detector.media
04.06.2009 16:16
Науковці й експерти: Інформаційний кодекс України на часі

Одна з основних причин того, що в Україні досі немає інформаційного кодексу, полягає в тому, що немає політичної волі щодо його прийняття. Про це говорили учасники круглого столу на тему «Проблеми кодифікації інформаційного законодавства України», який відбувся 4 червня 2009 року в Інституті законодавства Верховної Ради України.

 

Готового проекту інформаційного кодексу не існує, але вже майже десять років над його розробкою працюють у Державному комітеті телебачення і радіомовлення. Багато проблем неузгодженості вітчизняних законів, на думку заступника голови Держтелерадіо Володимира Горобцова, полягає в технократичному і гуманітарному підходах до їх творення. Наприклад, технократи основну увагу приділяють передачі інформації, а гуманітарії - праву на інформацію. «У нашому законодавстві одні й ті ж поняття часто визначені по-різному», - сказав він. Кодифікація могла б ліквідувати ці неузгодженості.

 

Володимир Горобцов переконаний, що ухвалення інформаційного кодексу - не данина моді. За його словами, у планах уряду вже не раз стояло питання розробки такого кодексу. «Треба розробити комплексний підхід до створення інформаційного кодексу, наразі він тільки фрагментарний. І одночасно удосконалювати діюче законодавство. Справа в тому, що раніше вважалося, що держава дає право на інформацію, а зараз зрозуміли, що це природне право людини», - сказав пан Горобцов, додавши, що Держтелерадіо готове й далі працювати над розробкою інформаційного кодексу тільки за обов'язкової участі науковців.

 

Старший науковий співробітник Інститут держави і права імені В.М. Корецького Тетяна Костецька вважає, що чинний Закон «Про інформацію», який був прийнятий 1992 року, не зважаючи на те, що деякі його норми застаріли, все ж непоганий. «Все таки його вісім років не змінювали, - сказала вона. - Може про нього просто ніхто не знав?». Вона вважає, що за відсутності кодексу саме цей закон претендує на основний в інформаційній галузі.

 

Дехто з присутніх на заході не міг зрозуміти на кого буде розрахований майбутній інформаційний кодекс. Зокрема президент видавничої організації  «Юрінком Інтер» Віктор Ковальський поцікавився, хто саме буде користуватися таким кодексом. Його також турбує питання низької якості чинних законів, які уже через півроку після прийняття потребують змін.

 

На думку учасників круглого столу, законодавці приймають низькоякісні закони через те, що ігнорують науковий підхід на етапі їх підготовки. Кандидат філологічних наук Києво-Могилянської академії Наталя Артикуца висловила незадоволення тим, що депутати, пишучи законопроекти, ігнорують і лінгвістичні норми.

 

Переважна більшість учасників заходу висловилася за створення інформаційного кодексу. Кожен висловлював свої пропозиції до майбутнього кодексу, які ввійдуть до рекомендацій круглого столу. Зокрема голова Комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький не проти, щоб у кодексі були розділи про права і свободи учасників інформаційних відносин та про захист суспільної моралі.

 

«Детектор медіа»

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY