Мережа Facebook (чиїм клоном є більш ніж популярний на наших теренах сервіс Вконтакте) поступово стає одним із провідних ньюсмейкерів у міжнародних медіа. Причому йдеться не лише про електронні новини, а й про далекий оффлайн. Зокрема, історія Facebook, що охоплює, за приблизними підрахунками, п'яту частину усіх інтернет-користувачів світу, стане сюжетом голлівудського фільму під невибагливою робочою назвою «Соціальна мережа». Режисером фільму має бути сам Девід Фінчер, продюсером - Кевін Спейсі, а головні ролі зіграють Джастін Тімберлейк та Джессі Айзенберг Останньому дісталася роль одіозного засновника Facebook Марка Цукерберга, котрий у свої 25 років втілює чергову версію американської мрії. В основу фільму покладено реальну історію про те, як 2004-го року кілька сусідів по гарвардському гуртожитку заснували веб-сайт, що сьогодні змагається з усесильним Google за майбутнє панування в інтернеті.
Дійсно, саме Facebook, який вже називають «інтернетом в інтернеті», є сьогодні чи не найбільшим головним болем колишнього монополіста у сфері інтернет-пошуку. Якщо бути точним, говорити про підрив монополії Google у цій сфері зарано, але досвідчені акули віртуального бізнесу вже передчувають чергову революцію. Очільники Facebook і не приховують своєї мети - посісти місце Google як «головного організатора світової інформації» - а також не бояться оприлюднювати засоби її досягнення. Щоб опанувати інтернет, згідно з «планом Цукерберга», потрібно всього чотири кроки: набути «критичну масу» користувачів, що, відповідно до специфіки сервісу, діляться своєю найбільш персональною інформацією; революціонізувати інтернет-пошук (користувачі шукатимуть потрібну їм інформацію на профілях власних друзів, а не через анонімні ґуґлівські алгоритми); колонізувати мережу, зробивши Facebook доступним через мільйони сайтів-партнерів; нарешті, наповнити мережу точковим рекламним продуктом, спрямованим на конкретного користувача на основі його персональної інформації. Останній пункт викликає найбільше ентузіазму в рекламодавців і найменше - у користувачів. Попри начебто благородну мету (повісити на сторінці юзера рекламу саме того товару, який йому реально потрібен) навряд чи кожен зрадіє, побачивши на власному профілі рекламу дешевого кредиту чи засобу для поліпшення потенції - навіть якщо дійсно потребуєш такого засобу.
А от засновник Livejournal Бред Фітцпатрик, що тепер працює інженером-програмістом в компанії Google, розкрив деякі деталі амбітного плану з'єднати воєдино різноманітні соціальні мережі на ґуґлівській платформі - ініціатива, явно покликана запобігти остаточній перемозі Facebook у віртуальному просторі. На думку Фітцпатрика, усі соціальні мережі невдовзі адаптують свої протоколи і стануть сумісними - так само як електронна пошта дозволяє отримувати листи з будь-яких сервісів, незалежно від того, на якому з них ви зареєстровані. Уживши таке порівняння, Фітцпатрик несвідомо вказав на абсурдність теперішньої «битви гігантів» за право підпорядкувати якнайбільшу кількість користувачів. Чи не можуть натомість соціальні мережі мирно співіснувати, як співіснують листи з різних сервісів у скриньці електронної пошти?
Тим часом наші кмітливі співвітчизники знайшли спосіб накапостити новітньому веб-гіганту. Минулого тижня було викрито хакерський сервіс, що пропонував послуги зі зламу будь-якого Facebook-аккаунта. Стверджувалося, що злам відбувається крізь діри в захисті Facebook, що уможливлюють доступ до всієї бази даних користувачів. Але для того, щоб отримати бажаний пароль від чужого аккаунта, вимагалося відправити $100 через систему Western Union певному Нікіті Волгіну з Кіровограда. Зрозуміло, ніхто не зобов'яже хакерів після отримання грошей дійсно надіслати вкрадений пароль. Невдовзі було виявлено аналогічний сервіс, що може красти паролі з MySpace, ICQ та Вконтакте. Причому на злам останнього з цих сервісів діяла знижка 50% відсотків, що змусило західних аналітиків зробити далекоглядний висновок: «Дивно, що українські зловмисники, котрі створили ці сайти, намагаються обдурити росіян - цю тактику ми нечасто бачимо в наших лабораторіях». Схоже, Вконтакте на Заході настільки міцно ідентифікується з Росією, що там і на думку не спадає, що десь інде - навіть в Україні - є люди, здатні стати клієнтами цього жалюгідного клону.
Популярність соціальних мереж на дає спокою, зокрема, російському Міністерству зв'язку та масових комунікацій, що розмістило в інтернеті замовлення на «дослідження основних напрямків просування інтересів федеральних органів виконавчої влади за допомоги спеціалізованих соціальних мереж». Міністерські чиновники пояснили, що йдеться всього лише про пошук у мережі «оригінальних та корисних ідей», але ніхто не сумнівається, що «просування інтересів федеральних органів виконавчої влади» цим не обмежиться. Ідеться не так про чергові ексцеси «керованої демократії», як про всесвітнє посилення владної уваги до впливу соціальних мереж на психіку їхніх користувачів. Самогубство 15-річної англійки, що сталося, на думку її батьків, внаслідок її тривалого цькування «друзями» з Facebook, помітно активізувало цю тенденцію. Тож інтересом голлівудських продюсерів справа цієї соціальної мережі, без сумніву, не обмежиться.
Олексій Радинський - культуролог, автор текстів на довільну тематику, організатор різноманітних акцій, переглядів та інших навколокультурних подій. Протягом кількох років був співавтором програми кіноклубу КМА, а також редактором спеціальних чисел часопису KINO-КОЛО та KINO-КОЛОгазети. Аспірант кафедри культурології Києво-могилянської академії. Працює в науково-дослідному центрі візуальної культури НаУКМА.
