detector.media
25.07.2003 16:30
Олег Єльцов: Мене залякували. А от чому залякували – ніхто не сказав
Олег Єльцов: Мене залякували. А от чому залякували – ніхто не сказав
Журналіст Олег Єльцов пов'язує інцидент із нападом зі своєю професійною діяльністю. В інтерв'ю УП редактор "України кримінальної" повідомив, що в день нападу йому два рази дзвонили з телефону-автомата, помилялися номером. А за день до випадку невідомі також чекали Олега в під'їзді.
Голос журналіста був бадьорий, він зізнався, що тільки що повернувся з лікарні, і саме закінчує роботу над звітом про інцидент. - Олег, як ви себе почуваєте?

- Я себе почуваю добре – відразу відповідально заявляю. Мене похвалив заввідділу. Вранці подивився й сказав, що я можу виписуватися, вони мене там обстежували дуже відповідально. Там була така здоровенна шишка на потилиці, вона кудись ділася. І він сказав, що здоров'я гарне.

- А який діагноз поставили медики

- Там навіть не струс мозку, там... У мене, чесно кажучи, немає зараз із собою виписки, щось синці від удару. Я думав, що це мені трубою зарядили, потім поговорив з людьми, уважно на неї подивився – це, звичайно, була не труба. Трубою там би просто череп знесли.

Випереджаючи трошечки ваші питання, я зараз уже дійду висновку, що це мене так лякали.

- З чим ви пов'язуєте цей напад?

- З професійною діяльністю. Тільки з професійною діяльністю. Ні бізнесом не займаюся, нікому нічого не винен, ні мені ніхто нічого не винен. Я упевнений, що ніхто б на це не пішов. Це пов'язано тільки з публікаціями на сайті.

- А чому це було зроблено?

- Я думаю, тільки залякати. Хоча є отут деякі сумніви. Тому що двічі дзвонили в двері протягом дня, коли я працював. Я навіть не підходив до дверей, я не люблю зустрічати тих, кого я не кличу в гості.

Я не розумію, який би був розклад, якби ці люди потрапили б до мене в квартиру. Але з іншого боку, якби вони хотіли потрапити, вони б мене блокували, коли я вийшов і ще не закрив двері. Чомусь вони вийшли саме тоді, коли я викликав ліфт.

Я все-таки схиляюся до того, що лякали, тому що бійки як такої не було. Був електрошок, вони намагалися мене якось там скрутити і так далі. Я думаю, що залякували.

А от чому залякували - так ніхто і не сказав. Думаю, я маю сам здогадатися. Але от з моїх здогадів, це могли бути якісь старі публікації, люди просто образилися сильно і чекали слушного часу. От у мене зараз є дві претензії по моїх останніх публікацій, скоріш за все це пов'язано з ними.

- А які це публікації?

- Це була замітка про затримку декана юридичного факультету Київського державного Університету, академіка Андрєйцева на одержанні хабара в розмірі 8 тисяч доларів. Після цього, як виявляється, було багато шуму. Я поїхав відпочивати, і про це я довідався буквально напередодні від'їзду. Потім я довідався про те, що я нібито ховаюся за кордоном, мені заплатили якісь гроші, що б я опорочив чесне ім'я Держуніверситету.

Це усе було не так. Я дійсно виїхав, але потім по запиті ректора Скопенка йому правоохоронні органи відповіли, що ніяких заходів у відношенні Андрєйцева не проводили. Я чесно скажу, це дуже відповідальна інформація, я б так її не ставив, я був дуже упевнений у своїх джерелах, що мені її надали. Але я засумнівався, чесно скажу, в такому цинізмові цієї відповіді. У мене був час, і я перевірив ще раз цю інформацію. Я стопроцентно упевнений, що вона достовірна.

І тут я мав необережність. Звичайно, я не говорю про те, чим я займаюся, адже спокійніше, коли вже усе опубліковано, і тоді нема рації що-небудь робити. Але я сказав, що я шукаю докази, і я їх знайду, для суду і так далі.

Не виключаю, що це може бути такий дзвіночок, мовляв, нічого шукати не треба. Оскільки по моїх підрахунках, мова йде про великі суми і про погрози зняття пана Андрейцева з посади.

Сьогодні, як я тільки що довідався президент підписав розпорядження про наведення порядку у Вузах країни в зв'язку з хабарництвом.

- Олег, а як напад уплинув на роботу редакції "України кримінальної"?

- Він не вплинув на роботу редакції. Так, сьогодні ще немає жодного матеріалу на сайті. Але от зараз з вами договорю і дороблю замітку.

- В останні дні ви почували на собі підвищену увагу з боку спецслужб?

- Я її періодично увесь час відчуваю, але в людей своя роботи, де я беру інформацію, чим я дихаю. Може я наркотиками торгую? Я до цьому нормально відношуся, ми в такій країні живемо. Але я відзначаю всі ці речі.

От, наприклад, був вранці дзвоник цікавий. За пару днів до цього, нібито з пошти дзвонили, з'ясовували, коли я вдома буваю. Потім з'ясувалося, уже після опитування міліцією, що ці люди (нападники - УП) з ранку знаходилися в нашому під'їзді. Але виявляється, на день раніше вони теж провели в будинку якийсь час. Просто в той день (перед нападом - УП) я пізно ввечері повернувся з дружиною додому і, напевно, нас або не дочекалися, або побоялися що-небудь починати.

- А хто, ви говорите, дзвонив з пошти?

- Нібито листоноша. Вона говорила про телеграму, дізнавалася, коли я буду вдома. Я їй сказав, коли, але вона не приходила більше.

А ранком, у день нападу, двічі дзвонили з вуличного автомата, нібито помилялися номером. Але був цікавий механізм цього дзвоника, явно люди встановлювали, чи я в квартирі.

- У зв'язку з тим, що ви сказали, ви вірите в об'єктивність розслідування?

- Чому ні? Я вірю. Хоча, якщо припустити, що це було інспіровано владою... Але відверто скажу, це треба бути зовсім безглуздим, щоб такі речі робити, це явно не на руку владі. По-перше, цей шум, а по-друге, ну і що? Мало там відомих випадків, коли це траплялося, і до чого це приводило?

- Як ви думаєте, діяли професіонали чи "аматори"?

- Професіонали. Я спочатку розцінив їхні дії, як не зовсім зрозумілі. З такою трубою, цей дурний електрошок, як комариний укус, ну опік залишився на руці... Мене не побили, ну забили трохи, ну збили з ніг. При наявності такої труби, у мене просто немає аргументів, адже її так і не пустили в хід. Я думаю, завдання було поставлене чітко. Те, як організовували всю цю справу, я думаю, що все було досить грамотно.

- Олег, а нападники вимовляли якісь слова?

- Нічого. Крім того, коли я вийшов на площадку і стояв біля ліфта, вони, з метою відзначиться, що не нападають (вони були з квітами, у костюмах), а нібито просто заплуталися у поверхах, запитали, який це поверх. Все, жодного слова, жодних погроз – що я не повинен робити, кого я не повинен чіпати, нічого.

- Ви будете звертатися за охороною?

- Давайте це залишимо моїм маленьким секретом. Навіть думаю, без мого звернення якимось чином до якихось дій вдадуться, я вважаю.

- А ви якось пов'язуєте напад з подіями 200 року, коли ви терміново виїхали з міста?

- Ні, я не думаю. Хоча, може бути все, але немає якихось доводів. По-перше, у 2000 році це було не так, я не їхав терміново з міста. Квиток був куплений заздалегідь, це потім вже все було переплутано, але я тоді описував, як це було. Квиток був куплений заздалегідь, напередодні від'їзду мені дзвонили, погрожували. І у той день, коли мене обшукували на кордоні з Росією, пропав Георгій Гонгадзе. От саме у цей збіг я не вірю. Я думаю, якийсь зв'язок є між цими подіями.

Читайте також:

Двоє невідомих напали на редактора «України кримінальної» Єльцова

Юрій Кармазін вважає: "Генпрокуратура, МВС та СБУ повинні терміново і ретельно відреагувати щодо нападу на Олега Єльцова, аби потім не було пізно, як у випадку з його колегою Георгієм Гонгадзе…"

По факту нападения на журналиста Ельцова возбуждено уголовное дело

Журналист Ельцов считает, что его не собирались убивать
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY