detector.media
13.12.2008 15:07
Дитяче порно як знаряддя цензури
Дитяче порно як знаряддя цензури
Історія з вилученням серверів файлообмінного ресурсу «Інфостор» не на жарт сколихнула всю віртуальну громадськість. Ще б пак! Як пишуть Інтернет-жартівники, «Галактеко в опасностє». Добре б галактеко – її врятує славний джедай Люк Скайвокер. А хто захистить свободу слова в Україні?
Адже саме свобода слова – одне з головних досягнень, вибачите на слові, Майдану – стає мішенню Державної комісії з суспільної моралі.
 
Нагадаю, що «Інфостору» перепало за розміщення на своїх серверах дитячої порнографії, якою обмінювалися збочені користувачі файлообмінника. Власники ресурсу стверджують, що їх показово випороли, а ініціатор прочуханки – Державна комісія з суспільної моралі, почала формений хрестовий похід за моральність українських громадян.

«Найменш контрольована сфера – це Інтернет, – стверджує ініціатор створення комісії і її беззмінний глава Василь Костицький, – через нього на користувачів навалюється не лише інформаційний прес, а й агресія, насилля і порнографія».

Розправившись з найбільшим українським файлообмінником, комісія взялася за соціальну мережу «Вконтакте» і «Живий журнал», звернувшись до послів США і Росії з проханням закрити ці ресурси для українських користувачів.

З соціальною мережею «Вконтакте» все ясно: деякі користувачі мають дурість розміщувати там свої фотки в неналежному виді, давним-давно ставши посміховиськом усього рунета. А чим же такий небезпечний «Живий журнал»?

Річ у тому, що платформа блогів – Інтернет-щоденників livejournal.com, від самого свого виникнення в російськомовному сегменті Інтернету стала альтернативою офіційним ЗМІ. У ЖЖ кожен громадянин, спроможний скласти букви у слова, має право на висловлення власної думки, на своїх читачів і на дискусію зі своїми читачами. З урахуванням того, що російськомовним сегментом ЖЖ кермують переважно інтелектуали, серед яких журналісти і редактори багатьох (та практично всіх) видань, блоги набувають дедалі більшої суспільної ваги. Природно, що такий неконтрольований фонтан незалежних думок слід заткнути, і якнайшвидше.

Таким чином, боротьбу з дитячою порнографією, явищем, поза всяких сумнівів, мерзенним, чиновники намагаються використати з метою контролю над умами. Звинувачення ЖЖ в поширенні агресії просто смішні хоч би тому, що всі заклики до насилля і бунту на сторінках livejournal.com перепиняє Abuse Team – «конфліктна комісія». Досить натиснути на відповідну кнопочку, і скандальний журнал ввічливо, але наполегливо попередять. А якщо не подіє – просто закриють.

Крім того, ЖЖ є вельми успішним бізнесом-проектом, тому його власники навряд чи стануть позбавляти себе прибутків на вимогу українських чиновників (пострадянських чиновників як явище давно слід зареєструвати за торгову марку), але неприємний осад, як то кажуть, залишився.

Але якщо це все ж таки станеться, боротьба за свободу слова в Інтернеті набуде характеру партизанської війни: реакцією на закриття одного блога стане поява десяти нових, благо, платформ вистачає. Хоч проблема навіть не в цьому. Поки чиновники проїдають бюджетні гроші в боротьбі з вітряками, через інтернет перекачуються гігабайти і терабайти дитячої порнографії. Та, звісно ж, зовсім не там, де її шукають борці за мораль.
 
Олексій Росовецький, «ПіК України»
 
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY