогазу», що балансує на межі банкрутства.

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Регулярні ВІП-перевезення до Москви останніми тижнями здійснює авіапідприємство Україна. На переговорах у Росії вже перебували Президент Віктор Янукович та міністр закордонних справ Костянтин Грищенко. Цього тижня настала черга паливного міністра Юрія Бойка та його шефа Миколи Азарова.

Микола АЗАРОВ, Прем'єр-міністр України: «Я считаю, что мы должны, может быть забыть то, что было между нашими странами в течении последних 5-ти лет. Перевернуть страницу и начать с чистого листа. Учитывая тот богатый опыт, который между нашими странами накоплен. Вот мой призыв к этому по крайней мере».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Упродовж останніх 5-ти років пропозицію забути все і розпочати з чистого аркушу Володимир Путін чує не вперше. Спочатку помаранчева вада відхрещувалася від епохи Леоніда Кучми, згодом Юлія Тимошенко від Віктора Ющенка, тепер Микола Азаров від них обох. Навіть коли за стіл сідають нові гравці набір козирів у колоді не змінюється. Іншою стає лише стратегія. Притримати карту, або одразу покласти її на стіл. Але коли саме, щоб максимально дошкулити супернику. Газотранспортна система в українській геополітичній колоді знову на горі, а от лише розігрувати її Президенти та уряди намагалися так часто, що один з найбільших українських козирів ні до чого. У розпал виборчої кампанії команда Віктора Януковича обіцяла: ціну на російський газ буде знижено. Цього тижня Володимир Путін нарешті публічно дав відмашку. Поговорити про перегляд контракту можна, хоча чинні домовленості з Україною Білокам'яну цілком влаштовують. Відтак пропозиції Києва, - наголосив Путін, - мають бути дуже привабливі. Кілька раундів перемов вже минуло, але про ціну компромісу українські урядовці воліють мовчати.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: «Переговори проводилися в дусі взаємовигідного співробітництва. Обговорювалося широке коло питань. Результати будуть абсолютно комфортними і потрібними для нашої країни»,

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Упродовж останніх років запорукою міцної енергодружби з Росією. В експертних колах називали створення газотранспортного консорціуму. Аж тепер Путін оголосив: Ця ідеї Росії ще цікава, але не так сильно, як раніше.

Олександр НАРБУТ, експерт з енергетичних питань: «Я думаю, что Николаю Яновичу показали, что есть большой комплекс проблем, решение по которым позитивного решения по которым ждет Россия. И более того, то есть как бы демонстрация отсутствия Інтереса к консорциуму и рассуждения такие достаточно подробные по поводу сбалансированности наших газовых контрактов - это не более, чем, я бы сказал, такая преамбула, или такая прелюдия к тому, что ждет Украину».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Ідея створення газотранспортного консорціуму народилася 2002-го року. Відповідну заяву підписали тодішні Президенти України та Росії Леонід Кучма та Володимир Путін та канцлер Німеччини Герхард Шредер. Але далі декларацій наміри не пішли. Москва заходилася інтенсивно розбудовувати газопроводи в обхід України. «Північний потім» через Балтійське море до Німеччини і «Південний» дном Чорного моря на Балкани. В Україні ж силами опозиції проголосували закон, що забороняє у будь-який спосіб відчужувати українську трубу. Та немає такого закону, який би не можна було змінити. У нової влади вже напоготові новий документ про створення консорціуму. Труба, - запевнив перший віце-прем'єр Андрій Клюєв, - залишиться в українській власності. Росія та Євросоюз допоможуть лише її модернізувати. Опозиція із відповіддю не забарилася. Трубу у разі чого пообіцяла боронити фізично.

Андрій КЛЮЄВ, перший віце-прем'єр-міністр України: «Вместо того, чтобы затягивать наших партнеров работать через Украину, мы постоянно последние 5 лет искали врагов. А врагов не надо искать, надо искать партнеров. Вся поставка газа из России в Евросоюз, она может пойти минуя Украину. Тем самым наша существующая газотранспортная система, можно ее порезать на металлолом, не более того».

Віктор ЮЩЕНКО, Президент України (2005-2010): «Це дурниці. По-перше європейське споживання газу має усталену динаміку. Потрібність у газі збільшується і збільшується. І коли ми говоримо про те, що «Северный поток», чи «Южный поток», чи «Восточный поток», які б там потоки не були, потреба в ресурсах не падає, а росте. Той об'єм газу, який проводиться сьогодні по Україні ніким не буде замінений».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Ці кадри відзняті рівно рік тому. У Брюсселі відбувалася міжнародна конференція з модернізації української ГТС. Попри взаємно і на той час уже неприховану неприязнь до Бельгії приїхали і Віктор Ющенко, і Юлія Тимошенко. Європейські інституції погоджувалися надати кредити на євроремонт труби в обмін на кілька позицій. Головна - зробити прозорим переміщення газу Україною.

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, уповноважений Президента з міжнародних питань енергетичної безпеки (2008-2010): «Європа не ставила якихось ну умов щодо участі в консорціумах, чи навпаки, участі у власності, в управлінні і так далі. Європа на комерційній основі була готова модернізувати українську ГТС. А це комерційно привабливий проект і всі».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Богдан Соколовський констатує: для реалізації цих домовленостей українська влада не зробила геть нічого. Пам'ятаючи як рік тому ображалася на українські європейські наміри Росія сподівань на те, що ідею реанімує нова команда зовсім небагато.

Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики: «Ми будемо повертатися до всіх питань, які були, на жаль, припинені минулим урядом. І будемо розглядати конструктивно з користю для країни».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Один горішок, який доведеться розкусити українським керманичам Путін назвав - митний союз. Він вже кликав туди Януковича, але український лідер змовчав, бо такі об'єднання суперечать членству у СОТ. Тепер Азарову Путін розтлумачив, чому Білорусь отримує від Росії дешевший газ.

Володимир ПУТІН, голова уряду Російської Федерації: «Вот вы спрашивали, почему у Белоруссии на треть дешевле. Да потому что в цене нет 30% экспортной пошлиной на газ вот и все. Вот и преимущество интеграции. Надо чтобы все посчитали, чтобы все колеги посчитали все в цифрах».

Ольга КОШЕЛЕНКО, кореспондент: Про що домовляються керманичі і чи домовляться? Відкриється вже зовсім скоро. Віктор Янукович дав підлеглим установку: упоратися до травня. Адже коли розквітнуть каштани, до Києва пообіцяв приїхати Президент Росії Дмитро Медведєв.

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:21

Сюжет №2
21:09:59-21:11:18 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: На східному фронті нової влади поки що без змін, на західному - одні перспективи. Українське МЗС посилено готує перший візит Віктора Януковича до Сполучених Штатів, запланований на 12-13 квітня. Наприкінці минулого тижня Барак Обама запросив його на самміт з ядерної безпеки. Очікується там американський та український лідери півгодини поспілкуються віч-на-віч. Як писало «Дзеркало тижня», ця зустріч була головною умовою американського вояжу Януковича. Також він планує там переговори із віце-президентом Джо Байденом, держсекретарем Гіларі Клінтон, керівниками деяких Міністерств, МВФ та Світового банку. Поки що незрозуміло чого конкретно хоче Янукович від американців, а вони від України. Один із американських сигналів цього тижня - те, що Вашингтон вибрав Прагу, а не Київ в якості нейтрального майданчика для підписання договору зі стратегічного наступального озброєння. У Москві ж запевнили: інтереси України, Білорусі та Казахстану, які після розпаду Радянського Союзу відмовилися від ядерного статусу у новому договорі з СНО будуть враховані. Їм підтвердять гарантії безпеки. Великої політики у тому, що Сполучені Штати відмовилися скористатися українською гостинністю в Радбезі радять не шукати. Заступник секретаря вітчизняного РНБО Дмитро Видрін назвав головною причиною цього київські дороги, чи то пак бездоріжжя.

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:21

Сюжет №3
21:11:19-21:17:43 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Загальноукраїнське бездоріжжя справді перетворюється на фактор міжнародної політики. Воно також є однією з проблем «Євро-2012». На тижні, що минає, профільний віце-прем'єр Борис Колесніков завершив інспекцію головних об'єктів підготовки до футбольної першості. Україну підганяє УЄФА. Там знову заговорили про ймовірність скорочення кількості міст, які прийматимуть матчі. Єврофутбольні чиновники заявили про план Б - забрати у Вроцлава та Львова право приймати матчі у разі, якщо вони не наздоженуть графік виконання робіт. Львівська міськрада пішла на випередження подій і передала у відання Кабміну свою недобудову майбутнього стадіону. Віце-прем'єр з «Євро-2012» запевнив: тепер робота закипить. Після Пасхи на об'єкті запрацює кілька тисяч людей і вдень і вночі. Водночас Колесніков виявив багато проблем у Києві. Головно - це над заплутані грошові схеми і нераціональне будівництво. Із будівництва та транспортними розв'язками головний чиновник із «Євро-2012» розібрався і дав перші вказівки. Однак не вирішені ще дві проблеми. Готелі, яких гостро бракує і проблема бездомних тварин. Охочих будувати готелі планують позбавити податку на прибуток. Законопроект про це вже підготовлений. А от що робити з тваринами, яких зараз місцеві влади в Україні жорстоко винищують і все-одно не здатні проблему побороти - питання відкрите.

Роман СУХАН, кореспондент: Київ, Харків, Донецьк, Львів - 4 українські міста пройшли довгий шлях аби отримати право приймати «Євро-2012». Але чи всі дійдуть до кінця? Наді Львовом нависла загроза зайти з дистанції. Відфутболити Львів із міст, що приймають чемпіонат можуть через стадіон. Відставання у два місяці для міста критичне. Напередодні будівництво взагалі зупинилося через конфлікт підрядника і замовника. Побудоване відрізнялося від накресленого. В УЄФА почали говорити про план Б, проведення «Євро-2012» без Львова.

Маркіян ЛУБКІВСЬКИЙ, керівник місцевого організаційного комітету «Євро-2012 Україна»: «Станом на сьогодні у нас є декілька критичних точок. І ці критичні точки насамперед знаходяться у Львові. Зокрема це стадіон, це аеропорт. Тому якщо будуть знаті всі ризики, тобто всі роботи будуть завершені вчасно, буде відповідне фінансування, ми більше не будемо говорити про план Б».

Юрій КУЖЕЛЮК, депутат львівської міської ради: «Поки що все робилося так, що воно збудоване не може бути. Ну 6 місяців нічого не будували і зараз будується ледь-ледь».

Роман СУХАН, кореспондент: На львівському летовищі ситуація не набагато краща. Там тільки-но почали будувати новий термінал, а вже відчувають брак фінансування. Щоб викрутитися і зберегти «Євро» у Львові місцеві чиновники вдалося до крайнощів - передали стадіон та аеропорт у підпорядкування Кабінету міністрів.

Володимир ГІРНЯК, депутат львівської міської ради: «Місто, на жаль, не справилося. І зараз це був єдиний вихід для того, щоб місто зберегло в себе чемпіонат 2012 у нашому місті. Тому що інакшого варіанту не було. В міста Львова таких грошей не було і немає і не буде. Абсолютно очевидно».

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова: «Вимоги УЄФА - вони достатньо жорсткі і не завжди наше законодавство під це підпадає. Треба приймати окреме рішення. І коли це все є в державних руках, то є гарантія, що це буде зроблено вчасно і в термін».

Роман СУХАН, кореспондент: На НСК «Олімпійському» ще не встиг розтанути сніг, а на стадіоні вже повним ходом кипить робота. Але виявилося - після зимової сплячки реконструкція відстала від графіку. На скільки саме відстають будівельники зрозуміти важко. Спочатку новий міністр у справах сім'ї, молоді та спорту казав: на 5 місяців. Потім його переконали: термін майже удвічі менший.

Равіль САФІУЛІН, міністр у справах сім'ї, молоді та спорту: «Вот как заверили нас строители здесь на этом объекте отставание три месяца. Ну не буду говорить о этих 3-х месяцах. На мой взгляд, эта цифра значительно больше. Но поверим строителям. Они заверили нас в том, что к июлю-месяцу, заверили, это отставание будет ликвидировано при должном финансировании».

Анатолій ГОЛУБЧЕНКО, перший заступник голови Київської МДА: «На превеликий жаль, ми за минулий рік не отримали більше половини коштів, які були передбачені в державній цільовій програмі, які повинні були перераховані з державного бюджету України, ми їх не отримали. Це єдина проблема».

Чоловік: «Сейчас укладывается пол в центральном терминале, в принципе вот работаю. Уже, можно сказать, завершаю».

Роман СУХАН, кореспондент: Завершальні роботи проводять на терміналі F аеропорту «Бориспіль». Основний його корпус майже добудували. Після здачі в експлуатацію він має розвантажити функціонуючий термінал Б а потім стане додатковим. А от основним у «Борисполі» має стати потужний термінал Д. Нині на місці будівництва вирили яму і відстали від будівництва.

Борис КОЛЕСНІКОВ, віце-прем'єр-міністр України: «На работах по нулевому циклу подрядчики уже отстают более, чем на три месяца. То есть они всего работают год и три месяца и уже на три месяца отстают. Это настораживает. А вообще в целом «Борисполь» - это маленькая модель Украины. Землю растащили, никого не найдешь, не понятно кому что пренадлежит».

Роман СУХАН, кореспондент: На новому стадіоні міста Донецька місцеві чиновники тепер лише фотографуються. Об'єкт готовий приймати матчі будь-якої миті. А от у аеропорту справи гірші. Там, як і у Львові біля функціонуючого терміналу почали будувати новий. Але грошей не вистачає.

Олег КИЗИМЕНКО, начальник управління капітального будівництва Донецької ОДА: «Пока критичная точка у нас май-месяц. Если до мая, в мае мы не получаем нормальное финансирование, то возможно будет срыв».

Роман СУХАН, кореспондент: Найменш проблемний у підготовці до «Євро-2012» виявився Харків. Новий термінал аеропорту тут уже на етапі завершення. Стадіон відкрили ще у грудні, але у місті теж скаржаться на брак коштів із центру.

Віктор ХРИСТОЄВ, заступник харківського міського голови: «Если говорить по итогам прошлого года, государство 31,5 миллиона 50% средств не выделило городу Харькову. В целом это большой комплекс вопросов, которые непосредственно сегодня надо решать. И поэтому я бы так не подводил итоги, что мы что-то уже сделали и стоим ждем «Евро-2012».

Роман СУХАН, кореспондент: З приходом нової влади усі міста «Євро» в очікуванні фінансів. Новий бюджет досі не ухвалений. А от головні куратори «Євро-2012» завмерли в очікуванні ревізії. На початку квітня в Україну знову у гості збирається президент УЄФА Мішель Платіні.

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:21

Сюжет №4
21:17:44-21:24:37 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Кипить підготовка до «Євро-2012», кипить і в політичному казані. Зірвати кришку може і в коаліції, і в опозиції. Рада коаліції перенесена з п'ятниці на понеділок, а засідання опозиції на вівторок. Сум'яття у коаліційні лави першими внесли комуністи. Червоні невдоволені складом Кабінету міністрів. Точніше відсутністю в уряді Азарова членів Компартії. Вони навіть пригрозили виходом з коаліції. Гучні заяви КПУ - симптом внутрішньо комуністичних чвар, але аж ніяк не внутрішньо коаліційних, - пояснює демарш союзників Партія регіонів. Яка щоправда тут же задовольнила кадрові апетити колег. Цього тижня митницю очолив комуніст Ігор Калетник. Але наступним у чергу невдоволених прогнозують Володимира Литвина. Який розкритикував візит Азарова до Москви. У Блоці Литвина начебто сподівалися на більше. Це щоправда повідомляють бютівці. Сум'яття ж у лави опозиційні вносять соціал-демократи Василя Онопенка. Журналісти повідомили: УСДП пакує речі на вихід з опозиції та БЮТ. Начебто блок усунув їх від формування тіньового уряду. Та й залишитися головою Верховного Суду Онопенку теж кортить. Самі соціал-демократи це спростовують. Однак тіньовий уряд, обіцяний Юлією Тимошенко після відставки, ніяк не народиться. Його презентацію знову відклали, бо сама Тимошенко не повернулася із відпустки.

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Весна-весною, а політ гармонії немає. І в коаліції, і в опозиції немає настрою йти до справи дружніми колонами. Коаліціанти вгамовують апетити комуністів, опозиціонери апетити лише нагулюють. Та й то не все. Опозиційні ряди тануть. Поки коаліційні бунтують.

Спиридон КІЛІНКАРОВ, народний депутат, КПУ: «Если не будет нашого представительства в руководстве областного совета, областной администрации, не о какой коалиции мы говорить не будем».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Посаду дали. Комуніст Ігор Калетнік пішов у керманичі Держмитслужби. Думали із цим призначенням у коаліційній хаті стане спокійно. Червоні вгамуються та виявилося: ленінці лише розпочали парад бажань. У комуніста Леоніда Грача три бажання до Президента. Перше - при урядових замінах таки розсадити в крісла міністрів-комуністів. Друге - не забути про червоних у призначенні губернаторів. Третє - від Райдержадміністрацій вони б теж не відмовилися.

Леонід ГРАЧ, народний депутат, КПУ: «Но этого мало. Председатель таможней, хоть он и дает добро, но тем не менее - это не член правительства. Виктор Федорович Янукович, я ображаюсь к нему, отдайте по 3-4 места в данном случае председателей Райгосадминистраций в каждой области для представителей, а точнее для коммунистов».

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, Партія регіонів: «А кто такой Грач? Член партии. Поэтому у них есть своя, так сказать, внутривидовая конкуренция, внутри партии есть борьба за свои рейтинги внутри партии между собой и так далее. Вы слышали от господина Симоненка, что он сказал, что коммунисты выйдут с коалиции? Ну вот и все».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Щодо комуністичних хотінь у регіонала Чечетова відповідь коротка. Лідер Комуністів і справді мовчить. У час, коли його соратники подають голос бажання, Петро Симоненко не обмовився і словом. У позафракційного коаліціанта Тараса Чорновола, який потрапив у більшість за новим коаліційний правилом - тушки - є версія.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат, позафракційний: «А конфлікт не є між комуністами і коаліцією. Конфлікт є між Грачем і Симоненком. І нічого більше. Формально нібито внаслідок коаліції комуністи отримали трошки менше, ніж могли на це ніби сподіватися за математичним розрахунком. Як наслідок, Грач використав цю тему для того, щоб показати, мовляв, перед всіма своїми виборцями, як бачите Симоненко, його «затятий друг», здає ідеї, потреби і тому подібне комуністичної партії».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: А от спікер Володимир Литвин знає: все це шлюбні ігрища коаліційних молодих. Вони притираються.

Володимир ЛИТИВИН, голова Верховної Ради: «Те, що відбувається, можна оцінити, як об'єктивний процес притирання і як неминучий процес, який завжди є надзвичайно чутливим. Оскільки це пов'язано із розподілом посад».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Каже: І самого соратники діймають телефонічними бажаннями. Та він геть абстрагувався від кадрової рутини.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «З цього приводу я маю багато нарікань від своїх соратників. Але їм на це відповідаю: якби ви були настільки наполегливі в роботі під час виборчої кампанії, як ви зараз наполегливі в телефонних дзвінках і в зверненнях до мене із проханнями, докорами, з деякою істерикою, то у нас би був високий результат. І ми б сьогодні не просили посад».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Парламентське керівництво і коаліційне і опозиційне має єдину думку. Міцність коаліції перевірить бюджет.

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради: «Конфлікти лише розпочинаються. Якби реальний конфлікт буде під час голосування за бюджет. Тому що там очевидні хоча б частково представлені будуть вимоги Міжнародного валютного фонду. І для комуністів слово МВФ і слово там якісь соціальні речі, обмеження в соціальних речах, якби це загроза зникнення остаточного рейтингу».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Та попри бруд з-під коліс коаліційна машина їде. І уже у вівторок пасажирів у ній стане ще більше, - анонсує спікер.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: «Я знаю, що до коаліції входять, але не виходять. А у вівторок я оголошу поповнення коаліції».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Головне - не забувати з коаліційними братами ділитися, - вирішив Тарас Чорновіл, в якого досвід перебування серед регіоналів.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат, позафракційний: «Партія регіонів виявилася, на жаль, виявилася ця звичка «і це мені, і це мені, і це мені, і оце ще мені так само». І оцей макеєвський Крим, чи донецька Україна воно може не страшно так, як це пробують зобразити, страшно дуже не буде. Але воно трохи виглядає недоречно, не коректно і будить нехороші думки».

Ольга СНІЦАРЧУК, кореспондент: Опозиція причаїлася у вичікуванні. Регіонали певні: коаліційна конструкція не така вже й крихка. Тест на жадібність витримає.

Володимир ЛИТВИН, голова Верховної Ради: Бігати, випрошувати. Ви знаєте, що владу не випрошують, владу завойовують».

Микола ТОМЕНКО, заступник голови Верховної Ради: «Партія регіонів і далі буде шукати, як мінімум, 27 додаткових підголосовщиків. Партія регіонів розуміє, що ця коаліція була коаліцією, якщо не одноразова, то дворазова у використанні, чи триразова».

Михайло ЧЕЧЕТОВ, народний депутат, Партія регіонів: «Кто расчитывает, что коалиция там распадется, не дождетесь. Точка. Никогда!!!»

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:21

Сюжет №5
21:24:38-21:33:28 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Український Гавел, український Валенса, найавторитетніший український політик - так сьогодні називають В'ячеслава Чорновола. 11 років тому він розбився в автомобільній аварії. З часом все більше запитань і все менше відповідей. Син політика Тарас Чорновіл сподівається на новий виток у розслідуванні і готовий навіть до ексгумації. Лише завдяки цьому можна з'ясувати від чого загинув Чорновіл-старший. Від удару внаслідок аварії, чи від удару кастетом, яким добивав невідомий вже після аварії.

Олександр АРГАТ, кореспондент: П'ятий кілометр траси Бориспіль-Золотоноша. Саме тут 25-го березня 99-го року сталася трагедія після якої не стало В'ячеслава Чорновола. Тодішня влада вустами нині покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка поспішила заявити: це звичайне ДТП. Кримінальну справу порушено за фактом дорожньо-транспортної пригоди, дуже швидко закрили. У 2001-му та 2005-му році справу почали розслідувати по-новому. Слідчі шукали доказів вже іншої версії - замовного вбивства лідера «Руху». Шукають і досі. На 12-й рік загибелі В'ячеслава Чорновола. Сьогодні син загиблого політика Тарам Чорновіл немає сумнівів: його батька вбили. І переконаний: слідству досі чинять опір дуже впливові люди.

Тарас ЧОРНОВІЛ, син В'ячеслава Чорновола: «Скажімо, слідчо-оперативна група виїжджає в Кіровоград провести допити і вилучити документи. А їм повідомляють: їм буквально вчора чи позавчора ці документи вже знищили. Хтось безпосередньо, знаючи наступні кроки слідчої групи, коли вони робили це з офіційним характером, робив все для того, щоб напередодні їхнього приїзду все було знищено. Замітав хтось сліди».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Син лідера «Руху» з власної кишені фінансував окремі поїздки слідчих без оформлення відрядження в Генпрокуратурі. Аби уникнути витоку інформації про слідство. Вже у 2009-му здавалося б група вийшла на фінішну пряму у розслідуванні. І саме тоді її склад було змінено».

Тарас ЧОРНОВІЛ, син В'ячеслава Чорновола: «Керівника слідчої групи відправляють взагалі на іншу посаду, з підвищенням, він давно хотів стати суддею. Він стає суддею адміністративного суду».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Чорновіл-молодший досі немає для себе відповіді на питання, хто ж був замовником вбивства батька. Чи ті, хто боялися його конкуренції на президентських виборах, чи зацікавлені у розвалі «Руху», чи представники сусідньої держави, яким заважав В'ячеслав Чорновіл. Втім має підозри щодо причетності до знищення батька тодішнього керівництва МВС. Мовляв одночасно декілька осіб були свідками вражаючої розмови по телефону Юрія Кравченка.

Тарас ЧОРНОВІЛ, син В'ячеслава Чорноволі: «Кажуть, що в той день він розпікав їх дослівною фразою «вы даже убить по-человечески не можете. Я сейчас, как клоун, должен перед этими суками-журналюгами танцевать и рассказывать, что это простая авария».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Єдиний пасажир авто, в якому їхав В'ячеслав Чорновіл і якому вдалося залишитися живим після аварії прес-секретар лідера «Руху» Дмитро Пономарчук. Втім за всі роки його допитували лише один раз.

Олександр ПОНОМАРЧУК, прес-секретар В'ячеслава Чорновола (1991-1999): «Один раз минулого року за 11 років мини викликали тоді, коли вже стояло питання, що ось-ось доведемо справу до розкриття».

Олександр АРГАТ, кореспондент: До моменту зіткнення Дмитро Пономарчук спав. З того, що запам'ятав тієї ночі - то це бочки з керосином, які були засипані зерном у кузові та причепі вантажівки, яка перегородила їм дорогу.

Олександр ПОНОМАРЧУК, прес-секретар В'ячеслава Чорновола (1991-1999): «Якби скажімо відбувся тільки зіткнення, хтось кидає туди вогонь, запальничку, воно все б вибухнуло. Швидше за все це був варіант, як називається, контрольний».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Інший свідок трагедії - тодішній керівник апарату «Народного руху» Андрій Ніцой. Він їхав у машині одразу за «Тойотою» В'ячеслава Чорновола і першим підбір до місця аварії. Там він застав невідомого чоловіка кремезної статури.

Андрій НІЦОЙ, керівник апарату НРУ (1999-2001): «Інша людина нахилилася із передніх водія дверей через мертвого Павлова і каже: Чорновіл. В 12 ночі в темноті впізнати В'ячеслава Максимовича, у якого не було половини обличчя ну я не вірю, що це випадково».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Хто це був не знає і досі. Але гадає: виконавці діяли на замовлення не політичних конкурентів Чорновола, а представників іншої держави. Натомість з інформацією Андрія Ніцоя ГПУ розглядала ще й версію про причетність до вбивства тих рухівців, які їхали у наступній машині за В'ячеславом Чорноволом.

Андрій НІЦОЙ, керівник апарату НРУ (1999-2001): «Версія про те, що в нашій машині знаходився пристрій який би так, чи мобільний телефон, чи ще щось, вона не зійшла ця версія. Нібито як були документи на те, що одному із тих, хто сидів в машині видавалася в свій час чи рація, чи радіостанція. І хтось бачив такі документи. Тоді з'ясовується, що таких документів немає, але й папки цілої з іншими, де б вони могли знаходитися також немає».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Відразу після загибелі свого лідера «Рух» організував власне розслідування справи. Його очолив колишній керівник Дарницького райвідділу міліції Микола Степаненко. Сьогодні він не може назвати замовників, опираючись на факти. Але переконаний: йому вдалося змалювати чітку схему організації вбивства.

Чоловік: «Коли ми почали робити відтворення, навіть у експертів челюсті повідпадали».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Весь час за Чорноволом слідкувала міліцейська розвідка. Камазом, об який билася машина Чорнопола кермував водій, над яким висіла загроза сісти за грати за участь у крадіжці пшениці. Голова колгоспу з Дніпропетровщини, який виділив Камаз теж проходив по одній з кримінальних справ. Обом їм поставили ультиматум: або виконуєте наказ, або за грати. Коли Чорновіл під'їжджав до «Борисполя», то Камаз вже чекав на нього. Після отриманого сигналу вантажівка рушила з місця і раптово здійснила розворот. Водій «Тойоти», який йшов на обгон Камазу і не очікував такого маневра, вже не змін нічого вдіяти. «Тойота» вдарилася об вантажівку, а подушки безпеки не спрацювали. Організувати таку операцію міг лише заступник міністра Едуар Ферре, - припускає Степаненко.

Микола СТЕПАНЕНКО, голова комісії НРУ з розслідування обставин загибелі В'ячеслава Чорновола: «Ми от сіли, мої однокашники по вищій школі там, 4 чи 5 офіцерів, які попрацювали в Міністерстві по 20 років і ми прикинули хто може керувати такою операцією. Всіх заступників ми перещупали. Кравченко не буде цим займатися. Це не його справа сидіти і керувати - їдь туди, машина сюди і так далі. Хто? Такий заступник міністра не може. Тому що в екстрених ситуаціях, яка виникне, його можуть не послухати. А от така особа, яка Ферре для кожного начальника УВС областей, будь-якої області, для всіх заступників міністра крім Кравченка його слово - закон».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Втім ані генерала Ферре, ані його керівника генерала Кравченка уже немає в живих. Ферре помер влітку минулого року після 6-ти років перебування у комі. В Кравченко покінчив життя самогубством ще в 2005-му. Також помер і пасажир Камазу Іван Шолом. За офіційною версією, причиною смерті став серцевий напад під час запою. Проте за результатами експертизи в його організмі були знайдені важкі метали, вміст яких перевищував допустимі норми.

Олександр ДЕГТЯРЬОВ, заступник начальника головного слідчого управління Генпрокуратури: «Розслідування просувається по двох ймовірних версіях. Це перша версія - загибель народного депутата Чорновола і його водія унаслідок звичайної дорожньо-транспортної події. І друга версія - це версія вчинення умисного вбивства».

Олександр АРГАТ, кореспондент: У Генеральній прокуратурі обережно прогнозують: слідство у справді Чорновола можливо завершиться до кінця травня. Нині експерти досліджують тіло загиблого водія Євгена Павлова. І хочуть здійснити ексгумацію тіла В'ячеслава Чорновола. Вона має дати відповідь на питання, чи не добивали часом лідера «Руху» вже після аварії.

Олександр ДЕГТЯРЬОВ, заступник начальника головного слідчого управління Генпрокуратури: «Є висновки про те, що є ще окремі тілесні ушкодження в області голови потерпілих, які раніше чомусь вони експертами не були зазначені у висновках. Тому ці питання, вони потребують ще додаткового дослідження після чого можна буде зробити вже остаточні висновки».

Олександр АРГАТ, кореспондент: Рідні В'ячеслава Чорновола та соратники по-різному оцінюють перспективи завершення слідства. Хтось ще сподівається, що українському суспільству стануть відомі імена замовників, хтось хоче, щоб засудили бодай тих організаторів, які ще живі. Інші переконані - ця справа не буде розслідувана. Так само, як справа про вбивство Георгія Гонгадзе. Мовляв надто впливові люди причетні до цих подій.

5-й канал : Програма»Час» (випуск 21:00:00)
28.03.2010 3:00:22

Сюжет №6
21:33:29-21:40:32 (время эфира)
Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: Прем'єри, нагороди, театральні капусники. Голова культурна подія тижня - міжнародний день театру. Цього ж дня театр імені Івана Франка відсвяткував своє 90-річчя.

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Микола Оленчук у минулому кращий виконавець офіцерських ролей. Нині його сцена в їдальні будинку ветеранів театру. А глядачі - колеги-сусіди. І тут вони за звичкою продовжують грати. Тепер уже ролі безтурботних ветеранів.

Микола ОЛЕНЧУК, актор: «Люди, не надо спешить, ведь год только нами прожит». Кто вам мешает жить? Подумайте, не пешите».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Цей заклик точно не до акторського подружжя Сумської-Хостікоєва. Їм поспішати є куди. З великою сценою та повною залою вони прощатися ще не збираються та кілька годин проводять у студії звукозапису, щоб виставу про мишей і людей почули у найвіддаленіших сільських домівках. По дротовому радіо. Костюми і декорації у цій виставі - зайві. Головне - звуки. І тут знадобляться підручні предмети.

Жінка: «Це такий нехитрий реквізит, але головне той ефект, який ми досягаємо»

Наталія СУМСЬКА, акторка: «Просто рукою. Давай».

Олена ЄФІМЧУК, звукорежисер: «Когда вы начинаете делать так - это хорошо. Пусть эти движения будут. Но когда вы читаете текст, не двигаться».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Всі ці зусилля приблизно для 3-х мільйонів слухачів. Стільки радіоточок нараховують в українських домівках. Разом з таким явищем, як «брехунець» у минуле відходять і радіовистави. Ідеологічна криза, фінансові труднощі, конкуренція з новітніми технологіями, усе це театр пережив. Щоб утримати глядача актори намагаються адати класичним творам друге дихання, додаючи до них сучасні елементи. Деякі вистави вже нагадують шоу. Але театр дарує те, чого не відчуєш не в кіно, не по телебаченню. Це емоції, які передають у повітря. І пережити їм можна одночасно з актором. Щоб побачити гру цих акторів квитки купують за місяць. Маленьке приміщення театру стирає відстань між глядачем та грою на сцені. Вистава «Труфальдіно із Бергамо», яку ставлять вже 100 років - класика і сьогодення одночасно. Секрет її довголіття - імпровізація. Фінансові проблеми героїв авторам не чужі. Скромний бюджет театру змушує людей сцени опановувати майстерність перукарства і гриму.

Сергій ЧЕРНОВ, актор: «Девочки, у кого есть карандаш красный? У меня не получилось губы накрасить».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Під час зйомок телевізійних серіалів у Сергія проблем із гримом немає. Бюджети мильних опер не рівня театральним. Та робота на камеру - це лише можливість заробити. Справжні відчуття авторської гри приходить на сцені. Герой завжди стає частиною життя самого актора. Інакше глядач йому не повірить. Та не лише від майстерності людей на сцені залежить тріумф вистави, - ділиться своїм досвідом Римма Зюбина. Глядач теж докладає зусиль. Інколи навіть шкодить.

Римма ЗЮБИНА, акторка: «Мені дуже шкодять мобільні телефони, безкультурність наших людей. Коли відкриваються пляшки із газованою водою, коли їдять поп-корн».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Єдине, що залишається актору в таких випадках не збитися і дограти роль до кінця. Не класика, а експериментальна французька п'єса. Теж аншлаг. Театрали пояснюють: український глядач - відкритий для експериментів і голодний на новинки. Це уривок з вистави «Тремтливі пелюстки сакури». На сцені українські юнаки та дівчата. Для них театр - лише хобі. На репетиції ходять після роботи. А історії для вистав знаходять в японських мультфільмах.

Анастасія, акторка: «Это новое, свежее. Если мы будем ставить в Киеве «Гамлета», то это сложно, это пока не наше, мы к этому еще прийдем, я надеюсь. Но начинаем с Японии. Мы поставили выступление, у нас зал был на 300 человек, он был заполнен, полностью забит. То есть люди хотят видеть, им Інтересно».

Ірина ГЕРАСИМОВА, кореспондент: Про аншлаг, нехай навіть такого масштабу мріють учні дитячого шоу-театру. Він популярний серед чад політиків і знаменитостей. Більшість цих діточок у майбутнього бачать себе акторами. Дещо вміють вже сьогодні. Тутешні викладачі своїх вихованців не шкодують. Змалечку навчають гра на сцені - це насамперед важка праця. Для цього покоління театр - це передусім шоу. Класика їх не дуже приваблює. Відшліфовують свою майстерність, копіюючи героїв «Фабрики зірок». Та щоб діти все ж таки навчилися справжньої акторської гри, викладачі готують мюзикл на основі класичних сюжетів дитячих. Ці діти в майбутньому на українську театральну нагороду «Київська пектораль» не претендують. Вони про неї навіть не чули. А от отримати «Оскара» мріє чи не кожен.

ТРК Україна випуск 19:00

ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 1
19:00:25-19:06:14 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: У православных сегодня большой праздник - Вербное воскресенье. Через неделю Пасха. Страна вернулась к ленему времени. С приходом весны тема сельского хозяйства выходит на первый план. О многострадальном селе говорят много, но делается для него в Украине слишком мало. И это при том, что украинскими черноземами Інтересуется Япония, Корея, Китай и страны Евросоюза. По крайней мере, так утверждают в украинском центре содействия иностранному инвестированию. Сельское хозяйство страны выстояло в кризис. Оно дает хоть и небольшую, но стабильную прибыль. На фоне продольственного кризиса в мире украинцы могут и себя накормить и других обеспечить. 

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Эти коровы дают самое чистое молоко в стране, - уверяет Семен Антонец. Этот корм, выращенный без химии и воду пьют из артезианских скважин. Семен Антонец будучи председателем колхоза одним из первых внедрил технологию органического земледелия. Почву удобряет коровьим навозом, каждый 4-й урожай гниет в полях, образуя плесень и грибы. По-научному биота. Ту, что делает землю плодородной. Иностранные делегации едут поучится. Возят на экскурсию Президентов, министров, чистую продукцию на прилавки магазинов украинцев и не найти. Она растворяется в общем котле химической. Единичные заказы ситуацию не спасают. То, что Інтересно рынку европейскому, отечественный игнорирует. В Украине не принят закон об органическом земледелии. Если бы по нему работали хозяйства, у жителей несколько лет, считают на предприятии, можно было бы возродить животноводство в стране.

Семен АНТОНЕЦ, основатель агрофирмы по выращиванию экологически чистой продукции: «100 тисяч гектарів взяв и соизвольте 100 тисяч великої рогатої худоби. Щоб на гектар землі була якась худобина». 

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Аграрный фермер - единственный, который потерял меньше других за последний год. Только украинского зерна купили почти 100 стран мира. Украинское зерно покупает Бангладеш, Египет, Иран, Южная Корея, Япония и еще 80 стран мира. Подсолнечное масло импортирует Индия и Турция. Говядину скупает Россия. Картина непростой жизни сельской глубинки подаренная Дитриху Трайсу от киевской художницы. Он курирует немецко-украинский проект. Консультирует иностранцев работать на нашей земле. 

Дитрих ТРАЙС, руководитель немецко-украинского проекта аграрного развития и инвестиций: «Тут большие поля и они близко расположены вокруг хозяйства».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Иностранцам намного дешевле взять наши плодородные земли в оренду, чем в собственной стране. Но политическая нестабильность перебивает эти козыри. А тотальная коррупция, - по мнению Трайса, - гробит аграрный бизнес и местных и приезжих. 

Дитрих ТРАЙС, руководитель немецко-украинского проекта аграрного развития и инвестиций: «Очень часто если даешь, то решаешь безпроблемно. Но сейчас это одно, а через 5 лет?».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Бельгийцы капитал решили вложить в украинское село с многообещающим названием и не прогадал. На землях Черкашины и холдинги страны и хозяйство помельче. Том занимается зерноводством. Его бизнес семейный. 7 лет назад отец осел в одном из украинских сел. За ним последовал и сын. Том временно живет в Черкассах и собирается построить дом и завести семью в глубинке. 

Том ВАН ГОЙ, фермер: «Сейчас ребенок 9 месяцев. Будем здесь жить».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Село названо в честь богатого козака по фамили Деньга. Когда в село пришел кризис, местные жители уж было перестали верить в магическую силу названия, но все же еще раз доказали, что притягивают капитал. У Александра более 30 лет водительского стажа. Работать у Тома это почасовая оплата, новые машины, а главное, перспективы родного села. 

Александр ХАРЛАМОВ, житель с. Деньги: «Нормально люди живуть. И машина есть и хозяйство. все».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Хозяйство работает по технологии бельгийской и украинской. В будущем Том намерен проложить дорогу и расширить фирму. Для него эта земля стала уже родной. 

Том ВАН ГОЙ, фермер: «У нас есть некоторые поля по 170 гектаров. Это в Бельгии нигде не найдешь. Ну, менталитет еще такой очень работящий тут».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: Это хозяйство по соседству. Дойный цех построен по америнским стандартам во дворе современные тракторы. 

Николай ВАСИЛЬЧЕНКО, директор агрофирмы: «Стоїть задача - виходити на ринок, але туди можна вийти зі своєю якісною конкурентноздатною продукцією. Бо нас там ніхто не жде з індивідуальною коровою, вірніше з молоком від дядька Івана чи баби Галі».

Юлия МЕНЬШАКИРОВА, корреспондент: К иностранным инвесторам Николай Васильченко относится с осторожностью и считает, что те выжидают, когда в стране отменят мораторий на продажу земли. Но успешных и процветающих предприятий в стране пока треть. Большинство селян выживают благодаря индивидуальному хозяйству. Кому тяжело, тянутся в город. Особенно, сельская безработица. Брошенные дворы, разваленные дома культуры - обычная картина. Дядюшка Сем или украинский инвестор - мечта для многих и в силах ее осуществить. 

ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 2
19:06:15-19:11:19 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Президент выстраивает вертикали власти. Администрация на Банковой и Кабмин - одно целое. Плюс работа новых губернаторов или организация администрации в столице. Но чего может добится новая команда, когда дефицит бюджета на лицо. Со среды в стране работает миссия МВФ, а в четверг премьер Николай Азаров лично прилетел в Москву. 

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: В Украине объявлены реформы по всем направлениям. Темпы нужны ударные, а результаты положителные. Правда, с деньгами, как у киноглассика с бумагой, напряженка. 

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Звідки ми будемо брати гроші на підвищення? З економіки, як завжди».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Только для начала саму экономику не мешало бы привести в порядок. Президент собирается целый комитет по экономическим реформам. Задачу ставит амбициозную. За 10 лет войти в 20-ку самых развитых стран мира. Как этого достичь? Комитет должен изложить в специальной программе. На ее подготовку - 2 месяца.

Виктор ЯНУКОВИЧ, Президент Украины: «Ми повинні підняти нашу країну до рівня найсучасніших країн світу, а це означає, що нам по всім напрямках треба зробити. І робити це скоріше, ніж це роблять в Європі. Бо ми будемо, як кажуть, пасти задніх завжди, якщо ми не будемо йти випереджаючими темпами».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: И как бы помогло Украине движению вперед снижение цены на российский газ. Но пока в Белокаменной, куда наша делегация ездила дважды на этой неделе, ни на какие уступки не идут. Единственное, на что согласились - вообще, начать переговоры на заданную тему. Взгляды на проблему, как были, так и остаются у Москвы и Киева, кардинально противоположны.

Владимир ПУТИН, премьер-министр России: «Мы считаем, что параметры этого контракта являются несправедливым и невыгодным. Этот контракт сбалансированный и учитывают Інтересы как Украины, так и Российской федерации. Он признан в мире, действует».

Николай АЗАРОВ, премьер-министр Украины: «Для нас принципиально важно, что бы абсолютно безправный контракт, который Украине не дает никаких прав, а возлагает только обязанности. Не добрал объем газа, плати, не только плати, но и еще плати штрафные санкции. Никаких встречных требований нет. Украина - бесправный субъект в этом контракте».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: В надежде на лучшее, но тем не менее от безисходности, предварительный вариант бюджета новое украинское правительство заложило и цену на газ в 334 доллара за 1000 кубометров. Это на 30 доллара больше, чем в прошлом году. Такова формула в контракте. Но это не повод повышать тарифы для населения, - успокаивает вице-премьер-министр.

Сергей ТИГИПКО, вице-премьер-министр Украины: «Сегодня пока еще не говорит никто о повышении тарифов. Все только считают бюджет. Что касается Закон «О соцтсандарты» , то да, мы выполним этот закон, который подписан безусловно».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Экс- премьер, на которую всю неделю сыпались шишки и за провальный газовый контракт и за провал экономики, на публике не появлялась. Но это вовсе не означает отказ Тимошенко от роли главного оппозиционера страны. В БЮТе напоминают, что будут оппозицей жесткой, но конструктивной. 

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ подчеркивает, что нынешнее правительство пользуется теми наработками, которые были сделаны при Тимошенко. 

Наталья КОРОЛЕВСКАЯ, народный депутат, фракция БЮТ: «За деревьями сейчас леса не видно. И те наработки и то, как увлеклась сейчас власть распределениями ответсвенности по всей вертикали мы пока наблюдаем, смотрим как это происходит. В любом случае мы не можем быть аморфными в оппозиции и мы не позволим нам определить роль потусторонних наблюдателей за происходящими процессами в стране».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: Перенеслось на этой неделе заседание оппозиционного Кабмина. Поговаривают, что из-за раскола в самом БЮТе, который как известно, не является монолитной политической силой, а союзом сразу 3-х партий. Но внятных комментариев, ни раскольников официальных, ни самого блока не последовало. Заговорили и о расколе в парламентской коалиции. Коммунисты высказали свое недовольство распределением портфелей. Политолог Михаил Погребинский отмечает, что ладно бы, КПУ требовало бы логические посты, так, нет нет, претендует на весьма солидные финансово-экономические. В итоге, регионалам пришлось идти на уступки. Коммунисту Игорю Калетнику доверили управление всей украинской таможней. 

Михаил ПОГРЕБИНСКИЙ, политолог: «Я предполагаю, что до осени удасться удержать ситуацию под контролем. А там, если социальная ситуация будет слишком угрожающей, то думаю, коммунисты уйдут. И тогда надо будет объявлять парламентские выборы и тогда в конце осени эти выборы и состоятся».

Наталья КРАВЧЕНКО, корреспондент: О том, что Верховная Рада может распущена раньше строка, говорил на этой неделе и Президент. Пообещал, что европарламентариям, если Конституционный суд признает коалицию нелегитимной, он подпишет указ о досрочных выборах. 

ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 3
19:11:20-19:16:20 (время эфира)
Людмила БОРТОК, корреспондент: НЕ смотря на сходство языков Словакии и Украины, единые славянские корни и общее социалистическое прошлое, словаки знают о нас не больше, чем мы о них. Сегодняшняя Братислава живет в Евросоюзе. Киев, не смотря на то, что уже много лет смотрит в сторону Брюсселя, в этом объедении не значится. Словацкой независимости примерно столько же, сколько и украинской. Наши страны едва отметили совершеннолетие. Однако, в отношении Европейского союза, Словакия никогда не скрывала своих наполеоновских планов. Ради воплощения мечты о членстве в ЕЕС, там объединились все политические силы. Вместо разборок в Словакии начались комплексные реформы. Необходимо было соответствовать для того, что бы Евросоюз распахнул свои двери. С задачей справились в рекордные строки - 5 лет. 

Паволь ДЕМЕШ, экс-министр иностранных дел Словакии: «Все прикусили языки. Руки друг-другу пожали даже самые непримиримые политики. Идею о Евросоюзе поддерживало и население, но в отличие от Украины, такой фрукт, как членство в ЕЕС, висел для нас очень низко и его было легко сорвать».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Словакия вступила в Евросоюз в 2004, когда в нем было всего 15 стран. Сегодня объедение разрослось до 27 участников. На мировой арене появились такие амбициозные новички, как Бразилия, Индия, Китай. Европейские чиновники озадачены не сколько процессом принятия в свои ряды Киева, сколько возможностью умело противостоять новым конкурентам. Да и Украина по дороге в Европу, не демонстрирует чемпионских темпов. 

Паволь ДЕМЕШ, экс-министр иностранных дел Словакии: «У вас не разберешься кто есть кто. Нет четкого разделения властей, а также жалания уважать некоторые неписанные законы. Пора избавляться от мышления, что есть царь. Простится с желанием обогащаться дорвавшись до власти. Украине необходимы конституционная реформа и эффективная борьба с коррупцией. Нужно навести порядок в судебной и правоохранительной системе. Провести реформы в армии и сельском хозяйстве». 

Людмила БОРТОК, корреспондент: Критикуя, Словакия не идеализирует собственные достижения. Проблем хватает, как в политике, так и в экономике наших соседей. Однако, в Братиславе настоятельно рекомендуют Киеву не останавливаться и держать курс на Европу не смотря на то, что пока не ясно, откроют ли нам дверь или так она и останется закрытым клубом.

Роман РОТ, представитель департамента Восточной Европы МИД Словакии: «Потенциал сильной стороны, но мы этот потенциал пока не видим. Потому что, это не наша ошибка и необходимо свои домашние работы выполнять. Списывать это хорошо, но будут списывать всю жизнь, то так и ничего и не выучат. Шпаргалка поможет, но сделайте эту шпаргалку сами».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Евпропейцы заІнтересованы в Украине, как в сильном и стабильном соседе. В стране с европейскими ценностями, где уважают права человека, политики держат слово и страну не растаскивают на куски. Однако, прежде Украине необходимо понять. Что самосовершенствуясь под словом «евроинтеграция» страна вкладывает инвестиции прежде всего в саму себя. 

Роман РОТ, представитель департамента Восточной Европы МИД Словакии: «Надо, что бы было все таки с вашей стороны Украины, что бы было воспринято, что мы это делаем для себя. А не то, что бы кому то что то показать. Нет. Вы делаете это для вас».

Людмила БОРТОК, корреспондент: Когда и возьмет ли вообще, Украину в Евросоюз в свои ряды, неизвестно. Но дорогу осилит только идущий. Станет ли наша страна европейским городом зависит только от политиков, но и от нас самих.

ТРК «Украина» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 4
19:16:21-19:21:28 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Рекламные технологии в действии. По данным социологических исследований, около 60% украинцев больше всего доверяют объевлением на телевидении, на втором месте - печатные СМИ, и на третьем - Інтернет сайты. В погоне за прибылью, рекламисты с каждым днем усовершенствуют схемы обмана покупателей. От щедрых скидок до муляжей в рекламных роликах. 

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Хотя Юрий по образованию не повар, он знает как с помощью химии и подручных средств даже самый невостребованный продукт сделать таким, что бы у миллионной аудитории чувство голода. Благодаря глине продукты в рекламе выглядят так. На прилавках они менее аппетитные. Он вывел в свет десятки брендов. Славу заработал благодаря производству рекламы пива. Это в телевизоре она бесконечно бурлит и пенится, а на самом деле все не так. Съемки длятся всего несколько минут и тут без миксера не обойтись. Состав такой пены мастер держит в секрете. В бокале она может простоять более получаса. Что бы сделать пиво живым достаточно просверлить отверствие и вставить шланг. А дальше, все по законам физики. 

Юрий ТЮРЕКНКОВ, футстилист: «Навазелиненная, наглицериненная, это не всегда съедобно или как правило, несъедобно, но выглядит красиво».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Народ верит тому, что видит, а производитель считает прибыль. Что бы котлеты выглядели так, как будто они только что из сковороды, их вскрывают лаком для волос и так все, чему нужно придать блеск. Что бы заставить зрителя от дивана бросится в магазин, футстилисты используют всевозможные уловки, что бы даже самому невостребованному продукту придать товарный вид. Главное, попасть в точку. Уж как привлечь клиента в свой супермаркет, маркетолог Елена точно знает. Ведь для любимого покупателя ничего не жалко. А вот тебе и скидка на товары первой необходимости. Берешь много -получаешь дисконтную картку. Нет, можно купить товар с акционной скидкой. Покупателей становится больше и товарооборот тоже. Посетитель кроме уценного товара попутно приобретает еще что то, но уже по обычной цене. Раскошелится клиента заставляет и привлекательная прорекламированная упаковка. 

Елена КОВАЛЬСКАЯ, директор департамента маркетинга и рекламы: «Вы можете обычную шоколадную конфету, которая с незамысловатой начинкой упаковать в коробку от известного итальянского дизайнера и в результате вы уже продаете не конфету, вы продаете сувенир, подарок, все что угодно, но это уже не конфета».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Вопрос о том, как и что покупает покупатель фирменной одежды, заставил отдел продаж поволноваться. Плащи этой модели покупателя не заІнтересовали. Здесь знают как с помощью рекламы на психологическом уровне заставить купить фирменную вещь. Для этого вешают ее на самом видном месте. Не действуют, цепляют ценники со скидкой или аксессуары для привлекательности. Все продумано настолько, что если покупатель зайдет еще раз, то не догадается, что это именно тот плащ, который ему не понравился вчера. Скидки на 30, а то и на 70% - гарантия того, что покупателей магнитом будет притягивать. Реклама товаров, недоступных по цене опасно, - считает психолог. 

Анна КЛАДИЕВА, практический психолог: «Что может быть - угнетенное состояние, невозможность чего то достичь. Еще одну хитрость раскрывает бывший продавец бытовой техники. Если товар никто не покупает, к его цене прибавляют 20% стоимости. После чего ее перечеркивают и пишут ту, которая и была до этого. Эффект превосходит все ожидания. Не стоит покупатся на рекламу, где не указывается четкая скидка. К примеру до 30%, на самом деле означает, что товар может быть уценен всего на 1-2%. Количество недобросовестной рекламы правозащитники удивляются не меньше, как и тому, что до этого никто не наказан.

Эдуард БАГИРОВ, правозащитник: «К сожалению, реклама - двигатель процесса и там крутятся многомиллиардные деньги в долларах».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Как из дешевых товаров сделать дорогой сувенир, - знают в этом рекламной агентстве. Достаточно к чашке приклеить логотип любой компании и получается эксклюзивный товар. 

Вилена КАСЬЯНОВА, менеджер рекламного агентства: «Из любой чашки, тарелки, термоса, мы можем сделать уникальный предмет».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Мы решили сами убедится в том, как рекламный логин воздействует на женщин. К обычному хлебу мы присвоили несуществующие качества. Результат не заставил себя ждать. Тот же эксперимент, но уже для мужчин. 

Покупатель: «Это действует по той простой причине,что уровень образования нашего народа с каждым годом снижается».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Причину неудачи бывалые продавцы объясняют просто. 

Продавец: «Профессионал нужен».

Сергей КАРПИЙ, корреспондент: Что бы не стать жертвой рекламы сами же продавцы советуют узнавать подробную информацию о цене и качестве товара на официальных сайтах производителя.

ТРК «Україна» : Програма»События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 5
19:21:29-19:26:46 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: А как продать украинскую книгу? Без пиара тоже не обойтись. Но главное, заполучить клиента. То есть читателя. Писатели надеются, что после гонки за товаром украинцы наконец, потянутся к книжным полкам. Но отечественная литература в коме. Издаются только проверенные маркетингом авторы. Пишущей молодежи трудно пробится и заявить о себе. 

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Тарас Антипович проводает сына в школу. Все, как в обычных людей - семья и двое детей. С женой Ириной счастливы. Писать книги начал 4 года назад. Считает, что у людей нет времени читать романы-эпопеи, поэтому пишет коротко, но со смыслом.

Тарас АНТИПОВИЧ. Писатель: «Ми висловлюємо свої сумніви, думки, ставимо запитання скоріше, ніж даємо відповідь. Тому навряд чи я можу щось сказати. В сенсі дидактичному, щоб когось навчити жити».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Тарасу 29 и сам читает классиков. Ради творчества пришлось поменять работу. Сейчас больше времени проводит дома. Бешенный ритм столичной жизни мешает вдохновению. Но даже когда оно есть, книги не издаются. Тарас издал 2 книги. За них получил 2 тысячи гривен. Читать на украинском готовы не все. 

Тарас АНТИПОВИЧ. Писатель: «Йдеться не про великий сегмент читачів як для 46-мільйонного народу, це дуже мало».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Писать книги в современном мире - это бизнес, - утверждают издатели братья Капрановы. Они приехали покорять столицу в конце 90-х, когда на полках магазинов было не более 600 украинских наименований. Сначала просто продавали литературу, потом решили ее издавать. Раскрутка автора, пиар-клиентура. Опыт пришел за 2 года и только после этого решили издать собственную книгу. Но кризис разрушил все планы. Украинская книга впала в кому. Выжывают продавцы, Донцова и Коелье. Книги, что читают в метро. Издавать для начинающих авторов Капрановых не берутся, хотя и всей душей болеют за украинскую книгу. В пример приводят Швецию. Там государство закупает у издательства образец каждой книги. А это уже гарантия попадания в библиотеку. 

Виталий КАПРАНОВ, писатель: «Я молодий автор і я знаю, що вона опиниться у моїй бібліотеці, де ходять друзі, то я можу гарантовано показати, що це моя книжка. Що її можна взяти, почитати».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: У нас же на закупку книг каждая библиотека в среднем выделяют 1000 грн в год и в первую очередь, покупают научную литературу. Молодой автор должен заботится о себе сам. Только коректорам, художникам и дизайнерам придется заплатить минимум 5 тысяч грн и только после этого заработает типографский станок. Распечатка - процесс сложный и трудоемкий. Книга в 250 страниц занимает по времени 12 часов. Если вы хотите издать книгу в 1000 экземпляров, то вам придется выложить 15 тысяч грн, в украинских писателей таких денег нет. Инженер типографии Алина Жук рассказывает, что сейчас печатает журналы, методички. Художественная литература - редкость. За 13 лет Ассоциация украинских писателей не получила даже помещения, не то что деньги на издательство книг, - утверджает Тарас Федюк. Его стихи изучают в школе. Благодаря тому, что начал писать еще в Советском союзе. Тогда и книги издавали и хорошо платали. Сегодня поэзия не в моде. 

Тарас ФЕДЮК, президент Ассоциации украинских писателей: «Поезія зараз у нас в стані рівня 200-літньої давності. Тобто, стан украънської поезії такий, як за часи Кобзаря. От Тарас Григорович Шевченко потребував спонсора за видання Кобзаря і сьогодні найкращі наші поети потребують спонсора для видання».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Счастливчиков, которым Інтересно издательство в Украине пара десятков. Ирен Роздобудько в том числе. Книги Ирен популярны, но за свои произведения она получает копейки. В украинских писателей пока не кормит. Основная работа Ирен - редактор в журнале, а пишет потому что не может не писать.

Ирэн РОЗДОБУДЬКО, писательница: «Мій особистий секрет успіху - це думати про успіх, про славу, про тиражі, не бути марнославною. Я просто люблю людей. Я люблю за ними спостерігати. Я дуже за них переживаю, за жінок і за чоловіків. Люблю писати про стосунки між ними».

Виктория ЧИСТЮХИНА, корреспондент: Издатели ждут инициативы от государства, а писатели ищут позитив в кризисе. Надеются, что гонка за покурками закончится и люди начнут отдавать предпочтения книгам

ТРК «Україна» : Програма «События» (випуск 19:00:02)
28.03.2010 5:30:15

Сюжет № 6
19:26:47-19:29:15 (время эфира)
Юрий СУГАК, ведущий: Издать свою книгу мечтает и героиня следующего репортажа Наталья Виляева. Именно для этого она пыталась заполучить миллион гривен, который телеканал «Украина» разыгрывает каждое воскресенье в 19 часов в шоу «Граєш чи не граєш». 

Фото - www.3dnews.ru