detector.media
Світлана Остапа
10.10.2008 10:17
Андрій Деркач: На UBC є тільки одна людина, яка справді щось робить
Андрій Деркач: На UBC є тільки одна людина, яка справді щось робить
Ситуація на «Українському бізнес-каналі» (UBC) залишається напруженою. Щойно нове керівництво каналу – гендиректор Володимир Гуцул та генпродюсер Вікторія Барскова – запевнило, що робота каналу стабілізується, і масових звільнень після відходу Світлани Коляди не передбачається, як джерела «ТК» повідомили зовсім іншу інформацію. Розповісти про ситуацію ми попросили очевидця – випускового редактора новин UBC Андрія Деркача. Андрія можна умовно вважати людиною з команди Світлани Коляди, адже він працював разом із нею на Першому діловому каналі, звідки пішов після скандалу з дідусем Ігоря Шкірі. Він також є головою осередку Київської незалежної медіа-профспілки на каналі.
 
– Андрію, що змінилося на каналі після останніх ваших профспілкових зборів?
– Передусім змінилася атмосфера. Змінилася вона на гірше, через те що дії нового топ-менеджменту не викликають у людей довіри. Бо декларується одне, а насправді виходить зовсім інше. Як на мене, найбільш яскравий приклад – коли виникло питання до пана Гуцула щодо оплати додаткової роботи. Він сказав: «Це все ще було за Коляди, ніяких документів немає, тому платити за те, що я не знаю, що я не підписував, неможливо. Але тепер ми все будемо робити як слід, все оформлювати належним чином і відповідно оплачувати».
 
Оскільки було скорочено кількість випускових груп із чотирьох до трьох (з вересня), то навантаження на кожну збільшилося. Відповідно, виникло питання доплати. Пан Гуцул запевнив, що оплата буде. Правда, не зовсім така, як хотілося б (20%). Потім підходить час виплати зарплати. Я підійшов до Гуцула і запитую, чи не пора вже оформити вашу обіцянку документально, ви ж обіцяли наказ. З ним була й Вікторія Барскова, яка його теж запитала: «Володя, так де ж наказ? Люди хвилюються». Питання пролунало тричі, а Гуцул мовчить, як школяр, який нашкодив. Для 50-літнього мужчини, генерального директора каналу, така поведінка просто безглузда і жалюгідна. Вона не викликає довіри. Це моя емоційна оцінка. Але я вважаю, що вже не можна говорити про авторитет керівника, який так поводиться.
 
Після мого багаторазового ходіння до його кабінету, виник наказ, що у зв’язку зі складною фінансовою ситуацією на каналі оплату додаткової роботи випускових груп провести з листопада по січень включно. Тобто виплатити ці 20% частками сім, сім і шість відсотків! Після виходу цього наказу я запитав генерального директора: «Це означає, що коли ви нас запевняли у тому, що додаткова робота буде оплачена, ви знали, що грошей, щоб нам заплатити, немає. Ви нами маніпулювали, ви нас дурили?». Він засмикався, як карась на пательні, а відповісти до ладу нічого не зміг. А він же публічно пообіцяв, що все буде сплачено.
 
Коли змінилося керівництво, це, звичайно, захвату в мене не викликало. Були питання і до Коляди, але зміна топ-менеджменту – це завжди якась дестабілізація. Коли ж я побачив, хто приходить, то трохи заспокоївся. Я знаю Гуцула вісім років із часів роботи на name="OLE_LINK1">ICTV. І Барскову я знаю з часів роботи на ICTV. Я побачив, що це люди, не чужі телебаченню (і вони постійно на цьому наголошували: «Ми ж професіонали, ми ж телевізійники»). Але те, що вони роблять, просто не вкладається в голову. З будь-якого найдрібнішого питання пан Гуцул відповідає: «Ну я ж сходжу на вул. Сковороди і пораджусь, а потім скажу вам». Це що, генеральний директор не має повноважень прийняти рішень із якихось поточних справ каналу? Я не можу збагнути, як 50-літній досвідчений телевізійник Гуцул погодився на такі принизливі умови.
 
– А з ким він радиться на вул. Сковороди? З Геннадієм Васильєвим?
– Передусім із Алексєєвим (довірена особа Геннадія Васильєва, - «ТК»). До речі, пан Алексєєв учора вручив мені офіційне повідомлення про скорочення.
 
Основний елемент сьогоднішнього психологічного стану всіх на каналі – це недовіра. Тут залишаються тільки ті люди, які мають якісь фінансові зобов’язання (кредити тощо) або у кого складна фінансова ситуація в родинах і хто не може піти. А всі решта активно шукають собі роботу. В цій ситуації розраховувати немає на що. Коли генеральний продюсер Вікторія Барскова каже, що треба наймати журналістів, які робитимуть сюжети за гонорар 30 доларів, я її запитую: «Віка, ти сама віриш, що знайдуться журналісти, які будуть робити аналітичні трихвилинні сюжети за 30 доларів?». Це ще можна зробити хвилинний інформаційний сюжет, а не глибокий аналітичний економічний сюжет на 3,5 хвилини. Вона, скромно опустивши очі, відповіла: «Я буду шукати». Але мені здається, що вона сама не вірить, що таке можливо. Якщо ж керівники не вірять, що казати про людей? Тут взагалі говорити про якийсь успіх не доводиться.
 
Я вчора перечитав інтерв’ю Гуцула і Барскової на «Детектор медіа», то можу сказати, що за місяць не підтвердилося жодного їхнього слова. Єдина людина, яка на каналі справді щось робить – це Наталка Прудка. В неї і вдача така, але вона займається не властивими їй як журналісту функціями – шукає для каналу гроші. З точки зору організації праці, управління каналом – це неефективне використання людського ресурсу. Адже таких фахових економічних журналістів, як Наталка Прудка, у нас дуже мало. За своєю посадою шеф-редактора вона мала би займатися наповненням, тут є над чим працювати, а її фактично змушують виконувати роботу комерційного директора.
 
Наприклад, вони задекларували, що будуть скорочувати новини і збільшувати випуски аналітичних програм. Яким чином це робиться: людей ставлять перед фактом, мовляв, ви робили одну програму на тиждень, тепер маєте робити дві. Люди запитали, чи будуть додаткові гроші, людські ресурси. А у відповідь чують: вам треба – ви й шукайте. А каналу що, не треба? Менеджменту не треба? Ці моменти показують, що справа приречена на неуспіх.
 
– Чому ви вирішили звільнитися?
– Це не моє рішення, мене скорочують. Коли мені сказали, що моя посада скорочується, обговорювалася можливість іншої роботи. Сказали, що я можу робити окрему програму, зокрема на тему телекомунікацій. Тут мої бажання і плани Прудкої співпали, тому ми разом пішли до керівництва. Все погодили. Умови були такі: протягом двох місяців я отримую ставку, можу взяти ще двох журналістів і маю знайти якусь компанію, яка після завершення цього часу (двох місяців. – «ТК») фінансуватиме хоча б половину витрат на виробництво програми. Я сподівався, що це можна буде зробити. Але потім через два дні мені несподівано кажуть, що я не два місяці отримуватиму повну зарплату, а лише місяць. А потім – якщо протягом двох місяців не знайду спонсора, то отримуватиму півзарплати, а якщо й потім не знаходиться спонсор, то програма закривається. Тобто змінилися умови, і я сказав, що мені це не підходить.
 
Пані Барскова запропонувала мені звільнитися за власним бажанням, а я запитав: «З якого дива? Не буду я за власним бажанням звільнятися». Тому до скорочення я залишаюся в якості випускового редактора. Мені здається, вони не врахували, що скорочувати людей також коштує грошей. Вони думали на цьому зекономити, але це не така вже й економія. Я їм пропонував, щоб вони заплатили мені по закону, і ми попрощаємося. А вони мені відповіли, що у них грошей немає, щоб одразу мені заплатити. І от що вони придумали: вони віддають мені частину роботи інших двох випускових редакторів – короткі тематичні випуски новин. Як на мене, це теж свідчення їхньої менеджерської безпорадності. Фактично вони висмоктують з пальця людині роботу. Потреби в мені немає, то розрахуйтеся зі мною – і я пішов. Так у них і на це грошей немає. Вони самі себе в якісь рамки поставили. Або їх поставили. Тоді виникає питання, чому вони погодилися. Як Гуцул, який має свій власний бізнес, і журналіст, який повинен мати почуття власної гідності, погоджується бігати на Сковороди вирішувати кожне дрібне питання?
 
– Хто ще звільняється з каналу, крім вас?
– Ірина Епік звільняється через незгоду з погіршенням умов праці, Наталя Мельникова, яка робила програму «Дисконт», написала заяву за власним бажанням. Ще звільнилася журналістка Вікторія Потапова, яка працювала з Іриною Епік. Говорити про масове звільнення на каналі, де працює так мало людей, мабуть, не варто. Але загальне налаштування таке: «Треба кудись іти і щось шукати».
 
– Чи зустрічався з колективом пан Васильєв чи хтось із наглядової ради холдингу?
– Васильєв не зустрічався з колективом. Приходив пан Алексєєв, це феноменальний чоловік. Він вразив ще тоді, коли мене приймали на роботу. Побачив у мене в резюме, що я працював в українській службі Бі-бі-сі, і спитав: «Скажіть, а які питання по дискредитації державного ладу України вам ставили?». Це якийсь релікт радянської системи.
 
– Чи правда, що канал готують до продажу?
– Думаю, ні. Готувати щось до продажу – це навести зовнішній лиск, систематизувати все, щоб була можливість його продати. А робиться прямо протилежне. Принаймні, у мене немає такої інформації.
 
Ще такий нюанс. При скороченні повинні виплатити повну зарплату за місяць, а вони кажуть, що виплатять половину, прикриваючись якимось папірцем, у якому записано, що половина тієї суми, яку ви отримували – це ставка, а решта – премія. І нібито в тому папірці є посилання на збори трудового колективу (протокол від 1 вересня 2007 року) і підписи чотирьох представників трудового колективу. Ми з представниками нашого осередку переглянули всі папери, які реєструвалися, ніякого протоколу немає.
 
– А що, самих зборів ніхто не пам’ятає?
– Це була планерка, зібралися люди, які були на той момент на каналі, і їм Алексєєв запропонував таку систему, тоді у керівництва буде можливість впливати на тих, хто несумлінно працює. Народ ніяк не відреагував, ніякого протоколу ніхто не вів, ніякого голосування не було, ніхто тих чотирьох не уповноважував підписував жодної колективної угоди. Казали, що це проміжний документ, поки підготують колективну угоду. Тепер Алексєєв звинувачує колишнього голову осередку КНМП на UBC Ігоря Кримова, що це він заблокував роботу над колективною угодою. А я знаю від Ігоря, що сам Алексєєв усі пропозиції від профспілки відкидав і казав, що цього не буде, цього не буде і цього не буде.
 
– І що, ви подаватимете в суд?
– Так, посилання на неіснуючі протоколи мені виявляються дивним, тому я пообіцяв пану Алексєєву, що ми будемо вживати всі законні заходи, щоби це припинити. Наше звернення до суду залежить від того, чи виконають обіцянку виплатити гроші за додаткову роботу.
 
– Чи отримали ви останню зарплату в повному обсязі?
– Частина людей сьогодні отримала зарплати, з яких видно, що пан Алексєєв обіцянки не виконав. Він обіцяв, що будуть виплачені кошти за додаткову роботу, а також тим працівникам, яким хронічно протягом декількох місяців недоплачувати в середньому по сто доларів до зарплати (звукорежисерам та ін.).
 
– Які ваші плани? Чи підете ви до Світлани Коляди на новий проект, якщо вона вам запропонує?
– Сказати просто так я не можу, все залежатиме від запропонованих умов.
 
«Детектор медіа» уже не раз зверталась до власника телеканалу UBC Геннадія Васильєва із проханням прокоментувати події на каналі, проте поки що не отримувала жодної реакції. Користуючись нагодою, ще раз просимо пана Васильєва висловити свою позицію щодо подій на UBC. «ТК» також готова надати особам, згадуваним Андрієм Деркачем, можливість публічно відповісти на закиди.
detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY