Сьогодні Верховна Рада України прийняла Закон України «Про доповнення статті 9 Закону України "Про оренду держаного і комунального майна" (щодо книговидавничої справи)». Відповідне повідомлення міститься на офіційному сайті парламенту.

 

Згідно доповнення, вітчизняні видавництва та підприємства з розповсюдження книжкової продукції, що «забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою», мають переважне право на укладання договорів оренди приміщень державної та комунальної власності (окрім випадків, передбачених ст..8 Закону «Про оренду держаного і комунального майна», котра описує випадки оренди цілісного майнового комплексу підприємства трудовим колективом).

 

При цьому новоприйнятий закон не містить конкретного формулювання, за яким саме показником (накладом, кількістю найменувань чи аркушами) визначатимуться наведені 50 відсотків від книжкової продукції. За роз’ясненням цього моменту та загальним коментарем «ТК» звернулася до президента Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів (УАВКР) Олександра Афоніна.

 

За словами пана Афоніна, під час засідань робочої групи з підготовки законопроекту (до якої входили, зокрема, представники Мінфіну, Мінекономіки, Держкомтелерадіо та УАВКР) мова йшла про обчислення 50 відсотків книжкової продукції за найменуваннями видань. При цьому він охарактеризував законопроект як «ура-патріотичний» та направлений проти української книги.

 

На підтвердження своєї думки пан Афонін навів статистичні дані, за якими сучасна книгарня реально може мати в асортименті від 3,5 до 4 тисяч назв україномовних книг. Це створює серйозні проблеми для книгорозповсюджувачів. «Сьогодні ми вважаємо книгарнями близько 600 – 650 магазинів, які мають площу понад сто метрів. Все інше, що менше ста метрів до них не відноситься. Так от, навіть якщо поділити книги лише на ці 650 книгарень, то виявиться, що вони неспроможні будуть вижити. Що таке книгарня понад сто метрів з асортиментною базою – включно з імпортованими і російськомовними вітчизняними виданнями – сім тисяч найменувань?» - зазначив пан Афонін.

 

З цих же причин, зазначив він, УАВКР виступала проти введення квоти у 50 відсотків україномовної літератури. Компромісним варіантом, за словами пана Афоніна, було б заміна мовної квоти квотою книг вітчизняних видавців, але цього варіанту прийнято не було.

 

«Детектор медіа»