Народний депутат України (фракція блоку «Наша Україна – Народна самооборона»), член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації виявився цікавим навіть медійно-орієнтованій аудиторії «Детектор медіа» передусім як митець. А також як перший за багато років історії українського парламентаризму нардеп, який добровільно склав свої повноваження, не витримавши того, що відбувається у Верховній Раді. Спілкування Святослава Вакарчука із читачами «ТК» було не таким тривалим, як хотілося б, однак емоційним і змістовним.
- Всім привіт! Радий зустрічі з вами!
.jpg)
– Питання до одного з головних моралістів країни. Коли в нашій країні заборонять показ еротичних сцен на телебаченні, в інтернеті, кінотеатрах? Вони змушують громадян України до аморальних дій, які перекреслюють світле надбання Радянського Союзу – ідею, що «cексу в нас нема». Коли заборонять в Україні усі книги Маркіза де Сада, Захер-Мазоха тощо? Не зупиняйтеся на порнографії – еротику теж на смітник і заборонами по ній. Насильство, кров, хамство на ЗМІ – ніщо. Прояви фізичного потягу – ось із чим треба боротися, ось що розбещує наші моральні і чисті українські голови. Чим більше заборон – тим краще. Буде порядок. І моральне життя, як в Ірані чи Саудівській Аравії…
– Я категорично проти будь-яких заборон, які робляться поверхово і без оцінки ситуації у всіх вимірах. Я проти смішних і безглуздих заборон, які дають більше галасу, ніж реального ефекту. Мораль треба піднімати іншими способами, і в цьому моя особлива позиція. Разом із тим потрібно чітко зрозуміти, що без правил небезпечно все, навіть секс.
–. Как ты относишься к тому, что он уже в первый день выхода разлетелся по сети и не скачал его только ленивый? И когда нам ждать в России официального релиза – хочется уже ощутить это чудо у себя в руках? Замечательный альбом у тебя вышел, спасибо огромное
– Все больше и больше люблю ленивых. За Россию возьмемся после Нового года
– Святослав, вы бывший нардеп, бывший член Комитета ВР по вопросам свободы слова и информации. Вы заслуживаете уважения как человек, сдавший свой депутатский мандат. Однако наверняка вы в курсе, что из 173 стран ежегодного рейтинга свободы слова в мире Украина заняла 87-е место. Во многом это заслуга МВД и министра Юрия Луценко – человек вроде хотел изменить систему, а система очень быстро изменила его. Теперь он защищает ее, призывает не разрушать систему, которая калечит невинных граждан. Наверняка вы слышали, как г-н Луценко позволил себе голословно оскорблять канал «1+1» и журналиста «ТСН» Жана Новосельцева. А потом заявлять, что это всего лишь недоразумение. Какова ваша, как принципиального и честного человека, оценка моральных качеств Юрия Луценка (о профессиональных скажет суд)?
– Я не собираюсь обсуждать кого-то лично, тем более в его отсутствие. Но то, что свобода слова у нас начала восприниматься как полная безответственность – это, по моему мнению, факт. Виноваты все: и те, кто несут всякую чушь с экранов телевизоров и газет, не задумываясь о последствиях, и те, кто эту чушь заказывает, и те, кто под прикрытием «борьбы за правду» на самом деле борется за свои собственные интересы. И чиновники, и журналисты – это очень часто разные звенья одной большой цепи.
.jpg)
– Знаете, есть такие запойные книги, что начнешь читать – и не заметишь, как и конец, а ты будто с героями жизнь прожил! Из последнего, что вы читали, попадалось что-то такое? Или фильм такой, о котором еще потом несколько дней размышляешь? Может, поделитесь?
– Почитайте Гессе – для тех, кому не спится в ночи.
– Святослав, чому ви вирішили створити альбом окремо від ОЕ? Я розумію, що він зовсім відрізняється від ОЕшних платівок... Невже представляти щось нестандартне гуртом – важче, ніж Самому?
– Мені здається, що ті, хто справді зрозуміють альбом «Вночі», зможуть самі дати собі відповідь на це запитання.
– Спасибо вам за великолепный альбом «Вночі»! Это поистине шедевр. Скажите, а когда Москва сможет увидеть эту концертную программу? Уже не терпится увидеть и услышать этот шедевр вживую.
– Конечно же, мы сделаем публичный концерт в Москве. Обязательно!
– Слава, скажіть, чи буде автограф-сесія до альбому «Вночі»? Якщо буде, то це буде тільки у Києві чи можна чекати, що вона відбудеться і в деяких інших містах? І коли хоча б приблизно це станеться?
– На лютий ми плануємо тур по містах України.
– А какие песни из последней пластинки у вас любимые? И еще: не хотите фильм снять с этой музыкой? По-моему, очень киношные песни получились, слушая такие всегда хочется немного большего – видеоряда, подоплеки, предыстории...
– Все песни – любимые. Что касается кино, то мне кажется, что именно кино ищет свою музыку, а музыка всегда его ждет.
– Коли ви писали текст пісні Wherever you are, ви думали англійською, тобто одразу написали її англійською мовою, чи спочатку це були нотатки українською? Дуже цікаво... А взагалі у вас багато англомовних пісень, яких ми ще не чули?
– Я думав англійською, але відчував українською.
– Чи заходите ви на сайт vnochi.com, щоби прочитати відгуки про альбом? Сподіваємось, що, читаючи їх, ви радієте і вже думаєте про наступні концерти, яких ми дуже чекаємо.
– Так, я заходжу на сайт vnochi.com. Мені дуже приємно читати щирі слова подяки, чекаємо також на щиру критику :).
– З якогось вашого інтерв’ю дізналася, що ви читали книгу Юкіо Місіми «Звук води», одразу ж захотіла прочитати. Дуже сподобалась, дякую. А яка книга Юкіо Місіми ваша улюблена?
– Моя улюблена – «Исповедь маски».
– Чому ви вирішили займатися саме медіа у комітетах ВР, а не культурою? В музиці ви шарите, а в медіа, вибачте, дилетант... При цьому, що вам вдалося зробити?..
– На мою думку, Комітет з питань свободи слова та інформації значно дієвіший, ніж, наприклад, Комітет із питань культури і духовності, хоча б тому, що останній має профільне міністерство. До речі, саме комітетська робота була цікавою і продуктивною. Шкода, що і тут, як завжди, все зіпсувала політика.
– Славко, як ви оцінюєте кількість українських музичних каналів? А якість? Ви б хотіли мати власний музичний канал? Чому?
– Українські музичні канали нагадують мені кошеня, яке кусає себе за хвіст. Спочатку показують те, що користується популярністю, не задумуючись ані про якість, ані про музичний рівень, а потім те, що вони показують по телевізору, стає популярним. І так по колу! І головне – совість у всіх чиста, придертись ні до чого. Оскільки я заробляю гроші, а не відробляю, фінансової змоги купити канал поки що нема. Але хто знає... ніколи не кажи «ніколи».
– Хто з телеведучих вам подобається? Чи можете ви розрізнити Аллу Мазур і Людмилу Добровольську?
– Безумовно можу. Їх же підписують :). Якщо серйозно, то більшість ведучих новин, на мою думку, на голову попереду від інших колег. Мабуть, тому у новин такий невеликий рейтинг. Я все про те ж саме коло :).
– пять статей о проекте «Вночі» и в очередной раз загрустил по поводу уровня нашей журналистики. Не возникает ощущения, что вы мечете бисер? Вас не раздражает, что люди по-прежнему с большим удовольствием читают о том, какое у вас авто и где вы проводите выходные, чем ваши весьма интересные соображения по поводу того, что происходит у нас в обществе, культуре и политике? Скажите, есть ли ваше интервью, которое вы посоветовали бы прочитать тем, кто действительно хочет услышать ваш месседж? Прочитал
– Процитирую свою же песню: «Тому, хто чує, давно вже все ясно і так»
.jpg)
– Тебе бы хотелось жить где-то еще, коме Киева? Может, горы, озеро – есть такая тяга, или ты абсолютно человек мегаполиса?
– Главное не где, главное – с кем!
– Слава, почему вы ушли из БЮТ? Спасаемся с тонущего корабля? Как вы оцениваете позицию Президента относительно вашей политической силы?
– Человеку с таким ником попробую ответить серьезно. Вы знаете, у многих людей, когда они приходят в цирк, начинается аллергия: глаза слезятся и все такое. Например, от запаха... Симптомы совпадают.
– Слава, так в чем правда?
– Настоящая правда всегда голая.
– Яку культурну подію цього року в Україні та в світі ви вважаєте найяскравішою?
– Як на мою суб’єктивну думку справжнього бітломана, мабуть, концерт Пола Маккартні в Києві. Давайте зарахуємо це і в світові події :).
– Святослав, интересно, какой телевизионный музыкальный проект был бы интересен сейчас в Украине, чего не хватает? Ведь шоу-бизы, хит-парады и прочие шоумании поддостали попсой и желтизной.
– Український телеглядач, як і вся наша країна, знаходиться в тінейджерському віці. Це той вік, коли самостійно рідко працюєш на розвиток. Більше користуєшся інстинктами. Повинен бути хтось, умовно кажучи «старший», хто візьме на себе відповідальність за навчання, підтягування на вищий рівень. На жаль, інстинкти переважають і у «вчителів». Сподіваюсь, поки що...
– Чи можна дізнатись про твоє ставлення до реклами тютюну й алкоголю, чи не жалкуєш ти, що брав участь у рекламній кампанії «Славутича»?
– Група «Океан Ельзи» ніколи не рекламує алкоголь або тютюн. Ми не знімалися в рекламі «Славутича». Що стосується пісень – то коли вони виходять у світ, то належать усім.
– Знаю, що ти віриш в Бога. Яка твоя аргументація самому собі, чому ти віриш в Бога?
– Мені здається, якщо ти знаєш, чому ти віриш – це вже не віра.
– «Наша віра – права! Батьківщина – славна! Ми – талановиті і непереможні! Працьовиті, дружні та відважні здавна! Божа іскра сяє в серці нашім кожнім! Будьмо патріотами! Будьмо справедливими! Захистімо зорі і дітей від сліз! Будьмо українцями! Станьмо знов набожними! Нашими молитвами світ – на повний зріст!» Почему подобная риторика в нынешних условиях может вызвать... ну, в лучшем случае, недоумение?
– Для того чтобы продвигать в жизнь какие-либо слоганы, надо, во-первых, самому в них верить, а во-вторых, изначально, еще до продвижения, подкреплять их действиями. И вообще, мне кажется, что в нынешней ситуации чем больше красивых слов кто-то говорит на публику, тем больше он врет. Правда в том, что сегодня нет красивых слов, которые могут помочь нам. Перемены нужны в нас самих и в наших действиях, а потом слова найдутся сами собой.
– Я розумію, чому ви пішли з гадюшника під назвою Верховна зРада. Але чи означає це, що ви не готові були до такого, чи все ж таки ви вирішили використовувати інші форми боротьби за зміни?
– Так, ви праві. Вирішив використовувати інші форми. І боротьби теж.
– Чи не шкодуєте, що склали депутатські повноваження? Чи думали ви, що на ваше місце у списку може пройти непорядна людина?
– Не шкодую. Якби вважав, що сьогодні один порядний голос може щось там вирішити – не йшов би. Але вважаю, що поза Радою навіть цей один голос зробить багато.
.jpg)
– Если вы сюда в гуру поиграть, а не пообщаться, тогда зачем это, кому это нужно? Дайте интервью, напишите статью, а еще лучше песню. А то сидеть и несколько минут ждать очередное мудрое высказывание... Неуместно это – мое мнение.
– Так задавайте вопросы!
– Вам сподобався формат програми «Культурний фронт»?
– Формат сподобався. Як завжди в таких випадках забракло часу. Дуже добре, що з’явилася афіша і рецензії.
– А у тебя сейчас есть домашнее животное? Кто тебе больше импонирует: собака или кошка?
– Есть кот Северин. Самое любимое животное из всех, которых я когда-либо знал!
– Чув, що новий альбом ОЕ почне записуватися весною, чи це правда ? І можна декілька слів про нього (новий альбом)?
– Ми справді почали працювати над новим альбомом, але поки що можу сказати тільки одне: він буде.
– ТО – це табу?
– Чому табу? Це період нашої творчості.
– Порекомендуй щось почитати із сучасної української літератури.
– «Нація» Марії Матіос
– Любишь ли ты рисовать?
– Мне кажется, давать мне возможность рисовать – это опасно :).
– Ёли-пали, Шустер хоть как-нибудь умудряется на все вопросы отвечать, а тут и того бояться сделать, а может совесть не позволяет :). Понятно, что пан Вакарчук отвечает на вопросы тех, кто его хвалит, в отличии от Герман :).
– Было бы странно, если бы я здесь отвечал на вопросы тех, кто здесь хвалит Герман :).
– Славик, есть кино, уже снятое, к которому ты чувствуешь, что написал бы классный саундтрек?
– Может, «Броненосец Потемкин»? :)
- Дякую за поставлені запитання. Якщо не відповів – не ображайтеся, наступного разу обов’язково відповім.
Фото Яни Новоселової
Повна версія чату...
