День рідної мови 21 лютого українські телеканали «відзначили» по-різному. Дехто з них його просто не помітив, хоч про акції, присвячені цій даті, розповіли, але під своїм, достатньо своєрідним ракурсом.

 

Наприклад, у програмі «События» на телеканалі «Україна» вийшов сюжет про захід, організований рухом «Не будь байдужим!». Щоправда, автори забули сказати і про організаторів, і про те, з якого приводу захід проводився. З викладу ТРК «Україна» виходило, що з якогось дива зібралися молоді люди, яких ще й підтримали відомі музиканти (ВВ, Mad Hеads, «Юркеш»), і вирішили висунути претензії шкільним вчителям, що уроки проводять українською, а на перерві переходять на російську. Свої претензії учасники акції зібралися передати до Міносвіти, а щоб було веселіше – постановили дістатися до відомства не пішки, а влаштувати невеличкий пробіг. Щоправда, музиканти бігти не стали, і місію довелося виконувати підліткам самостійно.

 

Були ще й синхрони Олега Скрипки та Юрія Нечистяка, які говорили про патріотизм і про боротьбу за «місце під сонцем» для української мови.

 

Якби редактори ТРК «Україна» ретельніше читали календар чи просто були уважнішими, вони звернули б увагу не на окрему акцію, а на дату.

 

Скажімо, в програмі «Подробности» на телеканалі «Інтер» повідомили, що сьогодні налічується приблизно 6700 мов, і половина з них – під загрозою зникнення. Що два тижні в світі перестає функціонувати одна мова. Потім автори сюжету теж розповіли про акцію руху «Не будь байдужим!» і так само «забули» вказати організаторів. Чому? Небажання створити комусь зайвий піар іноді доходить до абсурду. Принагідно варто зазначити, що рух «Не будь байдужим!» проводить свої виключно культурницькі акції вже не перший рік і причетністю до жодних політичних течій себе не заплямував. Така конспірологія з боку журналістів виглядала тим більш дивно, що учасники заходу були одягнені у фірмові куртки з відповідними позначками, емблемами тощо.

 

У кореспондентів двох зазначених телеканалів неприхований інтерес викликало те, що поборники української мови від Будинку вчителя в Києві (місце проведення акції) до Міністерства освіти вирішили не йти, а бігти. Такий акцент робить честь організаторам акції, які це вигадали і тим самим привернули увагу преси, але аж ніяк не телевізійникам. Адже той самий телеканал «Україна», який, як відомо, починав мовлення у Донецькій області, в День рідної мови міг би сказати не тільки про це, а, приміром, і про збереження мови азовських греків, розповісти про співіснування на Донбасі російської й української мов тощо.

 

І телеканал «Інтер», за великим рахунком, теми не розкрив. В Україні багато національних громад, тож можна було розповісти, як сьогодні в нашій державі розвиваються кримськотатарська, угорська, румунська, болгарська і т. д. «Головна програма країни» як-не-як! Можна було, зрештою, звернутися до російської мови. Чи насправді її в Україні так упосліджено, як заявляють деякі політики, якою є реальна сфера її вживання? Тобто журналісти могли б виконати свою роботу – хоч трохи позбавити політиків можливості для спекуляції. Але вийшло так, що завдяки акції громадської організації «Інтер» та «Україна» говорили переважно про українську мову.

 

Що ж, можна було б порадіти, якби не робилося це так неоковирно. Про «Україну» вже було сказано – така подача здатна хіба що зайвий раз налякати наступом українського націоналізму російськомовних глядачів у східних областях, які, очевидно, переважають серед шанувальників цього каналу. «Інтер» пішов ненабагато далі. Один із перших коментарів у сюжеті – слова учасника акції, київського школяра, про те, що вчителів, які на перерві переходять на російську, треба штрафувати. Невідомо, чи жартома він говорив це, чи серйозно, але відповідну тональність було задано: якісь активісти (знову ж таки – невідомо хто) вкотре виступають проти російської мови. Хоч ішлося зовсім про інше – про функціонування української мови у публічній сфері.

 

При цьому треба все ж віддати належне авторам сюжету на «Інтері» – з вуст іншої активістки тут пролунав один важливий акцент, хоч і недостатньо розкритий. Йдеться про те, що не тільки вчителі розподіляють свій мовний простір за певними ознаками, а й багато українців, послуговуючись українською вдома, виходячи «в люди», часто переходять на російську.

 

Загалом, ввечері 21 лютого ще раз можна було побачити пріоритети принаймні двох українських телеканалів. Інформацію про День рідної мови (хоч у випадку ТРК «Україна» здогадатися про існування такого дня було неможливо) відсунули подалі до кінця випуску. Відповідно, можна зробити висновок, що ключові гуманітарні проблеми, та ще й настільки актуальні в Україні, їх цікавлять в останню чергу.

 

Справді, який там День рідної мови, коли навколо криза? А між тим ставлення до подібної теми, як і до багатьох інших питань культури, демонструє рівень розвитку суспільства. Про професіоналізм телевізійників тут взагалі складно говорити – занадто поверхово зроблено. Крім того, ситуація, коли контекст розмови було штучно звужено до окремо взятої акції з досить чіткими вимогами (про які теж сказано лише побіжно) замість висвітлення Дня рідної мови в цілому, свідчить, що цієї самої розмови по суті просто хотіли уникнути.

 

Чому значна частина українців, яких у країні 80%, досі соромляться своєї мови, чому українське книговидання та кіно ледь животіють, як із подібних ситуацій виходили інші європейські народи (ті ж чехи, наприклад) – ці запитання самі журналісти навіть не поставили.

 

Якщо у День рідної мови Перший національний розповідає про конкурс імені Олекси Гірника, який понад 30 років тому вчинив акт самоспалення на захист української, або про подію в інформаційному ключі оповідає 5 канал, то це сприймається як належне. Такий виклад обумовлений специфікою цих телеканалів. Вони якраз і роблять те, що мають робити.

 

На комерційних каналах хотілося б бачити повнішу і цікавішу картину. Благо, можливостей вистачає, було б бажання. До речі, про нього. ICTV та «1+1» у вечірніх випусках новин День рідної мови взагалі проігнорували. Хоч, як повідомили в русі «Не будь байдужим!», кореспондент «Плюсів» на акції присутнім був. Можливо, ці телеканали питання «рідної мови» цікавить тільки в контексті політичних кампаній?