detector.media
Мар'яна Закусило
, Олексій Зубенко
19.12.2008 15:15
А тепер почекаємо на Росію
А тепер почекаємо на Росію
Що зміниться після ратифікації Європейської конвенції про транскордонне мовлення у регулюванні телерадіоринку?
17 листопада Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення (текст) із деякими змінами та застереженнями. За відповідний законопроект проголосували 260 народних депутатів. Конвенція була підписана Україною ще 14 червня 1996 року, однак вона не набувала чинності, оскільки потребувала ратифікації.
 
Точки зору депутатів, які голосували, розділилися. Андрій Шевченко (БЮТ), доповідаючи щодо законопроекту, заявив, що Верховна Рада, ратифікуючи конвенцію, «віддає давній борг». Водночас представник Партії регіонів Вадим Колісниченко закликав не голосувати за законопроект, оскільки він передбачає ключову роль Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у регулюванні мовлення іноземних телеканалів в Україні.
 
«Детектор медіа» з’ясувала точку зору медіаекспертів щодо ратифікації конвенції. Ми поставили респондентам два запитання:
 
1. Які очікування ви пов’язуєте з ратифікацією Європейської конвенції про транскордонне мовлення?
 
2. Чи зміниться, на вашу думку, порядок ретрансляції російських каналів в Україні?
 
Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права:
1. Ратифікація Європейської конвенції є давно очікуваним кроком, який Україна мала зробити, відповідно до зобов’язань перед Радою Європи, вже більш ніж 10 років тому. Якихось кардинальних змін із ухваленням конвенції я не очікую, оскільки насправді вимоги конвенції були адаптовані у вимоги українського законодавства.
 
2. Порядок ретрансляції російських телеканалів, на мою думку, теж ніяк не зміниться, оскільки Росія не є стороною Європейської конвенції про транскордонне мовлення. Власне, зміни могли би бути тільки після ратифікації Росією конвенції. Тому що чинне українське законодавство про телебачення і радіомовлення, яке передбачає адаптацію телеканалів, чітко говорить, що адаптації не потребують телеканали, які виходять з країни, що ратифікувала конвенцію. Тобто це питання закону «Про телебачення і радіомовлення», а не ратифікації Україною конвенції. Я думаю, що Росія найближчим часом не буде ратифікувати конвенцію, оскільки в Росії є невідповідність рекламного законодавства: Росія дозволяє на своєму ринку більше реклами, ніж це передбачено конвенцією.
 
Василь Аніпченко, президент асоціації «Укртелемережа»:
1. В первую очередь я ожидаю изменений в законе «О телевидении и радиовещании», потому что конвенция предусматривает иные нормы, а не то, что придумал Нацсовет и навязал кабельное телевидение под программную услугу. Мы надеемся, что здравомыслие у депутатов победит и они изменят в первую очередь закон «О телевидении и радиовещании». Хотя жизнь показывает, что Нацсовет всячески нарушал действующий закон, последние статьи закона говорят о том, что если Украина подписала какие-либо международные конвенции, которые противоречат этому закону, то в первую очередь действуют они. Украина ратифицировала Хартию национальных меньшинств, но Национальный совет ее не праздновал. С одной стороны, я надеюсь на здравомыслие Верховной Рады и Нацсовета. С другой стороны, в здравомыслие Нацсовета я не верю: они как нарушали закон, так и будут его нарушать, трактуя на свой лад.
 
2. Формально конвенция под европейским происхождением определяет не только страну происхождения продукта: если канал вещает с европейского спутника, этого достаточно, чтобы программа считалась европейской. Ратифицировав, Украина обязана соблюдать. Если Нацсовет не изменит порядок ретрансляции российских каналов в Украине, то у нас будет козырная карта в административном суде, где мы оспариваем этот порядок. Мы теперь будем ссылаться на Европейскую конвенцию о трансграничном вещании, если Ющенко успеет ее подписать к тому времени. Фактически порядок лицензирования кабельных вещателей не соответствует этой конвенции и Украина ее нарушает.
 
Олена Бондаренко, народний депутат України (Партія регіонів):
1. Почнемо з того, що сприймати і впроваджувати законодавчі норми, успішно випробувані в іншій державі, слід обережно. Хоча це завжди позитивний досвід, тому що Європейська конвенція також приймалася з урахуванням якихось мінусів, розроблялася, і ми отримали хоча й не досконалий, але достатньо якісний документ. Другий момент: наше законодавство, на жаль, є застарілим, принаймні в тому, що стосується Закону про телебачення і радіомовлення. Європейська конвенція дозволить нам ненабагато, але наблизитися до європейських правил поведінки на ринку мовлення, і такі чиновники, як, приміром, члени Нацради, вже не зможуть використовувати прогалини у законодавстві України для вирішення своїх особистих справ, караючи через Нацраду тих чи інших мовників чи кабельників.
 
2. В цьому питанні справа не в Європейській конвенції, а в чиновниках Нацради і тому недолугому законі, що регулює його діяльність – законі про Національну раду.
 
Віктор Понеділко, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:
1. Майже ніяких. Якщо уважно перечитати зміст Конвенції й основний зміст нашого закону про телебачення і радіомовлення – ви побачите, що там багато повторів. Причому майже дослівних – не адаптованих, а просто дослівних повторів того, що в Конвенції. Візьмімо, приміром, наше законодавство щодо захисту суспільної моралі – воно практично повторює вимоги конвенції. Це один момент. А інші очікування... Ну, очевидно, та частина індустрії, яка називає себе кабельними операторами – не всі, а певна, найбільш така «непосидюча» частина – вимагатиме відміни ліцензування з боку Національної ради. Але це теж нормальна європейська практика. Там, де Конвенція ратифікована, ліцензування замінили на іншу, по суті, теж дозвільну систему: дозволи на використання тих чи інших програм для трансляції в кабельних мережах надає організація колективного управління авторськими та суміжними правами. Це те ж саме, що робить зараз за законом Національна рада, тільки набагато дорожче. Я кажу «набагато дорожче», бо європейська практика не має сталої суми відрахувань організаціям колективного управління авторськими та суміжними правами – це від 5 до 10 відсотків річного абонентського збору. І щороку угоду слід переукладати, тобто перереєстровувати пакет чи список тих програм, які ти надаватимеш абоненту в якості програмної послуги.
 
А тепер прикиньте так собі: скільки мусить заплатити «Воля-кабель» за рік, а потім за 10 років – солідна сума буде. От такого розвитку подій я чекаю. Безумовно, доведеться також переглянути наше ставлення до тих програм і компаній, які, за нашими ж рішеннями, є неадаптованими, тобто не підпадають під Конвенцію – бо оскільки ми вже її ратифікували, то мусимо дотримуватись і критеріїв транскордонності, і саме через них визначати ту чи іншу програму на предмет транскордонності. Але чогось особливого, думаю, не буде, бо, повторюся, наш закон багато в чому повторює Конвенцію і рекомендації Ради Європи чи Ради Міністрів Європейського Союзу щодо застосування норм Європейської конвенції в тих чи інших випадках.
 
2. Я вже про це сказав: нам треба буде глянути на програми, які транслюються, – не російські, російськомовні, скажімо так. Бо більшість таких програм не є російськими. Вони шведські, голландські, британські, ще якихось країн, але через більшу спритність російських бізнесменів вони перекладені російською мовою і далі продаються нам уже як російські... Щодо змін – зміниться не сам порядок трансляції, а радше порядок оцінки Нацрадою транскордонності тих чи інших програм.
 
Наскільки мені відомо, Держдума Росії теж спробує до Нового року ратифікувати цю конвенцію. У них закон про рекламу не відповідає європейським нормам – у нас повна калька, а в них трошечки не так. Але я думаю, якщо ратифікують – то і питання знімуться по суті. Хоча я ще не читав закон про ратифікацію, наскільки там – з певними обмеженнями чи без обмежень ратифікували (Конвенцію ратифіковано «із деякими змінами та застереженнями». – ТК). Якщо з певними застереженнями – тоді зрозуміло, якщо без – то доведеться приймати всі програми всіх країн, які ратифікували Конвенцію, без жодних умов. Якщо Росія ратифікує Конвенцію – нема питань, ми повністю керуємося першою частиною ст. 42 закону про телебачення і радіомовлення. Там написано: якщо зміст відповідає конвенції про транскордонне мовлення – в Україні ці програми розповсюджуються без обмежень.
 
Андрій Шевченко, народний депутат України:
1. Для країни ратифікація – це добре. По-перше, ми загалом підтягуємо наше законодавство до європейських норм і цінностей. Як журналіст, я скажу, що в Конвенції є дуже здоровий баланс між свободою слова і редакційною незалежністю з одного боку, та інтересами глядача та суспільства – з іншого. На практиці для українських телеканалів зміни несуттєві. Можливо, з’явиться блок змін законодавства про рекламу, які робитимуться в інтересах глядача. Зокрема, Європейська конвенція передбачає сорокап’ятихвилинний мінімумальний розрив між рекламними блоками у телепрограмах, є обмеження кількості реклами – зокрема йдеться про рекламу у виборчий період. Також Конвенція передбачає жорсткіший захист від недобросовісної реклами та спонсорства. Це те, що може змінитися. Але ще раз підкреслюю: загалом для телеканалів зміни несуттєві, і я сподіваюся, що у майбутньому українські мовники та телевізійні виробники виграють від того, що Україна стане повноправним учасником Конвенції.  
 
З політичної точки зору теж відзначу: приємно, що за ратифікацію Конвенції проголосували не лише БЮТ і «Наша Україна – Народна Самооборона», але й фракції Блоку Литвина і партії комуністів. Я скажу, що багато цих фракцій приймали рішення буквально перед самим голосуванням, в день голосування, і я думаю, що ми маємо бути задоволені цим результатом. Шкода, що серед цих голосів не було голосів Партії регіонів, тим більше що про необхідність застосування європейських норм представники Партії регіонів неодноразово говорили раніше. 
 
2. Я скажу коротко: на мою думку – не зміниться, ні зараз, ні в разі ратифікації. Загалом, хоча Конвенція є «конституцією» для вільного обміну інформацією між країнами, вона залишає суттєві можливості для блокування тих каналів, що порушують логіку Конвенції, цінності, виписані в ній, і вітчизняне законодавство країни-учасника. Тому думаю, що це не зміниться.
 
Ігор Курус, перший заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:
1. Я сподіваюся, що ратифікація Європейської конвенції надасть нового імпульсу приведенню українського законодавства в галузі електронних медіа до європейських принципів. І сподіваюся на те, що, крім лібералізації дозвільної системи чи лібералізації приписових речей, ми все-таки навчимося виконувати закони так, як це робиться в Європі.
 
2. Ми будемо розглядати це питання. Нехай документ вступить у силу (а я думаю, що Президент підпише цей закон). І зараз ми вже дали доручення юристам, щоб вони поглянули на цю ситуацію з огляду на ратифікацію Україною цієї конвенції.
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY