У комедійній стрічці «Догма» найбільше сатиричних підсрачників одержує католицька церква, кардинал якої проголошує ребрендинг Спасителя. Спершу я не міг збагнути, чому автори фільму нав’язали ідею витворення «прикольного та крутого» Ісуса саме католицькій Церкві. Адже протягом багатьох десятиріч такого кшталту «переобліком чеснот» переважно займаються численні протестантські конфесії та секти. Зрештою, в середовищі новітніх харизматів іншого Христа годі й зустріти.

 

Прем’єра на Першому національному, що стартувала 2 листопада, спричинилася до враження, що сатира «Догми» – не така вже й безпідставна. Бо виявилось, що католицький Христос таки може бути прикольним і крутим.

 

Дитячі програми на Першому національному – це хронічна проблема. Повністю відмовитися від них канал ніби й не може (міфологічна соціальна орієнтація не дозволяє), а покладатися лише на власний творчий потенціал не наважується. Відтак це святе місце дочекалося на святе втручання католицького Ордену Братів Менших Капуцинів, якому належить міні-холдинг Clara studio. Саме ця мультимедійна студія і є виробником нової дитячої програми «Антивірус для дітей».

 

Тепер – кілька слів про малу брехню. Не знаю, чим керувалися відповідні служби Першого, але поширена каналом інформація про проект не має нічого спільного з тим, що вже четвертий тиждень з’являється в їхньому ефірі.

 

Ось як анонсувався запуск нового дитячого проекту: «Як сучасній малечі не розгубитися у мережі Інтернет, як навчитися знаходити корисну і цікаву інформацію у всесвітньому павутинні? <...> Комп’ютерний друг Іхтіс запрошує дітей у надзвичайні мандри мережею Інтернет. <...> Окрім того, кожного разу діти зустрічають небезпеки, які постають у вигляді комп’ютерних вірусів. Від загрози дітей рятує антивірус Іхтіс».

 

І жодного слова ані про братів-капуцинів, ані про християнську спрямованість. Як і про те, чому анімаційну рибку-ведучого звати Іхтіс. Утім, проблема не в такому – трохи дивному – замовчуванні. А в тому, що в чотирьох випусках програми немає жодних порад щодо користування всесвітньою мережею, немає мандрів інтернет-сайтами (ба навіть жодного веб-ресурсу не згадано), а комп’ютерні віруси – це такий евфемізм, яким позначаються людські гріхи, властиві навіть дітям – агресивність, ненажерливість, боягузливість, нетерплячість. Саме від них рятує чотирьох незмінних героїв програми Ісус-антивірус у подобі рибки. Взагалі слово «інтернет» звучить у програмі нечасто і символізує здебільшого небезпеку. Зокрема, Іхтіс застерігає, що не можна дивитися фільми для дорослих (про гладіаторів або страшних акул, наприклад). А замість того, щоб гратися в мережі у «дурні ігри», радить вивчити премудрості шахів. Єдине, що пов’язує «Антивірус для дітей» із комп’ютерною тематикою – це дизайн студії, що нагадує материнську плату (вочевидь, ще одна прикольна метафора братів-капуцинів).

 

Відтак анонсований каналом проект, що мав би стати порадником та супутником дитини у мережі, – це лише фірмовий глюк від Першого національного. Натомість щонеділі дітям пропонують морально-розважальне шоу, яке складається з кількох пізнавальних сюжетів (про принцип роботи ГЕС, повітроплавання, майстерність перукарів тощо), повчального мультфільму про Джізаса, веселої дитячої пісні (то про шлях до неба, то про Сару й Авраама) й неодмінного сеансу екзорцизму, хитро замаскованого під «боротьбу з вірусами».

 

Але й на цьому «мала брехня» не закінчується. Все ж таки програма хоч і не про інтернет, але переконує дітей – бодай лише завдяки дизайну та графіці, – що в комп’ютері, крім рибки-Джізаса, є ще багато всякого прикольного. Для батьків, які звикли до безглуздої й виснажливої боротьби за кожну годину, протягом якої дитина прикута до монітора, це не дуже приємна новина. Тепер у дітей є захисник – Ісус-антивірус, що сидить у мережі. А чи він там справді грає в шахи, чи таки час од часу дивиться фільми про гладіаторів – діти й самі швидко здогадаються. Дивує тільки, що сама ідея такої моральної реабілітації комп’ютера в дитячій свідомості – проект католицького ордену. Втім, продюсер Clara Studio брат Юстин Русін розвіює ці сумніви. У відповідь на докір, що програма «Антивірус для дітей», мовляв, лише принаджує дітей до комп’ютерів, а не до книжок чи живого спілкування, він каже: «Ні, це не так. Це якраз комп’ютерний антивірус. Програма побудована і продумана таким чином, щоб якраз навпаки – заохотити дітей жити і діяти в дійсності. В основі програми покладено думку, що ніщо не замінить дійсності, жодна віртуалізація. Підступ (у доброму значенні) цієї програми полягає в тому, що вона тільки ззовні віртуалізована».

 

Отже, «підступ у доброму значенні» остаточно руйнує концепцію дитячої програми про комп’ютери та інтернет, котра насправді існувала винятково в анонсах Першого каналу. Як казав американський політик Едлай Стівенсон, «брехня – це гріх перед Господом, але дуже корисна річ перед лицем обставин». А обставини такі, що вчорашня жорстка сатира «Догми» – це сьогоднішній Ісус у ролі прикольного комп’ютерного антивіруса за версією братів Святого Франциска.