detector.media
Михайло Бриних
, для «Детектор медіа»
31.01.2009 07:26
Надіюсь, я здохну раньше
Надіюсь, я здохну раньше
Я знав, шо така програма должна появицця на наших галубих екранах. Я мічтав про неї протягом багатьох год. Тищі раз, нажимая кнопкі, я прєдвкушав її появу. І цей сладкій міг настав. Тепер кажду неділю мене жде сладость і нєга. Пієсят мінут смакоти і головокружитільного тріумфа.
 
Це сама лучча програма на нашому телебаченні, катора доставляє самі важні й любопитні знання останнім хрящикам мого спинного мозга, які раньше не були задєйствувані у процесі пізнання світу, но тепер понеслись вскач, шо їх не остановиш. Єслі раньше я сумнівався, чи нада мені взагалі тілівізор, то тепер я жду свіданья з екраном з таким же трепетом душевним, з яким мої чотири кота ожидають, када їм в туалєті поміняють пісок.
 
Ітак, ета програма, повліявша на мій мозг і його сугубо капілярні свойства, називаєцця «Info-шок» і виходе вона на Новому каналі, де раньше не було чим восторгацця, крім хіба шо Борі Апрєля.
 
У етої програма дуже хароша і правільна заставка, здєлана при помощі анімациї та кампутірних ефектів. Там ригулярно показують, як на лєнточному транспортьорі везуть людські голови. Вони якіто мрачні й тіпа неживі. Но вот згори появляються конєчності робота-хірурга, і ото вони хапають одну із низки одінакових голов (нада понімать, шо це мітафора лічно моєї голови), дєлають їй трепанацію, як у фільмі про Ганнібала Лєктора, й заливають туда якогото гамна, струящогося по спиціальних шлангах, – і ета голова враз стає щасливою і збудженою, як барон Мюнхаузен.
 
А далі начинаєцця таке, шо нуждаїцця в прелюдії тіпа увиртюри.
 
Ви знаїте, друззя, я должин вам признацця в тому, шо раньше писав про тілівізор неправильно. Тоість – ошибочно. Бувало таке, шо подивишся якуто пиридачу, й напишеш про неї кучу слів, а про шо пиридача – із тєкста немажливо понять. Якби не «Info-шок», я би так і не осознав свою ашипку. Но тепер я срочно виправлюсь. Патаму шо таку атлічну програму, як «Info-шок», хочеться цитірувать напамять. Вона створена для того, шоб її переказувать тщатільно, наслаждаясь камушкамі мислі, шо налипають на язик каждого риципієнта прямо під час просмотра.
 
Жаль тіки, шо ресурси людські обмежені, – ета програма настільки плотна і густа, насичена всяким добром, шо я не зможу переказать вам більше одного випуска, шоб не провалицця в формат любовного романа.
 
Ітак, останній випуск був присвячений людським фєноменам, яких на світі оказалось набагато більше, ніж я міг собі уявить. Чесно кажучи, самий крутий фєномен, який я бачив на протяженії прошлого года, – це був якийто дрімучий дєдушка в ютубі, каторий одним глатком випивав бутилку водкі. Й при цьому ше проявляв неабияке мужество, отказуясь від закуски. Но оказалось, шо я восторгався чіпухою. «Info-шок» заставив мене по-другому зацінити наповнення людських організмів да черепних каробок.
 
Сначала вони розказали, шо знамініта овечка Доллі – це гоніво, ошибка гєнного інжинєра, який попутав клєткі й клонірував не те, шо нада. Це була на рєдкость удачна затравка. Тіпа того, шо не нада вірить у всяку тріскотню, бо на світі єсть крутіші чудіса, поруч із якими клонірування овечки – це просто отрижка пітрасяна.
 
По-перше, фєномени властиві геть усім, дажи журалістам пиридачі «Info-шок». Одна із них показала, як можна льогко ходить по раскальонним углям, тимпиратура которих – дето градусів 400, а то й під тищу. Главне – здєлать правильну зарядку, включить у голові фєномен – і гоу. Правда, після цього на ступні журналістки оказалися ожоги, і доктор здєлав їй укол від столбняка, але хіба ж це не доказ необичайних ресурсів організма?
 
Впрочім, і це була тіки затравка. Потім у програмі єдиним фронтом поперли вже настоящі фєномени. Один відростив собі нову нирку тіки усілієм волі, інший – Микола Довгорукий – на шостому десятку год виглядає, як мальчік, і харчуєцця винятково сонячними лучами, патаму шо у нього відбулась трансмутація на атомному рівні. А ще один француз сожрав стакан – і даже не гикнув!
 
Роззявивши поширє рота, я осознав, шо крани одкрились і поток почався. Передаю по порядку.
 
Людина-рентгєн Дмитро Заплатников бачить ваші кишки і кості ще з п’ятого класа середньої школи. Кромі того, він – людина-мікроскоп. І може читать закриті книжки. А єсть ще такі специалісти, каже закадровий голос, которі можуть бачити під столом! Крім того, на світі єзть двоголова чирипаха, кошеня-циклоп і людина-дерево, но ви про це і так знаїте, тож «Info-шок» дажи не питаїцця одкрить вам глаза на правду, а якбе напоминає, шо «мутанти – це реальність!». І всі ми скоро, як кажуть амириканські дослідники, в будущому тожи станемо мутантами. Ми будем малінькими, лисими, башковитими, з глазами тіпа «мая мама – стріказа», покриті чішуєю, з собачими вухами, многочислєнними ноздрями. Да, і до всього – ще й гєрмафродітами. Так каже наука. Закадровий голос, обозачивши таку тягосну перспективу, з надєждою питає: «А може, ми всьо жи помремо раньше?». Дай то Бог – кричить будущий мутант в мойому мозгу й оптимістично пускає слюні.
 
Дальше мова зайшла по сілікон. В чому його фєномен – я так і не поняв. Но і в цій історії було багато познаватільного і полєзного. Наприклад, шо каждий може збільшити свою піпяку на 2-3 сантімєтра, а женщини можуть вернуть собі цноту, – це тіпа дуже популярно дєлать на празніки, каже доктор.
 
Темп пиридачі з цього момєнта набрав такої приті, шо навіть одкритий фєномен мого мозга не встигав фіксувать всі логічні цепі, тому обмежусь пулімьотним переказом.
 
Дєвочька Аврора родилась мальчіком і хоче здєлать опірацию, але вона зовсім не така, як нєкоторі 3,14дараси, шо думають тіки про дорогостоящі услуги для народних депутатів України останнього скликання.
 
Ліворукість – ето ипідемія. Всі ліворукі морди поводяться нелогічно, – каже криміналіст. Закадровий голос з надєждою воркоче: «Може, недарма їх винищували під час інквізиції?». Іквізитори, кстаті, двигали прогрес – вони придумали детектор брехні, який так кльово іспользують в іншій програмі на Новому каналі, но це не реклама.
 
На сході Європи жили рогаті люди – і це доказано, бо нашли черепи з рогами, так шо нінада. І Дракула зі своїм унилим діагнозом порфирія – це така ж обична вєщ, як індійський мохнатий мальчік-вовк, одноокий чувак, труп русалки, ше один чувак із рогом, которий найдений був относітільно недавно, і не на сході Європи, а наоборот.
 
Но вот шо діствітільно варто було оставить на кінець пиридачі – дак це історію про секретні вітчизняні лабораторії, шо занімаюцця клоніруванням людини. Пока офіційні наші генетики жебрають на паперті, шоб іскуствінно вирощувати серцеві м’язи лабораторних крис, інші тайні чуваки зі зміненими голосами готові клонірувать шо Гітлєра, шо Ісуса Христа. «Info-шок» намікає, шо це даже нада би здєлать, бо Бог і сам занімався клоніруванням – ето раз, да й обіцяв жи Ісус вернутись, шоб надавати по ушам будущим мутантам – ето два. Втім, не все так пичально. Єслі ви дочитали аж до цього місця, нате вам трохи хароших новин від моєї любимої програми: людство врятує людина-свиня! Вона поки шо работає всього лише дипутатом литовського парламента, но время ще єзть.
 
Перед тим, як попрощатись, спішу покаяця ше в одній своїй ошибці, яку я осознав під впливом нектара смислів на Новому каналі. Єслі раньше я питався хоть якто дотумкать, шо ж то було по тілівізору, то типер не буду цього дєлать. Лучче просто дождусь наступної неділі.
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY