На засіданні колегії Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України 29 серпня 2002 року розглядалися питання про проект державної програми “Журналіст”, створення українсько-польського телевізійного каналу, про стан та перспективи надання державної адресної підтримки друкованим періодичним виданням, організація нового 2002-2003 навчального року в Укртелерадіоінституті. Відзначаючи роль журналістів у громадсько-політичному житті держави та їх вплив на формування громадянської гідності та національної свідомості Держкомінформ виніс на громадське обговорення проект державної програми “Журналіст” на 2003 – 2010 роки. Програму розроблено Держкомінформом України разом з Національною Спілкою журналістів.

Необхідність у створенні виникнення такої програми, як зазначають самі автори, є наслідком економічних обставин й недосконалості законодавства, невеликої кількості україномовних видань, а також того, що телерадіоорганізації, які ведуть мовлення на всю Україну не дотримуються чинного законодавства щодо використання державної мови, а Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення не стала гарантом дотримання мовниками, які мають ліцензії на право роботи в телерадіоефірі, законодавства в галузі телебачення і радіомовлення та інших нормативних актів.

Серед проблем вітчизняної журналістики підкреслюються прояви політичного екстремізму та нетерпимості до різних точок зору, а також до власних позицій журналістів, оприлюднених пресою, набувають іноді форми фізичних розправ. Невиправдано високими є суми відшкодування моральної шкоди, як засіб тиску на ЗМІ, зазначається в проекті. Залишається недостатньою забезпеченість населення засобами масової інформації. Через низький рівень життя громадян значна кількість користувачів в Україні позбавлена доступу до альтернативних джерел інформації. Вичерпуються технічні можливості розвитку телебачення на існуючій технічній базі, наявне відставання від розвинутих країн в обладнанні телекомунікаційних мереж зв’язку. Технічне обладнання державного телебачення залишається на рівні70-х років. Внаслідок руйнування ліній радіофікації та несвоєчасне їх відновлення, відсутності у підприємств необхідних коштів кількість радіоточок у населення постійно зменшується. Підгалузь радіомовлення є збитковою. Одна з причин – низька абонентська плата. Різке зростання кількості друкованих та електронних ЗМІ зумовило відчутну нестачу кваліфікованих журналістських кадрів. У багатьох редакціях 70-80% журналістських посад займають люди без базової журналістської освіти. За деякими даними кількість таких “самодіяльних” журналістів становить в Україні понад 20 тис. Залишає бажати кращого рівень вузівської підготовки журналістів.

Потребує практичного поновлення система підвищення кваліфікації журналістських кадрів. Крім Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіомовлення (Укртелерадіоінститут) післядипломною освітою журналістів на державному рівні займаються недостатньо. В цьому ж навчальному закладі системно ведеться первинна підготовка кадрів тільки для державних електронних ЗМІ. Передбачається на базі Укртелерадіоінституту розбудувати єдину систему підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів для всіх ЗМІ шляхом розширення функцій, вважають в Держкомінформі.

Метою програми є здійснення невідкладних і перспективних заходів щодо розвитку державних та комунальних засобів масової інформації, розв’язання актуальних проблем журналістів та журналістики. Цієї мети передбачається досягти шляхом виконання таких основних завдань через послідовне вирішення виробничих, соціальних і матеріальних проблем журналістів; поліпшення умов діяльності ЗМІ, засновниками (співзасновниками) яких є органи державної виконавчої влади та місцевої влади і органи місцевого самоврядування; зміцнення матеріально-технічної бази редакцій державних і комунальних газет, журналів, телерадіокомпаній; розробка законопроектів із питань засобів масової інформації та соціального захисту журналістів; підвищення ролі і статусу професії журналіста; оптимізація кадрового забезпечення державних та комунальних ЗМІ; модернізація системи підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації журналістських кадрів для державних і комунальних ЗМІ; оновлення змісту і форм професійної діяльності журналістів, удосконалення післядипломної освіти.

Фінансове і ресурсне забезпечення виконання програми планується здійснювати в межах асигнувань, передбачених центральним та місцевим органам виконавчої влади, що є виконавцями заходів Програми, з державного і місцевого бюджетів, та з інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема з Державного бюджету.

Очікувані результати виконання програми має забезпечити :поліпшення соціально-економічного становища журналістів, морального і матеріального стимулювання їх професійної діяльності; підвищення професійного рівня журналістських кадрів; науково обЄрунтоване довгострокове прогнозування потреб в журналістських кадрах; стабілізацію кадрового складу редакцій газет, журналів, телебачення і радіомовлення; розвиток мережі навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, їх інтеграцію для впровадження системи неперервної журналістської освіти; розроблення та впровадження нових механізмів відбору обдарованої молоді для одержання журналістської спеціальності; оновлення змісту підготовки журналістів, їх неперервної післядипломної освіти, з урахуванням потреб сучасного інформаційно-технологічного суспільства.

Контроль за виконанням програми покладається на Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. та на Кабінет Міністрів України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації у межах своєї компетенції та згідно із завданнями Програми щороку до 1 грудня, починаючи з 2003 року, подають свої матеріали про хід її виконання Держкомінформу, який у свою чергу надсилає узагальнену інформацію до Кабінету Міністрів України.