Черновецький: Журналістський сарказм щодо встановлення пам’ятника Ґонґадзе – це зрада
Міський голова Києва Леонід Черновецький звернувся до журналістів із
відкритим листом. Приводом для звернення стала реакція на відкриття в Києві без дозволу рідних пам’ятника Георгію Ґонґадзе та журналістам, загиблим за свободу слова.
Нагадаємо, пам’ятник
було відкрито 22 грудня. Проти його встановлення висловлювались удова та мати Ґонґадзе. Головний редактор «Української правди» Олена Притула висловила обурення з приводу заяви Черновецького про заснування журналістської премії та стипендії імені Ґонґадзе. Також мер закликав молодь фотографуватись біля встановленого пам’ятника.
Наводимо лист Леоніда Черновецького повністю:
Сучасний світ неможливо уявити без телебачення, радіо та газет. Недарма пресу називають четвертої владою. Слова журналістів щодня проникають у розум і серця мільйонів, мільярдів людей на планеті. Я поважаю професію журналіста, вважаю її однією з найбільш складних та необхідних. Найважливішою умовою справжньої журналістики є не лише високі фахові якості, а й уміння зберігати моральний стрижень.
Сьогодні вам, журналістам, пощастило працювати й жити в умовах свободи слова. Ви маєте право говорити і писати все, що вважаєте за потрібне, в тому числі про представників влади. І це дуже важливо. Адже так було далеко не завжди. Мало хто з сьогоднішніх молодих журналістів уявляє собі, що означало ще донедавна говорити правду.
Тому мене глибоко засмутили публікації, в яких автори дозволили собі так цинічно прокоментувати недавнє відкриття пам’ятника Георгію Ґонґадзе та іншим журналістам, які ціною свого життя завоювали вам право бути вільними. Саме їх громадянська позиція стала потужним поштовхом у руйнуванні політичної цензури минулого.
Вважаю, що сарказм з приводу встановлення пам’ятника Георгію Ґонґадзе не просто ознака поганого тону, а й зрада принципам, за які він боровся. Цей пам’ятник ми встановили як символ свободи і данини багатьом українським патріотам, серед яких у перших лавах був і Георгій Ґонґадзе.
Мені по-людськи шкода матір – Лесю Ґонґадзе – нещасну жінку, дуже хорошу людину та справжню патріотку, яка теж опинилася під тиском певних політичних сил, які спекулюють її ім’ям та ім’ям її сина у своїх низьких цілях. Я не маю права давати оцінку її рішенням. Це виключно її право не бути присутньою на відкритті пам’ятника.
Обіцяю також, що я і моя команда увічнить імена й інших сміливих людей, які сповідують вічні цінності і утверджують свободу слова.
Я заявляю, що у своїх діях та вчинках завжди керувався і керуватимуся винятково волею свого серця, яке мені підказує, як правильно чинити, як жити за християнськими принципами. Я вклав свої власні кошти у встановлення цього пам’ятника, оскільки так підказує мені моя совість. А ті аморальні низькі звинувачення на мою адресу залишаться тільки на совісті їхніх авторів.
Звертаюся до всіх працівників пера із закликом бути відповідальними за слова, об’єктивно й неупереджено виконувати свою роботу. І не підміняти безпринципним, безвідповідальним критиканством свободу слова.
