Згідно із результатами моніторингу рівненської преси за листопад 2008 року, місцевий «джинсовий» лідер – «Рівне вечірнє», найбільший замовник «джинси» – штаб кандидата в мери Юрія Собчука, повідомляє Інститут масової інформації.

 

Найбільше матеріалів «джинсового» характеру опубліковано у газетах «Рівне вечірнє», «ОГО» та «Рівне ракурс». Загалом виявлено 173 таких матеріалів.

 

Висновки зроблено за результатами моніторингу публікацій у 8 друкованих виданнях Рівненщини, що його здійснила громадська організація «Інформаційне агентство Рівнеінформ» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

 

Зі 173 матеріалів, де експерти зафіксували явні порушення стандартів актуальності, значущості та збалансованості, 27 стосувалися Юрія Собчука, 20 – його конкурента на виборах Володимира Хомка, 19 - ще одного кандидата в мери Рівного Миколи Сороки.

 

Серед політичних партій та блоків, які розглядаються як потенційні замовники сумнівних матеріалів, лідирує БЮТ (13 матеріалів). 7 замовних матеріалів замовлено банками («Надра» - 4, «Аваль» -1, Приватбанк -1, Промінвестбанк-1).

 

До комерційної «джинси» експерти віднесли 44 матеріали, до політичної – 129 матеріалів.

 

Володимир Торбіч, головний редактор ІА Рівненське агентство журналістських розслідувань, так коментує результати дослідження:

 

– Безумовно позитивні зрушення після моніторингу рівненських друкованих ЗМІ у жовтні відбулись у газетах ВД «ОГО». Так, у «Рівненській газеті» та тижневику «ОГО» вже із середини листопада позначки політичної реклами із умовних міліметрових квадратиків переросли в напис «політична реклама». В останньому перед виборами мера номері вся політична реклама маркувалась відповідним написом.

 

Найстаріша незалежна газета Рівного «Рівне вечірнє» й надалі продовжує зловживати довірою своїх читачів, публікуючи найбільше немаркованої реклами.

 

Попри те, що газета «ОГО» помітила свою політичну рекламу відповідним написом, комерційна джинса залишилась у цій газеті на тому ж рівні, що й минулого місяця.

 

Богдана Стельмах, заступник голови правління Волинського прес-клубу зазначає, що картина в результаті дослідження постала невтішна. Експерт припускає, що це повязано із низькими професійними стандартами регіорнальної журналістики.