Олександр Гливинський: На телебаченні немає підстав для існування спортивної журналістики
Спортивні програми все стрімкіше зникають із екранів українського телебачення. Вони не набирають високих рейтингів, і відповідно, канали не можуть на них заробляти. Чи справді українці стали менше цікавитись спортом? Про це та про відсутність у керівництва телеканалів бажання розвивати спортивну тематику ми говорили із спортивним коментатором Олександром Гливинським.
- Сашо, два місяці тому канал ICTV закрив твою програму «Про футбол». Чому це сталось? Проблема з рейтингами? Спонсорами? Конфлікт з керівництвом? Тебе питали про це раніше, але ти відмовлявся розповідати.
- Так, ніби питали, та я не дуже відразу хотів розповідати. Щодо причин, то спонсорів можна було знайти, просто Богуцький не захотів їх шукати. Чи можна це назвати конфліктом? Напевно, якимсь різновидом конфлікту. Тому що, я так і не зрозумів Богуцького. Спочатку він поспішав аби ми розпочали футбольний проект на початку березня. Тоді люди, які займались на ICTV маркетингом та PR-м казали, що це проект з вертикальним злетом, і намагались запустити його якомога швидше. Сам Богуцький говорив, що вони хочуть купити трансляції, так що проект повністю відповідав їх планам.
Проте в результаті вони нічого не купили і Богуцький в середині вересня сказав, що він песиміст по футбольній темі. В кінці вересня завершився контракт із спонсором, і він просто не давав добро рекламній службі, щоб вона шукала нового. Сказав, що ця тема для ICTV не цікава. Ну, в принципі таким чином, звичайно, підвів мене, бо ми домовлялись, щоб люди ще трохи попрацювали. Ми готували новий спортивний проект, який я йому запропонував, але з його ставлення я зрозумів, що цей пілот спортивної програми не пройде, тому що він їх не цікавить.
- Тобто у керівництва каналу просто змінились плани?
- У нас з Богуцьким була така собі розмова глухого з німим. Він казав, що я його не чую, я вважаю, що він мене не чув. Не чув того, що я йому пропонував, у томи числі щодо розкрутки каналу. У нього все зводилось до того, що хронометраж має бути коротшим, хоч про тривалість програми ми домовлялись з самого початку. Ну, і підхід до рейтингу мене також здивував. У нас перша програма, яка навіть не була анонсована, вийшла о 1.37 ночі, хоч в програмі була вказана о 1.20. Зрозуміло, що за таких обставин говорити про високий рейтинг – безглуздо.
Але вже наступного дня після виходу програми всі ходили і казали: як так, чому такий низький рейтинг? Дивує, чому люди серйозно оцінюють рейтинг неанонсованої програми. Ну, і потім, чесно кажучи, не хочу кидатися словами, але у мене були підстави говорити про брак професіоналізму у деяких людей. Я відкрито про це сказав Богуцькому. В результаті він відреагував навпаки, ніби я думаю, що я один тут професіонал, а всі решта не професіонали. Хоч я не говорив на всіх, я говорив про конкретні ланки. Хотів зробити корисну справу для каналу, а зробив корисну справу собі, пішов з каналу ICTV.
Сашо, чим пояснити низькі рейтинги спортивних програм?
Ну, особисто про свої програми я можу сказати, що, наприклад, у «Гола» були хороші рейтинги. Велика проблема наших футбольних програм, за винятком ТРК «Україна», те що у них нема сталого часу виходу в ефір. Це стосується всіх спортивних програм, на всіх каналах. Вони виходять в ефір після фільмів за остаточним принципом. Тобто є точка відліку – це фільм і, відповідно, час виходу в ефір спортивних програм може коливатись в межах 30-40 хвилин, інколи навіть години. Це все не сприяє рейтингу. А про який рейтинг можна говорити на ICTV в останні два місяці, коли програма виходила о першій ночі? Ну, доля була висока, а рейтинг, ясно що ні.
- Тобто ми говоримо зараз про непрофесіоналізм програмної служби?
- Так, на ICTV мене спочатку відправляли до програмної служби. Хоча, мабуть, це можна назвати недостатньою обізнаністю керівництва, бо виходить - добро дали, а потім робіть собі, що хочете. І як тут показати високий рейтинг, якщо програму штормить і кидає туди-сюди. Ну, в принципі, у наших програм рейтинг був не поганий, але вразити вибуховим рейтингом, на зразок «Вікон» з Нагієвим, футбольна програма не може.
- Давай поговоримо про аудиторію спортивних програм. Зрозуміло, що від загальної кількості глядачів, ті, що цікавляться спортом складають незначний відсоток. Чи є попит на спортивні програми?
- Звичайно, є. Навіть зважаючи на те, що ніхто не замовляв такі дослідження, тобто дослідження спортивної аудиторії, це відчувається. Відчувається, коли заходиш на будь-який футбольний форум. Про те, що «Гол» знають, я відчував протягом усього його існування. У мене нема сумніву, що спортивні програми люблять і хочуть бачити. От на прикладі «Голу» можна побачити настрої вболівальників. Я можу помилятись у часі, але роки три тому, коли ми виходили у зручний час, ми отримували одні компліменти, де б ми не з’являлись.
А останні два роки було лише одне питання: «Чому ви так пізно виходите? Ми б вас хотіли дивитись, чому ви так пізно виходите?». До речі, якщо згадати 2002 рік, коли ми починали, 23-я година вважалась достатньо пізнім часом, і нам його спокійно віддавали, а тепер прайм посунувся до 24-ої, і це став той час, в який нас почали ставити. Зрозуміло, що на рекламі, яка транслюється під час кіно, канали заробляють більше, ніж на тій, що йде під час спортивної програми.
Те, на чому гроші заробляють, витісняє те, що корисніше для суспільства. А я переконаний, що спортивні програми корисніші для суспільства, ніж просто фільми. У нас суспільство взагалі багато не думає, тому й телебачення, якесь хаотичне, смаки глядачів виробились в результаті хаосу, тобто хаотичного приходу нових продуктів. І все це виробило якусь систему цінностей в глядача. Ось, є якесь м'ясо, яке треба кинути стерв’ятникам, щоб вони з’їли, кальмарів вони їсти не будуть, а от протухла свиня – підійде. І от цю протухлу свиню треба ставити в ефір.
- Я знаю, що ти зараз ведеш переговори з каналом ТЕТ з приводу нової програми. Чому саме ТЕТ, а не, наприклад, Мегаспорт, аудиторія якого фактично є твоєю аудиторією?
- Я звик працювати на каналах, які дивляться люди. Якщо канал не дивляться, або він локальний, мені не дуже цікаво.
- Чому тоді ТЕТ, а не «Україна»?
- З огляду на те, що на ТЕТі зараз йдуть футбольні трансляції, він доступний для футбольної аудиторії, його поважають. Тобто цей канал є точно в усіх обласних центрах. А що стосується «України», то не мають, же усі йти на «Україну». Я не звик шукати легких шляхів, якщо всі йдуть на «Україну», я вважаю, що має ж хтось захистити честь Києва. Там і так вже працює достатньо людей.
Я зроблю нову команду. І зрештою, ким я там буду? Мені замало бути журналістом, чи коментатором. Мені хочеться щось творити. Шкода лише, що сьогодні «Україні» ніхто не створює конкуренцію.
- Яке, на твою думку, майбутнє спортивної журналістики?
- Я думаю, що ситуація циклічна: після занепаду йде підйом. Зараз – занепад, на телебаченні взагалі немає підстав для її існування, тому що новини зведені до мінімуму. Фактично, коментаторство є частиною журналістики, а на сьогоднішній день у нас немає професійного підходу до цього напрямку. У нас багато речей не розвивається. Я вважаю, що телебачення у нас проходить еволюцію, і так само, як суспільство, має усвідомити, що крім тупого заробляння грошей є ще духовні цінності.