Першою краплею у хвилі «антикризових» телепроектів, яка має сколихнути український ефір у 2009 році, став спецпроект під оптимістичною назвою «Територія позитиву», першого дня весни запущений «1+1» у межах випуску ТСН.

 

Що ж стало поштовхом до бажання налаштовувати глядача на світле й прекрасне? Авторка «серіалу» Юлія Дячук зауважує, що ідея створити такий проект близько року визрівала в її голові. З іншого боку, ця ж ідея, певно, жевріла в головах менеджменту каналу ще з осені минулого року. Адже саме тоді українські парламентарі й керівники регуляторних органів у форматі круглого столу виступили за втілення цієї місії.

 

За ідеєю, ініціатива виведення людей із середовища суцільної негативної інформації, яка панує в новинах (особливо в тому самому ТСН), мала б виходити від телеканалів, аж ніяк не від політиків. Попри це саме політики вирішили рятувати суспільство від негативу в новинах, апелюючи не лише до морально-етичних норм, а й до законодавчих. Приміром, до статті 4 закону «Про телебачення та радіомовлення»: «Держава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості…». Саме ці слова цитував віце-спікер Микола Томенко в жовтні 2008 року, закликаючи Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення й Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі долучитися до регулювання цієї проблеми.

 

 

Втім, українські канали виявилися свідомішими за румунські – закони, квоти й додаткове державне регулювання не знадобилися. Ознаменувати початок нового року «позитивом» та «світлом» із екранів добровільно вирішили аж два телеканали – «1+1» та ICTV (останній 6 березня 5 хвилин експериментуватиме з «Добрими новинами»).

 

Показники першої трансляції «Території позитиву» були досить успішними: рейтинг 10,6%, частка 21,26% (аудиторія 18+, загальнонаціональна панель GFK Ukraine; у містах із населенням понад 50 тисяч мешканців – 14,33%). Частка – вища за середню по каналу, хоча трохи нижча за загальний показник випуску «ТСН. Тиждень» цього дня (22,48%). Попри це проект вийшов у досить складний час – із 20.10 по 20.16: саме з 20.00 починаються новини на «Інтері», тому зазвичай показники другої частини «ТСН» нижчі.

 

У «Території позитиву» все було як у казці: як влучно сказав Олексій Ліхман, Юлія Дячук стала доброю феєю, яка здійснює бажання глядачів універсальним способом, що базується на одвічних законах всесвіту. Ще у прес-релізі перед початком проекту Юлія Дячук розказувала, що «епіграфом до цього серіалу може бути вислів Річарда Баха: “Будь-яка мрія дається тобі з силами її здійснити”». А каталізатором появи «серіалу», за її словами, стало «явище на літеру К»: «Не хочу вживати це слово, пропоную замінити його “весною”. Ми вмикаємо телевізор – а там тільки й розмов, що про “весну”, ми читаємо газети – там також суцільна “весна”, в маршрутках, у метро – скрізь! Я не пропоную закривати очі і займатися самозаспокоєнням, я пропоную змінити своє ставлення до того, що відбувається».

 

Перший сюжет спецпроекту ТСН був присвячений силі позитивного мислення і тому, як досягти своєї мрії за допомогою «дошки візуалізації», так званої карти скарбів: «Замало просто мріяти, треба підкріплювати свої прагнення внутрішніми діями та візуалізовувати особисті бажання, програмуючи себе таким чином на досягнення цілей». Герої сюжету розповідають, як можна легко програмувати себе на багатство, подорожі, сніданки чорною ікрою чи навіть на здійснення таких невинних мрій, як купівля папуги. Приміром, один із героїв сюжету щоранку бере в руки долар, на котрому маркером написано «1 000 000» і смайлик, і таким чином налаштовує себе на здійснення мрії. Решта героїв свою «дошку візуалізації» клеять на ватмані – з різних картинок, що відображають їхнє бажання.

 

Всі основні меседжі сюжету ґрунтуються на ідеях доволі популярного документального фільму Дрю Херіота «Секрет» виробництва Prime Time Productions (у сюжеті навіть використано кадри з фільму), який подає просту й чарівну формулу щастя: всесвіт утілює всі наші думки, хороші й погані. «Саме ці відчуття та внутрішні образи стануть вашими порталом, через який усесвіт почне проявляти свою силу», – у сюжеті ТСН звучать прості й загадкові істини, якими так легко програмувати життя. Таємничості цим істинам додає коментар «позитивника». Це не просто психолог, а цілий президент тренінгового центру Inner Design із екзотичним іменем Ананд Плаван (у перекладі з санскриту – блаженство (ананда) і плавання (плавана). Антуражу містичності до його слів додають звукові ефекти: бій годинника та дзвіночки «музика вітру».

 

Ідея фільму «Секрет», яка так захопила авторів ТСН, проста й доволі поширена: всі бажання й думки матеріалізуються відповідно до закону притягування, де подібне тягнеться до подібного (на таких ідеях будується й імітативна магія, одна з примітивних форм чаклунства – «подібне створює подібне»). Ці віяння підкріплені купою попсової літератури, яка налаштовує людей на успіх та розкриття секретів світу, котрими володіли лише обрані й великі і які тепер чомусь раптом стали відомі кожному.

 

Такі ідеї завжди привертали увагу аудиторії. Тож «1+1» під маркою позитиву вдався до одного з найпростіших рейтинготворчих ходів, характерних для жовтої преси. Під час політичної й економічної нестабільності чи фінансової кризи, підсиленої цікавістю суспільства, популярними стають найрізноманітніші таємничі, напівмагічні вчення. Люди ладні вхопитися за будь-яку можливість чи ідею, яка приноситиме їм багатство, щастя і здійснення бажань. Якщо в нестабільних 90-х були популярними гіпнотизери й сеанси психотерапії, то тепер є новіші інструкції для втілення в життя найзаповітніших мрій. Та сама «карта скарбів», яку клеять для візуалізації бажань, не є ноу-хау успішних людей, вона присутня в міфології й ритуалах давніх народів, а в нинішніх реаліях є неодмінною складовою численних модних тренінгів та шкіл для здобуття багатства, успіху й чого душа зажадає.

 

Звісно, вдаючись до цих ідей, будь-які «позитивні» новини легко зробити рейтинговими. Тепер при нагоді можна ще й похизуватися перед депутатами та наглядовими органами кількістю «хороших новин» в ефірі. Мовляв, ми не лише звертаємо увагу на проблеми й небезпеки суспільстві, розповідаємо реальні історії, які беруть глядачів за живе і змушують правоохоронців оперативно на них реагувати, а ще й дбаємо про їхню душевну рівновагу й позитивне мислення. Та залишається питання: чи принесуть такі рейтингові новини позитив у суспільство? Чи навчать вони людей просто бачити навколо більше прекрасного й позитивного, а не посилати меседжі у всесвіт, клеїти карти скарбів і чекати здійснення бажань?

Можна знайти безліч прикладів вирішення людьми реальних проблем самотужки, без допомоги еманацій та порталів всесвіту. Адже крім смерті, страху й сенсацій у різних сферах є чимало справжніх досягнень. І підприємці, що сповідують принципи соціально відповідального бізнесу, і громадські організації та освітні заклади, які впроваджують ефективні реформи, тощо. Є достатньо прикладів того, як люди допомагають іншим не лише мріяти, а жити і сприймати ті чи інші речі з позиції здорового глузду та протидіяти їм успішними рішеннями. Із них можна створити справжню територію позитиву, наповнену суспільно-важливою інформацію, та, врешті-решт, справжні новини, а не тренінг за мотивами фільму «Секрет». Адже від того, що кризу зватимуть весною, а ТСН – «територією позитиву»,  нічого не зміниться, хіба що сила самої лише думки зможе перетворити перше на друге.