17 грудня в Києві відбувся форум «Про невідкладні заходи щодо розвитку інформаційного суспільства України», організатором якого виступила Громадська рада з питань інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Головною метою проведення заходу було обговорення нагальних питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, викладених у презентованих раніше «Настановах кандидатам у Президенти України», разом з кандидатами, їхніми представниками, громадськими організаціями.
Голова редакційного комітету Громадської ради Валерій Пекар одразу ж зазначив, що «Настанови» гарантовано отримали всі кандидати в президенти.
Про те, що почерпнули політики з документу, доповідав Олексій Баранов з Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України. Він проаналізував передвиборні програми всіх 18 кандидатів у президенти і розділив їх на три групи:
- ті, що не містять жодних положень, пов'язаних з ІКТ (7: програми Михайла Бродського, Олександра Пабата, Сергія Ратушняка, Петра Симоненка, Олександра Мороза, Василя Противсіха та Олега Рябоконя);
- ті, що містять хоч якесь згадування про інформацію та інформаційний розвиток (8: програми Анатолія Гриценка, Володимира Литвина, Олега Тягнибока, Віктора Януковича, Юрія Костенка, Сергія Тігіпка, Віктора Ющенка, Арсенія Яценюка);
- ті, що містять положення із згадуванням необхідності розвитку інформаційного суспільства (3: програми Юлії Тимошенко, Інни Богословської та Людмили Супрун).
Одним із пріоритетів програми Юлії Тимошенко є якісна освіта, в тому числі - доступ дітей до користування інтернетом та забезпечення комп'ютерами. «Одна дитина - один комп'ютер» - зазначається у програмі Людмили Супрун. «Реформування інформаційних систем» - такий пункт міститься в програмі Інни Богословської.
«Якщо взяти до уваги головні пріоритети, визначені в програмах кандидатів, то кожен з них у сучасному світі має спиратися і отримувати підтримку у розвитку інформаційного середовища. Наприклад, створення системи електронного уряду - це повна прозорість його роботи: всі документи, рішення, інформація про те, як вони виконуються, запити, тощо - все є в інтернеті. Застосування інформаційно-комп'ютерних технологій є потужним механізмом підвищення ефективності діяльності у будь-якій сфері», - зазначив пан Баранов.
Однак, всупереч очікуванням організаторів, жоден із запрошених кандидатів у президенти України не з'явився на форум.
У форумі взяли участь представники галузевих асоціацій, які ще раз звернули увагу громадськості на проблеми кожної галузі, в тому числі галузі IT-технологій, телекомунікацій, телерадіомовлення: на недосконалу законодавчу базу, проблеми в регулюванні галузі, відсутність умов для стабільного розвитку.
«Дуже важливо, щоб нашу ініціативу сприймали не як спробу щось для себе вимагати: ми намагаємося донести до політичної еліти, що розвиток інформаційної сфери є потужним ресурсом для розвитку країни», - зазначив голова редакційного комітету Громадської ради Валерій Пекар.
Учасники форуму ухвалили резолюці, одним з пунктів якої передбачено запропонувати Верховній Раді провести в жовтні 2010 року парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Наводимо повний текст Резолюції.
Довідка:
Громадська рада з питань інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) була створена 16 березня 2005 року. Рада є постійно діючим консультативно-дорадчим та ініціативним органом формування узгодженої громадської позиції та вираження консолідованих інтересів індустрії ІКТ України. Рада складається з представників недержавних організацій та авторитетних фахівців, об'єднує більш ніж 20 громадських організацій та підприємницьких асоціацій України з метою формування узгодженої громадської позиції щодо розбудови інформаційного суспільства в Україні.
Наталія Мамай, для «Детектор медіа»