Вчора гендиректор Національної телерадіомовної компанії (НТРК) Киргизстану Меліс Єшимканов фактично визнав наявність політичного підґрунтя у рішенні влади припинити трансляції програм радіо «Азаттик» на держканалах. «Єдиний мотив, з якого припинено трансляцію теле- і радіопрограми «Азаттик», полягає в тому, що вони не хочуть нести відповідальність за свою продукцію», – заявив гендиректор НТРК.

 

Із жовтня радіо «Азаттик» позбавили державного каналу, що в кілька разів зменшило територію охоплення його програмами населення Киргизстану. Єдиною причиною відключення мовлення влада дотепер називала проблему «фінансової заборгованості». Але навіть після отримання необхідної суми мовлення відновлено не було, пише «Коммерсант»

 

Для вирішення виниклої проблеми до Бішкеку прибув директор департаменту зарубіжного мовлення радіостанції «Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа» Гару Тетчер. «У світі у нас майже 1400 партнерів, але це єдиний випадок, коли мені довелося виїхати на місце, щоб вирішити суто технічну проблему, – зізнався він. – Як з'ясувалося, згадана сума п'ять разів приходила до Бішкека з Вашингтона і п'ять разів йшла назад через те, що в переказах не вказувався код НТРК. Нас запевнили, що немає жодних політичних проблем».

Проте як виявилось, такі проблеми все ж таки є. Пояснюючи нову позицію влади стосовно «Азаттику», Меліс Єшимканов заявив: «За приклад я навів підготовлену ними телепередачу «Незручні питання», де брав участь опозиціонер Омурбек Текебаєв. Я відмовився пускати її в ефір, оскільки він назвав президента країни кримінально-бандитським правителем. Таким чином, Текебаєв під покриттям «Азаттик» на держканалі ображає главу держави. Але згідно з новим законом, якщо президент подасть до суду, то відповідальність понесуть не «Азаттик» і не Текебаєв, а НТРК».

 

На радіостанції «Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа» також підтверджують, що під час переговорів глава НТРК висловлював незадоволення тим, що програми радіо «Азаттик» «дуже негативні і критичні» відносно уряду країни. «Влада умовою відновлення мовлення вимагають попереднього знайомства з матеріалами «Азаттик». Рада керівників вважає ці вимоги неприйнятними», – заявив глава радіостанції Жефф Гедмін. Він особливо підкреслив, що «з моменту розпаду СРСР вперше доводиться повертатися до мовлення на коротких хвилях».

 

У бишкекському офісі радіо «Азаттик» повідомили, що мовлення здійснюється зараз за допомогою супутників HotBird і AsiaSat, а також приватних радіокомпаній, але короткохвильовий діапазон не покриває всю територію Киргизстану. «Азаттик» не має виходу на південні області Киргизстану, та й на півночі країни воно втратило значну частину території покриття сигналу. Перспективи відновлення мовлення на держканалах журналісти оцінюють песимістично.

 

За «Азаттик» вже заступилися ОБСЄ і киргизька опозиція. Представник ОБСЄ з питань свободи слова Міклос Харасті в листі глави МЗС Киргизстану Еднану Карабаєву заявив, що припинення віщання популярного радіо негативно відіб'ється на плюралізмі думок в суспільстві. Опозиційні партії Киргизстана виступили із заявами засудження дій влади з утиску свободи слова. Обурився і омбудсмен Турсунбек Акун: «Навіть за режима Аскара Акаєва «Азаттик» не закривали – такого не було в новітній історії країни».

 

Місцеві експерти вважають, що припинення мовлення «Азаттик» пов'язане зі спробами влади перешкодити поширення інформації, здатної посилити негативне ставлення населення до політики нинішнього режиму. На думку експертів, гостра енергетична і соціальна криза, що охопила країну, процес об'єднання опозиції, що помітно активізувався, загрожують режиму Курманбека Бакієва непередбачуваними наслідками. Нинішній президент, схоже, серйозно побоюється повторення долі свого попередника. Радіо «Азаттик», до речі, зіграло 2005 року величезну роль у процесі формування незадоволеності режимом Аскара Акаєва і в приході до влади Курманбека Бакієва.