Концерн РРТ на своєму сайті повідомляє, що з 1 жовтня засобами Одеського ОРТПЦ Концерну РРТ розширена територія покриття цифровим сигналом: мовлення розпочате ще в двох зонах - 63 і 73 на 27 ТВК. У 73 зоні увімкнені передавачі у місті Одеса (потужністю 2 кВт) і місті Березівка (потужністю 100 Вт), а в 63 зоні - у селі Жовтень (потужністю 450 Вт) і місті Роздільна (потужністю 20 Вт).

Таким чином, в Одеській області працюють вже чотири зони: 63, 70, 73 і 74, три з них - без міжнародної координації частот.

«Це відбувається за планом - мовлення включає компанія УЦТМ, яка має ліцензію. Там немає міжнародної координації частот, але є внутрішнє погодження між різними службами країни, тож якщо наші сусіди скажуть припинити, ми будемо змушені вимкнути передавачі», - прокоментував розширення цифрового мовлення член Нацради Ігор Курус.

Тимчасом Волинська обласна державна адміністрація просить Національну раду з питань телебачення і радіомовлення прийняти рішення про експериментальне тестове включення цифрового телебачення в 1, 2 і 14 цифрових зонах Волинської області загальнонаціональних та регіонального мультиплексів на всіх можливих частотах. Копія листа, адресованого Нацраді, надійшла до редакції ТК.

У Волинській ОДА стверджують, що з обласного бюджету виділено кошти на будівництво радіотелевізійного передавального центру в місті Камінь-Каширський, де вже зведена вежа висотою 80 метрів. Водночас волинська філія Концерну РРТ почала будувати радіотелецентр у смт Любешів. Будівництво обох центрів планують завершити у 2010 році.

Підтримкою ОДА заручилася приватна компанія - ТОВ «Телемережі України», яка також звернулася до Нацради. «Телемережі України» збудували радіотелецентр у Нововолинську і змонтували передавачі на власних станціях у Луцьку і Ковелі. У серпні-вересні компанія провела тестову трансляцію в Нововолинську і Луцьку на 27 ТВК і в Ковелі на 22 ТВК передавачами потужністю по 250 Вт. У своєму листі компанія просить дозволу на побудову і тимчасову тестову експлуатацію мережі цифрового телебачення у п'яти цифрових зонах в трьох областях: 1 і 14 на Волині, 25, 39 і 14 на Львівщині та 51 на Закарпатті. Оціночна вартість інвестицій у розбудову дослідної мережі - до 5 млн гривень.

Член Національної раді Ігор Курус розповів ТК, що не тільки Волинська ОДА намагається прискорити реалізацію проекту цифрового телебачення, але на заваді стоять декілька проблем. Насамперед - це частотне забезпечення. Досі в Україні міжнародна координація частот здійснена лише для однієї зони - 74 в Одеській області. Натомість у листі волинян ідеться про те, що в 14 цифровій зоні є три вільних цифрових канали (27, 40, 46).

«Сьогодні для Волині в нас немає частот, на яких вони можуть включитися. Приватне підприємство, яке поставило передавачі у Нововолинську, Луцьку і Ковелі, включило їх на частотах, які самі собі придумало. Але так не буває! Тому що використання частотного ресурсу - це безпека людей. Ці частоти можуть використовувати, скажімо, літаки, військові організації або СБУ. І буде дивно, що літак замість сигналу від радара почує телеканал. Я завжди казав: поки не будуть виконані частотні регулювання, якими займаються НКРЗ і УДЦР, у нас цифрове телебачення буде топтатися на місці», - наголосив Курус.

Другий проблемний аспект, на якому акцентує Ігор Курус, це план переходу на цифрове телерадіомовлення, затверджений Нацрадою. «Було б добре, якби всі органи державної влади користувалися цим планом, а не займалися самочинними діями», - зауважує він.

«Детектор медіа»