Не всі комунальні та державні засоби масової інформації готові до роздержавлення, багато з них воліли б залишити все як є, незважаючи на злидні та залежність від влади. Цей факт констатували учасники круглого столу «Місцева преса: від комунальної до незалежної. Досвід і проблеми трансформації», що пройшов у Трускавці 5 вересня у рамках святкування 10-ї річниці газети «Джерела Трускавця».
Участь у заході взяли редактори комунальних та приватних видань, представники Національної спілки журналістів України, Інституту розвитку регіональної преси, ГО «Детектор медіа» та інших громадських організацій. Історією успіху поділилися керівники видань, які вже здобули незалежність від місцевої влади, зокрема головний редактор маріупольського «Приазовского рабочего» Микола Токарський та організатори заходу - головний редактор «Джерел Трускавця» Тетяна Татомир та засновник газети, підприємець Руслан Козир.
У своєму виступі секретар НСЖУ Валерій Горобець назвав існування в Україні понад 700 комунальних газет «ганебним явищем». «Нам кажуть: якщо є ніша, є ринок - кидайте ці видання, засновуйте нові і працюйте. Але люди ментально не готові. Їхнє головне багатство - бренди, яким довіряють люди», - сказав він. Натомість представник компанії «Український медіасервіс» Олег Онисько розповів про досвід Латвії, де з колишніх «районок» утворили єдину мережу з частково спільним контентом, залишивши звичні для споживачів бренди.
«Дуже небагато комунальних газет насправді хочуть змін, - зазначила засновниця феодосійської приватної газети «Кафа» Ірина Прокоп'юк. - Більшість із них хотіли б, щоб усе залишилось як є. Я боюсь, що коли буде ухвалено закон про роздержавлення, ті, що не готові, помруть». Із думкою пані Прокоп'юк, що роздержавлення треба зробити добровільним, категорично не погодився Валерій Горобець. Серед присутніх також не знайшлося тих, хто виступив б проти роздержавлення, хоча деяким із представлених за круглим столом видань вдається бути успішними й прибутковими навіть у статусі комунальних. Учасники заходу нарікали на народних депутатів - членів Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації, які, на їхню думку, не докладають належних зусиль для ухвалення закону про роздержавлення. Ще однією перешкодою є економічна криза, яка значно зменшує шанси на виживання регіональної преси без бюджетних дотацій.
Керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут наголосив на тому, що гальмування процесу роздержавлення - лише одна з численних проблем, що коріняться в неефективності української влади та нерозвиненості громадянського суспільства. Він закликав журналістів навіть у стані залежності від місцевої влади не втрачати гідності, намагатися працювати за професійними стандартами та формувати «простір правди», який у майбутньому допоможе змінити ситуацію в країні на краще.
Ілюстрація - http://www.segodnya.ua/
