У відповідності до статті 3 закону України „Про захист прав споживачів”, споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послуги), їхню кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця).

Джерелами інформації, як це передбачено у статті 26 Закону України „Про інформацію” є передбачені або встановлені Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які являють собою матеріальні об'єкти, що зберігають інформацію, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи. Таким чином, засоби масової інформації можуть бути одним із джерел інформації, з якого споживачі отримують відомості про товари, роботи, послуги.

Виступаючи як джерело інформації та суб’єкт інформаційних відносин, телерадіоорганізації (відповідно до статті 2 Закону „Про телебачення та радіомовлення”), а також друковані засоби масової інформації (відповідно до статті 3 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”) зобов’язані дотримуватись певних принципів, і, зокрема, – заборони поширення відомостей, розголошення яких забороняється статтею 46 Закону України "Про інформацію”, а також – заборони поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.

Оскільки інформація про якість товарів не належить до категорії відомостей, розповсюдження яких заборонено (державна, комерційна чи інша таємниця), можна говорити про те, що засіб масової інформації притягатиметься до відповідальності за розповсюдження таких відомостей тільки в тому разі, коли така інформація не відповідатиме дійсності.

Разом з тим, як уже неодноразово зазначалося в інших консультаціях, не можуть бути визнані неправдивими відомостями так звані оціночні судження. У відповідності до ст. 471 Закону «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Такі судження, як відомо, не підлягають спростуванню і доведенню їхньої правдивості.

Нагадаємо, що під поняттям «оціночні судження» закон розуміє висловлювання, що не містять фактичних даних (зокрема: критика, оцінка дій), а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, оскільки в них використані специфічні мовні засоби (гіперболи, алегорії, сатира й т. ін.).

Підставою для відповідальності оціночні судження будуть тоді, коли вони мають характер наклепу чи образи. Наклепом вважається поширення неправдивих вигадок, які ганьблять іншу особу, а образою буде визнане навмисне приниження честі й гідності особи.

Цілком очевидно, що результати споживацьких тестів не можуть бути вигадкою, оскільки базуються на реальній, хоч і суб’єктивній, оцінці людиною або групою людей окремих споживчих якостей певного продукту. Так само не може йти мова про образу, позаяк публікації стосуються певного продукту, а не особи, навіть якщо назва продукту і пов’язується із конкретним виробником.

Практика застосування закону України „Про інформацію” свідчить, що такий вид інформації, як результати тестування певних товарів, завжди належать до оціночних суджень, у розумінні підстави, яка звільняє від відповідальності.

Отже результати споживацьких тестувань певних товарів можуть без обмежень оприлюднюватися у будь-яких засобах масової інформації з метою задоволення гарантованого законом права споживачів на інформацію про товари, роботи, послуги.

Зміст оцінки продуктів, що виступають предметом тестування (негативний чи позитивний) не впливає на наявність чи відсутність підстав для притягнення засобу масової інформації до відповідальності. Така оцінка завжди визнається оціночним судженням, право на оприлюднення якого гарантовано законом, а оціночні судження, у свою чергу, виключають можливість притягнення до відповідальності та отримання права вимагати спростування.

Виняток становить лише поширення інформації, яка має характер наклепу чи образи або – неправдивої інформації, яка спрямована на приниження честі, гідності чи ділової репутації особи, яка є виробником чи продавцем товару (наприклад – оприлюднення результатів фальсифікованого тестування з метою дискредитації конкурента).