Україні слід ввести до нормативно-правової бази поняття «дитяча порнографія», запровадити покарання за її зберігання, а в ст. 301 Кримінального кодексу України, яка карає за виготовлення дитячого порно, замінити фразу «примус неповнолітніх» на «залучення неповнолітніх». Про це оголосили 2 червня представники міжнародної організації ЕКПАТ і правозахисного центру «Ла Страда – Україна», презентуючи результати дослідження щодо виявлення ситуації з розповсюдженням дитячої порнографії в Білорусі, Молдові, Росії та Україні.

У 2008-2009 роках в Україні було розроблено три законопроекти, які посилювали покарання за дії, пов'язані з дитячою порнографією. Це законопроекти Міністерства юстиції (схвалений Кабміном) і народних депутатів Геннадія Москаля і Павла Унгуряна. Однак поки що жоден не прийнято Верховною Радою.

Порівняння кримінальної відповідальності за зберігання, виготовлення і розповсюдження дитячої порнографії в країнах СНД

У 2008 році центром «Ла Страда – Україна» та Київським міжнародним інститутом соціології було проведено зріз громадської думки. Як свідчать результати, 87% громадян згодні, що дитяча порнографія завдає шкоди. Переважна більшість українців (97,8%) вважає, що дитячу порнографію має бути заборонено. Водночас 93,7% жителів України погоджуються, що порнографію взагалі (і дитячу, і дорослу) має бути заборонено, хоча, згідно зі статистикою одного з українських інтернет-порталів, більше 30 тисяч користувачів щодня відвідують порносайти.

94,2% українців виступають за запровадження покарання за зберігання і використання дитячої порнографії, а 97,4% згодні з тим, що за виготовлення має бути найжорсткіше покарання, передбачене українським законодавством.

Першими успіхами в боротьбі з дитячою порнографією в Україні правозахисники називають три фактори. По-перше, це поява двох спеціалістів із кримінальних дій в інтернеті у Міністерстві внутрішніх справ та понад 40 фахівців в областях. По-друге, це перша «гучна справа» 2002 року щодо дитячої порностудії «+/- 13» в Одесі (хоча власників хтось попередив і їм вдалося виїхати за кордон і уникнути покарання). І, по-третє, закриття інтернет-ресрсу «Інфостор» 10 грудня 2008 року, на якому 80% продукції було контрафактною і порнографічною, в тому числі за участю дітей 5-12 років.

Питання відповідальності інтернет-провайдеріав за контент, який стає доступним через їхні сервери, залишається відкритим. Правозахисники рекомендують провайдерам записувати і перевіряти достовірність клієнтів, а також підписати етичний кодекс і сформувати механізм повідомлення правоохоронних органів про виявлене дитяче порно, наприклад, через «гарячі лінії».

«Детектор медіа»