На жаль, саме поєднання цих не зовсім позитивних компонентів дає бажаний для нас результат: вочевидь, потенційним замовникам комерційної джинси стає не до прихованої реклами своїх компаній, товарів і послуг (тут би зовсім не збанкрутувати!), а політики не поспішають витрачати тіньові бюджети на піар у новинах, не знаючи, коли будуть – і чи будуть взагалі - вибори. Кількість замовних матеріалів у звичайних новинах знизилась до рівня, який можна було б уважати прийнятним – якби не знати, що ця ремісія є тимчасовою, і нормалізація фінансово-економічної ситуації та ясність у питанні дострокових виборів повернуть кількість джинси до печальної «норми».

 

А поки в новинах панує джинсове затишшя, спробуємо підбити певні проміжні підсумки, поглянувши на загальну ситуацію із замовними матеріалами на українських телеканалах.

 

Комерційна джинса. У новинах каналів першого ешелону – «1+1» та «Інтера» - її зараз практично немає, або ж вона має настільки завуальований вигляд, що не може бути ідентифікована. Провідні канали, заробляючи сотню мільйонів доларів на рік, можуть дозволити собі не псувати власні новини заради кількох «брудних» тисяч. Хоча, можливо, такса за розміщення прихованої комерційної реклами на цих каналах просто надто висока для замовників.

 

 Канали групи Пінчука – СТБ, ICTV та Новий – вже традиційно виносять рекламні сюжети (це вже не прихована, а абсолютно явна реклама) за межі новин, пускаючи їх відразу після прощання ведучого, але без перебивки із словом «реклама», що є порушенням Закону України «Про рекламу». При цьому ICTV та Новий взагалі ніяк не коментують таку практику, а на СТБ офіційно заявили, що рекламні сюжети після завершення випуску є звичайними новинними сюжетами.

 

Нагадаємо, у червні 2008 року ця практика стала предметом звернення Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення до самої Нацради. Проте Національна рада звернення проігнорувала. Можливо, тепер, коли Громадську раду очолив ініціатор цього звернення – директор Інституту медіа права Тарас Шевченко – Нацраді знову нагадають про її обіцянку розглянути це питання.  Що ж до замовних матеріалів безпосередньо в новинах, то на СТБ і Новому каналі їх практично немає, натомість ICTV, як і раніше, час від часу це практикує. На ТРК «Україна» комерційну джинсу важко відрізнити від «корпоративної», позаяк навколо каналу існує низка фінансово-політичних груп впливу, пов’язаних легальними і тіньовими зв’язками із найрізноманітнішими підприємствами та компаніями. На 5 каналі джинси чимало у міжпрограмних блоках і тематичних програмах, проте новини – принаймні, праймові - практично чисті. Чистими можна назвати й новини Першого каналу.

 

Політична джинса. На каналах першого ешелону присутня у вигляді преференцій, певних акцентів, вигідних тим чи іншим політичним силам, зручних запитань в інтерв’ю з політичними лідерами тощо. «Інтер» діє таким чином переважно на користь Партії регіонів, «1+1» - на користь Банкової (Віктора Балоги) і проти Юлії Тимошенко. Розміщення «дрібної» політичної джинси від другорядних діячів та сил (поки що) не практикується. На каналах трійки Пінчука виконання очевидних політичних замовлень у новинах останнім часом не помічено. ТРК «Україна», як завжди, тримає лінію Партії регіонів (що можна вважати «корпоративною» політичною джинсою).  Викликає певні запитання очевидна симпатія «Шустер live» до певних політичних фігур – наприклад, Черновецького, але достеменно визнати це проплаченою «джинсою», звісно, неможливо. 5 канал у новинах порівняно неупереджений. На Першому каналі відчувається легкий «перекіс» на користь Банкової (Віктора Балоги).

 

«Корпоративна» джинса. Практично відсутня на каналах першого ешелону (особливо «1+1», який перебуває у власності іноземної компанії) і зовсім відсутня на Першому каналі. Найбільше практикується каналами трійки Пінчука, які регулярно піарять діяльність фондів Віктора Пінчука та його дружини Олени Франчук, а також PinchukArtCentre та інших структур, близьких до власника. Не відстає й телеканал «Україна», на якому періодично можна побачити докладну інформацію про діяльність фондів, підприємств та футбольної команди Ріната Ахметова. На 5 каналі «корпоративною джинсою» можна вважати хіба що часту появу Петра Порошенка у студії та у журналістських матеріалах із коментарями, які, втім, є зазвичай доречними у поточній економічній та політичній ситуації. Як ми вже зазначали в одній із попередніх моніторингових публікацій, з приводу відповідності «корпоративної» джинси нормам законодавства та професійним стандартам журналістики експерти мають різні думки, проте переважно згодні з тим, що вона є меншим злом у порівнянні з комерційною та політичною джинсою.

 

Самопромоція. Промоційні сюжети в новинах, що привертають увагу до розважальних ток-шоу, концертів або інших проектів телеканалу - найбільш «невинне» явище, яке не є проявом корупції у ЗМІ і порушує лише канони та правила доброго тону цивілізованого телебачення.

 

Тим часом в експертному середовищі триває обговорення можливих шляхів вирішення проблеми замовних матеріалів у медіа. 20 жовтня в інформаційній агенції УНІАН відбувся круглий стіл  «Цензура гаманця. Як подолати корупцію в журналістських колах». Участь у ньому взяли головний редактор ІА УНІАН Олександр Харченко, шеф-редактор видань проекту «Детектор медіа» Наталія Лигачова, президент Асоціації медіаюристів України Тетяна Котюжинська, виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар та керівник проекту «Вартові демократії: медіа проти корупції» Ігор Чайка. За словами пані Сюмар, головними негативними наслідками джинси є: 1) «Втрата професії» - втрата журналістами та ЗМІ авторитету; 2) Як наслідок – падіння рейтингів та збитки для власників; 3) Дезінформація суспільства. Найгостріша суперечка точилася навколо того, чи є джинса злочином. Медіаюрист Тетяна Котюжинська, яка вже традиційно виступає в ролі «адвоката диявола» для джинси (див. публікацію «Джинса як відповідь на навколишнє середовище» у журналі «Детектор медіа» №9/2008), наголосила, що Кримінальний кодекс не передбачає покарання за такі дії. Разом із тим, експерти вважають за доцільне залучати до боротьби із джинсою наглядові органи – Національну раду з питань телебачення і радіомовлення та прокуратуру.

 

Круглий стіл, присвячений проблемі джинси, відбувся і в Запоріжжі. Його організували Центр підтримки демократичних журналістських ініціатив, Запорізький прес-клуб та Запорізький національний університет  за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. У ході дискусії пролунали цікаві думки. Наприклад, власний кореспондент газети «Дзеркало тижня» Володимир Пісковий переконаний, що, по суті, вся журналістика є «джинсою» або «замовною», питання лише в тому, яке замовлення вона виконує: комерційне чи суспільне. (Оце вже справді: не можеш змінити обставини – змінюй своє ставлення до них!, - «ТК»). Гендиректор Запорізької ОДТРК Євген Сокульський зазначив, що джинса непереможна, як і корупція. Загалом, досвід ваших авторів свідчить, що регіональні журналісти часто різко негативно реагують на «повчання» на тему неприпустимості джинси, особливо з боку київських колег.

 

Асоціація медіаюристів на прохання «ТК» підготувала коментар щодо правомірності дій Служби безпеки України із встановлення та притягнення до відповідальності замовників чорного піару на правах реклами у друкованих ЗМІ. А французький журналіст Ромен Фарруджіа розповів «Детектор медіа» про ситуацією із корупцією у ЗМІ його рідної країни.

 

 

 

Фіналом першого, напрочуд «чистого» з погляду джинси у новинах, тижня стали звичні вже антитимошенківські прояви у підсумковому випуску «ТСН» «1+1» 26 жовтня. Зокрема, в одному з сюжетів було зроблене порівняння між тим, як бореться з фінансовою кризою британська та українська влада. Порівняння не просто «не на користь» Тимошенко – автор сюжету висловлює сумнів щодо успішності заходів українського уряду, на противагу «правильним» заходам британського. Нагадаємо, вперше за останні місяці масованою відкритою критикою політики Тимошенко тижневик «ТСН» відзначився 13 жовтня.

 

Здивувало рішення Геннадія Вівденка («Подробиці тижня», «Інтер», 26 жовтня) зробити одним із головних героїв свого сюжету про фінансову кризу в Україні екс-прем’єра Валерія Пустовойтенка, який повчає, як треба боротися із кризами – мовляв, сам колись керував країною за часів кризи 1998 року.

 

27 жовтня Новий канал повідомив про відкриття у клініці «Борис» у Києві відділення політравми. «У нове відділення планують доставляти постраждалих гелікоптерами. Своїх поки не мають, літають на орендованих. Для консультацій в клініку зібрали кращих вітчизняних спеціалістів та колег зі Швейцарії. Лікування тут обійдеться близько 500 тисяч доларів. Але, кажуть, за кордоном ціни удесятеро більші», - йдеться у повідомленні, і тут же ця інформація повторюється у синхроні президента клініки Михайла Радуцького. Про це саме повідомляє і ICTV. Утім, це той випадок, коли, навіть якщо матеріал був замовним, оприлюднена інформація є корисною для глядачів, особливо киян.

 

28 жовтня СТБ і ICTV відзначились «корпоративною» джинсою Фонду Пінчука. Останній подарував медичне обладнання Прикарпатському центру планування сім’ї. Якщо на СТБ сюжет стриманий, то ICTV зривається на панегірики: «Допомога не словами, а реальним справами. Прикарпатському центру планування сім‘ї фонд Віктора Пінчука подарував сучасний ультразвуковий діагностичний апарат. Обладнання за півмільйона гривень набагато якісніше, ретельніше і точніше обстежуватиме майбутніх мам»… 29 жовтняусі три канали Пінчука повідомляють про запровадження PinchukArtCentre премії для молодих художників. І знову СТБ та Новий канал стримані та інформативні, тоді як ICTV розпочинає з пафосних оцінок: «Молоді українські митці отримали величезний шанс для творчого розвитку. Цент сучасного мистецтва "ПінчукАртЦентр" запроваджує першу загальнонаціональну приватну премію. Київ, який постійно експонує роботи найцікавіших сучасних митців світу, має перетворитися на місто, де твори сучасного мистецтва народжуються, – каже новий генеральний директор "ПінчукАртЦентру" Екхард Шнайдер. Зокрема, премія і покликана стимулювати молодь на створення шедеврів».

 

 

Головною тенденцією ділових новин в «антикризовому» режимі (тижневиків «Ера бізнесу. Підсумки» та «Діловий світ. Тиждень» це поки що не стосується) стала ціла черга з банків, які поспішають запевнити своїх клієнтів, наляканих історією з «Промінвестбанком» та кількома дрібними банками, що їм нічого не загрожує, гроші не пропадуть, і гроші досі варто тримати на депозитах, а не в панчосі. При цьому сюжети, які створює ESG для різних своїх програм, настільки однотипні та штамповані, що в них можна було б поміняти місцями назви банків – і нічого б не змінилось.

 

Класична схема джинсових сюжетів ESG «підводка про різне, сюжет про конкретну компанію» у «Діловому світі» (Перший канал) 20 жовтня була модернізована – ведуча Наталія Черемшинська зробила довжелезний вступ до хвалебного сюжету про діяльність банку ВТБ. У вступі йшлося про те, що робити банкам, аби витримати фінансову кризу. У сюжеті Дарини Ріки – про те, що у ВТБ, який відкрив нову філію в Дніпропетровську, справи йдуть просто чудово. Як запевняє журналістка, багатомільйонні витрати банку на розвиток мережі в умовах кризи – доказ його стабільності, «особливо якщо разом із присутністю на ринку приходить опіка культурними і соціальними питаннями». Меценатство ВТБ ілюструється синхроном директора Дніпропетровського історичного музею та інформацією про виставку, яку організував банк у місті.

 

Уже 22 жовтня Дарина повертається до теми улюбленого банку в програмі «Бізнес-плюс» СТБ. Цього разу – більше синхронів перших осіб банку, а також відверто рекламні пасажі самої журналістки: «Сталий банк із прозорою структурою власників, розумінням їх економічної міці з важними депозитними відсотками. Свідчення потужності фінустанови, її просування в регіони». І знову про картини Врубеля, які демонстрували дніпропетровцям на гроші ВТБ.

 

27 жовтня банк ВТБ повертається, щоб ще раз запевнити потенційних клієнтів, що гроші є і не закінчаться. Гарантією цього у сюжеті програми «Бізнес плюс» (СТБ) виступає кредит, наданий материнському банку ВТБ – «Внешторгбанку Росії» - тамтешнім урядом. Якщо з попередніх сюжетів ще не всі зрозуміли, що треба негайно поділитися своїми грішми з ВТБ, то цього разу заклик звучить по-рекламному переконливо: «За прогнозами фінансистів ставки триматимуться на високому рівні ще півроку. Тому вкладати гроші краще зараз і на 12 місяців. Поки що ставки перевищують 18 с половиною відсотків річних у гривнях».

 

Тема виживання і розвитку в умовах кризи повторюється 20 жовтня у «Діловому світі» в сюжеті Максима Сікори, який є рекламою компанії «Богдан». Тут використано два синхрони президента компанії Олега Свинарчука та поетичне порівняння: «В умовах фінансової кризи підкорювати автомобільні ринки корпорація "Богдан" збирається так само наполегливо, як і сходити на альпійську вершину».

 

І вже наступного дня за цією ж схемою у «Діловому світі» піариться виробник води у пляшках IDS Group. «На фоні загального ринкового погіршення є виробники винятки і з позитивними показниками, це лідер ринку компанія IDS Group, яка демонструє зростання обсягів продажів за всіма своїми марками води», - розповідає журналістка Ія Сухіташвілі. Далекі від столичних стандартів «витонченої» джинси, власники IDS Group замовили в ESG неопосередковану (на жаль, нелегальну) рекламу: «Миргородські джерела, в які додані натуральні екстракти фруктів, що виробила для нас компанія "Фрута роб". Ця вода не містить цукру, це винятково здоровий продукт».

 

Це питання хвилює не лише тих українців, які ще не забрали (або не встигли забрати) свої вже знецінені відносно долара гривневі заощадження з банків, але й Сергія Безбородька – автора рекламного сюжету про VAB-банк у програмі «Бізнес плюс» на СТБ 20 жовтня. Разом із своїми героями – представниками цього банку – журналіст пропонує громадянам класти гроші на депозит зараз, поки банки, рятуючись від кризових тенденцій, підвищили ставки. Не встигнете – ставки знову впадуть…

 

21 жовтня відкритою пропозицією «скажи світові, що твій банк не прогорів» скористався «Альфа-банк». У програмі «Бізнес плюс» - стандартний сюжет про те, що на тлі загальної кризи у цього банку все гаразд.  У цей же день у «Ділових фактах» ICTV замовлення «Райффайзен банк Аваль» відпрацював Сергій Безбородько. До піару цього банку було залучено народну артистку України Наталію Сумську із абстрактним синхроном.

 

«Українські банки все активніше залучають вкладників. За останні два тижні вони підняли ставки за депозитами гривні одразу на оди-півтора процента, в доларах на пів-відсотка. Адже, на початку жовтня відтік грошей становив 2,7 процента від суми усіх строкових банківських вкладів. Наразі цей процес зупинено», - повідомили 24 жовтня у програмі «Бізнес-плюс» на СТБ. До чого б це? До того, що «Укрпромбанк», якщо вірити журналістці Ірині Коваль, пропонує найкращі умови для тих, хто прагне покласти гроші в банк під відсотки. За формою і змістом – усе як завжди.

 

23 жовтня у «Діловому світі» - сюжет із підводкою про невідворотне подорожчання спирту, в якому йдеться про унікальні якості горілки «Хортиця». Як і зазвичай у подібних сюжетах, журналіст Сергій Чекалін позбирав синхрони менеджерів компанії, проте смакові якості горілки хвалити не став, обмежившись цінностями бренду.

 

У «Ділових фактах» у цей день заклик – «налітай, розбирай, дешеві автобуси завезли!». Максим Сікора розповів у своєму сюжеті про зниження цін на автобуси «Айвен». Реклама з пострадянського телебачення початку 90-х «когда кругом раздевают, ”РЭМ” одевает и предлагает» залишається для ESG основним шаблоном у часи кризи.

 

27 жовтня у програмі «Діловий світ» вийшов рекламний сюжет ТЦ «Нова лінія», у підводці до якого йшлося про відвоювання великими торгівельними центрами ринку роздрібної торгівлі в маленьких крамниць: «Гіпермаркети завдяки вищій рентабельності і нижчім цінам витісняють дрібний бізнес. Торговельні мережі намагаються охопити якомога більше регіонів України. А між собою конкурують і асортиментом товарів і різноманітністю додаткових послуг.

Надія Тузла, кореспондент: На ринку будівельних матеріалів невеликим крамницям належить усього 30 відсотків. Решта національним мережам. Так днями "Нова лінія" відкрила свій 11 центр в Ужгороді». Далі в сюжеті декількома синхронами вдячних покупців продемонстрована користь «Нової лінії» для мешканців міста.

 

Надія Тузла залишається у «Новій лінії» і наступного дня – у її сюжеті для програми «Бізнес плюс» (СТБ) новий супермаркет хвалить перший заступник міського голови Ужгорода. З'являється й синхрон Олега Шандара, голови правління компанії «Нова Лінія»; він, щоправда, не златоуст: «Если мы говорим в принципе о комплексе, о комплексе "Новая линия" здесь, в Ужгороде, это и электроника, это и мебель, это и какие-то сопутствующие предприятия, которые занимаются, то это порядка тысячи человек».

 

Коли надворі криза, долар щодня коштує дедалі більше, людей скорочують і відправляють у відпустки за власний рахунок, банки і заводи банкрутіють – час купувати автомобіль! Принаймні, так вважають фірми, які замовляють ESG рекламні сюжети в ділових програмах.

 

29 жовтня про фіксування цін на автомобілі Mitsubishi фірмою «Торгівельний дім НІКО» повідомляє «Діловий світ». Звісно, на тлі кризи та стрибків курсу долара такі дії фірми виглядають дуже привабливими.  У цей самий день у програмі «Бізнес плюс» СТБ виходить сюжет про фіксування цін на Mazda компанією «Авто Інтернешнл». Тут кризове тло промальоване краще, ніж у сюжеті про Mitsubishi: «Динаміка ринку нових авто призупинилася, бо банки, через розпал фінансової кризи, скорочують автокредитування. А це ще в літку забезпечувало автодилерам понад 50 відсотків угод з клієнтами».

 

 

 

Гість програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 26 жовтня – заступник голови правління Ощадбанку України Олександр Гришко. Розмова на актуальні теми (банківська криза, ситуація з «Промінвестбанком», дії Нацбанку тощо) не містила відверто рекламних пасажів. Інші теми, що висвітлювались у програмі – загальна ситуація на фінансовому ринку, тенденція до вкладання грошей у дорогоцінні метали, будівництво нового терміналу аеропорту «Бориспіль», криза на аграрному ринку тощо.

 

Гість студії «Ери бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 26 жовтня – політолог Дмитро Видрін. Розмова стосувалась дій влади в умовах кризи, антикризового законодавства тощо, і не була рекламною за змістом і формою. Інші теми, що висвітлювались у програмі – ситуація на фондовому ринку, проект розвитку національної інноваційної системи, коливання цін на продукти харчування тощо.