Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький занепокоєний ситуацією з дотриманням законодавства про захист суспільної моралі в мережі Інтернет. Про це він сказав, виступаючи перед учасниками конгресу «Україна на шляху до інформаційного суспільства» в Українському домі.

 

«Поряд із величезною кількістю корисних матеріалів мережа Інтернет несе значний обсяг неетичної, а то й протизаконної інформації. Мова йде про розповсюдження за допомогою Інтернету матеріалів, що пропагують насилля та жорстокість, вживання наркотичних засобів та способи їх виготовлення, тероризм, педофілію, порнографію, підбурюють до расової нетерпимості чи расової дискримінації тощо. Національна комісія вкрай стурбована ситуацією з дотриманням законодавства про захист суспільної моралі в українському сегменті Інтернету. Всесвітня мережа - найменш культивована у правовому плані ділянка інформаційного поля. В українському законодавстві не виписано навіть статусу Інтернету, що унеможливлює здійснення профілактично-попереджувальних заходів з метою запобігання його можливого деструктивного інформаційного впливу», - сказав він.

 

За словами пана Костицького, з метою удосконалення законодавства у цій сфері у Національній комісії розроблено нову редакцію Закону України «Про захист суспільної моралі» та зміни до 15-х законодавчих актів України. Він закликав «інтернет-громадськість» долучитися до обговорення цього законопроекту, який оприлюднено через офіційний веб-сайт Національної комісії, та внести свої пропозиції.

 «За існуючою міжнародною практикою провайдери повідомляють правоохоронні органи в разі виявлення сайтів порнографічного змісту, сприяють встановленню даних про їх власників та користувачів. У Сенаті США, наприклад, зараз розглядається білль, згідно з яким провайдери, які виявили у себе на сайтах порнофотографії дітей, зобов’язані не видаляти їх, а зберігати як речові докази та повідомити про інцидент у Національний центр з питань дітей, які зникли або експлуатуються (NCMEC), надаючи йому інформацію про осіб, що пов’язані з обігом заборонених матеріалів. Якщо ж провайдер не повідомить про інцидент, його оштрафують у розмірі $150 тис. за кожне зображення в день. У повторних випадках суму штрафу буде збільшено у два чи три рази. Натомість вітчизняні провайдери не звертаються до правоохоронців з такими заявами на підозри у скоєні злочину, передбаченого ст. 301 Кримінального кодексу України», - розтлумачив свою позицію пан Костицький.

 

На його думку, «те, що не допускається у побуті, сім’ї, на вулиці, у громадських місцях, не повинно дозволятися й в Інтернеті», а «все, що є кримінальним злочином, не повинно безкарно існувати й в Інтернеті». Разом із тим Василь Костицький наголосив, що «справа не в тому, обмежувати чи ні поширення деструктивного контенту в Інтернеті», натомість держава і суспільство мають «на рівні загальнонаціональних засобів масової комунікації, Інтернету ставити питання про сенс життя людини… створювати не систему заборон, а плекати позитивний ідеал, заради якого варто би було жити та працювати».

 

«Детектор медіа»