Якщо це так, то у Дереві Життя Українства взагалі, а кримського зокрема, вирубано половину розкішної крони. Бо чого варті партійні газетки, що роздмухують міжусобну ненависть? А от «Кримська світлиця» В. Качули за духом була ідентичною українському характерові: толерантною до опонентів, але, де треба, то і наступальною в ідеології... І таку ми її передплачували на цілий рік. Та «рідні урядовці» порушили нашу угоду й громадянське право на вибір газети та «підсунули» нам картинки й ідею зречення від українства, або поголовне змішування етносів: он, бачте, українець-християнин Каленчук О.П. уже давно перекинувся на іншу віру, назвався Алі Мухамедом, а ви й досі прагнете чогось українського... Спасибі Владиці, що «потішив» нас зворотним переходом мусульман у християнство.
Що ж, у кожній нації є люди, які ходять по життю зиґзаґами, а то й, може, уздріли духовні переваги віри іншого етносу. Таке трапляється, та не є визначальним у людських спільнотах. А Ви, пане Пилунський, думаєте інакше? Чи міркуєте (а, може, за Вас розмірковував «український уряд»?), що нашим російськомовним і татарськомовним друзям не треба вчити державну мову? Тому Ваша газета тримовна? Вважаємо це приниженням українських громадян іншого етнічного походження.
Редакторська стаття « Кримської світлиці» у № 6-7 за лютий досить обтічна, але з неї ми зрозуміли, що «старому» нема вороття. Це вже як і що трактувати, як «старе». Попередня «Кримська світлиця» була давня і своїм змістом зібрала відповідних передплатників... Рідні державники-співзасновники змінили папір і дизайн газети - це похвально. Але ж із картинок на суші й під водою, які превалюють над читвом, ми, дорослі передплатники, вже виросли!
У покараній за українськість газеті «Кримська світлиця» ми ще мали хліб насущний для внуків-правнуків: «Джерельце» раз на місяць і Кримчаночку щотижня у кольорі. А якщо «не нагнеш молодий дубок, то до старого дуба не берися» (народна мудрість). Це ж була чи не найкраща дитяча газетка-сіяч, про яку так майстерно дбав Д. Кононенко. А де тепер літературна сторінка цього ж редактора? Звісно, художні твори можна читати й у книжках! Та не часто беремо їх до рук за браком часу, а от у газеті неодмінно почитаємо. Саме тому й вимагаємо повернути нам передплачену нами «Кримську світлицю» та її редактора Віктора Качулу.
З повагою - група львівських передплатників газети «Кримська світлиця»:
1. Ярослав Гірник - полковник, голова ЛОВ ВОВ,
2. Любов Романюк - Відмінник охорони здоров'я,
3. Олександра Захарків - доцент ЛОІ ППО,
4. Мирослава Зваричевська - Заслужений учитель України,
5. Володимир Королюк - інженер, учасник Другої світової війни,
6. Євгенія Ямінська - музикознавець,
7. Анастасія Гумницька - Заслужений учитель України,
8. Марта Бретун - голова товариства «Рідна школа»
та ще 21 підпис.
