У ніагарському водоспаді щоденного політичного піару і кризових приводів, напевно, не всі вхопилися за скромне, але симптоматичне, повідомлення, яке делікатно прокралося в медійні потоки. Меседж тривожний. Навіть приголомшливий. Експерти всеукраїнської громадської організації «Українська медична спілка» — сподіваюся, все це люди пристойні і не базікають «лишень би...» — гучно заявили ось що...
Виявляється, «у погіршенні здоров’я української нації винні політики і телевізор. Конфлікти цих політиків — особливо під час фінансової кризи і особливо на нашому телебаченні — призводять до появи в українців відчуття непевності, безпорадності і безперспективності... «Психологічний стан позначається на фізичному здоров’ї громадян... У населення передусім розвиваються і загострюються серцево-судинні захворювання (тільки за останній час — на 15%!), а також алкоголізм, агресія і схильність до суїциду... Також підвищується тривожність і неврівноваженість... У людей опускаються руки...» (Кінець цитати.)
І у мене відразу опустилися руки. Після такого «діагнозу».
І відразу заворушилися мізки. Це через тих ненажерливих блазнів я мушу занапастити здоров’я разом із іншими 46 мільйонами улюблених співгромадян? Та бодай ви вже, нарешті, самі схилилися до суїциду — скопом або поодинці (у своїх офісах або на телевізійних тирлищах). Та бодай ваша Нацрада вже повідключала навіть «адаптовані» місцеві канали — аби тільки не бачити нахабних фізіономій і не підхоплювати «заразу».
Отакий емоційний сумбур виник у голові в унісон трагічній «музиці», яку закрутила «справа» лікарів.
Телеканал «1+1» готує на Новий рік чудовий мюзикл. Про Червону Шапку. Ролі розподілили відповідно до фанерних трафаретів. Потап гратиме Сірого Вовка. Настя Каменських — Шапку-вушанку. А на роль Бабусі хотіли покликати Аллу Борисівну. Але та нібито буркнула: «Погоджуся. Але тільки на внучку!»
У результаті на Бабцю запрошували Філю Кіркорова (народного артиста України, між іншим). І саме це телевізійне музичне кіно нібито й покажуть новорічної ночі. З надією на фантасмагоричні рейтинги «1+1».
Надія — химерна. Особливо з таким мерзенним і передбачуваним творчим розподілом. Пан Ткаченко, котрий прийшов «розкермовувати» захиріле господарство каналу, напевно, не в усьому повинен брати «під козирок» перед передовиками румунського виробництва.
Хіба румуни, цигани, угорці, азербайджанці, папуаси чи інші дружні нам народи здатні збагнути особливості тутешньої телементальності? Та ще й біля новорічного столу?
Який Потап, Олександре Владиславовичу?
Яка ще «фільчина грамота», друзі?
Тут треба вичавлювати останні соки — із перевіреної останніми медичними дослідами політичної «сировини». Тобто з нашої щовечірньої тусовки і треба будувати новорічний рейтинг. Поки ще «корова» дає надої... І поки мільйони наших «наркоманів» досиджують перед «ящиком» з оглашенними ток-шоу, де слуги Сатани щовечора «вирішують» наші проблеми, через що цих проблем із кожним ранком стає ще більше.
Отже, у безпрограшному мюзиклі про Червону Шапку мають негайно відбутися важливі заміни! Без зволікань.
На роль Сірого Вовка — Віктора Федоровича. На роль Мисливця — Віктора Андрійовича.
А на роль Шапки (можна Червоної), не здивую — Юлію Володимирівну.
Нехай собі знову зустрінуться. Був же у них недавно «рейтинговий» досвід.
Як відомо, саме цей «зоряний тріумвірат» змусив неймовірно роздути щоки конкуруючий телеканал — «Інтер». Після знаменитої прямоефірної передачі «Троє вийшли з лісу...» (креатив — пана Грановського).
Ганна Віталіївна, кажуть, була така горда й така щаслива після високих трудових показників політшоу (потрійного піке), що мені навіть стало прикро і за їх виробничий колектив, і за весь нерозбірливий український народ.
Чи такий вже рекорд?
Та провал це справжнісінький. Частка аудиторії тих «Трьох зірок» — 35,9% (рейтинг 9,26%). А це показники якогось слізливого «Тетяниного дня». Але не історичної «Ночі...», де, нарешті, зустрілися, але не зметикували (на трьох).
Нагадую: лише якийсь час тому на цьому ж всенародно любимому телеканалі частка кіносеріалу Володимира Бортка «Майстер і Маргарита» становила непохитні 66,9% частки аудиторії (рейтинг 34,56). Оце була арифметика. Богатирі — не ви.
Але, певно, вже сам Князь тьми втомився «режисерувати» ці ваші шоу. І, напевно, він так само, як ми, із вечора у вечір із відразою спостерігає за запрошеними й «оголошеними», у котрих точно за Булгаковим, «очі скошені до носа від постійної брехні...».
І у котрих для всіх нас залишився, мабуть, один «цілющий» рецепт — депресія, алкоголізм, суїцид.
Медики (див. вступ) — даремно виступати не будуть. Вони давали клятву Гіппократа.
Вони ж суворо попередили: щовечірній телеперегляд політшабашу страшенно небезпечний для вашого здоров’я, перехрестіться.
Звісно, небезпечний. Особливо в психічно неврівноваженій державі. Де телевізійним політфантомам просто ніколи трудитися за обов’язком служби (і на благо вітчизни) — чи то в парламенті, чи то в комісії, чи то в кабінеті. Трудові книжки вони давно зобов’язані віддати «Інтеру» або «Україні». Там — їхні головні робочі місця.
Там — вони перетворюють політичне життя країни на відкритий шлунково-кишковий тракт: усе на очах і на плаву всі «інгредієнти».
Упевнений, мабуть, все ж таки лишилися на карті нормальні країни, де багато пекучих питань людської життєдіяльності заведено вирішувати «за зачиненими дверима».
Навіщо нам знати про шляхи проходження кожної «частки» цим «трактом»?
Навіщо занурювати з головою — і обов’язково в унітаз?
Але розумію: така робота. Треба трудитися, тому що...
Тому що в понеділок увечері у них — «Свобода слова» (ICTV): потрібна підготовка ще зранку і треба язик нагострити перед дзеркалом.
Тому що кожного вечора у них — цей «Шустер live» на регіональній «Україні», щодо якого моя злоязика сусідка бубонить: «І яка це іноземна розвідка його заслала, аби він підривав «устої» державності? Може, Мосад? А може, ФСБ? А може, обидва?»
Тому що є й щовечірні масові «сходки» для ледарів на «П’ятому» — у найрізноманітніших форматах.
…І тому що найстрашніший день в Україні — це п’ятниця. Вальпургієва ніч. Бал вампірів. Геловін (до запитання). Цирк Дю Солей. Й інші споріднені жанри... Коли два «патріотичні» телеолігархи (і спритні менеджери, котрі долучилися) оцими нападами п’ятничних політиканських змагань уже домучують і добивають нашу хай і хитку, але все ж державну цілісність.
І люди — ті, які раніше вважалися начебто здоровими, а потім різко стали хворими (відповідно до заяви «Медспілки») — у наркотичному маренні постійно й нервово смикають пульт... Клацають — із «Інтеру» — на «Україну»... І назад. І так — до другої години ночі.
І ковтають трилітровими банками — ці порції маячні і брехні. І вводять у свої організми необмежені ін’єкції отрути.
І вже потім, як ви переконалися вище, їм «чомусь» болять серця, дуже хочеться впитися, їх навіть тягне у зашморг.
А куди ж іще — після отакого?
Цей астенічний телевізійний синдром уже остаточно довів деяких «до ручки». У чотири рази їм підвищують транспортні тарифи: реагують як сонні мухи (а нам байдуже) — і вбивають одне одного в чергах по жетони. Щомиті їм підвищують ціни на все, на що не встигли ще підвищити в продовольчих відділах: лупають очима — дивляться «Шустер live».
Закривають підприємства, тисячами («за свій рахунок» виставляють на вулиці), а колись зароблені на чужих мозолях бариші мільярдами пакують в офшорах: скніють, куксяться, пхикають — вмикають «Свободу» і думають, що вона вже настала.
Люди, товариші, громадяни — а що це з вами роблять?
Може, це який спеціальний «експеримент» — а вам просто не повідомили?
Адже тільки відповідно до останніх статистичних даних, нас стало менше вже на чверть мільйона — і це за календарний рік. Сивий жах.
Хіба ж можна так «віддаватися» — і «забуватися»?
І кому? Власним «могильникам»?
Тим, що із цинізмом Віллі Старка на всіх каналах зведеним хором достойно можуть повторити: «Я роблю добро... зі зла. А знаєте чому я роблю добро зі зла? А тому що більше нема з чого!»
Друзі, та бодай на тиждень візьміть «лікарняний» — і геть із цієї «палати».
Забудьте увімкнути телевізор.
Сходіть у кіно («Пила-5» і та гуманніша).
Прочитайте книжку (ту ж Мариніну).
Відвідайте друзів або музей (можна й до «Арсеналу»).
Очистіть організм — від щовечірніх смердючих і смертовбивчих «шлаків».
Наші театри міські, хвальки, нині, виявляється, переповнені народом — рекордні аншлаги! Тільки Михайло Резнікович і Богдан Ступка даремно уявляють, ніби це саме вони такі надзвичайні «приваблювачі» населення. Просто ці різнохудожні (і поки ще доступні) театри — судини духовного самозбереження — заповнені ними ж... «жертвами» телевізора. Тими, у кого просто ломка від щовечірніх «процедур» у контексті «шустеризації» всієї країни.
…І від тієї «свободи», про яку казав ще Михайло Жванецький: «Не можна демократію роздавати відрами на площах! Тільки по чайній ложечці в одні руки. Каструлька — на сім’ю. Нехай розсмакують, як вона там засвоїться, чи не знудить?.. »
Знудило? Як бачимо.
І гордо крокуючи назустріч 200-річчю нашого славного земляка Миколи Гоголя, можемо запросто повторювати слова великого — «Навколо така бридота…»
Але, здається, цей поїзд помалу щезає. «Надої» начебто падають. Роздратовані ягнята мовчать. У Шустера — день у день — начебто проблеми з поточними цифрами (а у його глядачів — з головою).
Населення, тужиться і мучиться, але все ще дожовує цей політичний «кактус»: при цьому плаче, плюється, лається.
І з останніх сил глядача-наркомана хочуть утримати в згубному полоні новими «формами», старими «фейсами»…
Тільки на підлість спокус відповім старою цитатою (Марина Цвєтаєва): «На весь безумный мир ответ один — отказ!»
І телевізор повільно погасне.
P.S. Наостанку — як можливий напрям додаткової активної діяльності Нацради (після того, як перегризуть решту кабелів) — особливо важливе державне завдання...
Низці шкідливих передач — так само, як алкоголю або сигаретам, — ІгорКурус та інші «опричники моральності» мають суворо приписати обов’язковість письмових повідомлень — на телевізійних «етикетках». За аналогією з «Куріння небезпечне для здоров’я». Або «Презервативи перевірені електронним методом». Під час «Свободи на «Інтері» всі три години на екрані має повзти рядок, навіяний заявою «Медспілки»: «Шановні телеглядачі! Ця телепрограма може схилити вас до алкоголізму…»
А на екрані ахметовської «України» — під час «Шустер live» — великим кеглем редактор зобов’язаний набрати і постійно повторювати: «Люди, будьте пильні!»
