Представники шоу-бізнесу, спорту, телеведучі, задіяні в комерційній рекламі, для України вже давно звична річ. Хоча й тут є свої нюанси. Якщо Людмила Добровольська, яка рекламує косметику, сприймається цілком органічно, то Андрій Шевченко, кумир сотень тисяч дітлахів, у рекламі пива – це нонсенс, абсурд. Тому що ця реклама певною мірою суперечить його основній діяльності – спорту великих досягнень, публічною частиною якого є і пропаганда здорового способу життя.

 

Є й більш свіжі приклади. У минулому видатна гімнастка, а тепер не менш видатна світська левиця Лілія Подкопаєва взялася донести до українців спосіб відбілити зуби. Для цього, переконує вона, треба користуватися зубною пастою «Сенсодин». Насправді, її слова, як би категорично вони не лунали, можна сприймати як добру пораду. І якщо зуби не стали білими – всі питання до стоматолога.

 

Інша справа – реклама банку «Надра», в якій взяли участь багато відомих осіб – зірки» телебачення, співаки, актори. Рекламна кампанія була запущена на початку 2009 року.

 

Треба віддати належне творцям цієї реклами - вони справжні майстри своєї справи.  Бо впродовж роликів – і за участю «зірок», і за участю «людей з вулиці» – розставили стільки психологічних пасток, що упослідженому владною елітою населенню годі їх оминути: «Я хочу», «Я люблю машини», «Я матиму...», «Це легко» тощо. Дуже цікаво було б колись дізнатися, яким був «вилов».

 

Можливо, про це розкаже Володимир Горянський, який із посмішкою доброго клоуна переконує людей віднести 1000 гривень на депозит. Чи Юрій Кот, якій зізнається в любові до автомобілів і дає зрозуміти, як легко буде в результаті розіграшу на цю тисячу той-таки автомобіль отримати. Чи Олександр Пономарьов, чи Тіна Кароль, чи Алла Мазур... Те, з якою майстерністю вони допомагають спекулювати на людській жадібності, викликає щире захоплення.

 

Ну добре, якби це були спокійні часи – акція сприймалася б як удалий комерційний хід. Але ж надворі криза. І хто знає – можливо та тисяча гривень, яку віддасть довірливий глядач, виявиться у нього останньою.

 

А тут ще й сам банк став фігурантом численних скандалів із політичним та корупційним присмаком. Його звинувачують в отриманні непропорційно великої суми грошової підтримки від Нацбанку та у валютних спекуляціях. Тим часом профільні видання повідомляють, що й рейтингове агентство Fitch відмовилося рейтингувати «Надра Банк». У причинах цих звинувачень та неприємних новин могли б розібратися компетентні органи, якби мали на це бажання та політичну волю своїх патронів. Так чи інакше, це зовсім не те тло, щоб собою створювати рекламу будь-якій фінансовій установі.

 

Можливо, криза робить і «зірок» менш розбірливими через те, що скоротилася кількість корпоративів і всіляких інших «халтур»? Можливо, вони як суто творчі люди не дивляться телебачення і не читають газет, а тому не в курсі останніх політичних та економічних баталій? Чи культурний бомонд у нас поза політикою? В тому сенсі, що політика їм «по барабану», аби платили гроші. Звісно, рекламу могли знімати й раніше, до початку активної фази кризи, проте з огляду на теперішні обставити залучені до реклами банку знаменитості мають очевидні підстави для відмови у використанні свого іміджу для поліпшення іміджу «Надр».

 

Слово, сказане людиною, яка багатьом подобається, якій звикли довіряти, важить дуже багато. Добре, коли йдеться про пральний порошок. А якщо про серйозніші речі, про ті ж гроші? У випадку, коли раптом трапиться щось лихе, можна, звісно, заявити, що за достовірність інформації відповідальність несе замовник реклами, а не той, хто цю інформацію озвучує. Але це слабка відмовка, адже публічна особа теж відповідає за те, про що промовляє на всю країну.

 

Якою привабливою б у фінансовому плані не була пропозиція знятися в рекламі, треба бути обережним у своєму виборі. Адже дуже легко кількасекундним роликом «підмочити» репутацію, яка будувалася роками.