Якось ще під час навчання у Києво-Могилянській академії я була присутня на лекції Ліни Костенко, присвяченій образу України за кордоном. Стрижневу ідею цієї лекції можна сформулювати так: якщо нашу країну не поважають, причина в нас – ми самі, виїжджаючи за кордон і говорячи переважно негативно про свою країну, формуємо відповідне ставлення з боку світової спільноти. Кому сподобається країна, мешканці котрої постійно жаліються?
Кожна країна має турбуватися про гідне власне відображення в очах світу. І розумні країни над цим наполегливо працюють. Ми бачимо яскраві рекламні ролики туристичної Туреччини, Грузії, Греції тощо. І мені, як і багатьом іншим глядачам, насправді хочеться після їх перегляду, наприклад, «доторкнутися до історії» чи побувати у «країні, де 365 днів на рік світить сонце». На жаль, реклами туристичної України я, перебуваючи за кордоном, поки що не бачила…
Насправді ми маємо цільове фінансування програми популяризації України, якою опікується Міністерство зовнішніх справ. Ми маємо також власне іномовлення, як і багато інших країн, тобто телепрограму, адресовану іноземцям. Здійснює це мовлення Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» (УТР).
Програми цього каналу може оцінити великий відсоток українців, оскільки в багатьох містах України його введено в універсальну програмну послугу. Але на це відображення нашої з вами країни не захочеться дивитися навіть нам самим, адже воно схоже на криве дзеркало.
Коли я натикаюся на програми цього каналу, в мене виникає дуже багато запитань. Наприклад, на яку аудиторію це іномовлення розраховано? Дивіться самі: цей телеканал мовить українською, а не мовами тих країн, які ми хочемо зацікавити Україною (на відміну від багатьох успішних служб іномовлення, таких як відповідна служба ВВС або Deutsche Welle). У цьому випадку, безумовно, приймається аргумент, що такі програми можуть бути спрямовані на українську діаспору, представники якої не хочуть втрачати зв’язку з батьківщиною і раді чути українську мову. Але ж це – одна з головних, але не єдина функція іномовлення.
Перш ніж починати писати цю статтю, декілька вечорів поспіль я дивилася програми УТР. На жаль, я не натрапила на жодну програму, присвячену туристичним можливостям, природі, історії України. Іноземцям (або нашій діаспорі) все більше пропонувалися концерти фольклорного спрямування, дискусійні майданчики, телепостановки минулих років. Було б іще півбіди, якби ці програми було зроблено яскраво, стильно, цікаво. Але, на жаль, вони не можуть конкурувати не лише з програмами європейських телеканалів, але й із програмами вітчизняних загальнонаціональних мовників.
Можливо, в мене склалося неправильне враження, але якби на моєму місці був іноземець, який цими вечорами дивився б ті самі програми, в нього б виникло враження, що українці роблять лише три речі: співають у віночках народні пісні, сваряться в дискусійних клубах та поливають брудом однин одного у новинах. От така ми весела нація.
Отже, величезна проблема в тому, що сьогодні канал просто неконкурентоспроможний. Він може припинити мовити в Україні, вийти на 10 супутниках, але з такою якістю немає гарантії, що хтось хоч трохи затримається на ньому, перемикаючи канали.
Звісно, можна говорити, що в держави, особливо в умовах кризи, немає коштів. Утім, вихід є: якби цей канал не транслювався в Україні (а це само по собі нонсенс – коли телеканал із назвою «Всесвітня служба» транслюється всередині країни; той самий Deutsche Welle не транслюється в Німеччині), можна було би вести переговори з українськими каналами про показ їх окремих якісних програм в ефірі УТР.
Особливо це стосується каналів, у яких немає стратегії виходу на супутник та покриття аудиторії тієї ж діаспори. Якщо немає ресурсів створювати свій високоякісний продукт, можна зробити добірку якісних цікавих програм про Україну, її проблеми, успіхи, історію, культуру, туристичні можливості – програми, вироблені і показані на території України іншими каналами. Але це можливо лише в тому випадку, якщо Всесвітня служба не конкуруватиме з українським телеканалами на території України, а займатиметься своїми прямими обов’язками – нестиме красиве відображення України іншим народам.
