detector.media
Віктор Каспрук
, для «Детектор медіа»
10.11.2008 07:20
Чи стане Барак Обама Санта Клаусом?
Чи стане Барак Обама Санта Клаусом?
Багатомісячне політичне шоу в Америці нарешті закінчилося перемогою Барака Обами. Фантастичні новини, трансльовані всіма національними телеканалами країни, стали віхою світової історії. Нині Сполучені Штати стоять на порозі масштабних змін і те, що у Білий дім вперше за всю історію Америки потрапив афроамериканець, здатне у великій мірі змінити стан речей у майбутньому. І зовсім не можна виключати того, що 45-м чи 46-м президентом США стане жінка. Адже «криголами» політичної емансипації під іменами Гілларі Клінтон і Сара Пейлін проломили кригу чоловічого політичного шовінізму.
 
Велику роль в історичній перемозі Барака Обами відіграли засоби масової інформації, інтернет і нові ЗМІ типу Facebook, MySpace і YouTube. Адже будь-яка помилка учасника президентських змагань тут же вивішувалася на YouTube, і кожний зацікавлений у відслідковуванні президентської кампанії міг переглянути відповідний відеосюжет та пересвідчитися, ким без прикрас є його політичний кумир. Знаменно, що у порівнянні із 2000 роком роль інформування виборців через інтернет набула значно більшого поширення. Інтернет-поінформованість також значно перевершила і 2004 рік. Американці отримували велику кількість електронних листів, які тим чи іншим чином агітували за цього кандидата.
 
Уже після перемоги Барака Обами із його виборчого штабу на мою електронну скриньку надійшов лист за його підписом. У ньому, зокрема, наголошувалося: «Ми просто зробили історію. І я не хочу, щоб ви забули, як ми зробили це. Ви робили історію протягом кожного дня цієї кампанії – робили пожертвування, або розмовляли у вашій родині, з друзями і сусідами про те, чому ви вважаєте, що настав час для змін. Я хочу подякувати усім вам, хто віддавав свій час, талант і пристрасть цій кампанії. У нас попереду багато роботи, щоб скерувати нашу країну у потрібне річище, і я й надалі контактуватиму відносно того, що заплановано на майбутнє. Але я хочу бути гранично ясним в одному – все це сталося через вас. Дякую, Барак». Схоже, і після виборів Барак Обама переймається питанням політичної інтеграції громадян США і розраховує на їх підтримку на низовому рівні. Він намагається подолати застарілий менталітет, котрий у минулому гальмував подолання відчуженості і консолідації нації.
 
Що ж, час завершення президентських виборів – це можливість достовірно проаналізувати, яку роль відіграли центральні американські засоби масової інформації в обранні Обами 44-м президентом Сполучених Штатів. Адже нині стоїть питання про довіру до ЗМІ, котрі й після виборів аналізуватимуть внутрішні проблеми Америки і те, що відбувається у світі. Бо, як зазначають деякі американські експерти, часто некритичне захоплення однією стороною і применшення, приглушення і недооцінювання іншої сторони під час «помазання» Барака Обами на президента, викликає підозру, що частина американської журналістики, яка завжди пишалася своєю неупередженістю, чесністю, мужністю і непідкупністю, дала великий збій, що дає підстави твердити про перетворення засобів масової інформації у США на одну велику пропагандистську машину.
 
Справді: деякі ЗМІ перестаралися у зображенні Сари Пейлін як незграбної ідіотки з низьким IQ і великим розміром взуття. Мас-медіа, по суті, перетворися із посередника між урядом і народом на чинник, що провокує розбрат нації. Адже постає питання – якщо ЗМІ однобоко висвітлюють політичну подію номер один в Америці, то хто ж має за це відповідати? Врешті-решт не так і важливо, хто виграв вибори або кого конкретно підтримували засоби масової інформації. Але американський народ має бути стурбований тим, що якщо подібне могло пройти цього разу, то які наслідки подібна ситуація може мати у майбутньому? Упередженість нікому не надає поваги. Цього разу Джон Маккейн і Сара Пейлін стали певною мірою жертвами ЗМІ. Але хто може гарантувати, що подібне не повториться у майбутньому? І хто у такому разі може стати наступним?
 
Проте, якби там не було, президентські вибори – 2008 змінили не тільки Америку – вони змінили увесь світ. І перемогу Барака Обами можна великою мірою порівняти з перемогою на виборах Нельсона Мандели. По суті, обрано першого американського лідера ХХІ століття, котрий має дати Америці шанс на майбутнє. Новобраний президент Сполучених Штатів фактично з перших моментів почав діяти дуже рішуче й оперативно. Після довгого нічного святкування й короткого після цього сну, Барак Обама почав готуватися до того, щоб заповнити ключові пости у своїй майбутній адміністрації. Проблеми економіки країни і зовнішньої політики є настільки значними, що Обама оперативно хоче визначити кандидатури своїх ключових радників із цих питань.
 
Але для того, аби реалізувати задекларовані ним під час виборчих перегонів ідеї, він повинен працювати з повною віддачею і надзвичайними навантаженнями. Мова може йти і про відновлення колишнього статусу Америки як маяка надії для всього світу. Якщо ж говорити про внутрішні зміни, котрі вдалося реалізувати Бараку Обамі своєю перемогою на президентських виборах, то він цієї осені здійснив мрію покійного Мартіна Лютера Кінга – вперше за увесь час питання расової дискримінації виходить поза межі основного контексту обговорення. І це зробив Барак Обама.
 
Утім, існує велика небезпека, про котру варто говорити уже в перші дні перемоги кандидата від Демократичної партії. Найбільше побоювань викликає те, що сьогодні на переможця виборів покладають нереально високі очікування. Й тут варто пригадати той факт, що народ може найбільше відторгати тих, на кого він зробив надвисоку ставку своїх надій і сподівань. Адже суперпопулярність Барака Обами – це результат міфологізації його образу, створеної за довгі місяці напруженої президентської гонки телебаченням та іншими засобами масової інформації.
 
Реальний Обама-президент може виявитися зовсім інакшим, і хвилі необґрунтованих надій здатні розбитися об хвилерізи реального життя. Чи не може це стати причиною майбутнього великого розчарування? Адже ті, хто змусив себе у черговий раз повірити у красиву політичну казку, мусять навчитися стримувати свої очікування і бути терплячими. Радикальні ідеї неможливо реалізувати за день, тиждень, місяць чи навіть рік. Водночас уже зараз можна почути від деяких американських експертів твердження, що «сподівання», котрі восторжествували у США в умах наївних і падких на популістські обіцянки виборців, можуть незабаром стати причиною глибоких розчарувань під впливом упровадження радикальної соціалістичної політики в життя Америки.
 
Уже нині з республіканського табору можна почути твердження, що американці обрали президента, погляди якого не збігаються з поглядами більшості країни. Крім того, коли об’єднати його перемогу з контролюванням Конгресу демократами під керівництвом Ненсі Пелосі і Гаррі Ріда, то ви отримаєте рецепт імовірної катастрофи у на сьогодні монопартійній державі. А деякі особливо злі на язик жартівники дійшли до того, що стали говорити: «Ласкаво просимо до Сполучених Соціалістичних Республік Америки», натякаючи на те, що це визначення майже дотягує до назви колишнього СРСР.
 
Утім, незважаючи на те, що жоден із політиків не здатен виконати усіх даних ним під час виборчої кампанії обіцянок, існують деякі ознаки того, що Барак Обама у президентському кріслі буде спроможним покращити життя у Сполучених Штатах і всьому світі. Він справді інтелектуальний політик, який виявив великі дипломатичні здібності в ході своєї передвиборної кампанії. Це політик, котрий не буде рубати з плеча у відповідь на будь-яку загрозу, що може виникати в світі, подібно до того, як це робив усі вісім років свого президентства Джордж Буш. Обама діятиме, очевидно, виважено і мудро. Окрім того, на фоні некомпетентності і реакційності Буша-молодшого Барак Обама легко набиратиме «політичні бонуси» у світовій політиці. Адже у роки правління 42-го президента Сполучених Штатів Білла Клінтона Америка була сильна не зброєю, а дипломатією, а саме дипломатія може зробити світ кращим і справедливішим.
 
Тим часом не можна стверджувати, що Обама отримав абсолютну перемогу. Адже якщо вдатися до елементарних математичних обчислень і пригадати, що за Барака Обаму проголосували 52% виборців, а за Маккейна, відповідно, 46,4%, і виходити з того, що 4 листопада на виборчі дільниці прийшло близько 169 мільйонів чоловік, то виходить, що проти Обами проголосували безпосередньо 77,7 мільйона американців. Це голоси, які не можна ігнорувати. А підтримали його, відповідно, 87,8 мільйона чоловік. Так, Америка проголосувала за зміни, але попри все переважної одностайності електорату не спостерігалося.
 
Якщо ж спробувати проаналізувати, якими на сьогодні є стартові можливості Барака Обами на початку його президентства, то тут американська політика зіграла з ним у піддавки. Враховуючи той факт, що за багатьма показниками Джордж Буш був одним із найгірших президентів за всю історію Сполучених Штатів, то Барак Обама отримує з рук бушівської адміністрації велику фору. Інше питання, чи буде він спроможний вдало розпорядитися нею. Оскільки, принаймні хоча б протягом першого року свого перебування при владі, він знаходитиметься в тіні провального президентства Джорджа Буша і це позитивно відтінятиме всі його політичні й економічні ініціативи та починання.
 
Тож можна сказати, що завдяки сучасним можливостям телебачення, радіо, інтернету Барак Обама спромігся сколихнути Америку. Його перемога виходить за межі раси, культури, сексуальної орієнтації, статі і віку. Він дав нову надію нації, котра отримала за останні роки багато проблем, які необхідно терміново вирішувати. Це медико-санітарна допомога, економічне зубожіння населення, проблема досі не завершеної війни в Іраку. Обама дає сподівання для американців вирішити ці проблеми і шанс переформатувати життя американців на добробутне. Але чи стане Барак Обама, котрий завдяки титанічним зусиллям ЗМІ став майже міфічною фігурою, і насправді таким собі Санта Клаусом, який приніс у торбі сподівань подарунки змін на краще американському народу?..
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY