Володимир Яворівський: Ми звернулись до КС, щоб уникнути шулерства у питаннях державної мови
Метою
подання до Конституційного Суду, ініційованого 49 депутатами фракцій Блоку Юлії Тимошенко та «Наша Україна – Народна Самооборона», є отримання чіткої та вичерпної відповіді щодо змісту статті 10 Конституції України, стверджує народний депутат України (БЮТ) Володимир Яворівський.
Інтереси ініціативної групи в КС, до якої входять Павло Мовчан, Михайло Косів, Олег Поліщук, Валерій Кальченко та інші, представлятимуть пан Яворівський та Сергій Соболєв. На думку депутатів, попереднє тлумачення КС цього питання було неповним. «Ми хочемо, щоб це тлумачення було набагато ширшим, глибшим, охоплювало практично всі сфери життя», - каже пан Яворівський.
Це, за словами Володимира Яворівського, потрібно з огляду на спроби опозиційних політиків змінити законодавство у сферах судочинства, реклами, освіти, культури, науки та інших, що стосується мови. «Парламентський комітет з питань культури і духовності отримав близько 20 законопроектів народного депутата з Партії регіонів Вадима Колісниченка. Він, зокрема, пропонує, щоб державною мовою була українська, а офіційною – російська. Таке собі шулерство. Для того, щоб такі законопроекти можна було відхиляти, не розглядаючи, ми просимо КСУ розтлумачити вживання мови в усіх сферах життя, а не просто констатувати, що вона є державною мовою на всій території України», - пояснив він.
Таким чином, ініціатива щодо тлумачення норми Закону «Про друковані ЗМІ» щодо мови періодичних видань є лише складовою комплексного подання. Отримати підтвердження того, що народні депутати мали на меті саме зобов’язати газети друкувати весь або частину свого накладу українською, «ТК» не вдалося.
Народний депутат України (фракція Комуністичної партії України) Олександр Голуб вважає, що питання щодо вживання мов в Україні досі не вирішене, оскільки держава намагається вирішити його «не зовсім справедливо» і всупереч громадській думці. «Там, де це потрібно, або там, де населення хоче читати рідною мовою (російською, а в деяких регіонах – польською, румунською, болгарською тощо), держава має йти людям назустріч і вирішувати їхні культурні і мовні проблеми. Адже невирішення цих проблем, намагання, умовно кажучи, переламати через коліно, призводить до зростання сепаратистських настроїв, недовіри до державної влади і неприйняття держави», - сказав пан Голуб.
«Детектор медіа»