На думку журналістів СТБ, без грошей не варто йти до Храму...
На СТБ ані в п’ятницю, ані в суботу не було місця подіям Великого Голоду. Передсуботні новини навіть сполучним словом не обмовилися про сумні, страшні і поки що маловідомі страшні події в тридцятих роках минулого століття. Не вірю, що про них також не знає СТБ; ніхто на каналі, в тому числі головні в інформаційному просторі…
У суботу йшли чи то «Гроші за віру», чи то «Віра за гроші» (цикл «Правила життя», - «ТК»). Сюжети в стилі каналу розказували про зовсім не другорядні факти, які, на думку журналістів, мають місце в релігійних громадах. Цього разу, правда, із ідеєю, що без грошей не варто пхатися навіть у монастир, в якого є свій устав, до речі.
На думку журналістів СТБ, без грошей не варто йти до Храму, щоби помолитися за душі убієнних Голодом. Бо нічого задарма не вийде. Задля об’єктивності журналіст навіть переодягнувся і зробив підпільну вилазку у Володимирський собор. Не зрозуміло, чи окрім переміни (сподіваюсь, на час зйомки) в одязі не була «проведена» прилюдна відмова від Христа, бо молодик-журналіст вирішив промовчати: чи є він охрещеним, чи християнином, чи взагалі віруючим; яка його настільна книга – Біблія чи «Біблія для невіруючих» Ярославського (була така головна атеїстична книга в ті ж таки тридцяті). Перевдягнений журналіст показав країні, чи можна бомжу (не малогрішному чи безгрішному) прийняти Таїнство хрещення без копійки. Але якось уривчасто все це вийшло – як у журналіста, так і в каналу. Країна побачила тільки, як священик пробував переконати переодягненого в бомжа журналіста, що складно купити хліба без гроша, що складно проїхати в транспорті, незважаючи на те, що кондуктори в автобусах, тролейбусах чи навіть у метро закривають очі на бомжів. Одним словом, без грошей – ані до порога. В Україні ж завжди було без Бога?!.
Насправді священик (переконана!) говорив зовсім не про те. Бо отак одразу про гроші та ще й у Володимирському соборі… Мені видається, що акценти були різні. Що варто все-таки працювати. Що молодому хлопцю ще можна зреалізуватися. Що його місія як людини дещо інша. Очевидно, священик запитував, а чого молодий чоловік до сьогодні неохрещений. А ще цікавився апостол Бога на землі: а що привело молодого чоловік саме тепер до Таїнства хрещення? А ще, напевно, хотів знати, як він розуміє свою місію Христа надалі? На всі отакі питання по суті щось переконливо відповідав бомж задля СТБ. І багато ще чого говорив святий отець. Проте ані я, ані інші цього не побачили…
Я все-таки не виключаю, що бувають різні священики. І додаю: монахи, монахині також. Бо і перші, і другі, і журналісти СТБ – люди, із людськими вадами. Різне людське, очевидно, має місце і в християнських спільнотах. Проте є між ними і багато спільного. Християн, і зокрема журналістів-християн об’єднує головне: всі вони зодягнені в Христа. До речі, якої віри був цей журналіст? І яке його моральне нутро, якщо у Храмі, посередником між Богом і людьми, зважився декілька разів на відверту брехню. Одна із Заповідей Божих каже: не свідчи неправдиво проти ближнього твого. І в Храмі вона діє також…
Визнаю стиль каналу. Саме у них найкраще виходять хроніки із Верховної Ради. Дуже вдало показують сутички між Нестором та Миколою. Правда, не зрозуміла, за яким принципом мордобій між колишніми соратниками став першою подією п’ятниці. З інтересом дивлюся, як подають «Вікна» новини, пов’язані із двома Вікторами та однією Юлією. І економічний блок у принципі збалансований. Додам: все це дивлюся із олівцем у руках.
Мені лише не зрозуміло: чого не було сказано жодного слова про Голод? Через те, що у «Вікнах» виходить краще показувати різноманітні грізні зведення із головних владних майданчиків, а для людяних сюжетів бракує журналістів? Тоді пропоную свої послуги для сюжетів про Бога, віру, конфесії й екуменічний, себто позаконфесійний діалог. Чи, може, це їх особисто попросив Дмітрій Мєдвєдєв? Якщо так, то варто було би показати все-таки інше ставлення до подій 75-річної давності.
Також не второпала суті сюжету із Володимирського собору. СТБ закликає не вірити, не ходити до соборів, а зокрема до Володимирського? Колись хтось, здається, вже таке робив. Чи нехрещеним на цій землі краще бути? Чи просто охрещуватися варто у більш ранньому віці, щоби Божа благодать тебе до працездатного віку осінила? Чи таланти свої СТБ демонстрував, бо якщо священик не засумнівався, то, може, варто журналісту змінити професію і робити те, про що колись сказав Станіславський: «Не вірю!»?
Але головне криється в іншому: якщо журналіст справді щойноспечений (Господи, прости) християнин, то за його місію Христа, в яку він прилюдно, використовуючи брехню та підпільну зйомку в намоленому місці, зодягнувся, хочу попросити всю Українську православну Церкву Київського патріархату молитви. Звісно, за такого християнина. І за канал також. Бо вірю, що надалі сюжети журналіста будуть трохи про інше.
Надія Князев, непарафіянка Української православної Церкви Київського патріархату, але прихожанка Володимирського собору
Від редакції «ТК»: Ми готові дати можливість телеканалу СТБ відповісти на закиди, що містяться у цьому листі.
